Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
24
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
ФАЙЧАК РОМАН ІВАНОВИЧ
УДК:796.011.1
КОРЕКЦІЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО СТРЕСУ У ЛІЦЕЇСТІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
24.00.02 –фізична культура, фізичне виховання різних груп населення
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фізичного виховання і спорту
ЛЬВІВ –
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі теорії та методики фізичної культури і спорту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор
МИЦКАН Богдан Михайлович,
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
ПОТАШНЮК Раїса Захарівна,
Рівненський міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, завідувач кафедри фізичної реабілітації;
кандидат педагогічних наук, професор
АРЕФ’ЄВ Валерій Георгійович,
Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання та спорту.
Провідна установа – Тернопільский національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра теоретичних основ та методики фізичного виховання, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.
Захист відбудеться 27 квітня 2007 року о 13 годині під час засідання спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного університету фізичної культури за адресою: 79000 м. Львів, вул. Костюшка, 11.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету фізичної культури (79000 м. Львів, вул. Костюшка, 11).
Автореферат розіслано 26 березня 2007 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.М.Вацеба
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність. У період інтенсивного статевого дозрівання в організмі підлітків відбуваються значні функціональні й гормональні зміни, які не сприяють їх адаптації до впливу найрізноманітніших чинників довкілля (Виру А.А., 1997; Глазирін І.Д., 2000) та резистентності до патогенних чинників (Даценко І.І., 2000).
На стан здоров’я в цей період украй негативно впливає низка чинників: нераціональне харчування (Смоляр В.И., 1991), тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків і токсичних речовин (Плахтій П.Д., Славіна Н.С., 2004; Білявський Г.О., 2005), дефіцит рухової активності (Апанасенко Г.Л., Попова Л.А., 1998), часті й надмірні психоемоційні стреси, зокрема екзаменаційний стрес (Никифоров Г.С., 2003).
Існує велика кількість засобів профілактики та послаблення впливу психоемоційного стресу на організм людини. Чільне місце серед них посідають заняття фізичними вправами (Далиева Д., 1998; Зав’язкін О.В., 1999; Мухін В.М., 2000; Россудіхіна Т., 2002; Ареф’єв В.Г., 2003). Відомо, що від раціональної рухової активності значною мірою залежать гармонійний фізичний розвиток, психоемоційний стан, рівень соматичного здоров’я та імунобіологічні властивості організму (Мицкан Б.М., 1997; Шиян Б.М., 2001; Поташнюк Р.З., 2004; Круцевич Т.Ю., 2005; Іващенко В.П., Бескопильний О.П., 2006 та інші).
Перспективним напрямом у профілактиці негативного впливу стресогенних чинників на організм людини є комплексне використання засобів фізичного виховання і дихальної гімнастики (Цзен Н.В., 1988; Кузнєцова Т.Д., 1989; Ткаченко Л.М., 2000; Розов В.І., 2005), яке не вимагає обладнання й інвентарю, доступне для учнів різного віку та може виконуватися в будь-яких умовах і у різних формах занять фізичними вправами (ранкова гімнастика, уроки фізичної культури, руханкові хвилинки, секційні та самостійні заняття тощо).
Необхідність корекції психоемоційних стресів зумовила вибір теми дослідження, актуальність якої підтверджується потребою збереження здоров’я дітей і підлітків в умовах сучасних технологій навчання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною планової науково-дослідної роботи кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) за темою “Механізми адаптації організму людини до впливу факторів довкілля”, а також складовою Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 2.1.11 “Особливості фізичного розвитку і соматичного здоров’я дітей і підлітків Гуцульщини” (номер державної реєстрації 0101U004940).
Роль автора у виконанні цих тем полягала у теоретичному аналізі та нагромадженні експериментального матеріалу щодо фізичного розвитку і соматичного здоров’я учнів ліцею, а саме впливу екзаменаційного стресу на неспецифічну резистентність організму; розробці програми профілактики психоемоційних стресів, які виникають під час навчання. Тему дисертаційної роботи затвердила вчена рада Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 4 від 15 грудня 2005 р.).
