Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ВСТУП
Становлення та розвиток національної економіки визначає об’єктивну необхідність набуття більш глибоких знань та вмінь практичного використання закономірностей трансформаційних перетворень. Акцентом сучасного етапу управління економікою є активізація процесів розвитку на промислових підприємствах України. Однак, майже повна відсутність комплексних наукових розробок, спрямованих на вирішення проблем управління розвитком, не дозволяє здійснювати ефективне управління економічним та соціальним розвитком на базі накопиченого досвіду, сучасного стану і стратегічних цілей діяльності суб’єктів господарювання.
Неефективність традиційних підходів до управління розвитком підприємств за умов зростання рівня конкуренції, швидких змін технологій і поколінь техніки, методів організації виробництва, глобалізації економічних відносин вимагає пошуку нових концепцій забезпечення довгострокової успішності діяльності підприємств. Зростання вимог щодо якості та ефективності усіх без винятку бізнес-процесів підприємств позначається на усіх сферах господарської діяльності, а особливо це стосується управління.
У сучасній науковій літературі практично відсутні вдалі спроби розробки універсальних технологій управління розвитком підприємств, що суттєво перешкоджає підвищенню ефективності їх діяльності. Теоретичне, методологічне та практичне значення успішного розв’язання вказаних проблем, їх глибока теоретична і прикладна розробка обумовлює актуальність обраної теми, мету дипломної роботи, її завдання та напрями дослідження.
Метою дослідження є розробка засад і рекомендацій щодо підвищення ефективності управління економічним і соціальним розвитком підприємства.
Об'єктом дослідження виступає ПСП "Молнія-1", Вовчанського району Харківської області, яке спеціалізується на виробництві зернових та технічних культур, а також м’ясо-молочної продукції.
1.1 Сутність, принципи та методи прогнозування
Прогноз (від гр. prognōsis - передбачення) - це спроба визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому. Процес складання (розробки) прогнозу називають прогнозуванням. Прогнозування розвитку (стану) підприємства або організації - це наукове обґрунтування можливих кількісних та якісних змін його (її) стану (рівня розвитку в цілому, окремих напрямків діяльності) в майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану [1].
Процес прогнозування завжди базується на певних принципах. Головними з них є такі:
1) цілеспрямованість — змістовий опис поставлених дослідницьких завдань;
2) системність — побудова прогнозу на підставі системи методів і моделей, що характеризуються певною ієрархією та послідовністю;
3) наукова обґрунтованість — усебічне врахування вимог об'єктивних законів розвитку суспільства, використання світового досвіду;
4) багаторівневий опис — опис об’єкта як цілісного явища і водночас як елемента складнішої системи;
5) інформаційна єдність — використання інформації на однаковому рівні узагальнення й цілісності ознак;
6) адекватність об'єктивним закономірностям розвитку — виявлення та оцінка стійких взаємозв'язків і тенденцій розвитку об'єкта;
7) послідовне вирішення невизначеності — ітеративна процедура просування від виявлення цілей та умов, що склалися, до визначення можливих напрямків розвитку;
8) альтернативність — виявлення можливості розвитку об'єкта за умови різних траєкторій, різноманітних взаємозв'язків і структурних співвідношень.
Система методів прогнозування формується через фіксацію можливих і структурованих за певними ознаками методів розробки прогнозів майбутнього стану того чи того суб’єкта господарювання. Залежно від джерел інформації, технології її обробки та одержаних результатів економічні методи прогнозування поділяються на дві порівняно великі групи:
1) фактографічні;
2) евристичні.
Фактографічні методи прогнозування базуються на використанні фактичних матеріалів, що детально характеризують зміни в часі всієї сукупності чи окремих ознак (показників) об'єкта прогнозування [2].
Основними в цій групі є методи: екстраполяції, функцій, кореляційно-регресійних моделей.
Метод екстраполяції є одним з основних для прогнозування розвитку складних виробничих систем; у його основу покладається припущення про незмінність чинників, що визначають розвиток об'єкта дослідження. Відтак сутність методу екстраполяції полягає в поширенні закономірностей розвитку об'єкта в минулому на його майбутнє.
Метод функцій належить до математико-статистичних методів прогнозування, що базуються на використанні так званих автокореляційних функцій (автокореляція - вираження взаємного зв'язку між сусідніми членами часового ряду). Процес прогнозування з використанням автокореляційних функцій полягає у виконанні двох послідовних дій. Спочатку формулюють завдання прогнозування й визначають критерій його вирішення, а потім, використовуючи часовий ряд, який відображає процес розвитку параметрів виробничої системи в часі, визначають прогнозовану величину на перспективний період за умови мінімізації середньоквадратичних похибок передбачення.
Методи кореляційних і регресійних моделей також порівняно широко застосовуються в економічному прогнозуванні.
Прогнозування з використанням кореляційних моделей (методів) полягає в пошуку математичних формул, що характеризують статистичний зв'язок одного показника з іншим (парна кореляція) або з групою інших (множинна кореляція). Обов'язковою умовою можливості та доцільності застосування таких методів є встановлення ступеня надійності кореляційних формул на підставі логічного аналізу достатності статистичної вибірки (масиву даних).
Форму взаємозв'язку прогнозованих явищ з іншими явищами та процесами можна зобразити у вигляді регресійного рівняння типу
y= f(x1, x2, … , xn). Значення прогнозованого показника визначається способом підстановки в таке рівняння значення ознак (чинників) та оцінки очікуваного середнього значення результативної ознаки.
У процесі розв'язання кореляційних і регресійних рівнянь здійснюється пошук кількісних значень параметрів вихідних залежностей, що їх можна визначити за допомогою способу найменших квадратів. Сутність цього способу полягає в тім, щоб мінімізувати суми квадратичних відхилень між величинами, що спостерігаються, та відповідними величинами, розрахованими за підібраними рівнями зв'язку.
Евристичні методи прогнозування передбачають здійснення прогнозних розробок за допомогою логічних прийомів і методичних правил теоретичних досліджень. Конкретні методи прогнозування цієї групи охоплюють дві підгрупи - інтуїтивні та аналітичні. З-поміж основних методів першої підгрупи виокремлюють методи експертної оцінки й «мозкової атаки», а другої - методи морфологічного аналізу, побудови «дерева цілей», інформаційного моделювання, оптимізації.
За браком достатньої статистичної інформації або за її непридатності для прогнозування певних явищ доводиться користуватися методом експертних оцінок. В його основу покладено спосіб збирання необхідної інформації переважно шляхом анкетування. При цьому експертну анкету треба скласти в такий спосіб, щоб можна було одержати:
1) кількісно однозначні відповіді на запитання, що пропонуються експерту;
2) формалізовані відомості щодо характеру джерел аргументації, ступеня впливу кожного із джерел на відповідь експерта; 3) кількісно визначену експертом оцінку рівня його знання предмета, що пропонується для аналізу та висновків.
Застосовуються два підходи до використання цього методу прогнозування: індивідуальні та групові оцінки. Індивідуальні оцінки полягають у тім, що кожний експерт дає незалежну оцінку у вигляді інтерв'ю або аналітичної записки. Групові оцінки базуються на колективній роботі експертів та одержанні сумарної оцінки від усієї групи експертів, яких залучено до прогнозної оцінки конкретних економічних процесів.
Метод «мозкової атаки» є різновидом методу групових експертних оцінок і полягає у творчій співпраці певної групи експертів-спеціалістів для розв'язання поставленого завдання способом проведення дискусії («мозкової атаки»). Учасники такої дискусії мають дотримуватися двох правил поведінки:
1) не допускати критики та негативних коментарів щодо міркувань опонентів;
2) не заперечувати нової ідеї, якою б абсурдною з погляду можливої її практичної реалізації вона не видавалася.
Метод морфологічного аналізу ґрунтується на використанні комбінаторики, тобто дослідженні всіх можливих варіантів, виходячи із закономірностей побудови (морфології) об'єкта прогнозування, що вивчається та аналізується. Прогнозна оцінка розвитку підприємства (організації) здійснюється комбінуванням можливих варіантів розвитку об'єкта.
Метод побудови «дерева цілей» застосовується в прогнозуванні з метою поділу основних завдань на підзавдання і створення системи «виважених» за експертними оцінками зв'язків. Для відбору чинників до прогностичної моделі та побудови системи зв'язків широко використовуються матриці взаємовпливу і теорія графів.
Специфічним методом прогнозування є метод інформаційного моделювання. Він базується на тім, що характерні особливості масових потоків інформації створюють умови для прогнозування розвитку конкретних об'єктів на підставі таких джерел інформації, які містять необхідні, логічно впорядковані документи в певній послідовності.
Одним з типових способів прогнозування є метод оптимізації рядів параметрів конкретних об'єктів на засаді аналізу максимально можливої кількості чинників, що зв'язані з виробництвом і фінансово-економічними показниками та враховують міру їхньої взаємодії.
Можливі й інші методи прогнозування розвитку підприємств та організацій. У групі фактографічних методів можна назвати наприклад, випереджаючі методи, до яких, зокрема, належать методи патентної експертизи. У підгрупі статистичних можливі ще й такі методи прогнозування, як методи інтерполяції, кривих зростання та огинаючих кривих, а в підгрупі аналітичних — методи аналогій, формування сценаріїв тощо [3].
1.2 Сутнісно-змістовна характеристика процесів управління розвитком підприємств
Сучасний етап розвитку економічної наукової думки характеризується переосмисленням традиційних підходів і методик управління соціально-економічними системами різних рівнів. Якщо в недалекому минулому вимірювання досягнень підприємств здійснювалося за допомогою таких методів управління розвитком господарюючих суб’єктів, які базувалися на управлінні фінансовими показниками діяльності, то сьогодні реалії сучасного ведення бізнесу вимагають переосмислення основних факторів економічного розвитку. Зараз існують багато проблем теоретичного та прикладного характеру, що заважають ефективному й якісному розвитку підприємств.
Необхідність удосконалення довгострокових механізмів управління підприємствами зумовлена глибинними структурними перетвореннями у світових економічних відносинах, які проявляються в усіх сферах суспільного життя:
1) динамічні зміни структури суспільних потреб, що викликають зникнення традиційних та активний розвиток нових ринків;
2) швидкий розвиток науково-технічної бази суспільного виробництва, що призводить до внутрішньої нестабільності виробничих систем;
3) зміни суспільної свідомості та відношення до економічної діяльності, як такої, зумовлюють формування соціальних стереотипів чи моделей бізнес-діяльності;
4) глобалізація економічних відносин різних рівнів, що якісно змінює характер функціонування самих виробничо-комерційних систем, надаючи їм як нові можливості, так і генеруючи нові ризики.
Починаючи теоретичні дослідження розвитку підприємств, слід визначитися з ключовими загальнонауковими категоріями, що формують філософську базу досліджень.
Ключовими поняттями поставленої наукової проблематики, які дозволяють її позиціонувати у понятійно-категоріальному полі економічної науки, слід вважати управління та розвиток.
Категорію управління слід аналізувати з двох основних позицій:
1) як процес;
2) як стан динамічного функціонування.
У найбільш загальному контексті, під управлінням ми будемо розуміти процеси, основною метою яких є забезпечення здатності соціально-економічних систем зберігати та, у певних межах, змінювати свою якісну та кількісну визначеність. Термін “управління" вживається стосовно усіх різновидів систем (соціальних, економічних, організаційних, біологічних, механічних, хімічних тощо) і передбачає зусилля щодо їх цілеспрямованих змін.
Категорія розвиток визначає характер змін, які відбуваються у будь-яких предметах, системах, явищах. Розвиток, як загальнонаукове поняття, характеризується кількома змістовними властивостями, що його визначають:
1) спрямованість;
2) швидкість;
3) результат;
4) причинність.
Традиційно виокремлюють дві форми розвитку будь-яких систем, явищ, процесів - прогрес (розвиток від “нижчого” до “вищого”) та регрес (розвиток від “вищого" до “нижчого”). Зазначимо, що в економічних відносинах розвиток володіє усіма перерахованими рисами.
Категорія “управління" виражає здатність підприємства, як єдності соціально-економічної, матеріально-технічної та організаційно-технологічної систем, зберігати свою визначеність, підтримуючи стан динамічної рівноваги між внутрішніми та зовнішніми чинниками діяльності. Діяльність, у даному контексті, означає таке ставлення учасників бізнесу до соціально-економічного середовища господарювання, що передбачає його перетворення і підпорядкування їхнім економічним інтересам [4] .
У загальнотеоретичному аспекті категорія “розвиток" розкриває характер змін, які відбуваються у системі підприємства 5. Іншими словами, це послідовність переходів соціально-економічної системи підприємства з одного стану в інший від моменту його створення до дати його ліквідації (юридичної та фізичної). Слід особливо зазначити, що підприємство, в рамках роботи трактується, як організаційно відокремлена, економічно самостійна, відкрита соціально-економічна система, яка на основі внутрішнього стану взаємодіє з зовнішнім середовищем і виготовляє продукцію (товари, роботи, послуги) 6, 7.
Розвиток підприємства є незворотнім процесом, який забезпечує спонтанні чи керовані переходи від одного неповторного стану до іншого через процеси змін. Неповторність кожного конкретного економічного стану підприємства забезпечується неможливістю повного повторення різноманітності, якості, кількості та сили впливу факторів, які його визначили.
Першоосновою розвитку підприємств слід вважати різноманітні зміни (внутрішнього та зовнішнього характеру), які виступають результатом взаємодії економічних предметів (об’єктів), їх різних властивостей, рис і параметрів. Соціально-економічні зміни у системі підприємства носять об’єктивний характер, тобто не залежать від волі та бажання людини (власників, менеджерів, працівників, інвесторів, кредиторів тощо).
З метою позиціонування поняття “розвиток підприємства” в системі економічних категорій, можна рекомендувати вивчення характеру його зв’язків з основними загальнонауковими суміжними термінами (рис.1.1).
На основі проведеного формально-логічного аналізу категорії “розвиток" та поняття “розвиток підприємства”, слід відзначити, що джерелом розвитку підприємства є об’єктивно існуюча невизначеність і внутрішні протиріччя економічних систем.
Рис.1.1 Логічний генезис поняття “розвиток підприємства"
Ключовим фактором у цьому процесі слід вважати протиріччя між обмеженими економічними ресурсами та необмеженістю економічних потреб людини. Таким чином, розвиток підприємств слід визначити на чотирьох рівнях, кожен з яких створює основу для наступних рівнів:
1) на науково-теоретичному рівні: розвиток - це сукупність внутрішньо та зовнішньо обумовлених послідовностей переходів підприємства (чи окремих його підсистем) з одного стану відносної стійкості у інший, починаючи від моменту його створення до повного припинення функціонування;
2) на методологічному рівні: розвиток підприємства - це постійні зміни структури, функцій, елементів, а також їх окремих властивостей, які дозволяють більш чи менш ефективно функціонувати соціально-економічній системі підприємства за умов динамічного середовища господарювання;
3) на методичному рівні: розвиток підприємства - це процес поступової зміни кількісних і якісних характеристик окремих бізнес-процесів і цільової ефективності підприємницької діяльності у цілому;
4) на прикладному рівні: розвиток підприємства - це постійні зміни (підвищення) цільової ефективності використання основних засобів, оборотних коштів, персоналу, земельних ділянок тощо у короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективах.
Як правило, термін “розвиток" вживається тільки у контексті прогресивних змін, що удосконалюють бізнес-процеси підприємства. Не слід забувати й про інші можливі напрямки розвитку підприємств - регресивні зміни, які цілком допустимі за певних обставин. У науковій літературі [8, 9,10 та ін.], під розвитком підприємства найчастіше розуміють саме удосконалення діяльності, тобто зміни по висхідній траєкторії - від нижчого до вищого, від простого до складного. На наш погляд, не можна однозначно вказати на прогресивність таких змін.
Проблеми забезпечення ефективності розвитку підприємств належать до сфери стратегічного управління. Практичні результати визначення напрямків і кількісних параметрів розвитку підприємств втілюються у їхніх стратегіях, деталізуються у тактичних планах і доводяться до практичних заходів у рамках оперативних вказівок 11, 12 та ін. .
Розвиток соціально-економічних систем різних рівнів (в тому числі малих підприємств) буває спрямований (цілеорієнтований) та неспрямований (спонтанний). Крім того, слід виокремлювати свідоме та несвідоме управління, що передбачають різні процеси та мають різну структуру. Вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців дало можливість побудувати комплексну класифікацію видових проявів процесів розвитку на підприємстві (табл.1.1).
Таблиця 1.1 - Видові прояви процесів розвитку на підприємстві
|
№ п/п |
Класифікаційна ознака |
Видові прояви |
Коротка характеристика |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
За масштабом змін у соціально-економічній системі підприємства |
Загально-корпоративний розвиток |
Сукупність змін, що відбуваються у соціально-економічній системі підприємства внаслідок загальносистемних процесів; слід наголосити, що характер та інтенсивність розвитку окремих елементів системи не визначає розвиток усієї системи |
|
Внутрішньо-корпоративний (локальний) розвиток |
Сукупність змін, які відбуваються у соціально-економічній, структурно-функціональній та організаційно-функціональній складових: розвиток структурних одиниць; розвиток бізнес-процесів (бізнес-функцій) |
||
|
2 |
За якістю змін у соціально-економічній системі підприємства |
2.1 Прогресивний розвиток |
Процеси, які забезпечують підвищення ефективності функціонування виробничо-комерційної системи підприємства, підвищення якості його діяльності; розвиток “від нижчого до вищого” |
|
2.2 Регресивний розвиток |
Процеси, які призводять до погіршення чи незмінності ефективності функціонування виробничо-комерційної системи підприємства, зниження (фіксації) якості його діяльності; розвиток “від вищого до нижчого” |
||
|
Продовження таблиці 1.1 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
3 |
Залежно від об’єкту змін у соціально-економічній системі підприємства |
3.1 Організаційний розвиток |
Сукупність змін, які призводять до удосконалення (погіршення) системи управління діяльністю підприємства: структурний розвиток; функціональний розвиток. |
|
3.2 Техніко-технологічний розвиток |
Зміни техніко-технологічної системи підприємства, що призводять до підвищення (пониження) рівня прогресивності технологічних процесів, рівня технічної ефективності функціонування виробництва |
||
|
3.3 Соціальний розвиток |
Сукупність змін, які зумовлюють покращання (погіршення) соціально-психологічного клімату на підприємстві, а також його перехід на якісно новий рівень |
||
|
3.4 Економічний розвиток |
Сукупність безперервних змін, які призводять до удосконалення (погіршення) методів, способів, форм економічних розрахунків та економічної роботи в цілому |
||
|
4 |
Залежно від типу тренду |
4.1. Лінійний розвиток |
Сукупність змін, загальний напрямок яких може бути апроксимований у лінійну функцію |
|
4.2. Нелінійний розвиток |
Сукупність змін, загальний напрямок яких не може бути апроксимований у лінійну функцію |
||
|
Продовження таблиці 1.1 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
5 |
Залежно від характеру змін |
5.1 Спрямований розвиток |
Сукупність змін, що виникають та впливають на соціально-економічну систему підприємства у одному напрямку (однаковим чином) |
|
5.2 Циклічний розвиток |
Безперервно повторювана послідовність змін, зколиванням ефективності діяльності, розміру витрат та інших показників діяльності підприємства |
||
|
5.3 Спіральний розвиток |
Безперервно повторювана послідовність змін, що характеризується не тільки циклічними коливаннями показників (параметрів) діяльності підприємства, але й їх переходом на якісно новий рівень |
||
|
Залежно від динаміки змін у соціально-економічній системі підприємства |
6.1. Рівномірний розвиток (еволюційний) |
Зміни у соціально-економічній системі підприємства, що відбуваються з однаковою швидкістю, або з однаковим прискоренням: рівноприскорений розвиток; рівноуповільнений розвиток. |
|
|
6.2. Нерівномірний розвиток (революційний) |
Зміни у соціально-економічній системі підприємства, що відбуваються зі змінною швидкістю або зі змінним прискоренням: нерівномірно прогресуючий розвиток; стрибкоподібний розвиток інше |
||
|
Продовження таблиці 1.1 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
За природою ключового критерію |
7.1. Абсолютний розвиток |
Сукупність змін у соціально-економічній системі підприємства, що можуть бути виміряні у вартісних, натуральних чи умовних одиницях та призводять до абсолютного зростання чи зменшення показників (зв’язків, параметрів) |
|
|
7.2. Відносний розвиток |
Сукупність змін у соціально-економічній системі підприємства, що можуть бути виміряні відносно інших економічних показників, їх зростання чи зменшення показників (зв’язків, параметрів) |
||
|
7.3. Умовний (псевдо-) розвиток |
|||
|
Залежно від рівня невизначеності процесів |
8.1. Прогнозований (достовірний) розвиток |
Зміни у соціально-економічній системі підприємства, що можуть бути передбачені керівництвом підприємства з достатньою ймовірністю |
|
|
8.2. Випадковий розвиток |
Зміни у соціально-економічній системі підприємства, що не можуть бути передбачені керівництвом підприємства з достатньою ймовірністю |
||
|
Залежно від основи змін у соціально-економічній системі |
9.1. Екстенсивний (кількісний) розвиток |
Зміни у соціально-економічній системі підприємства та ефективності її функціонування, що досягаються за рахунок кількісного збільшення (зменшення) обсягів факторів виробництва |
|
|
9.2. Інтенсивний (якісний) розвиток |
Зміни у соціально-економічній системі підприємства та ефективності її функціонування, що досягаються за рахунок якісного покращання способів, методів чи технології використання факторів виробництва |
||
|
Продовження таблиці 1.1 |
|||
|
Залежно від можливості управління змінами |
10.1. Керований розвиток |
Зміни у соціально-економічній системі, які відбуваються під впливом осмислених дій менеджерів підприємства чи спеціально створених зв’язків |
|
|
10.2. Спонтанний розвиток |
Зміни у соціально-економічній системі підприємства, які не є результатом осмислених дій менеджерів підприємства, а виникають випадковим чином |
||
|
Залежно від корпоративної стратегії |
11.1 Адаптивний розвиток |
Зміни, які мають на меті пристосування характеру функціонування підприємства до поточних умов діяльності (внутрішнього та зовнішнього характеру) |
|
|
11.2 Реактивний розвиток |
Зміни, що відбуваються у соціально-економічній системі підприємства і мають своєю причиною зміни першого рівня аналізу |
||
|
11.3 Випереджаю-чий розвиток |
Зміни соціально-економічної системи підприємства, що передують іншим змінам другого рівня аналізу |
||
|
Залежно від складності змін у соціально-економічній системі підприємства |
12.1 Елементний розвиток |
Зміни, які виникають та протікають в рамках одного структурного елементу, бізнес-процесу і т.д. та не справляють істотний вплив на інші характеристики соціально-економічної системи підприємства |
|
|
12.2 Інтегральний розвиток |
Сукупність змін, які виникають, протікають та впливають на декілька структурних елементів, бізнес-процесів і т.д., впливаючи на аналогічні процеси |
||
|
Закінчення таблиці 1.1 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
12.3 Системний розвиток |
Зміни, які виникають, протікають та впливають на декілька структурних елементів, бізнес-процесів і т.д. та справляють істотний вплив на усі характеристики соціально-економічної системи підприємства |
||
|
Залежно від мети змін |
13.1 Простий розвиток |
Зміни, які не забезпечують перехід соціально-економічної системи підприємства на якісно новий рівень функціонування |
|
|
13.2 Розширений розвиток |
Зміни, які забезпечують перехід соціально-економічної системи підприємства на якісно новий рівень функціонування |
Отже, розвиток підприємства - це сукупність змін різної економічної природи, спрямованості, інтенсивності, що об’єктивно відбуваються у соціально-економічній системі підприємства під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, а також призводять до переходу та фіксації підприємства у різних організаційно-економічних станах (відносно стійкого характеру).
