Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство аграрної політики та продовольства України
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. В. В. ДОКУЧАЄВА
імені В.В.Докучаєва Кафедра
Кафедра історичних і соціально-політичних дисциплін
РЕФЕРАТ
Загальна характеристика системи органів державної влади
Виконав: студент 2 курсу факультету агрохімії та ґрунтознавства
спеціальності „Екологія”
Воронько В. Г.
Перевірив: кандидат історичних наук Кравцов А. І.
Харків – 2013
Вступ
Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. Президент України є главою держави і виступає від їй імені. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципом територіальності та спеціалізації.
Верховна Рада України розглядає та вирішує питання державного і суспільного життя, що потребують врегулювання законами України, а також здійснює установчі, контрольні та інші функції, передбачені Конституцією України. Вона приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.
До повноважень Верховної Ради України належать:
а) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції України;
б) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених ст. 73 Конституції України;
в) прийняття законів;
г) визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики;
ґ) призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією України;
д) заслуховування щорічних і позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
е) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту);
є) призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питань про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;
ж) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України тощо.
Отже, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент- Верховна Рада України. Конституційний склад Верховної Ради України - 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
3
Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі,
обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. їм гарантується депутатська недоторканність.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.
Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради.
Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та може відкликати їх.
Президент України - глава держави
Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Новообраний Президент України вступає на пост не пізніш як через ЗО днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту присягання народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
Президент України має такі повноваження:
- забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
- звертається з посланнями до народу та із щорічними й позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
- приймає рішення про визнання іноземних держав;
- призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією;
4
- припиняє повноваження Верховної Ради України, у випадках, передбачених Конституцією;
- вносить, за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;
- очолює Раду національної безпеки і оборони України тощо. Президент України користується правом недоторканності на
час виконання повноважень.
Він очолює Раду національної безпеки і оборони України, яка є координаційним органом із питань безпеки й оборони України.
Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України, але Конституція України встановлює, що повноваження Президента України припиняються достроково в разі його відставки, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, усунення з поста в порядку імпічменту та смерті.
Основними напрямами діяльності органів державної виконавчої влади в Україні є реалізація двох основних функцій: виконавчої та розпорядчої. Виконавча функція характеризується тим, що Ці органи безпосередньо виконують Конституцію, закони України та інші нормативно-правові акти. Розпорядча функція характеризується тим, що для виконання зазначених нормативно-правових актів органи виконавчої влади від свого імені приймають управлінські акти, видають відповідні розпорядження.
Кабінет Міністрів - вищий орган у системі органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. У своїй діяльності Кабінет Міністрів України керується Конституцією України і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує й на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
5
Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України. Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку. Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України реалізує такі повноваження: 1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
б) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону;
6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;
7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;
9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;
10) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
11) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України;
6
Необхідність реформування судової влади постала від часу проголошення суверенності й незалежності Української держави, початку процесу реального забезпечення прав і свобод людини і громадянина, затвердження верховенства права в суспільному житті. Саме на це зорієнтована Концепція судово-правової реформи, схвалена Верховною Радою України 28 квітня 1992 р. Цей процес поглиблюється і розвивається Конституцією України. Так, уже в ст. б Конституції України використано категорію "судова влада", яка є частиною доктрини поділу влади у правовій державі. Це веде до реального поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову, а щодо останньої визнається самостійність і незалежність, неможливість для інших державних органів і посадових осіб виконувати функції і повноваження, які є компетенцією органів правосуддя.
Ще один надзвичайно важливий аспект цієї проблеми вбачається в тому, що хоч основу судової влади в Україні складають судові органи, які різняться за компетенцією та юрисдикцією, але всі мають одне призначення - захист прав і свобод громадян, конституційного ладу, національної безпеки, територіальної цілісності, дотримання законності й справедливості в суспільстві. При цьому забезпечення реалізації передбачених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина становить головний зміст діяльності органів судової влади. Конституція гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Проблеми судової влади значною мірою врегульовані в розділі VIII Конституції України. Згідно з Конституцією України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. А це означає, що судовому захисту підлягають усі права, свободи та обов'язки громадян, а також те, що всі суспільні відносини, врегульовані нормами права, у разі виникнення спору можуть бути предметом судового розгляду.
