Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
#15.
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНIВЕРСИТЕТ
iмені I.I.МЕЧНИКОВА
ГРЕЦЬ ОКСАНА ПЕТРIВНА
УДК 911.3.519.711.3:35(477.75)
ЕКОЛОГО-СОЦIАЛЬНО-ЕКОНОМIЧНА
ЕКСПЕРТИЗА ТЕРИТОРI
(на прикладi Великого Севастополя)
11.00.02. –економiчна i соцiальна географiя
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Одеса –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Сімферопольському державному університеті на кафедрі економічної і соціальної географії
Науковий керівник: кандидат географічних наук, професор
|
Кудрявцев Віталій Борисович |
Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Дергачов Володимир Олександрович, головний науковий співробітник, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса
кандидат економічних наук, доцент Михайлюк Олена Леонідівна, Одеський державний економічний університет, м.Одеса
Провідна організація: Харківський державний університет Міносвіти України, кафедра соціально-економічної географії, м.Харків.
Захист відбудеться “19 ” 1999 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.03 в Одеському державному університеті імені І.І.Мечникова за адресою: 270058, м.Одеса, Шампанський провулок 2, ауд. 110
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова (270058, м.Одеса, Шампанський провулок, 2).
Автореферат розісланий “_18_”___04___1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Жанталай П.І.
1
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Усвідомлення складності сучасних взаємин між природою та суспільством підвело світову спільноту до нагальної зміни парадигми цивілізаційного розвитку на принципово нову, котра грунтується на створенні еколого-соціально зорієнтованої моделі ведення ринкового господарства. Головною вимогою даної моделі виступає необхідність жорсткого підпорядкування суспільних потреб і ринкових механізмів економічної діяльності природоохороним параметрам коеволюційного розвитку.
Запровадження в Україні радикальних ринкових реформ, перерозподіл функцій і прав між державними, республіканськими і місцевими органами самоврядування в контексті політики національного відродження, спричинили появу тенденції до самоорганізації та реструктуризації регіонів.
Вищезгадані процеси, безумовно, здатні призвести до зміни еколого-соціально-економічної обстановки в межах регіонів, яка є результуючою від ознак компонентів природного середовища, рівня розвитку виробничих відносин, пріоритетів суспільного розвитку і державно-правових механізмів їх реалізації.
Сприятливою еколого-соціально-економічна обстановка може бути лише за умови збалансованості соціоприродних взаємин, надійним механізмом регулювання яких виступає еколого-соціально-економічна експертиза. Своєю появою даний різновид експертиз завдячує географічній, екологічній, геоекологічній експертизам, що з’явилися в 70-ті роки і були обгрунтовані у працях К.П.Космачова, Т.В.Звонкової, М.Ф.Реймерса. Слід відмітити, що в умовах адміністративно-командної системи, відомчий підхід, щодо здійснення експертизи проектів та використання территорії, не дозволив географічній (та іншим) експертизі зайняти належне місце в гатунку констуктивно-географічних досліджень. Не дивно, адже всі проектні рішення мають чітку просторову орієнтацію, стосуються конкретних природних комплексів та соціальних спільнот.
Принциповість проблеми полягає у віднаходженні найбільш сприятливого поєднання господарських функцій території, обумовлених ринком, і її природної направленості з метою досягнення як соціально-економічного так і екологічного ефекту.
Саме тому, необхідність урахування принципів комплексності, територіальності та привентивності, які виступають нині найбільш вагомою запорукою прийняття еколого-соціально-економічних рішень у процесі експертування –визначила актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження.
Обєктом дослідження виступає процес еколого-соціально-економічної експертизи території, а предметом, відповідно, -теоретико-методичні підходи до його моделювання.
Метою дисертаційного дослідження є розробка географо-математичної моделі еколого-соціально-економічної експертизи території, підпорядкованої держадміністрації м.Севастополя і на її основі пропозицій щодо реструктуризації функціонального використання.