1.3 Управління соціальним розвитком підприємства
Соціальне управління за своїм призначенням орієнтується виключно на людей. Його основне завдання полягає в тому, щоб створювати для працівників організації належні умови праці та побуту, домагатися їх постійного поліпшення.
Управління соціальним розвитком організації - це сукупність способів, прийомів, процедур, що дозволяють вирішувати соціальні проблеми на основі наукового підходу, знання закономірностей протікання соціальних процесів, точного аналітичного розрахунку і виведених соціальних нормативів. Воно є організаційним механізмом заздалегідь продуманого, прогнозованого, багатостороннього, тобто планомірного та комплексного впливу на соціальне середовище, використання різноманітних факторів, що впливають на це середовище.
Неодмінний об'єкт управління персоналом - розвиток соціального середовища організації. Це середовище утворюють сам персонал з його відмінностями за демографічними та професійно-кваліфікаційними ознаками, соціальна інфраструктура організації і все те, що так чи інакше визначає якість трудового життя працівників, тобто ступінь задоволення їх особистих потреб через використання праці в даній організації.
Соціальне середовище органічно взаємопов'язане з технічною та економічною сторонами функціонування організації, складає разом з ними єдине ціле. Завжди, а на сучасному етапі розвитку суспільства особливо, успішна діяльність будь-якої організації залежить від високої результативності спільної праці занятих в ній працівників, від їх кваліфікації, професійної підготовки і рівня освіти, від того, наскільки умови праці та побуту сприяють задоволенню матеріальних і духовних потреб людей.
Соціальний розвиток організації означає зміни на краще в її соціальному середовищі - у тих матеріальних, суспільних і духовно-моральних умовах, в яких працівники організації працюють, разом з сім'ями живуть і в яких відбуваються розподіл і використання благ, складаються об'єктивні зв'язки між особистостями,знаходять вираження їх морально-етичні цінності. Відповідно до цього соціальний розвиток в першу чергу повинен спрямовуватися на:
1) удосконалення соціальної структури персоналу, його демографічного і професійно-кваліфікаційного складу, в тому числі регулювання чисельності працівників, підвищення їх загально ¬ освітнього і культурно-технічного рівня;
2) поліпшення ергономічних, санітарно-гігієнічних та інших умов роботи, охорони праці та забезпечення безпеки робітників;
3) стимулювання засобами як матеріальної винагороди, так і морального заохочення ефективної праці, ініціативного і творчого ставлення до справи, групової та індивідуальної відповідальності за результати спільної діяльності;
4) створення і підтримка в колективі здорової соціально-психологічної атмосфери, оптимальних міжособистісних і міжгрупових зв'язків, що сприяють злагодженій і дружній роботі, розкриттю інтелектуального і морального потенціалу кожної особистості, задоволеності спільною працею;
5) забезпечення соціального страхування працівників, дотримання їх соціальних гарантій і громадянських прав;
6) зростання життєвого рівня працівників та членів їх сімей, задоволення потреб у житлі і побутовому влаштуванні, продуктах харчування, промислових товарах і різноманітних послугах, повноцінного використання дозвілля.
Управління соціальним розвитком повинно бути підпорядковане нор-мальному функціонуванню та раціональному використання потенційних можливостей організації, досягнення її головних цілей. Воно, як специфічний вид менеджменту, має свій об'єкт, свої методи, форми вироблення і реалізації управлінських рішень.
1.4 Основні фактори розвитку соціального середовища організації
Соціальні чинники стосовно організації виражають зміст змін до утворюючих її соціальне середовище умовам і адекватні цим змінам наслідки. Їх розрізняють насамперед за спрямованістю і формами впливу на персонал як в межах самої організації, де здійснюється спільна праця, так і в найближчому її оточенні, де працівники організації та їхні сім'ї живуть.
До основних факторів безпосереднього соціального середовища організації відносяться:
1) потенціал організації, її соціальна інфраструктура;
2) умови праці і охорона праці;
3) соціальна захищеність працівників;
4) соціально-психологічний клімат колективу;
5) матеріальна винагорода праці та сімейні бюджети;
6) позаробочий час і використання дозвілля.
1.4.1 Потенціал та соціальна інфраструктура організації
Потенціал відображає матеріально-технічні і організаційно-економічні можливості організації, тобто її розміри і територіальне розташування, чисельність персоналу і характер передових професій, профіль виробництва і обсяги продукції, що випускається (товарів і послуг), форму власності, стан основних фондів, фінансове становище. Соціальна інфраструктура являє собою комплекс об'єктів, призначених для життєзабезпечення працівників організації та членів їх сімей, задоволення соціально-побутових, культурних та інтелектуальних потреб, медичні та лікувально-профілактичні установи (лікарні, поліклініки , амбулаторії, медпункти, аптеки, санаторії, профілакторіі і т.д.);
1) об'єкти освіти й культури (школи, дитячі дошкільні і позашкільні установи, Будинки культури, клуби, бібліотеки, виставочні зали тощо);
2) об'єкти торгівлі та громадського харчування (магазини, їдальні, кафе, ресторани, підсобні господарства для постачання свіжих продуктів);
3) об'єкти побутового обслуговування (комбінати, майстерні, ательє, салони, пункти прокату);
4) спортивні споруди (стадіони, плавальні басейни, спортмайданчики) та бази масового відпочинку, пристосовані для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів;
5) колективні дачні господарства і садово-городні товариства.
Організація в залежності від своїх масштабів, форми власності, підпорядкованості, місця розташування та інших умов може цілком розпоряджатись власною соціальною інфраструктурою, мати набір тільки її окремих елементів або кооперувати з іншими організаціями та розраховувати на муніципальну базу соціальної сфери . Але при будь-якому варіанті турбота про соціальну інфраструктуру є найважливішою вимогою до управління соціальним розвитком.
1.4.2. Умови роботи та охорони праці
Умови та охорона праці включають фактори, які пов'язані з утриманням спільної роботи, технічним рівнем виробництва, організаційними формами трудового процесу і якістю робочої сили, зайнятої в даній організації, а також фактори, так чи інакше впливають на психофізіологічний самопочуття працівників, на забезпечення безпечного ведення робіт, попередження виробничого травматизму та професійних захворювань. До них відносять:
1) забезпеченість організації сучасною технікою, ступінь механізації і автоматизації робіт, застосування ефективних технологій і матеріалів;
2) організація праці з урахуванням впровадження сучасних науково-технічних досягнень у виробництво, підтримки автономності робочих груп, зміцнення трудової, виробничої і технологічної дисципліни, посилення самостійності, заповзятлививості, особистої і групової відповідальності працівників;
3) скорочення важких і шкідливих для здоров'я робіт, видача при необхідності спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту;
4) дотримання санітарно-гігієнічних норм, в тому числі по стану виробничих приміщень та обладнання, чистоти повітря, освітленості робочих місць, рівня шуму та вібрації;
5) наявності (і зручності) побутових приміщень (роздягалень, душових), медпункту, буфетів, туалетів і т.п.
Досвід зарубіжних і вітчизняних організацій підтверджує, що увага до людей, турбота про поліпшення умов і охорони їх праці приносять помітну віддачу, підвищують діловий настрій. Кошти, витрачені на виробничу естетику, благоустрій робочого побуту, створення комфортних умов для відпочинку в перервах під час трудового дня, окупаються з лихвою зростанням продуктивності праці і якості роботи.
1.4.3 Соціальна захищеність
Соціальний захист працівників організації становлять заходи з соціального страхування і дотримання інших соціальних гарантій, встановлених чинним законодавством, колективним договором, трудовими угодами та іншими правовими актами. Ці заходи, передбачають:
1) забезпечення мінімального розміру оплати праці та тарифної ставки (окладу);
2) компенсацію за роботу у вихідні та святкові дні, щорічні оплачувані відпустки тривалістю не менше 24 робочих днів;
3) відшкодування шкоди здоров'ю у зв'язку з виконанням трудових зобов’язань;
4) відрахування в пенсійний та інші позабюджетні фонди соціального страхування;
5) виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, щомісячну допомогу матерям на період їх відпустки по догляду за дитиною, стипендій працівникам на час професійної підготовки чи підвищення кваліфікації.
Зазначені гарантії реалізуються за прямої участі організації. Грошові виплати, як правило, проводяться за кошти організації, їх розміри орієнтовані на середню зарплату або долю мінімальної оплати праці. Система соціального захисту має страхувати працівників від ризику опинитися в скрутному матеріальному становищі через хвороби, втрати працездатності або безробіття, надавати їм впевненість у надійній захищеності своїх трудових прав і привілеїв.
1.4.4 Соціально-психологічний клімат колективу
Соціально-психологічний клімат - це сумарний ефект від дії багатьох чинників, що впливають на персонал організації. Він проявляється у трудовій мотивації, спілкуванні працівників, їх міжособистісних і групових зв'язках. Нормальна атмосфера цих відносин дає можливість кожному співробітникові відчувати себе частиною колективу, забезпечує його інтерес до роботи та необхідний психологічний настрій, спонукає до справедливої оцінки досягнень та невдач як власних, так і колег, організації в цілому.
У структурі соціально-психологічного клімату колективу взаємодіють три основні компоненти: психологічна сумісність працівників, їх соціальний оптимізм, моральна вихованість. Ці складові стосуються людського спілкування, інтелекту, волі і емоцій особистості, багато в чому визначаючих її прагнення до корисної діяльності, творчої роботи, співпраці та згуртованості з іншими. Висловлюючи ставлення працівників до спільної справи й один одному, соціально-психологічна атмосфера висуває на передній план такі мотиви, що не менш дієві, ніж матеріальна винагорода та економічна вигода, стимулюють працівника, викликають у нього наплив сил або спад енергії , трудовий ентузіазм або апатію, зацікавленість у справі або байдужість.
1.4.5 Матеріальна винагорода
Матеріальна винагорода праці виступає основним пунктом соціального розвитку організації. У ньому зістиковуються основні витрати на робочу силу, компенсація трудових витрат робітників, їх суспільний статус і разом з тим сімейні бюджети, задоволення насущних потреб людей у життєвих благах.
Оплата праці повинна ґрунтуватися на соціальному мінімумі - на тому, що необхідно для підтримки гідного рівня життя та відтворення працездатності людини, отримання ним коштів існування не тільки для себе, але і для своєї сім'ї. Заробітна плата в індустріально розвинених країнах становить приблизно дві третини загальних грошових доходів населення. В Україні до неї додаються всі види пенсій, стипендії студентів та учнів освітніх установ, допомоги на дітей і по догляду за дитиною, вартість натуральних продуктів підсобного господарства, використовуються на особисте споживання, а також доходи від власності, реалізації продуктів підсобного господарства на ринку та підприємницької діяльності, включаючи дивіденди і проценти від вкладів у банки.
Видаткову частину сімейного, переважно споживчого, бюджету становлять грошові витрати на сплату податків і погашення різних внесків (у тому числі відсотки за кредити), на покупки товарів короткострокового і тривалого користування - продуктів харчування, одягу, взуття, предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, на оплату житлових, комунальних, транспортних, медичних та інших послуг. Баланс витратної і прибуткової частин бюджету і є показник обсягу благ, одержуваних сім'єю протягом певного часу (місяця, року) в розрахунку на одну людину. Середньодушовий дохід і відповідні витрати відображають ступінь родинного достатку, якість і рівень її життя.
1.4.6 Використання дозвілля
Позаробочий час утворює ще одну групу факторів соціального середовища організації. З ними пов'язані устрій домашнього побуту працівників, виконання ними сімейних і громадських обов'язків, використання дозвілля.
Часовий ресурс працюючої людини розпадається в будній день на робочий час (тривалість робочого дня в різних країнах неоднакова, різниться вона навіть за галузями господарства і професій) та позаробочий час в співвідношенні приблизно 1:2. У свою чергу позаробочий час включає витрату 9-9,5 годин на задоволення природних фізіологічних потреб людини (сон, особиста гігієна, прийом їжі тощо). Час, що залишився займають пересування на роботу і назад, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми та заняття з ними, вільний час - дозвілля.
Очевидно, що зміна тривалості будь-якого з названих тимчасових відрізків автоматично призводить до подовження або скорочення інших. Тому-то так актуальні в плані соціального розвитку проблеми тривалості робочого дня, житлового будівництва, випуску продуктивної, зручною, доступною за ціною електропобутової техніки, організації роботи пасажирського транспорту, торговельних підприємств і служб з надання послуг населенню. У цьому укладено значний соціальний резерв, у тому числі для збільшення тривалості вільного часу.
Позаробочий час займає особливе місце в гармонійному розвитку співробітника. Величина, структура, зміст, культура використання вільного часу впливають на гуманістичну наповненість способу життя, світосприйняття працівника, його громадянську позицію та моральні цінності.
1.5 Поняття соціального прогнозування розвитку підприємства
Соціальний прогноз — це передбачення, що на основі спеціальних досліджень містить: прогнозування умов відтворення робочої сили в організації; прогнозування стану відтворення робочої сили поза виробництвом; визначення соціальних наслідків прогнозних заходів стосовно розвитку персоналу.
Соціальне прогнозування розвитку персоналу передбачає аналіз стану соціального середовища оргаінзації, врахування факторів, що впливають на розвиток персоналу, розробку проектів прогнозів і програм, розрахованих на використання у прогнозовому періоді потенційних можливостей особистості, трудового колективу щодо свого розвитку. При здійснені соціального прогнозування розвитку персоналу необхідно також враховувати ситуацію в галузі, регіоні і державі. Такий аналіз є підґрунтям для соціального прогнозу розширеного відтворення робочої сили на підприємстві та поза виробництвом.Основними цілями і завданнями прогнозування соціального розвитку персоналу в організації є:
1) розробка системи соціальних заходів, що сприяють підвищенню ефективності використання трудового потенціалу працівників;
2) вибір таких техніко-економічних рішень, які найбільш відповідають розвитку персоналу;
3) вдосконалення соціальної, професійної та кваліфікаційної структури працівників, соціальної відносин в трудовому колективі;
4) покращення умов праці, насичення праці творчими елементами з метою підвищення вимог до якості робочої сили та здійснення на цій основі цілеспрямованої роботи щодо подальшого розвитку персоналу;
5) заохочення всіх видів трудової і соціальної активності працівників, залучення їх до управління виробництвом для більш повного використання освітнього потенціалу працівників;
6) розширення можливостей для більш повного задоволення культурних, побутових та матеріальних запитів працівників шляхом безперервного розвитку персоналу.
Прогнозування соціального розвитку персоналу організації передбачає розробку й обґрунтування соціальних показників у тісній ув’язці з основними показниками бізнес-прогнозу. Ця комплексність надає соціальному прогнозу більш обґрунтований характер. Його виконання стає обов’язковим в якості складової і рівноправної частини комплексного прогнозу організації.
Досвід соціального прогнозування свідчить про те, що успішне комплексне вирішення питань економічного та соціального розвитку персоналу, як правило, під силу великим підприємствам з могутньою матеріально-технічною базою і кваліфікованими працівниками, сильною службою управління персоналу. Одночасно, соціальне прогнозування розвитку персоналу на малих та середніх підприємствах здійснюється на більш низькому рівні. За таких умов актуального значення набуває підвищення ролі органів виконавчої влади регіонів, щодо прогнозування і сприяння прогнозування соціального розвитку персоналу організацій розробці соціального прогнозу відтворення робочої сили поза виробництвом.
Для задоволення соціальних потреб працівників підприємство має скласти прогноз соціального розвитку, тобто обгрунтовану, фінансово і матеріально забезпечену систему заходів, спрямованих на вдосконалення соціальної структури кадрів, поліпшення умов праці і побуту всіх категорій працівників, їх соціально-культурного обслуговування, підвищення трудової активності.
Однією з передумов ефективного управління персоналом підприємства є прогнозування змін у соціальній структурі трудового колективу. Так, встановлення необхідних співвідношень різних категорій працівників за статтю і віком має на меті своєчасне забезпечення потреб сучасного виробництва в кадрах. Характер і зміст праці, які неухильно і швидко змінюються під впливом досягнень науково-технічного та організаційного прогресу, потребують такого ж динамічного поліпшення професійної та кваліфікаційної структури персоналу. Тому до прогнозу соціального розвитку підприємства повинні бути включені заходи щодо підвищення рівня спеціальної освіти працівників, зменшення плинності кадрів.
В прогнозі соціального розвитку обов'язково треба передбачити конкретні заходи, спрямовані на вдосконалення санітарно-гігієнічних умов праці (зниження рівня шуму, вібрації, запиленості та загазованості повітря тощо). Не менш важливою є розробка заходів щодо збереження належної працездатності протягом тривалого часу та попередження швидкої втоми. Ці заходи сприятимуть усуненню надмірних фізичних та нервово-психологічних навантажень, установленню оптимальних режимів праці та відпочинку, організації робочого місця, інтенсивності роботи. Особливу увагу потрібно приділяти заходам, що підвищує безпеку праці й усуває виробничий травматизм, а також попереджає профзахворювання.
У прогноз соціального розвитку трудового колективу обов'язково включають також заходи щодо поліпшення житлових і побутових умов працівників підприємства, а також щодо зміцнення матеріально-технічної бази відповідних об'єктів соціальної інфраструктури.
Прогноз соціального розвитку підприємства має передбачати і заходи щодо посилення трудової та творчої активності, зокрема, ті, які сприяють розвитку раціоналізаторства і науково-технічної творчості працівників.
Головні аспекти прогнозу соціального розвитку підприємства повинні бути погоджені з відповідними прогнозами розвитку міського району чи навіть міста в цілому, де воно розташоване. Це пов'язано з тим, що рішення багатьох важливих соціальних проблем перевищує можливості окремого (навіть дуже великого) підприємства.
1.6 Економічний розвиток підприємства
В умовах глобалізації світового економічного простору зростають вимоги до підвищення наукового рівня управління підприємствами на основі перегляду принципів, методів, підходів до організації роботи на усіх рівнях. Це визначається високою мінливістю сучасного середовища та складає необхідність управління бізнесом з точки зору передбачення та оцінки майбутніх його можливих станів. На перший план виходять питання управління розвитком підприємства. Постають завдання забезпечення ефективного досягнення цілей, вироблення відповідних рекомендацій при формування стратегії управління економічним розвитком підприємства, зважаючи на мінливі ринкові умови.
Під економічним розвитком підприємства розуміється система пріоритетів вибору лінії поведінки у конкурентному середовищі з метою забезпечення довгострокової ефективності діяльності за рахунок концентрації обмежених ресурсів на визначених напрямах розвитку.
Основними задачами економічного розвитку підприємства визначено наступні:
1) забезпечення необхідної еластичності (адаптація та гнучкість) діяльності підприємства за рахунок налагодження ефективної системи інформаційних каналів, побудови відповідної структури управління тощо;
2) концентрація економічних ресурсів у найбільш привабливих сферах, які забезпечують довгострокову виражену компетентність та ефективність діяльності підприємства;
3) створення та управління високопродуктивним портфелем товарних одиниць підприємства;
4) проникнення на нові сегменти ринку та укріплення конкурентних позицій, розширення цільової аудиторії у майбутньому;
5) забезпечення стійкості системи, підвищення ефективності, направленість на стабілізацію діяльності підприємства, зростання його вартості тощо.
Відповідно до вище сказаного, метою економічного розвитку підприємства є забезпечення стійкості підприємства, ефективності діяльності, збільшення масштабів виробництва, використання наявних стратегічних можливостей та укріплення конкурентних переваг.
Формування прогнозування економічного розвитку підприємства можливе лише у випадку чіткого встановлення цілей, тобто при реалізації принципів проблемно-орієнтованого управління, та включає:
1) визначення перспектив (можливостей) та напрямів економічного розвитку (цілеспрямована управлінська дія);
2) визначення стратегічного набору альтернативних варіантів економічного розвитку;
3) вибір стратегії та здійснення, при необхідності, змін щодо оптимізації діяльності підприємства, або підтримання наявних тенденцій розвитку;
4) уточнення економічного розвитку підприємства в процесі тактичного управління, складання оперативних планів.
