Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лекція. Сучасна характеристика конкурентоспроможноі продукції.
Загалом поняття конкурентоспроможностi характеризуе властивість об'екта задовольняти певну конкретну потребу як порівняти з аналопчними об'ектами даного ринку. Конкурентоспроможність можна розглядати стосовно найрізноманітніших об'ектів: проектно-конструкторськоi документації технології виробництва продукцп, окремого проекту, окремоі фірми (підприемства, оргашзації, галузі, регюну, країни в цілому.
Конкурентоспроможність підприемства означае його здатність до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості за умов конкурентного ринку. Інакше кажучи, конкуренто-спроможність підприемства це здатність забезпечувати випуск i реалізацію конкурентоспроможної продукції.
Під конкуреитоспроможтстю продукції заведено розуміти сукупність її властивостей, що відбивае міру задоволення конк ретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукци. Вона визначае здатність витримувати конкуренцию на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників.
Конкурентоспроможність товарів закладаеться ще на стадії проектування. У процесі виробництва матеріалізуються найважливіші (визначальні) елементи конкурентоспроможності виробів: яюсть i витрати. Моделювання та визначення рівня конкурентноспроможності продукції е необхіною передумовою для ії продажу (реалізаци) на відповідному ринку. Загальновживану типову схему оцінки конкурентоспроможності зображено на рис. 14.6
Визначаючи конкурентоспроможність товару, виробник про дукції мае обов'язково знати вимоги потенційних покупців та оцінки споживачів. Тому формування конкурентоспроможності про дукції починаеться з визначення суттевих споживчих властивос тей (потреб покупів), за якими оцінюеться принципова можливість реалізувати продукцію на відповідному ринку, де покупці постійно порівнюватимуть ії характеристики з товарами конкурентів щодо міри задоволення конкретних потреб i цін реалізації.
Беручи загалом, для визначення конкурснтоспроможності продукції продуценту необхідно знати:
• конкретні вимоги потенщнних покупців (споживачів) до пропонованого
на ринку товару;
• можливі розміри та динаміку попиту на продукцію;
• розрахунковий рівень ринкової ціни товару;
• очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;
• визначальні параметри продукщії основних конкурентів;
• найбільш перспективні ринки для відповідного товару та етапи
закріплення на них;
•термін окупності сукупних витрат, зв'язаних із проектуванням,
продукуванням i просуванням на ринок нового товару.
Конкурентеспроможність конкретного об'екта бажано вимірювати кількісно, що уможливить управління ії рівнем. Для цього необхідна інформація, що характеризуе корисний ефект даного об'екта та об'екпв-конкуреьтв за нормативний строк їхньої служ би и сукупні витрати протягом життевого циклу об'ектів.
Корисний ефект — це віддача об'екта, інтегральний показник, що розраховуеться на підставі окремих об'ективних показників якості об'екта, котрі задовольняють ту чи ту конкретну потребу. Його можна вимірювати в натуральних одиницях (наприклад продуктивність однопараметричних машин та устаткування), грошо вому виразі або в умовних балах (для об'ектів з кількома важливими параметрами, що доповнюють один одного).
Сукупщ витрати протягом життевого циклу — це ті витрати, які обов'язково потрібно зробити, щоб одержати від об'екта відповідний корисний ефект.
Конкурентоспроможність об'ектів, для яких неможливо розрахувати корисний ефект чи сукупні витрати, можна визначити з ре зультатів
експериментальної перевірки за конкретних умов споживання, за результатами пробного продажу, експертних та інших методів.
Кількісну оцінку конкурентоспроможності однопараметричних об'ектів (наприклад машин та устаткування) можна зробити, користуючись формулою
,
де Кп — конкурентоспроможність продукції на конкретному ринку, частка одиниці; Еоп, Епк — ефективність відповдно оцінюваної продукції i продукції конкурента, одиниця корисного ефекту/одиниця валюти; k''1 k'2 , k'n — коригуючі коефіцієнти, що враховують конкурентаі переваги.
Ефектившсть продукції Еоп(пк) визначаеться зіставленням ії корисного ефекту за нормативний строк служби (Екнс) із сукупними витратами протягом життевого циклу (Всжц), тобто
,
Корисний ефект зазвичай розраховуеться за одним показником, узятим для оцінки конкурентоспроможності того чи того виду про дукції (продуктивність, потужність, енергоємність, кaлopiйнicть тощо). Зокрема корисний ефект однопараметричних машин за нор мативний строк служби рекомендуеться визначати за формулою
,
де Тн — нормативний строк служби машини, рок!в; Пгп — погодинна паспортна продуктивність машини; Фч — річний фонд часу роботи машини; kl ... kn — коефіцієнти, що характеризують невідповідність показників якості машини вимогам споживачів.
До показників (коефіцієнтів), що зменшують корисний ефект, належать:
1) коефіщент зниження продуктивності машини в мipy ії техніко-економічного старіння;
2) показники погіршання безвідмовності и ремонтопридатності;
3) показники рівня шуму, вібрації та інші показники ергономічності та екологічності машини;
4) показник організаційно-технічного рівня виробництва в споживачів машини.
Сукупні витрати протягом життевого циклу oднієї машини можна визначити за такою формулою
де В мд.нддкр — кошторисна вартість маркетингових досліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; Вотпв — кошторисна вартість організаційно-технолопчної підготовки ви робництва нової машини; N1,N2 — кількість машин, яку передбачаеться виготовити за даною конструкторською i технолопчною документаціею (Nl =N2, якщо є тільки один виробник даної машини); Ввм— витрати на виробництво машини (без амортизації попередніх витрат); Ввм— витрати на впровадження ма шини в споживача, що включають транспортні витрати та кошторисну вартість будівельно-монтажних і пускових робіт; Вср— витрати на експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт у t-му році (без амортизації (попередніх витрат); Вм— витрати на демонтаж i ліквідацію (реалізацію) елементів основних виробіничих фондів (включаючи саму машину), що вибувають з експлуатації у зв'язку з освоенням i впровадженням нової машини. Якщо ці витрати менші за дохід від реалізації елементів основних фондів, що вибувають, то у формулі вони мають бути зі знаком мінус, якщо більші — зі знаком плюс.
У процесі розрахунку сукупних витрат за життевий цикл чинник часу треба враховувати за загальновживаною методикою, викладаною в розділі 8 підручника.
Для ліпшого розуміння викладеної вище методики визначення конкурентоспроможності окремого виробу у таблиці. 14.3 наведемо умовний приклад.