Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
27
Національна академія Державної прикордонної служби України
імені Богдана Хмельницького
Гороховська Тетяна Володимирівна
УДК 351:355:37 (477)
ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ
ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ
ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Спеціальність 13.00.04
„Теорія і методика професійної освіти”
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Хмельницький - 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.
Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор
ПОМЕТУН Олена Іванівна,
Інститут педагогіки АПН України,
лабораторія суспільствознавчої освіти,
завідувач лабораторії.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор ГРЯЗНОВ Ігор Олександрович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, докторантура, начальник докторантури.
кандидат педагогічних наук, доцент СИМОНЕНКО Тетяна Володимирівна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, кафедра методики викладання та культури української мови, доцент кафедри.
Захист відбудеться “ 18 ” жовтня 2007 р. о 11.45 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).
Автореферат розіслано “ 05 ” вересня 2007 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник О. В. Торічний
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У процесі розвитку демократичних основ українського суспільства посилюється роль правоохоронної діяльності, спрямованої на забезпечення прав і свобод громадян та здійснення боротьби зі злочинністю. Органи внутрішніх справ (ОВС) в Україні виконують функції, що мають на меті зміцнення правових основ суспільства. У зв’язку з цим сьогодні приділяється особлива увага питанням підвищення ефективності та вдосконалення професійної підготовки майбутніх працівників ОВС, формування у них професійної культури та культури професійного мовлення (КПМ) зокрема.
Посилення уваги державних органів і широкої громадськості до питань формування мовленнєвої культури у майбутніх працівників органів внутрішніх справ зумовлене соціально-правовими, культурологічними та науково-педагогічними чинниками, адже культура професійного мовлення працівників ОВС безпосередньо впливає на характер вирішення багатьох соціально-правових проблем, створює сприятливі умови для налагодження ефективних зв’язків з різними категоріями населення.
Культуру мовлення досліджували відомі науковці (І Білодід, І. Голуб, Т. Панько, О. Пономарів, Д. Розенталь та ін.) і методисти (М. Вашуленко, Т. Ладиженська, В. Капінос, М. Пентилюк, М. Соловейчик та ін.), у працях яких висвітлюються теоретичні засади розуміння поняття „мовленнєва культура”, її основні риси та характеристики, прийоми і засоби формування.
Проблемам мовленнєвої комунікативної підготовки майбутніх працівників органів внутрішніх справ присвячені праці О. Бандурки, І. Кириченка, В. Лукашевича, В. Синьова, В. Шакуна та ін. Психолого-педагогічні аспекти професійної підготовки працівників ОВС розглядали В. Галузинський, Г. Яворська. Як важливий елемент професійної діяльності працівника ОВС досліджувала культуру мовлення В. Клименко.
Проте аналіз лінгвістичної та психолого-педагогічної літератури і педагогічної практики з питань культури професійного мовлення майбутніх фахівців свідчить про наявність таких суперечностей: 1) між існуючим рівнем культури професійного мовлення та державними вимогами до неї; 2) між вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста МВС України до культури професійного мовлення і рівнем готовності науково-педагогічного складу до її формування; 3) між індивідуальними внутрішніми світоглядними позиціями курсантів, з якими вони прийшли до вищого навчального закладу, і загальними установками науково-педагогічного складу, який намагається організувати роботу з курсантами відповідно до виконання вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики працівника ОВС МВС України.
Таким чином, об’єктивні потреби розвитку культури професійного мовлення курсантів вищих навчальних закладів МВС України, практика навчання у вищій школі, а також теоретична нерозробленість зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проблеми виконано відповідно до тематики, передбаченої планом науково-дослідної роботи кафедри психолого-педагогічних основ роботи з персоналом Київського юридичного інституту МВС України та Тематики пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних досліджень вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України (додаток до Наказу МВС України від 30.06.2002 р. № 635, п.5.5.1.) „Удосконалення системи підготовки кадрів для органів внутрішніх справ” (№ 0100U004914).
Тема дисертації затверджена вченою радою Київського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України (протокол № 5 від 11.06.2001 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 9 від 25.11.2003 р.).
об’єкт дослідження –професійна підготовка майбутніх працівників органів внутрішніх справ у вищому навчальному закладі МВС України.
Предмет дослідження –педагогічні умови формування культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ у вищому навчальному закладі МВС України.
Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ у вищому навчальному закладі.
Гіпотеза дослідження: формування культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ буде ефективним, якщо:
Відповідно до сформульованої мети та висунутої гіпотези визначено завдання дослідження:
Теоретико-методологічною основою дослідження є культурологічний і системний підходи до розгляду педагогічної реальності, ідеї та концепції сучасної науки про культуру мовлення, зокрема й професійного, як специфічний спосіб людської діяльності, важливий засіб цілісного формування особистості; положення вітчизняної педагогічної і психологічної науки щодо професійної освіти і виховання.
