Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Національна академія наук України та
Міністерство надзвичайних ситуацій України
Інститут геохімії навколишнього середовища
Гелета Олег Леонтійович
УДК 553.61
Оцінка декоративної якості гірських порід
при геолого-розвідувальних роботах на родовищах Українського щита
Спеціальність 04.00.11 –геологія металевих і неметалевих корисних копалин
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата геологічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі геології родовищ корисних копалин геологічного факультету Київського національного університета імені Тараса Шевченка
Науковий керівник: доктор геологічних наук
Щербак Дмитро Миколайович,
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
завідувач кафедри геології родовищ корисних копалин геологічного факультету
Офіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук
Коржнєв Михайло Миколайович,
Рада по вивченню продуктивних сил НАН України,
головний науковий співробітник
відділу регіональних проблем використання мінеральних ресурсів та охорони надр
член спецради Д 26.192.02
кандидат геолого-мінералогічних наук
Дранник Анатолій Семенович,
Український державний геолого-розвідувальний інститут
провідний науковий співробітник.
Провідна установа: Інститут геохімії, мінералогії, та рудоутворення
НАН України, м. Київ
Захист відбудеться 25.12.2001 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.192.02 в Інституті геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України за адресою 03680 Київ, Палладіна, 34-а
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України (03680 Київ, Палладіна, 34)
Автореферат розісланий 24.11.2001 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор геолого-мінералогічних наук Занкевич Б.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Дисертаційна робота присвячена дослідженню текстурно-колористичних ознак декоративності гірських порід з метою підвищення ефективності геолого-розвідувальних робіт та промислової оцінки родовищ нерудних корисних копалин. В представленій роботі розвивається напрямок вивчення кваліметричних властивостей декоративного каміння, які проводились у Карельській філії Інститута ВНДПІІбудсировини та українською школою професора Солонінко І.С.
Актуальність проблеми полягає у тому, що практично усі роботи по промисловій оцінці родовищ декоративних гірських порід не вважаються виконаними, якщо геолого-розвідувальна організація не дає висновків щодо декоративності корисних копалин і, таким чином, потенційний надрокористувач не має об’єктивного уявлення про прогнозну вартість та ліквідність продукції, яку збирається виробляти. Пошук шляхів для обєктивної оцінки декоративності природного каміння є економічно доцільним, актуальним, а будь-які висновки і окремі рішення у цій галузі є цікавими для науки і практики. Обєктивне визначення художньо-естетичних властивостей гірських порід допоможе максимально використати текстурно-колористичні ознаки природних матеріалів у практиці архітектурного проектування, дизайні інтер’єрів та екстер’єрів, сприятиме підвищенню ліквідності готової продукції з декоративного каміння для потреб будівництва. Розробка ефективних прийомів оцінки декоративності природного каміння має важливе значення для сертифікації сировини і особливо для обгрунтування його вітчизняних торгових марок.
Мета роботи полягає у тому, щоб дослідити основні різновиди гранітів з родовищ Українського щита, які використовуються як декоративне каміння; розробити уніфіковану систему текстурно-колористичної оцінки декоративності гірських порід. Одночасно на меті ставилась розробка теоретичних засад для класифікації гірських порід за ознаками їх декоративності і обгрунтування суттєво геологічних критеріїв щодо доцільності використання окремих видів декоративного каміння.
Основні завдання роботи полягали у тому, щоб:
- дослідити і проаналізувати нині існуючі загальні принципи і підходи до визначення ознак декоративної якості гірських порід і, перш за все, обєктивно спостережених характеристик текстури і кольору гранітів з родовищ України;
- узагальнити і оптимізувати перелік найбільш значимих текстурно-колористичних ознак, які є ефективними для використання при оцінці декоративної якості гірських порід і визначити можливості їх формалізації для потреб експертних процедур;
- дослідити декоративність гранітів Українського щита і дати прогнозні рекомендації щодо оцінки художньо-естетичної якості гірських порід з нових родовищ України. Визначити можливість об'єктивного вирішення питання про оцінку декоративної якості гірських порід.