Для досягнення поставленої мети у роботі окреслені і вирішені наступні завдання:
Методологічною базою досліджень стали основні положення діалектики взаємин між природою та суспільством, комплесного розвитку території, функціонування приморських територій, теоретико-методичні розробки у галузі геоекспертології i математичного моделювання, викладені у працях Г.О. Аграната, В.О. Анучина, В.І. Блануци , А.П.Голікова, І.О.Горленко, О.Б.Горстко, В.О.Дергачова, Т.В.Звонкової, М.Г.Ігнатенка, К.П.Космачова, Б.І.Кочурова, В.Б.Кудрявцева, Х.Марінова, О.А.Мінца, І.В.Панченка, В.С.Преображенського, М.Д.Пістуна, В.П.Руденка, Л.Г.Руденка, В.М.Степанова, О.Г. Топчієва, С.К. Харічкова, О.І. Шаблія, Г.І. Швебса, П.Г. Шищенка, та інш.
Основний методологічний підхід - системно-структурний, визначив використання конкретних методів досліджень, зокрема - аналізу і синтезу, експедиційних досліджень, експертних оцінок, математичного та математико-картографічного моделювання, статистичного, картографiчного.
При написанні роботи використовувалися звітні статистичні матеріали про соціально-економічний розвиток регіону, Севастопольського міського статистичного управління, Мінiстерства охорони здоров’я України, законодавчо-нормативні акти з проблем охорони навколишнього середовища, результати експедиційних досліджень території Великого Севастополя, здійснені автором.
Наукова новизна досліджень визначається:
Практичне значення результатів дослідження. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічної і соціальної географії Сімферопольського держуніверситету. Основні теоретико-методичні результати досліджень знайшли відображення в науково-дослідних темах кафедри : “Розробка пропозицій щодо оптимізації господарського використання природно-ресурсного потенціалу Криму (1992-1996 рр), “Розробка концептуальних положень формування територіальної рекреаційної корпорації “Велике Таврійське Кільце”в умовах ринкової економіки”(1996-2000 рр.). Методичний апарат та основні висновки дисертаційного дослідження були використані під час визначення перспективних районів Автономної Республіки Крим (АРК) для розвитку сільського зеленого туризму.
Теоретичні, методичні розробки, висновки і рекомендації проведеного дослідження можуть бути використані для створення генпланів міст, проектів і схем районного планування данного та інших регіонів Криму та України. Результати дисертаційного дослідження можуть слугувати створенню концепції еколого-економічно збалансованого розвитку АРК . Крім того, основні теоретико-методологічні висновки і методичні прийоми використовуються при проведенні лекційних та практичних занять з дисциплін: “Економіка природокористування”, “Географія міст України і Криму з основами геоурбаністики”, “Математичні методи і моделювання в економічній і соціальній географії”, “Регіональна соціальна та економічна географія”на географічному факультетi Сімферопольського державного університету .
Особистий внесок автора у вирішення наукової проблеми. Теоретичні та експедиційні дослідження автора у контексті висвітлюваної проблеми дозволили :
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Провідні теоретичні, методичні та прикладні результати досліджень доповідалися на VII з’їзді Українського географічного товариства (Київ, 1995) міжнародних симпозіумах: “Християнство.Гуманізм. Здоров’я” (Сімферополь, 1995), “Економіка охорони навколишнього середовища Причорномор’я”(Сімферополь,1997), “Проблеми реалізації державної концепції науково-технiчного та іноваційного розвитку: регіональний аспект”( Партеніт,1998), науково-практичних конференціях: “Проблеми екології і рекреації Азово - Чорноморського регіону”(Сімферополь,1994), “Екологія і освіта:проблеми теорії і практики” (Умань, 1994), “Кримський півострів в геополітичних планах від античних часів до наших днів”(Сімферополь,1995), “Проблеми використання природно-ресурсного потенціалу Приазов’я і суміжних територій”(Мелітополь, 1995), “Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології”(Львів,1996), “Автоматика-97”(Черкаси,1997), “Регіони України: пошук стратегії оптимального розвитику”(Харків, 1997), “Еколого-економічні аспекти розвитку туризму в Криму”(Ялта,1998), а також наукових конференціях професорсько-викладацького складу СДУ (Сімферополь,1995-1998).