Об’єкт дослідження –фізичне виховання учнів ліцею.
Предмет дослідження –засоби фізичного виховання, спрямовані на корекцію та профілактику психоемоційних стресів учнів ліцею під час екзаменаційної сесії.
Мета роботи –з’ясувати вплив екзаменаційного стресу на психосоматичний стан і неспецифічну резистентність ліцеїстів та виявити можливість його корекції та профілактики за допомогою засобів фізичного виховання.
Відповідно до предмета і мети дослідження було визначено такі завдання:
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовували такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, психологічне тестування, тестування фізичної підготовленості, метод статистичного аналізу захворюваності, експрес-оцінка соматичного здоров’я, визначення фізичної працездатності, спірографії й електрокардіографії за допомогою комп’ютерних програм CARDIOLAB і SPIROCOM+, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Анкетування проводили з метою вивчення ставлення ліцеїстів до уроку фізичної культури та до занять фізичними вправами; мотивів, що спонукають до рухової діяльності; місця фізичної культури і спорту в суспільному житті підлітків; стилю життя сучасної молоді; виявлення самооцінки фізичного розвитку та соматичного здоров’я.
Для встановлення рівня неспецифічної резистентності ми досліджували відбитки слизової оболонки порожнини рота, вимірювали площу клітин букального епітелію та їхніх ядер, ядерно-цитоплазматичне співвідношення, коефіцієнт форми епітеліоцитів.
Наукова новизна дослідження. Уперше одержано експериментальні дані про депресивну дію психоемоційного стресу під час екзаменів на неспецифічну резистентність (за морфофункціональними показниками букального епітелію) організму ліцеїстів 14-16 років та його диференційований вплив відповідно до типологічних властивостей і психофізичних якостей підлітків. Виявлено, що найбільш оптимальним засобом корекції величини психоемоційного (екзаменаційного) стресу й імунобіологічних властивостей організму (неспецифічної резистентності) є індивідуально дозовані анаеробно-аеробні фізичні навантаження (за показниками соматичного здоров’я й рівня розвитку фізичних якостей) у поєднанні з дихальною гімнастикою.
За допомогою комп’ютерної електрокардіографії розширено уявлення про реакцію серцево-судинної системи підлітків на психоемоційні стреси в умовах зменшення рухової активності; набули подальшого розвитку знання про взаємозв’язок між індивідуально-типологічними властивостями учнів ліцею і їхнім фізичним (соматичним) здоров’ям.
Доповнено уявлення про структуру мотивів, які визначають потребу ліцеїстів 14-16 років у систематичних заняттях фізичними і спортивними вправами.
Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблено науково обґрунтовану програму корекції фізіологічних функцій підлітків, яка сприяє зменшенню впливу психоемоційного стресу під час екзаменів на неспецифічну резистентність організму учнів ліцею.
Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані під час розробки програми диференційованого фізичного виховання дітей і підлітків з урахуванням їхньої мотивації, типологічних особливостей, стану соматичного здоров’я й рівня фізичної підготовленості; у процесі викладання теорії і методики фізичного виховання у вищих навчальних закладах з фізичного виховання і спорту, в інститутах післядипломної освіти.
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес із фізичного виховання учнів Івано-Франківського фізико-технічного ліцею, що засвідчує акт упровадження від 28.08.2003.
Особистий внесок автора полягає у постановці проблеми, в організації і проведенні дослідження, науковому обґрунтуванні та впровадженні у практику програми профілактики психоемоційного стресу в ліцеїстів під час екзаменаційної сесії, в опрацюванні експериментального матеріалу, аналізі й описі отриманих даних та написанні дисертаційної роботи.