Наукова новизна роботи полягає у розробці нових теоретичних засад для текстурно-колористичної класифікації декоративного каміння України. Вперше проблема оцінки декоративної якості гірських порід вирішується у контексті їх використання для певних видів продукції з врахуванням існуючих історико-культурних традицій. За допомогою діаграм Венна в роботі подано формалізоване визначення структури уявлень про декоративність. Створено уніфіковану системну методику для формальної і об’єктивної оцінки декоративних якостей гірських порід за їх текстурно-колористичними ознаками. На основі узагальнення отриманих результатів дисертаційної роботи проведено геолого-промислову класифікацію формаційних типів гірських порід УЩ за їх декоративними властивостями.
Загальна методика досліджень. Для вирішення питань, повязаних з оцінкою художньо-естетичних якостей декоративного каміння, були використані стандартні методики кількісного визначення колористичних властивостей гірських порід, методики напівкількісного і номінального визначення параметрів текстури, а також спеціальна компютерна технологія для логіко-верифікаційних досліджень істинності окремих висновків про декоративність. У відділі оптичної спектроскопії ІГМР НАН України були проведені колориметричні і спектроскопічні дослідження для визначення природи забарвлення породоутворюючих мікроклінів із гранітоїдів Українського щита.
Фактичний матеріал. Для виконання поставлених завдань була залучена колекція еталонних зразків декоративного каміння Державного гемологічного центру при Міністерстві фінансів України, а зокрема гранітів, габро і лабрадоритів з більш як 40 родовищ різних каменевидобувних регіонів: Житомирського, Кіровоградського, Дніпропетровського, Рівненського, Миколаївського, Уманського, Запорізького, Вінницького, Приазовського. До складу колекції входять 60 зразків стандартних (30 х 30 см) полірованих плит та зразки бруківки з колотою, бучардованою, термообробленою і пиляною фактурами, які представляють собою 20 всесвітньо відомих торгових марок, зареєстрованих у 4 країнах світу, а також зразки гранітів, габро, лабрадоритів, відібрані автором безпосередньо на родовищах Житомирської, Вінницької, Київської, Рівненської, Миколаївської областей та приполіровані у трьох взаємоперпендикулярних площинах.
Практична значимість роботи полягає у можливості використання її результатів для побудування геолого-промислової класифікації родовищ декоративного каміння України при проведенні комплексних розвідувальних робіт та при промислово-економічній оцінці родовищ нерудних корисних копалин. Системна методика, яка розроблена для визначення художньо-естетичних якостей декоративного каміння, впроваджена в практику експертиз Державного гемологічного центру при Міністерстві фінансів України. Отримані у дисертаційній роботі наукові результати обгрунтовують доцільність та ефективність загальновживаних та нових, сформульованих автором, технічних вимог; надають можливість використати подану в геолого-промисловій класифікації інформацію про художньо-естетичні якості гірських порід для архітектурного проектування і використання природного каміння в будівництві. Використання графіків кореляції вартості і декоративності дозволить практикам більш осмисленно вивчати попит на декоративне каміння.
Апробація роботи. Основні тези й положення дисертаційної роботи доповідалися автором на Першій міжнародній конференції “Коштовне та декоративне каміння”(Київ, 2-5 квітня 1999 року), наукових конференціях “Актуальні проблеми геології України”(Київ, 13 травня 1998 року і 22 травня 2000 року), науково-практичних семінарах геологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Державного гемологічного центру України, Криворізького технічного університету, Дніпропетровської гірничої академії.
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 статтей в інформаційно-довідковому виданні “Коштовне і декоративне каміння”, “Мінералогічному журналі”, журналі “Вісник університету”, які входять до фахового переліку ВАК, а крім цього, тези наукових конференцій.
Обсяг та структура роботи. Дисертація загальним обсягом 141 сторінки складається з вступу, 4 розділів, висновків, додатків та містить 10 малюнків, 12 таблиць. Список використаних літературних джерел вміщує 124 найменування.
Автор висловлює щиру вдячність за обговорення розглянутих у дисертації питань, зауваження та плідні консультації науковому керівнику доктору геологічних наук Щербаку Д.М., докторам геолого-мінералогічних наук Індутному В.В., Платонову О.М., Євтехову В.Д., Баранову П.М., кандидатам геолого-мінералогічних наук Шуньку В.В., Виноградову Г.Ф., працівникам ДГЦУ Манохіну О.Г., Кічняєву А.М., Горобчишину О.В.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
В надрах України знаходиться близько 5% світових ресурсів гірських порід, що використовуються як декоративне каміння. Майже одна третина території держави (200 тис. кв. км) припадає на Український щит, який складається переважно з унікально забарвлених гранітів, діоритів, лабрадоритів, габро та інших різновидів твердого декоративного каміння.
