Підготовчий (вивчення стану проблеми, розроблення програми дослідження, формулювання гіпотез, вибір методів дослідження)

Цей етап передбачає:

1.  виявлення й використання результатів досліджень, що раніше проводилися з цієї теми;
2.  складання програми дослідження, яка зазвичай включає:
3.  формулювання проблеми, визначення об’єкта й предмета вивчення;
4.  визначення мети й завдань;
5.  пояснення й аналіз основних завдань; попередній системний аналіз об’єкта дослідження;
6.  висування робочих гіпотез;
7.  складання стратегічного плану вивчення;
8.  попереднє складання основних процедур збирання й аналізу початкових даних

Проведення дослідження та перевірка гіпотези (збирання фактичних даних – дослідницький етап)

За допомогою обраних методик і методів вивчається конкретне явище, для того щоб правильно зрозуміти його сутність і своєрідність

Статистична та якісна обробка матеріалу

Якісна обробка передбачає попереднє визначення показників, за якими можна судити про конкретні особливості досліджуваних психологічних явищ у процесі фактичного матеріалу. Згодом на їх основі здійснюється опис і узагальнення результатів дослідження. Однак однієї якісної обробки не достатньо. Кількісна обробка полягає у застосуванні методів альтернативного аналізу

Опис результатів дослідження (інтерпретація даних, формулювання висновків, практичних рекомендацій, складання прогнозу розвитку явищ у майбутньому)

На цьому етапі на основі якісної та кількісної обробки отриманих даних описується досліджуване явище, констатується наявність його певних властивостей і особливостей, робляться узагальнюючі умовиводи щодо закономірностей його функціонування і прояву. За потреби можуть бути складені практичні рекомендації для інших дослідників, які в майбутньому займатимуться вивченням цього питання. Крім цього може складатися прогноз розвитку досліджуваного явища в майбутньому

Основні

Спостереження

Експеримент

Науковий метод дослідження, що не обмежується реєстрацією фактів, а науково обґрунтовує причини того чи іншого психологічного явища

Активне втручання дослідника в діяльність піддослідного з метою створення умов. В яких виявляється психологічний факт.

Допоміжні

Тест, соціометрія, аутосоціометрія

Бесіда, анкета, аналіз продуктів діяльності, моделювання, біографічний метод

це цілеспрямоване і планомірне сприйняття явищ, результати якого фіксуються психологом

Види спостережень, що використовуються шкільним психологом

Характеристика

Безпосереднє

Здійснюється самим психологом безпосередньо в спостереженні за досліджуваним явищем і процесом

Опосередковане

Використовуютьсяготовірезультатиспостережень, підготовленііншими людьми

Відкрите (явне)

Спостереження, що проводиться заумовусвідомленогообома сторонами факту присутностісторонніх людей:

1.  поведінкаучня, якийзнає, що за ним спостерігають, змінюється;
2.  важливо, щоб мета спостереження прямо не повідомлялася

Включене (причетне)

Психолог включається в певнусоціальнуситуацію й аналізуєподію «зсередини», при цьомувінвиступає як член спостережуваної групи

Невключене (непричетне)

Психолог ведеспостереженняззовні

Систематичне (суцільне)

Регулярнеспостереженнявпродовжпевногоперіоду. Фіксуютьсявсі прояви психічної діяльності учня

Несистематичне (вибіркове)

Спостерігаєтьсяякий-небудь один психічний процес, яке-небудьоднепсихічнеявище (наприклад, навички спілкування, мовленнядитинитощо)

Довгострокове

Спостереження в процесі вивчення психічногорозвиткудитинивпродовжкількох років

Короткострокове

Спостереженняспрямоване на розв'язання найбільш актуальних в даний момент проблем

Казуальне (причинне)

Спостереженняокремихвипадків, що становлятьпевнийінтерес (спостереження за збудливоюдитиною)

Епізодичне

Фіксуютьсяокреміфактиповедінки, типові для певноїдитини

Зовнішнє (збоку)

Спосіб збиранняданих про школяра шляхом спостереження за ним збоку

Внутрішнє (самоспостереження)

Переживаючивідповіднеявище, дослідникспостерігає за собою, своїмивідчуттями

ЕКСПЕРИМЕНТ

метод збирання фактів у спеціально створених умовах, що забезпечують активний прояв досліджуваних психічних явищ

Види експерименту

Особливості експерименту

Природний

Психолого-педагогічний та інші залежно від сфери застосування. Особливості природного експерименту:

1.  Діяльність випробуваних вивчається в природних умовах (умови експериментальної обстановки зближуються з життям, природними умовами діяльності).
2.  Психолог сам активно викликає психічні процеси у зв'язку з поставленим завданням:
3.  змінює умови діяльності;
4.  змінює досліджуване явище;
5.  повторює досліджуване явище

Лабораторний

3 використанням апаратури й без використання апаратури

Констатуючий

Визначення фактичного стану й рівня тих чи інших особливостей психічного розвитку на момент проведення експерименту

Формуючий

Активне формування досліджуваної властивості в процесі спеціально організованого експериментального навчання й виховання:

1.  навчання певних знань, умінь і навичок;
2.  формування тих чи інших якостей особистості. Формуючий експеримент вимагає від дослідника:
3.  Розробленості теоретичних уявлень про параметри формованих психічних явищ.
4.  Чіткості планування ходу експерименту.
5.  Повного врахування різних факторів реального навчання, що впливають на виникнення досліджуваних психічних явищ

Критичний експеримент

Проводиться для того, щоб одночасно перевірити всі можливі гіпотези. Підтвердження однієї з них веде до спростування решти альтернатив