У спільних публікаціях авторові належить обґрунтування актуальності обраної проблеми, організація й проведення досліджень, обробка отриманих даних, формулювання висновків.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, експериментальні дані та висновки дисертації були предметом обговорень на міжнародних наукових конференціях: “Молода спортивна наука України” (Львів, 2004-2006), ”Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві” (Луцьк-Свитязь, 2005), “Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (Рівне, 2003, 2006); на всеукраїнських науково-практичних конференціях “Удосконалення фізичного виховання та спеціальної фізичної підготовки курсантів ВНЗ МВС України” (Івано-Франківськ, 2005), “Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів” (Тернопіль, 2006); на регіональній науковій конференції “Роль фізичної культури і спорту у гармонійному вихованні студентської і учнівської молоді” (Івано-Франківськ, 2003, 2006); на методичних семінарах для вчителів фізичної культури в Івано-Франківському обласному інституті післядипломної освіти (2005-2006); на звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2004-2006).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 14 наукових працях (12 одноосібних), серед яких 8 статей, надрукованих у фахових виданнях ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, 12 додатків. Загальний обсяг роботи становить 199 сторінок, основний зміст роботи висвітлено на 158 сторінках друкованого тексту. Роботу ілюстровано 27 таблицями та 35 рисунками. Перелік використаних джерел налічує 271 найменування, серед яких 25 праць зарубіжних авторів.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача; описано сферу апробації результатів дослідження, подано інформацію про публікації, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі “Роль засобів фізичної культури в корекції стресових станів” проаналізовано науково-методичну літературу з використання різноманітних засобів для корекції стресових станів. На підставі проведеного теоретичного аналізу виявлено, що до цього часу мало дослідженим є превентивний вплив фізичних і дихальних вправ щодо негативних наслідків психоемоційного стресу з урахуванням психологічних характеристик особистості, стану соматичного здоров’я та неспецифічної резистентності організму. Залишається майже не вивченим питання про використання цих даних як важливих контрольних показників для визначення ступеня позитивного впливу різних засобів фізичного виховання під час екзаменаційного психоемоційного стресу.
У другому розділі “Методи та організація дослідження” розкрито сутність і доцільність використаних методів дослідження, наведено загальні відомості про контингент досліджуваних ліцеїстів, подано програму педагогічного спостереження, описано організацію етапів дослідження.
Перший етап (вересень 2002 –травень 2003 р.) було присвячено теоретичному дослідженню проблеми, вивченню та узагальненню наукової літератури і документів.
За допомогою анкетування визначали ставлення учнів до фізичної культури, їхню мотивацію до занять фізичними вправами, рухову активність та стиль життя підлітків. До анкетування було залучено 140 ліцеїстів (80 юнаків і 60 дівчат).
Обстеження ліцеїстів дало можливість охарактеризувати соматичне здоров’я та фізичний розвиток підлітків 14-16 років.
На другому етапі (червень 2003 –серпень 2003 р.) було розроблено експериментальну програму спортивно-оздоровчих занять із пріоритетним використанням дихальних вправ, підібрано адекватні методичні прийоми й засоби фізичного виховання.
Третій етап (вересень 2003 –травень 2004 р.) передбачав проведення педагогічного експерименту з метою оцінки ефективності експериментальної програми. На початку та в кінці експерименту проводили тестування рівня соматичного здоров’я та фізичної підготовленості, визначали індивідуально-психологічні якості ліцеїстів і рівень неспецифічної резистентності за цитологічними показниками букального епітелію. Заняття в контрольній групі проводили за державною програмою “Уроки фізичної культури в 10 класі”.
На четвертому етапі (червень 2004 р.) визначали вплив психоемоційного стресу під час екзаменів на неспецифічну резистентність ліцеїстів та функціональні показники кардіореспіраторної системи ліцеїстів.
Цитологічні проби брали в лабораторії функціональних досліджень Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника з 9 до 12 години ранку в день екзаменів. Іспит з математики розпочинався о 14годині.
П’ятий етап (липень 2004 –квітень 2006 р.) був присвячений опрацюванню та аналізу отриманих результатів тестування учнів експериментальної та контрольної груп, впровадженню результатів роботи в навчальний процес ліцею, оформленню роботи.
У третьому розділі “Характеристика соматичного здоров’я та неспецифічної резистентності організму підлітків” наведено дані про фізичний розвиток 14–-річних підлітків та вплив психоемоційного стресу на соматичне здоров’я й неспецифічну резистентність організму.
