Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. Зміст світогляду групується довкола відношення
А природне – соціальне
Б природні речі – штучні речі
В людина – світ
Г людина – суспільство
2. Філософія
А наука про мудрість
Б прагнення до мудрості
В володіння мудрістю
Г мудрість
3. Вперше поняття “філософія” використав
А Конфуцій
Б Піфагор
В Сократ
Г Демокрит
4. Філософія як вищий тип світогляду зароджується в
А Давньому Єгипті
Б Давній Греції
В Давньому Китаї
Г Давній Індії
5. З наведених питань філософським є питання:
А Які шляхи вирішення екологічної кризи?
Б У чому сенс існування людини?
В Чи можливі небілкові форми життя?
Г Як вирішити продовольчу проблему людства?
6. Судження, що є філософським:
А Вічний двигун неможливий
Б Кількість енергії в замкнутій системі зберігається
В Основою світу є світовий розум
Г Обмін – це процес руху матеріальних благ та послуг
7. Представнику матеріалізму належить судження:
А Закони природи створюються мисленням людини
Б Свідомість є первинною
В Основою світу є світовий розум
Г Матерія існує незалежно від якої б то не було свідомості
8. Представнику ідеалізму належить судження:
А Матерія – первинна, свідомість – вторинна
Б Свідомість – властивість, продукт матерії
В Основа світу – світовий розум
Г Матерія існує незалежно від свідомості
9. Основне питання філософії за Ф.Енгельсом:
А про буття сущого
Б про сенс життя
В про основні закони суспільства, природи і мислення
Г про відношення мислення до буття
10. Метафорична характеристика філософії як “Нічийної Землі” належить
А Фромму
Б Сартру
В Бердяєву
Г Расселу
11. Філософ, на думку якого кожен народ тим більше освічений, чим краще в ньому філософствують
А Сократ
Б Платон
В Декарт
Г Гегель
12. Філософські терміни “філософія”, “космос”, “гармонія” запроваджені
А Гераклітом
Б Піфагором
В Аристотелем
Г Т.Аквінським
13. Соціальний фактор, що сприяв виробленню у давніх греків раціонального мислення:
А полісна демократія
Б рабовласницький уклад
В релігійна ідеологія
Г міфологічна свідомість
14. Слово «космос» у давніх греків означало
А безповітряний простір
Б безконечність
В нерухомі зірки
Г порядок
15. Представник мілетської школи
А Діоген
Б Піфагор
В Парменід
Г Фалес
16. Згідно з Фалесом, першооснова світу
А атоми
Б повітря
В вода
Г вогонь
17. Згідно з вченням Анаксимандра, начало нашого світу
А повітря
Б вогонь
В матерія
Г апейрон
18. На думку Анаксимена, першооснова світу
А ефір
Б вогонь
В повітря
Г безкінечність
19. Усі речі, на думку Піфагора, узгоджуються
А з душею
Б з космосом
В з простором
Г з числом
20. Піфагор вважав, що після смерті душа
А переселяється в інше тіло
Б припиняє існування
В розчиняється в світовому дусі
Г існує окремо від тіла
21. Слова: “Цей космос, один і той же для всіх, не створив ніхто з богів, ніхто з людей, але він завжди був, є і буде вічно живим вогнем, що рівномірно спалахує, рівномірно згасає” – належать
А Геракліту
Б Анаксимену
В Фалесу
Г Емпедоклу
22. Згідно з Гераклітом, керує усіма речами та існує вічно
А апейрон
Б космос
В логос
Г квінтесенція
23. Неможливість поділу речей до безкінечності обґрунтував
А Анаксагор
Б Демокрит
В Зенон Елейський
Г Парменід
24. Згідно з Демокритом, «справжнє» знання
А інтуїтивне
Б містичне
В раціональне
Г чуттєве
25. Вислів Протагора:
А «В одну і ту ж річку не можна увійти двічі»
Б «Пізнай самого себе»
В «Я знаю, що я нічого не знаю»
Г «Людина є міра усіх речей»
26. Діоген із запаленим ліхтарем вдень шукав
А мудрість Б справедливість В щастя Г людину
27.Автор вислову: “Заговори, щоб я побачив тебе!”
