Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1). З’ясуйте суть національного багатства та його елементи.
Національне багатство - це сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних і духовних благ.
Національне багатство складається з двох частин:
До матеріальних належить:
До нематеріального національного багатства належать:
2). З’ясуйте сутність екстенсивного та інтенсивного типу економічного зростання.
Розрізняють два основні типи економічного розвитку – екстенсивний та інтенсивний. За екстенсивного типу економічне зростання досягається внаслідок кількісного збільшення факторів виробництва при незмінному рівні технічної бази. Основними факторами цього типу економічного зростання є :
За інтенсивного типу економічне зростання досягається внаслідок якісного вдосконалення речових і особистих факторів виробництва.
Основними факторами цього типу економічного зростання є:
3). Джерела кредитних ресурсів банків.
Надання кредиту стало визначальною банків. Банки збирають тимчасово вільні гроші і використовують їх для надання кредиту потребуючим суб’єктам. Виникає питання: звідки беруться тимчасово вільні кошти?
По-перше, це тимчасово вільні гроші, які утворюються в процесі кругообігу виробничих фондів. Під цим розуміють:
По-друге, тимчасово вільні кошти державних, центральних і місцевих бюджетів;
По-третє, заощадження населення;
По-четверте, вільні кошти страхових і пенсійних фондів.
Банки збирають ці гроші і організовують торгівлю цими грішми як позичковим капіталом за відповідну плату, яка зветься процентом.
4). Розкрийте зміст прямих і непрямих податків.
Податки – це обов’язкові відрахування до загальнодержавних і місцевих бюджетів юридичними і фізичними особами.
За принципами встановлення, податки поділяються на прямі і непрямі.
Прямі вилучаються з доходів або майна юридичних і фізичних осіб. До них належать податки на прибуток підприємств або організацій на доходи, а також подоходний податок з населення та нерухоме майно.
Непрямі податки включаються до продажної ціни товарів чи тарифів на послуги. Їх сплачують усі споживачі не залежно від свого фінансового становища. До них належать: податок на додану вартість , акцизний збір і мито.
5). Ціна та її основні види.
Ціна – грошова сума, що сплачується за конкретний товар.
Існують різні критерії поділу ціни:
Державні ціни – це ціни, що встановлюються державою на визначені товари.
Вільні ринкові – це ціни, що встановлюються на ринку під впливом конкуренції.
Монопольні – це ціни, що встановлюють монополії на рівні вище ринкових цін.
Національні – це ціни, за якими реалізуються товари на національному ринку.
Світові ціни встановлюються на світових товарних ринках.
Поясні ціни встановлюються на певних територіях країни залежно від умов виробництва і транспортування продукції.
Оптові ціни – це ціни, за якими реалізуються товари великими партіями.
Роздрібні – це ціни, за якими товари продаються населенню.
Трансферні або внутрішньо фірмові – вони застосовуються при обміні товарами і послугами у межах крупних компаній на основі виробничої кооперації при поставках деталей, вузлів, комплектуючих виробів.
Витрати підприємства виражені в грошовій формі називаються собівартістю.
Розрізняють такі види собівартості:
Цехова собівартість включає витрати, пов’язані з виготовленням продукції.
Виробнича собівартість охоплює виробничі видатки підприємства в цілому.
Повна собівартість містить витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції.
Індивідуальна собівартість характеризує витрати на виробництво і збут продукції в умовах окремого підприємства.
Середньогалузева собівартість показує витрати на виготовлення і збут продукції в середньому в галузі.
Планова собівартість включає передбачувані, очікувані витрати протягом певного часу.
Фактична собівартість показує фактичні витрати, що склалися у підсумковий період.
Бюджетний дефіцит – це та сума, на яку в цьому році видатку бюджету переважають його доходи.
Причинами державного бюджету є:
Щоб ліквідувати або обмежити дефіцит необхідно:
Розрізняють номінальну та реальну зарплату.
Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку отримує робітник за свою працю. Її розміри не дають реального уявлення про життєвий рівень працівників.
Реальна – це кількість товарів і послуг, які робітник може фактично купити за свою заробітну плату при існуючому рівні цін та вирахуванні податків.
Отже, рівень реальної заробітної плати залежить:
Інтенсивний тип економічного зростання – це такий тип економічного зростання, як ґрунтується на підвищення ефективності суспільного виробництва , зростання продуктивності праці.