1.7 Фактори впливу на економічний розвиток підприємства
Теоретично визначено, що суттєвий вплив на розвиток підприємств має сукупність факторів макро-, мезо - та мікросередовища. Стосовно будь-якого підприємства вони відіграють неоднакову роль і можуть впливати на його діяльність позитивно, негативно або залишитися нейтральними [13]. Комбінаційний склад чинників, їх варіації, вагомість та інтенсивність впливу залежать від цілей підприємства, організаційної структури, виробничих і комерційних зв’язків.
Забезпечення розвитку підприємств повинно супроводжуватися постійною діагностикою факторів впливу на їхню господарську діяльність у декомпозиційному аспекті. З позиції вирішення поставленого завдання та дотримання основних принципів методології досліджень (визначеності, конкретності, причинності, розвитку, об'єктивності) було проаналізовано портфель методичних підходів до здійснення багатофакторного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища промислових підприємств [14].
Дійсно, економічний розвиток підприємства залежить від багатьох чинників (факторів), що є взаємозалежні між собою і нерідко впливають в різних напрямках. Тому його аналіз та оцінку слід проводити з врахуванням сучасних умов та чинників, що визначають функціонування підприємств та впливають на їх економічний розвиток.
Класифікація здійснена за такими ознаками:
1) за можливістю керованості чинниками економічного розвитку;
2) за місцем виникнення;
3) за характером впливу на функціонування підприємств.
Така класифікація дозволяє виділити ті з них, які є найбільш важливими для оцінки економічного розвитку і які слід відібрати для аналітичних розрахунків.
В розрахунок алгоритму економічного розвитку пропонується включати тільки керовані чинники, оскільки вони є залежними від підприємства та можуть ним регулюватись. Вплив зовнішніх чинників може бути значним, навіть вирішальним в їх діяльності. Проте підприємства не можуть їх змінити, але, реагуючи на їх вплив, пристосовують відповідно до них свою внутрішню виробничу структуру, технологію, персонал. Відмічається значний вплив в останні роки зовнішніх чинників, що робить менш стійкою економічну рівновагу та стабільність суб’єктів господарювання.
Основними кількісними показниками економічного розвитку підприємства є:
1) обсяг валової продукції;
2) обсяг товарної продукції;
3) обсяг реалізованої продукції;
4) абсолютний і відносний розмір прибутку.
Зміна масштабів виробництва залежить від кількості праці, що використовується, матеріальних ресурсів та їх якісних характеристик.Переважне використання тих чи інших чинників зростання виробництва зумовлює шляху розвитку економіки. Аналізуючи відтворення в розширеному масштабі, К. Маркс зазначав, що воно розширюється екстенсивно, якщо розширюється тільки поле виробництва, і інтенсивно, якщо застосовуються більш ефективні засоби виробництва (Маркс К., Енгельс Ф.). Структуру факторів економічного зростання складають екстенсивні та інтенсивні фактори. До екстенсивних чинників відносяться:
1) зростання кількості працівників;
2) збільшення основних фондів;
3) зростання обсягів споживаного сировини.
До інтенсивним факторів належать:
1) науково-технічний процес;
2) вдосконалення організації праці та виробництва;
3) підвищення кваліфікації працівників;
4) режим економії;
5) підвищення якості продукції.
В умовах ринкової економіки можуть скластися такі обставини, коли різке збільшення попиту може виправдати екстенсивні фактори росту виробництва продукції. Але екстенсивні фактори вимагають і додаткових витрат. Наприклад, збільшення кількості верстатів і устаткування зажадає капітальних додаткових витрат на їх придбання, що пов'язано з кредитами банку та виплатою відсотків за них, збільшенням виробничих площ, виплатою податку на придбане майно, ремонт і обслуговування і т.д.
Особливості розвитку ринкової економіки сучасного етапу об'єктивно зумовлюють переважний розвиток інтенсивних факторів на довгострокову перспективу, що пов'язано із застосуванням у практичному виробництві досягнень науково-технічного прогресу.
ВИСНОВКИ
На основі глибокого та комплексного аналізу існуючих теоретичних підходів до вивчення процесів розвитку підприємств і особливостей функціонування малих суб’єктів господарювання сформулювано наступні висновки теоретичного характеру:
1) прогнозування розвитку (стану) підприємства або організації - це наукове обґрунтування можливих кількісних та якісних змін його (її) стану (рівня розвитку в цілому, окремих напрямків діяльності) в майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану;
2) головними принципами процесу прогнозування виступають: цілеспрямованість, системність, наукова обґрунтованість, багаторівневий опис, інформаційна єдність, адекватність об'єктивним закономірностям розвитку, послідовне вирішення невизначеності та альтернативність;
3) залежно від джерел інформації, технології її обробки та одержаних результатів економічні методи прогнозування поділяються на фактографічні та евристичні;
4) на основі дослідження загальносистемних характеристик та позиціонування поняття “розвиток" в системі загальнонаукових та економічних категорій сформовано системне розуміння і уточнено визначення “розвитку підприємства”, як складного соціально-економічного феномену;
5) з метою управління розвитком підприємств, як складним соціально-економічним феноменом, розроблено класифікацію його видових проявів на рівні підприємства. Наведена класифікація процесів розвитку підприємств має універсальний характер та може використовуватися в управління соціально-економічними системами різних рівнів;
6) визначено основні фактори, що впливають на соціальний та економічного розвиток підприємства.
2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО СТАНУ ТА ОЦІНКА РІВНЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «МОЛНІЯ-1»
2.1 Аналіз фінансово-господарського стану ПСП «Молнія-1»
2.1.1 Розміщення, організаційно-правова форма господарювання, склад та структура виробничих фондів ПСП «Молнія-1»
Приватне сільськогосподарське підприємство „Молнія-1” знаходиться на території Вовчанського району, Харківської області, село Юрченкове. ПСП «Молнія-1» розтошоване в південно-східній частині Вовчанського району. Відстань до обласного центру м. Харкова – 100 км, до районного центру м. Вовчанськ – 22 км. На відстані 1,5 км знаходиться залізнична станція Білий Колодязь і автодорога Вовчанськ-В.Бурлук-Куп'янськ.
Колгосп ім. Димитрова був створений в 1932 році, в склад якого входило два населених пункти: село Юрченкове і село 2-Шевченкове. В 1991 році колгосп було реорганізовано в КСП „Молнія”, а в 1999 році – в ПСП „Молнія-1”.
Приватне сільськогосподарське підприємство „Молнія-1” засноване на приватній власності громадянина України з правом найму робочої сили. Підприємство створене на необмежений строк. Схема організаційної структури приведена у Додатку А. Підприємство в своїй діяльності керується чинним законодавством України, Статутом та внутрішніми нормативними актами.
Головною метою діяльності підприємства є: отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та інших видів діяльності.
Майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена на балансі підприємства.
В залежності від рівня спеціалізації підприємств, кількості головних і допоміжних галузей і їх співвідношення розрізняють декілька видів спеціалізованих господарств. ПСП «Молнія-1»розвиває дві основні галузі – рослинництво і тваринництво. Провідними сільськогосподарськими культурами можна назвати озиму пшеницю і соняшник, а з продукції тваринництва – молоко і м'ясо ВРХ. До земель, які використовуються підприємством належать:
1) землі, що є у власності та користуванні підприємства відповідно до земельного кодексу, право власності чи користування якими посвідчується відповідними державними актами;
2) підприємство застосовує тимчасове користування і оренду земельних ділянок, в тому числі і тих, що складаються із земельних паїв (часток), колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства „Молнія”, інших громадян та юридичних осіб. Умови використання землі, розмір і форми орендної плати та інші умови обумовлюються у відповідному договорі.
До складу ПСП “Молнія-1” входять п’ять населених пунктів: с.Юрченкове, с.2-Шевченкове, с.Котівка, с.Бережне, с. Пільна.
Землекористування ПСП„Молнія–1” станом на 1 січня 2009 р. складає 7527 га- сільськогосподарських угідь. По своїй структурі господарство розділене на п’ять виробничих бригад. Приватне сільськогосподарське підприємство “Молнія-1” спеціалізується на вирощуванні зерна, цукрових буряків, кукурудзи та соняшника. Господарство має свій цех переробки сільськогосподарської продукції, пекарню, цех кондитерських виробів. Також розвинена галузь тваринництва, хоча не на належному рівні. За останні 5 років тваринництво є збитковим для господарства.
Інженерна інфраструктура на території господарства представлена дорогами загального використання з твердим покриттям, лініями електропередач, лініями зв’язку.
Відповідно до Статуту, цілями створення та діяльності підприємства є здійснення комерційної та фінансово-господарської діяльності, шляхом задоволення на внутрішньому та зовнішньому ринках попиту підприємств, організацій, установ та населення на вироблену підприємством продукцію (сировину, товари), роботи, послуги, а також насичення ринку новими високоякісними товарами, створення високотехнологічної виробничої та торгівельної інфраструктури та одержання відповідного прибутку. Для досягнення цілей діяльності, що встановлені в Статуті, підприємство здійснює такі види діяльності:
1) вирощування, збирання, транспортування, зберігання, закупівля, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції; тваринництво, рослинництво та бджільництво;
2) оптова, роздрібна торгівля пестицидами і агрохімікатами;
3) оптова торгівля насінням;
4) надання у оренду, лізинг та інші види користування сільськогосподарських та інших машин, обладнання та надання послуг за допомогою таких машин і обладнання;
5) надання послуг по укладанню договорів і закупівлі машин, обладнання та інших товарів;
6) торгівля, здавання в оренду та інші операції з нерухомістю та ін.
У ПСП «Молнія-1» в 2009 році середньооблікова чисельність працiвникiв, зайнятих у сiльськогосподарсъкому виробництві всього 123 осіб.
Основними споживачами продукції підприємства являються оптові закупівельники для подальшої роздрібної торгівлі населенню.
Розмір підприємства визначається розмірами виробничих ресурсів (площею с/г угідь, ріллі, засобами виробництва, кількістю працюючих) та розмірами виробництва (валовою продукцією, прибутком). Розміри ПСП «Молнія-1»відображені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Динаміка показників розміру господарства
|
Показники |
Роки |
2009р. в % до 2007р. |
||
|
2007 |
2008р. |
2009р. |
||
|
Валова продукція у поточних цінах, всього тис.грн., у тому числі |
12487,69 |
12214,42 |
9237,65 |
73,97 |
|
11698,61 |
11147,65 |
8093,37 |
69,18 |
|
789,08 |
1066,77 |
1144,28 |
145,01 |
|
Товарна продукція, всього, тис.грн., у тому числі |
12201,9 |
12809 |
11816,5 |
96,68 |
|
11544,7 |
11674,3 |
10677,7 |
92,49 |
|
657,2 |
1119,0 |
1138,8 |
173,28 |
|
2.Загальна земельна площа |
6398,5 |
7526 |
7162 |
111,93 |
|
в т.ч. с/г угідь |
6398,5 |
7526 |
7162 |
111,93 |
|
із них рілля |
6398,5 |
7076 |
7162 |
111,93 |
|
3.Середньорічна чисельність робітників |
180 |
146 |
123 |
68,33 |
|
4.Середньорічна вартість основних фондів |
4205,6 |
6360,3 |
7568,5 |
179,96 |
|
5.Середньорічна вартість оборотних засобів |
4256,5 |
6291,55 |
7007,5 |
164,63 |
|
6.Поголівя тварин в перерахунку в умовну ВРХ |
589,97 |
658,16 |
620,82 |
105,23 |
Виходячи з даних таблиці 2.1. можна зробити такі висновки: валова продукція у співставних цінаху 2009 році у порівнянні із 2007 роком збільшилась на 1,23 %, площа с/г угідь збільшилась на 11,93% Аналізуючи забезпеченість господарства земельними ресурсами, ми бачимо, що у 2008 році загальна земельна площа склала 7526 га – це найбільший показник за розглянуті 3 роки. На підприємстві за розглянуті роки простежувалась тенденція зменшення середньорічної численності робітників у 2007р. – 180 чол., у 2008 році – 146 чол., у 2009 році – 123 чол., Якщо розглядати поголів’я тварин, то простежується така ситуація, у 2009 році поголів’я збільшилось на 5,23 % у порівняні з 2007 роком. Середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2009 році збільшилась в порівнянні із 2007 роком на 79,96%, а середньорічна вартість оборотних засобів зросла на 64 %.
2.1.2 Виробничі фонди та ефективність їх використання
Виробничі фонди сільського господарства беруть участь у створенні споживної вартості у вигляді конкретних товарів і вартості продукції. У різних функціональних формах відбувається заміна одних споживних вартостей іншими , але вартість їх продовжує формуватись і закінчує свій рух при одержанні кінцевого продукту (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 - Показники забезпеченості та ефективності використання
основних засобів підприємства
|
Показники |
Роки |
2009 р. у % до 2007 р. |
||
|
2007 |
2008 |
2009 |
||
|
Середньорічна вартість ОЗ, тис.грн. |
4205,6 |
6360,3 |
7568,5 |
179,96 |
|
Сума зносу, тис.грн.:
|
1101,4 |
1808,4 |
3077 |
279,37 |
|
1808,4 |
3077 |
4078 |
225,50 |
|
Площа сільськогосподарських угідь, га |
6398,5 |
7526 |
7162 |
111,93 |
|
Середньорічна чисельність робітників, чол. |
180 |
146 |
123 |
68,33 |
|
Валова продукція сільського господарства (у поточних цінах), тис.грн. |
12487,69 |
12214,42 |
9237,65 |
73,97 |
|
Валовий прибуток, тис.грн. |
4855,1 |
1434 |
3455 |
71,16 |
|
Чистий прибуток, тис.грн. |
990 |
508 |
3074 |
4,27 |
|
Коефіцієнт росту основних засобів |
1,32 |
1,66 |
0,91 |
68,94 |
|
Фондозабезпеченість, грн./га |
0,66 |
0,85 |
1,06 |
160,61 |
|
Фондоозброєність, грн./чол. |
23,36 |
43,56 |
61,53 |
263,40 |
|
Фондовіддача |
2,96 |
1,92 |
1,22 |
41,22 |
|
Фондомісткість |
0,34 |
0,52 |
0,82 |
241,18 |
|
Припадає у розрахунку на 1 грн. основних засобів: |
||||
|
1,15 |
0,22 |
0,46 |
40,00 |
|
0,24 |
0,08 |
0,41 |
170,83 |
|
Рівень рентабельності по фондах, % |
11,70 |
4,02 |
21,09 |
180,26 |
Аналізуючи дані таблиці робимо висновок, що середньорічна вартість основних виробничих фондів на підприємстві збільшилась в порівнянні з 2007 роком на 79,96% або 3362,90 тис.грн. Фондоозброєність збільшилась на 163,40%, фондомісткість збільшилась на 141,18%, фондовіддача зменшилась на 58,78 %. Прибуток в розрахунку на 1грн. основних виробничих фондів збільшився на 80,26%.
Обігові засоби – це предмети праці, які цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють свою натуральну форму і повністю переносять свою вартість на вироблений продукт. Оборотні засоби здійснюють безперервний кругообіг. У ньому розрізняють такі стадії:
Показники ефективності використання оборотних фондів у ПСП «Молнія-1»у динаміці останніх трьох років зведені в табл. 2.3.
Таблиця 2.3- Показники ефективності використання оборотних фондів
|
Показники |
Роки |
2009 р. у % до 2007 р. |
||
|
2007 |
2008 |
2009 |
||
|
1. Валова продукція (у поточних цінах), тис.грн. |
12487,69 |
12214,42 |
9237,65 |
73,97 |
|
2. Прибуток від реалізації продукції, тис.грн. |
14935 |
12803 |
13480 |
90,26 |
|
3. Середній залишок оборотних засобів, тис.грн. |
4256,50 |
6291,55 |
7007,5 |
164,63 |
|
4. Матеріальні витрати, тис.грн. |
11915,3 |
11266,7 |
13951,2 |
117,09 |
|
5. Отримано валової продукції на 1 грн. оборотних засобів, грн. |
2,93 |
1,94 |
1,32 |
45,05 |
|
6. Отримано прибутку на 1 грн. оборотних засобів, грн. |
3,51 |
2,03 |
1,92 |
54,70 |
|
7. Матеріаловіддача |
1,05 |
1,08 |
0,66 |
105,00 |
Аналізуючи дані табл. 2.3, можемо зробити висновок, що середній залишок оборотних засобів збільшився на 64,63 %, матеріальні витрати при цьому збільшились на 17,09 %. Такі зміни призвели до зменшення матеріаловіддачі з 1,05 у 2007 році до 0,66 у 2009 році, тобто на 5%. Поряд з цим вихід валової продукції у розрахунку на 1 грн. оборотних засобів знизився на 54,95%, а прибутку – на 45,30 %. Основною причиною цього можна назвати перевищення темпів приросту витрат над темпами виробництва продукції і зростання прибутків від її реалізації.
2.1.3 Аналіз конкурентного середовища ПСП «Молнія-1»
Для аналізу конкуренції підприємств в галузі сільського господарства, використаємо спеціальний інструмент - карту стратегічних груп. До стратегічних груп увійдуть ті підприємства, які займають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних і тих самих конкурентних переваг.
Параметри, що використовуються при формуванні стратегічних груп:
1) цінова політика;
2) подібний асортимент продукції;
3) наявні виробничі потужності;
4) один інтервал параметрів “ціна-якість”;
5) географічне поле діяльності;
6) технічний рівень обладнання.
Дві найсуттєвіші характеристики вітчизняних підприємств галузі - це цінова політика та подібний асортимент продукції.
Посилення або послабленням позицій цих підприємств може бути пов’язано з набуттям або втратою окремих конкурентних переваг.
Стратегічна карта представлена в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Стратегічна карта конкурентів
|
Назва підприємства |
Рівень цін |
Асортимент продукції |
Обсяги продажу у 2009 р., тис. грн. |
Доля ринку (станом на 2009 рік) |
|
ОАО «Насіннєве» |
Нижчі за середньога-лузеві |
Пшениця, ячмінь, горох, соняшник, соя, ріпак, м'ясо свиней, м'ясо ВРХ, молоко, вівці |
15012,2 |
7% |
|
ПАОП «Зоря» Харків.обл., Красноградський р-н, с.Ніколо-Камишувате |
Середньога-лузеві |
Пшениця, ячмінь, горох, соняшник, соя, ріпак, м'ясо свиней, вівці |
9864,1 |
4% |
|
ООО «Агроінвест» Харків.обл., Дергачівський р-н, с.Руська Лозова, |
Середньога-лузеві |
Пшениця, ячмінь, горох, соняшник, соя, ріпак, м'ясо свиней, м'ясо ВРХ, молоко, вівці |
12296,3 |
6% |
|
ПСП «Молнія-1» |
Середньога-лузеві |
Пшениця, ячмінь, горох, соняшник, соя, ріпак, м'ясо свиней, м'ясо ВРХ, молоко, вівці |
11816,5 |
5,7% |
Отже, п’ятеро нижченаведених підприємств, представлених у таблиці, об’єдналися у одну стратегічну групу. З таблиці 2.4 можна зробити наступні висновки:
1) основними конкурентами ПСП «Молнія-1» на ринку сільськогосподарської продукції в Харківській області є такі підприємства, як ОАО «Насиннєве», ПАОП «Зоря» , ООО «Агроінвест».
2) ОАО «Насіннєве» є досить сильним конкурентом за обсягами продажу сільськогосподарської продукції, тому набуття додаткових конкурентних переваг може дати йому змогу стати впевненим лідером з продажу серед вітчизняних товаровиробників.
3) ООО «Агроінвест» хоч і не лідирує за обсягами продажу, та має вже досить потужну рекламу. Завдяки маркетинговим зусиллям у найближчий час цей конкурент зможе посилити свої позиції на ринку.
Вивчення можливої поведінки найближчих конкурентів є безперечно необхідним. Звичайно, і ПСП «Молнія-1» звертає увагу на дії своїх конкурентів та враховує їх у процесі своєї діяльності. Передбачити найближчі кроки конкурентів іноді не дуже легко, але можливо. Взагалі, це завдання є першочерговим у керівництва компанії, оскільки основні конкуренти ведуть досить агресивну політику.
2.1.4. Трудові ресурси і ефективність їх використання
Основою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів галузі. Вони є головною складовою частиною продуктивних сил сільського господарства. Забезпеченість трудовими ресурсами визначається порівнянням фактичної наявності по категоріям і професіям із плановою потребою (табл. 2.5)
Таблиця 2.5 – Чисельність категорій робітників на ПСП «Молнія-1»
|
Категорії робітників |
Середньорічна чисельність робітників |
2009 р. в % до 2007р. |
||
|
2007 |
2008р. |
2009р. |
||
|
1. Робітники, які зайняті в с.-г.-всього |
180 |
146 |
123 |
68,33 |
|
-постійні |
173 |
134 |
118 |
68,21 |
|
-сезонні і тимчасові |
7 |
12 |
5 |
71,43 |
Аналізуючи дані таблиці 2.12 можемо зробити такий висновок: кількість робітників, які зайняті в сільському господарстві за 2007 - 2009 роки постійно зменшувалась, так у 2009 році в порівнянні з 2007 роком чисельність робітників зменшилась на 31,67%., кількість постійних робітників зменшилась на 31,79%, а сезонних і тимчасових у 2009 році в порівнянні з 2007 роком скоротилася на 20,57%.
Якісна характеристика визначається розподіленням робітників за статтю, віком, освітою (таблиця 2.6).