За темою дисертаційного дослідження опубліковано 20 наукових праць загальним обсягом - 3,5 ум.друк.арк., у тому числі : особистих - 2,0 ум.друк.арк.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків; викладена на 150 сторінках основного тексту, ілюстрована 5 рисунками, 5 картосхемами, 3 додатками, що включають 17 рисунків, 33 таблиці. Список використаної літератури нараховує 200 назв.
Основний зміст та висновки дисертації
У першому розділі розкриті теоретико-методологічні та методичні основи еколого-соціально-економічної експертизи території, зокрема: суть, предмет і об’єкт експертних досліджень території, структуризація об’єкту експертування, проаналізовано основні методологічні засади сучасних експертних досліджень, та методичні підходи щодо експертування території у вітчизняній та зарубіжній практиці.
У другому розділі, присвяченому математичному моделюванню еколого-соціально-економічної експертизи, проаналізовано методологічні проблеми моделювання процесу експертування, обгрунтовано змістовну та математичну постановку задачі моделювання, запропоновано географо-математичну модель експертизи території.
У третьому розділі реалізовано запропоновану модель експертизи на прикладі Великого Севастополя; здійснено оцінку генеруючих та лімітуючих факторів формування, основних характеристик та територіальної детермінованості сучасної еколого-соціально-економічної обстановки регіону, сегментацію території та комплексний підбір ознак експертування природного, соціально-економічного та екологічного характеру; обгрунтовано систему першочергових та стратегічних заходів щодо оптимізації та реструктуризації території Великого Севастополя.
Додатки складаються з декількох частин: переліку законодавчих та нормативних документів, використовуваних під час експертування; короткого огляду методичного забезпечення експертних досліджень у вітчизняній та зарубіжній практиці; характеристики природно-ресурсного потенціалу Великого Севасополя: серії таблиць із синтетичною статистичною інформацією еколого-соціально-економічного характеру; серії таблиць, які ілюструють систему ознак експертування; статистичних поверхонь потенціалу основних функцій перспективного розвитку регіону.
На захист виносяться слідуючі концептуальні положення:
4. Методологічну основу сучасної ЕСЕЕ території визначають: регіональний підхід, який дозволяє оцінити ступінь інерційності природно-господарських структур території; ландшафтний підхід, що забезпечує визначення ступеня стійкості ЕСЕС. Обов’язкове врахування принципу комплексності дозволяє визначити та проаналізувати природні, екологічні, соціально-економічні, правові, політичні та психологічні умови та фактори формування ЕСЕО та прогнозувати її зміни у просторі та часі.
5. Аналіз процедурних аспектів експертних досліджень свідчить про наявність двох основних напрямків реалізації: науково-дослідного, притаманного відчизняним дослідженням, та суспільно-адміністративного, характерного для зарубіжних експертиз. Саме пріоритет науково-дослідної направленості вітчизняних експертиз є причиною їх малої дієвості. Основними механізмами ліквідації розмежування між науково-дослідним і суспільно-адміністративним напрямами сучасних експертиз повинні бути: багатокомпонентність складу суб’єктів експертиз, їх суверенність; багатоаспектність аналізу на основі врахування природних та соціально-економічних чинників; врахування інтересів населення як індикатора зміни ЕСЕО, обов’язкова суспільно-адміністративна узгодженність експертних рішень; визначення відповідності результатів експертизи інтересам добробуту населення, що проживає на досліджуваній території та за її межами.