Дослідження здійснювалось на основі концепцій та ідей особистісно-орієнтованого, діяльнісного і системного підходу до педагогічних явищ і процесів (В. Ананьєв, С. Архангельський, В. Беспалько, Б. Ломов, К. Платонов та ін.); фундаментальних положень вітчизняної психологічної (Л. Виготський, П. Гальперин, Г. Костюк, А. Петровський, С. Рубінштейн та ін.) і педагогічної наук (В. Бахтін, І. Бех, Л. Вяткін, В. Давидов, Л. Занков) щодо розвитку особистості, теорії наукового пізнання, взаємозв’язку навчання, виховання та розвитку, активності в діяльності, закономірностей формування знань, умінь і навичок студентів.
Методи дослідження. Для розв’язання сформульованих у дослідженні завдань, перевірки гіпотези було застосовано комплекс теоретичних та емпіричних методів:
Організація та етапи дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у Київському юридичному інституті МВС України, Київському національному університеті внутрішніх справ, Луганському державному університеті внутрішніх справ. Експериментом на різних етапах було охоплено 580 курсантів названих навчальних закладів.
Дослідження проводилося поетапно протягом 2001– рр.
На першому етапі (2001– рр.) здійснювався теоретичний аналіз наукової літератури з обраної проблеми; визначались концептуальні засади, мета й завдання дослідження, формулювалась робоча гіпотеза, розроблявся понятійний апарат, узагальнювався досвід роботи ВНЗ з проблем формування культури професійного мовлення майбутніх працівників ОВС.
На другому етапі (2003– рр.) проводився констатувальний експеримент, у процесі якого виявлено рівень сформованості КПМ курсантів. Було визначено сутність поняття „культура професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ”, виявлено її структуру та розроблено теоретико-прогностичну модель навчання, розкрито вплив мовних дисциплін на формування КПМ майбутніх працівників органів внутрішніх справ.
На третьому етапі дослідження (2005– рр.) здійснювався формувальний експеримент: проводилась перевірка результативності авторської моделі формування КПМ майбутніх працівників ОВС; аналізувались і розроблялись педагогічні умови процесу, засоби, методи і форми навчання; узагальнювався здобутий експериментальний матеріал; формулювалися висновки дисертаційного дослідження.
Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечувалися методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів емпіричного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
уперше визначені структурні компоненти культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ: мотиваційний (особистісно-творчий), когнітивний і діяльнісний (технологічний); виявлено та теоретично обґрунтовано сукупність педагогічних умов формування культури професійного мовлення майбутніх працівників ОВС (включення до змісту дисциплін мовної підготовки у ВНЗ МВС України навчальної інформації, що забезпечує формування культури професійного мовлення як складного особистісного утворення; застосування сукупності форм і методів організації навчального процесу, що забезпечують високу інтенсивність і якість комунікації курсантів у навчальному процесі; залучення курсантів до активної пізнавальної діяльності з виконання спеціальних пізнавальних завдань і вправ різного рівня складності, що забезпечують послідовне формування культури професійного мовлення); розроблено та експериментально перевірено модель формування культури професійного мовлення курсантів вищих навчальних закладів МВС України;
уточнено сутність і зміст поняття „культура професійного мовлення”;
удосконалено сутнісні характеристики, критерії та рівні сформованості культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ;
набуло подальшого розвитку поняття „культура професійного мовлення працівника органів внутрішніх справ”.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробці, експериментальній перевірці та впровадженні у навчальний процес ВНЗ МВС України моделі формування КПМ курсантів. Отримані експериментальні дані про стан сформованості культури професійного мовлення курсантів ВНЗ МВС України, розроблену авторську програму навчальної дисципліни „Українська мова професійного спрямування”, модель формування КПМ можуть бути використані викладачами інших навчальних закладів МВС України та враховані під час підготовки методичних матеріалів і підручників з мовних дисциплін.
Основні результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчально-виховному процесі Київського юридичного інституту МВС України (нині Навчально-науковий інститут підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ) (акт реалізації № 47/2 – 24 від 22.01.2007 р.), Київського національного університету внутрішніх справ (акт реалізації № 47/2 – 25 від 22.01.2007 р.), Луганського державного університету внутрішніх справ (акт реалізації № 100 від 17.01.2007 р.).
Апробація результатів дисертації. Отримані результати дослідження оприлюднено у виступах на всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми трансформації соціогуманітарної освіти” (м. Камянець-Подільський, 2003 р.); „Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом” (м. Хмельницький, 2004 р.); міжвузівських науково-методичних конференціях: „Проблеми культури професійної мови фахівця: теорія і практика” (м. Донецьк, 2004 р.); „Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи” (м. Київ, 2006 р.); щорічних науково-практичних та методичних конференціях: „Актуальні проблеми політичної реформи та формування правової держави в Україні (м. Київ, 2002 р., 2003 р.); „Правоохоронна діяльність: теорія, практика і навчання” (м. Київ, 2004 р. 2005 р.).
