Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
УДК 371.3 + 371.322
Формування логічної культури
старшокласників у процесі навчання
13.00.09 –теорія навчання
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Кривий Ріг - 2000
Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному
університеті Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор
Буряк Володимир Костянтинович,
Криворізький державний педагогічний
університет, ректор.
– кандидат педагогічних наук, доцент
Кендюхова Антоніна Анатоліївна,
Кіровоградський державний педагогічний
університет ім. Володимира Винниченка,
доцент кафедри педагогіки.
Провідна установа – Полтавський державний педагогічний
університет ім. В.Г.Короленка,
кафедра педагогіки,
Міністерства освіти і науки України.
Захист відбудеться “ 20 ” грудня 2000 року о год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09-053-01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54, ауд. 230.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54).
Автореферат розіслано 18 листопада 2000 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Штельмах Г.Б.
Загальна характеристика роботи
Актуальність та доцільність дослідження. Умови життєдіяльності сучасного суспільства характеризуються зростанням темпів інформатизації простору, інтенсивним розвитком виробничих і соціальних технологій, що актуалізує проблему необхідності сприйняття та засвоєння великого обсягу інформації, вироблення вміння логічно опрацьовувати її й використовувати в навчальній і практичній діяльності.
Особливе місце в діяльності загальноосвітньої школи відводиться проблемі розвитку в учнів здатності до оволодіння новітніми інформаційними технологіями, що передбачає переорієнтацію навчального процесу з інформаційно-навчального на навчально-розвиваючий.
Навчально-розвиваючий процес стимулює розвиток у школярів навичок самостійного пошуку інформації, розв’язання навчальних задач, творчої самоорганізації в пізнавальній діяльності, а також потреби в оновленні особистісних знань. Технологія розвиваючого навчання передбачає збереження в учня індивідуальності й підвищення рівня інтелектуальної, моральної та духовної культури.
Проблема культури в усі часи привертала увагу дослідників. Моральний аспект духовної культури розкривається у працях С.М.Іконникової, О.С.Богданової, В.І.Толстих, С.М.Черенкової та ін. Культура почуттів і шляхи її формування стали предметом зацікавлення Т.Г.Гаврикової, Т.Г.Кононенко, О.Н.Лука, Г.П.Шевченко. Вивченню проблеми емоційної культури школярів присвячені роботи Б.І.Додонова, Л.В.Кондрашової, В.Я.Семке, Л.Є.Соколової та інших авторів. Логічну культуру досліджували В.О.Сухомлинський, В.Н.Брюшинкін, Т.О.Дмитренко, Є.А.Іванов, С.П.Марценюк, І.Л.Нікольська, В.М.Осинська, В.Ф.Паламарчук та ін.
В умовах багатогранності й різнобічності інформатизації сучасного життя чимдалі більший інтерес становить логічна культура особистості.
Вивчення стану шкільної практики засвідчує наявність суперечностей між творчою природою навчально-пізнавальної діяльності й репродуктивним характером навчання, зростанням обсягу інформації й застарілими способами її засвоєння,
інтелектуалізацією праці й недостатнім рівнем розвитку логічної культури школярів.
Дібраний фактологічний матеріал засвідчує, що існує тверда регламентація в організації пізнавальної діяльності учнів, котрі механічно засвоюють програмовий матеріал. Школа незавжди успішно навчає їх самостійно мислити, творчо розв’язувати пізнавальні задачі, усвідомлювати логіку засвоюваного навчального матеріалу, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки явищ, які розглядаються.
Факти, отримані в ході дослідження, переконують у тому, що здатність учнів входити в рефлексивну позицію, критичність мислення, інтелектуально-логічні вміння слабо розвинуті в школярів різних вікових груп, а це негативно позначається на рівні їхньої логічної культури й результатах навчальної роботи.
Крім того, дані, здобуті в ряді досліджень неспростовно доводять, що, по-перше, готовність входити в рефлексивну позицію в процесі формування логічної культури в більшості учнів сформована недостатньо, слабо розвинуті такі її вияви, як критичність мислення, прагнення обгрунтувати свою позицію, здатність і бажання ставити запитання, вести дискусію, готовність до адекватної самооцінки; по-друге, у школярів логічні операції (аналіз, порівняння, конкретизація, класифікація, узагальнення та ін.) розвинуті недостатньо, отож необхідна систематична й послідовна робота школи в цьому напрямі; по-третє, за традиційного навчання формування інтелектуально-логічних умінь школярів здійснюється не досить ефективно. На підставі сказаного вище можна дійти висновку: у навчальному процесі середньої школі логічна культура учнів формується стихійно й недостатньо, якщо не ставити за мету формувати її на конкретному матеріалі.
