Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Декоративно-ужиткове мистецтво особлива галузь творчої діяльності, спрямована, головним чином, для побуту.
В декоративно-ужитковому мистецтві первісне значення має намір виготовлення речі корисної і в той же час такої, яка має естетичну цінність.
Внутрішньо-видова класифікація у декоративно-побутовому мистецтві здійснюється за різними принципами: матеріальним, технологічним та функціональним. У залажності від вибраного критерію його розподіляють на спеціалізовані галузі: кераміка, текстиль, меблі, посуд, розпис тощо.
Декоративно-побутове мистецтво національні по самій своїй природі, бо народжкється із звичаїв, звичок, вірувань народу та безпосередньо наближене до його виробничої діяльності, до його побуту.
У давні часи витворами декоративно-побутового мистецтва були предмети розкоші (Давній Єгипет), красиві та зручні речі (Давня Греція), речі, які відрізнялись суровим смаком (Рим епохи республіки). Середньорічний аскетизм наклав печатку на побутове мистецтво, надав йому суто конструктивного, раціоналістично-суворого характеру, утилітарного за своєю спрямованістю. У пізніші часи розвитку феодального суспільства для побутових речей стає характерним сполучення прикраси та конструкції. На меблі, одяг та інші витвори побутового мистецтва стали переноситись вертикально-стрільчасті лінії та форми архітектури, речі більше орнаментуються. В епоху Відродження важливого значення набуває єдність і функції та красоти. Речі довгий час мають привабливість індивідуальної неповторності. Це унікальні твори, які зберігають чарівність таланту та усю особистість їх творця художника, ремісника. Розвиток виробництва у наш час все більше стирає сліди індивідуальності митця з творів, що вироблені заводським способом.
Але коли в промисловість приходить художник, то починається бурхливий розвиток дизайну.
Вершина декоративно-побутового мистецтва ювелірна справа, яка зберігає своє самостійне значення і сьогодні.
Особливий внесок у розвиток жанрів, шкіл декоративно-побутового мистецтва вносять народні промисли (наприклад хохломський та жостовський розписи, гжельський фарфор, вологодські мережива, оренбурськи хустки, грузинська чеканка по міді та сріблу, туркменськи килими і т.д.).