Публікації за темою дисертації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 8 наукових одноосібних статей, з них 4 –у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі педагогіки.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і 6 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 167 сторінках. Рукопис містить 1 рисунок, 23 таблиці. Список використаних літературних джерел налічує 189 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу та завдання, методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення дослідження, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику.
У першому розділі –„Теоретичні засади формування культури професійного мовлення” розкрито сутність культури професійного мовлення як педагогічної проблеми, визначено й обґрунтовано психолого-педагогічні засади цього процесу, сформульовано педагогічні умови формування культури професійного мовлення майбутніх працівників ОВС.
Проведений аналіз дав змогу сформулювати робоче визначення висхідного поняття дослідження: культура професійного мовлення –це складова професійної культури, інтегративна якість особистості, що проявляється в досконалому володінні нормами літературної мови та вміннях їх правильного, точного, виразного, комунікативно доцільного застосування у процесі передачі своєї думки у фаховому писемному та усному спілкуванні, позитивному особистісному ставленні фахівця до мовленнєвої діяльності як складової успішної професійної самореалізації.
Проведені дослідження дають змогу стверджувати, що зміст мовної освіти має забезпечити ефективне формування трьох компонентів культури професійного мовлення майбутніх працівників ОВС: мотиваційного, когнітивного та діяльнісного.
Мотиваційний компонент –передбачає інтеріоризацію загально-культурних, національних, мовних, професійних цінностей суспільства в особистісні, перетворення їх у відповідні професійні якості, що проявляються у повсякденній поведінці як складові елементи культури професійного мовлення на емоційно-чуттєвому рівні.
Когнітивний компонент передбачає оволодіння курсантами необхідною мовленнєвою інформацією.
Діяльнісний компонент потребує оволодіння необхідними прийомами, що відповідають чотирьом формам мовленнєвої діяльності: говоріння, читання, слухання, письмо.
Теоретичний аналіз свідчить, що для вдосконалення навчально-виховного процесу, пов’язаного з формуванням культури професійного мовлення курсантів, важливе значення має оптимальний відбір принципів організації навчального процесу, методів і прийомів навчання. З’ясовано, що серед висхідних методичних, дидактичних і загальнонаукових принципів і вимог до навчання основними є такі:
Як показують теоретичний аналіз, спостереження існуючої практики та багаторічний досвід викладання мовних дисциплін автором у процесі формування КПМ майбутніх фахівців ОВС найважливішими є методи і прийоми, що сприяють цілеспрямованому розвитку мовленнєвих умінь і навичок, допомагають курсантам удосконалювати вміння самостійно набувати знання, використовувати їх на практиці. Це такі методи і прийоми, як: теоретичне вивчення мови (бесіда, повідомлення, робота з підручником), теоретико-практичне вивчення мови (вправи з фонетики, граматики, орфографії, лексики, стилістики, метод контролю з елементами корекції мовлення) та практичне збагачення мови (активність мовленнєвого спілкування, копіювання мовленнєвих зразків).
Важливу роль відіграє урізноманітнення форм організації навчання, провідною серед яких є колективна. Беручи участь у такій діяльності, курсант посідає діалогічну позицію щодо інших курсантів і викладача й активно засвоює норми фахових дій, професійних стосунків. До колективних форм організації навчання відносяться диспути, дослідження, ділові ігри тощо.
Здійснені дослідження дають можливість стверджувати, що система формування КПМ курсантів ВНЗ МВС України базується на основному принципі загальної теорії систем –цілісності та єдності, що може бути реалізований у відповідній моделі процесу навчання. Така модель включає такі структурні елементи: мету, педагогічні умови, навчальний зміст, що містить усі види мовленнєвої діяльності, дидактичні та специфічні принципи організації навчально-виховного процесу, найбільш ефективні методи організації навчання й відповідні їм форми та засоби, якісну характеристику запланованих результатів, враховує й орієнтується на фахову специфіку діяльності майбутніх працівників ОВС та вимоги до спеціаліста структурних підрозділів системи МВС, викладені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці працівника органів внутрішніх справ (рис. 1).
