Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

на тему- Дослідження принципів побудови ЛКМ Виконав- студент групи СІ51 Бурик Ю

Работа добавлена на сайт samzan.net:


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ

                                                               

                                                            Кафедра комп’ютерних систем та мереж

Звіт

до лабораторної роботи №4

на тему: «Дослідження принципів побудови ЛКМ»

Виконав:

студент групи СІ-51

Бурик Ю.І.

Прийняв:

Жаровський Р. О.

Тернопіль, 2013

Мета: Ознайомитись з структурою та призначенням структурних одиниць локальних комп’ютерних мереж.

Короткі теоретичні відомості

Основні поняття архітектури локальних мереж. Топологія мережі (кільце, зірка, багаторівнева).

Для підвищення ефективності використання комп'ютерної техніки в різних галузях людської діяльності комп'ютери об'єднують в мережі. Користувачі комп'ютерів, які об'єднанні в мережу, можуть передавати один одному повідомлення, спільно використовувати дані, програми, пристрої (наприклад принтери), що значно підвищує зручність і ефективність колективної праці.

Прикладом найпростішої мережі можуть служити два комп'ютери з'єднані між собою через паралельні або послідовні порти. Для створення повноцінної локальної мережі потрібно використовувати спеціальний додатковий пристрій – мережевий адаптер.

Топологія мережі визначає фізичне розташування сітьових кабелів, а також фізичне підключення клієнтів до мережі. В даний час використовуються три схеми (топології) побудови мереж: шина, зірка і кільце. Кожній із цих схем властиві свої переваги і недоліки.

Ефективність мережі може бути значно підвищена за рахунок використання МОСТІВ (Local brіdge), які пропускають пакет інформації з одного свого порту на інший тільки в тому випадку, коли його відправник і отримувач знаходяться по різні сторони; МАРШРУТИЗАТОРІВ (router), які керують маршрутом проходження пакету інформації; КОНЦЕНТРАТОРІВ (hub), багатопортових активних елементів, здатних здійснювати більш складні операції з потоками інформації,зокрема підсилення сигналу і фільтрацію шумів, а також контроль за станом пристроїв, що підключені до портів; КОММУТАТОРІВ (swіtch), що забезпечують передачу пакету інформації між будь-якими двома із своїх портів, що збільшує в відповідне число раз пікову пропускну спроможність мережі.

Хід роботи

На першому етапі виконання лабораторної роботи, за допомогою програми NetCracker Professional було зображено графічно структуру локальної мережі на основі коаксіального кабелю з топологією “загальна шина”. (Варіант завдань показаний на таблиці 1).

Таблиця 1 – Варіант завдання

Номер варіанту

Станції, що обмінюються даними із сервером

Станції, що посилають дані на сервер

Станції, що отримують дані від сервера

Станції, що обмінюються даними між собою

Станції, що друкують документи

4

4

1

1

3

1

Згідно завдання на робочій панелі Top було розміщено: сервер, 5 робочих станцій, мережевий принтер, сегмент товстого коаксіального кабелю; при цьому було обрано обладанання типу Ethernet;

В якості робочих станцій, для розміщення на панель Top, було обрано комп’ютери HP Visualize X733. Для того, щоб додати робочу станцію в панелі Device Brouser було обрано LAN workstation, далі папка Hewlett Packard та модель HP Visualize 733 MHz (Рисунок 1).

Рисунок 1 – Схема додання робочих станцій

Далі, для даних робочих станцій було додано мережеві адаптери типу Ethernet, в якості таки було обрано HP 10/100VG Selectable PCI Adapter, для цього в панелі Device Brouser було обрано LAN adapters, далі Ethernet, потім папка Hewlett Packard. Після чого даний адаптер був встановлений на робочу станцію (Рисунок 2).

Рисунок 2 – Результат встановлення мережевої карти

Додавання сегменту товстого коаксіального кабелю виконувалось наступним чином, в панелі Device Brouser було обрано GENERIC LANs (Рисунок 3).

Рисунок 3 – Додавання сегменту товстого коаксіального кабелю

Далі було додано на панель Top сервер: в панелі Device Brouser було обрано папку LAN Servers. Також було додано мережевий принтер: в панелі Device Brouser було обрано Peripheral equipment та папку Printers.

Після цього було виконано об’єднання наявних робочих станцій, принтера та сервера в сегмент. Для цього було натиснено кнопку Link Devices, потім робоча та елемент сегмент. У вікні було натиснено кнопку Link. На рисунку 4 показано властивості робочої станції при виконанні з’єднання.

Рисунок 4 – Вікно додавання робочої станції в сегмент

Потім було встановлено мережевий трафік типу InterLAN traffic. Врахувавши при цьому, які вузли взаємодіють між собою згідно варіанту. Для цього в панелі інструментів було обрано Set Traffic, далі станція відправник та станція одержувач згідно варіанту. Вікно налаштування трафіку показане на рисунку 5.