Встановлено, що показники довжини і маси тіла ліцеїстів одного віку є вірогідно (P<0,05) більшими за вікову норму. Проте окружність грудної клітки є меншою за віковий стандарт. Загальна характеристика фізичного розвитку ліцеїстів подана на рис. 1. Як видно з рисунка, у всіх вікових групах переважають підлітки із середнім рівнем фізичного розвитку.
Рис. 1. Розподіл ліцеїстів 14-16 років за рівнями фізичного розвитку: 1 –низький у юнаків; 2 –низький у дівчат; 3 –середній у юнаків; 4 –середній у дівчат; 5 –високий у юнаків; 6 –високий у дівчат.
У констатуючому експерименті виявлено, що рівень соматичного здоров’я юнаків і дівчат переважно низький (відповідно 20 і 24%) та нижчий від середнього (56 і 48%). Ці показники мало змінюються в період від 14 до 16 років, на що вказують дослідження інших авторів (Панчишина М.В., 1993; Апанасенко Г.Л., 2002; Платонов В.М., Булатова М.М., 2005; Малімон О.О., 1999; Пильненький В.В., 2005; Мазурчук О., 2005).
Моніторинг структури захворюваності ліцеїстів виявив значну поширеність гострих респіраторних вірусних захворювань (28% юнаків і 25% дівчат).
Аналіз показників соматичного здоров’я свідчить, що серед юнаків і дівчат переважають учні із середнім і низьким рівнем соматичного здоров’я. Високий рівень зафіксований у незначної кількості ліцеїстів (рис. 2). Такі низькі показники соматичного здоров’я посилюють негативний вплив екзаменаційного (психоемоційного) стресу на організм підлітка, що вимагає підвищення резистентності до стресогенних впливів шляхом цілеспрямованого застосування засобів фізичного виховання.
Рис. 2. Розподіл ліцеїстів 14-16 років за рівнями соматичного здоров’я: 1 –низький у юнаків; 2 –низький у дівчат; 3 –середній у юнаків; 4 –середній у дівчат; 5 –високий у юнаків; 6 –високий у дівчат.
Для визначення впливу психоемоційного стресу на функціональні показники ліцеїстів під час екзаменаційної сесії ми використали дані комп’ютерної спірографії й електрокардіографії. Дослідження рівня артеріального тиску в контрольних групах вірогідних змін діастолічного тиску не виявило. Щодо систолічного тиску, то він під дією психоемоційного стресу вірогідно зростав на 10,9% у юнаків і на 20,3% у дівчат (P<0,05). Водночас збільшувалися індекс напруження (на 22,4% у юнаків і на 22,8% у дівчат), індекс вегетативної регуляції (відповідно на 10,6 і 12,6%). Показник співвідношення вегетативної нервової регуляції (LF/HF) знизився у юнаків на 18,3%, а у дівчат на 19,6%, що свідчить про домінування симпатотонічних впливів на серце (табл. 1).
Дослідження функції зовнішнього дихання виявило зниження індексу Тіффно, форсованої ЖЄЛ та максимального форсованого вдиху й видиху у представників контрольної групи. Ці дані вказують на домінування поверхневого типу дихання під час екзаменів (табл. 2). Ліцеїсти експериментальної групи демонстрували вірогідно більші функціональні резерви зовнішнього дихання (P<0,05).
Дослідження рівня неспецифічної резистентності показало, що до іспитів показник лейкоцитарно-епітеліального індексу (ЛЕІ) знаходився в межах від 0,07 ум.од. до 0,12 ум.од. При цьому значення фагоцитарного числа складало 85,22,3 ум.од. у юнаків і 85,51,9 ум.од. –у дівчат. Значення фагоцитарного індексу незалежно від статі становило в середньому 5,80,8 ум.од.
Таблиця 1
Функціональні показники роботи серця15-річних ліцеїстів під час іспитів
Таблиця 2
Показники зовнішнього дихання 15-річних ліцеїстів (n=12) під час іспитів
Цитологічне дослідження відбитків букального епітелію під час екзаменів виявило збільшення кількості мікроорганізмів та лейкоцитів. Вірогідне зменшення (P<0,05) було зафіксовано в показниках ядерно-цитоплазматичного співвідношення (5,5%), коефіцієнті форми епітеліоцитів (19,1%), коефіцієнті форми ядра (15,3%). Щодо площі ядра й епітеліоцитів, то вони зростали відповідно на 20 і 15% (P<0,05). Зазначені зміни вказують на послаблення неспецифічної резистентності організму до впливу патогенних чинників.