З наведеного рисунку очевидно, що підготовка фахівця, громадянина демократичної України, у системі вищих навчальних закладів МВС України має на меті формування культури професійного мовлення майбутніх працівників ОВС, яке відбуватиметься за таких педагогічних умов:
У процесі мовної підготовки майбутніх працівників ОВС здійснюється формування мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів культури професійного мовлення. Зокрема, результатом розвитку мотиваційного компонента КПМ буде формування її складових елементів, що проявляються у повсякденній поведінці на емоційно-чуттєвому рівні. Розвиток когнітивного компонента проявляється в опануванні курсантами фаховими мовними знаннями, відповідними способами діяльності та мовленнєвим досвідом. Показниками розвитку діяльнісного (технологічного) компонента культури професійного мовлення буде оволодіння курсантами уміннями і навичками професійної мовленнєвої, комунікативної та пізнавальної діяльності, що обумовлюють рівень КПМ майбутніх працівників ОВС.
Рис. 1.1. Модель формування культури професійного мовлення
майбутніх працівників органів внутрішніх справ
У другому розділі роботи –„Експериментальне дослідження формування культури професійного мовлення у навчальному процесі ВНЗ системи МВС” висвітлено діагностику рівнів мовленнєвої культури курсантів, організацію експериментального навчання, описано хід та результати експериментального дослідження
Дослідження свідчать, що вивчення української мови в закладах вищої освіти розпочалося з набуттям чинності в Україні Закону про мови, у ст. 28 якого сказано, що навчальна і виховна робота у ВНЗ ведеться українською мовою навчання. Уведення до навчальних планів дисципліни „Українська мова професійного спрямування” сприяло підсиленню уваги у підготовці майбутніх працівників ОВС на підвищення рівня культури професійного мовлення, що безпосередньо пов’язано з їхньою фаховою підготовкою, адже професійна соціалізація курсанта юридичного профілю залежить не лише від знання національних галузей права, а й від тих гуманітарних дисциплін, які формують світогляд, загальну і мовленнєву культуру.
Проведений констатувальний експеримент свідчить, що до основних засобів навчання курсантів, які використовуються у масовій практиці навчання у ВНЗ МВС України, належать численні аналізовані нами підручники, посібники, довідники з культури мови та практичного курсу української мови, словники, таблиці та схеми, що допомагають краще засвоїти норми літературної мови, формувати чистоту, точність і логічність усних висловлювань, а також дидактичні матеріали (картки, завдання), навчальні моделі тощо. Допоміжними засобами навчання є технічні засоби навчання: аудіотехніка та аудіозаписи, лінгафонний практикум, відеотехніка, комп’ютерне обладнання.
Аналіз існуючих посібників з практичного курсу української мови для вищих навчальних закладів показав, що їхня теоретична та практична частини лише частково відповідають завданням ефективного формування культури професійного мовлення. У них відсутні теоретичний матеріал і вправи, що сприяють вирішенню завдання підготовки майбутніх працівників ОВС, і це негативно впливає на результати навчання.
Проведені дослідження дають можливість стверджувати, що загальний стан навчання української мови професійного спрямування в юридичних ВНЗ системи МВС не відповідає меті ефективного формування культури професійного мовлення і потребує розробки системної моделі мовленнєвої підготовки курсантів, зорієнтованої на підвищення рівня КПМ шляхом реалізації у навчальному процесі визначених нами педагогічних умов. Доцільність такої роботи підтвердили результати анкетувань і контрольних робіт, проведених серед курсантів.
Констатувальні дослідження дали змогу визначити такі важливі чинники, які треба враховувати у процесі мовної підготовки курсантів ОВС та формування у них КПМ: мова спілкування в позааудиторний час, регіон проживання до вступу у ВНЗ, національна приналежність тощо.
Відповідно до визначених мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів культури професійного мовлення для визначення показників і рівнів сформованості культури професійного мовлення курсантів-першокурсників використовувалися такі критерії: а) наявність мотивації до фахової мовленнєвої діяльності; б) рівень теоретичних знань фонетичної та граматичної системи мови, який забезпечує мовленнєві здатності працівника органів внутрішніх справ; б) сформованість нормативних умінь і навичок: предметно-практичних, предметно-розумових, знаково-практичних, знаково-розумових.
За названими вище критеріями та дослідженими показниками, що відповідають трьом компонентам культури професійного мовлення, було визначено чотири рівні сформованості мовленнєвої культури курсантів у масовій практиці навчання: високий, достатній, середній і низький та їх якісні характеристики:
) високий рівень сформованості КПМ –курсант: глибоко засвоює теоретичні знання з фонетики і граматики української мови, володіє нею в усній і писемній формах, в усіх різновидах функціональних стилів; застосовує як засіб спілкування виключно літературну мову; має багатий і різноманітний словниковий запас; уміє орієнтуватися в ситуації спілкування, сприймає й аналізує чуже мовлення та продукує власні висловлювання; виявляє розвинені навички самоконтролю та самокорекції; прагне оволодіти нормами мовленнєвої культури та розуміє необхідність володіння нею для успішного здійснення професійної діяльності; інтеріоризує професійні цінності у відповідні особистісні ціннісні орієнтації.
