Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
11
ХАРКІВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ІНСТИТУТ
Волков Сергій Семенович
УДК 619:618.17:636.2
ПРИЧИНИ І МЕХАНІЗМИ ЗНИЖЕННЯ ЗАПЛІДНЕНОСТІ
КОРІВ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ
16.00.07 - ветеринарне акушерство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Харків - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства агропромислового комплексу України.
Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор
Харута Григорій Григорович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння с.-г. тварин
Офіційні опоненти:
доктор ветеринарних наук, професор
Мороз Іван Герасимович, Луганський державний аграрний університет, професор кафедри анатомії і фізіології с.-г. тварин
кандидат ветеринарних наук, доцент
Плугатирьов Віктор Павлович, Полтавський державний сільськогосподарський інститут, доцент кафедри хірургії і акушерства
Провідна установа
Національний аграрний університет, кафедра акушерства і штучного осіменіння с.-г. тварин, Міністерство агропромислового комплексу України, м. Київ
Захист дисертації відбудеться " 2 " липня 1999 р. о 9-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.070.01 при Харківському зооветеринарному інституті за адресою: 312050, Харківська область, Дергачівський район, п/в Мала Данилівка, ХЗВІ
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського зооветеринарного інституту
Автореферат розісланий 28 травня 1999 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради ______________ Савенко М.М.
Актуальність теми. Стан відтворення поголів’я великої рогатої худоби молочного напряму в Україні протягом останніх років характеризувався зниженням виходу телят на 100 корів, що супроводжувалося збільшенням неплідності самок і значними економічними збитками. Серед різних форм неплідності корів однією з найбільш поширених є штучно набута, яка в окремих господарствах реєструється у 45–% тварин. За даними В.С. Шипилова (1977), В.С. Шипилова, В.К. Копытина (1980), Г.В. Звєрєвої, О.І. Сергієнка, Б.М. Чухрія (1984), А. Гордона (1989), Н.И. Полянцева, А.Н. Синявина (1989), виникнення штучно набутої неплідності пов’язане з неправильним визначенням оптимального часу осіменіння, використанням сперми низької якості та малоефективних способів її введення, порушеннями технології штучного осіменіння, ігноруванням наукових розробок щодо методів підвищення заплідненості. Внаслідок перерахованих причин заплідненість корів від одного осіменіння досягає 50 %, а в решти тварин реєструють штучно набуту неплідність. За нашими даними, суттєвою причиною неплідності корів є зниження заплідненості внаслідок морфофункціональних розладів статевої системи і неповноцінного перебігу феноменів стадії збудження статевого циклу. В середньому близько 30 % корів під час стадії збудження статевого циклу мають морфофункціональні розлади яєчників і матки, а при стійловому утриманні їх кількість зростає до 60 % і більше.
Враховуючи викладене вище, розробка методів підвищення заплідненості, як засобу профілактики неплідності корів з розладами феноменів стадії збудження і морфофункціонального стану геніталій, є особливо актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дослідження виконувалося як частина інноваційної теми 2.18-ВТ та держбюджетної теми 082/1-8,
номер державної реєстрації 0193042476.
Мета роботи - обгрунтувати і розробити методи профілактики неплідності корів шляхом провокування овуляції і поліпшення лютеогенезу при деяких симптомокомплексах порушень феноменів стадії збудження і морфофункціональних розладах стану яєчників та матки перед осіменінням.