Упродовж екзаменів величина лейкоцитарно-епітеліального індексу в контрольній групі зростала і становила 0,18 ум.од. у юнаків і 0,16 ум.од. у дівчат (в експериментальній групі становила відповідно 0,10 і 0,09 ум.од.). Величина фагоцитарного числа знижувалася на 5,1% у юнаків і на 4,0% у дівчат (P<0,05), а фагоцитарного індексу –на 28,6% як у юнаків, так і у дівчат. Такі зміни свідчать про напруженість імунобіологічної системи організму (Суздальский Р.С., 1986-2004; Гаркави Л.Х., 1990; Lange D.E., 1993; Аронов Г.Є., 2002; Колосов А., 2005).
Комплексна спортивно-оздоровча програма, реалізована у нашому дослідженні, дозволила зменшити негативний вплив психоемоційного стресу. Так, під час екзаменаційної сесії в експериментальній групі зріс рівень неспецифічної резистентності, про що свідчить збільшення площі епітеліоцитів на 9,5% (P<0,05), їхніх ядер –на 8,1% (P<0,05), а також зменшення ядерно-цитоплазматичного співвідношення на 4,3% (P<0,05), коефіцієнта форми епітеліоцитів –на 12,4% (P<0,05) й коефіцієнт форми ядра –на 10,7% (P<0,05). Ці показники є наближеними до показників передекзаменаційного періоду і демонструють належну стійкість організму ліцеїстів до психоемоційного стресу.
Порівняно з контрольною групою лейкоцитарно-епітеліальний індекс зменшився на 80%, фагоцитарне число зросло на 26,2% і становило 84,91,5 ум.од. у юнаків і 85,04,6 ум.од. у дівчат, фагоцитарний індекс теж підвищився на 28,9% і незалежно від статі становив 5,50,4 ум.од. (P<0,05). Такі зміни свідчать про зменшення імунної напруги ліцеїстів експериментальної групи під час стресогенного впливу, що є результатом посилення рефлекторних впливів на імунобіологічні властивості організму через посередництво дихальної системи в умовах систематичного виконання дихальних вправ.
Четвертий розділ “Характеристика та ефективність програми корекції та профілактики психоемоційних стресів в учнів ліцею” присвячено теоретико-методичному обґрунтуванню експериментальної програми, аналізу взаємозв’язків різних психологічних якостей із показниками соматичного здоров’я, фізичної підготовленості та впливу на них психоемоційного навантаження.
Встановлено, що головними мотивами до занять фізичними вправами є прагнення бути здоровим (65% дівчат і 78% юнаків), мати гарну статуру (35% дівчат і 22% юнаків). Ці дані необхідно враховувати для раціонального і якісного планування роботи з фізичного виховання ліцеїстів. Показники популярності різних видів рухової активності серед підлітків-ліцеїстів подані на рис. 3.
Рис. 3. Розподіл ліцеїстів 14-16 років за пріоритетним вибором фізичних вправ: 1 –ранкова гімнастика; 2 –спортивна ходьба; 3 –оздоровчий біг; 4 –атлетична гімнастика; 5 –спортивні ігри; 6 –туризм; 7 –плавання; 8 –зимові види спорту; 9 –інші види рухової діяльності.
Враховуючи мотивацію та зацікавленість учнів різними фізичними вправами, ми розробили спортивно-оздоровчу програму для підлітків (табл. 3). Важливою частиною програми є оволодіння правильним, розвивальним диханням. Застосування спеціальних дихальних вправ складається з п’яти етапів. Кожному етапу відповідають окремі комплекси дихальних вправ. Складність цих комплексів поступово зростає. Кінцевим етапом є оволодіння так званим “повним диханням” у спокої і під час виконання фізичних вправ, що дозволяє контролювати свій психоемоційний стан та раціонально поєднувати рухові дії й дихання.