2) достатній рівень –курсант: володіє теоретичними знаннями з фонетики, граматики української мови; здебільшого дотримується норм літературної мови; має достатній словниковий запас; виявляє розвинене, граматично і стилістично правильне усне та писемне мовлення; достатньо орієнтується в ситуації спілкування, застосовує вміння сприймати й аналізувати чужі висловлювання і створювати власні; має навички самоконтролю та самокорекції; прагне оволодіти нормами мовленнєвої культури та усвідомлює її необхідність у майбутній професійній діяльності.
3) середній –курсант: виявляє певні знання фонетичної і граматичної системи мови здебільшого в теоретичному аспекті; часто порушує норми літературної мови; допускає різну кількість помилок в усній і писемній формах мовлення, пов’язаних з недостатнім словниковим запасом; епізодично застосовує вміння сприймати й відтворювати чуже мовлення; виявляє посередні навички самоконтролю та самокорекції; проявляє прагнення до оволодіння нормами мовленнєвої культури та усвідомлює її необхідність у майбутній професійній діяльності.
4) низький –курсант: виявляє неглибокі теоретичні знання фонетики і граматики української мови; порушує норми літературної мови; в усному і писемному мовлення виявляє різні типи помилок; має обмежений словниковий запас; не володіє навичками самоконтролю та самокорекції; не має прагнення до оволодіння нормами мовленнєвої культури та не усвідомлює її значення у майбутній професійній діяльності.
Для реалізації завдань формувального експерименту було розроблено авторську програму навчальної дисципліни „Українська мова професійного спрямування”, дібраний відповідний теоретичний навчальний матеріал до змісту курсу, розроблені пізнавальні завдання, ділові та інші інтерактивні вправи, ігри з елементами корекції мовлення, вироблені рекомендації щодо корекції професійних висловлювань.
Експериментальна програма навчальної дисципліни “Українська мова професійного спрямування” охоплювала лекційний курс і практичні заняття, котрі виступали домінуючою формою навчання, і була спрямована на формування у курсантів юридичного вищого навчального закладу всіх трьох компонентів культури професійного мовлення.
Основним шляхом організації пізнавальної діяльності на практичних заняттях стало використання інтерактивної технології навчання як сукупності форм і методів, що забезпечує високу ефективність комунікації курсантів у навчальному процесі.
Побудоване на цих основах експериментальне навчання показало значні зрушення у формуванні культури професійного мовлення у курсантів експериментальних груп (табл. 1). Після експериментального навчання і в експериментальних, і в контрольних групах значно зменшилася кількість курсантів з низьким рівнем культури професійного мовлення. Проте підвищення рівня культури професійного мовлення відбувалось неоднаково. Кількість курсантів із низьким рівнем КПМ в ЕГ зменшилася на 19,5 %, а в КГ –на 18,5 %; із середнім –в ЕГ на 14,6 %, а в КГ збільшилася на 8,5 %. Відносна ж кількість курсантів із достатнім рівнем збільшилася в ЕГ на 24,3 %, а в КГ –на 7 %, із високим –в ЕГ на 9,8 % і КГ на 3 %. Ці факти свідчать про ефективність запропонованої нами моделі вивчення курсантами юридичного вищого закладу освіти МВС України мовного курсу з метою формування культури професійного мовлення. Додатковий якісний аналіз результатів тестової перевірки знань також дав можливість стверджувати, що курсанти експериментальних груп краще володіють культурою професійного мовлення.
Таблиця 1
Порівняльний аналіз рівнів сформованості культури професійного мовлення
курсантів до експериментального навчання і після нього, (у %)
|
Рівні культури професійного мовлення |
Відсоток курсантів |
|||
|
До експерименту |
Після експерименту |
|||
|
ЕГ |
КГ |
ЕГ |
КГ |
|
|
Високий |
6,1 |
,5 |
,9 |
,5 |
|
Достатній |
22 |
24,5 |
,3 |
,5 |
|
Середній |
48,7 |
47 |
34,1 |
55,5 |
|
Низький |
23,2 |
21 |
3,7 |
2,5 |
Отже, формувальний експеримент підтвердив істинність сформульованої гіпотези та ефективність авторської моделі формування культури професійного мовлення у курсантів юридичного ВНЗ МВС України.
Отримані під час формувального експерименту позитивні результати не можна віднести лише на рахунок запровадженої моделі. Вони є здобутком усієї системи взаємодії викладача мовної дисципліни та інших викладачів ВНЗ.
Проведений експеримент був лише додатковим фактором, який органічно входив у цю систему, він дав можливість виділити та зрозуміти сутність головної тенденції досліджуваної проблеми –роботу з формування культури професійного мовлення курсантів необхідно організовувати та проводити цілеспрямовано і постійно, вона опосередковано чи безпосередньо допомагає вирішувати завдання професійної підготовки майбутніх працівників ОВС.