Конституційний Суд України входить до судової влади як її самостійний суб'єкт, є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.
Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40-річного віку, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років і володіє державною мовою. Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.
7
Конституційний Суд України
Стаття 147. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Стаття 148. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.
Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.
Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.
Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.
Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.
Стаття 149. На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 цієї Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 127 цієї Конституції.
Стаття 150. До повноважень Конституційного Суду України належить:
1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):
законів та інших правових актів Верховної Ради України;
- актів Президента України;
- актів Кабінету Міністрів України;
- правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
8
Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як сорока п'яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
Стаття 151. Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.
За зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
Стаття 152. Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Стаття 153. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України, процедура розгляду ним справ визначаються законом.
9
Звіт про діяльність фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" у Верховній Раді України VII скликання (з 12.12.2012 по 05.07.2013)
За результатами парламентських виборів 2012 року Всеукраїнське об'єднання "Свобода" здобуло 37 депутатських мандатів (25 – за виборчим списком і 12 – у мажоритарних округах). Ще один мандат кандидат від ВО "Свобода" Юрій Левченко не отримав унаслідок фальсифікацій на скандально відомому на всю країну 223-му окрузі (згідно з політичними домовленостями з ВО "Батьківщина" та партією "УДАР", у разі призначення виборів у цьому окрузі зазначені політичні сили готові підтримати Юрія Левченка як єдиного кандидата від об'єднаних сил опозиції).
За Всеукраїнське об'єднання "Свобода", згідно з офіційними результатами, проголосували 2 мільйони 129 тисяч 933 виборця, що складає 10,44% від кількости виборців, які проголосували на парламентських виборах.
Уперше в українському парламенті є фракція націоналістів – у Верховній Раді VII скликання Всеукраїнське об'єднання "Свобода" сформувало четверту за чисельністю фракцію. Її головою став лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок, заступниками – Андрій Мохник та Руслан Кошулинський (після його обрання віце-спікером парламенту заступником голови фракції ВО "Свобода" у Верховній Раді України став Олексій Кайда).
Уперше заступником Голови Верховної Ради України став націоналіст. За поданням голів трьох опозиційних фракцій – "Свободи", "УДАРу" і "Батьківщини" – парламент обрав заступника Голови Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Руслана Кошулинського заступником Голови Верховної Ради.
Всеукраїнське об'єднання "Свобода" у виборчій програмі ставило два завдання:
1. Негайно законними методами усунути від влади режим олігархічної диктатури, ліквідувати наслідки його правління та не допустити реваншу.
2. Утілити в життя чіткий план всеосяжних докорінних перетворень у державі згідно з ключовими положеннями Програми захисту українців Всеукраїнського об'єднання "Свобода" за принципом: "Своя влада – Своя власність – Своя гідність".
Для виконання першого завдання Всеукраїнське об'єднання "Свобода" активно співпрацює з иншими опозиційними силами – "Батьківщиною" та "УДАРом".