Гірські породи України, що використовуються як декоративне каміння вивчались багатьма дослідниками. О.О. Литвіновим та І.С. Солонінко (1950) були описані граніти, лабрадорити, мармури і мармуризовані вапняки з основних родовищ України. В роботах Б.П. Белікова (1952), А.А. Заверзіна і Л.Н. Григор’євої (1956), І.С. Солонінко (1965, 1967), Ю.В. Семенченко (1968), М.Б. Григоровича (1970) приводяться дані про декоративне каміння з багатьох родовищ України.
Обєктивна оцінка декоративності гірських порід, як і знання про їх фізико-механічні властивості, довговічність, блочність, має велике практичне значення і є вкрай важливою для зясування економічної доцільності проведення видобувних робіт на нових родовищах природного каміння. Раніше ця проблема не була предметом наукового дослідження, і в наш час це стало значною перешкодою у подальшому розвитку кваліметричних знань про нерудні корисні копалини, що не сприяє використанню природних ресурсів декоративного каміння України.
ГІРСЬКІ ПОРОДИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ЯКОСТІ ДЕКОРАТИВНОГО КАМІННЯ, ЯК ОДИН З РІЗНОВИДІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН
За умовами утворення гірські породи, які використовуються як декоративне каміння, поділяють на три основні групи: магматичні, метаморфічні та осадові. Природне каміння магматичного походження на Україні об’єднує велику кількість гірських порід –граніти, гранодіорити, сієніти, габро, габро-анортозити, лабрадорити та інші. Найбільшого поширення як декоративне каміння серед них мають граніти, які є основним об’єктом дисертаційного дослідження. Вони поширені в межах Українського щита (УЩ), який складений інтрузивними і метаморфічними утвореннями архею та нижнього протерозою і являє собою унікальну по запасам та багатству різновидів гірських порід природно-кам’яну провінцію. З гірських порід УЩ, що використовуються як декоративне каміння, крім гранітів, широке використання мають також габро і лабрадорити.
ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД ЯК ДЕКОРАТИВНОГО КАМІННЯ
Основними факторами, що визначають практичну цінність гірських порід, є декоративність, фізико-механічні властивості, довговічність та блочність.
Декоративність природного каміння –сукупність позитивних художньо-естетичних ознак гірських порід, що утворені його кольором та текстурою. Колір гранітоїдів залежить від забарвлення і кількісного співвідношення мінералів, що їх складають. Декоративний малюнок утворюється поєднанням текстурно-структурних і колористичних особливостей їх мінеральних компонентів.
Фізико-механічні властивості декоративного каміння визначають технологію його видобутку і обробки, практичні напрямки використання. При відборі гірських порід для використання з певною метою до уваги приймаються показники їх міцності, морозостійкості, водопоглинання, пористості, стираємості та твердості.
Довговічність декоративного каміння є важливим критерієм для використання гірських порід у будівництві. Інститутом геологічних наук АН СРСР у 1948 р. розроблена теоретична класифікація гірських порід за довговічністю, що наведена у тексті роботи.
Блочність гірських порід визначає можливість їх видобутку для отримання блоків декоративного каміння заданих розмірів. Під блочністю розуміємо сукупність таких характеристик, як форма природних блоків, розміри і процентний вихід з видобутої гірської маси.
ПРОБЛЕМА ОБ’ЄКТИВНОСТІ ПРИ ОЦІНЦІ ДЕКОРАТИВНОСТІ
ГІРСЬКИХ ПОРІД
Питання текстурно-колористичної оцінки ознак декоративності гірських порід досить складне, оскільки традиційною є думка, що уявлення про художньо-естетичну якість природного каміння так само, як і уявлення про красу, у кожної людини індивідуальні і неповторні –їх не можна однозначно визначити або інструментально виміряти. З іншого боку, існує великий історичний і практичний досвід оцінки декоративності гірських порід, який набувається спеціалістами на основі численних спостережень і маркетингових досліджень на ринку природного каміння. Цей факт свідчить, що об’єктивні критерії для кваліметричної оцінки текстурно-колористичних ознак відомі і навіть існують такі кількісні параметри, користування якими дозволяє експертам дійти згоди у питанні про оцінку декоративної якості природного каміння. Це такі параметри, як: насиченність природного забарвлення, поліхромність, контраст текстурного малюнка, наявність іризуючих кристалів, придатність до полірування тощо.