ВИСНОВКИ
Дослідження проблеми формування культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ показало її актуальність і дало можливість сформулювати такі висновки:
1. Культура професійного мовлення –це складова професійної культури, інтегративна якість особистості, що проявляється в досконалому володінні нормами літературної мови та вміннях їх правильного, точного, виразного, комунікативно доцільного застосування у процесі передачі своєї думки у фаховому писемному та усному спілкуванні, позитивному особистісному ставленні фахівця до мовленнєвої діяльності як складової успішної професійної самореалізації.
2. До особливостей процесу формування культури професійного мовлення у вищому навчальному закладі МВС України належать: цілеспрямована послідовна реалізація вимог кваліфікаційних характеристик майбутніх працівників ОВС у всіх компонентах планово-методичного забезпечення; відповідність змісту освіти основним видам професійної діяльності майбутнього спеціаліста; структурна єдність предметної та процесуальної сторін професійної освіти на різних рівнях її формування; зворотний зв’язок між сферами соціального замовлення й освіти.
Зокрема, важливою є орієнтація навчального процесу на заняттях з мовних дисциплін на формування у курсантів, відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста структурних підрозділів системи МВС, 4 груп умінь:
У структурі цього особистісного утворення можна визначити три основні компоненти:
Формування цих компонентів потребує суттєвих змін як у змісті, так і в організації навчання. Мотиваційний компонент може бути сформований за умови відповідної взаємодії викладача і курсантів, він реалізується, якщо емоційно-оцінювальна діяльність пронизує всі елементи навчання й безпосередньо передбачена в результатах навчання. Когнітивний компонент реалізується через інформаційну складову навчального змісту. Діяльнісний може бути значною мірою сформований через відповідні методи, форми, технології навчання.
. Особливості державних вимог до формування спеціалістів даного профілю, що відображені у державних кваліфікаційних характеристиках, обумовлюють відповідну адаптацію таких важливих загальнопедагогічних принципів організації навчання до процесу професійної підготовки у ВНЗ МВС України, як: науковість (відповідність змісту останнім даним системи наук, що складають професійну підготовку майбутнього працівника ОВС), систематичність і послідовність (цілісна система знань про мову), наступність і перспективність (опора на засвоєні раніше знання), доступність (урахування вікових та індивідуальних особливостей), наочність (яскраві, виразні приклади, використання засобів навчання).
У системі способів педагогічної взаємодії викладача й курсантів ВНЗ МВС України, що складають підґрунтя системи навчання, реалізуються також методичні мовні принципи, до яких належать: увага до матерії мови, фізичний розвиток органів мовлення, розуміння мовних значень та одночасний розвиток лексичних і граматичних навичок, увага до виразових засобів мовлення, розвиток мовного чуття, випереджальний розвиток усного мовлення, зіставлення писемної форми мовлення з усною.
Реалізація названих принципів, відповідно до особливостей процесу формування культури професійного мовлення майбутніх працівників ОВС, обумовлює застосування у навчальному процесі ВНЗ різноманітних методів і форм навчання, насамперед колективних та інтерактивних.
4. Проведені теоретичні дослідження дали змогу стверджувати, що забезпечення ефективного формування культури професійного мовлення курсантів вищих навчальних закладів МВС України потребує реалізації у навчанні таких педагогічних умов, як: включення до змісту дисциплін мовної підготовки блоків навчальної інформації, орієнтованих на послідовне та систематичне формування культури професійного мовлення як інтегративного особистісного утворення; систематичного залучення курсантів до активної пізнавальної діяльності з виконання спеціальних пізнавальних завдань і вправ різного рівня складності, що забезпечують послідовне формування культури професійного мовлення; застосування у процесі навчання сукупності форм і методів організації навчального процесу, що забезпечують високу інтенсивність і якість комунікації курсантів.
5. Критеріями сформованості культури професійного мовлення майбутніх працівників ОВС можна вважати: а) рівень теоретичних знань фонетичної і граматичної системи мови, який забезпечує мовленнєві здатності працівника органів внутрішніх справ; б) сформованість нормативних умінь і навичок: предметно-практичних, предметно-розумових, знаково-практичних, знаково-розумових; в) наявність мотивації до фахової мовленнєвої діяльності.
Виходячи з названих критеріїв, що відповідають трьом компонентам культури професійного мовлення та показників, що виявлені у процесі аналізу емпіричних даних констатувального експерименту, можна визначити чотири рівні сформованості культури професійного мовлення курсантів у масовій практиці навчання (високий, достатній, середній і низький), які мають відмінні якісні характеристики.