Необхідність творчого переосмислення сутності поняття “логічна культура”, конкретизації його змісту і структурних компонентів, вироблення нових підходів до організації особистісно-орієнтованого навчання, логіка дидактичних умов, які забезпечують ефективність навчальних дисциплін у формуванні цього складного особистісного утворення визначили тему нашого дослідження “Формування логічної культури старшокласників у процесі навчання”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з проблематикою наукової
роботи кафедри педагогіки, яка виконується в галузі дидактики відповідно до угоди Криворізького державного педагогічного університету з Міністерством освіти і науки України за темою “Психолого-педагогічні основи активізації навчальної діяльності школярів” (№ 1 – 96), що затверджена координаційною радою АПН України (протокол № 4 від 23 травня 2000 р.).
Об’єкт дослідження –процес формування логічної культури учнів.
Предмет дослідження –дидактичні умови, що забезпечують формування логічної культури школярів у процесі вивчення математики й інформатики.
Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні можливостей математики та інформатики як навчальних предметів у формуванні логічної культури учнів та виявленні відповідних умов реалізації розвиваючого аспекту навчання.
В основу дослідження покладено припущення, що формування логічної культури школярів буде результативним, якщо:
- систематично й послідовно здійснювати формування логічних дій і логіко-дидактичний аналіз навчального матеріалу (структурування логіки навчальної інформації, виокремлення основних змістових компонентів, вибір методів і прийомів навчальної роботи);
- активізувати процеси рефлексії шляхом розв’язання старшокласниками проблемних задач;
- стимулювати розвиток логічного мислення школярів в процесі виконання міжпредметних завдань.
Для досягнення мети дослідження вирішувались такі завдання:
- виробити теоретичні основи формування логічної культури школярів;
- виявити сукупність дидактичних умов формування логічної культури школярів і перевірити експериментально їхню ефективність;
- встановити вплив раціонально організованої пізнавальної діяльності на формування логічної культури школярів у навчальному процесі;
- розробити методичні рекомендації для вчителів щодо формування логічної культури школярів.
Методологічною й теоретичною основою дослідження є Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Закон про середню освіту, вчення про вищу нервову діяльність, сучасні ідеї й положення філософської, психологічної та педагогічної наук про закони пізнання та відображення дійсності в людській свідомості, концепції динамічного характеру культури як процесу розвитку сутнісних сил людини, вчення про людську діяльність як одиницю аналізу культури.
У своєму дослідженні ми спиралися на теоретичні положення Л.С.Виготського, В.О.Сухомлинського, Г.С.Костюка, К.Д.Ушинського.
Велике значення для нашої роботи мали праці філософів Е.М.Бабосова, В.С.Біблера, Н.С.Злобіна, М.С.Кагана, В.І.Конєва, А.М.Коршунова, Е.С.Маркаряна, В.М.Межуєва, Є.Я.Ряжебека, З.І.Файнбурга, Н.З.Чавчавадзе; психологів П.Я.Гальперіна, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, С.Л.Рубінштейна, Н.Ф.Тализіної; педагогів Ю.К.Бабанського, С.У.Гончаренка, В.І.Євдокимова, В.В.Краєвського, В.І.Лозової, О.Я.Савченко, Г.І.Щукіної.
Специфіка об’єкта дослідження та мета дисертації зумовили вибір таких методів, як: теоретичний аналіз наукової літератури з теми дослідження з метою відбору й осмислення фактичного матеріалу; метод інтерпретації теорій, методик, скерований на виявлення шляхів вирішення досліджуваної проблеми; соціологічні методи (анкетування, бесіда, інтерв’ювання (учнів та вчителів), тестування, спостереження, письмові роботи учнів) –для виявлення та подальшого аналізу досліджуваних явищ, експеримент, аналіз результатів діяльності учнів у процесі формування логічної культури; статистичні методи обробки отриманих результатів із метою виявлення кількісних та якісних характеристик результативності дослідно-експериментального навчання.
Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідження, розпочате в 1995 році, виконувалося автором на базі Центрально-Міської гімназії, середніх шкіл №8, №109 міста Кривого Рогу. Окремі результати дослідження перевірялися в середніх школах Кривого Рогу №4, №22, №108, №69. Під час перевірки були дотримані умови, які сприяли одержанню достовірної інформації, а саме: аналіз співвідношення даних, одержаних різними методами дослідження. До експерименту залучено 503 учні, проаналізовано 323 письмові роботи, 875 характеристик, проаналізовано 1130 анкет школярів і 280-вчителів.
На першому етапі (1995 –рр.) опрацьовано науково-методичну, психолого-педагогічну літературу; здійснено теоретичний аналіз проблеми; визначено предмет і завдання дослідження; вироблено методику. Вивчено і проаналізовано досвід роботи вчителів шкіл щодо формування логічної культури учнів у процесі навчання. Опрацьовані матеріали були запропоновані для експертної оцінки вчителям і керівникам шкільних методичних об’єднань. Наприкінці першого етапу висунуто гіпотезу дослідження.