Для реалізації зазначеної мети були визначені наступні завдання:
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше з’ясовані причини та деякі механізми розладу феноменів стадії збудження статевого циклу і морфофункціонального стану геніталій та обгрунтовані методи корекції заплідненості корів при різних симптомокомплексах сумнівного прогнозу шляхом провокування овуляції, сприяння розвитку жовтого тіла, профілактики ембріональної смертності з використанням простагландину F, гонадотропін-релізінг фактору (ГРФ) і полівітамінів. Установлені ендокринні зміни, які характеризують трансформацію жовтого тіла статевого циклу в жовте тіло вагітності та першу і другу хвилі росту фолікулів у тільних і неплідних корів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дані, одержані при вивченні причин і механізмів зниження заплідненості корів з симптомокомплексом сумнівного прогнозу, та наслідки її корекції дають підстави рекомендувати практичним фахівцям ветеринарної медицини застосовувати суперфан, сурфагон і тетравіт для підвищення заплідненості корів при виявленні у них показників розладу феноменів стадії збудження статевого циклу і стану геніталій перед осіменінням. Матеріали дисертації використовуються при вивченні курсу "Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин" на факультеті ветеринарної медицини, зооінженерному факультеті та в Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини при Білоцерківському державному аграрному університеті. Результати досліджень, що викладені в дисертації, увійшли до “Методичних рекомендацій по відтворенню стада великої рогатої худоби молочного напряму”, схвалених радою факультету ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету та науково-технічною радою Укрплемоб’єднання, а також –до рекомендацій “Штучне осіменіння корів і телиць”, схвалених радою факультету ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету, які видані масовим тиражем.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано весь обсяг експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Апробація результатів дисертації проводилася на міжнародних та державних наукових і науково-практичних конференціях (м. Біла Церква, 1994, 1995, 1998; м. Київ, 1994, 1996; м. Дніпропетровськ, 1994) та на засіданні науково-технічного товариства ім. І.І. Мечнікова Білоцерківського ДАУ (1999).
Публікації. Основні результати експериментальних досліджень опубліковано у трьох статтях, що вийшли в журналах "Тваринництво України" (2) і "Ветеринарна медицина України" (1) та матеріалах 7 конференцій
(7 публікацій).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 127 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 24 таблицями і 4 рисунками. Робота складається із вступу, огляду літератури, викладення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних джерел літератури з 228 найменувань, у тому числі 35 –іноземних.
Матеріалом для власних досліджень служили корови чорно-рябої породи, віком 3–років і з середньорічною продуктивністю 3000–кг молока, що належали колективному пайовому сільськогосподарському товариству "Устимівське" Васильківського району Київської області та учгоспу Білоцерківського ДАУ.
Тічку у корів визначали оглядом статевих губ і слизової оболонки
переддвер’я піхви, загальне збудження –спостереженням за поведінкою, статеву охоту виявляли бугаєм-пробником, овуляцію –послідовним трансректальним дослідженням яєчників через кожні три години після виявлення статевої охоти. Статевий цикл вважали синхронним при 30-годинному інтервалі між виявленням статевої охоти і овуляцією. При збільшенні зазначеного інтервалу статевий цикл відносили до асинхронного.
Морфологічний стан жовтих тіл яєчників визначали пальпаторно при трансректальному дослідженні. Якість жовтих тіл визначали за методикою
Г.Г. Харути (1994) з урахуванням їх розмірів (діаметр, висота), форми та розміщення на поверхні яєчника.
Тільність діагностували методом трансректального дослідження через 60–днів після останнього осіменіння. Діагностику затримання посліду, субінволюції матки, післяродового ендометриту, персистенції жовтого тіла, лютеїнових кіст, склерозу та гіпофункції яєчників проводили за прийнятими в акушерстві методиками. Прогноз заплідненості корів встановлювали спостереженням за перебігом тічки і статевого збудження та трансректальним дослідженням стану яєчників і матки.
Визначення вмісту прогестерону, естрадіолу, тестостерону, кортизону та пролактину в сироватці крові проводили радіоімунологічним методом після її попереднього заморожування у полістиролових пробірках. Дослідження проводили із застосуванням радіодіагностичних наборів реагентів виробництва ХОПІБОХ АН БРСР, детектованих J на автоматизованих -лічильниках РІА–фірми LKB в умовах радіоімунологічних лабораторій Івановського с.-г. інституту та Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології.
Ефективність методів підвищення заплідненості корів визначали на чотирьох групах тварин після встановлення сумнівного прогнозу. Препарати вводили внутрішньом’язово протягом години перед осіменінням корів. Схема проведення дослідів наведена у табл. 1.