У процесі констатувального експерименту досліджувався стан розвитку культури професійного мовлення майбутніх фахівців системи ОВС за існуючої масової практики навчання. Аналіз отриманих даних свідчить, що формування КПМ посідає поки що недостатнє місце у навчальному процесі ВНЗ МВС України, здійснюється безсистемно.
. У процесі дослідження була розроблена та експериментально перевірена авторська модель формування культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ, яка реалізувалась насамперед у процесі викладання мовних курсів, зокрема навчальної дисципліни „Українська мова професійного спрямування”. Експериментальна робота з перевірки ефективності запропонованої моделі в цілому засвідчила позитивні результати. Зокрема, кількість курсантів із низьким рівнем КПМ зменшилася в ЕГ на 19,5 %, а в КГ –на 18,5 %; тоді як кількість курсантів з достатнім рівнем збільшилася в ЕГ на 24,3 %, а в КГ –на 7 %, і з високим –в ЕГ на 9,8 % і в КГ на 3 %. Це підтвердило коректність сформульованої гіпотези й запропонованої моделі формування культури професійного мовлення курсантів –майбутніх працівників органів внутрішніх справ.
Вивчення питань нашого дисертаційного дослідження є лише одним з можливих напрямів наукових пошуків. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на визначення педагогічних засад розвитку мовленнєвої культури фахівців ОВС, моніторинг якості їх мовної підготовки, керівництво мовною професійною самоосвітою курсантів вищих навчальних закладів МВС України.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гороховська Т. В. Реалізація загальнодидактичних підходів до організації самостійної роботи курсантів на заняттях з ділової української мови // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. –К.: КІВС, „МП Леся”, 2002. –С. 445–.
2. Гороховська Т. В. Формування мовленнєвої культури майбутніх працівників ОВС // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. –К.: КІВС, „МП Леся”, 2003. –№ 8. –С. 454–459.
3. Гороховська Т. В. Шляхи розвитку культури професійного мовлення майбутніх працівників ОВС // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. –К.: КІВС, 2004. –№ 9. –С. 473–480.
4. Гороховська Т. В. Формування культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ у юридичному ВНЗ // Рідна школа. –. –№ 12. –С. 9–12.
5. Гороховська Т. В. Формування культури мовлення курсантів на заняттях соціогуманітарних дисциплін // Актуальні проблеми трансформації соціогуманітарної освіти: Збірник наукових праць за підсумками Всеукраїнської науково-практичної конференції (4-5 грудня 2003 р.). –Камянець-Подільський: Камянець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2004. –С. 170–172.
6. Гороховська Т. В. Виховання культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ України // Збірник наукових праць № 30. Частина II (Спеціальний випуск). –Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2004. –С. 61–64.
. Гороховська Т. В. Проблеми культури професійної мови працівників органів внутрішніх справ // Матеріали IV міжвузівської науково-методичної конференції „Проблеми культури професійної мови фахівця: теорія і практика”. –Донецьк: ДІВС, 2004. –С. 36–.
8. Гороховська Т. В. Педагогічні умови формування культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи: Тези доп. II Міжвузівської наук.-практ. конф. –К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. –С. 90–93.
АНОТАЦІЇ
Гороховська Т. В. Формування культури професійного мовлення майбутніх працівників органів внутрішніх справ. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 –„Теорія та методика професійної освіти”. –Київський національний університет внутрішніх справ. –Київ, 2007.
Дисертацію присвячено проблемі формування культури професійного мовлення майбутніх фахівців органів внутрішніх справ. У роботі розкрито сутність і визначені структурні компоненти формування культури професійного мовлення. Виявлено та теоретично обґрунтовано сукупність педагогічних умов формування культури професійного мовлення майбутніх фахівців органів внутрішніх справ (включення до змісту дисциплін мовної підготовки у вищому навчальному закладі МВС України навчальної інформації, що забезпечує формування культури професійного мовлення як складного особистісного утворення; застосування сукупності форм і методів організації навчального процесу, що забезпечують високу інтенсивність і якість комунікації курсантів у навчальному процесі; залучення курсантів до активної пізнавальної діяльності з виконання спеціальних пізнавальних завдань і вправ різного рівня складності, що забезпечують послідовне формування культури професійного мовлення). Уточнено сутність і зміст поняття „культура професійного мовлення”. Розроблено та експериментально перевірено модель формування культури професійного мовлення курсантів вищих навчальних закладів МВС України. Удосконалено сутнісні характеристики, критерії та рівні сформованості культури професійного мовлення майбутніх фахівців органів внутрішніх справ.
Ключові слова: культура, формування, професійне мовлення, фахівці органів внутрішніх справ.
Гороховская Т. В. Формирование культуры профессиональной речи будущих работников органов внутренних дел. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 –„Теория и методика профессионального образования”. –Киевский национальный университет внутренних дел. –Киев, 2007.