А Діогену
Б Геракліту
В Платону
Г Сократу
28. Поділ філософії на практичну і теоретичну здійснив
А Піфагор
Б Геракліт
В Платон
Г Аристотель
29. Представник школи софістів
А Епікур
Б Протагор
В Парменід
Г Діоген
30. Автор вислову: “Я знаю, що нічого не знаю ”
А Аристотель
Б Епікур
В Платон
Г Сократ
31. Сократівське поняття “майєвтика” означає
А мистецтво суперечки
Б пізнання
В сповивальне мистецтво
Г міркування
32. Платон віддавав перевагу
А наївному стихійному матеріалізму
Б об’єктивному ідеалізму
В скептицизму
Г суб’єктивному ідеалізму
33. Згідно з Платоном, найважливіша ідея
А істини
Б блага
В краси
Г справедливості
34. Основоположник “лінії матеріалізму” в філософії
А Сократ
Б Демокрит
В Сенека
Г Аристотель
35. Основоположник “лінії ідеалізму” в філософії
А Епікур
Б Демокрит
В Геракліт
Г Платон
36. Пізнання, згідно з Платоном, являє собою
А конституювання світу в свідомості суб’єкта
Б відображення об’єктивної реальності
В пригадування того, що відомо ще до народження
Г формування ейдосів у самосвідомості
37. Автор концепції ідеальної держави
А Демокрит
Б Платон
В Аристотель
Г Сократ
38. К.Маркс назвав О.Македонським грецької філософії
А Сократа
Б Платона
В Аристотеля
Г Епікура
39. За визначенням Аристотеля, людина
А міра всіх речей
Б мікрокосмос
В суспільна істота
Г боже творіння
40. Теза про бездіяльність богів внаслідок того, що вони безсмертні і блаженні, тому ніяк не впливають на людське життя, належить
А Емпедоклу
Б Епіктету
В Епікуру
Г Аристотелю
41. Вчення про три види бажань належить
А Епіктету
Б Епікуру
В Піррону
Г Сократу
42. Вислів: “Того, хто бажає, доля приваблює, того, хто не бажає – штовхає” – належить
А Епікуру
Б Сенеці
В Сократу
Г Марку Аврелію
43. Підґрунтям середньовічної філософії виступає вчення
А Платона
Б Демокрита
В Протагора
Г Епікура
44. Характерна риса середньовічної філософії
А космоцентризм
Б теоцентризм
В антропоцентризм
Г пантеїзм
45. Автор вислову: “Вірую, тому що абсурдно”
А Августин Б Тертулліан В Ориген Г Боецій
46. Згідно з Аврелієм Августином, наш світ
А існує вічно сам по собі
Б створений Богом з матерії
В створений Богом з нічого
Г існує лише в уяві
47. Вищим авторитетом у питанні про істину, на думку Аврелія Августина, є
А дані чуттєвого досвіду
Б критичний розум філософа
В Священне писання
Г церква
48. Автор трактату «Про град Божий»
А Аврелій Августин
Б Ансельм Кентерберійський
В Василій Великий
Г Григорій Нисський
49. Автор книги «Розрада філософією»
А Аврелій Августин
Б Боецій
В Тертулліан
Г Ориген
50. Філософія, з точки зору схоластики, по відношенню до інших наук
А головна серед наук
Б методологія наук
В служниця богослов’я
Г сукупність усіх наук
51. Головний критерій істини в схоластичній філософії
А апріорні знання
Б містична інтуїція
В Священне писання
Г чуттєвий досвід
52. Концепція, згідно з якою Бог – це безособове начало, злите з усією світобудовою
А деїзм
Б пантеїзм
В раціоналізм
Г матеріалізм
53. Першим 5 доказів існування Бога сформулював
А А. Августин
Б А. Великий
В Ф. Аквінський
Г П. Абеляр
54. Епоха Ренесансу відроджує
А політеїзм давніх греків
Б гармонійну людину доби античності
В агональність
Г споглядальність
55. Провідна риса філософії епохи Відродження