Таблиця 1
Схема досліду з вивчення ефективності методів підвищення
заплідненості корів під час осіменіння
|
Групи тварин |
Введення препаратів |
|
|
Дослідні |
1 |
Тетравіт –мл |
|
Тетравіт –мл, сурфагон –мл |
||
|
Тетравіт –мл, суперфан –мл |
||
|
Контрольна |
Препарати не вводили |
Статистичну обробку отриманих результатів проводили за І.А. Ойвіним (1960), згідно з програмою комп’ютера Pentium 166.
Економічний ефект визначали за методиками Ф.Ф. Білоусова з співавт. (1982) та МСГ СРСР (Ветеринария.–.–№ 1.–С. 73–).
Нами встановлено, що в пайовому сільськогосподарському товаристві (ПСГТ) "Устимівське" Васильківського району Київської області вихід телят протягом 1991–років становив 79,5–,4 голів, що супроводжувалося збільшенням інтервалу між отеленням і заплідненням до 144–днів, тривалості міжотельного інтервалу до 429–днів, кількості днів неплідності на корову –до 114–та зниженням реалізації потенціалу відтворення –до 70–%. Серйозною причиною зниження показників відтворення, була низька заплідненість корів, яка становила 30–%, що на 17–% нижче від критично допустимого рівня. Це призводило до підвищення індексу осіменіння до 3,0–,3 і використання шести і більше спермодоз на одне запліднення.
Годівля корів, особливо в зимовий період, була неповноцінною. Лактуючі тварини недоодержували цукор, сіль кухонну, кальцій, фосфор, йод. Цукрово-протеїнове співвідношення в раціоні для лактуючих корів на зимовий період було низьким і становило 0,44:1 (при нормі 0,8–,5:1), кальцієво-фосфорне співвідношення дорівнювало 3,8:1 при низькому вмісті фосфору (на 100 г перетравного протеїну –г) і високому вмісті кальцію (11 г). Вміст калію в добовому раціоні був вищим від норми (75 г при нормі 40–г) за відсутності солі кухонної, потреба в якій становить 75 г (30 г натрію).
В період з листопада по травень в господарстві практикували цілодобове прив’язне утримання корів, що виключало моціон та інсоляцію. Зазначені порушення годівлі та технології утримання тварин у господарстві призводили до порушень обміну речовин в організмі корів і збільшення частоти акушерських хвороб. Затримання посліду реєстрували у 34 % корів даного стада, субінволюцію –у 44 %, а ендометрит розвивався у 34 % з 800 тварин. Наслідком несприятливого впливу екзогенних факторів на організм корів та високої частоти акушерських патологій було масове виникнення гінекологічних хвороб з ураженням яєчників і матки (табл. 2) та анафродизією (відсутністю прояву стадії збудження статевого циклу протягом 30 і більше днів після родів), яку реєстрували у 91 % корів.
Таблиця 2
Частота гінекологічних хвороб корів з ознаками анафродизії
|
Гінекологічні хвороби |
n |
% |
|
Гіпофункція яєчників |
13 |
|
|
Персистентне жовте тіло яєчників |
7 |
|
|
Склероз яєчників |
5 |
|
|
Гіпотонія, атонія матки |
3 |
|
|
Кіста жовтого тіла |
1 |
|
|
Гіпофункція яєчників; гіпотонія, атонія матки |
7 |
|
|
Персистентне жовте тіло; гіпотонія, атонія матки |
6 |
|
|
Склероз яєчників; гіпотонія, атонія матки |
1 |
|
|
Кіста жовтого тіла, атонія матки |
1 |
|
|
Без клінічних змін у яєчниках і матці (клінічно здорові) |
6 |
|
|
Усього корів |
50 |
Серед гінекологічних хвороб найбільше поширення мали хвороби
яєчників (гіпофункція, персистенція жовтого тіла, склероз) –% та асоціації хвороб яєчників і матки (гіпофункція, персистенція жовтих тіл, гіпотонія або атонія матки) –,6 %. У частини корів (12 %) при трансректальному дослідженні стану яєчників і матки відхилень від нормативних показників не виявили, що свідчить про ймовірність похибки при визначенні у них оптимального часу для введення сперми клініко-візуальним методом.