Результати розрахунків показують середню забезпеченість підприємства трудовими ресурсами. Трудові ресурси підприємства – це сукупність робітників різних професійно - кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві до його спускового складу. До трудових ресурсів належать чоловіки віком 16-59 років і жінки віком 16-59 років, за винятком інвалідів 1-2 груп цього віку, трактористи - машиністи віком 55-59 років, доярки і свинарки віком 50-54 років, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що мають пільгові умови виходу на пенсію.
Таблиця 2.6 - Якісна характеристика трудових ресурсів підприємства на 2009 рік
|
Вікова група, років |
Всього робітників, чол. |
З них |
Зайнято в галузях |
Освіта |
Стаж робот, років |
||||||||
|
чол |
жін |
Рослин. |
Тварин. |
Підсоб. |
вища |
сер |
Нез. сер |
До 2 |
2-5 |
5-10 |
Більше 10 |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
До 20 |
15 |
10 |
5 |
9 |
6 |
- |
- |
15 |
- |
15 |
- |
- |
- |
|
21-30 |
35 |
20 |
15 |
23 |
7 |
5 |
4 |
31 |
- |
5 |
16 |
14 |
- |
|
31-40 |
37 |
23 |
14 |
13 |
15 |
9 |
6 |
31 |
- |
4 |
13 |
15 |
5 |
|
41-50 |
30 |
25 |
5 |
5 |
9 |
16 |
6 |
24 |
- |
1 |
7 |
13 |
9 |
|
51-60 |
6 |
3 |
3 |
- |
2 |
4 |
- |
2 |
4 |
- |
- |
- |
6 |
|
Всього |
123 |
81 |
42 |
50 |
39 |
34 |
16 |
103 |
4 |
25 |
36 |
42 |
20 |
Аналізуючи таблицю 2.6 можна зробити висновок, що в 2009 всього робітників налічувалось 123 чоловіки із них чоловіків 81, жінок 42, в рослинництві зайнято 50 чоловік, в тваринництві 39, в підсобному господарстві 34.
Кількісна характеристика трудових ресурсів підприємства вимірюється показниками списочної, явочної і середньостатистичної чисельності робітників (таблиця 2.7).
Таблиця 2.7 - Показники використання трудових ресурсів на підприємстві
|
Показники |
Роки |
2009 р. в % до 2007р. |
||
|
2007 |
2008р. |
2009р. |
||
|
Кількість робітників звільнених за рік, чол |
12 |
34 |
23 |
191,67 |
|
Валова продукція с.-г. (в співставних цінах 2000р.), тис.грн. |
6033,19 |
8363,78 |
6107,42 |
101,23 |
|
Середньорічна чисельність робітників , чол |
180 |
146 |
123 |
68,33 |
|
Коефіцієнт використання трудових ресурсів |
1,04 |
1,03 |
1,04 |
100 |
|
Коефіцієнт сезонності |
1,17 |
1,17 |
1,19 |
101,71 |
|
Розмах сезонності |
1,40 |
1,41 |
1,46 |
104,29 |
|
Плинність кадрів |
0,07 |
0,23 |
0,19 |
271,43 |
|
Продуктивність праці, т.грн\чол |
33,52 |
57,29 |
49,65 |
148,12 |
Виходячи з даних таблиці 2.7 можна зробити наступний висновок: в 2009 році, в порівнянні з 2007 роком, кількість звільнених робітників зросла на 90,67%. Коефіцієнт використання трудових ресурсів склав у 2009 році 1,04, коефіцієнт сезонності – 1,19, а в порівнянні з 2007 роком він зріс на 1,71%. Продуктивність праці збільшилась у 2009 році в порівнянні з 2007 роком на 148,12 %.
2.1.5 Фінансовий стан ПСП «Молнія-1»
Фінансовий стан підприємства визначають за допомогою показників платоспроможності і фінансової стійкості.
Фінансова стійкість підприємства – це можливість підприємства своєчасно поповнювати запаси, вести розрахунки і платежі за рахунок власних коштів.
Визначаються за допомогою коефіцієнтів:
- фінансової незалежності;
- фінансової стабільності;
Коефіцієнт фінансової незалежності розраховують як відношення усієї суми власних коштів до валюти балансу підприємства. Він показує ступінь незалежності від залучених коштів.
Оптимальне значення - 0,5 (але чим вище, тим краще - зменшується залежність від зовнішніх джерел).
Платоспроможність підприємства – це його можливість своєчасно гасити коштами, які є першочергові платіжні зобов'язання.
Визначаються за допомогою коефіцієнтів:
1) абсолютної ліквідності;
2) проміжного покриття;
3) загального покриття.
Коефіцієнт загального покриття розраховують як відношення суми усіх оборотних засобів підприємства, включаючи матеріали, до короткострокових зобов'язань підприємства.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховують як відношення суми грошових коштів і цінних паперів до короткострокових зобов'язань підприємства. Оптимальне значення - 0,2-0,25.
Коефіцієнт проміжного покриття розраховують як відношення суми грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості до короткострокових зобов'язань підприємства. Оптимальне значення - 0,7-0,7,5.
Показники фінансового стану підприємства занесені до таблиці 2.8
Таблиця 2.8 - Показники фінансового стану підприємства
|
Показники |
Роки |
2009р в % до 2007р. |
||
|
2007р |
2008р |
2009р |
||
|
1 .Показники фінансової стійкості: |
||||
|
0,78 |
0,56 |
0,43 |
55,13 |
стабільності |
3,47 |
1,28 |
0,74 |
21,33 |
коштами |
2,10 |
0,56 |
0,64 |
30,48 |
|
2.Показники платоспроможності: |
||||
|
0,39 |
0,16 |
0,003 |
76,92 |
|
1,49 |
0,76 |
0,52 |
34,90 |
|
4,49 |
2,32 |
2,12 |
47,22 |
Аналізуючи таблицю 2.8 видно, що в 2009р. були отримані такі показники: коефіцієнт фінансової незалежності 0,8 - це більше ніж у 2007 р. і вижче ніж оптимальне значення, цей показник показує, що фінансова залежність підприємства від зовнішніх джерел не висока. Що стосується показників платоспроможності, то вони у 2009р. були такими: коефіцієнт абсолютної ліквідності склав 0,003 - це нижче ніж у попередньому році, але нижче ніж оптимальне значення, це означає, що підприємство ліквідне і платоспроможне напротязі усього року, але у нього є труднощі для погашення боргів у малі строки; коефіцієнт проміжного покриття склав 0,52, загального – 2,12.
Підводячи підсумок можна сказати що фінансовий стан підприємства є задовільний.
2.2 Оцінка соціально-економічного рівня розвитку підприємства
2.2.1 Оцінка економічного рівня розвитку ПСП «Молнія-1»
Методикою аналізу та оцінки процесів організаційно-економічного розвитку можна вважати метод збалансованих оціночних звітів (ЗСП) або Balanced Scorecard (BSC), розроблений у середині 90-х років Р. Капланом та Д. Нортоном [24]. Дана методика призначена для аналізу ефективності функціонування підприємств протягом тривалих проміжків часу та використовує високорівневі економічні співвідношення у поєднанні з традиційними фінансовими показниками, що дозволяє більш точно прогнозувати довгостроковий успіх підприємства. Аналітичні коефіцієнти в рамках методики носять назву оціночних індикаторів та, на думку авторів, сприяють управлінню вартістю бізнесу.
Методика BSC визначає чотири перспективи розвитку підприємства, які дозволяють більш точно визначити, наскільки ближче підійшла компанія до досягнення своїх цільових орієнтирів:
1) фінансова перспектива (як оцінюють бізнес власники);
2) маркетингова (споживча) перспектива (як споживачі оцінюють діяльність підприємства);
3) внутрішня перспектива (які бізнес-процеси можуть забезпечити підприємству конкурентні переваги);
4) перспектива розвитку (навчальна) (яким чином досягти подальшого успіху).
Крім того, методика дозволяє оцінювати такі параметри розвитку підприємства, що безпосередньо не пов’язані з його фінансовими результатами, наприклад, рівень професіоналізму співробітників чи гудвіл компанії в очах споживачів .
Для оцінки рівня економічного розвитку підприємства необхідно грамотно сформулювати стратегію і чітко визначені стратегічні цілі. Анкетування та інтерв’ювання керівництва ПСП «Молнія-1», а також детальне ознайомлення з умовами і методами роботи, дозволили скласти ЗСП для підприємства (табл.2.9).
Таблиця 2.9 - ЗСП для підприємства ПСП «Молнія-1»
|
Складова ЗСП |
Стратегічна ціль |
Показник |
|
Фінанси |
Підвищення прибутку Збільшення обсягів виробництва Підтримка стабільності |
Доход від реалізації продукції Обсяг виготовленої продукції Сукупні витрати Основні фонди |
|
Клієнти |
Розширення долі внутрішнього ринку Чітке виконання замовлень клієнтів |
Доход від нових клієнтів Збитки від втрати клієнтів Витрати на рекламу |
|
Бізнес-процеси |
Виробництво нових видів продукції Виконання нестандартних замовлень |
Собівартість готової продукції Витрати на розробку нових видів продукції Продуктивність праці Сукупні витрати на виробничо-технічний розвиток |
|
Навчання та розвиток персоналу |
Зростання професіоналізму працівників |
Сукупні витрати на навчання Фонд оплати праці |
В результаті аналізу діяльності підприємства були визначені головні стратегічні цілі:
1) збільшення обсягів виробництва;
2) підвищення рентабельності виробництва за рахунок зростання продуктивності праці;
3) зміна структури продукції у відповідності з вимогами ринку.
Подальше зростання виробленої продукції можна здійснити за рахунок збільшення чисельності працюючих на виробництві, підвищення продуктивності праці, покращання умов праці та збільшення заробітної плати.
Після аналізу фінансових звітностей та іншої інформації щодо діяльності ПСП «Молнія-1» отримаємо чисельні значення для визначення поточного, цільового та прогнозного станів і обчислення інтегрованого показника розвитку (табл.2.10 - 2.12).
Таблиця 2.10 - Чисельні значення обраних показників фінансової складової ПСП «Молнія-1»
|
Рік |
Фінанси - І |
|||
|
Доход від реалізації продукції, тис. грн. |
Обсяг виготовленої продукції, тонн |
Основні фонди, тис. грн. |
Сукупні витрати, тис. грн. |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
2005 |
11670 |
123,6 |
3888 |
10657 |
|
2006 |
11899 |
165,8 |
3987 |
10880 |
|
2007 |
12201,9 |
150,1 |
4205,6 |
11915,3 |
|
2008 |
12809 |
206,1 |
6360,6 |
11266,7 |
|
2009 |
11816,5 |
134,6 |
7568,5 |
13951,2 |
Відобразимо динаміку фінансових показників ПСП «Молнія-1» протягом 2005-2009 років на рис.2.1, 2.2, 2.3, 2.4.
Рисунок 2.1 – Динаміка показників доходу від реалізації, тис. грн.
Рисунок 2. 2– Динаміка показників обсягу виготовленої продукції, тонн
Рисунок 2.3 – Динаміка показників основних фондів, тис. грн.
Рисунок 2.4 - Динаміка показників сукупних витрат, тис. грн.
Отже, проаналізувавши дані фінансової звітності, можна зробити исновок, що доход від реалізації продукції зростав до 2008 року, а з 2009 почав знижуватись. Це пов’язано зі зменшенням обсягу реалізації та підвищенням витрат організації. Що стосується показників основних фондів, то вони постійно зростали.
Таблиця 2.11 - Чисельні значення обраних показників складової бізнес-процеси ПСП «Молнія-1»
|
Рік |
Бізнес-процеси - ІІ |
|||
|
Продуктивність праці, грн./чол. |
Собівартість готової продукції, тис. грн. |
Сукупні витрати на виробничо-технічний розвиток, тис. грн. |
Витрати на розробку нових видів продукції, тис. грн. |
|
|
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
2005 |
27,66 |
8809,7 |
281,3 |
27,5 |
|
2006 |
29,03 |
9007,6 |
326,4 |
38,1 |
|
2007 |
33,52 |
9454,6 |
350 |
41,5 |
|
2008 |
57,29 |
10888,8 |
384,2 |
49,6 |
|
2009 |
49,65 |
10450,9 |
410,3 |
55,6 |
Відобразимо динаміку показників складової бізнес-процеси ПСП «Молнія-1» протягом 2005-2009 років на рис.2.5, 2.6, 2.7, 2.8.
Рисунок 2.5 – Динаміка показників продуктивності праці, тис. грн./чол.
Рисунок 2.6 – Динаміка показників собівартості продукції, тис. грн.
Рисунок 2.7- Динаміка показників сукупних витрат на виробничо-технічний розвиток , тис. грн.
Рисунок 2.8 - Динаміка показників витрат на розробку нових видів продукції, тис. грн.
Розглянувши динаміку показників складової бізнес-процеси, можна зробити висновки, що показники собівартості продукції та витрат виробничо-технічний розвиток змінювались не суттєво. Показники продуктивності праці збільшились у 2008 році, що пов’язано зі значним зменшенням чисельності працюючих та ростом валової продукції, в 2009 році відзначається зниження продуктивності праці за рахунок зменшення валової продукції. Показники витрат на розробку нових видів продукції зростають.
Таблиця 2.12 -Чисельні значення обраних показників клієнтської складової ПСП «Молнія-1»
|
Рік |
Клієнти - ІІІ |
||
|
Доход від нових клієнтів, тис. грн. |
Збитки від втрати клієнтів, тис. грн. |
Витрати на рекламу, тис. грн. |
|
|
9 |
10 |
11 |
|
|
2005 |
2,13 |
4,82 |
1,78 |
|
2006 |
5,97 |
4,01 |
2,1 |
|
2007 |
6,49 |
3,89 |
2,54 |
|
2008 |
8,51 |
3,58 |
2,99 |
|
2009 |
10,31 |
3,23 |
3,2 |
Відобразимо динаміку показників клієнтської складової підприємства «Молнія-1» протягом 2005-2009 років на рис.2.9, 2.10, 2.11.
Рисунок 2.9 – Динаміка показників доходу від нових клієнтів, тис. грн.
Рисунок 2.10 - Динаміка показників збитків від втрати клієнтів, тис. грн.
Рисунок 2.11 - Динаміка показників витрат на рекламу, тис. грн.
Дослідивши характер зміни показників клієнтської складової товариства протягом 2005-2009 років, виявили, що доход від нових клієнтів почав зростати з 2008 року. А аналізуючи збитки від втрати клієнтів, відмічено, що протягом аналізованого періоду спостерігалася тенденція до їх скорочення. Це загалом відбувалося загалом за рахунок купівлі у 2008 році нового обладнання. Витрати товариства на рекламу демонструють тенденцію до зростання. З 2008 року вони збільшувалися швидшими темпами, що було обумовлено участю у багатьох виставкових заходах, зокрема у виставках сільськогосподарських виробників, спрямованих на створення знання про марку та формування позитивного іміджу підприємства на ринку.
Таблиця 2.13- Чисельні значення обраних показників складової навчання та розвиток персоналу ПСП «Молнія-1»
|
Рік |
Навчання та розвиток персоналу - ІV |
|
|
Сукупні витрати на навчання, тис. грн. |
Фонд о/п 13, тис. грн. |
|
|
12 |
13 |
|
|
2005 |
10,32 |
1456 |
|
2006 |
15,27 |
1580 |
|
2007 |
17,02 |
1754,9 |
|
2008 |
18,37 |
3170 |
|
2009 |
19,64 |
2476,7 |
Відобразимо динаміку показників складової навчання та розвиток персоналу ПСП «Молнія-1» протягом 2005-2009 років на рис.2.12, 2.13.
Рисунок 2.12 – Динаміка показників сукупних витрат на навчання,
тис. грн.
Рисунок 2.13 - Динаміка показників фонду о/п, тис. грн.
Як бачимо з рис.2.12, сукупні витрати на навчання зростали з кожним роком, однак темп їх зростання почав уповільнюватися починаючи з 2008 року. Це є свідченням того, підприємство стало менш зосередженим на навчанні своїх працівників, поглибленні їх професійних знань, вмінь та навичок. Така тенденція є тривожною. Тому, можна стверджувати, що підприємство не досить уваги приділяє навчанню та підвищенню кваліфікації працівників, що є перешкодою на шляху економічного розвитку підприємства в цілому.
Проаналізувавши зміну розміру фонду оплати праці на підприємстві, можна зробити висновок, що він зростав щороку. В результаті дослідження документації та проведеного опитування, було встановлено, що система винагородження і мотивації на ПСП «Молнія-1» пов’язана не зі стратегічними цілями, а з річними фінансовими показниками.
Для визначення рівня економічного розвитку ПСП «Молнія-1» спочатку застосуємо кореляційний аналіз, який пізніше застосуємо в формулі для оцінки рівня економічного розвитку [12].
Коефіцієнти кореляції будемо визначати за формулою (2.1):
, (2.1)
де rij – коефіцієнт кореляції;
xi , yi – показники складових ЗСП.
Розрахунок проводиться між показниками складових І - ІІ, І - ІІІ, І - IV, ІІ - ІІІ, ІІ - IV, ІІІ - ІV. Це дозволить уникнути високої взаємної корельованості показників в одній складовій (мультиколінеарності) [31].
Визначимо 13 показників збалансованої системи. Перша і друга складові містять по чотири показники, третя - три, і четверта - два показника:
І = (1,2,3,4)
ІІ =(5,6,7,8)
ІІІ = (9,10)
IV = (11,12)
Показник економічного розвитку підприємства розраховуємо за формулою:
(2.2)
Значення коефіцієнтів y1, y2, y3, визначено експертно-аналітичним шляхом для галузі сільського господарства: y1 = 0,015, y2 = 0,01, y3 = 0,01 [7].
За допомогою комп’ютерної програми Excel визначимо показники кореляції між вказаними елементами складових (див. Додаток Б), та на їх основі розрахуємо рівень економічного розвитку ПСП «Молнія-1» протягом 2007 - 2009 років. В результаті розрахунків ми отримали наступні значення комплексного показника економічного розвитку підприємства (табл.2.14).
Таблиця 2.14 - Показники економічного розвитку за 2009 - 2009 роки
|
Рік |
2007 |
2008 |
2009 |
|
W |
0,480123 |
0,466759 |
0,393649 |
Проведені раніше дослідження показника розвитку як функції багатьох змінних, визначили п’ять рівнів економічного розвитку сільськогосподарських підприємств (табл.2.15).
Таблиця 2.15 - Рівні економічного розвитку підприємств
|
Галузь |
І рівень |
ІІ рівень |
ІІІ рівень |
ІVрівень |
V рівень |
|
Сільське господарство |
0 <W ≤ 0,1 |
0,1<W≤ 0,2 |
0,2< W ≤ 0,8 |
0,8 < W ≤ 0,9 |
0,9 <W≤ 1 |
Характеристики підприємств для кожного рівня економічного розвитку:
1) І рівень - підприємства, що мають найвищу ймовірність настання банкрутства;
2) ІІ рівень - підприємства, яким загрожує банкрутство, вони потребують розробки антикризових заходів;
3) ІІІ рівень - підприємствам банкрутство не загрожує, характеризуються в динаміці набуттям (підтриманням) рівномірності зростання економічного розвитку;
4) ІV рівень - підприємства характеризуються стійкою динамікою економічного розвитку;
5) V рівень - високотехнологічні, конкурентоспроможні підприємства, які задовольняють всім потребам акціонерів, споживачів і працівників.
Отже, діагностика діяльності ПСП «Молнія-1» показала, що значення показника економічного розвитку протягом 2007-2009 рр. належить проміжку 0,2< W ≤ 0,8. Тому це підприємство має ІІІ рівень економічного розвитку. Однак ці значення суттєво змінюються на протязі 2008-2009 років. Показник істотно знижується. А значить, необхідно звернути увагу на основні проблеми, що стоять на шляху економічного розвитку приватного сільськогосподарського підприємства «Молнія-1».
2.2.2 Аналіз та визначення показників соціального розвитку ПСП «Молнія-1»
Найважливіші соціальні проблеми вирішуються державою.Але суттєва роль у вирішенні соціальних питань належить і підприємства. Ця роль посилюється в міру становлення ринкових відносин.
Завданнями оцінки є визначення показників соціального розвитку, соціальної захищеності і забезпеченості їх засобами, оцінка рівня виконання соціальної роботи, вивчення динаміки показників соціального розвитку і соціальної захищеності, виявлення внутрішньовиробничих резервів підвищення рівня цих показників і розробка конкретних заходів .
Аналіз рівня соціального розвитку складається з аналізу таких складових:
1) аналіз соціально-кваліфікаційної структури персоналу;
2) аналіз системи преміювання;
3) аналіз умов праці та охорони здоров'я працівників;
4) аналіз соціально-культурних і житлово-побутових умов працюючих.
2.2.2.1 Аналіз соціально-кваліфікаційної структури персоналу
Соціально - кваліфікаційна структура характеризується часткою різних категорій працівників та кваліфікаційних груп. Зрушення в соціальній структурі є переважно результатом науково - технічного прогресу, який підвищує вимоги до рівня професійної і загальноосвітньої підготовки. Показники соціально-кваліфікаційної структури повинні також відображати організацію перекваліфікації та працевлаштування вивільнених працівників.
Для виявлення тенденції зміни соціально-кваліфікаційної структури показники зіставляють за певний проміжок часу, наприклад за 3 роки, тому що зміни за рік зазвичай незначні (таблиця 2.16).