Диссертация посвящена проблеме формирования профессиональной речи будущих работников органов внутренних дел.
В первой главе „Теоретические принципы формирования культуры профессиональной речи” рассматривается сущность культуры профессиональной речи как педагогической проблемы, определены и обоснованы психолого-педагогические принципы этого процесса, сформулированы педагогические условия формирования культуры профессиональной речи будущих работников внутренних дел.
Проведенные исследования позволяют утверждать, что система формирования культуры профессиональной речи курсантов ВУЗ МВД Украины основывается на главном принципе общей теории систем –целостности и единстве, что может быть реализован в соответственной модели процесса обучения. Такая модель включает цель, педагогические условия, содержание обучения, которое включает: все виды речевой деятельности, дидактические и специфические принципы организации учебно-воспитательного процесса, наиболее эффективные методы организации обучения и соответствующие им формы и средства, качественную характеристику запланированных результатов, учитывает и ориентируется на профессиональную специфику деятельности будущих работников ОВД и требования к работникам структурных подразделений системы МВД, изложенные в образовательно-квалификационной характеристике работника органов внутренних дел.
В процессе языковой подготовки будущих работников ОВД осуществляется формирование мотивационного, когнитивного и деятельностного компонентов культуры профессиональной речи. В частности, результатом развития мотивационного компонента культура профессиональной речи будет формирование ее составляющих элементов, которые проявляются в ежедневном использовании на эмоционально-чувственном уровне. Развитие когнитивного компонента проявляется в овладении курсантами профессиональными речевыми знаниями, соответствующими способами деятельности и речевым опытом. Показателями развития деятельностного компонента культуры профессиональной речи будет овладение курсантами умениями и навыками профессиональной речевой, коммуникативной и познавательной деятельности, которые демонстрируют уровень культуры профессиональной речи будущих работников органов внутренних дел.
Во второй главе „Экспериментальное исследование формирования культуры профессиональной речи в учебном процессе ВУЗ системы МВД” проведена диагностика уровней речевой культуры курсантов, осуществлена организация экспериментального обучения, описаны его ход и результаты.
Констатирующие исследования показали, что при организации обучения, направленного на формирование культуры профессиональной речи будущих работников органов внутренних дел, нужно учитывать такие факторы: язык общения во внеаудиторное время, регион проживания до поступления в ВУЗ, национальную принадлежность.
В соответствии с выделенными компонентами культуры профессиональной речи (мотивационным, когнитивным, деятельностным) для определения показателей и уровней сформированности культуры профессиональной речи курсантов-первокурсников использовались такие критерии: а) наличие мотивации к профессиональной речевой деятельности; б) уровень теоретических знаний фонетической и грамматической системы языка; в) сформированность нормативных умений и навыков: предметно-практических, предметно-умственных, знаково-практических, знаково-умственных.
На основании изложенных критериев, которые отвечают трём компонентам культуры профессиональной речи, определены уровни сформированности речевой культуры курсантов в массовой практике обучения и их качественные характеристики: высокий, достаточный, средний и низкий.
В процессе исследования была разработана и экспериментально проверена авторская модель формирования культуры профессиональной речи будущих работников органов внутренних дел, которая была реализована, в частности, при изучении дисциплины „Украинский язык профессионального направления”. Экспериментальная работа по проверке эффективности предложенной модели в целом показала положительные результаты, что подтвердило корректность сформулированной гипотезы и предложенной модели формирования культуры профессиональной речи будущих работников органов внутренних дел
Ключевые слова: культура, формирование, профессиональная речь, специалисты органов внутренних дел.
Gorokhovskaya T. V. The forming of the professional speech culture of future officials of domestic affairs institutions. –Manuscript.
The Degree of Candidate of Pedagogical Science in speciality 13.00.04 –Theory and Methods of Professional Education. –Kyivan national university of domestic affairs. –Kyiv, 2007.
The research is devoted to the forming of the professional speech culture of future officials of domestic affairs institutions.
The essence, structural componets of the forming of the professional speech culture of future officials of domestic affairs institutions have been discovered. The totality of pedagogical factors have been brought to light and theoretically substantiated. There is an educational information in the disciplines’contents of the language training in the higher school of domestic affairs of Ukraine, the application of forms and methods set in the organization of the educational process, the attraction of cadets to the cognitive activity. The essence and contents of the notion “professional speech culture” have been specified. The model of the forming of the professional speech culture of future cadets in the higher school of domestic affairs of Ukraine has been made and experimentally proved. Essencial descriptions, criteria and rates of the professional speech culture model of future officials of domestic affairs institutions have been improved.
Key words: culture, forming, professional speech, officials of domestic affairs institutions.