У 1973 році в Інституті ВНДПІІбудсировини була розроблена методика визначення декоративності природного каміння, яка грунтується на ієрархічній схемі адитивного врахування окремих ознак декоративності, що виражені у трьох основних групах характеристичних параметрів, які відповідають за природний колір, природну текстуру і можливу штучно отриману фактуру поверхні. Складність і багатозначність ключових визначень та класифікаційних критеріїв цієї методики не завжди дозволяло отримувати однозначний результат, що і спонукало нас до її вдосконалення.
При виконанні основних завдань роботи автором був проведений аналіз обєктивно спостережених характеристик забарвлення на основі даних, отриманих у відділі оптичної спектроскопії ІГМР НАН України під керівництвом О.М. Платонова і текстур гранітів УЩ з урахуванням загальних принципів та підходів до визначення ознак художньо-естетичної якості декоративного каміння.
Для проведення аналітичних досліджень декоративних ознак текстури і кольору гірських порід взято аналогію визначення їх художньо-естетичних якостей з визначенням краси. Краса –це індивідуально і об’єктивно обмежена множина уявлень про прекрасне, яка є результатом історико-культурного досвіду суспільства й існує у свідомості окремих носіїв –людей, а межі цієї множини фіксуються в асоціативних і семантичних протилежностях: прекрасне - огидне, веселе - сумне, елегантне - не елегантне тощо.
Структура множини уявлень про красу була в роботі геометрично формалізована автором за допомогою діаграм Венна (рис.1). Вона є доступною для узагальнення і напрацювання єдиного підходу до оцінки художньо-естетичної якості декоративного каміння. Об’єктивне визначення декоративності природного каміння є можливим за допомогою уніфікованих операцій урахування параметричних множин кількісних, напівкількісних і номінальних величин, які є сумісні з уявленнями про його художньо-естетичну якість.
Для прикладу розглянуто такий параметр, як колір гірських порід. Забарвлення, або довжина хвилі основного кольорового тону декоративного каміння, посідає найголовніше місце при оцінці його художньо-естетичної якості.
Основні спектральні кольори сприймаються всіма людьми приблизно однаково: насичені червоний і жовтий, як “теплі”, “близькі” і “збуджуючі”, блакитний –“прозорий”, “прохолодний” і “далекий”, зелений –“заспокійливий”, “близький” і “непрозорий” і т.д. Зазначене явище пояснюється фізіологічними закономірностями сприйняття чистого спектрального кольору суб’єктом.
Колір природного каміння виміряють за допомогою спеціальних приладів –спектрофотометрів або колориметрів в нанометрах за кількісною шкалою М (Р1), яка буде на представленій діаграмі перетинати вісь А-А1 (“гарне”-“негарне”) в межах множини об’єктивних ознак декоративності (див. рис. 1). Але вимірюючи приладом довжину хвилі кольорового тону, не можна визначити ступінь естетичності кольору. Тому визначення декоративності гірських порід виходить на рівень логічних конструкцій кваліметричних параметрів, виражених у номінальних шкалах М (Р2). Згідно з цим тесктурно-колористичні властивості гірських порід є предметом об'єктивного вивчення, а їх оцінка повинна здійснюватися на основі уніфікованого переліку кваліметричних параметрів, виражених у номінальних шкалах.
Структура уявлень про красу, яка зображена на параметричній множині дала нам змогу проаналізувати ознаки декоративності, їх сутність і правила користування ними. Наприклад, жовтий відтінок, який з’являється на поверхні деяких сірих гранітів (софіївський, танський) через присутність гідроксидів заліза, звичайно сприймається споживачами декоративного каміння як “поіржавлення”, тобто ознака негативна, яка погіршує його художньо-естетичну якість. Разом з тим, для реставрації старих культових будівель та брукування старовинних міських майданів, які виконуються за допомогою таких гранітів, наявність даної ознаки є бажаною і створює необхідне в такому випадку естетичне враження –відчуття старовинності і класичності. Так само загальноприйнятим вважається те, що червоні та інші яскравозабарвлені граніти є найбільш декоративними. Але для виготовлення монументальних пам’ятників, брукування міських вулиць і майданів традиційно і в Україні, і в країнах Західної Європи використовують переважно сірий граніт або чорний базальт. Червоний або рожевий граніти, крім випадків викладення візерунків на сірій основі, не застосовують.