А антропоцентризм
Б космоцентризм
В теоцентризм
Г раціоналізм
56. Представник філософії епохи Відродження
А Піко делла Мірандола В Фома Аквінський
Б Томас Гоббс Г Вольтер
57. Представник натурфілософського напрямку в філософії Відродження
А Піко делла Мірандола
Б Микола Кузанський
В Еразм Роттердамський
Г Ніколо Макіавеллі
58. Родоначальник філософії Нового часу
А Дж.Локк
Б Ф.Бекон
В Р.Декарт
Г Ф.Вольтер
59. Центральна філософська проблема Нового часу
А антропології
Б гносеології
В онтології
Г аксіології
60. Емпіризм вважає основою наукового знання
А апріорні принципи розуму
Б інтуїцію
В логіку та математику
Г чуттєвий досвід
61. Справжній вчений, згідно з Ф.Беконом, повинен бути схожим на
А мурашку
Б метелика
В бджолу
Г павука
62. Вислів «Мислю, отже, існую» – належить
А Ф. Бекону
Б Т.Гоббсу
В Ф.Вольтеру
Г Р.Декарту
63. Гасло: “Знання – сила” – належить
А Ф.Вольтеру
Б Дж. Локку
В Ф. Бекону
Г Р.Декарту
64. Родоначальник дедуктивного методу
А Ф. Бекон
Б Дж. Локк
В Б. Спіноза
Г Р. Декарт
65. Родоначальник індуктивного методу
А Ф. Бекон
Б Дж. Локк
В Б.Спіноза
Г Р. Декарт
66. Згідно з Р.Декартом, для досягнення дійсного знання необхідний
А життєвий досвід
Б вивчення мудрості древніх
В науковий метод
Г проникливість, прозорливість
67. Ідея прогресу - лейтмотив епохи
А Античності
Б Середньовіччя
В Відродження
Г Просвітництва
68. Погляд, згідно з яким, Бог, створивши світ, більше не втручається в природний хід його подій
А атеїзм
Б деїзм
В пантеїзм
Г теїзм
69. Томас Гоббс порівняв з біблійним чудовиськом Левіафаном
А армію
Б державу
В промисловість
Г церкву
70. Автор вислову: “При отсутствии гражданского состояния всегда имеется война всех против всех”
А Дидро
Б Гоббсу
В Канту
Г Руссо
71. Родоначальник німецької класичної філософії
А Г.Гегель
Б І.Кант
В І.Фіхте
Г Ф.Шеллінг
72. Основні етапи в діяльності Канта:
А доантропологічний та антропологічний
Б етичний та післяетичний
В докритичний та критичний
Г природничий та антропологічний
73. Автор вислову: “Зоряне небо наді мною і моральний закон у мені”
А І. Фіхте
Б Ф. Шеллінгу
В І. Канту
Г Г. Гегелю
74. Матеріалістичну традицію в німецькій класичній філософії відновив
А Ф. Ніцше
Б І. Кант
В . Фейєрбах
Г К. Маркс
75. Згідно з Кантом, знання «безумовно незалежні від усякого досвіду»
А апостеріорні Б апріорні В аналітичні Г синтетичні
76. Пізнавальна здібність, яка, на думку І.Канта, притаманна людині
А інстинкт
Б абстрагування
В розсудок
Г воля
77. Згідно з Кантом, предмет наукового пізнання
А речі самі по собі (речі у собі)
Б ноумени
В судження про речі
Г чуттєві образи речей (явища, феномени)
78. Кант писав, що йому прийшлось обмежити знання, щоб звільнити місце для
А абсурду
Б віри
В любові
Г надії
79. Основною умовою морального закону Кант вважав
А божественну заповідь
Б природний порядок речей
В суспільство
Г свободу
80. Згідно з Кантом, усвідомлення свобідної волі людиною можливе завдяки
А божественному одкровенню
Б інтроспекції
В моральному закону
Г правильному вихованню
81. Слід ставитися, згідно з Кантом, до мети, а не як до засобу
А до бога
Б до людини
В до прогресу людства
Г до живої істоти
82. Основне питання філософії як питання: «Що таке людина?» - визначав