6. Підвищенню дієвості сучасних експертиз слугує система методів експертування, серед яких виділяються: статистичні, картографічні, соціологічні, математичні. Слід визнати, що вітчизняні методи експертних досліджень не поступаються зарубіжним. Особлива роль відведена математичному моделюванню. Пріоритетна роль математичного моделювання обумовлена здатністю до створення образу об’єкту експертування та зниження ризику екологічно негативних наслідків суспільної діяльності. Використання математичного моделювання дозволяє здійснити аналіз впливу екологічних, економічних та соціальних чинників на розвиток території, а також виявити серед існуючих варіантів рішень -найбільш оптимальний. Методологічною основою існування такої моделі є оптимізація ЕСЕС на основі визначення функції місця з метою досягнення максимального еколого-соціально-економічного ефекту.
. Задачу моделювання еколого-соціально-економічної експертизи слід віднести до гатунку оптимізаційних, основними напрямами якої виступають: відбір адекватного критерію ефективності та врахування показників (ознак) і обмежень, які обумовлюють вибір структури землекористування в межах території.
Фактично, механізм здійснення ЕСЕЕ території базується на визначенні ступеня відповідності (чи не відповідності) існуючої на території еколого-соціально-економічної структури природним передумовам, а також передбачає оцінку впливу кожного з великої кількості умов та факторів на функціонування території (рис. 1).
Критерієм ефективності процесу моделювання виступає інформаційна вага ознак, що характеризують еколого-соціально-економічну обстановку в межах території. Аналіз вищезгаданих ознак доцільно здійснювати на основі методичного апарату теорії розпізнавання образів.
На основі ландшафтного мікрорайонування в межах території виділені однорідні ландшафтні мікрорайони. Однорідність ландшафтних мікрорайонів за зональними та азональними ознаками обумовлює доцільність визначення единих напрямків їх суспільного використання. Зазначимо, що саме однородність ландшафтних мікрорайонів є критерієм мікрорайонування. Система ознак, використовуванних у процесі експертування включає три основні блоки, детерміновані відповідно галузевій структурі територіальної ЕСЕС:
Рис. 1 Алгоритм еколого-соціально-економічної експертизи території
Використання сімплексного методу лінійного програмування дозволяє здійснити аналіз результатів моделювання, навіть при різнорідності використовуваних показників. Об’єктивність та достовірність результатів моделювання знаходиться в прямій залежності від кількості та комплексності використовуваних для аналізу показників. Визначення функціональної направленості ландшафтних мікрорайонів на основі інформаційної ваги експертних ознак дає змогу здійснити прогноз функціонування для кожної ландшафтної одиниці а також визначити комплекс заходів щодо поліпшення функціональної і територіальної структури об’єкту експертування. Саме ландшафтний підхід вигідно відрізняє дану модель від моделі запропонованої Г.А. Бачинським, а комплексність вибору ознак експертування та врахування системи існуючих в регіоні функцій, видрізняють її від моделей В.Б. Кудрявцева, присвячених експертизі територій рекреаційного використання.
8. Реалізація моделі ЕСЕЕ території здійснена на прикладі Великого Севастополя (ВС), одного з найскладніших у соціально-економічному та геополітичному відношеннях регіоні АРК.
Великий Севастополь - регіон з містом загальнодержавного підпорядкування є головною військово-морською базою ВМС України та ЧФ Російської Федерації. Особливий вплив історичних та війсково-стратегічних факторів обумовив пріоритетність оборонної функції в розвитку регіону. Серед основних факторів формування сучасної ЕСЕО в межах ВС виділяються: специфіка приморського, прикордонного, транзитного географічного положення регіону; своєрідність природних умов, що визначається різноманітним атрактивним рельєфом, сприятливими кліматичними умовами, які за основними метеохарактеристиками не поступаються Великій Ялті; обмеженність паливно-енергетичних та водних ресурсів; відносна забезпеченність нерудними корисними копалинами, які складають 17% товарної продукції регіону; нерівномірність розподілу земельних ресурсів між землекористувачами (майже 70% території зайнято сільскогосподарськими та лісовими угіддями в глибинних гірсько-передгірних районах, і лише 30% території припадає на суспільно активні напрями природокористування (промислове (3,3%), військове (5%) та ін.), локалізовані на узбережжі; наявність унікальних ландшафтних комплексів (майже 30% території); наявність і недостатнє використання рекреаційних ресурсів.