Програма спортивно-оздоровчих занять для підлітків
- 16 років
Примітки: p –пульсовий режим (уд/хв); t –тривалість занять (хв); L –довжина дистанції (км).
У ході дослідження ми також зробили спробу встановити значення фізичної культури і спорту в повсякденному житті ліцеїстів. Відомості про різновиди інтересів учнів подано в табл. 4.
Таблиця 4
З таблиці видно, що більшість підлітків найбільше цікавить відвідування дискотек та комп’ютерні ігри, для дівчат важливе значення має стильний одяг. Заняття фізичними вправами і спортом за своєю значущістю посідають 6-те місце, поступаючись потребам уживання алкоголю та паління цигарок.
Дослідження індивідуально-психологічних якостей дозволило нам встановити такі типологічні особливості ліцейного соціуму: серед юнаків сангвініки становлять 31%, флегматики –%, холерики –%, меланхоліки –%, невстановленого типу –%; серед дівчат відповідно 42, 14, 19, 6, 19%. Щодо реактивної тривожності, то серед юнаків її низький рівень виявлено у 6%, середній мали 55%, високий –%. Серед дівчат 6% мали низький рівень реактивної тривожності, 47% –середній і високий. Визначення рівня особистісної тривожності у юнаків дало такі результати: низький рівень мали 6% ліцеїстів, середній –%, високий –%. Серед дівчат низький рівень особистісної тривожності мали 3%, середній –%, високий –%.
Результати проведених досліджень свідчать про наявність тісних взаємозв’язків між індивідуально-психологічними якостями ліцеїстів, рівнем розвитку фізичних якостей та соматичного здоров’я. Так, виявлено, що найбільший загальний рівень розвитку фізичних якостей притаманний сангвінікам та флегматикам. Водночас зафіксовано, що учні із середньою особистісною і реактивною тривожністю мають в основному середню величину розвитку фізичних якостей.
Аналіз результатів, які характеризують взаємозв’язки індивідуально-типологічних якостей та соматичного здоров’я юнаків, дозволив встановити, що життєвий та силовий індекси є вищими у холериків та меланхоліків. Це пов’язано з меншою масою тіла ліцеїстів цих типів темпераменту. Що стосується роботи серця (індекс Робінсона) та серцево-судинної системи (індекс Руф'є), то тут кращі показники у флегматиків та сангвініків.
Аналіз характеру таких взаємозв’язків у дівчат показав, що життєвий та силовий індекси є найвищими у холериків, що зумовлено меншою масою тіла. У показниках роботи серця та серцево-судинної системи перевагу щодо функціональних резервів мають дівчата –флегматики та сангвініки.
Результати формуючого експерименту засвідчили вірогідне покращення за більшістю досліджуваних параметрів соматичного здоров’я ліцеїстів. Так, у юнаків життєвий індекс зріс на 22,4%, силовий –на 16,4%, індекс Робінсона –на 6,8%, індекс Руф’є –на 25%. У дівчат ці показники збільшилися відповідно на 19,7, 14,2, 3,6 та 18,1%, що свідчить про позитивний вплив авторської програми на функціональні можливості організму учнів ліцею.
У п’ятому розділі “Аналіз та узагальнення результатів дослідження” наведено три групи даних, отриманих шляхом експериментального дослідження та зіставлення їх з даними науково-методичної літератури.
Підтверджено наявність вірогідних взаємозв’язків між показниками стану соматичного здоров’я і фізичної працездатності підлітків, виявлених у ряді досліджень (Куц О.С., 1995; Ареф’єв В.Г., 1999; Шиян Б.М., 2001; Миц- кан Б.М., 2003; Вільчковський Е. С., 2004).
Результати дисертаційного дослідження істотно доповнюють відомості про типологічну залежність рівня розвитку фізичних якостей та фізичної працездатності. Виокремлено провідні психологічні компоненти особистості, які можуть впливати на рівень фізичної працездатності й показники діяльності кардіореспіраторної системи (Clauss G., 1989; Уейберг Р.С., 2001; Щербатих Ю.В., 2004; Воронова В.І., 2005).