А Бекон
Б Декарт
В Кант
Г Фейєрбах
83. Г. Гегель сформулював закони
А природи
Б пізнання
В діалектики
Г моралі
84. Принцип розвитку (як і теорія розвитку) був найбільш продуктивно розроблений
А Кантом
Б Фіхте
В Гегелем
Г Фейєрбахом
85. Метод Г.Гегеля
А аксіоматичний
Б гіпотетико-дедуктивний
В діалектичний
Г індуктивний
86. Вихідне поняття філософської системи Г.Гегеля
А буття
Б ідея
В субстанція
Г сутність
87. Принцип, на якому базується діалектика
А підпорядкованості
Б розвитку
В випадковості
Г гармонії
88. Автор вислову: «Філософія – це епоха, схоплена думкою»
А Г.Гегель
Б Ф.Енгельс
В К.Маркс
Г І.Кант
89. Принцип, що лежить в основі філософії Л.Фейєрбаха
А антропологічний
Б теологічний
В атеїстичний
Г феноменологічний
90. Вихідний принцип філософії Л.Фейєрбаха
А монізм
Б активність
В тотожності протилежностей
Г антропологічний
91. Згідно з Л.Фейєрбахом, сутність Бога – відчужена сутність
А людини
Б світу
В суспільних відносин
Г держави
92. “Нова філософія ” Л.Фейєрбаха передбачає любов до
А людини
Б розуму
В усього живого
Г прогресу
93. Вислів, що належить Л.Фейєрбаху:
А людина людині вовк
Б людина – машина
В людина людині бог
Г людина це канат, натягнений між твариною і надлюдиною
94. Критикуючи гегелівський ідеалізм, Л. Фейєрбах в той же час недооцінив його
А онтологію
Б антропологію
В діалектику
Г раціоналізм
95. Автор вислову: «Моєю найпершою думкою був бог, другою – розум, третьою й останньою – людина»
А Канту
Б Гегелю
В Марксу
Г Фейєрбаху
96. Суть перевороту, зробленого К. Марксом в філософії, полягає у розробці
А матеріалістичного розуміння історії
Б концепції практики
В теорії істини
Г теорії прогресу
97. Сутність людини, за визначенням Маркса
А чуттєвість
Б сукупність усіх суспільних відносин
В здатність до активності
Г здатність до адаптації
98. Найбільший вплив на формування марксистської філософії мали філософські погляди
А Ф.Бекона
Б Д.Дідро
В Г.Гегеля
Г Б.Спінози
99. Автор висловлювання: “Спосіб виробництва матеріального життя обумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі”
А Г.Гегель Б Л.Фейєрбах В К.Маркс Г Ж.-Ж.Руссо
100. Згідно з Марксом, основа розвитку соціально-економічного життя
А класові суперечності
Б товарно-грошові відносини
В виробничі відносини
Г класова боротьба
101. Найважливіший критерій істини у марксистській теорії пізнання
А логічна узгодженість знань
Б очевидність вихідних принципів
В практика
Г чуттєвий досвід
102. Перший вищий навчальний заклад на теренах України
А Острозька академія
Б Києво-Могилянська академія
В Лаврська школа
Г Київська братська школа
103. Вчення про дві натури та три світи належить
А П.Юркевичу
Б І.Франку
В Г.Сковороді
Г О.Потебні
104. Згідно зі Сковородою, світ символів
А Біблія
Б мова
В логіка
Г міф
105. Основна ідея філософської системи Г. Сковороди
А антропоцентризм
Б космологізм
В натуралізм
Г раціоналізм
106. Античний мислитель, з яким порівнювали видатного українського філософа Григорія Сковороду
А Аристотель
Б Протагор
В Сократ
Г Сенека
107. Концепція “сродної праці” розроблена
А М.Драгомановим
Б Д.Чижевським
В Т.Шевченком
Г Г.Сковородою
108. Автор твору: “Сердце и его значение в духовной жизни человека, по учению слова Божия”:
А Прокопович
Б Юркевич
В Сковорода
Г Чижевський
109. Автор вислову: “Ми мусимо навчатися чути себе українцями”
А М. Драгоманову
Б Л. Українці
В М. Грушевському
Г І. Франку
110. Автор вислову: “Світ ловив мене та не впіймав”
А Юркевичу
Б Сковороді
В Чижевському
Г Шевченку
111. Автор першого достатньо виваженого та авторитетного дослідження історії філософії в Україні
А П.Юркевич
Б Г.Сковорода
В В.Вернадський
Г Д.Чижевський
112. Одне з основних понять філософії життя
А воля до влади
Б турбота
В сублімація
Г відповідальність
113. Теза: “Наука сама собі філософія” – була проголошена
А Марксом
Б Ніцше
В Енгельсом
Г Контом
114. Основоположник позитивізму
А Спенсер
Б Коген
В Конт
Г Мілль
115. Поняття «парадигма» та «наукове співтовариство» сформульовані
А позитивізмом
Б неопозитивізмом
В екзистенціалізмом
Г постпозитивізмом
116. Автор книги “Структура наукових революцій”
А Т.Кун
Б І.Лакатос
В К.Поппер
Г П.Фейєрабенд
117. Філософський напрямок, що вважає критерієм істини “користь”
А “філософія життя” Б екзистенціалізм В прагматизм Г неотомізм
118. Термін, яким Т.Кун назвав загальновизнані концепції, котрі дають науковому співтовариству модель постановки проблем та їх вирішення
А канон
Б норма
В парадигма
Г еталон
119. Філософський напрямок, що досліджує практику тлумачення та інтерпретації тексту
А феноменологія
Б психоаналіз
В герменевтика
Г неопозитивізм
120. ”Робити те, що окупається” - моральний принцип
А філософії життя
Б герменевтики
В прагматизму
Г фрейдизму
121. Автор книги “Світ як воля та уявлення ”
А Гегель
Б Кант
В Шопенгауер
Г Ніцше
122. Етика А.Шопенгауера носить переважно
А песимістичний характер
Б оптимістичний характер
В спирається на християнські заповіді
Г спирається на вимоги розуму
123. Згідно з Шопенгауером, сутністю людини є
А воля
Б життя
В розум
Г екзистенція
124. Воля, згідно з А. Шопенгауером, прагне до
А влади
Б життя
В ніщо
Г свободи
125. Згідно з Ф.Ніцше, життя – це
А воля до життя
Б довге сновидіння
В воля до влади
Г страждання
126. Філософське вчення, що використовує такі поняття як “свобода”, “відповідальність”, “гранична ситуація”
А психоаналіз
Б екзистенціалізм
В неотомізм
Г феноменологія
127.Назва основної філософської праці Ж.-П.Сартра
А “Буття і ніщо”
Б “Буття і час”
В “Матерія і пам’ять”
Г “Слова і речі”
128. Настрій, що дозволяє, згідно з Сартром, людині усвідомити свою свободу
А радість
Б тривога
В зневіра
Г лють
129. За визначенням Сартра, гуманізм
А погляд на людину як на вінець творіння
Б погляд на людину як на вищу цінність
В погляд, згідно з яким у людини немає іншого законодавця, окрім неї самої
Г милостиве ставлення до людей
130. Згідно з А.Камю, основне питання філософії
А про вищу цінність
Б про критерії істини
В про сенс життя
Г про відношення мислення до буття
131. Автор вислову: “Людина приречена бути вільною”
А Гайдеггер
Б Сартр
В Камю
Г Ясперс
132. Буття як світ надчуттєвих, незмінних та вічних ідей характеризував
А Демокрит
Б Піфагор
В Сократ
Г Платон
133. Між буттям та небуттям, за Г.Гегелем, є
А розвиток
Б пустота
В взаємозв’язок
Г становлення
134. Трактовка буття як першого безпосереднього ступеню у сходженні духу до самого себе належить