Отже, у 88 % корів причиною анафродизії були гінекологічні хвороби з ураженнями яєчників і матки, які зумовлювали порушення розвитку фолікулів, лізису жовтих тіл вагітності та статевого циклу.
Під час стадії збудження статевого циклу в корів спостерігали високу частоту порушень біохімічних показників крові. Порушення вмісту кальцію загального, вітаміну А, імуноглобулінів та кальцієво-фосфорного співвідношення спостерігали у 50–% тварин; вміст загального білка, фосфору неорганічного, каротину –у 23–%. Порушення обміну речовин супроводжувалися розладами стероїдогенезу. Вміст прогестерону був порушений у 75 % корів, естрадіолу –у 83 %, кортизону –у 83 % тварин. Порушення прогестероно-естрадіолового співвідношення спостерігалося у 67 % корів. Кількість еритроцитів і лейкоцитів не відповідала нормі у 82 і 65 % корів відповідно, а вміст гемоглобіну порушувався у 35 % тварин. Характерною особливістю було зниження вмісту імуноглобулінів у 50 % корів, кальцію загального –у 43 %, вітаміну А –у 70 %, прогестерону –у 67 %, естрадіолу –у 83 %, прогестероно-естрадіолового співвідношення –у 58 %, вмісту кортизону –у 75 %, еритроцитів –у 82 %, лейкоцитів –у 54 % тварин та підвищення кальцієво-фосфорного співвідношення у 47 % корів.
Зазначені причини зумовлювали також порушення перебігу феноменів стадії збудження статевого циклу і стану геніталій у корів. Так, анестральний статевий цикл спостерігали у 34 % корів, ареактивний –у 3 %,
порушення перебігу овуляції –у 31 % самок (асинхронний перебіг овуляції –у 16 %, ановуляторний статевий цикл –у 15 %) та анестрально-ановуляторний –у 3 %.
Неповноцінна годівля, порушення обміну речовин і стероїдогенезу та перебігу феноменів стадії збудження статевого циклу справляли негативний вплив на формування і розвиток жовтих тіл у корів.
При повноцінному перебігу стадії збудження статевого циклу 62 % корів мали жовті тіла відмінної та доброї якості, 31 % –задовільної і у 6 % корів жовті тіла не пальпувалися. Асинхронний статевий цикл супроводжувався зниженням якості жовтих тіл; 25 % корів мали жовті тіла доброї якості, а у решти 75 % тварин жовті тіла оцінювали у 3 бали. Анестральний і ановуляторний статевий цикли супроводжувалися утворенням жовтих тіл низької морфологічної якості, оцінка яких не перевищувала 3 бали, причому в 50 % корів з ановуляторним статевим циклом жовті тіла не пальпувалися.
Розлади лютеогенезу в корів призводили до вірогідного зниження їх заплідненості, що пов’язано зі зростанням ймовірності ембріональної смертності.
На заплідненість корів впливала динаміка вмісту пролактину, прогестерону і естрадіолу протягом 0–-го дня статевого циклу (табл. 3).
