Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Все було б так просто,
Якби душа не страждала,
Все було б так класно,
Якби вона мене не знала.
Все було б так правильно,
Якби дурниць ми не робили,
Все було б так дурно,
Якби майбутнє полюбили!
* * * * * * *
Был с одной,любил другую,
И не замечал как изнутри страдал,
И не знал каким я дураком бывал,
Когда пытался понять суть.
Но теперь я понял, что искал,
И это вовсе не любовь,
И я знаю что мне делать в этой жизни,
Как мне быть с собой.
И лишь надо малость постараться,
И я знаю что смогу,
Но вот что-то держит,
Не дает мне это сделать.
И пока я все сижу...
* * * * * * *
Я плакав, Я страждав,
Я на інших не зважав,
А на себе наплював.
Все життя Я щось шукав,
Та от жити забував,
І тепер жалію Я,
Що життя Я обминав.
Біг за тіню,
Зірки Я рахував,
І у мріях потопав.
Життя давало другий шанс,
Та його Я уникав,
І тепер Я знов лежу,
І спокійно в мріях Я тону!
* * * * * * *
І ось коли ти на колінах,
І знаєш що уже кінець,
І битву ти програв велику.
І навіть сльози стримати не можеш,
Чи то від програшу,чи то від того,що на душі пиздець.
І на всіх таке чекає,
Кожен через це пройде.
І головне не в пасти на коліна,
А битись далі, до поки ще живе.
І не важливо, що тебе чекає,
Бо до поки ти встаєш з колін,
До поки твоє серце б'ється, ти не програєш,
І зможеш завершити бій...
* * * * * * *
Яким би сильним ти не був,
Через що б не проходив,
Завжди знайдеться те,
Що зламає і тебе.
Ти кулаки стисни,
І прошу тебе терпи.
На цій дорозі всі падуть,
І не кожен далі йде.
Та напевно так судилось,
Терпіти нам цей біль.
І не прийшов ще час здаватись,
І ми все ще йдем, не знаючи куди зайдем…
* * * * * * *
Життя важке,
І Я не спорю,
Не раз ти плакав,
І не раз страждав.
Коли близькі тебе кидали,
Ти на життя кричав,
Коли ж ти сам кидав,
Напевно інших принижав.
І тепер ти вже один,
І ніхто не розчарує,
Не покине в темний час,
І в голові питання лине,
Чи краще жити так?...
* * * * * * *
Та напевно так буває,
Коли ти любиш, а тебе кидають,
Коли ти щирий, а з тобою грають,
Коли ти чесний, а тебе всі посилають.
Душа кричить, питає,
Чим заслужила я таке життя?
Та відповіді ніхто не знає.
Ніхто не знає як душа страждає,
Ніхто не бачить як вона вмирає…
* * * * * * *
Щирість вже пропала,
І любов погасла,
Вже нема на лицях щастя,
А лиш плач нещасний.
* * * * * * *
Не в моді вже слова солодкі,
І безглуздий сміх із наших уст.
Забули як любити,
Забудуть певне й наші діти…
Куди та радість зникла,
Що сяяла в очах,
Залишився тільки сум,
І повсякденна фраза «мда…»
* * * * * * *
Коли ти злишся,
Я страдаю,
Коли ти плачеш,
Я вмираю,
Коли смієшся,
Я клянусь, тебе кохаю.
Не смію мріяти я про іншу долю,
Як віддати тобі свою волю.
В серці в нас палає вогник
Знаю. Палає він у мене. Знаю. Палає і у тебе.
Вірю. Що палатиме завжди.
І як усі мої вірші,
Я присвячую ТОБІ.
* * * * * * *
Серце ледве б ється
І душа страждає
Алкоголем рани заливаєм
На здоров я рідних не зважаєм.
По холодних вулицях блукаєм
І щастя вже не знаєм
Не буде більше тих хвилин щасливих
Де не було у нас проблем.
Перекрити б біль мою
І забути ту....
* * * * * * *
Нема вже чесності у цьому світі,
І повагу в сраку всі запхали,
Тих кого порядними ми називали,
Шлюхами порядно й поставали!