На основі показників лейкоцитарно-епітеліального індексу виявлено нові відомості щодо змін рівня неспецифічної резистентності залежно від рівня фізичної працездатності ліцеїстів віком 13-14 років протягом навчального року.
У процесі формуючого експерименту доведено, що цілеспрямована фізична активність на етапі попередньої підготовки до іспитів вірогідно підвищує рівень соматичного здоров’я та фізичної підготовленості, збільшує резистентність слизової оболонки порожнини рота під час екзаменів. Встановлено, що комплексне застосування аеробно-анаеробних і дихальних вправ забезпечує протекторну дію щодо негативного впливу психоемоційного стресу.
Подальші дослідження означеної проблеми ми вбачаємо у розробці спортивно-оздоровчих програм для профілактики психоемоційних стресів у людей різних статево-вікових груп, представників різних професій з урахуванням індивідуальних психологічних якостей.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягало у з’ясуванні впливу психоемоційного стресу під час екзаменів на неспецифічну резистентність організму і рівень соматичного здоров’я ліцеїстів 14-16 років. Водночас у роботі наведено експериментальні дані щодо ефективності застосування фізичних і дихальних вправ для зменшення негативного впливу екзаменаційного стресу на психофізичний стан підлітків.
10. Реалізація експериментальної програми фізичного виховання для корекції та профілактики психоемоційного стану ліцеїстів під час екзаменів сприяла підвищенню їхньої стійкості до психоемоційного стресу під час іспитів, рівня фізичної підготовленості і працездатності, а також неспецифічної резистентності організму (лейкоцитарно-епітеліальний рівень у контрольній групі збільшився у 2 рази: з 0,09 ум.од. до 0,18 ум.од. у юнаків та з 0,09 ум.од. до 0,16 ум.од. у дівчат, а в експериментальній групі залишився незмінним). При цьому під час екзаменів і після них ліцеїсти зберігали належний рівень соматичного здоров’я.
АНОТАЦІЇ
Файчак Р.І. Корекція екзаменаційного стресу у ліцеїстів засобами фізичної культури. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 –фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. –Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2007 рік.
Дослідження присвячене проблемі адаптації підлітків віком 14-16 років до психоемоційного стресу. У роботі проаналізовано показники соматичного здоров’я, фізичної працездатності та неспецифічної резистентності організму ліцеїста перед та під час екзаменаційної сесії. Отримані показники проектувалися на особливості індивідуально-психологічних якостей юнаків і дівчат. Запропоновано авторську програму спортивно-оздоровчих занять для підлітків 14-16 років.
Об’єкт дослідження – фізичне виховання учнів ліцею. Предмет дослідження –засоби фізичного виховання, спрямовані на корекцію та профілактику психоемоційних стресів в учнів ліцею під час екзаменаційної сесії. Мета роботи –з’ясувати вплив екзаменаційного стресу на психосоматичний стан і неспецифічну резистентність організму ліцеїстів та виявити можливість його корекції та профілактики за допомогою засобів фізичного виховання.
Ключові слова: засоби фізичного виховання, підлітки 14-16 років, ліцеїсти, екзаменаційний стрес, соматичне здоров'я, резистентність організму, фізична працездатність, спортивно-оздоровчі заняття.
Файчак Р.И. Коррекция экзаменационного стресса у лицеистов средствами физической культуры. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорта за специальностью 24.00.02 –физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. –Львовский государственный университет физической культуры, Львов, 2007 год.
Исследование посвящено проблеме адаптации подростков 14-16 лет к психоэмоциональному стрессу. В работе анализируются показатели соматического здоровья, физической работоспособности и неспецифической резистентности организма перед и во время экзаменационной сессии. Полученные показатели проектировались на особенности индивидуально-психологических качеств юношей и девушек. Предлагается авторская программа спортивно-оздоровительных занятий для подростков 14-16 лет.
Объект исследования –физическое воспитание учащихся лицея. Предмет исследования –средства физического воспитания, направленные на коррекцию и профилактику психоэмоциональных стрессов у лицеистов во время экзаменационной сессии. Цель работы –выяснить влияние экзаменационного стресса на психосоматическое состояние и неспецифическую резистентность лицеистов, а также выявить возможность его коррекции и профилактики с помощью средств физического воспитания.