На другому етапі (1997 –рр.) здійснено дослідно-експериментальну перевірку сукупності умов, що забезпечують ефективність формування логічної культури школярів. Було проаналізовано ступінь підготовленості школярів до виконання логічних операцій (усього 1380 осіб). Вивчено масовий досвід роботи вчителів, спрямований на формування логічної культури старшокласників у процесі навчання.
На третьому етапі дослідження (1999 –рр.) було виявлено і в дослідному варіанті перевірено основні характеристики логічної культури, розроблено методи діагностики рівнів її сформованості в умовах навчальної роботи. Проаналізовано порівняльну ефективність різних засобів її формування.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що з’ясовано особливості формування логічної культури школярів у навчальному процесі; розкрито характер впливу навчально-пізнавальної діяльності на формування логічної культури; визначено сукупність умов ефективного формування логічної культури школярів.
Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що:
- обгрунтовано умови ефективного формування логічної культури в навчальному процесі сучасної школи;
- розроблено комплекс завдань для успішного формування логічної культури, експериментально перевірено і впроваджено їх в навчальний процес загальноосвітньої школи.
Практична цінність дослідження визначається тим, що запропоновано методику формування логічної культури школярів в умовах нестандартно організованої пізнавальної діяльності з урахуванням їхніх індивідуальних ресурсів; розроблено комплекс логічних завдань різного ступеня складності з урахуванням рівнів сформованості логічної культури старшокласників, проблемні міжпредметні вправи з метою формування у школярів інтелектуально-логічних умінь; подано науково-методичні матеріали щодо формування складного особистісного утворення, які можуть бути використані й уже застосовуються в педагогічній практиці вчителів.
Результати дослідження перевірено в Центрально-Міській гімназії (протокол засідання педагогічної ради №1 від 2 вересня 1999р.), у Криворізькому педагогічному університеті (протокол засідання кафедри педагогіки № 1 від 3 вересня 1999р.), у середній школі №8 (протокол засідання педагогічної ради №3 від 3 жовтня 1999р.).
Достовірність і обгрунтованість результатів дослідження забезпечено правильним методичним підходом до процесу формування логічної культури учнів, відповідністю наукового апарату предметові дослідження й застосуванням дослідницької методики, адекватної поставленим завданням. Реалізацію методики дослідження підтверджено експериментальним шляхом. Висновки дослідження перевірені й підтверджені в ході дослідницької роботи.
Апробація результатів дисертації проводилася на щорічних наукових конференціях кафедри педагогіки Криворізького педагогічного університету, на міжнародних і всеукраїнських конференціях (Кривий Ріг, 1996; Софія, 1999; Київ, 1999). Результати дисертації опубліковані в 9 статтях, 6 із них –у наукових збірниках, затверджених ВАК України.
Структура й обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Результати експериментального дослідження відображено графічно (13графіків). Зміст дослідження викладено на 153 сторінках машинописного тексту, який включає 19 таблиць. Список використаних джерел нараховує 159 найменувань.
Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, викладено вихідні методологічні та теоретичні положення, методи дослідження, обгрунтовано наукову новизну, значущість, практичну цінність роботи та її вірогідність, подано відомості про матеріали дослідження та особистий внесок здобувача.
У першому розділі дисертації –“Теоретичні основи формування логічної культури учнів” –подано результати аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми, розкрито сутність понять “культура”, “логічна культура”, охарактеризовані показники логічної культури старшокласників, теоретично обґрунтовано суттєві дидактичні умови формування логічної культури учнів.
На думку багатьох філософів і культурологів (С.Ф.Анісімов, А.І.Арнольдов, І.А.Громов, С.Г.Дробицький, А.Г.Здравомислов, О.А.Івін, А.М.Коршунов, В.А.Малахов, В.П.Тугаринов, Н.З.Чавчавадзе та ін.), сутність культури становить сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством. Звідси можна зробити висновок, що людина завжди діє в межах загальнолюдських цінностей, тобто в межах культури. При цьому людина водночас є і об’єктом культурних впливів, і суб’єктом, творцем цінностей.
Залежно від того, які цінності входять і реалізуються в культурі людини, виявляється їх значущість. Необхідно з’ясувати, яка при цьому ієрархія основних життєвих і професійних цінностей, яким є механізм їхнього впливу на процес формування особистості.
Вирішення проблеми цінностей як компонента культури має велике значення для дослідження логічної культури школяра, бо культурологічний підхід, який передбачає засвоєння і створення цінностей, дає змогу визначити шляхи формування логічної культури учня, а також акцентує увагу на тих основних компонентах, що являють собою сутність логічної культури.