Довгий час розміщення підприємств оборонного призначення супроводжувалось порушенням законів територіальної організації виробничих сил. Доля регіону в загальнодержавному виробництві становить 0,7% і 14% об’єму виробництва АРК. Галузеву спеціалізацію території забезпечують: харчова промисловість, суднобудування та судоремонт, промисловість будівельних матеріалів.
Вищенаведена система генетичних факторів, показники густоти населення, структура природокористування, глибина антропогенної перетвореності території, ступінь небезпечності забруднення навколишнього середовища для здоров’я населення та рівень розповсюдження соціально-аномальних явищ - стали основними критеріями зонування території ВС за ступенем гостроти (напруженості) еколого-соціально-економічної обстановки. В межах регіону виделені зони:
9. Відповідно ландшафтному районуванню території в межах ВС виділено 61 ландшафтний мікрорайон. Однорідність зональних і азональних ознак мікрорайонів обумовили спільні напрями їх господарського використання. На основі масового одноразового опитування не пов’язаних між собою експертів виділена система локальних еталонних ділянок ВС, завідомо схильних і не схильних щодо виконання 10 функцій, які визначають структуру економіки регіону (машинобудування та металлообробки, харчової, легкої, хімічної промисловості, чорної металургії, промисловості будівельних матеріалів, рекреаційного, сільського та природоохоронного господарств). Виділені етолонні ділянки були покладені в основу розпізнавальної вибірки для всієї території експертування.
Можливість виконання ландшафтними мікрорайонами вищезгаданих функцій визначена за допомогою системи ознак, котра включає природні, економічні, соціальні характеристики, а також показники соціальної та виробничої інфраструктури. Група природних ознак характеризує природні умови (інжинерно-геологічні, геоморфологічні, кліматичні), природні ресурси (користні копалини, водні, земельні, фауно-флористичні), загальна кількість яких становить 22. Група економічних ознак, кількість яких, в залежності від специфіки функціонування галузей змінюється від 8 до 40, характеризує основні форми організації виробництва, особливості технологічного процесу по кожній з функцій. Ознаки виробничої та соціальної інфраструктури ідентичні для всіх функцій і включають: наявність залізничних, автомобільних шляхів, газопроводів, водоводів. Серед соціальних ознак враховані: доля жінок, зайнятих в галузях економіки регіону, наявність навчальних закладів, які ведуть підготовку спеціалістів для кожної з функцій експертування, середньомісячні доходи населення. Група екологічних ознак відображає стан території у еколого-географічному та геохімічному відношеннях, наявність унікальних ландшафтних, та історико-культурних пам’ятників. Загальна кількість ознак змінюється від 30 (для природоохоронної функції) до 127 (для рослинництва), в залежності від специфіки експертних функцій.
Побудова булевих матриць з використанням направленого кодування і визначення інформаційної ваги ознак, дозволили кількісно оцінити можливості кожного з 61 ландшафтного мікрорайона щодо виконання 10 функцій експертування, а також визначити ступінь їх відповідності природним передумовам.
На основі сумарних показників інформаційної ваги ознак побудовані статистичні поверхні потенціалу по всім експертним функціям. (рис. 2) Надалі, шляхом їх порівняльного аналізу визначені найбільш оптимальні з позиції функції місця галузі для кожного з ланшафтних мікрорайонів ВС.
Найбільш вагомими виявилися: рослинницька, рекреаційна, природоохоронна а також функція машинобудування та металообробки, котрі мають стати приорітетними в перспективному розвитку ВС. Крім того, саме дані галузі слід вважати найбільш інвестиційно привабливими, здатними забеспечити необхідну фінансово-економічну стабільність у регіоні.