10
Вагомим результатом спільної діяльности опозиційних фракцій стало те, що вперше у законодавчому органі держави народні депутати почали виконувати норму Конституції України та Регламенту Верховної Ради щодо персонального голосування
Питання забезпечення персонального голосування не вирішено повністю, але навіть у такому стані, коли окремі народні депутати час від часу, ховаючись, голосують за инших, вся країна побачила, що провладні сили у парламенті мають серйозні проблеми. При тому, що у фракції Партії регіонів спільно з їхніми сателітами комуністами та частиною позафракційних депутатів наявна формальна більшість, їм переважно не вдавалося забезпечити необхідну кількість голосів за потрібні чинному режимові рішення. Свідченням цьому є ухвалення лише 26 законопроєктів із 70, поданих урядом Азарова. Загалом протягом І півріччя 2013 року провладній "більшості" вдалося ухвалити такі рішення всього двічі, і то в "неприродний" спосіб – 4 квітня на так званому "виїзному засіданні" на Банковій та 4 липня шляхом порушень Регламенту ВРУ, зокрема принципу персонального голосування, купівлі "тушок" та повного напруження зусиль, аби зібрати потрібну кількість провладних депутатів у сесійній залі. Щодо частини рішень, ухвалених 4 липня 2013 року, народні депутати від "Свободи", "УДАРу" і "Батьківщини" зареєстрували проєкт постанови про їх скасування.
Це свідчить про те, що Президент Янукович фактично втратив контроль над парламентом. Верховна Рада стала ще одним осередком опору антинародній українофобській політиці режиму Януковича. І це при тому, що усі опозиційні фракції не мають достатньої кількости голосів, щоб ухвалювати рішення в парламенті.
Активність "Свободи" під час блокування трибуни і фізичних протистоянь у сесійній залі засвідчила зміну балансу сил у парламенті: провладні депутати вже не б'ють опозиціонерів, як було у Верховній Раді VI скликання, а постійно наголошують, що вони "проти силового вирішення питань у законодавчому органі".
"Свобода" у парламенті продемонструвала дієвий метод боротьби з "тушками". Обструкція, влаштована народним депутатам Табаловим перед відкриттям роботи парламенту, призупинила процес "тушкування". На жаль, наші політичні партнери не взяли цей метод на озброєння, що потягло за собою подальше "тушкування", хоча й доволі повільне.
Фракція ВО "Свобода" у парламенті систематично змушує парламентаріїв під час виступів у Верховній Раді дотримуватися статті 10 Конституції України, яка визначає українську мову як єдину державну. Внаслідок цих дій переважна більшість російськомовних депутатів у своїх виступах набагато частіше послуговується державною мовою.
11
Політичні експерти відзначають, що перша в історії України націоналістична фракція у Верховній Раді України, яку утворили народні депутати від ВО "Свобода" за результатами парламентських виборів 2012 року, якісно змінила найвищий законодавчий орган держави.
2. Організація роботи депутатської фракції
Головними напрямками роботи депутатської фракції у Верховній Раді України є захист конституційних прав і свобод українців, активна законотворча діяльність, вироблення узагальненої позиції щодо питань, які виносять на розгляд пленарних засідань, контроль за роботою державних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, робота в комітетах Верховної Ради.
У фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" – 36 народних депутатів. Депутат-свободівець Руслан Кошулинський, відповідно до Регламенту, як заступник Голови Верховної Ради України є позафракційним.
За звітний період проведено 53 засідання фракції ВО "Свобода".
У фракції ВО "Свобода" працює Аналітична група, яку очолює народний депутат України Олександр Мирний; спільно з Аналітичною службою ВО "Свобода" (керівник – Юрій Левченко) вона готує матеріяли для розгляду на засіданнях фракції питань порядку денного Верховної Ради.
Фракція ухвалює рішення щодо кожного питання порядку денного шляхом консенсусу після заслуховування позиції народного депутата, що представляє відповідний комітет, висновків Аналітичної служби та ґрунтовного обговорення. Ключовим критерієм є відповідність Програмі захисту українців.
3. Законотворча діяльність народних депутатів від ВО "Свобода"
Основою діяльности народного депутата України є законотворчість. Народні депутати від "Свободи" активно використовують право законодавчої ініціятиви, передбачене статтею 12 Закону України "Про статус народного депутата України". Станом на 5 липня 2013 року народні депутати-свободівці зареєстрували 126 законопроєктів та 76 проєктів постанов. У середньому на кожного депутата від ВО "Свобода" припадає 3,4 законопроєкти; за цим показником фракція ВО "Свобода" посідає друге місце після "Батьківщини". З повним переліком законодавчих ініціятив фракції можна ознайомитися на офіційному сайті Верховної Ради України в розділі "Законотворчість".