Таким чином, аналіз основних дефініцій феномена культури свідчить про те, що не можна надавати перевагу якомусь одному з напрямів, оскільки кожний із них характеризує категорії з певного боку. Тому для визначення поняття “логічна культура” слід враховувати такі підходи: 1) реалізація як особистісного, так і діяльнісного підходів у пізнавальній діяльності може сприяти гармонійному розвитку, самовираженню й самоствердженню особистості школяра; 2) аксіологічний підхід дає змогу в умовах дидактично цілеспрямованої організації пізнавальної діяльності сформувати ціннісне ставлення учня до навколишньої дійсності, діяльності людей і до самого себе.
У своєму дослідженні ми керувалися тим, що логічна культура –це соціально обумовлений рівень розвитку особистості у сфері мислення. Це складне особистісне утворення, що вміщує в собі здатність глибоко усвідомлювати логіку засвоюваного матеріалу, причинно-наслідкові зв’язки вивчених явищ, вміння застосовувати логічні прийоми й методи наукового мислення, вміння абстрагувати, узагальнювати, робити висновки; високу розумову активність.
Основою механізму формування логічної культури школярів є складні зв’язки між пізнавальними прагненнями та діяльністю, між інтелектуальним та емоційно-вольовим у структурі змісту цього багатогранного особистісного утворення.
Інтелектуально-емоційні комплекси є основою особистісних рис; органічна взаємодія між логічним мисленням і почуттями, емоційне сприйняття мети діяльності лежить в основі вольової поведінки, а оцінювання особистісного сенсу й відповідні переживання забезпечують переведення сенсу діяльності в особистісну площину, вибудову стійких характеристик, що виступають як показники логічної культури.
Комплексність зв’язку забезпечує дію механізму формування логічної культури й визначає багатоаспектність її змісту. Необхідними компонентами її структури є: 1) мотиви розумової діяльності (інтерес до навчання, допитливість, любов до знань, бажання мислити, прагнення довести, схильність до абстрактного мислення); 2) знання, що є основою логічної грамотності; 3) логічне мислення; 4) розумова активність; 5) самоконтроль і самооцінка.
Складність змістового аспекту визначає набір критеріїв логічної культури, до яких належать: соціальний досвід, творчі здібності, спрямованість особистості, форми відображення й відповідні їм показники (знання та вміння, в тому числі, знання способів розв’язання пізнавальних задач і вміння їх використання, інтереси й мотиви пізнавальної діяльності, рефлексивна позиція).
Ступінь виявлення цих критеріїв свідчить про рівень сформованості логічної культури учнів. За означеними критеріями розглядалися рівні логічної культури:
Ми виходили з того, що процес формування логічної культури школярів буде успішним при дотриманні сукупності дидактичних умов: активізації процесів рефлексії та логічних дій школярів у навчальній роботі; систематичного здійснення логіко-дидактичного аналізу навчального матеріалу для застосування міжпредметних завдань, які стимулюють логічне мислення учнів.
Дослідження, проведене нами, підтверджує правильність положень про дидактичні умови й засоби формування логічної культури старшокласників.
У другому розділі –“Дослідно-експериментальне дослідження процесу формування логічної культури старшокласників” –розкрито зміст, методику та результати констатуючого та формуючого експериментів.
Мета констатуючого експерименту полягала у: з’ясуванні рівня сформованості логічної культури старшокласників; виявленні рівня сформованості рефлексивної позиції учня; побудові програми формування логічної культури старшокласників і визначенні методів діагностики її компонентів у навчально-пізнавальній діяльності.
Методика формуючого експерименту базувалася на теорії поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна та інші). Експеримент проводився за типом варіативних завдань, основу яких складають навмисне конструйовані навчальні ситуації: ситуації-оцінки, ситуації-
доведення, ситуації-дискусії, ситуації-обгрунтування своєї позиції тощо. Задачі оцінювально-корекційного типу поєднувались із грою “Придумай найкращий спосіб кодування”, виконанням завдань-вправ для формування таких логічних операцій, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація.
Спосіб пред’явлення задач враховував принципи наступності й послідовності в процесі формування логічної культури і забезпечував поетапне залучення учнів до пізнавальної діяльності на копіювально-відтворювальному, відтворювально-дослідницькому та творчому рівнях.
При поступовому оволодінні способами виконання завдань ускладнювався їх зміст, підвищувався рівень проблемності, що забезпечувало зростання пізнавальної активності й закріплення рефлексивної позиції старшокласників.
Отримані в процесі констатуючого експерименту результати засвідчують низький рівень логічної культури школярів, яка формується стихійно і недостатньо в навчальному процесі сучасної школи.