Порівняльний аналіз сучасної функціональної та територіальної структури регіону з перспективною свідчить про наявність невідповідності яка склала - 42,6%. В 26 з 61 ландшафтних мікрорайонах сучасне використання території протирічить природній функції місця. Головною причиною невідповідності слід вважати оборонну специфіку, що довгий час стримувала еколого-економічно-збалансований розвиток регіону згідно можливій поліфункціональності.
10. На основі аналізу факторів формування ЕСЕО, оптимізаційних функцій (1-3 порядків), загальних проблем і перспектив розвитку, в межах ВС виділено три типи районів перспективного функціонального використання (рис. 3):
Перспективний розвиток даного району на основі поєднання рекреаційного господарства, рослинництва і природоохоронного господарства можливий у вигляді створення національних парків на основі регламентованої рекреаційної і сільскогосподарської діяльності в межах природоохоронних територій.
Публікації за темою дисертаційного дослідження
Особистий внесок автора - обгрунтування критеріїв оптимізацiї рекреаційного природокористування в Криму.
12. Грец О.П. Сельский зеленый туризм в Крыму : проблемы и перспективы развития на примере Большого Севастополя // Туристично- краєзнавчі дослідження- Київ, 1998, вип.1 ч.1- С.108-113.
16. Грец О.П., Кудрявцев В.Б., Шумский В.М. Структурный кризис в Крыму. // Тез.докл. межд.науч.практ. конф.”Крымский полуостров в геополитических планах от античных времен до наших дней”.-Симферополь , 1995.С.32-34. Особистий внесок автора - висвітлення еколого-соціально-економічної ситуації території Кримського півострова. 0,1 умов.друк.арк.
Анотація.
Грець О.П. Еколого-соціально-економічна експертиза території (на прикладі Великого Севастополя). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна і соціальна географія. Одеський державний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 1999.
У дисертаційній роботі систематизовані, узагальнені та поглиблені теоретико-методологічні положення еколого-соціально-економічної експертизи території. Запропонована математична модель еколого-соціально-економічної експертизи території. Обгрунтовано підбір системи ознак, що характеризують еколого-соціально-економічну обстановку території. Виявлені проблеми, тенденції та шляхи реструктуризації розвитку конкретної території - Великий Севастополь.
Ключові слова: еколого-соціально-економічна експертиза, математичне моделювання, функція місця, оптимізаційні критерії, оптимизація територіального розвитку.
Аннотация.
Грец О.П. Эколого-социально-экономическая экспертиза территории (на примере Большого Севастополя).- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 -экономическая и социальная география. - Одесский государственный университет имени И.И.Мечникова, Одесса, 1999.
В диссертационной работе систематизированы, обобщены и получили дальнейшее развитие теоретико-методологические положения эколого-социально-экономической экспертизы территории. Эколого-социально-экономичсекая экспертиза определяется как вид научно-практической деятельности, направленный на комплексный анализ эколого-социально-экономической целесообразности хозяйственных нововведений, с целью принятия управленческих решений. Объектами экспертных исследований являются: проекты различных видов хозяйственной деятельности, а также территория их непосредственной реализации. Предметной областью выступает комплексный анализ эколого-социально-экономической обстановки в пределах конкретной территории с целью разработки предложений по ее оптимизации. Основным направлением реализации оптимизационной сущности экспертизы выступает определение функциональных приоритетов развития региона, основанное на ранжировании функций в порядке их значимости и с учетом современной эколого-социально-экономической обстановки. Основные позиции в методологическом отношении принадлежат региональному подходу, ландшафтному подходу, принципу комплексности. В методическом отношении особая роль принадлежит математическому моделированию. Использование математической модели позволяет осуществить анализ влияния экономических, социальных и экологических факторов на развитие территории. Сущность механизма экспертизы территории сводится к определению степени соответствия (или несоответствия) сложившейся на территории эколого-социально-экономической структуры природным предпосылкам, обуславливающим функцию места. Критерием эффективности процесса моделирования выступают информационные веса признаков, характеризующих территорию. Анализ признаков целесообразен на основе методического аппарата территории распознавания образов. Система признаков содержит три основные блока: природный (с учетом инженерно-геологических, геоморфологических, климатических, гидрологических, почвенных, фауно-флористических характеристик); социально-экономический (с учетом экономических, социальных, инфраструктурных показателей); экологический. Достоверность и объективность результатов моделирования находится в прямой зависимости от количества и комплектности используемых показателей (признаков). Определение функциональной направленности ландшафтных микрорайонов позволило осуществить прогноз функционирования и разработать комплекс мероприятий по совершенствованию территориальной и функциональной структуры.