Таблиця 2.16 – Аналіз соціально-кваліфікаційної структури робітників
|
Показники
|
Роки |
||
|
2007 |
2008 |
2009 |
|
|
Загальна чисельність працівників |
180 |
146 |
123 |
|
В тому числі: |
|||
|
162 |
132 |
109 |
|
18 |
14 |
14 |
|
Із загальної чисельності: |
|||
|
125 |
108 |
81 |
|
55 |
35 |
42 |
|
Робітники,які зайняті працею |
|||
|
25 |
18 |
16 |
|
155 |
125 |
107 |
|
Робітники з освітою: |
|||
|
-вища |
26 |
19 |
16 |
|
-середня |
149 |
123 |
103 |
|
-незакінчена середня |
5 |
4 |
4 |
|
Робітники, що підвищують кваліфікацію |
5 |
4 |
4 |
Дані таблиці 2.16 показують, що за 3 роки відбулися позитивні зрушення в соціально - кваліфікаційної структурі працівників: збільшилася кількість робітників, зайнятих кваліфікованою працею, знизилася кількість жінок, зайнятих некваліфікованою працею, зменшилася кількість робіт, що виконуються вручну. Результати такого аналізу використовуються для розробки заходів щодо соціального розвитку на наступний період.
2.2.2.2 Аналіз системи преміювання
Рівень оплати праці на підприємстві за три роки та відношення показника 2009 року до показника 2007 року приведений у таблиці 2.17.
Таблиця 2.17 - Рівень оплати праці на підприємстві
|
Показники |
Роки |
2009 р. в % до 2007 р. |
||
|
2007р. |
2008р. |
2009р. |
||
|
1. Середньомісячна з/п в с/г підприємстві в т.ч.: |
645,66 |
868,27 |
1000 |
154,88 |
|
- у рослинництві, грн. |
656,98 |
874,87 |
1100 |
167,43 |
|
- у тваринництві, грн. |
634,34 |
861,67 |
900 |
141,88 |
|
2. Оплата однієї люд.год. в с/г підприємстві, грн. в т.ч.: |
||||
|
- у рослинництві, грн. |
3,87 |
4,35 |
5,86 |
151,42 |
|
- у тваринництві, грн. |
3,23 |
5,45 |
5,67 |
175,54 |
|
3. Оплата однієї люд.год. на виробництві, грн. |
||||
|
- зерна |
2,75 |
2,86 |
6,06 |
188,26 |
|
- соняшника |
2,33 |
4,20 |
5,50 |
195,20 |
|
- молока |
2,08 |
3,54 |
5,27 |
153,68 |
|
- приросту живої маси ВРХ |
2,14 |
3,43 |
5,22 |
198,09 |
|
- приросту живої маси свиней |
2,68 |
3,67 |
4,24 |
142,39 |
Аналізуючи таблицю 2.17 можна сказати, що середньомісячна заробітна плата по підприємству становила у 2009 році 1000 грн, а в 2007 році 645,66 в порівнянні з 2007 роком вона зросла на 67,43 %.
Для підвищення матеріальної зацікавленості робітників у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції і зниження її собівартості в ПСП «Молнія-1»встановлено преміювання:
1) за економію прямих витрат, передбачених у завданні;
2) за перевиконання плану у виробництві продукції;
3) за підвищення продуктивності худоби порівняно з рівнем досягнутим за попередні роки.
2.2.2.3 Аналіз умов праці та охорони здоров'я працівників
Умови праці, культура виробництва в господарстві ПСП «Молнія-1» визначаються не тільки обладнанням робочих місць, забезпеченістю комфорту на робочому місці, рівнем механізації, але і санітарно-побутовими умовами праці. На стаціонарних робочих місцях підприємства відсутні гардеробні, а для них відведені кімнати, які не відповідають санітарним нормам. Душові на тракторних бригадах не працюють, в центральній ремонтній майстерні душова працює лише в період збирання зернових. Кількість умивальників в ремонтній майстерні, тракторних бригадах не відповідає нормам, тепла вода до них не подається, відсутні миючі засоби. В цілому в господарстві санітарно-побутові приміщення не відповідають гігієнічним нормам.
2.2.2.4 Аналіз соціально-культурних і житлово-побутових умов працюючих
Переважна кількість робітників підприємства ПСП «Молнія-1» приймає участь у художній самодіяльності, спортивній та громадській роботі. Підприємство також бере участь у різноманітних конкурсах, що проводяться на території Вовчанського району і пов’язані як з виробництвом, так і з іншими видами діяльності.
Здоров'я працівників, рівень їх знань, культури, досвіду, здібностей, професіоналізму тощо відображаються на результатах праці і відносяться до важливих характеристик соціального розвитку підприємства, соціальної активності трудового колективу.
2.2.2.5 Визначення та розрахунок основних показників рівня соціального розвитку підприємства
До основних показників соціального розвитку підприємства можна віднести:
1) показники праці й охорони здоров׳я:
а) рівень травматизму, розраховується за формулою:
Ртр = , (2.3)
де Тр –кількість травм,
Чс – середньооблікова чисельність працівників.
б) рівень професійних захворювань, розраховується за формулою:
Рпз = , (2.4)
де Пз - .
в) рівень тимчасової непрацездатності, розраховується за формулою:
Рнпр= , (2.5)
де Нпр – кількість днів непрацездатності;
г) рівень трудової дисципліни, розраховується за формулою:
Ртд = , (2.6)
де К пр - кількість працівників, що здійснювали прогули.
2) показники культурних і соціально-побутових умов:
а) рівень забезпеченості житлом, розраховується за формулою:
Рзж = , (2.7)
де Зж -кількість забезпечених житлом.
б ) рівень забезпеченості харчуванням, розраховується за формулою:
Рзх = , (2.8)
де Зх- кількість місць у їдальні.
в) рівень забезпеченості оздоровчими таборами, розраховується за формулою:
Рзот = , (2.9)
де Зот - кількість місць, яким забезпечене підприємство;
Чсд - кількість дітей працівників, що його потребують.
г) рівень забезпеченості дитячими садками, розраховується за формулою:
Рздс = , (2.10)
д) рівень забезпеченості базами відпочинку, розраховується за формулою:
Рзбв = , (2.11)
де Збв - кількість путівок на 12-денний термін;
Чп - кількість працівників, які його потребують.
3) показники соціальної стабільності:
а) рівень стабільності кадрів, розраховується за формулою:
Кпл= , (2.12)
де Кзв - кількість звільнених.
б) рівень освіти, розраховується за формулою:
Ро = , (2.13)
де Ко - кількість працівників, що мають освіту.
в) рівень професійної підготовки, розраховується за формулою:
Рпп = , (2.14)
де Кпк - кількість працівників, що підвищують кваліфікацію.
г) рівень забезпеченості санітарно-побутовими приміщеннями, розраховується за формулою:
Рзп = , (2.15)
де Бф – фактична площа санітарно-побутових приміщень;
Бн – нормативна площа санітарно-побутових приміщень на одного працюючого.
4) показники культурно-масових заходів:
а) рівень соціальної активності, розраховується за формулою:
Рса = , (2.16)
де Гр - кількість працівників, які займаються громадською роботою, раціоналізаторів та винахідників та ін.
б) рівень роботи художньої самодіяльності, розраховується за формулою:
Рхс = , (2.17)
де Хс - кількість працівників, які беруть участь у культурно-масовій роботі.
в) рівень спортивної роботи, розраховується за формулою:
Рср = , (2.18)
де Ср - кількість працівників, зайнятих у секціях підприємства.
У таблицю 2.18 занесені розрахунки по приведеним вище формулам. Аналіз цих розрахунок дає загальне уявлення про рівень соціального розвитку підприємства, а їх динаміка вказує на те, які зміни відбулися в діяльності підприємства – позитивні чи негативні.
Тому постійний моніторинг цих показників і впровадження необхідних заходів для їх покращення дасть змогу підприємству уникнути негативних наслідків в процесі соціального розвитку.
Таблиця 2.18 – Розрахунок показників рівня соціального розвитку з урахуванням вагомості частних показників.
|
Частні показники соціального розвитку |
Рівень показника |
||
|
2007 |
2008 |
2009 |
|
|
Рівень соціальної активності |
0,14 |
0,16 |
0,16 |
|
Рівень художньої самодіяльності |
0,3 |
0,28 |
0,27 |
|
Рівень спортивної роботи |
0,11 |
0,09 |
0,07 |
|
Рівень стабільності кадрів |
0,07 |
0,23 |
0,19 |
|
Рівень освіти |
0,13 |
0,12 |
0,13 |
|
Рівень професійної підготовки |
0,03 |
0,02 |
0,02 |
|
Рівень забезпеченості санітарно-побутовими приміщеннями |
0,86 |
1,06 |
1,26 |
|
Рівень забезпеченості харчуванням |
0,8 |
0,96 |
1 |
|
Рівень забезпеченості оздоровчими таборами |
0,04 |
0,04 |
0,05 |
|
Рівень забезпеченості дитячими садками |
0,02 |
0,03 |
0,03 |
|
Рівень забезпеченості базами відпочинку |
0,06 |
0,08 |
0,08 |
|
Рівень травматизму |
0,006 |
0,007 |
0,008 |
|
Рівень професійних захворювань |
0,2 |
0,18 |
0,13 |
|
Рівень тимчасової непрацездатності |
3,4 |
3,04 |
3,34 |
|
Рівень трудової дисципліни |
0,1 |
0,08 |
0,06 |
Проведені розрахунки вказують на підвищення рівнів соціальної активності, забезпеченості санітарно-побутовими приміщеннями, харчуванням, оздоровчими таборами, дитячими садками, базами відпочинку, що говорить про позитивні тенденції соціального розвитку. Але в управлінні охороною праці відмічаються негативні зміни, такі як зростання рівня травматизму і тимчасової непрацездатності. Рівень трудової дисципліни за період, що аналізується поступово знижується, це пов’язано з покращенням дисципліни на підприємстві.
ВИСНОВКИ
У другій частині дипломного проекту був проведений аналіз фінансово-господарського стану підприємства „Молнія-1” та оцінка рівня соціально-економічного розвитку.
ПСП «Молнія-1»розвиває дві основні галузі – рослинництво і тваринництво. Провідними сільськогосподарськими культурами можна назвати озиму пшеницю і соняшник, а з продукції тваринництва – молоко і м'ясо ВРХ.
Аналіз валовою продукції у співставних цінаху 2009 році у порівнянні із 2007 роком показав, що вона збільшилась на 1,23 %, площа с/г угідь збільшилась на 11,93%. Середньорічна вартість основних виробничих фондів на підприємстві збільшилась в порівнянні з 2007 роком на 79,96% або 3362,90 тис.грн. Фондоозброєність збільшилась на 163,40%, фондомісткість збільшилась на 141,18%, фондовіддача зменшилась на 58,78 %. Прибуток в розрахунку на 1грн. основних виробничих фондів збільшився на 80,26%. Середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2009 році збільшилась в порівнянні із 2007 роком на 79,96%, а середньорічна вартість оборотних засобів зросла на 64 %.
Аналіз трудових ресурсів виявив, що кількість робітників, які зайняті в сільському господарстві за 2007 - 2009 роки постійно зменшувалась, так у 2009 році в порівнянні з 2007 роком чисельність робітників зменшилась на 31,67%., кількість постійних робітників зменшилась на 31,79%, а сезонних і тимчасових у 2009 році в порівнянні з 2007 роком скоротилася на 20,57%. В 2009 році, в порівнянні з 2007 роком, кількість звільнених робітників зросла на 90,67%. Коефіцієнт використання трудових ресурсів склав у 2009 році 1,04, коефіцієнт сезонності – 1,19, а в порівнянні з 2007 роком він зріс на 1,71%. Продуктивність праці збільшилась у 2009 році в порівнянні з 2007 роком на 148,12 %.
Також був проведений аналіз фінансових показників підприємства, він виявив, що фінансовий стан підприємства є задовільний.
Діагностика діяльності ПСП «Молнія-1» показала, що значення показника економічного розвитку протягом 2007-2009 рр. належить проміжку 0,2 < W ≤ 0,8. Тому це підприємство має ІІІ рівень економічного розвитку. Однак ці значення суттєво змінюються на протязі 2008-2009 років. Показник істотно знижується. А значить, необхідно звернути увагу на основні проблеми, що стоять на шляху економічного розвитку приватного сільськогосподарського підприємства «Молнія-1».
Проведені розрахунки рівня соціального розвитку вказують на підвищення рівнів соціальної активності, забезпеченості санітарно-побутовими приміщеннями, харчуванням, оздоровчими таборами, дитячими садками, базами відпочинку, що говорить про позитивні тенденції соціального розвитку. Але в управлінні охороною праці відмічаються негативні зміни, такі як зростання рівня травматизму і тимчасової непрацездатності. Рівень трудової дисципліни за період, що аналізується поступово знижується, це пов’язано з покращенням дисципліни на підприємстві.
3 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Напрями вдосконалення економічного розвитку
3.1.1 Заходи по збільшенню врожайності ярої пшениці
Головною метою діяльності підприємства є: отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та інших видів діяльності
Як вже зазначалося, ПСП «Молнія-1»розвиває дві основні галузі – рослинництво і тваринництво. Провідними сільськогосподарськими культурами можна назвати пшеницю і соняшник, а з продукції тваринництва – молоко і м'ясо ВРХ.
Так як в 2009 році відзначається тенденція до зниження врожайності зернових, то підприємству необхідно визначити заходи щодо поліпшення цього показника. До таких заходів можна віднести:
1) комплексне застосування мінеральних добрив;
2) влагонакопичення;
3) збільшення площі парів;
4) оптимізація термінів проведення сільськогосподарських робіт.
Оптимізація строків проведення сільськогосподарських робіт можлива за рахунок підготовки та ремонту техніки в зимовий період. Як показує практика в умовах великих фінансових труднощів і зношеної матеріально-технічної бази, особливого значення набувають відновлення деталей і вузлів, виготовлення запасних частин. Сільськогосподарські машини при проведенні якісних капітальних ремонтів, своєчасних техдоглядах і грамотної експлуатації можуть використовуватися значно довше термінів амортизації (таблиця 3.1).
Таблица 3.1 - Резерви збільшення виробництва ярої пшениці
|
Заходи |
Площа, га |
Прибавка врожаю, ц/га |
Можлива прибавка врожаю, ц |
|
Збільшення площі парів |
400 |
2,0 |
800 |
|
Внесення мінеральних добрив |
1200 |
2,5 |
3000 |
|
Застосування снігозатримання |
363 |
1,5 |
544,5 |
|
Оптимізація строків проведення сільськогосподарських робіт |
483 |
1,2 |
579,6 |
|
Всього |
2446 |
- |
4924,1 |
Дані таблиці переконують у тому, що в господарстві є реальні можливості для отримання сталих врожаїв зерна пшениці. Середня врожайність пшениці за аналізований період склала 23,3 ц / га. Тоді її рівень, розрахований методом факторних збільшень, досягне 25,3 ц / га, можливий валовий збір 61883,8 ц. Надалі дотримання і виконання зазначених заходів гарантує стабільне зростання врожайності та підвищення валового збору.
3.1.2 Розрахункові витрати на виробництво зерна
При обгрунтуванні витрат на виробництво зерна будемо враховувати заходи, запропоновані в підрозділі 3.1.
Як показує агрохімічне обстеження, грунти району при нормальному вмісті фосфору і калію мають низький вміст азоту. У такому грунті накопичується дуже багато патогенної мікрофлори, яка викликає різні захворювання кореневої системи. У результаті культура дає врожай на 15-20% нижче, також різко гальмується процес білкового обміну: в зерні накопичується менше протеїну. У такій ситуації велике значення мають мінеральні добрива. Прийнятну ціну для господарства має аміачна селітра. Аміачна селітра містить 34,6% азоту, який має велике значення у регулюванні рівня врожайності, зміст клейковини в зерні, регулює ріст вегетативної маси та коренів.
Внесення аміачної селітри рекомендовано здійснювати при посіві. Це забезпечить рослини поживними речовинами на початку вегетації в критичний період їх життя, коли у них слабо розвинена коренева система і вони потребують легкодоступних поживних речовинах, а також не вимагає додаткових витрат на їх внесення.
Для розрахунку норм потреби внесення добрив виходимо з того, що норматив азоту на 1ц зерна пшениці становить 3,2 кг, планована надбавка врожайності складе 2,5 ц / га (для нашої зони), коефіцієнт використання поживних речовин з добрив ярою пшеницею для азоту дорівнює 0, 5. Тоді на 1га буде потрібно внести азоту 5 кг. Виходячи зі змісту азоту в аміачній селітрі та її потреби для забезпечення планованої прибавки врожаю необхідно внести на кожен гектар 35,8 кг добрив (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2 - Розрахунок потреби в удобренні і грошових коштів на його придбання
|
Добриво |
Норма внесення на 1 га, кг |
Посівна площа, га |
Потрібно всього, тонн |
Ціна 1т, грн. (з доставкою) |
Потреба в коштах, тис. грн |
|
Аміачна селітра |
35,8 |
1200 |
43 |
3000 |
129 |
Виходячи з того, що витрати на проведення снігозатримання складають 30 грн./га, то на площу 363 га необхідно витратити 10890 грн. Розрахунок витрат розглянемо у наведеній нижче таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 - Витрати на реалізацію проектованих заходів
|
Заходи |
Сума, тис.грн. |
|
Витрати на придбання мінеральних добрив |
129 |
|
Витрати на проведення снігозатримання |
10,89 |
|
Всього |
139,89 |
3.1.3 Обгрунтування економічної ефективності виробництва і реалізації зерна
Розглянемо як запропоновані заходи відіб'ються на ефективності виробництва зерна в «Молнія-1» і порівняємо з показниками 2009р.
Очікуваний валовий збір зерна пшениці складе 61883,8 ц. Рівень товарності в 2009р - 75%. Це дозволило забезпечити всі внутрішньогосподарські потреби в зерні пшениці і більшу частину його реалізувати. Тому в розрахунковому періоді нами взято сформований рівень товарності 75% . Докладний розрахунок представлений в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 - Очікуванийий обсяг виробництва і реалізації пшениці
|
Показики |
2009р. |
2010р. - проект |
|
Площа, га |
2137 |
2446 |
|
Урожайність, ц/га |
22,47 |
25,3 |
|
Валова продукція, ц |
48024 |
61883,8 |
|
Рівень товарності, % |
85 |
85 |
|
Товарна продукція, ц |
40820,4 |
52601,2 |
|
Ціна реалізації, 1ц в грн. |
75 |
85 |
|
Виручено від реалізації, тис. грн. |
3061,5 |
4471,1 |
Ефективність виробництва та реалізації зерна в значній мірі залежить від каналів реалізації продукції і сформованої ціни. Основна частина товарного зерна може бути реалізована за договорами переробним підприємствам. До 10% товарного зерна пшениці будуть передані працівникам господарства в рахунок заробітної плат і продано за пільговими цінами. Частину зерна буде реалізовано на умовах бартеру за надані послуги.
Можлива ефективність виробництва зерна при досягненні розрахункових показників наведена в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 - Розрахункова економічна ефективність виробництва та реалізації зерна
|
Показники |
2009 |
2010– проект |
|
Виручка від реалізації, тис.грн |
3061,5 |
4471,1 |
|
Виробничі витрати, тис.грн. |
2018 |
3670 |
|
Повна собівартість, тис.грн. |
2881,4 |
4010 |
|
Собівартість 1ц, грн. |
60 |
64,8 |
|
Ціна реалізації 1 ц, грн |
75, |
85 |
|
Прибуток (збиток), тис. грн. |
180,1 |
461,1 |
|
Рівень рентабельності,% |
6,25 |
11,5 |
Наведені вище дані показують, що можливий рівень рентабельності за проектом складе 11,5% що на 5,25% вище ніж у 2009 році.
3.1.4 Шляхи підвищення обсягів і якості продукції молочного скотарства
Обсяг товарної продукції обумовлюється рівнем її валового виробництва і обсягом внутрішньогосподарських потреб. Тому для збільшення обсягу збуту необхідно виявити можливості зростання обсягів виробництва та оптимізувати внутрішньогосподарські потреби.
Основним чинником, що стримує ефективність молочного скотарства в ПСП «Молнія - 1» є незбалансований раціон годівлі. При нестачі окремих поживних речовин (перетравного протеїну, каротину, кальцію, фосфору, лізину, вітамінів та ін) у тварин погіршується обмін речовин, що призводить не тільки до зниження їх продуктивності, але і до різних захворювань. Із-за низької якості кормів і незбалансованості раціонів, за розрахунками фахівців, недотримується до 20-30% продукції тваринництва.
Кормів підприємство має в своєму розпорядженні достатні площі ріллі і природних кормових угідь. Виробляє на них зелені, соковиті і грубі корми в необхідних обсягах; концентровані корми господарство набуває на стороні на основі договорів. У господарстві функціонує система безперебійного забезпечення тварин зеленими кормами з ранньої весни до пізньої осені. Тут здійснюється вирощування кормових культур в системі сівозмін: польових, лукопасовищні, а також на внесевооборотних ділянках.
Отже, встановлення раціональної структури раціонів і кормовиробництва є суттєвим резервом зростання продуктивності тварин і зниження собівартості продукції.
Річна потреба корів у перетравному протеїні, структура витрат кормів та річна потреба в кормах складена відповідно до їх продуктивності і представлена у таблицях 3.6, 3.7, 3.8.