Так, із 400 учнів, які брали участь у констатуючому експерименті, 69,2% складають копіювально-відтворювальний рівень, 30,8% - відтворювально-дослідницький рівень логічної культури. Творчого рівня не виявлено. З’ясувалося, що лише у 17% учнів добре розвинуті інтелектуально-логічні вміння; у 77% - розвинуті посередньо; у 6% - слабо. Причому 42% учнів зазначили, що формуванню інтелектуально-логічних умінь як важливому показнику логічної культури вчитель приділяє недостатню увагу, тобто зрідка –%, ніколи –%, завжди –%.
Проаналізовано ставлення вчителів до формування інтелектуально-логічних умінь учнів. 36% з числа опитуваних учителів заявили, що роблять це лише час від часу. Причому, 62% учителів, які взяли участь в експерименті, зазначили що володіють методикою формування логічної культури учнів недостатньо.
Усунення виявлених хиб у практиці шкільного навчання зумовило необхідність проведення формуючого експерименту, мета якого полягала в розкритті змістового та процесуального аспектів реалізації дидактичних умов формування логічної культури учнів як складової частини їхньої загальної культури; виявленні взаємозв’язку між рівнем сформованості логічної культури та творчою активністю учнів.
Основою дослідного навчання стали навчальні ситуації, що передбачають рецензування, оцінювання, висловлення особистої думки, обгрунтування власної позиції, постановку запитань, дискутування, самооцінку, стимулювання рефлексивних процесів в учнів; міжпредметні завдання логічного характеру різної складності, які активізують налаштованість учня на успіх, позитивний результат; система вправ, спрямованих на формування інтелектуально-логічних умінь.
Методика формування логічної культури будувалася на основі таких тверджень: 1) логічні дії (визначення, класифікація, доведення, висновки), що виокремлені як предмет спеціального засвоєння, мають вивчатися в органічному зв’язку з програмовим матеріалом; 2) пропонований учням матеріал логічного характеру має бути розподілений у часі, тобто вивчатися протягом усього навчального року невеликими дозами; 3) при формуванні логічної культури слід враховувати вікові можливості учнів і застосовувати методику, що відповідає цим можливостям при дотриманні сукупності дидактичних умов.
Експеримент, який було здійснено з метою з’ясування рівня логічної культури учнів, передбачав використання валідних методик і коефіцієнтів: інтереси й мотиви вивчалися за допомогою анкет; інтелектуально-логічні вміння та знання, що характеризують логічну грамотність учнів, оцінювалися за контрольними роботами; рефлексивна позиція визначалася із застосуванням тестів.
Оцінка результатів здійснювалася в балах:
-й рівень –від - 5 до - 2 балів (низький);
-й рівень –від - 1 до 2 балів (середній);
3-й рівень –від 3 до 5 балів (високий).
Більш вірогідну оцінку якісного зростання логічної культури учнів експериментальних класів на завершальному етапі експерименту відповідно до вихідного рівня їх розвитку, а також щодо розвитку логічної культури учнів контрольних класів ми отримали на основі методу математичної статистики. Так, щоб простежити динаміку процесу формування логічної культури старшокласників послуговувалися середнім показником, що вираховувався за такою формулою:
|
СП = |
(а+2в+3с) |
|
% |
де а, в, с –процентне вираження кількості учнів, котрі складають копіювально-відтворювальний, відтворювально-дослідницький і творчий рівні діяльності.
Ефективність експериментального дослідження перевірялася коефіцієнтом ефективності (КЕ):
КЕ=СП(ек)/СП(к),
де ек –експериментальні класи, к –контрольні класи.
З метою ліквідації випадковості результатів і простеження динаміки формування логічної культури протягом усієї дослідно-експериментальної роботи було проведено супровідні зрізи: три –із задач і завдань, що розраховані на певний рівень діяльності, один –із творчого завдання, що передбачало теоретичну та практичну частини (експертна оцінка). Задачі та завдання виконувалися учнями в письмовій формі. Це дозволило здійснити додатковий змістовий аналіз вирішення, а також забезпечило вірогідність отриманих результатів у зв’язку з високою об’єктивністю письмового контролю.
Тематика творчого завдання визначалася або самим учнем, або вибиралася ним із ряду запропонованих. Заохочувалися учні, котрі взялися за розробку особливо актуальних і складних проблем.
У ході виконання завдання кожний учень застосував увесь комплекс умінь, пов’язаним із аналізом, синтезом, класифікацією, доведенням, умовиводами, визначенням понять. У результаті формувалися, закріплювалися й удосконалювалися логічні вміння, що використовуються в пізнавальній діяльності.
Творчу письмову роботу оцінювали експерти. Надійність експертних оцінок досягалася за рахунок погодженості думок експертів: якщо будь-які два експерти, працюючи незалежно один від одного, дають однакову оцінку одній і тій же роботі, то їх думки вважаються погодженими. У зв’язку з тим, що робота складалася з двох частин –теоретичної та практичної –вона оцінювалася сумою балів за кожну з частин.