А І.Канту
Б К.Ясперсу
В Г.Гегелю
Г Р.Декарту
135. Поняття “біфуркація” та “нелінійність” характеризують
А кібернетику
Б теорію систем
В синергетику
Г еволюціонізм
136. Закон діалектики, що характеризує механізм розвитку:
А заперечення заперечення
Б переходу кількісних змін в якісні
В єдності та боротьби протилежностей
Г збереження енергії
137. Категорія, що розкриває закон єдності та боротьби протилежностей
А кількість В протиріччя
Б якість Г заперечення
138. Категорія, що розкриває зміст закону заперечення заперечення
А кількість та якість
Б протилежність
В єдність протилежностей
Г наступність
139. Якість як «тотожну з буттям визначеність» характеризував
А Аристотель
Б Гегель
В Кант
Г Платон
140. Концепція детермінізму ґрунтується на принципі
А причинності
Б гармонії
В випадковості
Г структурності
141. Форма, в якій здійснюється процес мислення
А поняття
Б формула
В теорема
Г уявлення
142. Автор вчення про неусвідомлюване
А Фрейд
Б Фромм
В Гегель
Г Фейєрбах
143. Згідно з З.Фрейдом, основна форма сублімації
А бажання
Б любов
В страх
Г творчість
144. Автор метафоричного порівняння: “Отношение Я к Оно можно сравнить с отношением наездника к своей лошади”:
А Паскаль
Б Фрейд
В Юнг
Г Фромм
145. До теоретичного рівня суспільної свідомості відноситься
А суспільна психологія
Б наукові трактати
В настрої
Г звички
146. Теза: “Суспільна свідомість відображає суспільне буття” – виражає позицію
А К.Маркса
Б Е.Дюркгейма
В М.Вебера
Г О.Шпенглера
147. Сутність агностицизм виражається судженням
А людство ніколи не буде знати все про все
Б у науках існують невирішені проблеми
В всі наші знання є гіпотези
Г “річ у собі” принципово не може бути пізнаною
148. Агностицизм І.Канта проявляється у твердженні:
А світ “речей для нас” в принципі неможливо пізнати
Б неможливо пізнати істину досвідним шляхом
В існує прірви між світом “речей для нас” і світом “речей у собі”
149. Згідно раціоналізму, джерелом пізнання є
А інтуїція
Б досвід
В розум
Г відчуття
150. Автор вислову: “Розсудок нічого не може споглядати, а почуття нічого не можуть мислити ”
А Локку
Б Бекону
В Декарту
Г Канту
151. Вперше визначив істину як відповідність знання дійсності
А Б.Спіноза
Б Платон
В Аристотель
Г К.Маркс
152. Одна з концепцій істини в сучасній філософії:
А відносності
Б достовірності
В прагматичності
Г суб’єктивності
153. Визначення істини як “доньки часу ” належить
А Декарту
Б Бекону
В Марксу
Г Гегелю
154. Точка зору антисцієнтизму:
А наука — джерело прогресу людського суспільства
Б наукові досягнення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду людям
В наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною силу
155. Точка зору сцієнтизму:
А наука — джерело прогресу людського суспільства
Б наукові досягнення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду людям
В наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною силу
156. Метод емпіричного пізнання
А аналогія
Б спостереження
В ідеалізація
Г мисленний експеримент
157. Специфічна ознака теоретичного рівня наукового пізнання
А збір фактів та їх класифікація
Б чуттєве сприйняття об’єктів
В експеримент та спостереження
Г вивчення об’єкту на рівні сутності