Раніше інтенсифікація відбувалася за рахунок підвищення продуктивності праці. Але вона «з’їздилася» . Дуже повільно зменшувалася матеріалоємність . Сьогодні поставлено завдання забезпечити поліпшення використання всіх факторів зростання: здійснювати економію живої праці, підвищувати фондовіддачу, знижувати матеріалоємність.
Нова якість економічного зростання передбачає постійне оновлення виробничого апарату і продукції, що випускається. На основі досягнень науково-технічного прогресу відбувається оновлення основних виробничих фондів. Здійснюється нова інвестиційна політика, що націлена на докорінну технічну реконструкцію.
Прибуток – це надлишок ціни товару над витратами виробництва.
Розрізняють бухгалтерський і економічний прибуток, його називають ще чистим прибутком.
Бухгалтерський прибуток – це різниця між грошовою виручкою і повною собівартістю. Він включаю також доходи від позареалізаційних операцій.
Економічний прибуток – це різниця між загальною виручкою і загальними витратами фірми – явними і неявними.
Кредит – це система економічних відносин, за допомогою якої мобілізуються тимчасово вільні кошти і спрямовуються на потреби розширення виробництва.
Кредит виконує позитивну роль:
По-перше, норма прибутку залежить від рівня собівартості, чим нижча собівартість тим вища норма прибутку. Тому всі фактори, що знижують собівартість впливають на підвищення норми прибутку.
По-друге, на норму прибутку впливає рівень цін. Підприємство може через маркетингову діяльність сформувати більший попит на свою продукцію і тим підвищити прибуток.
По-третє, чинником, що підвищує норму прибутку є швидкість обороту виробничих фондів. Коли оборот прискорюється, фонди роблять більшу кількість оборотів, а це означає зростання маси і заодно норми.
Прибутковість підприємства залежить також від багатьох макрофакторів.
До них належать:
Прогрес будь-якого суспільства визначається можливостями його економічного зростання. Під економічним зростанням розуміють розширення економічного потенціалу країни, збільшення кількості товарів та послуг, які виробляє національна економіка, підвищення життєвого рівня населення, підвищення економічної могутності країни.
Для визначення рівня економічного розвитку країни використовуються ще такі показники як:
Державний бюджет – це бюджет, який є головним фінансовим планом створення і використання фонду грошових коштів держави.
Бюджет складається з 2-ох основних частин: доходів і видатків.
Джерелами доходів центральних державних бюджетів є:
Із перелічених є 2 основні канали надходження коштів у бюджет:
При цьому податкам належать вирішальна роль.
Вони забезпечують понад 90% надходження у центральний бюджет і 70% у місцевий.
Кошти державного бюджету витрачаються на :
Фінанси – це гроші, рух яких пов’язаний з розподілом, обміном і використанням їх у народному господарстві.
До сфери фінансів відносять такі грошові відносини, які існують між державою з одного боку і підприємствами з іншого, а також грошові відносини, які складаються між підприємствами і організаціями між собою. Фінансові відносини існують також між банками і підприємствами , державою і населенням. Вони виникають з приводу різних платежів, виплат позик, дотацій.
Таким чином фінанси безпосередньо пов’язані з грошовими відносинами, але ці відносини не є тотожні.
Фінанси підприємств – це система економічних відносин, яка пов’язана з формуванням і розподілом грошових доходів і нагромаджень, утворенням і використанням фондів грошових коштів, за допомогою, яких забезпечуються поточна господарська діяльність, виробничий та соціальний розвиток.
Державні фінанси – це система грошових фондів, які має держава і які спрямовуються на фінансове забезпечення її функцій: управління, оборону, соціальні гарантію, охорону навколишнього середовища.
Фінанси населення – це грошові фонди, які утворюються у жителів країни з надходжень, отриманих від трудової, господарської та іншої діяльності і які спрямовуються на примноження їх власності та підвищення добробуту.
Заробітна плата – це сума грошей, яку платить підприємець робітникові за певний робочий час, або за виконання певної роботи.
Заробітна плата існує у двох формах:
При почасовій за основу оплати береться відпрацьований час, при відрядній (поштучній)- кількість виробленої продукції.