До творчого рівня зараховувалася робота, що отримала 10 або 9 балів (із десяти можливих), до відтворювально-дослідницького –робота, яка оцінювалася 8 або 7 балами, до копіювально-відтворювального –робота, що отримала 6 балів. Робота, яка отримала менше 6 балів, оцінювалася як незадовільна, у зв’язку з
чим зроблено висновок, що учень, котрий виконав її, не готовий до активної пізнавальної діяльності.
Змістовий аналіз робіт засвідчив, що наявні яскраво виражені розбіжності щодо вибору тематики творчих робіт учнями експериментальних класів, що надавали перевагу творчим роботам проблемно-пошукового характеру, у той час, як учні контрольних класів вибирали в основному теми реферативного плану. На нашу думку, цей факт може бути певним показником сформованості прагнення до творчого самовираження в учнів експериментальних класів.
Показовим є те, що в експериментальних класах творче завдання виконано на більш високому рівні, ніж у контрольних: роботи учнів експериментальних класів відрізнялися більшою оригінальністю й логічністю побудови; у них глибше й змістовніше подано аналіз опрацьованих джерел інформації, простежується прагнення до використання найновіших досягнень у галузі математики. Особливість виявляється в тому, що при розв’язанні будь-якої проблеми, яка виникає (зокрема й у власній практичній діяльності), більшість учнів експериментальних класів прагнуть самостійно, на основі теорії та практики, виявити критерії та показники, за якими будуть здійснювати її аналіз. Для учнів контрольних класів найбільш характерним є підхід до аналізу будь-якої навчальної проблеми на емпіричному рівні.
Змістовий аналіз робіт підтверджується й статистичними даними. Після закінчення навчального експерименту отримано результати щодо рівня сформованості логічної культури учнів. Ці результати представлені у вигляді таблиці.
Отримані результати дають підставу говорити про динаміку рівня сформованості логічної культури в експериментальних класах у позитивний бік на відміну від контрольних.
Так, у середньому на 39,3% збільшилася кількість учнів експериментальних класів, котрі діють на творчому рівні, проти 13,5% у контрольних; у середньому на 51,4% зменшилася кількість учнів експериментальних класів з копіювально-відтворювальним рівнем логічної культури, у контрольних класах –лише на 26,1%.
Співвідношення кількості учнів експериментальних і контрольних класів, що складають копіювально-відтворювальний, відтворювально-дослідницький і творчий рівні сформованості логічної культури, свідчить про ефективність впливу комплексу дидактичних умов на підготовку учнів до пізнавальної діяльності. Крім того, тільки в групах ЕК –і ЕК –, де перевірявся комплекс дидактичних умов, значення критерію “хі-квадрат” перевищує табличний п’ятипроцентний рівень значущості (Ткр.=5,991), що підтверджує необхідність і достатність запропонованого нами комплексу дидактичних умов для ефективного формування логічної культури.
Таблиця
Комплексний вимір рівня сформованості логічної культури учнів
наприкінці експерименту
|
Освітні заклади |
Класи |
Рівні |
СП |
КЕ |
Ткр. |
Кількість учнів (сумарна) |
|||||
|
низький |
середній |
високий |
|||||||||
|
Кількість учнів |
Х(%) |
Кількість учнів |
Х(%) |
Кількість учнів |
Х(%) |
||||||
|
Центрально-Міська гімназія міста Кривого Рогу |
ЕК-1 |
5 |
16,13 |
8 |
25,81 |
18 |
58,06 |
2,42 |
,21 |
5,862 |
31 |
|
ЕК-2 |
5 |
15,15 |
9 |
27,27 |
19 |
57,58 |
2,42 |
,21 |
5,906 |
33 |
|
|
ЕК-5 |
5 |
16,13 |
8 |
25,81 |
18 |
58,06 |
2,42 |
,48 |
6,259 |
31 |
|
|
К-1 |
10 |
28,57 |
15 |
42,86 |
10 |
28,57 |
2,00 |
35 |
|||
|
К-3 |
11 |
37,93 |
10 |
28,57 |
8 |
22,86 |
1,64 |
29 |
|||
|
Школа № 8 міста Кривого Рогу |
ЕК-3 |
6 |
20,00 |
9 |
30,00 |
15 |
50,00 |
2,30 |
1,17 |
5,140 |
30 |
|
ЕК-4 |
5 |
15,15 |
11 |
33,33 |
17 |
51,52 |
2,36 |
1,20 |
,728 |
33 |
|
|
ЕК-6 |
5 |
15,15 |
14 |
46,67 |
14 |
46,67 |
2,48 |
,20 |
,936 |
33 |
|
|
К-2 |
8 |
25,81 |
16 |
51,61 |
7 |
22,58 |
1,97 |
31 |
|||
|
К-4 |
10 |
28,57 |
20 |
64,52 |
5 |
16,13 |
2,06 |
35 |
де Х(%) –відсоткове співвідношення учнів відповідного рівня сформованості логічної культури до загальної кількості учнів класу.
