Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
ФАКУЛЬТЕТ БІОТЕХНОЛОГІЇ
Кафедра екобіотехнології та біорізноманіття
ЗВІТ НАВЧАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ
з дисципліни
“ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ”
Студентки 2 курсу 1 групи
Факультету Біотехнології
Козяревскої А. В.
Перевірив: доцент кафедри
екобіотехнології та біорізноманіття
к.б.н. Ліханов А.Ф.
Київ - 2013
Зміст
Вступ
Список літератури
Вступ
1.Методи вимірювання основних фізико-хімічних параметрів розчинів, реагентів та біологічних систем
Матеріали та обладнання: рН-метр, магнітний змішувач, мірний циліндр на 50 мл, стакан на 50 мл, колба на 50 мл, КН2РО4; Na2НРО4 ; 12 Н2О; СН3СООNа; 1н НСl; СН3СООН; 1н NаОН, трис (оксиметил) амінометан.
Хід роботи
Рис. 1. рН- метр
2.Методи електрофорезу в молекулярно-генетичних дослідженнях
Мета роботи: Навчитися виділяти дезоксирибонуклеїнові кислоти та проводити їх вивчення за допомогою електрофорезу
Матеріали та обладнання: рослинний матеріал, буфер для лізису, розчин 5 М ацетату калію, фенол, хлороформ, 70%-вий і 96%-вий етанол, пробірки, мікропестики, автоматичні піпетки, центрифуга Епендорф, льодяна баня.
Хід роботи
Рис. 2. Гель-електрофорез зразків ДНК
3. Використання методів фотоколориметрії та спектрофотометрії в біотехнології рослин
Матеріали, реактиви та обладнання: 1) спектрофотометр; 2) електроплитка; 3) піпетки на 1 мл та 10 мл; 4) пробірки на 25-30 мл; 5) термостійку склянку на 200 мл; 6) дистильована вода; 7) мірна колба на 100 мл; 8) розчин безидину; 9) 0,3% перекис водню; 10) ацетатний буфер рН 4,7.
Рис. 3. Спектрофотометр
Хід роботи
1. Наважку сирого рослинного матеріалу 500 750 мг розтерти у ступці з ацетатним буфером.
2. Гомогенат настояти 10 хв., перенести в епендорфи обємом 2 мл і центрифугувати 5 хв. 4000 об/хв..
3. Супернатант обережно злити і розбавити у буферному розчині у співвідношенні 1: 5.
4. В кварцові кювети внести по 2 мл екстракту, розчину бензидину, дистильованої води. Далі у контрольну кювету долити 2 мл води та поставити її на каретку фотоколориметру виставити стрілку гальванометру на «0» (червоний світлофільтр). В кювету із дослідним зразком внести 2 мл перекису водню, увімкнути секундомір і визначити час за який стрілка гальванометра досягне протилежного краю шкали.
4. Тонкошарова хроматографія
Тонкошарова хроматографія метод розділення речовин різної полярності.
Процес подібний паперової хроматографії, але його перевагою є велика швидкість аналізу, більш високу якість розділення, і можливість вибору однієї з нерухомих фаз, що володіє найбільш відповідними властивостями. На даний момент тонкошарова хроматографія (ТШХ) є одним з основних методів аналізу сумішей органічних речовин в наукових лабораторіях і повністю витіснив паперову хроматографію.
Хід роботи:
Беремо пластинку, попередньо активують в сушільній шафі при 105-110 С.
На відстані 20 мм від краю пластинки (лінія старту) наносять за допомогою самплеру розчини порівняння.
4 мкл та розчини екстрактів різних сортів полуниці і смородини:
Пластина з нанесеними краплями зразків (суміш червоного і синього компоненту) в процесі поділу.
5.Методи мікроскопічного аналізу біологічних обєктів
Матеріали та обладнання : рослинний матеріал (зафіксований та порізаний на мікротомі), предметні та покривні скельця, набір реактивів, кедровий бальзам, бюкси для фарбування та промивки препаратів, мікроскоп
Хід роботи
1. Користуються свіжим і фіксованим матеріалом, зрізи роблять від руки небезпечною бритвою.
2. Свіжі зрізи відразу поміщають на предметне скло в дистильовану воду.
3. Зрізи звільняють від води за допомогою фільтрувального паперу.
4. Поміщають зрізи в 5%-ный спиртової розчин флороглюцина, де тримають 3 хв.
5. Потім піпеткою капають на зрізи 3-4 краплі 25% сірчаної кислоти, покривають покривним склом і аналізують під мікроскопом.
Рис. 4. Світловий мікроскоп лабораторного класу
Рис. 5. Лапка жучка під світловим мікроскопом
6.Визначення активності поліфенолоксидази
Поліфенолокосідаза, або про-діфенолоксідаза, або тирозиназа так само, як і пероксидаза, грає найважливішу роль в диханні рослин, каталізуючи реакцію окислення поліфенолів. Система «поліфенол-хінон» є посередником при окисленні органічних сполук у процесі дихання рослин. Цей фермент каталізує окислення в присутності молекулярного кисню не тільки різноманітних поліфенолів, а й монофеноли (зокрема, тирозину), о-ді-фенолів з утворенням відповідних хінонів. Встановлено, що залежно від того, з якого джерела отримана поліфенолоксидаза, здатність її до окислення о-дифенолу, поліфенолів і монофеноли різна. Метод заснований на вимірюванні активності ферменту по швидкості утворення синьо-фіолетового забарвлення окисленого ді-метил-n-фенілендіаміна.
Реактиви та апаратура: 1) 0,02%-ний розчин диметил-n-фенілендаміна (20 мг на 100 см3 дистильованої води) або 0,02%-ний розчин парафенилендиаміна на 0,01 н. щавлевої кислоти, 2) розчин 0,01 н. щавлевої кислоти, 3) 1%-1ний розчин пірокатехіну (1 г в 100 см3 0,01 н. щавлевої кислоти), 4) фосфатний буфер pH 7,4; 5) ФЕК-М.
Хід аналізу: Наважку (0,5 або 1 +0,001 г) рослинного матеріалу тонко подрібнюють у порцеляновій ступці в присутності буфера (pH 7,4), переносять у мірну колбу на 50 см3 і доводять тим же буфером до мітки. Визначення активності ферменту виробляють або безпосередньо у суспензії, або після центрифугування або фільтрування. У 2 кварцові кювети фотоелектроколориметра доливають компоненти реакційної суміші в наступному порядку: 2 см3 витяжки, 2 см дистильованої води, 2 см3 розчину диметил-n-парафені-лендіаміна. Кювети ставлять у фотоелектроколориметр і встановлюють нульову точку при помаранчевому (або червоному) світлофільтрі. Потім, як і у випадку визначення пероксидази, відводять правим барабаном стрілку гальванометра в праве положення (E = 0,125). Після цього в контрольну кювету (ліворуч) доливають 2 см3 0,01 н. розчину щавлевої кислоти, а в дослідну (праворуч) -2 см3 розчину пірокатехіну в 0,01 н. щавлевої кислоти. Відразу ж включають секундомір. Після вливання розчину пірокатехіну стрілка починає рухатися від краю шкали до Пулєв діленню зі швидкістю, що залежить від активності ферменту у витяжці. У той момент, коли стрілка досягає нульового розподілу, секундомір зупиняють.
7. Висновок
Список літератури