158. Вкажіть правильне судження:
А Людина та її поведінка визначаються біологічними законами
Б Визначальний вплив на поведінку людини здійснюють інстинкти
В Людина - соціальна істота, біологічні фактори не впливають на її поведінку
Г Людина - біосоціальна істота
159. Вірний вислів щодо співвідношення понять «індивід» та «особистість»:
А Індивід і особистість – поняття тотожні
Б Індивід – антропологічне поняття, а особистість – соціальне
В Індивід та особистість не мають спільних характеристик
4. Індивід – пересічна людина, а особистість – видатна особа
А праця
Б мова
В потреби
Г свідомість
161. Біологізаторська концепція розуміння природи людини
А марксизм
Б неотомізм
В расизм
Г екзистенціалізм
162. Згідно з К.Марксом, формула сутності людини:
А тварина, яка вміє виробляти знаряддя праці
Б природна істота, тіло якої служить основою її цілісності
В сукупність суспільних відносин
Г дуалізм душі та тіла
163. Пропозиція замінити класичну філософію сутності людини на філософію людського існування належить
А середньовічній схоластиці
Б неопозитивізму
В прагматизму
Г екзистенціалізму
164. Сутність трудової теорії походження людини:
А людина є істота погранична – вона породжена природою
Б вирішальним чинником виникнення людини виступає природний добір
В людина є продуктом праці, і сама праця виникає в процесі становлення людини
165. Елемент гомінідної тріади
А наявність психіки
Б розвиток мовлення
В прямоходіння
Г розвиток родових відносин
166. Суттєва ознака людини
А вміння виготовляти знаряддя праці з допомогою знарядь
Б запрограмований характер життєдіяльності
В наявність потреб
Г наявність психіки
167. Соціальна якість людини виражається:
А здатністю до адаптації
Б здібностями
В певним типом темпераменту
Г рівнем освіти
168. Перша фаза соціалізації
А соціальна трансформація
Б соціальна сублімація
В соціальна адаптація
Г соціальна самоактуалізація
169. Екстраверт – це людина, яка
А має стійкі інтереси
Б зорієнтована всередину себе
В зорієнтована на зовнішній світ
Г солідна і терпляча
170. Концепція архетипів колективного несвідомого належить
А З.Фрейду
Б Е.Фромму
В К.Юнгу
Г К.Хорні
171. Автор вислову: “Що добре? Усе, що зміцнює усвідомлення влади, бажання влади і саму владу людини”:
А Ж.П.Сартр
Б Дільтей
В Ф.Ніцше
Г А.Бергсон
172. Визначення людини як сукупності усіх суспільних відносин запропонував
А Л.Фейєрбах
Б Г.Гегель
В К.Маркс
Г І.Кант
173. Поняття “Я”, “Воно”, “Над-Я” як основні структурні елементи психіки розглядав
А К.Юнг
Б Е.Фромм
В З.Фрейд
Г І.Фіхте
174. Стан «екзистенціального вакууму» означає
А бажання творити людям добро
Б жах, нудьгу
В радість та ейфорію
Г прагнення до самовдосконалення
175. Точка зору, згідно з якою суспільство – результат укладеного між індивідами договору, належить
А Т.Гоббсу
Б Августину
В І. Канту
Г Г.Гегелю
176. Визначальними в структурі виробничих відносин є відносини
А розподілу
Б власності
В обміну
Г споживання
177. Волюнтаризм виражається судженням:
А хід історії не залежить ні від дій особистості, ні від діяльності народних мас
Б історія є результат діяльності світового розуму
В видатні особистості творять історію свавільно, не зважаючи на об'єктивні обставини