Реализация модели эколого-социально-экономической экспертизы территории осуществлена на примере Большого Севастополя. На основе анализа показателей плотности населения, глубины антропогенной преобразованности территории, структуры землепользования, степени опасности загрязнения окружающей среды, уровня распространения социально аномальных явлений в пределах региона выявлены зоны удовлетворительной, проблемной, конфликтной и кризисной эколого-социально-экономической обстановки. Согласно ландшафтному районированию, в пределах Большого Севастополя выявлен 61 ландшафтный микрорайон. Экспертиза осуществлена по выполнению 10 функций, определяющих структуру экономики региона.
Система признаков, характеризующих возможности ландшафтных микрорайонов по выполнению вышеуказанных функций включает природные, экономические, социальные и экономические характеристики, признаки социальной и производственной инфраструктуры. Общее количество признаков варьирует от 30 (природоохранная) до 127 (растениеводство) в зависимости от экспертируемой функции. Определение информационных весов признаков позволили количественно оценить все 61 ландшафтный микрорайон, распознать среди них наиболее расположенные к выполнению той или иной функции. Сравнительный анализ современной функциональной структуры с перспективной позволили констатировать степень несоответствия, составившую 42,6%.
По набору факторов формирования (генерирующих и лимитирующих), оптимизационных функций (1-3 порядков), общих проблем и перспектив развития, в пределах Большого Севастополя выделено 3 типа районов перспективного функционального использования территории: район промышленной (машиностроение, пищевая промышленность) в комплексе с рекреационной специализацией; район сельскохозяйственной в комплексе с рекреационной специализацией; район рекреационной в комплексе с растениеводческой и природоохранной специализацией. Осуществление перспективного функционального зонирования территории позволило определить приоритетные направления инвестиционной деятельности в регионе, выявить основные проблемы и обосновать мероприятия промышленно-технологического, транспортно-технического, агротехнического, водно-хозяйственного, лесохозяйственного, урбанистического, рекреационного и санитарно-гигиенического характера по оптимизации использования территории Большого Севастополя.
Ключевые слова: эколого-социально-экономическая экспертиза, математическое моделирование, функция места, оптимизационные критерии, оптимизация территориального развития.
Summary
Gretz O.P. Ecological and socio-economic expertise of the territory (on the example of Greater Sevastopol).-Manuscript.
Ph. D. thesis ( geographical sciences), speciality 11.00.02 - economic and social geography. - Odessa State University named after I.I. Mechnicov, Odessa, 1999.
The dissertation systematizes, generalizes and develops theoretical and methodological regulations of ecologico-social-economic expertise of the territory. It was developed a computer model of the ecologo-social-economic expertise of the territory. Problems, tendencies and restructurization courses of development of the real territory of Greater Sevastopol were brought out. It was grounded the selection of the system of features describing the ecologo-social-economic situation in the territory. The main directions for optimization of complex development of Greater Sevastopol were offered.
Key words: ecologo-social-economic expertise, computer modeling, function of place, optimization criteria, optimization of territory development.
Підписано до друку 14.04.99р. Формат 60х90/16.
Ум. друк. арк. 1.0. Наклад 100. Зам. 45.
Видавництво поліграфічної фірми “Максіма”