Експериментальні дані підтверджують той факт, що описана методика приводить у кінцевому результаті до вирівнювання експериментальних класів за досить високим середнім показником сформованості логічної культури і, як наслідок, із високим творчим потенціалом учнів.
На основі проведеного дослідження було зроблено такі висновки.
. Оволодіння учнями логічною культурою буде ефективним, якщо процес підготовки школярів забезпечить:
2. Формування логічної культури виступає як процес особистісного відкриття, створення світу культури в собі, розвиток ідей діалогу культур, у результаті чого відбувається індивідуальна, особистісна актуалізація закладених у ній сенсів. Процес оволодіння логічною культурою –це діяльність, спрямована на розвиток фундаментальної, базової культури, що відтворює соціальний досвід особистості школяра.
. Формування логічної культури має рівневий характер і в своєму становленні проходить копіювально-відтворювальний, відтворювально-дослідницький і творчий рівні. Показниками, що характеризують кожний із рівнів, виступають: знання та вміння, що є основою логічної грамотності, інтереси й мотиви логічної діяльності, рефлексивна позиція особистості.
. Проведене дослідження показало, що виховання логічної культури школярів проходить ефективніше при дотриманні сукупності дидактичних умов: активізації процесів рефлексії шляхом розв’язання проблемних задач; розвитку логічного мислення, формування інтелектуально-логічних умінь; логіко-дидактичного аналізу навчального матеріалу.
Результати, отримані в ході дослідження, підтвердили гіпотезу про необхідність забезпечення умов ефективного формування логічної культури. Експериментальне навчання школярів виявилося ефективним за всіма структурними компонентами. Як засвідчує проведений педагогічний експеримент, учні експериментальних класів, на відміну від учнів контрольних класів, мають вищі показники рівня логічної культури, що підтверджує позитивний вплив розробленої методики.
Проблема формування логічної культури старшокласників у процесі навчання не вичерпується результатами виконаного дослідження, є ряд проблем, які потребують поглибленого вивчення, а саме:
З опрацюванням цих питань ми пов’язуємо свою подальшу дослідницьку діяльність.
Основні положення дисертації викладено у таких
публікаціях:
7. Лаврешина А.Ю. Формирование логической культуры у будущих инженеров в учебном процессе высшей школы// Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи. Матеріали Першої міжнародної науково-методичної конференції. 26-27 жовтня 1999 р. –К., 1999. –С.192-195.
8. Лаврешина А. Логичната култура като средство за предотвратяване на девиантното поведение на ученика в учебния процес// Превантивна и корекционно-взъпитателна дейност с деца и младежи в съвременните условия. –София, 1999. –С. 223-227.
Анотація
Лаврешина Г.Ю. Формування логічної культури старшокласників у процесі навчання. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 –теорія навчання. - Криворізький державний педагогічний університет. - Кривий Ріг, 2000.
Дисертація присвячена пошуку дидактичних умов, які забезпечують результативність формування логічної культури старшокласників. На основі теоретичного та дослідно-експериментального вивчення проблеми визначена сутність логічної культури та розкриті специфічні особливості формування логічної культури старшокласників у навчальному процесі; визначені структура, зміст та показники логічної культури школярів; обґрунтовано дидактичні умови підвищення результативності процесу формування логічної культури та розкрито вплив на цей процес навчально-пізнавальної діяльності школярів.
Аналіз результатів експерименту показав, що робота щодо формування логічної культури школярів досягає найбільшої результативності тоді, коли вона розглядається як одне з найважливіших завдань навчання; забезпечується сприятлива творча атмосфера в шкільному колективі, яка певною мірою допомагає зняти психологічний бар’єр пізнавального остраху учнів, удосконалює розвиток емоцій старшокласників.
Ключові слова: культура, логічна культура, формування логічної культури, дидактичні умови, навчально-пізнавальна діяльність.
Аннотация
Лаврешина А.Ю. Формирование логической культуры старшеклассников в учебном процессе. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 –теория обучения. Криворожский государственный педагогический университет. –Кривой Рог, 2000.
Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме теории и практики формирования логической культуры старшеклассников.
На основе теоретического, опытно-экспериментального изучения проблемы определена сущность логической культуры, раскрыты специфические особенности формирования логической культуры старшеклассников в учебном процессе; определены структура, содержание и показатели логической культуры учащихся; обоснованы дидактические условия повышения результативности процесса формирования логической культуры и раскрыто влияние на этот процесс учебно-познавательной деятельности учащихся.
