Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лицарський словничок
Бугурт - лицарський турнір, в ході якого дві групи лицарів, озброєних затупленою зброєю (списами або іншим турнірним арсеналом, як наприклад, палиця, меч, дворучний меч, сокира, алебарда, або комбінацією, що складається з однакових типів зброї) билися один проти одного.
Меле (групові бої) - історично найбільш ранній вид турнірного бою. Їх мета полягала в імітації реальної військової битви. Лицарі ділилися на два кінних загони на чолі з капітанами. Вони роз'їжджалися, потім по сигналу кидалися в атаку і на повній швидкості стикалися один з одним. Спочатку кількість бійців з кожного боку обчислювалася десятками (що в малонаселеній середньовічній Європі могло вважатися вже маленькою армією). Пізніше кількість бійців стала зменшуватися. Слово «меле» походить від французького дієслова meler - «змішувати», «перемішувати», «приводити в безладдя».
Джостра - другий за значимістю вид турнірного поєдинку, поступово витіснив масові побоїща. Джостра фактично представляла собою дуель двох лицарів. Зброя могла бути різною - від сокир або булав до кинджалів, однак найбільш видовищними були копейні поєдинки. Бій ішов на бали, які зараховуються арбітрами за зламані списи, збиті шоломи і тому подібні досягнення. Дотик землі коліном або втрата зброї автоматично зараховувалися як поразка. Іноді лицарям дозволялося спішуватися і вести бій на мечах - але теж через бар’ер. Перед джострою лицарі виставляли свої щити з гербами. Їх могло бути кілька - різних кольорів, що означали різновиди зброї. Бажаючий викликати лицаря на бій повинен був особисто або за допомогою представника підійти до намету супротивника і торкнутися відповідного щита.
Броня - вид обладунку. Складалася з шкіряної довгополої сорочки, на яку нашивались металеві кільця або пластини. Для зручності верхової їзди спереду і ззаду від пояса до низу робилися розрізи. З XII ст. поступово витісняється кольчугою.
Великий магістр, магістр - глава духовно-лицарського ордену.
Забрало - частина шолома, що прикривала обличчя.
Катапульта - метальне знаряддя в давнину, служила для метання великих стріл, які спрямовувалися не вгору, а горизонтально. Мала вигляд арбалета; стріла лежала в жолобку, тятива була з кручених кишок і натягувалась за допомогою особливого ворота.
Орден госпітальєрів (іоаннітів) - духовно-лицарський орден, заснований у Палестині хрестоносцями на початку XII ст. Первісна резиденція - єрусалимський госпіталь (будинок для прочан) Святого Іоанна. У 1530-1798 рр. іоанніти на острові Мальта (Мальтійський орден). З 1834 р. - резиденція іоаннітів в Римі.
Орден мечоносців - духовно-лицарський орден, що діяв у Прибалтиці в першій половині XIII ст. Після поразки від литовців при Шауляї (1236) увійшов до складу Тевтонського ордену (1237).
Орден тамплієрів (храмовників) - духовно-лицарський орден, заснований в Єрусалимі близько 1118 або 1119 р. Назву отримав за місцезнаходженням резиденції великого магістра ордену (поблизу храму Соломона в Єрусалимі). Крім військової діяльності, члени ордену займалися торгівлею, лихварством (в XIII в. були найбільшими в Західній Європі банкірами). У 1312 орден був скасований Папою Римським.
Тевтонський орден - католицький духовно-лицарський орден, заснований в кінці XII ст. в Палестині під час хрестових походів. У XIII в. в 1525 р. в Прибалтиці на землях, захоплених орденом, у пруссів, литовців, поляків, існувала держава Тевтонського ордену. Орден зазнав великої поразки в Грюнвальдській битві 1410 р. З 1466 р. - васал Польщі. У 1525 р. його володіння в Прибалтиці перетворені на світське герцогство Пруссію.
Хоругва - 1. Бойовий прапор. 2. Структурна і тактична одиниця середньовічного війська, загін лицарів, що боровся під одним прапором. Чисельність хоругви коливалася від 180 до 300 осіб.
Лати - вид обладунку, бойове спорядження лицаря для захисту від холодної (пізніше іноді і вогнепальної) зброї. Спочатку виготовлялися зі шкіри або щільної тканини з нашитими металевими пластинками. У XIV ст. - товсті металеві обладунки із залізних або сталевих пластинок, які призначалися для захисту верхньої частини тулуба, голови, ніг і т.д.
Обладунки - металева або шкіряна захисна зброя воїна і його бойового коня.
Шолом - металевий або шкіряний головний убір, який захищав голову лицаря.