Почасова заробітна плата переважала на перших етапах розвитку капіталізму. Потім її змінила відрядна, тому що вона краще піддається контролю. За сучасних умов панівною формою знову стала почасова. Це зумовлено широким застосуванням у виробництві конвеєрів, напівавтоматів, автоматів з примусовим ритмом роботи, де інтенсивність праці задається швидкістю руху конвеєра. Відрядна або поштучна заробітна плата обчислюється в залежності від виробітку. Вся зарплата дорівнює добуткові розцінки одного виробу на кількість штук виробленого прибутку.
Прибуток – це надлишок ціни товару над витратами виробництва.
Кожен підприємець прагне одержати якомога більше прибутку. Однак при цьому його цікавить не лише його абсолютна величина, а й віддача від кожної одиниці здійснених витрат. Для того, щоб її визначити в практиці використовують норму прибутку, яка обчислюється як відношення суми одержаного прибутку до витрат на виробництво товарів.
Якщо масу прибутку позначити Р, витрати виробництва К, норму прибутку Р*, то норму прибутку можна виразити такою формулою Р* =100. Визначена у такий спосіб норма прибутку є показником ефективності використання коштів на виробництво товарів, вона показує віддачу від кожної грошової одиниці затраченої на виробництво товару.
Норма прибутку залежить від багатьох факторів.
По-перше, норма прибутку залежить від рівня собівартості, чим нижча собівартість тим вища норма прибутку. Тому всі фактори, що знижують собівартість впливають на підвищення норми прибутку.
По-друге, на норму прибутку впливає рівень цін. Підприємство може через маркетингову діяльність сформувати більший попит на свою продукцію і тим підвищити прибуток.
По-третє, чинником, що підвищує норму прибутку є швидкість обороту виробничих фондів. Коли оборот прискорюється, фонди роблять більшу кількість оборотів, а це означає зростання маси і заодно норми.
Прибутковість підприємства залежить також від багатьох макрофакторів.
До них належать:
• Податкові
• Цінові
• Фінансово-кредитні та інші важелі, що застосовуються державою.
Під економічною ефективністю розуміють одержання найбільших результатів при менших затратах матеріальних ресурсів і живої праці. Вона визначається відношенням результатів виробництва до витрат.
Ефективність виробництва =
Ефективність виробництва залежить від ефективності функціонування усіх факторів виробництва – робочої сили, засобів і предметів праці.
Ефективність робочої сили характеризує показник продуктивності праці. Її обчислюють діленням виробленої продукції на чисельність зайнятих робітників, тобто визначають виробіток на одного працюючого. , де П- це кількість продукції; Р-кількість робітників.
Зростання продуктивності праці означає, що обсяг продукції зростає швидше ніж затрати праці або часу, тому величина їх вартості зменшується.
Валовий внутрішній продукт – це сукупна ринкова вартість усіх кінцевих товарів матеріального і нематеріального виробництва, створених на її території незалежно від громадянства їхнього виробника.
Під валовим національним продуктом розуміють сукупність усіх кінцевих товарів і послуг вироблених з допомогою засобів виробництва, що належать власникам даної країни незалежно де вони знаходяться всередині країни чи за її межами.
Якщо з валового національного продукту вилучити вартість спожитих засобів виробництва, то одержимо чистий продукт, який називають національним доходом.
Суспільний поділ праці — об'єктивний процес розчленування окремих видів праці, одночасне співіснування їх у суспільному виробництві.
Під відтворенням розуміють безперервність виробництва. Розрізняють два типи відтворення:
При простому відтворенні процес виробництва продукції відбувається у незмінних масштабах. Отже, при простому відтворенні немає економічного зростання. Просте відтворення було характерним для докапіталістичної епохи, коли виробництво базувалося на ручних знаряддях праці.
Розширене відтворення – це такий тип відтворення, коли масштаби виробництва постійно зростають з року в рік. Таке відтворення здійснюється на машинній техніці. При розширеному відтворенні відбувається кількісне і якісне зростання виготовленого продукту.
Центральний (емісійний ) банк він є серцевиною кредитної системи і виконує такі функції:
За функціями і характером виконуваних операцій банки поділяються на:
Залежно від форм власності розрізняють банки:
Центральний виконує такі функції:
• Здійснює емісію (випуск ) грошей і вилучення їх з обігу
• Кредитує інші банки і державу
• Зберігає золото-валютні запаси країни
• Здійснює керівництво і контроль за функціонуванням всієї банківської системи
• Акумулюють та зберігають касові резерви інших кредитних установ
• Здійснюють грошово-кредитне регулювання економіки
• Надає ліцензії на операції з цінними паперами, зарубіжною валютою
• Здійснює обслуговування державного боргу країни
• Регулює рівень процентних ставок
• Визначає курс національної валюти
Комерційні банки :
Інвестиційні – надають довгострокові кредити, проводять операції з цінними паперами.