Таблиця 3.6 - Річна потреба корів у протеїні, що перетравлюється (в середньому на корову при жирності молока 3,8-4,6%)
|
Удій за рік, кг |
Витрати на 1кг молока |
Потреба в протеїні, г. |
Потреба на рік |
||||
|
кор. од. |
ЕКО |
На 1кор. од. |
На 1 ЕКО |
кор. од. |
ЕКО |
Протеїн, що перетравлюється |
|
|
4000 |
1,00 |
1,15 |
110 |
96 |
6000 |
6900 |
660 |
|
5000 |
0,98 |
1,13 |
112 |
97 |
7345 |
7345 |
713 |
Таблиця 3.7 - Структура витрат кормів для корів
|
У % за поживністю, кор. од. |
Річний удій, кг |
|
|
4000 |
5000 |
|
|
Сіно |
11 |
12 |
|
Трав'яна різка |
3 |
2 |
|
Сінаж |
8 |
7 |
|
Силос |
7 |
7 |
|
Коренеплоди |
8 |
10 |
|
Зелені корми |
24 |
21 |
|
Концентрати |
39 |
41 |
|
Всього |
100 |
100 |
Таблиця 3.8 - Річна потреба в кормах для корів
|
Корми, ц |
Планований удій на корову за рік, кг |
|
|
4000 |
5000 |
|
|
Сіно злаково-бобове |
13,2 |
16,1 |
|
Трав'яна різка |
2,6 |
1,9 |
|
Сінаж |
13,7 |
13,4 |
|
Силос кукурудзяний |
23,3 |
26,1 |
|
Корнеклубнеплоди |
36,9 |
51,7 |
|
Зелені корми |
84,7 |
83,0 |
|
Комбікорми-концентрати |
23,4 |
27,6 |
Велике значення при організації кормової бази відводиться раціональному використанню кормів. За рахунок складання раціонів годівлі шляхом змішування кормів і комбінування їх у повнораціоні рідкі суміші на кормокухнях в передових господарствах отримують більш ніж 20%-ву економію вихідних кормових компонентів.
Був розрахований оптимальний раціон годівлі корів з урахуванням досягнутої продуктивності (табл.3.9).
Таблиця 3.9 - Розрахунок суми коштів, необхідної для годівлі до впровадження заходів щодо зміни раціону харчування
|
Корми |
Витрата кормів, % |
Річна витрата кормів, ц. кор. од. / гол. |
Собівартість 1ц. кор. од., грн. |
Ціна в натурі, грн. |
|
Грубі |
19 |
12,8 |
165 |
2112 |
|
Соковиті |
18 |
12,1 |
240 |
2904 |
|
Концентрати |
32 |
21,5 |
190 |
4085 |
|
Зелені |
31 |
20,8 |
90 |
1872 |
|
Всього |
100 |
67,2 |
685 |
10973 |
Зокрема, структура раціону дійного стада за нашими розрахунками має бути наступною: витрата грубих кормів повинна знаходитися на рівні 21% від загальної витрати кормів, соковиті корми повинні складати 17%, концентрати - 41%, а зелених - 21% у загальній витраті кормів (табл.3.10).
Таблиця 3.10 - Розрахунок суми коштів, необхідної для годівлі після впровадження заходів щодо зміни раціону харчування
|
Корми |
Витрата кормів, % |
Річна витрата кормів, ц. кор. од. / гол. |
Собівартість 1ц. кор. од., грн. |
Ціна в натурі, грн. |
|
Грубі |
21 |
14,1 |
165 |
2327 |
|
Соковиті |
17 |
11,4 |
240 |
2736 |
|
Концентрати |
41 |
27,6 |
190 |
5244 |
|
Зелені |
21 |
14,1 |
90 |
1269 |
|
Всього |
100 |
67,2 |
685 |
11576 |
Доведення фактичної структури до оптимальної зажадає додаткових витрат. Розрахунки показали, що витрати на корми повинні зрости на 603грн. на одну корову, однак, оптимізація раціону повинна спричинити за собою приріст продуктивності молочного стада на 15% і дозволить підвищити надій молока з 4320 кг до 4968 кг з однієї корови. Показники ефективності, яку підприємство отримує від впровадження заходів стосовно зміни раціону годівлі корів приведено у таблиці 3.11.
Таблиця 3.11 - Розрахункова економічна ефективність виробництва та реалізації молока
|
Показники |
2009 |
2010– проект |
|
Надій |
4320 |
4968 |
|
Виручка від реалізації, тис.грн. |
717,2 |
934 |
|
Повна собівартість, тис. грн. |
412,3 |
539,5 |
|
Собівартість 1ц, грн. |
95,44 |
108,6 |
|
Ціна реалізації 1 ц, грн |
166 |
188 |
|
Прибуток (збиток) |
304,9 |
394,5 |
|
Рівень рентабельності, % |
73 |
73,9 |
Як видно з таблиці 3.11, впровадження запропонованих заходів дозволить підвищити рентабельність сільськогосподарського підприємства «Молнія-1» на 0,9%.
3.2 Напрями вдосконалення соціального розвитку
Серед напрямів вдосконалення соціального розвитку, як уже було визначено у попередньому розділі, можна виділити такі:
1) вдосконалення соціально-кваліфікаційної структури персоналу;
2 вдосконалення системи преміювання;
3) вдосконалення умов праці та охорони здоров'я працівників;
4)вдосконалення соціально-культурних і житлово-побутових умов працюючих.
Після проведених розрахунків і аналізу системи преміювання, було виявлено, що найголовнішою проблемою на ПСП «Молнія-1», яка потребує негайного вирішення, стоїть покращення умов праці робітників, так як вони є незадовільними.
Що стосується інших напрямків вдосконалення соціального розвитку, то їх теж потрібно розробляти, але на даний момент у підприємства не має достатньо коштів для їх втілення. Тому по цих напрямках будуть дані лише рекомендації на майбутнє.
3.2.1 Заходи з покращення умов праці
Умови праці, культура виробництва в господарстві «Молнія-1» визначається не тільки обладнанням робочих місць, забезпеченістю комфорту на робочому місці, рівнем механізації, але і санітарно-побутовими умовами праці. На стаціонарних робочих місцях господарства відсутні гардеробні, а для них відведені кімнати, які не відповідають санітарним нормам. Душові на тракторних бригадах не працюють, в центральній ремонтній майстерні душова працює лише в період збирання зернових. Кількість умивальників в ремонтній майстерні, тракторних бригадах не відповідає нормам, тепла вода до них не подається, відсутні миючі засоби. В цілому в господарстві санітарно-побутові приміщення не відповідають гігієнічним нормам.
Для приведення їх до відповідного стану необхідно:
1) для забезпечення потреб підприємства побудувати сауну;
2) відремонтувати душові в усіх виробничих підрозділах;
3) довести до норм кількість умивальників, забезпечити їх теплою водою та миючими засобами;
4) обладнати кімнати для відпочинку.
Аналізуючи умови праці в господарстві, рівень захворюваності і травматизму ми бачимо, що умови праці далекі від комфортних, високий рівень захворюваності та травматизму. Нещасні випадки стаються щорічно.
Вартість матеріалів, необхідних для будівництва беремо, виходячи із середньої вартості для сільськогосподарських підприємств.
Таблиця 3.12- Заходи щодо покращення санітарно-побутових умов
|
Заходи |
Вартість матеріалів, грн./м2 |
Площа, м2 |
Вартість,грн. |
|
Будівництво сауни |
100 |
180 |
18000 |
|
Ремонт душових |
40 |
221 |
8840 |
|
Облаштування умивальників |
35 |
182 |
6370 |
|
Облаштування кімнати для відпочинку |
20 |
240 |
4800 |
|
Всього |
- |
- |
38010 |
3.2.2 Планування заходів для запобігання аварійності та травматизму
Метою планування заходів для запобігання аварійності та травматизму є вдосконалення виробничих процесів відповідно до державних нормативних актів та нормативних вимог з охорони праці, а також виробничого обладнання, що відповідає даним вимогам, підтриманню його в безпечному стані.
Перелік та вартість заходів з охорони праці на 2010 рік та їх вартість представлені у таблиці 3.13.
Таблиця 3.13 - Заходи з охорони праці
|
Заходи |
Вартість інвентарю (устаткування), грн./шт. |
Кількість інвентарю (устаткування), шт. |
Додаткові витрати пов’язані з установкою, грн. |
Вартість,грн |
|
800 |
4 |
- |
3200 |
|
1000 |
4 |
200 |
4200 |
|
250 |
6 |
200 |
1600 |
|
4.Виготовити в необхідній кількості підставки під трактори та сільськогосподарську техніку |
1200 |
4 |
630 |
5430 |
|
5.Обладнати тепловими завісами вхідні двері майстерні |
1830 |
3 |
110 |
5600 |
|
6.Приміщення тракторної бригади обладнати захистом від блискавки |
4000 |
- |
210 |
4210 |
|
7. Виготовити в достатній кількості дерев'яних лежаків з підголівниками для ремонту автомобілів |
770 |
4 |
340 |
3420 |
|
8. Виготовити дерев'яні підніжні решітки для всіх механічних верстатів |
680 |
8 |
340 |
5780 |
|
9. Організувати черговий медичний огляд для осіб, що працюють в шкідливих умовах |
150 |
- |
7850 |
8000 |
|
Всього |
41440 |
Загальна вартість запропонованих заходів щодо покращення санітарно-побутових умов та заходів з охорони праці становить 79450 грн.
3.2.3. Розрахунок економічної ефективності заходів з охорони праці на ПСП «Молнія - 1»
Соціально-економічна ефективність розраховується з метою:
1) економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;
2) визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;
3) оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях;
4) розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;
5) визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів.
Економічна ефективність заходів з охорони праці розраховується по формулі:
Е = Q – Ен (К2 – К1), (3.1)
де Q - річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму і окремих статей собівартості;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності заходів охорони праці,
Ен = 0,25;
К1, К2 - витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків за попередній і звітний роки.
Річна економія представляє собою різницю між матеріальними наслідками виробничого травматизму в попередньому і звітному роках:
Q = Мн1 – Мн2, (3.2)
де Мн1–Мн2 - матеріальні наслідки виробничого травматизму в попередньому і звітному роках.
Матеріальні наслідки травматизму:
Мн = Дт . S . Ф, (3.3)
де Дт - кількість людино-днів непрацездатності в потерпілих з втратою працездатності на 1 день і більше, тимчасова непрацездатність яких закінчилась у звітному році;
S - середня денна заробітна плата одного працівника;
Ф - коефіцієнт матеріальних наслідків (страхові внески, штрафи, матеріальні втрати); Ф = 2.
Крім того, в зв'язку з нещасним випадком потерпілий позбавлений можливості виробляти матеріальні цінності.
Умовні річні втрати додаткового продукту Ув можуть бути визначені:
Ув = (Дт + Д1 + Дс) . S, (3.4)
де Д1 - кількість людино-днів непрацездатності за рік внаслідок інвалідності;
Дс - кількість людино-днів у році, які недопрацьовані через смертельні випадки.
Загальна сума матеріальних наслідків від нещасних випадків з урахуванням умовних витрат додаткового продукту за рік:
Мн = Дт . S . Ф + S (Дт + Д1 + Дс) = S [Дт (Ф + 1) + Д1 + Дс] (3.5)
Термін окупності витрат на охорону праці знаходимо, скориставшись формулою:
T = K2 / Q (3.6)
Формула розрахунку економічної ефективності заходів має вигляд:
Е еф. = Q / К2 (3.7)
В табл. 3.14 наведені дані для розрахунку економічної ефективності охорони праці.
Таблиця 3.14- Дані для розрахунку економічної ефективності заходів з охорони праці
|
Дані |
Одиниця вимірювання |
Показники |
|
|
2009 рік |
2010 рік - проект |
||
|
Кількість людино-днів непрацездатності від травм |
люд.-дні |
410 |
300 |
|
Середня денна заробітна плата одного працівника |
грн. |
44 |
50 |
|
Коефіцієнт матеріальних наслідків від травм |
— |
2 |
2 |
|
Кількість людино-днів, непрацездатності за інвалідністю (з моменту переходу на інвалідність до кінця року), всього |
дні |
282 |
96 |
|
Кількість людино-днів, недопрацьованих потерпілими, які загинули, всього |
люд.-дні |
- |
- |
|
Нормативний коефіцієнт ефективності витрат |
— |
0,25 |
0,25 |
|
Витрати на підприємстві для попередження нещасних випадків |
тис. грн. |
34,6 |
79,45 |
Проведемо необхідні розрахунки:
1) Матеріальні наслідки травматизму за рік:
Мн1 = 410 . 44 . 2 = 36,08 тис. грн.
Мн2 = 300 . 50 . 2 = 30 тис. грн.
2) Умовні втрати додаткового продукту:
Ув1 = 44 . (410 + 282) = 30,448 тис. грн.
Ув2 = 50 . (300 + 96) =19,8 тис. грн.
3) Матеріальні наслідки нещасних випадків за рік з урахуванням умовних втрат:
Мн1 = 44 . (410 . (2 + 1) + 282 ) = 66,53 тис. грн.
Мн2 = 50 . (300 . (2 + 1) +96) = 49,8 тис. грн.
4) Річна економія:
Q = 66,53-49,8=16,73 тис. грн.
5) Економічна ефективність:
Е = 16,73 - 0,25 . (79,45-34,6) = 6,62тис. грн.
6) Термін, за який скуповуються втрати:
Т = 79,45 / 16,73 = 4,7 роки.
7) Коефіцієнт економічної ефективності:
Е = 16,73/79,45= 0,21.
Економічна ефективність становить 0,21 грн. на кожну гривню витрат. Якщо врахувати витрати підприємства на відшкодування потерпілим і внески в фонд страхування від нещасних випадків, то економічна ефективність СУОП значно збільшиться. Закон передбачає неприпустимість керуватись суто економічними міркуваннями при проведенні заходів з охорони праці.
3.3 Прогнозування економічного розвитку ПСП «Молнія - 1»
Для того щоб отримати дані, необхідні для оцінки рівня розвитку організації після запропонованих заходів, потрібно скласти план доходів та витрат на найближчі три роки (табл. 3.15), спланувати операційні витрати (табл. 3.16) та скласти баланс (табл. 3.17 ).
Таблиця 3.15 -План доходів і витрат тис. грн.
|
Стаття |
Код рядка |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік |
2012 рік |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
010 |
15861 |
17810 |
18930 |
19880 |
|
Податок на додану вартість |
015 |
2381 |
2968 |
3155 |
3313 |
|
Акцизний збір |
020 |
||||
|
Витрати, які виключаються з виручки |
025 |
||||
|
Інші вирахування з доходу |
030 |
||||
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
035 |
13480 |
14842 |
15775 |
16557 |
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) |
040 |
10025 |
10987 |
11795 |
12397 |
|
Валовий: |
|||||
|
- прибуток |
050 |
3455 |
3855 |
3980 |
4170 |
|
- збиток |
055 |
||||
|
Інші операційні доходи |
060 |
684 |
880 |
907 |
980 |
|
Адміністративні витрати |
070 |
1021 |
1240 |
1301 |
1389 |
|
Витрати на збут |
080 |
100 |
100 |
110 |
126 |
|
Інші операційні витрати |
090 |
80 |
95 |
104 |
114 |
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
|||||
|
- прибуток |
100 |
2938 |
3300 |
3362 |
3521 |
|
- збиток |
105 |
||||
|
Дохід від участі в капіталі |
110 |
||||
|
Інші фінансові доходи |
120 |
||||
|
Інші доходи |
130 |
916 |
1189 |
1260 |
1370 |
|
Фінансові витрати |
140 |
780 |
876 |
911 |
1001 |
|
Втрати від участі в капіталі |
150 |
||||
|
Інші витрати |
160 |
||||
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оопоподаткування: |
3074 |
3613 |
3711 |
3890 |
|
|
- прибуток |
170 |
||||
|
- збиток |
175 |
||||
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
180 |
||||
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: |
|||||
|
- прибуток |
190 |
3074 |
3613 |
3711 |
3890 |
|
- збиток |
195 |
||||
|
Надзвичайні: |
|||||
|
- доходи |
200 |
||||
|
- витрати |
205 |
||||
|
Податки з надзвичайного прибутку |
210 |
||||
|
Чистий: |
|||||
|
- прибуток |
220 |
3074 |
3613 |
3711 |
3890 |
|
- збиток |
225 |
Таблиця 3.16 - Елементи операційних витрат
|
Найменування показника |
Код рядка |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Матеріальні затрати |
230 |
4588 |
5011 |
5667 |
6002 |
|
Витрати на оплату праці |
240 |
2259 |
2387 |
2490 |
3200 |
|
Відрахування на соціальні заходи |
250 |
671 |
699 |
714 |
728 |
|
Амортизація |
260 |
1001 |
1078 |
1127 |
1224 |
|
Інші операційні витрати |
270 |
80 |
95 |
104 |
114 |
|
Разом |
280 |
8599 |
9270 |
10102 |
11268 |
Таблиця 3.17- Баланс
|
Актив |
Код рядка |
На початок 2010 року |
На початок 2011 року |
На початок 2012 року |
На кінець 2012 року |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
І. Необоротні активи |
|
|
|||
|
Нематеріальні активи: |
|
|
|||
|
Залишкова вартість |
10 |
|
|
||
|
Первісна вартість |
11 |
|
|||
|
Накопичена амортизація |
12 |
||||
|
Незавершене будівництво |
20 |
1207 |
1300 |
1240 |
1260 |
|
Основні засоби: |
|||||
|
Залишкова вартість |
30 |
7197 |
7203 |
7304 |
7440 |
|
Первісна вартість |
31 |
11275 |
11317 |
11440 |
11546 |
|
Знос |
32 |
4078 |
4114 |
4136 |
4106 |
|
Довгострокові біологічні активи: |
|||||
|
Справедлива залишкова вартість |
035 |
889 |
903 |
914 |
918 |
|
Продовження таблиці 3.17 |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|||||
|
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
40 |
||||
|
інші фінансові інвестиції |
45 |
2 |
4 |
7 |
5 |
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
50 |
||||
|
Відстрочені податкові активи |
60 |
||||
|
Інші необоротні активи |
70 |
||||
|
Усього за розділом І: |
80 |
9295 |
9410 |
9465 |
9623 |
|
ІІ. Оборотні активи |
|||||
|
Запаси: |
|||||
|
Виробничі запаси |
100 |
2944 |
2100 |
2600 |
2560 |
|
Тварини на вирощуванні та відгодівлі |
110 |
1085 |
1085 |
1098 |
1100 |
|
Незавершене виробництво |
120 |
2001 |
1780 |
1600 |
1620 |
|
Готова продукція |
130 |
207 |
230 |
238 |
245 |
|
Товари |
140 |
||||
|
Векселі одержані |
150 |
||||
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|||||
|
Чиста реалізаційна вартість |
160 |
3646 |
3652 |
3756 |
3760 |
|
Продовження таблиці 3.17 |
|||||
|
Первісна вартість |
161 |
3646 |
3652 |
3756 |
3760 |
|
Резерв сумнівних боргів |
162 |
||||
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
|||||
|
з бюджетом |
170 |
||||
|
за виданими авансами |
180 |
||||
|
з нарахованих доходів |
190 |
||||
|
із внутрішніх розрахунків |
200 |
||||
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
210 |
||||
|
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
||||
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|||||
|
в національній валюті |
230 |
21 |
23 |
28 |
27 |
|
в іноземній валюті |
240 |
||||
|
Інші оборотні активи |
250 |
329 |
318 |
320 |
314 |
|
Усього за розділом ІІ |
260 |
10233 |
9188 |
13396 |
13386 |
|
III. Витрати майбутніх періодів |
270 |
||||
|
Баланс |
280 |
19528 |
18598 |
22861 |
23009 |
|
Пасив |
Код рядка |
На початок 2009 року |
На початок 2010 року |
На початок 2011 року |
На кінець 2011 року |
|
І. Власний капітал |
|
|
|
||
|
Статутний капітал |
300 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Пайовий капітал |
310 |
||||
|
Продовження таблиці 3.17 |
|||||
|
Додатковий вкладений капітал |
320 |
||||
|
Інший додатковий капітал |
330 |
||||
|
Резервний капітал |
340 |
||||
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
350 |
10044 |
10140 |
11080 |
10900 |
|
Неоплачений капітал |
360 |
||||
|
Вилучений капітал |
370 |
||||
|
Усього за розділом І |
З80 |
10045 |
10141 |
11081 |
10901 |
|
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів |
|
||||
|
Забезпечення витрат персоналу |
400 |
||||
|
Інші забезпечення |
410 |
||||
|
Цільове фінансування |
420 |
||||
|
Усього за розділом ІІ |
430 |
||||
|
ІІІ. Довгострокові зобов’язання |
|||||
|
Довгострокові кредити банків |
440 |
1754 |
1689 |
2670 |
2580 |
|
Інші довгострокові фінансові зобов’язання |
450 |
||||
|
Відстрочені податкові зобов’язання |
460 |
||||
|
Інші довгострокові зобов׳язання |
470 |
4371 |
4200 |
4410 |
4390 |
|
Усього за розділом ІІІ |
480 |
6125 |
5889 |
7080 |
7990 |
|
ІV. Поточні зобов’язання |
|||||
|
Закінчення таблиці 3.17 |
|||||
|
Короткострокові кредити банків |
500 |
569 |
502 |
620 |
670 |
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями |
510 |
||||
|
Векселі видані |
520 |
||||
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
530 |
1994 |
1900 |
1890 |
1923 |
|
Поточні зобов’язання за розрахунками: |
|||||
|
З одержаних авансів |
540 |
||||
|
З бюджетом |
550 |
||||
|
З позабюджетних платежів |
560 |
||||
|
Зі страхування |
570 |
||||
|
З оплати праці |
580 |
164 |
168 |
160 |
170 |
|
З учасниками |
590 |
194 |
190 |
156 |
186 |
|
Із внутрішніх розрахунків |
600 |
||||
|
Інші поточні зобов’язання |
610 |
437 |
366 |
400 |
654 |
|
Усього за розділом ІV |
620 |
3358 |
2568 |
3726 |
4230 |
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
||||
|
Баланс |
640 |
19528 |
18598 |
22861 |
23009 |
В таблиці 3.18 наведені дані, необхідні для оцінки економічного розвитку.