Пілотажний експеримент

Проводиться як пробний перед великим, трудомістким дослідженням, щоб потім не витрачати марно час

Польове дослідження

Проводиться для вивчення зв'язку між реальними змінами в повсякденному житті, наприклад між статусом учня в групі й кількістю звернень із приводу виконання завдання на уроці

Зразок протоколу експерименту

Протокол № _____

1.  ПІБ ____________________________________________

1.  Вік ________

1.  Стать ______

1.  Стан здоров’я ________________________________________

1.  Психічний стан _______________________________________

1.  Дата ______________

1.  Час ______________

1.  Завдання ____________________________________________________

1.  Експериментатор __________________________

Діагностична бесіда

Консультативна бесіда

1.  Можна починати з розпитування, поступово заміняючи його активним слуханням;
2.  у разі мовчання робити акцент на розпитуванні;
3.  коли школяр починає говорити про те, що наболіло, можна переходити до активного слухання

1.  Знайомство (формуються початкові образи співрозмовників);
2.  вислуховування;
3.  аналіз проблеми, виокремлення її елементів;
4.  визначення цілей, усвідомлення мотивів;
5.  прийняття рішення

Пам'ятайте! Школярам легше відповідати на питання:

1.  про їхні інтереси й захоплення;
2.  про взаємини з дорослими й однолітками;
3.  про потреби, мотиви, якими вони керуються

Пам'ятайте!Особливе значення має вміння створити атмосферу довіри:

1.  школяр повинен бути впевнений, що бесіда приносить користь;
2.  під час тісного контакту виникає потреба поділитися таємними думками, почуттями, довіритися

Під час формулювання й постановки питань

віддавати перевагу

уникати

1.  питанням у непрямій формі;
2.  питанням в означальній формі;
3.  коротким, максимально зрозумілим співрозмовникові питанням;
4.  досягненню певної мети кожним питанням

1.  постановки питань прямо;
2.  малопоширених і двозначних слів;
3.  формулювань, на які можна дати шаблонні відповіді;
4.  формулювань, що підказують певні відповіді;
5.  слів, що викликають певне негативне (позитивне) ставлення

Об’єднана єдиним дослідницьким задумом система питань, спрямована на виявлення кількісно-якісних характеристик предмета аналізу психіки дітей, батьків

Особливості складання анкети

Вимоги до анкети

Головний компонент анкети

Низка питань, що відповідає загальному задуму дослідження. Анкета має враховувати рівень загальної культури, вікові особливості та психологію учнів

Організація матеріалу анкети

У розташуванні питань необхідно також взяти до уваги спосіб обробки отриманих даних:

1.  точне формулювання конкретної мети й завдань анкетування;
2.  формулювання питань анкети на основі гіпотези

Вступ до анкети

Містить виклад теми, мети, завдань опитування; повідомлення про конфіденційність отриманої інформації. Пояснюється техніка заповнення анкети

Ставлення до анкети

З боку учнів визначається:

1.  допитливістю школяра;
2.  його знайомством з темою опитування.

Чим вище оцінюється анкета, тим більше інтересу до неї

Структура анкети

На початку анкети питання мають бути прості, нейтральні за змістом. Їх мета: сформувати установку на співробітництво, зацікавленість школяра.

У середині анкети подаються питання, що вимагають аналізу, міркування, активності пам’яті.

У кінці анкети пропонуються питання про загальні відомості: стать, клас, тощо

Основні вимоги до формулювання питань анкети

Питання мають:

Питання не повинні:

• відповідати дослідницькому завданню;

• мати подвійного тлумачення;

• бути сформульовані чітко й конкретно:

• пропонувати робити вибір між непорівнянними цінностями;

• ураховувати вікові особливості;

• визначатися соціальною ситуацією;

• ураховувати термінологію, прийняту в середовищі опитуваних;

• мати відбиток установки дослідження;

• бути однаково зрозумілими всіма анкетованими;

• формулюватися у вигляді підказок;

• бути однаково сформульованими;

• бути такими, на які немає інформації в опитуваних (недостатньо пам'яті, мислення);

• бути тактовними щодо особистості опитуваних;

• бути такими, на які можна одержати інформацію з інших джерел: особиста справа тощо;

• бути стилістично грамотними й передбачати конкретну відповідь

• становити велику кількість

Після складання анкети вона має бути піддана контролю:

1.  Чи досить чітко обгрунтовано техніку заповнення анкети й кожного питання?
2.  Чи всі питання анкети складено стилістично грамотно?
3.  Чи всі терміни зрозумілі учням?
4.  Чи не слід додати до деяких питань інші позиції (інші відповіді)?
5.  Чи немає логічної невідповідності між змістом формулювання питання й шкалою вимірювання?
6.  Чи не викличе питання негативних емоцій в учнів (неприємні асоціації, негативні спогади тощо)?
7.  Чи перевірено композицію всієї анкети?

Питання для вивчення

1.Загальні відомості про класний колектив (клас, кількість учнів, із них хлопчиків, дівчаток)

2.Структура групи

3.Спрямованість активності групи

4.Організаційна єдність

5.Інтелектуальна комунікативність

6.Психологічний клімат

7.Емоційно-вольова єдність

8.Рівень розвитку групи як колективу

9.Вплив соціального середовища в освітній установі на особистість учня, його навчання

10.Внутрішньогрупова диференціація групи:

1.  лідери, їх особливості;
2.  ізольовані учні, їх особливості

11.Особливості спілкування в групі

12.Характеристика малих груп