Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 6. РИНКОВІ ВІДНОСИНИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ
Тестовий логічний тренінг
1. Аграрні відносини - це:
а) економічні відносини в сільському господарстві з приводу перш за все володіння, розпорядження і користування землею з метою отримання сільськогосподарської продукції;
б) використання землі як головного предмету і засобу праці в сільському господарстві;
в) продуктивні сили сільського господарства та особливості їхнього розвитку;
г) ринкові відносини на селі за сучасних умов.
2. За капіталізму головними суб'єктами аграрних відносин виступають:
а) держава і суспільні інститути;
б) частина міського і сільського населення;
в) власники землі, підприємці (фермери) і наймані працівники;
г) складові елементи агропромислового комплексу.
3. Специфіка сільського господарства зумовлена:
а) переплетенням технологій виробництва з природними процесами від творення;
б) великою залежністю результатів праці від якості землі та її розташування;
в) особливостями використання техніки, фінансування, доходів і цін на продукцію галузі;
г) усі відповіді правильні.
4. Земля служить основним засобом праці на селі, коли вона:
а) обробляється людьми (ореться, сіється, садиться, збирається урожай тощо);
б) служить поживним середовищем ( біологічні, мікроелементні та ін. чинники грунту) для
с-г. культур у часі виробництва поза робочим періодом;
в) виступає основною причиною зайнятості сільського населення;
г) визначає сезонність сільськогосподарської праці і виробництва.
5. Характер аграрних відносин і господарювання на землі визначається насамперед:
а) політикою держави у сільському господарстві;
б) формою власності на землю як основного засобу виробництва;
в) природно-кліматичними умовами, значним розривом між робочим пе ріодом і часом
виробництва;
г) широкою комбінацією великих, середніх і дрібних господарських одиниць різних
форм власності.
6. Селянське (фермерське) господарство:
а) є провідною організаційною формою підприємництва на землі;
б) ведеться, як правило, власними силами (сімейні ферми) або частково
використовуються наймані працівники для виконання сезонних робіт;
в) власники суто капіталістичних ферм присвоюють частину додаткової вартості у
формі прибутку внаслідок експлуатації найманої праці;
г) усі характеристики відповідають дійсності.
7. Для результативності сільськогосподарського виробництва величезне значення має родючість землі, яка буває:
а) природна та економічна;
б) постійна і тимчасова;
в) екстенсивна та інтенсивна;
г) усі відповіді правильні.
8. Важливішою складовою, ядром аграрних відносин є:
а) аграрно-економічна політика держави;
б) рентні відносини;
в) відносини сільськогосподарських підприємств з іншими галузями
г) відносини між містом і селом.
9. Земельна рента - це:
а) передача частини доходу, створеного землекористувачем, власнику землі;
б) форма економічної реалізації власності на землю;
в) категорія, яка виражає економічні відносини між власником землі, суб'єктами
господарювання і найманими працівниками з приводу присвоєння результатів
праці на землі;
г) усі положення вірні.
10. Результатом підприємництва у сільському господарстві є земельна рента:
а) диференціальна І і II;
б) абсолютна;
в) монопольна та екологічна;
г) усі відповіді невірні.
11. Диференціальна рента утворюється:
а) залежно від аграрно-правової політики держави;
б) внаслідок існування різних форм власності на землю;
в) незалежно від форм власності на землю;
г) в результаті поділу праці у сільському господарстві.
12. Диференціальна рента І - це:
а) додатковий чистий доход як результат продуктивнішої праці на кращих і середніх за природною родючістю і місцезнаходженням землях;
б) додатковий чистий доход, який виникає у результаті підвищення економічної родючості землі за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю;
в) різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і ці ною її виробництва;
г) різниця між монопольно високою ціною рідкісних ресурсів та їх вартістю.
13. Причиною диференціальної ренти є:
а) монополія приватної власності на землю;
б) монополія на землю, розташовану у виняткових природних умовах;
в) монополія на землю як об'єкт господарювання;
г) монополія на екологічно чисту землю.
14. Головна умова формування абсолютної земельної ренти:
а) відмінності в природній родючості грунтів і неоднакове місце розта шування земельних ділянок;
б) відсутність вільного переливання капіталу з інших галузей економіки у сільське господарство;
в) монопольні ціни на рідкісні продукти;
г) монопольні ціни на економічно чисту продукцію.
15. Джерело монопольної ренти:
а)частина прибутку інших галузей, яка в результаті перерозподілу дістається землевласнику( а таже доходы потребителей);
б)надлишок доходу над середнім прибутком;
в)надлишок додаткового продукту, що утворюється на якісних землях;
г)продуктивніші додаткові вкладення капіталу в кращі землі.
16 . 3 інтенсифікацією землеробства безпосередньо пов'язана рента:
а) диференціальна І;
б) диференціальна II;
в) абсолютна;
г) монопольна та екологічна.
17. Диференціальну ренту II в основному протягом строку орендного договору отримує:
а) держава;
б) землевласник;
в) фермер (підприємець);
г) відповіді немає.
18. Всі без винятку ділянки землі приносять землевласникам ренту:
а) диференціальну;
б) монопольну;
в) екологічну;
г) відповіді немає.
19. Орендна плата, частиною якої є рента, згідно умов договору:
а)вноситься орендарем (фермером) землевласнику (орендодавцю) за користування його земельною ділянкою;
б) не залежить від терміну оренди та умов платежу;
в) не включає амортизацію за використання капіталу, вкладеного раніше в землю, та відсоток на нього;
г)не враховує умови експлуатації землі, розмір банківського відсотка та обкладання податками.
20. При капіталізмі земля не лише здається в оренду, а й може бути об'єк том купівлі-продажу, тобто стає особливим товаром, ціна якого пред ставляє собою:
а) капіталізовану земельну ренту;
б) вартість землі;
в) позичковий банківський відсоток;
г) вартість освоєння і поліпшення землі.
21. Агропромислова інтеграція - це:
а) об'єднання різноманітних видів економічної діяльності;
б) об'єктивний процес встановлення прямих сталих зв'язків сільського господарства з іншими галузями на основі спільного виробничого ци клу в єдиній системі відтворення;
в) спеціалізація сільськогосподарського виробництва в економічній сис темі суспільства;
г) різноманітна діяльність у сільському господарстві, включаючи зовнішньоекономічні зв'язки.
22. Вищою формою агропромислової інтеграції є:
а) угоди, контрактне виробництво сільськогосподарської продукції;
б) агропромислові підприємства, комбінати, агрофірми;
в) регіональні агропромислові комплекси;
г) агропромисловий комплекс країни (АПК).
23. АПК як економічна категорія виражає:
а) сукупність галузей народного господарства, які мають відношення до землі;
б) організаційно-економічну систему, яка забезпечує населення продовольством;
в) сукупність виробничих відносин між сільським господарством і пов'я заними з ним галузями з приводу задоволення потреб людей благами, створеними на основі обробітку землі;
г) відносини держави із сільськогосподарськими товаровиробниками.
24. Аграрна сфера АПК включає:
а) галузі, які забезпечують сільське господарство промисловими засобами виробництва, здійснюють будівництво на селі тощо;
б) власне сільське і лісове господарство, а також мисливство, рибальство, садівництво, городництво і т.п.;
в) галузі, що займаються заготівлею, зберіганням, переробкою, транспортуванням та реалізацією сільгосппродукції;
г) виробничу і соціальну інфраструктуру на селі.
25..Досвід розвинутих країн показує, що їх система агробізнесу тривалий період формувалася:
а) без регулювання державою;
б) під впливом держави;
в) стихійно;
г) відповіді немає.