Г історія складається в залежності від випадкових обставин
178. Укажіть, згода з яким судженням означає фаталізм:
А хід історії не залежить ні від дій особистості, ні від діяльності народних мас
Б історія є результат діяльності світового розуму
В видатні особистості творять історію свавільно, не зважаючи на об'єктивні обставини
179. Фактором, що належать до об’єктивних умов розвитку суспільного життя, є
А держава
Б природне середовище
Б політичні доктрини
В політичні партії
180. Одна з суб’єктивних умов розвитку суспільного життя
А держава
Б природне середовище
В рівень розвитку науки і техніки
Г закони суспільного розвитку
181. Форма суспільного буття
А філософія
Б продуктивні сили
В релігія
Г мораль
182. Однією з основних форм суспільної свідомості
А виробничі відносини
Б засоби виробництва
В мораль
Г продуктивні сили
183. Форма суспільної свідомості, що виникає в класовому суспільстві
А релігія
Б філософія
В мораль
Г мистецтво
184. Положення: «Суспільне буття визначає суспільну свідомість» - виражає сутність
А натуралістичної концепції суспільства
Б матеріалістичного розуміння історії
В філософії екзистенціалізму
Г ідеалістичного розуміння історії
185. Релігійна течія, що на думку М.Вебера, мала вирішальне значення для формування “ духу капіталізму ”
А православ’я
Б католицизм
В протестантизм
Г сунізм
186. Автор вислову: “Спосіб виробництва матеріального життя обумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі”
А Конт
Б Фейєрбах
В Маркс
Г Спенсер
187. Сучасну суспільну ситуацію як “повстання мас” охарактеризував
А Фромм Б Тоффлер В Ортега-і-Гассет Г Печчеї
188. Прогрес як закономірну зміну суспільно-економічних формацій обґрунтував
А Маркс
Б Сорокін
В Гегель
Г Шпенглер
189. Панування раціоналістичної трактовки прогресу характерне для
А Середньовіччя
Б Античності
В Просвітництва
Г Відродження
190. Ідея суперечливості суспільного прогресу належить
А Вольтеру
Б Ж.Ж.Руссо
В Дідро
Г Гердеру
191. Прихильник циклічного розвитку людства
А Г.Гегель
Б О.Шпенглер
В І.Пригожин
Г К.Маркс
192. Прихильник концепції лінійного поступу людства
А А.Тойнбі
Б К.Маркс
В О.Шпенглер
Г Г.Гакен
193. Концепція розвитку суспільства, що містить у собі елемент непередбачуваності та невизначеності
А циклічна
Б лінійна
В синергетична
Г постмодерністська
194. Основне поняття синергетичної концепції розвитку
А біфуркація
Б циклічність
В поступальність
Г лінійність
195. Засновник “Римського клубу”
А Печчеї
Б Тінберген
В Медоуз
Г Ласло
196. З точки зору марксизму, критерій суспільного прогресу – рівень
А релігійності
Б розвитку продуктивних сил суспільства
В культури суспільства
Г розвитку мистецтва
197. Образна характеристика суспільних змін як “футурошок” належить
А Ортезі-і-Гассету
Б Сорокіну
В Тоффлеру
Г Фромму
198. Оцінка історичного процесу з позиції оптимізму належить
А Середньовіччю
Б Відродженню
В Просвітництву
Г Сучасності
199. Уявлення, що лягло в основу ідеї про лінійну спрямованість історичного руху
А античні традиції
Б міфологічні уявлення
В іудео-християнська традиція
Г уявлення ортодоксальних філософів Стародавньої Індії
200. Оцінка смислу історії як самопізнання абсолютного духу належить
А Канту
Б Марксу
В Гегелю
Г Гоббсу