Для решения поставленных задач использовали такие методы исследования: анкетирование, теоретический анализ и обобщение научно-методической литературы, психологическое тестирование, тестирование физической подготовленности, метод статистического анализа заболеваемости, экспресс-оценка соматического здоровья, определение физической трудоспособности, спирография и электрокардиография с помощью компьютерных программ CARDIOLAB и SPIROCOM+, цитологическое обследование, педагогическое наблюдение, педагогический эксперимент, методы математической статистики.
В первой главе “Роль средств физической культуры в коррекции стрессовых состояний” проанализированы данные научно-методической литературы по проблеме использования разнообразных средств с целью коррекции стрессовых состояний. На основании проведенного теоретического анализа установлено, что к этому времени малоисследованным является непосредственное влияние физических и дыхательных упражнений на последствия психоэмоционального стресса с учетом психологических характеристик личности, состояния соматического здоровья и неспецифической резистентности слизистой оболочки.
Во второй главе “Методы и организация исследования” раскрыта сущность использованных методов исследования, продемонстрированы общие сведения о контингенте исследуемых лицеистов, предлагается программа педагогического наблюдения, описана организация этапов исследования.
В третьей главе “Характеристика соматического здоровья и неспецифической резистентности организма подростков” представлены данные о физическом развитии подростков 14-16 лет, о влиянии психоэмоционального стресса на соматическое здоровье и неспецифическую резистентность организма.
ЭКГ –контроль и анализ реакции ССС к началу и во время экзаменов –позволяет определить функциональные возможности системы кровообращения у лицеистов, обнаружить динамику адаптационно-приспособительных реакций на физическую нагрузку во время психоэмоционального стресса.
Организм лицеистов во время экзаменационной сессии характеризуется снижением уровня неспецифической резистентности, которое проявляется в изменении структуры микробиоза ротовой полости, уменьшении процентного содержания присущих данному биотону микроорганизмов на фоне увеличения условно-патогенных вариантов и засевания микрофлорой, нехарактерной для ротовой полости в норме.
Четвертая глава “Использование личностно-психологических качеств как важного фактора в коррекции стрессовых состояний” посвящена анализу взаимосвязей разных психологических качеств с показателями соматического здоровья, физической подготовленности и влияния на них психоэмоциональной нагрузки. Проанализированы анкеты лицеистов 14-16 лет, с помощью которых определили образ жизни, заинтересованность и мотивацию к занятиям физическими упражнениями, структуру интересов современных подростков. Описана спортивно-оздоровительная программа для коррекции психоэмоциональных нагрузок лицеистов.
В пятой главе “Анализ и обобщение результатов исследования” приведены три группы данных, которые получены путем экспериментального исследования и сопоставления их с данными научно-методической литературы.
Ключевые слова: средства физического воспитания, подростки 14-16 лет, лицеисты, экзаменационный стресс, соматическое здоровье, резистентность организма, физическая трудоспособность, спортивно-оздоровительные занятия.
Faichak R.I. Corrective physical exercises to reduce examination stress of lyсеum students. –Manuscript.
Thesis for Candidate’s degree in physical training and sports in specialty 24.00.02 –Physical Training, Physical Education of Various Groups of Population.
The Lviv State University of Physical Culture, Lviv, 2007.
Research investigates the problem of psychologie adaptation of adolescents of the ages 14-16 to psychic and emotional stress. The study analyses somatic health, stamina and resistance of human body at pre and post-examination period. The data obtained helped to determine specific psychological state of adolescents. Corrective recreational measures are proposed to reduce and relieve stress-related medical problems.
The object – physical education of lyceum students. The subject – the means physical training and corrective psychic and emotional stress of lyceum Students. The objective is to determine the impact of examination-related stress situations on psycho-somatic state, non-specific body resistance, and define the possibility of corrective measures of physical training.
Key words: means of physical training, teenagers 14-16 years, lyceum students, examination stress, somatic health, resistance of an organismt, physical enduringen, sport employment.