Згідно з цими прикладами, значимість окремих ознак декоративності природного каміння змінюється, якщо змінюється мета його використання. Отже, показники загальної декоративності, які формуються текстурою і забарвленням гірських порід, повинні враховувати існуючі історико-культурні традиції практичного використання природного каміння.
Останнє є найважливішою відміною нашої роботи, яка суттєво змінює традиційний підхід до визначення художньо-естетичних ознак для оцінки декоративної якості гірських порід.
ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК ДЕКОРАИВНОСТІ ПРИРОДНОГО КАМІННЯ ТА ОЦІНКА ЙОГО ЯКОСТІ З УРАХУВАННЯМ СПОСОБІВ ВИКОРИСТАННЯ
В роботі було з’ясовано, які саме ознаки декоративності і в якій сфері використання природного каменю найбільше цінуються і мають найбільший вплив на його художньо-естетичну якість. Щоб якомога ширше і предметніше вивчити ознаки, які є інформативними для оцінки декоративної якості гірських порід в межах певного напрямку використання, в дисертації викладено тлумачення способу і одиниць їх виміру у кількісній, напівкількісній і номінальній шкалах за даними, вилученими з літературних джерел.
На основі проведених досліджень текстурно-колористичних властивостей гірських порід було створено системну методику для визначення художньо-естетичних якостей декоративного каміння. Для цього ми уніфікували теоретично інтегровані критерії об’єктивних ознак декоративності відносно мети використання природного каміння та розташували їх у критеріальний ряд, який відповідає зростанню власної значимості (таб. 1).
Нами були систематизовані декоративні різновиди гірських порід за спільними текстурно-колористичними ознаками відносно напрямків використання в архітектурі та будівництві:
1.Архітектурно-будівельні вироби для зовнішнього облицювання і оздоблення будівель та споруд.
2.Вироби для оздоблення інтер’єру.
3.Пам’ятники і предмети монументального мистецтва.
.Елементи садово-паркової скульптури.
5.Вироби для дорожньо-вуличного будівництва.
Структура методики являє собою матрицю, в якій у боковику знаходиться перелік ознак декоративності гранітів УЩ, а в голові –п’ять напрямків використання (див. таб. 1).
Зважаючи на те, що рівень художньо-естетичної якості гірських порід при використанні їх у різних напрямках буде змінюватись, ми, посилаючись на історико-культурні традиції, психологічне і органолептичне сприйняття людиною текстурно-колористичних властивостей, визначили у чотирьохбальній напівкількісній шкалі значимість ознак декоративності:
0 –ознака не впливає на оцінку декоративності природного каміння;
–ознака помірно впливає на оцінку декоративності природного каміння;
–наявність ознаки збільшує декоративність природного каміння;
–наявність ознаки суттєво збільшує декоративність природного каміння.
Проведений аналіз значимості балів ознак декоративності не виявив протиріч, які б зазначали порушення умов оптимальності, відновлюваності результатів і їх сталості відносно поставленої задачі.
Для доведення ефективності розробленої методики було проведено оцінку художньо-естетичних якостей гранітів з родовищ УЩ за допомогою спеціально розробленої автором комп'ютерної програми, яка автоматично обчислює ступінь декоративності у балах відповідно до представленої методики. На основі цих даних було побудовано графік співставлення оцінок декоративності і вартісних показників природного каміння у сировинних блоках (рис.2). Коефіцієнти кореляції, які визначені на основі апроксимації лінії логарифмічного тренда кривих декоративності (%) і вартості (долари США за кубічний метр), мають статистично значимі величини і співвідносяться як R= 0,891 (для вартості) і R= 0,7367 (для декоративності), що підтверджує ефективність представлених методичних розробок. На графіку (див. рис. 2) з напрямку тренда кривої декоративності вивчаємих гранітів випадає граніт Лезниківського родовища. Це пояснюється тим, що при наявній високій декоративності граніт має погані технологічні показники (тріщинуватість) та низьку блочність (даний фактор негативно впливає на відсутність товарних блоків) і відповідно його вартість є нижчою порівняно з іншими високодекоративними гірськими породами УЩ.
Перевірка нашої методики оцінки декоративності природного каміння на практиці свідчить, що твердження, які можуть бути отримані на основі структури реляцій між художньо-естетичними характеристиками гранітів УЩ і показниками їх вартості, не є суперечливими.