Таблиця 3
Динаміка вмісту у крові корів пролактину, прогестерону і естрадіолу
та її зв’язок із заплідненістю (n=9)
|
Результати осіменіння |
Показники |
Вміст гормонів у різні дні статевого циклу |
|
0 |
– |
– |
– |
||
|
Стали тільними |
пролактин, мкМО/мл |
46,80±4,30 |
,70±24,30 |
,70±25,44 |
,55±45,50 |
|
прогестерон, нмоль/л |
1,77±0,86 |
,22±1,08 |
,02±2,98 |
,72±1,64 |
|
|
естрадіол, нмоль/л |
0,07±0,02 |
,12±0,06 |
,04±0,01 |
,05±0,01 |
|
|
П:Е |
25:1 |
:1 |
:1 |
:1 |
|
|
Залишилися |
пролактин, мкМО/мл |
47,46±6,14 |
,96±8,46 |
,66±6,97 |
,02±22,57 |
|
прогестерон, нмоль/л |
0,80±0,53 |
,68±2,50 |
,62±1,33 |
,10±0,47 |
|
|
естрадіол, нмоль/л |
0,09±0,04 |
,05±0,02 |
,09±0,04 |
,15±0,14 |
|
|
П:Е |
9:1 |
:1 |
:1 |
:1 |
Вміст пролактину протягом 0–-го дня у тільних корів поступово зростав, що підвищувало забезпечення морфофункціональної активності жовтого тіла протягом 0–-го дня і супроводжувалося адекватним зростанням рівня прогестерону. На 21–-й день спостерігали зниження вмісту прогестерону у тільних корів. Одночасне підвищення вмісту пролактину та зниження вмісту прогестерону (до 3,7 нмоль/л) розцінюється нами як унікальне явище трансформації жовтого тіла статевого циклу в жовте тіло вагітності.
Різке зниження рівня прогестерону може бути пов’язане з початком імплантації ембріона і зв’язуванням його у тканинах матки. На 10–-й день статевого циклу спостерігалося зниження вмісту естрадіолу у неплідних корів та підвищення П:Е співвідношення, що свідчить про гальмування першої хвилі росту фолікулів. З 16–-го дня відмічали зростання рівня естрадіолу і зниження П:Е співвідношення, що пояснюється поліпшенням фолікулогенезу під час другої хвилі.
У дослідних корів, крім порушень феноменів стадії збудження (анестральний, ареактивний, ановуляторний статеві цикли, асинхронний перебіг овуляції), спостерігали також розлади стану яєчників (зміна розмірів, форми, ущільнення консистенції, збільшення розмірів граафова міхурця, наявність “білуватих” жовтих тіл) та матки (гіпотонія або атонія). Г.Г. Харута (1995) зазначені показники відносить до симптомокомплексу сумнівного прогнозу заплідненості корів. Заплідненість корів з показниками симптомокомплексу порушень перебігу феноменів стадії збудження статевого циклу та стану геніталій знижувалася порівняно з критично допустимим рівнем (50 %) на 26 % і становила 24 %.
Показники симптомокомплексу сумнівного прогнозу заплідненості (С±) в окремих дослідних тварин мали різну комбінацію і кількість (від С± до С±). Заплідненість після першого осіменіння у корів, що не мали таких показників (зі сприятливим прогнозом заплідненості, С+), становила 80 %, а у корів з одним показником (С±) –незначно знижувалася (на 8,6 %). При наявності двох і більше показників (С± –С±) заплідненість корів різко знижувалася до 18 % (Р< 0,05–,001).
При вивченні впливу інтервалу від отелення до осіменіння на виникнення симптомокомплексу порушень стадії збудження, лютеогенез і заплідненість у корів встановили, що тривалість цього періоду закономірно не впливає на перебіг феноменів стадії збудження. Проте, за даних умов годівлі і утримання жовті тіла кращої якості утворювалися у корів через 46–днів після родів. Така сама закономірність простежувалася і щодо заплідненості корів.
Отже, при порушенні годівлі, технології утримання корів, при гіподинамії, відсутності інсоляції часто виникали родові і післяродові хвороби, що призводило до розвитку гінекологічних хвороб з ураженням яєчників і матки та проявом анафродизії. Патогенетичні чинники, що призводили до анафродизії, також справляли негативний вплив на стан обміну речовин, яєчників і матки, порушували прояв феноменів стадії збудження, що супроводжувалося підвищенням частоти анестрального, ановуляторного і асинхронного статевого циклу та розладів лютеогенезу. Внаслідок зазначених порушень знижувалася заплідненість корів.
Отримані нами дані щодо механізмів зниження заплідненості узагальнені на рис. 1.