Таблиця 3.18 - Прогнозування економічних показників Фінанси - І 2010-2012 рр., необхідних для оцінки рівня розвитку організації
|
Рік |
Фінанси - І |
|||
|
Доход від реалізації продукції |
Обсяг виготовленої продукції |
Основні фонди |
Сукупні витрати |
|
|
2010 |
12006,4 |
167 |
7611 |
14018,6 |
|
2011 |
12100 |
166,2 |
7689 |
14660 |
|
2012 |
12328 |
166 |
7980 |
14540 |
Таблиця 3.19 - Прогнозування економічних показників Бізнес-процеси - ІІ 2010-2012 рр., необхідних для оцінки рівня розвитку організації
|
Рік |
Бізнес-процеси - ІІ |
|||
|
Продуктивність праці |
Собівартість готової продукції |
Сукупні витрати на виробничо-технічний розвиток |
Витрати на розробку нових видів продукції |
|
|
2010 |
57,18 |
11880,7 |
412,8 |
55,7 |
|
2011 |
59,8 |
12305 |
434,6 |
54,9 |
|
2012 |
60,11 |
11670,8 |
449 |
52,7 |
Таблиця 3.20 - Прогнозування економічних показників Клієнти - ІІІ 2010-2012 рр., необхідних для оцінки рівня розвитку організації
|
Рік |
Клієнти - ІІІ |
||
|
Доход від нових клієнтів |
Збитки від втрати клієнтів |
Витрати на рекламу |
|
|
2010 |
8,6 |
3,6 |
3,9 |
|
2011 |
8,2 |
3,3 |
4 |
|
2012 |
8,8 |
3 |
4,5 |
Таблиця 3.21 - Прогнозування економічних показників Навчання та розвиток персоналу - ІV 2010-2012 рр., необхідних для оцінки рівня розвитку організації
|
Рік |
Навчання та розвиток персоналу - ІV |
|
|
Сукупні витрати на навчання |
Фонд о/п |
|
|
2010 |
19,8 |
2618,9 |
|
2011 |
20,1 |
2715 |
|
2012 |
20,3 |
2789 |
Користуючись необхідними даними з наведених вище таблиць, проведемо кореляцію (Додаток В) та визначимо прогнозний рівень економічного розвитку (табл.3.22).
Таблиця 3.22 - Показники економічного розвитку за 2009 - 2009 роки
|
Рік |
2010 |
2011 |
2012 |
|
W |
0,534489 |
0,578976 |
0,645309 |
Як видно з таблиці 3.22, прогнозний рівень економічного розвитку за найближчі три роки не вийде на ІV рівень (підприємства зі стійкою динамікою економічного розвитку), але відмічається тенденція до збільшення показника. Це говорить про те , що запропоновані нами заходи виявилися вдалими. А при постійному моніторингові зовнішнього та внутрішнього середовища та проведенні додаткових заходів з підвищення ефективності виробництва, підприємство зможе піднятися на вищий рівень економічного розвитку.
3.4 Прогнозування соціального розвитку ПСП «Молнія-1»
Провівши необхідні розрахунки, зважаючи на запропоновані заходи щодо покращення умов праці та зниження травматизму, отримаємо дані, занесені в таблицю 3.23.
Таблиця 3.23– Зпрогнозовані соціальні показники 2010-2012 рр., необхідні для оцінки рівня розвитку організації
|
Частні показники соціального розвитку |
Рівень показника до впровадження заходів |
Рівень показника після впровадження заходів |
||||
|
2007 |
2007 |
2007 |
2010 |
2011 |
2012 |
|
|
Рівень соціальної активності |
0,14 |
0,14 |
0,14 |
0,15 |
0,16 |
0,16 |
|
Рівень художньої самодіяльності |
0,3 |
0,3 |
0,3 |
0,27 |
0,25 |
0,25 |
|
Рівень спортивної роботи |
0,11 |
0,11 |
0,11 |
0,12 |
0,13 |
0,12 |
|
Рівень стабільності кадрів |
0,07 |
0,07 |
0,07 |
0,09 |
0,08 |
0,07 |
|
Рівень освіти |
0,13 |
0,13 |
0,13 |
0,18 |
0,2 |
0,23 |
|
Рівень професійної підготовки |
0,03 |
0,03 |
0,03 |
0,06 |
0,08 |
0,1 |
|
Рівень забезпеченості санітарно-побутовими приміщеннями |
0,86 |
0,86 |
0,86 |
1,3 |
1,4 |
1,3 |
|
Рівень забезпеченості харчуванням |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
0,98 |
0,96 |
0,97 |
|
Рівень забезпеченості оздоровчими таборами |
0,04 |
0,04 |
0,04 |
0,036 |
0,036 |
0,036 |
|
Рівень забезпеченості дитячими садками |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
0,027 |
0,028 |
0,029 |
|
Рівень забезпеченості базами відпочинку |
0,06 |
0,06 |
0,06 |
0,072 |
0,07 |
0,069 |
|
Рівень травматизму |
0,006 |
0,006 |
0,006 |
0,004 |
0,003 |
0,004 |
|
Рівень професійних захворювань |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
0,12 |
0,11 |
0,11 |
|
Рівень тимчасової непрацездатності |
3,4 |
3,4 |
3,4 |
2,8 |
2,7 |
2,6 |
|
Рівень трудової дисципліни |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,096 |
0,095 |
0,96 |
Дані таблиці 3.23 вказують на те, що запропоновані заходи дали можливість зменшити рівні травматизму на 0,002, професійних захворювань на 0,08, тимчасової непрацездатності на 0,6 у 2010 році.
Для підвищення рівня соціального розвитку на ПСП «Молнія-1» рекомендується застосувати й інші напрямки.
Після проведеного аналізу соціально-кваліфікаційної структури, ми дійшли висновку, що для її покращення, необхідно провести такі заходи:
1) зменшити кількість жінок, що займаються важкою працею;
2) підвищити рівень освіти працюючих, так як на підприємстві більша частина працівників не має вищої освіти;
3) забезпечити задовільні умови виходу на пенсію (надати необхідні пільги);
4) проводити постійне сприяння кар’єрного росту працівників.
Для подальшого вдосконалення соціального розвитку, модель системи управління мотивацією працівників сільськогосподарського підприємства «Молнія-1» повинна містити взаємопов'язані елементи кадрової роботи, яка на сільськогосподарських підприємствах практично відсутній.
Основні елементи її такі:
1) вивчення персоналу підприємства на предмет його потреб (моніторинг, аудит);
2) розробка системи мотиваторів (гідне грошове винагороду, можливість кар'єрного росту, можливість підвищення кваліфікації і саморозвитку тощо) і стимулів (подання до почесного звання, здійснення безкоштовного медичного обслуговування, моральне заохочення у формі почесної грамоти, подячного листа та ін.);
3) механізм функціонування системи, що включає в себе елементи прогресивних форм організації та оплати праці, комерційного господарського розрахунку, ефективної фінансової системи, більш досконалих форм взаємин з партнерами по АПК та ін.
Створення системи мотивації до праці в аграрній сфері відноситься до числа самих складних проблем, оскільки вимагає врахування специфіки відносин у ній, обумовленої особливостями, як хліборобської праці, так і сільського способу життя.
У рамках розробки і реалізації напрямку вдосконалення соціально-культурних і житлово-побутових умов працюючих можуть виділятися цільові програми для вирішення найбільш пріоритетних за дач соціального розвитку підприємства. Так, наприклад, можуть розроблятися такі цільові програми, як «Здоров'я», «Житло», «Мати і дитина» та ін.
Найбільш типовими задачами даного напрямку вдосконалення соціального розвитку є надання матеріальної допомоги, і в першу чергу багатодітним сім’ям, забезпечення працівників підприємства місцями у дитячих садочках та на базах відпочинку, видача безвідсоткових позичок на будівництво житла, відпустка виробленої продукції за зниженими цінами, одноразові виплати допомоги при виході на пенсію, відпустку, часткова
оплата харчування, проїзду і т.д.
3.5 Підрахунок коштів, необхідних для впровадження запропонованих заходів на сільськогосподарському підприємстві «Молнія - 1»
Для реалізації запланованих дій необхідно залучання коштів. Перелік заходів щодо підвищення рівня соціально-економічного розвитку та їх вартість занесені до таблиці 3.24.
Таблиця 3.24 - Підрахунок коштів, необхідних для впровадження заходів, направлених на підвищення соціально-економічного рівня розвитку ПСП «Молнія-1»
|
Заходи |
Вартість, тис. грн. |
|
Витрати на придбання мінеральних добрив |
129 |
|
Витрати на проведення снігозатримання |
10,89 |
|
Витрати на зміну раціону годівлі корів |
180,9 |
|
Витрати на підприємстві для покращення умов праці та попередження нещасних випадків |
44,85 |
|
Всього |
365,64 |
Так як, згідно бухгалтерській звітності у 2009 році чистий прибуток становив 3074 тис. грн., то кошти, необхідні для втілення запропонованих заходів можна залучити з прибутку. А завдяки тому що наведені вище заходи для підвищення рівня економічного розвитку підвищать рентабельність виробництва на 5,25% у рослинництві і 0,9% у тваринництві, підприємство у найближчий термін поверне свої вкладення.
ВИСНОВКИ
У третьому розділі дипломної роботи було запропоновано заходи щодо вдосконалення рівня соціального-економічного розвитку ПСП «Молнія-1».
Серед заходів, що мають вплинути на економічний розвиток пропонується внесення нових мінеральних добрив (аміачної селітри) для вирощування ярої пшениці і зміна раціону годівлі корів. Проведені розрахунки вказують на те, що ці пропозиції підвищать рівень рентабельності виробництва на 5,25% у рослинництві і 0,9% у тваринництві.
Прогноз рівня економічного розвитку на найближчі три роки показав, що хоча підприємство і не вийде на новий рівень, але відмічається тенденція росту даного показника, що є позитивною ознакою запропонованих заходів.
Для підвищення рівня соціального розвитку, першочергово пропонується вжити заходив для поліпшення умов праці робітників (побудувати сауну, провести ремонт душових, облаштувати умивальники і кімнату для відпочинку) та зниження травматизму (виготовити в необхідній кількості підставки під трактори та сільськогосподарську техніку, обладнати тепловими завісами вхідні двері майстерні, виготовити в достатній кількості дерев'яних лежаків з підголівниками для ремонту автомобілів та ін.). Хоча економічна ефективність становить 0,21 грн. на кожну гривню витрат, якщо врахувати витрати підприємства на відшкодування потерпілим і внески в фонд страхування від нещасних випадків, то економічна ефективність СУОП значно збільшиться.
До інших напрямків вдосконалення рівня соціального розвитку, на які підприємство повинно орієнтуватися і докладати зусиль для їх втілення, можна віднести: покращення соціально-кваліфікаційної структури персоналу, системи преміювання та соціально-культурних і житлово-побутових умов працюючих.
Також був проведений підрахунок вартості запропонованих заходів та виявлено, що залучити потрібну суму коштів можна з прибутку.
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Загальні положення
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Охорона праці є обов'язковим елементом організації будь-якого підприємства. Актуальність питання охорони праці на підприємствах обумовлена вирішенням її основних питання, тобто забезпечення здорових і безпечних умов праці для всіх працівників підприємства.
Даний розділ дипломної роботи присвячений розгляду питань охорони праці на підприємстві «Молнія-1».
4.2 Управління охороною праці в економічній структурі
4.2.1 Аналіз законодавства в галузі охорони праці
Законодавча база охорони праці налічує ряд законів, основними з яких являються Закон «Про охорону праці» [51], Кодекс законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Закон України "Про охорону праці" [51], що визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює взаємини між працівником і адміністрацією з питань охорони праці. Закон поширюється на усі види діяльності., крім цього, охорона праці базується на нормативних актах.
Дія Закону [51] поширюється на всі юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працючих. Наведені правові норми регламентують організацію роботи в галузі охорони праці на підприємствах (в установах), планування і фінансування заходів щодо охорони праці; визначають структуру служби по охороні праці; передбачають організацію нагляду і контролю за дотриманням правил охорони праці; регламентують порядок розслідування й обліку нещасливих випадків; компенсації матеріального збитку; відповідальності за порушення вимог охорони праці. У сучасних умовах рішення основних задач охорони праці тісно зв'язано з ефективністю діяльності економічних структур.
Державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
Питання охорони праці в даному розділі розглядаються стосовно працівників підприємства «Молнія-1». У приміщенні працюють робітники, які виконують роботу з використанням ПЕОМ. Тому передбачаються умови праці з урахуванням санітарних норм НПАОП 0.00 - 1.31 - 99 [53], тобто норма площі на одного працюючого не менш 6м2.
На працюючих впливають такі небезпечні виробничі фактори, як неналежне освітлення, не враховуються іноді ергономічні характеристики робочого місця, відсутність вентиляції, наявність пилу у робочих приміщеннях, наявність шуму та неіонізованого випромінювання [52].
4.2.2 Основні завдання служби охорони праці на ПСП «Молнія-1»
У відповідності ст. 13 [51] роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою він забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
Схема управління охороною праці в сільськогосподарському підприємстві «Молнія-1» приведена в Додатку Г.
Роботодавець забезпечує функціонування системи керування охороною праці, для чого на підприємстві:
4.3 Промислова санітарія
4.3.1 Мікроклімат виробничого приміщення
Метеорологічні умови або мікроклімат визначають наступні параметри: температура (°С), швидкість руху повітря (м/с), відносна вологість повітря (%) і інтенсивність теплового випромінювання.
З урахуванням параметрів мікроклімату метеоумови в приміщенні поділяються на оптимальні та допустимі. У відповідності до ГОСТ 12.1.005-88 [4] встановлюються оптимальні умови, при виборі яких враховується пора року та категорія важкості роботи.
За затратами енергії робота характеризується напруженою розумовою працею (сидяча робота, і потребує до 119 ккал/год. затрат енергії) та згідно [54] визнається, як категорія важкості - 1а.
Оптимальні параметри мікроклімату наведені у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Оптимальні параметри мікроклімату
|
Категорія роботи по енергозатратам |
Пора року |
Температура повітря, °С |
Відносна вологість повітря, % |
Швидкість руху повітря, м/с |
|
легка 1а |
Холодна |
22-24 |
40-60 |
0,1 |
|
Тепла |
23-25 |
Підтримка на заданому рівні параметрів, що визначають мікроклімат у приміщенні й чистоту повітряного середовища, здійснюється за допомогою вентиляції та кондиціонерів.
У технологічних відділах СНиП 2.04.05-92 [55] передбачається загально обмінна припливно-витяжна вентиляція. Природна вентиляція здійснюється неорганізованим шляхом за рахунок провітрювання через фрамуги. Для забезпечення прийнятих умов мікроклімату у приміщенні, відповідно до вимог СНиП 2.04.05-92 [55], передбачені кондиціонері, які забезпечують температурний режим та відносну вологість повітря.
Вміст озону у робочому приміщенні не повинен перевищувати 0,1 мг/м3, пилу - 4 мг/м3, оксидів азоту - 5 мг/м3.
Опалення організовують відповідно до СНиП 2.04.05-92 [55] Застосовується водяна система опалення. Як нагрівальні прилади застосовуються конвектори водяного опалення низького тиску.
Система опалення у зимовий період централізована, носієм тепла є вода. Водозабезпечення відбувається за рахунок міського водопроводу.
4.3.2 Виробниче освітлення
Освітлення приміщень - штучне і природне. Природне освітлення здійснюється через бокові отвори, орієнтовані переважно на північ.
У приміщенні використовується природне освітлення (бокове,одностороннє), яке здійснюється через світлові прорізи у зовнішніх стінах і система штучного рівномірного загального освітлення за допомогою люмінесцентних ламп потужністю 40Вт або енергоекономічні потужністю 36Вт типу ЛБ, ЛХБ, так як вони більш економічні та мають склад спектру близький до сонячного.
Природне освітлення бокове однобічне. Для визначення нормованого значення КПО скористаємося формулою 4.1 [56]
еIVn = еIIIn*mС (4.1)
де еIIIn – значення КПО для третього розряду зорових робіт, для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи III розряду (середньої точності), для бокового освітлення, еIIIn = 2%;
mn – коефіцієнт світлового клімату, m=0,9 для IV поясу світлового клімату;
C – коефіцієнт сонячності клімату, С = 0,75, тому що вікна виходять на північ
еN = 2*0,9*0,75=1,35%
В таблиці 4.3 приведені характеристики освітлення в приміщенні відповідно до СНиП II-4-79 [56].
Таблиця 4.2 - Характеристики виробничого освітлення
|
Найменування приміщення |
Розряд і підрозряд зорової роботи |
Контраст об’єкта з фоном |
Характе- ристика фону |
Штучне освітлення,лк |
Природне освітлення КПО ен,% |
eN, % |
|
|
Комбі новане |
Зага льне |
||||||
|
Відділ бухгалтерії |
III |
Великий |
Світлий |
200 |
400 |
2 |
1,35 |
Розрахуємо площу світлових прорізів.
Площа світлових прорізів — площа прорізів в зовнішній оболонці будівлі, призначених для природного освітлення приміщень.
(4.2)
де en- нормоване значення КПО для третього розряду зорових робіт, en = 1,35;
ηо- світлова характеристика відповідно вікон і ліхтарів, ηо = 18;
Кбуд - коефіцієнт, що враховує затінення вікон конфронтуючими будинками, якщо будинків немає, то Кбуд = 1; Кбуд =1;
Кз- коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в процесі експлуатації застіклення залежний від концентрації шкідливих факторів у повітряному середовищі робочої зони й розташування світло проникливого матеріалу, Кз = 1,2 ;
Sп – площа підлоги приміщення,м2, Sп = 42 м2;
τ - загальний коефіцієнт світло пропускання світло прорізів, τ = 0,52;
r - коефіцієнти, що враховують підвищення КПО при бічному і верхньому освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення, r= 4,2;
Для даного приміщення площа світлових прорізів складає 5,6 м2. Реальна площа світлових прорізів 10 м2 (2 вікна 2,5*2) що, задовольняє вимогам.
Для освітлення приміщення використовують світильники типу ЛПО з люмінісцентними лампами ЛБ та енергозберігаючі лампи. Для місцевого освітлення використовують лампи накалювання.
4.3.3 Виробничий шум та вібрація
У приміщеннях, обладнаних ПЕОМ, рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звукового тиску на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 [57]. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПін 3.3.2-007-98 [62] та не перевищують 65 дБА. Нормованій рівень вібрації становить 92 дБ по віброшвидкості і 33 дБ повіброприскоренню [58].
Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Організаційними та технічними заходами для зниження шуму є:
4.3.4 Випромінювання від екрану ПЕОМ
Захист користувачів ПЕОМ від електромагнітного випромінювання і рентгенівського випромінювання забезпечується за допомогою екранів моніторів нових моделей, які забезпечують високий рівень захисту.
Профілактика шкідливого впливу від ПЕОМ полягає в таких заходах:
1) У використанні моніторів, що відповідають вимогам стандартів MPR-ІІ або ТСО-95 щодо захисту від випромінювання, або встановлення на ПЕОМ заземленого прискореного фільтра.
2) Додержання вільної схеми розташування робочих місць у приміщенні з ПЕОМ та незагромадження його великою кількістю інформаційного обладнання.
Відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 [62] допустимий рівень напруженості електростатичних полів повинен бути не більше 20 кВ/м. У приміщеннях для запобігання утворенню статичної електрики і захисту від неї повинні бути нейтралізатори і зволожувачі повітря, підлога повинна мати антистатичне покриття , а також необхідно робити заземлення екрану дисплея.
Згідно існуючим рекомендаціям час безперервної роботи з екраном не повинен перевищувати 4 години, тривалість перерви для відпочинку повинна складати від 5 до 15 хвилин.
Сумарний час роботи – до 50% тривалості зміни. Перерви повинні бути 10-15 хвилин кожна година роботи. Тривалі перерви ведуть до порушення робочої установки, розладу динамічного стереотипу.
4.4 Ергономічні вимоги до робочого місця
Робоче місце - це простір, оснащений необхідними технічними засобами (відображення інформації, органами управління та інше).
Конструктивні можливості цих засобів повинні узгоджуватись з антропометричними, біологічними, психологічними можливостями людини, дотриманням гігієнічних норм і вимог, з урахуванням заходів безпеки. Так, висота поверхні робочого столу, де розташовано комп'ютер, дорівнює 800 мм; робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, підставка для ніг иає ширину понад 300 мм. Робоче сидіння повинно бути підйомно-поворотним та регулюватись за висотою. Екран ВДТ та клавіатура розташовуються від очей на відстані 600 мм.
4.5 Електробезпека підприємства
При виникненні аварійної ситуації ПЕОМ негайно відключається від електричної мережі.
Для забезпечення електробезпеки відповідно до нормативних документів використовують систему організаційних і технічних заходів та засобів, згідно з Правилами будови електроустановок [66] . Приміщення, де розташовані ПЕОМ, по небезпечності ураження людини електричним струмом є приміщеннями з підвищеною небезпекою. Незважаючи на це, використовують технічні і організаційні заходи захисту користувачів ПЕОМ від ураження електричним струмом згідно з [62].
До технічних заходів відносяться:
До організаційних заходів відносяться:
Засоби захисту забезпечують зниження інтенсивності електромагнітних випромінювань на робочих місцях до санітарних норм. В залежності від умов дії електромагнітних полів можуть бути використані наступні способи і методи захисту:
4.6 Пожежна безпека
Пожежна безпека - стан об'єкта при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Причинами, що можуть викликати пожежу у цьому помешканні є:
1) несправність електропроводки і приладів;
2) коротке замикання електричних ланцюгів;
3) перегрів апаратури.
Приміщення кредитного відділу з пожежонебезпечної категорії відноситься до категорії – “В”, згідно з НАП Б Б.03-002-2007 [65], тому що в обігу знаходяться тверді спалимі речовини і матеріали. Ступінь вогнестійкості будинку, відповідно, до ДБН В 1.1-7-02 [69] – ІІ, помешкання, відповідно, до [60] по вибухонебезпечній зоні класу – 20, по пожежонебезпечній зоні класу – П-11а.
Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [67] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.
Система, запобігання пожежі:
1) контроль і профілактика ізоляції;
2) наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;
3) для захисту від статичної напруги використовується заземлення;
4) захист від блискавок будівель і устаткування.
Система пожежного захисту:
1) аварійне відключення і переключення апаратури;
2) наявність первинних засобів пожежегасіння, вогнегасників ВВК-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників. У даному приміщенні знаходиться 4 вогнегасника типу ВВК – 5 із розрахунку 2 вогнегасника на кожні 20 м2 приміщення [61];
3) система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;
4) захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;
5) використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель;
У помешканнях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежного захисту.
Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5 м., висота дверей не менше 2,0 м., ширина коридору 1,8 м.; робоче помешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільше віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м.
На підприємстві провадиться навчання персоналу правилам пожежної безпеки. На видних місцях розвішені необхідні інструкції, плакати, план евакуації персоналу у випадку пожежі.
4.7 Загальні питання охорони навколишнього середовища
Стан навколишнього середовища в Україні викликає серйозне занепокоєння, оскільки є результатом економічних помилок та екологічних прорахунків, оскільки уже не можливе самовідновлення і самоочищення природного середовища, іде активна деградація і небезпечне знищення запасів природних ресурсів.
У зв’язку з цим сформульовані основні шляхи виходу України із тяжкої екологічної кризи:
Оскільки, в основному, джерелами забруднення навколишнього середовища є технологічні процеси та недосконале очищення відходів від цих процесів, основним завданням являється розробка безвідходних або маловідходних технологій, використання сучасних транспортних засобів, впровадження організаційних заходів з екологічної безпеки, таких, наприклад, як плата за викиди в атмосферу та гідросферу, продаж квот на викиди в навколишнє середовище, раціональне розміщення підприємств, з урахуванням щільності населення та інше [70].
На сучасному етапі при масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати також їх вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації й після закінчення їхнього терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти., які визначають вимоги до виробництва й матеріалів, використовуваним у конструкції приладів [70]. Вони не повинні містити фреонів, хлоридів, бромідів (ВS 7750) ТСО 95.
У стандартах ТСО '99 закладено обмеження з кадмія у світлочутливому шарі екрану дисплея та ртуті в батарейках. Апарати, тара й документація повинні проходити нетоксичну переробку після використання.
Робота на ПК типу ІВМ РС/АТ не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище. Після витікання терміну служби він повністю підлягає вторинній переробці, а також апарати, тара, документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання.
Підприємство за специфікою роботи, крім відпрацьованих моніторів має відходи люмінесцентних ламп, побутові відходи, відходи паперу, відходи у вигляді залишків їжі. Відпрацьовані лампи люмінесцентні складують у відведених місцях та направляють на спеціалізовану переробку від ртуті. Папір подрібнюють і відправляють на утилізацію. Побутові відходи комунальні служби вивозять на полігон. Залишки їжі йдуть до корму тварин.
5 ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
Цивільна оборона України - це державна система
органів управління, сил і засобів, що створюється для організації
і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних
ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного
характеру [72].
В даному розділі дипломної роботи розглянуто надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, дії заручників у випадку терористичного нападу.
Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.
Залежно від причин, що можуть зумовити виникнення надзвичайної ситуації на території України, розрізняють [73]:
1] Надзвичайна ситуація техногенного характеру
2] Надзвичайна ситуація природного характеру
3] Надзвичайна ситуація соціально-політичного характеру
4] Надзвичайна ситуація воєнного характеру
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, які пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, поділяються на:
1) здійснення або реальну загрозу збройних нападів і утримання важливих об’єктів або реальну загрозу вчинення таких акцій щодо органів державної влади, установ, правоохоронних органів, телерадіоцентрів, військових гарнізонів, державних закладів, АЕС та інших важливих об’єктів;
2) викрадання (спробу викрадання) чи знищення суден, захоплення заручників, напад, замах на членів екіпажу повітряного та морського (річкового) судна;
3) знищення або викрадання з об’єктів зберігання, використання, переробки під час транспортування, військової техніки, вибухових речовин, радіоактивних і сильнодіючих речовин, препаратів і сировини;
4) аварії на арсеналах, складах боєприпасів та на інших об’єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних речовин та звичайних боєприпасів.
Тероризм – небезпечна хвороба суспільства. Це політика залякування, придушення політичних супротивників насильством. Внаслідок цього у звичайних громадян виникає страх їздити в метро, тролейбусах, потягах, літати літаками, відвідувати культурні та спортивні видовища, просто виходити на вулицю.
У сучасному світі масштаби тероризму досягли таких розмірів, що він став глобальною проблемою нарівні з ядерною загрозою й екологічними небезпеками.
Надзвичайні ситуації як наслідки терористичних актів — це можливі великі жертви населення, масова загибель сільськогосподарських тварин, значні матеріальні збитки і психологічний стрес населення.
Мета терористичних актів — посіяти паніку, страх серед населення, організувати протести проти політики урядів і правоохоронних органів, завдати економічних збитків державі або приватним фірмам, знищити політичних або економічних супротивників[74]
Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і пов’язані з існуванням занадто великих відмінностей між умовами життя людей, а також із недотриманням прав і свобод особистості у різних країнах світу.
За причинами виникнення тероризм буває:
1) соціальний (ідеологічний), який має на меті корінну або часткову зміну економічного чи політичного устрою власної країни;
2) національний, який здійснюється за етнічною ознакою та включає організації сепаратистського плану, що мають на меті боротьбу проти економічного та політичного диктату національних держав і монополій;
3) релігійний тероризм виникає у тих випадках, коли релігійна основа стає визначальною в політичному протистоянні. Він поділяється на фундаменталістський (ісламський) та сектантський;
4) кримінальний, який має особливий вплив під час проведення суспільно економічних перетворень, змін у законодавстві. (Цей вид тероризму характерний і для України, де є випадки вбивств кримінальними угрупуваннями своїх конкурентів);
5) світоглядний, мотивом якого є принципова невзгода з панівними нормами та стосунками в суспільстві (наприклад, з будівництвом ядерних об’єктів, забрудненням навколишнього середовища, явищами глобалізації) [74].
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з метою попередження надзвичайних ситуацій терористичного походження пропонує:
1) проводити оцінку можливих небезпек і ризику аварій на підприємствах з метою визначення найуразливіших місць, вузлів, агрегатів, терористичний вплив на які може призвести до надзвичайних ситуацій;
2) декларувати безпеку об'єкта підвищеної небезпеки щодо акту тероризму;
3) необхідність експертизи промислової безпеки;
4) на об'єктах підвищеної небезпеки керівництву об'єктів і відомств розробити плани запобігання аварій і їх локалізації;
5) інформувати про небезпеку, аварії і катастрофи органи виконавчої влади і громадськості;
6) підвищити відповідальність виробників і підприємців за порушення законодавства і завдані збитки;
7) запровадити відповідальність адміністрації підприємства за проектування і безпечну експлуатацію виробництва та виникнення аварій;
8) виявляти місця, умови і кризові ділянки на об'єктах, що можуть бути використані для проведення терактів, та вживати заходи для їх своєчасного блокування;
9) виявляти високу технологічну дисципліну, пильність, постійну увагу і контроль з боку керівників і спеціалістів на об'єктах підвищеної небезпеки [75].
Відвернення надзвичайних ситуацій терористичного походження або в разі виникнення зменшення їх масштабів об'єднує комплекс заходів, які належать до компетенції органів цивільної оборони, відповідних органів управління, що входять до складу МНС, МВС, Служби безпеки, органів виконавчої влади, органів держтехнагляду та інших відповідних органів.
Якщо людина опинились у будинку (приміщенні, території), захопленому терористами, але не була ними знайдена, необхідно дотримуватись таких правил:
1) зберігати спокій та намагатись уникнути контакту з терористами;
2) як можна тихіше повідомити правоохоронні органи про терористичну атаку, а також про своє місцезнаходження;
3) не курити;
4) не наближатись до дверей та вікон;
5) чітко виконувати інструкції та команди правоохоронців;
6) сховати свої документи та візитні картки.
Одразу після повідомлення про захват антитерористичними підрозділами буде вжито вичерпних заходів для збереження життя людей.
Почувши про початок антитерористичної операції (стрільба, вибухи), необхідно:
1) лягти на підлогу обличчям вниз, поклавши руки долонями на потилицю;
2) чітко виконувати команди співробітників антитерористичного підрозділу уникаючи різких рухів.
У разі захоплення терористами як заручника необхідно:
1) не провокувати своїми діями терористів на насильницькі дії (уникати різких рухів, шуму тощо);
2) на вимогу терористів негайно віддати їм особисті речі;
3) не реагувати на провокаційні дії терористів;
4) не дивитись терористам в очі;
5) не вживати алкоголю;
6) бути готовим до складнощів (відсутність свободи руху, їжі, води тощо);
7) не чинити опір озброєним терористам, що може призвести до численних людських втрат [76].
Таким чином, надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру являють собою серйозну загрозу для життєдіяльності людей. Тільки спільні зусилля керівників держав, відомств, керівників, спеціалістів і власників підприємств зможуть зменшити загрозу виникнення, сприятимуть своєчасній ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій терористичного походження з найменшими втратами. А завдяки умілим та чітким діям під час виникнення ситуацій, що загрожують життю, можна запобігти зайвим жертвам та надати можливість спеціальним підрозділам виконувати завдання щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, у тому числі ті, що виникли внаслідок терористичної діяльності.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1. Прогнозирование и планирование экономики: Учеб. пособие / В.И. Борисевич, Г.А. Кандаурова, Н.Н. Кандауров и др.; Под общ. ред. Г.А. Кандауровой. Мн.: БГЭУ, 2005 (Система дистанционного обучения).
2. В.И. Борисевич, Г.А. Кандаурова, Н.Н. Кандауров и др. Прогнозирование и планирование экономики: Учебно-практическое пособие / Под общ. ред. Г.А. Кандауровой. Мн., 2004г
3. Л.П. Владимирова. Прогнозирование и планирование в условиях рынка, учебное пособие (второе издание). М.: 2007 г.
4. Шіковець К.О. Моделювання управління економічним розвитком підприємств (на прикладі легкої промисловості) [Текст] / дис... канд. Ек. Наук: 08.06.01: захищена 4.02.06: затв.14.05.06/Шіковець К.О. - К., 2006. - 235 с.
5. Коупленд Т., Коллер Т., Муррин Дж. Стоимость компаний: оценка и управление / пер. с анг. [Текст] / Коупленд Т., Коллер Т., Муррин Дж. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2006. - 576с.
6. Білоус Г. Розвиток малого підприємництва в Україні [Текст] / Г. Білоус // Економіка України. - 2000. - №: 2. - С.34-40.
7.Богатирьов І.О. Ефективність розвитку підприємств [Текст] / Богатирьов І.О. // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наук. праць. Вип.7 - 8 (26 - 27). - К.: НДЕІ, 2003. - С.73-79.
8. Богатирьов І.О. Управління розвитком підприємств (за матеріалами малих підприємств меблевої промисловості України) [Текст]: дис... канд. Ек. Наук: 08.06.01: захищена 15.05.03: затв.27.09.03/Богатирьов І.О. - К., 2003. - 220 с.
9. Козаченко А. Оценка стратегий развития предприятия [Текст] / А. Козаченко // Бизнес информ. - 2004. - №: 3-4. - С.118-122.
10. Ансофф И.Х. Новая корпоративная стратегия [Текст] / Ансофф И.Х. - Санкт-Петербург.: СПб: Издательство "Питер", 2004. - 416 с.
11. Лавінський Г.В. та ін. Моделювання системних характеристик в економіці: Навч. посіб. [Текст] / Лавінський Г.В. та ін. - К.: УФЕІ, 2004. - 172с.
12. Богатирьов І.О. Теоретичні аспекти управління розвитком малих підприємств [Текст] / Богатирьов І.О. // Економіка та право. - 2003. - № 2 (6). - С.42-49.
13. Бойко М.Г. Методичні засади вибору оптимальної програми розвитку підприємств [Текст] / М.Г. Бойко // Стратегія екон. розвитку України: Наук зб. - 2002. - №1 (8). - С.473-477.
14. Бойко М.Г. Сучасні аспекти та пріоритети розвитку підприємництва в Україні [Текст] / Бойко М.Г. // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип.5. - К.: КНЕУ, 2004. - С.81-89.
15. Бочан І. Інституційна теорія розвитку приватного сектора економіки [Текст] / І. Бочан // Економіка України. - 2001. - №.: 10. - С.59-62.
16. Вакуленко А.В. Створення системи менеджменту якості як засіб удосконалення підходів до управління підприємством [Текст] / А.В. Вакуленко // Стратегія екон. розвитку України: Наук зб. - 2002. - №1 (8). - С.437-441.
17. Веклич О. Формування економічного механізму сталого розвитку України (Теоретико-конституційні засади) [Текст] / О. Веклич // Вісн. Нац. банку України. - 2000. - №: 2. - С.3-16.
18. Галіцин В.К. Системи моніторингу [Текст] / Галіцин В.К. - К.: КНЕУ, 2005. - 231 с.
19. Голдман М.А. Менеджмент и устойчивость экономический рост [Текст] / М.А. Голдман // Пробл. теории и практики упр. - 2001. - №.: 4. - С.93-96.
20. Грюниг Р., Хекнер Ф., Цойс А. Методы идентификации стратегических факторов успеха [Текст] / Грюниг Р., Хекнер Ф., Цойс А. // Проблемы теории и практики управления. - 1996. - № 6. - С.84-89.
21. Данько М. Проблеми прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки [Текст] / М. Данько // Економіка України. - 2004. - №: 5. - С.35-40.
22. Динкевич А. Закономерности экономического развития (проблемы методологии) [Текст] / А. Динкевич // Економічний розвиток. - 2001. - №.: 11. - С.71-80.
23. Д-р М. Кей Турбо-менеджмент: эволюция, управление, поведение в неоднородной среде [Текст] / Д-р М. Кей. - М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2003. - 277 с.
24. Каплан Роберт С., Нортон Девид П. Сбалансированная система показателей [Текст] / Каплан Роберт С., Нортон Девид П. - М.: ЗАО ”Олимп-Бизнес", 2004. - 320 с.
25. Касич А.О. Моделювання розвитку виробничо-економічних систем [Текст] / Касич А.О. // Регіональні перспективи. - 2006. - №2-3 (9-10). - С.141-143.
26. Козаченко А. Оценка стратегий развития предприятия [Текст] / А. Козаченко // Бизнес информ. - 2004. - №: 3-4. - С.118-122.
27. Коренєв Є.И. Розвиток принципів корпоративного управління на українських підприємствах [Текст] / Є.И. Коренєв // Регіональні перспективи. - 2000. - №: 2-3. - С.163-164.
28. Кравець І.М. Менеджмент організації в умовах економічної перебудови [Текст] / І.М. Кравець // Регіональні перспективи. - 2000. - №: 2-3. - С.148-150.
29. Краткий словарь по философии / Под общ. ред. И.В. Блауберга, И.К. Пантина. - 3-е изд., доработ. и доп. - М.: Политиздат, 1979. - 413 с.
30. Кроуфорд Ф., Мэтьюс Р. Миф о совершенстве [Текст] / Кроуфорд Ф., Мэтьюс Р. - М.: ЗАО Изд-во ”РОСМЭН-ПРЕСС", 2005. - 239 с.
31. Лабскер Л.Г. Вероятностное моделирование в финансово-экономической области [Текст] / Лабскер Л.Г. - М.: Альпина Паблишер, 2002. - 224 с.
32. Лавінський Г.В. та ін. Моделювання економічної динаміки: Навч. посіб. [Текст] / Лавінський Г.В. та ін. - К.: ЕКМО, 2003. - 128 с.
33. Лавінський Г.В. та ін. Моделювання системних характеристик в економіці: Навч. посіб. [Текст] / Лавінський Г.В. та ін. - К.: УФЕІ, 2004. - 172с.
34. Ламбен Жан-Жак Менеджмент, ориентированный на рынок [Текст] / Ламбен Жан-Жак. - СПб.: Питер, 2005. - 800 с.
35. Мазур О. Центр розвитку бізнесу як перспективна форма підтримки малого підприємництва [Текст] / О. Мазур // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. - 2001. - №: 4. - С.139-143.
36. Мерзляк А. Теоретичні аспекти та значення інвестицій у розвитку економіки [Текст] / А. Мерзляк // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. - 2003. - №: 4. - С.143-155.
37. Мец В.О. Економічни аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. [Текст] / Мец В.О. - К.: Вища шк., 2003. - 278 с.
38. Ольве Н., Рой Ж., Веттер М. Оценка эффективности деятельности компании. Практ. руководство по использованию сбалансированной системы показателей: Пер. с англ. [Текст] / Ольве Н., Рой Ж., Веттер М. - М.: Издательский дом ”Вильямс", 2004. - 304 с.
39. Осауленко О.Г. Інформаційне та управлінське забеспечення сталого розвитку [Текст] / О.Г. Осауленко // Статистика України. - 2005. - №: 3. С.4-9.
40. Петухов Р.М. Оценка эффективности промышленного производства: (Методы и показатели) [Текст] / Петухов Р.М. - М.: Экономика, 1990. - 95с.
41. Рюэгг-Штюрм Й. Системно-конструктивисткая "теория фирмы" и управление процессами глубоких изменений на предприятии [Текст] / Рюэгг-Штюрм Й. // Проблемы теории и практики управления. - 2004. - № 6. - С.87-91.
42. Стасюк В.П. Модели адаптивного управления предприятием [Текст] / Стасюк В.П. - Донецк: ДонНУ, ООО ”Юго-Восток, Лтд”, 2003. - 224
43. Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов [Текст] / пер. с англ. под редакцией Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2006. - 576 с.
44. Тренев Н.Н. Стратегическое управление предприятием на основе самоорганизации [Текст] / Тренев Н.Н. // Аудит и финансовый анализ. - 2005. - №1. - С.15-21.
45. Уайт Д., Багхай М., Коули С. Алхимия роста [Текст] / Уайт Д., Багхай М., Коули С. // Вестник МакКинси. - 2002. - №3. - С.7-33.
46. Узунов В.М. Фінансові аспекти розвитку підприємництва в Україні [Текст] / В.М. Узунов // Фінанси України. - 2001. - №: 8. - С.142-150.
47. Фостер Р. Созидательное разрушение: Почему компании, "построенные навечно", показывают не лучшие результаты и что надо сделать, чтобы поднять их эффективность [Текст] / Фостер Р. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 378 с.
48. Хаммер М. Бизнес в XXI веке: повестка дня [Текст] / Хаммер М. - М.: ООО ”Изд-во ”Добрая книга", 2005. - 336 с.
49. Шіковець К.О. Економіко-математичне забезпечення виробничих систем, що прагнуть до ідеалу [Текст] // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України: Зб. наук. пр. - Вип.3. - К.: ДНДІІМЕ, 2003. - С.57-63.
50. Основы менеджмента: Учеб. пособие / А.К. Феденя. – Мн.: Бестпринт, 2006. – 324с.
51. Закон України « Про охорону праці ». - Введений 21.11.2002 р.
52. ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введен 01.01.76. Изменен 1978.
53. НПАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. – К.: Держнаглядохоронпраці, 1999. – 112 с.
54. ГОСТ 12.0.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введен с 01.01.9 0 .
55. СНиП 2.04.05-9 1 .Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция, кондиционирование воздуха.- М.: Стройиздат, 1992.-110с.
56. СНиП II-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение.– М.: Стройиздат ,1982.-48с.
57. ГОСТ 12.1.003-83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введ. 01.07.84.
58. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. – Введен 01.07.91.
59. ГОСТ 12.1.006-84*. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.-Введен 01.01.85.Изменен 1988.
60. НРБУ-97. Норми радіаційної безпеки України. Затв.Гол.Сан.лікарем України.18.07.97 №58.
61. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.- Введ 01.01.85.
62. ДСанПіН 3.3.2-0.07-98. Державні санітарні правила і норми при роботі з візуальними дисплейними терміналами, 1998.
63. ПУЭ -87. Правила устройства электроустановок.– М.: Энергоатомиздат, 1988.– 648 с.
64. ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. – Введ. 01.07.82. Изменен 1987.
65. НАП Б Б.03-002-2007 . Нормативний акт пожежної безпеки.Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною набезпекою. Наказ МНС №633 від 03.12.2007.
66. НПАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. Діє з 01.01.02 р.
67. ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. – Введ. 01.07.92.
68. ДСТУ Б В.2.5.-38:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.-К.; МІНРЕòОНБУД України.Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва Укпвїни від 27.06.2008 №269. Діє з 01.01.2009р.
69. ДБН В. 1.1-7-02.Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежена безпека об’єктів будівництва. – К: 2003 – 41 с. Діє з 01.01.03р.
70. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища”.-Введений 01.07.91 р.
71. Стандарт ТСО’03 FLAT PANEL DISPLAYS , VERSION 3.0.
72. Закон «Про цивільну оборону України». – ВРУ № 297 – Х.И. К., 1993
73. Постанова Кабінету Міністрів України №1099 від 15.07.1998 р.
74. Кулаков М. А., Ляпун В. О., Мягкий В. О. та ін. Цивільна оборона. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ за ред. Березуцького В. В., Харків:Факт, 2008 -312с.
75. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. –3-тє видання, перероблене і доповнене. - К.:Знання, 2004. – 190с.
|
76. Наказ №860 «Про затвердження Рекомендацій щодо дій населення у разі загрози та виникнення вибуху, у тому числі тих, що виникли внаслідок терористичної діяльності». - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи – Київ., 18.12.2009 |