12
Усі законопроєкти та проєкти постанов, розроблені та зареєстровані депутатами фракції ВО "Свобода", спрямовані на виконання основного програмного документа партії – Програми захисту українців. Кожна законодавча ініціятива фракції відповідає конкретному розділові та пункту програми.
Серед основних, стратегічних законопроєктів, що спрямовані на оздоровлення української економіки, є проєкти законів:
- №1248 "Про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, що мають пільговий режим оподаткування", ухвалення якого дозволило би поставити набагато більш серйозний бар'єр на шляху відтоку капіталів з України, створило передумови для залучення додаткових фінансових коштів в економіку України та усунуло би більшість можливостей для ухиляння від сплати податків суб'єктами підприємницької діяльности, що виробляють свій продукт саме в Україні;
- № 1250 "Про ліквідацію приватних монополій", який посилить захист інтересів підприємців, споживачів та найманих працівників, збільшить кількість суб'єктів господарювання та конкуренцію на загальнодержавному та регіональних ринках товарів;
- № 1247 "Про заходи щодо ліквідації дефіциту бюджету Пенсійного фонду України";
- № 1249 "Про спрощену процедуру державної реєстрації суб'єктів малого підприємництва".
Значна частина законодавчих ініціятив "Свободи" спрямована на внесення змін до бюджетного законодавства щодо підвищення фінансової самостійности місцевого самоврядування, удосконалення скарбничого обслуговування місцевих бюджетів, встановлення справедливости в розподілі бюджетних коштів, щодо боротьби з корупцією, забезпечення прозорости державних закупівель.
Частина законопроєктів фракції спрямована на відновлення та захист національної та соціальної справедливости, а саме:
- законопроєкти, спрямовані на соціяльний захист жертв політичних репресій (№№ 2554, 2485), інвалідів (№ 2888) та матерів (№ 2091а);
- проєкти законів, спрямовані на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" за рахунок доходів від підвищення акцизного податку на пиво (№№ 2875, 2876, 2880);
13
- законодавчі ініціятиви щодо посилення кримінальної відповідальности за дії, спрямовані проти державної мови (№ 2601), за публічне заперечення чи виправдання злочинів нацизму та сталінізму (№ 2729), за наругу над місцями поховання учасників національно-визвольної боротьби за свободу і незалежність України (№ 2730);
- № 1233 "Про функціонування української мови як державної та порядок застосування инших мов в Україні" та № 1187-1 "Про вищу освіту", зареєстровані спільно з лідерами инших опозиційних фракцій.
Значна частина проєктів постанов фракції націоналістів передбачає ініціятиву створення тимчасових слідчих комісії та заслуховування керівників виконавчої влади, а також проведення парламентських слухань.
14
Висновки
Таким чином, дослідивши функції та призначення огранів влади України, а саме: Верховної Ради України; Президента України; Кабінету Міністрів України; судової влади України та Конституційного Суду України ми дізналися про їх склад, методи та цілі кожного з органів влади. Дослідили діяльність такої політичної партії як "Свобода" у Верховній Раді України VII скликання з 12.12.2012 по 05.07.2013
Зміст
Вступ
Розділ 1
Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні………….. cт.3
Президент України - глава держави …………………………………………………….cт.4
Кабінет Міністрів України - Уряд України ……………………………………………..cт.5
Судова влада в Україні: загальна характеристика……………………………………………. ..cт.7
Конституційний Суд України ……………………………………………………………cт.8
Розділ 2
Звіт про діяльність фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" у Верховній Раді України VII скликання…………………………………………………………………………...ст.10
Висновки
Список використаних джерел