Ощадні акумулюють, як правило, малі вклади.
Спеціальні :
Кредит – це система економічних відносин, за допомогою якої мобілізуються тимчасово вільні кошти і спрямовуються на потреби розширення виробництва.
Кредит виступає як передача в тимчасове користування матеріальних вартостей у грошовій чи товарній формі.
Існують такі види кредиту:
Банківський – надається банками у вигляді грошових позик.
Комерційний кредит – це такий кредит, який надається підприємством іншому у товарній формі з відстрочкою платежу.
Державний – держава сама може надавати кредити і одержувати їх.
Міжнародний, його надають держави, міжнародні банки і фінансові організації, приватні банки.
Витрати підприємства виражені в грошовій формі називають собівартістю.
Зниження собівартості має важливе значення:
По-перше, низька собівартість означає, що виробництво працює ефективно.
По-друге, зекономлені ресурси підуть на створення нових або додаткових товарів.
По-третє, є істотним джерелом зростання прибутку.
По-четверте, створює умови для зниження цін.
Головними шляхами зниження собівартості є такі:
Національний дохід – це новостворена протягом року вартість. Його величина дорівнює вартості необхідного і додаткового продукту. Він є тією частиною вартості ВВП, яка створюється продуктивною працею усіх робітників в даному році.
Розрізняють фізичну і вартісну величину національного доходу.
Під фізичним обсягом національного доходу розуміють ту частину товарної маси, яка призначена для задоволення потреб людей і частина засобів виробництва призначена для розширення суспільного виробництва.
Фізичний обсяг національного доходу залежить від багатьох факторів, які пов’язані з підвищенням ефективності виробництва. Особливо великий вплив має НТП, який дозволяє виробляти більше продукції за рахунок більш раціонального використання усіх матеріальних ресурсів і живої праці.
Йдеться про зниження норм витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції.
Вартісна величина НД залежить від маси затраченої в даному році продуктивної праці.
А маса праці у свою чергу залежить від чисельності зайнятих продуктивно. Працею, їх продуктивності та інтенсивності праці.
Джерелами доходів центральних державних бюджетів є:
Із перелічених є 2 основні канали надходження коштів у бюджет:
При цьому податкам належать вирішальна роль. Вони забезпечують понад 90% надходження у центральний бюджет і 70% у місцевий.
Кошти державного бюджету витрачаються на :
Під економічною ефективністю розуміють одержання найбільших результатів при менших затратах матеріальних ресурсів і живої праці. Вона визначається відношенням результатів виробництва до витрат.
Ефективність виробництва =
Ефективність виробництва залежить від ефективності функціонування усіх факторів виробництва – робочої сили, засобів і предметів праці.
Ефективність робочої сили характеризує показник продуктивності праці. Її обчислюють діленням виробленої продукції на чисельність зайнятих робітників, тобто визначають виробіток на одного працюючого. , де П- це кількість продукції; Р-кількість робітників.
Зростання продуктивності праці означає, що обсяг продукції зростає швидше ніж затрати праці або часу, тому величина їх вартості зменшується.
Розрізняють два основні типи економічного розвитку – екстенсивний та інтенсивний. За екстенсивного типу економічне зростання досягається внаслідок кількісного збільшення факторів виробництва при незмінному рівні технічної бази.
За інтенсивного типу економічне зростання досягається внаслідок якісного вдосконалення речових і особистих факторів виробництва.
Сьогодні виникає об’єктивна необхідність переходу до переважно інтенсивного типу економічного зростання , тому що він означає рішучий перехід до технологій, які економлять працю, засоби праці, ресурси. Адже, основними факторами цього типу економічного зростання є :
• Впровадження нової техніки і технології
• Підвищення загальноосвітнього і професійного рівнів працівників
• Покращення використання основних і оборотних фондів
А основними факторами екстенсивного типу є:
• Збільшення обсягу інвестицій
• Збільшення кількості працівників
• Збільшення сировини, матеріалів