За допомогою розробленої методики нами була зроблена кількісна оцінка декоративності гранітів УЩ і проведена їх геолого-промислова класифікація (таб.2 ):
Граніти з червоним, рожево-червоним та рожевим забарвленням:
І –коростенські рапаківі; ІІ –новоукраїнські, токівські, новоданилівські мікроклінові чорнокварцеві, апліт-пегматоїдні; ІІІ –подільські, дніпровські, мухаревські, анатолійські.
Граніти з рожево-сірим, сірим, темно-сірим забарвленням:
IV –коростишівські, корнинські, уманські, кіровоградські, богуславські мікроклін-плагіоклазові, порфіровидні; V –житомирські, саксаганські, антонівські, мокромосковські плагіоклазові рівномірнозернисті; VІ –чудно-бердичівські, плагіоклазові, гранат-кордієритові, біотитові.
Магматичні породи основного складу з темно-сірим, чорним забарвленням:
VІІ –габро, лабрадорити та їх різновиди Коростенського та Корсунь-Новомиргородського плутонів.
Класифікація дала змогу співставити текстурно-колористичні різновиди гранітів з формаційними типами певних магматичних комплексів, що у свою чергу дозволяє окреслювати перспективні ділянки для створення системи нових каменевидобувних підприємств. Належність гранітів до певного геолого-генетичного типу є своєрідним інтегральним геологічним параметром, який визначає відповідний рівень якісних характеристик декоративності каміння того чи іншого родовища.
ВИСНОВКИ
На основі проведених у дисертаційній роботі досліджень зроблено ряд висновків:
1. Тесктурно-колористичні властивості гірських порід є предметом об'єктивного вивчення, а їх оцінка повинна здійснюватися на основі уніфікованого переліку кваліметричних параметрів, виражених у номінальних шкалах.
За допомогою діаграм Венна нами формалізована структура уявлень про художньо-естетичну якість природного каміння, тобто визначення декоративних властивостей гірських порід стає предметом об’єктивного наукового вивчення. Доведено, що визначення декоративності необхідно здійснювати на основі логічних конструкцій кваліметричних параметрів, виражених у номінальних шкалах.
2. Показники загальної декоративності, які формуються текстурою і забарвленням гірських порід, повинні враховувати існуючі історико-культурні традиції практичного використання природного каміння.
Загальна оцінка декоративності гірських порід згідно нашої методики враховує напрямки їх використання, що є змістовною основою для виділення групи нових кваліметричних критеріїв, більш обєктивне визначення яких дозволяє формулювати обгрунтовані судження і давати достовірні оцінки щодо декоративності природного каміння.
3. Критерієм істинності висновку про художньо-естетичну якість (декоративність) гірських порід є їх середньозважена вартість у сировині, яка є результатом історико-культурного досвіду оцінки декоративного каміння.
Підтвердженням ефективності авторських розробок є наявна відповідність оцінки декоративної якості гірських порід і їх вартісних показників у сировині, які є результатом історико-культурного досвіду оцінки декоративного каміння.
Представленні в дисертаційній роботі результати надали можливість розглянути в оригінальній геолого-промисловій класифікації основні формаційні типи гранітів за їх текстурно-колористичними властивостями, які є характерними для магматичних комплексів УЩ, і на основі цього окреслити перспективні ділянки для нових каменевидобувних підприємств та їх раціональної територіальної організації. Вивчення декоративних властивостей гірських порід на основі запропонованих показників надасть змогу використати інформацію про художньо-естетичні якості природного каміння для проектування і успішного їх використання.
ПЕРЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
С. 3-7.
АНОТАЦІЯ
Гелета О.Л. Оцінка декоративної якості гірських порід при геолого-розвідувальних роботах на родовищах Українського щита. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 –геологія металевих і неметалевих корисних копалин. –Державний науковий центр радіогеохімії навколишнього середовища НАН України, Київ, 2001.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню текстурно-колористичних ознак декоративності гірських порід при геолого-розвідувальних роботах та промисловій оцінці родовищ нерудних корисних копалин. В роботі розвивається новий підхід до оцінки декоративності природного каміння, який базується на врахуванні напрямків його використання. Показаний взаємозв’язок декоративності гірських порід та їх комерційної вартості на прикладі гранітів УЩ. Створена уніфікована системна методика для формальної і об’єктивної оцінки декоративних якостей гірських порід за їх текстурно-колористичними ознаками. На основі узагальнення наукових результатів проведена геолого-промислова класифікація формаційних типів гірських порід УЩ, які є перспективними для проведення геолого-розвідувальних робіт на декоративне каміння. Основні результати дисертації впроваджені у роботу Державного гемологічного центру при Міністерстві фінансів України.