Понятие культуры определяется как исторически сложившийся определенный уровень развития общества, творческих сил и способностей индивидуума, выраженный в различных типах и формах организации жизни и деятельности людей и создаваемых ими материальных и духовных ценностях.
На основе этого определения, а также анализа понятий на различных уровнях методологии, использовалось следующее определение логической культуры школьников: логическая культура –это один из элементов общей культуры, представляющий собой совокупность знаний и навыков об основных методах представления знаний вместе с умением применять их на практике для решения и постановки содержательных задач.
Понятие логической культуры рассматривается с позиции личностно-деятельностного подхода, который позволяет трактовать
усвоение логической культуры как процесс личностного открытия, создание мира культуры в себе, развитие идей диалога культур, при котором происходит индивидуальная, личностная актуализация заложенных в ней смыслов.
Теоретический анализ позволил в процессе исследования определить системно-образующие компоненты личности как совокупность социального опыта, творческих способностей, направленности личности и форм отражения.
Показано, что процесс формирования логической культуры старшеклассника носит уровневый характер. Были выделены три уровня сформированности логической культуры в соответствии с характером деятельности учащихся: копирующе-воспроизводящий, воспроизводяще-исследовательский, творческий. Показателями, характеризующими каждый уровень, являются: знания и умения их использования; способы решения логических задач; интересы и мотивы логической деятельности; сформированность рефлексивной позиции.
Качественный анализ типологических особенностей учащихся обладающих тем или иным уровнем сформированности логической культуры, привел к выводу, что наряду с различием в интеллектуально-творческом развитии учащихся отличает умение видения проблемы. Наблюдение за большой выборкой школьников показало, что наиболее характерной чертой копирующе-воспроизводящего уровня деятельности является умение решить поставленную задачу; учащиеся, находящиеся на воспроизводяще-исследовательском уровне, умеют видеть проблему среди предложенного материала; учащиеся творческого уровня деятельности в состоянии сами выдвигать проблемы и находить способы их решения.
Проведенное исследование показало, что формирование логической культуры старшеклассников проходит более эффективно при реализации совокупности условий: активизации процессов рефлексии посредством решения проблемных заданий; развития логического мышления; формирования интеллектуально-логических умений; логико-дидактического учебного материала.
Анализ результатов эксперимента показал, что:
- работа по формированию логической культуры старшеклассников достигает наибольшей результативности в том
случае, если она рассматривается в качестве одной из важнейших задач средней школы, что позволяет увлечь учащихся в активную творческую деятельность;
- повышение уровня сформированности логической культуры зависит от благоприятной творческой атмосферы в школьном коллективе, которая в известной мере позволяет снять психологический барьер познавательной боязни учащихся, совершенствует эмоционально-волевую сферу личности старшеклассников;
- успех в развитии логической культуры старшеклассников находится в прямой зависимости от компетентности и творческой активности учителя.
Обучающий эксперимент также показал, что переход учащихся с одного уровня логической культуры на другой осуществляется с помощью следующих методических средств: способа предъявления системы задач и заданий, степени сложности предлагаемых задач и заданий, развертывания системы задач и заданий.
Анализ результатов опытно-экспериментальной работы позволил сделать вывод, что постепенный переход учащихся от побуждения к познавательной деятельности к активному творчеству в учебной и научной областях значительно интенсифицировал процесс формирования логической культуры. Последовательное прохождение логически определенных этапов процесса формирования исключило стихийность и хаотичность в деятельности учащихся, позволило им систематизировать процесс овладения логическими умениями, реализовать свои внутренние резервы самосовершенствования, проявить свою индивидуальность, свое Я.
Ключевые слова: культура, логическая культура, формирование логической культуры, дидактические условия, учебно-познавательная деятельность.
Annotation
Lavreshina H.Yu. Forming logical culture of senior pupils in the teaching process. –Manuscript.
Thesis for a candidate’s degree by specialty 13.00.09. –theory of teaching. –Kriviy Rig State Pedagogical University. – Kriviy Rig, 2000.
The dissertation is devoted to the didactic conditions, which provide effective results of forming senior pupils’logical culture. On the basis of theoretical and experimental study of the problem the essence of logical culture has been determined and the specific features of forming senior pupils’logical culture during the teaching process have been disclosed; the structure, the contents and the exponents of pupils’logical culture have been determined; didactic conditions of improvement of results of process of forming logical culture are carried out and the influence of pupils’learning and cognitive activity upon this process is disclosed.
The analysis of experimental results showed that the work in forming pupils’logical culture achieved the best results when it is considered as the most important task of teaching, the blessed creative atmosphere in any school collective is provided which helps to remove psychological barrier of pupils’cognitive fear, it improves the emotional development of senior pupils.
Key worlds: culture, logical culture, forming of logical culture, didactic conditions, learning and cognitive activity.