Рисунок 5 – Вікно налаштування мережевого трафіку

Для зручності було обрано колір пакетів:

  •  станції, що друкують документи – жовтий;
  •  станції, що обмінюються даними між собою – синій;
  •  станції, що отримують дані від сервера – червоний;
  •  станції, що посилають дані на сервер – чорний;
  •  станції, що обмінюються даними із сервером – сірий.

Моделювання передачі пакетів у сегменті товстого коаксіального кабелю показано на рисунку 6.

Рисунок 6 – Моделювання передачі пакетів у сегменті товстого коаксіального кабелю

На слідуючому етапі виконання лабораторної роботи за допомогою програми NetCracker Professional зображено графічно структуру локальної мережі на основі витої пари з топологією “зірка”.

Для цього на робочу панель Top було розміщено: файловий та поштовий сервери, 5 робочих станцій,концентратор з достатньою кількістю портів; при цьому було обрано обладанання типу Ethernet. Після чого було встановлено сполучення між всіма вузлами мережі та загальною шиною. Робочі станції, мережеві адаптери та сервери були обрані аналогічно попереднього завдання. Для вибору концентратора було виконано наступне: на панелі Device Brouser було обрано Switches - Accton Technology - CheetahSwitch Workgroup-2010. Дана операція показана на рисунку 7.

Рисунок 7 – Розміщення концентратора на панель Тор

Після цього було виконано об’єднання наявних робочих станцій та серверів в сегмент. Дана операція виконувалась аналогічно попередньому завданню.

Потім було встановлено мережевий трафік типу InterLAN traffic. Врахувавши при цьому, які вузли взаємодіють між собою згідно варіанту. Для цього в панелі інструментів було обрано Set Traffic, далі станція відправник та станція одержувач згідно варіанту. Вікно налаштування трафіку показане на рисунку 8. Варіант завдань показаний на таблиці 2.

Таблиця 1 – Варіант завдання

Номер варіанту

Станції, що обмінюються даними із сервером

Станції, що посилають дані на сервер

Станції, що отримують дані від сервера

Станції, що обмінюються даними між собою

Станції, що надсилають пошту

4

4

3

1

3

1

Рисунок 8 – Вікно налаштування мережевого трафіку

Для зручності було обрано колір пакетів:

  •  станції, що надсилають пошту – жовтий;
  •  станції, що обмінюються даними між собою – синій;
  •  станції, що отримують дані від сервера – червоний;
  •  станції, що посилають дані на сервер – чорний;
  •  станції, що обмінюються даними із сервером – сірий.

Моделювання передачі пакетів у сегменті товстого коаксіального кабелю показано на рисунку 9.

Рисунок 9 – Моделювання передачі пакетів у сегменті

На останньому етапі виконання лабораторної роботи за допомогою програми NetCracker Professional, було зображено графічну структуру локальної мережі відповідно до завдання на курсовий проект.

Згідно курсового проекту, мережа розділена на деякі групи, кожна з яких має свої пріоритети та права. Станції кожної групи можуть обмінюватись даними між собою, при чому групи 1 та 3 може користуватись FTP сервером, тобто приймати та надсилати дані на сервер, група 2 може обмінюватись даними з WEB сервером (Рисунок 10).

Для зручності було обрано колір пакетів:

  •  станції групи 1, що обмінюються даними – жовтий;
  •  станції групи 2, що обмінюються даними – синій;
  •  станції групи 3, що обмінюються даними – червоний;
  •  станції групи 4, що обмінюються даними – чорний;
  •  станції групи 1 та 3, що обмінюються даними із FTP сервером – сірий;
  •  станції групи 2, що обмінюється даними із WEB сервером – зелений.

Рисунок 10 – Моделювання передачі пакетів у сегменті

Висновок: На даній лабораторній роботі я ознайомився з структурою та призначенням структурних одиниць локальних комп’ютерних мереж.




1. Вейс План немецкий стратегический план военных действий против Польши.html
2. Апелляция в гражданском процессе
3. Реферат- Театр Но
4. на тему- Страны ОПЕК и их внешнеэкономические связи выполнила студентка экономического ф
5. Лабораторна робота 3 Определение механических свойств строительных материалов Цель работы- Ознаком
6. ва примен. для леч
7. Экологическая революция
8.  Культурнопознавательный туризм на рынке туристских услуг Ленинградской области
9. Отчет о научноисследовательской работе
10. с 239 до 18 Заболеваемость раком желудка выше у мужчин 436 на 100000 жителей по сравнению с 309 у женщин и резко в
11. рефератов и выпускных квалификационных работ по курсу Российское предпринимательское право.
12. Теоретические основы организации электронного архива [3
13. всіляко їх відновлювати заповнювати та охороняти
14. Матері не можуть задовольнити бажання їхніх маленьких хлопчиків відмовитися від батька й одружитися з маті
15. всерьёз и надолго
16. Тематические заседания ~ с 17 марта по 30 апреля 2014 г.
17. третий мир возник на этапе активного противостояния двух систем- капиталистической и социалистической
18. Статья А.И. Солженицына Как нам обустроить Россию и наши дни
19. Реальный Тайланд
20. Zhuz Historicleconomicl region dministrtive unit Dilect Severl prt of Kzkhstn How clled in Kzkh community perso