Ключові слова: текстурно-колористичні ознаки, декоративність гірських порід, геолого-промислові типи родовищ, геолого-розвідувальні роботи.
АННОТАЦИЯ
Гелета О.Л. Оценка декоративного качества горных пород при геолого-разведовательных работах на месторождениях Украинского щита. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.11 –геология металлических и неметаллических полезных ископаемых. –Государственный научный центр радиогеохимии окружающей среды НАН Украины, Киев, 2001.
Диссертационная работа посвящена исследованию текстурно-колористических признаков декоративности горных пород для промышленной оценки месторождений нерудных полезных ископаемых при геолого-разведовательных работах. В работе развивается новый количественный подход к оценке декоративности природного камня, при котором учитываются направления его использования. Показано наличие многочисленных объективных критериев и традиций их использования, которые позволяют проводить качественную оценку декоративности природного камня и подтверждают, что оценка художественно-эстетических качеств возможна на основе унифицированного перечня квалиметрических параметров. В работе формализирована структура представлений о художественно-эстетическом качестве горных пород на примере диаграмм Венна, а определение декоративности предлагается проводить на основании логических конструкций квалиметрических параметров, выраженных в номинальных шкалах. Анализ примеров использования природного камня, факторов, которые влияют на представление о художественно-эстетических признаках горных пород, свидетельствует, что значимость отдельных параметров декоративности природного камня зависит от предусмотренной цели их использования, которая формируется существующими иторическими и культурными традициями. В работе использован новый подход к оценке декоративности природного камня, который учитывает направления его использования, что является основой для выделения определенной группы критериев и характеристических параметров, объективное определение которых разрешает формализировать обоснованные суждения и давать оценку декоративности природного камня. На основании проведенных в диссертации исследований создана унифицированная системная методика для формальной и более объективной оценки декоративности горных пород. Подтверждением эффективности методической разработки есть действительное соответствие оценки декоративного качества горных пород и их коммерческой стоимости, представленное на примере гранитов УЩ. Это свидетельствует о том, что критерием истинности выводов о декоративном качестве горных пород является их средневзвешенная стоимость сырья, которая есть результатом культурно- исторического опыта оценивания декоративного камня. Обобщение совокупности авторских разработок позволяет рассмотреть основные геолого-генетические типы гранитов по их характерным текстурно-колористическим свойствам; на основании этого проведена геолого-промышленная классификация формационных типов горных пород УЩ для проведения геолого-разведовательных работ на декоративный камень. Основные результаты диссертации внедрены в работу Государственного геммологического центра при Министерстве финансов Украины.
Ключевые слова: текстурно-колористические признаки, декоративность горных пород, геолого-промышленные типы месторождений, геолого-разведовательные работы.
АNNOTATION
Geleta 0. L. Evaluation of the decorative quality of the rocks during exploration works on the deposits of the Ukrainian shield. - Manuscript.
The Ph. D. thesis for the competition of the academic degree of the candidate of geological sciences in the speciality 04.00.11 - geology of metal and non-metal treasures of the soil. - State Scientific Centre of radiogeochemistry of the environment of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.
The thesis is dedicated to the analysis of the texture and colour decorative features of the rocks during exploration works and industrial evaluation of the deposits of nonmetallics. In this work it has been developed a new approach to the evaluation of the decorative features of natural stone that is based on taking into account the tendencies of its use. There has been shown an interdependence of the decorative features of the rocks and their commercial value by the example of the granites of Ukrainian shield. It has been created an uniform system method for a formal and impartial evaluation of the decorative features of the rocks according to their texture and colour characteristics. On the basis of generalization of scientific results it has been conducted geological industrial classification of the structural types of the rocks of Ukrainian shield that are promising for execution of exploration works for decorative stones. The main results of the thesis are introduced into the work of the State Hemologycal centre of the Ministry of Finance of Ukraine.
Keywords: texture and colour features, decorative features of the rocks, geological industrial types of the deposits, exploration works.