Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Розрахувати коефіцієнти частоти Кч, тяжкості Кт та втрат Кв внаслідок Н випадків травмування на підприємстві, яке нараховує N працівників. Загальна втрата склала Дт робочих днів протягом періоду t.
|
Варіант |
Кількість випадків травмування, шт. |
Загальна кількість працівників, чол. |
Загальна втрата робочих днів |
Період часу |
|
1 |
1 |
20 |
10 |
Рік |
|
2 |
2 |
40 |
20 |
Рік |
|
3 |
2 |
60 |
20 |
Півроку |
|
4 |
3 |
80 |
30 |
Півроку |
|
5 |
3 |
100 |
30 |
Півроку |
|
6 |
3 |
120 |
20 |
Квартал |
|
7 |
4 |
140 |
10 |
Квартал |
|
8 |
4 |
160 |
20 |
Квартал |
|
9 |
4 |
180 |
15 |
Квартал |
|
10 |
4 |
200 |
40 |
Рік |
1. Визначаємо коефіцієнт частоти Кч нещасних випадків. Коефіцієнт частоти розраховується за рік (t в місяцях) на 1000 працівників:
Кч =
2. Визначаємо коефіцієнт тяжкості Кт нещасних випадків. Коефіцієнт тяжкості визначається як відношення кількості днів непрацездатності Дт внаслідок випадків травмування до кількості нещасних випадків Н, що відбулися на підприємстві за період t:
Кт= Дт / H;
3. Визначаємо коефіцієнт втрат Кв. Коефіцієнт втрат визначається як добуток коефіцієнтів частоти і тяжкості.
Кв = Кч . Кт
Внаслідок виробничої травми працівник втратив частину професійної працездатності, при цьому провина підприємства становить певний відсоток. Визначити величину відшкодування підприємством втраченого працівником заробітку, якщо відомий його середній заробіток на місяць.
|
Варіант |
Середній заробіток на місяць, грн |
Провина підприємства,% |
Втрата професійної працездатності,% |
|
1 |
800 |
80 |
50 |
|
2 |
1060 |
40 |
40 |
|
3 |
1280 |
60 |
60 |
|
4 |
950 |
70 |
80 |
|
5 |
860 |
80 |
70 |
|
6 |
700 |
20 |
80 |
|
7 |
880 |
70 |
70 |
|
8 |
860 |
40 |
50 |
|
9 |
1040 |
50 |
60 |
|
10 |
2120 |
90 |
90 |
Величина відшкодування підприємством втраченого працівником заробітку (В) внаслідок виробничої травми встановлюється відповідно до ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (У), середньомісячного заробітку (А) , який він мав до ушкодження здоров'я, та вини підприємства (S).
В = А*S*У.
Розрахувати чисельність працівників служби охорони праці на підприємстві, коли відома загальна середня кількість працівників підприємства, кількість працівників, що працюють зі шкідливими речовинами і кількість чоловік, що зайняті на роботах з підвищеною небезпекою.
|
Варіант |
Загальна середня кількість працівників підприємства, чол. |
Кількість працівників, що працюють зі шкідливими речовинами, чол |
Кількість чоловік, що зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, чол |
|
1 |
750 |
300 |
200 |
|
2 |
800 |
280 |
250 |
|
3 |
600 |
150 |
150 |
|
4 |
940 |
400 |
260 |
|
5 |
845 |
420 |
100 |
|
6 |
1254 |
720 |
310 |
|
7 |
1100 |
690 |
280 |
|
8 |
900 |
440 |
240 |
|
9 |
995 |
470 |
230 |
|
10 |
850 |
360 |
185 |
Знаходимо Кв – коефіцієнт, який враховує шкідливість і небезпеку виробництва
Кв = 1 + ,
де Рср – середньосписочне число працюючих на підприємстві, люд.;
Рв – чисельність працюючих зі шкідливими речовинами, незалежно від рівня їхньої концентрації, чол;
Ра - чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки, чол.
Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці виконуємо за формулою
М = 2 + ,
де М – чисельний склад служби охорони, чол;
Ф – ефективний річний фонд робочого часу фахівця з охорони праці що враховує втрати робочого часу на можливі захворювання, відпустку та ін., дорівнює 1820 годин,
Задача 4
Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності за рахунок економії фонду заробітної плати при зменшенні втрат робочого часу через травматизм та захворюваність
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
Втрати робочого часу через травматизм і захворюваність |
до впровадження заходів |
45 |
32 |
52 |
60 |
48 |
55 |
38 |
54 |
34 |
43 |
|
після впровадження заходів |
37 |
25 |
36 |
45 |
32 |
38 |
22 |
40 |
20 |
28 |
|
|
Річний фонд робочого часу одного працюючого (базовий), люд.-дн. |
225 |
227 |
250 |
234 |
220 |
242 |
238 |
232 |
223 |
235 |
|
|
Середньорічна розрахункова чисельність працюючих, люд. |
200 |
250 |
100 |
300 |
700 |
150 |
350 |
180 |
220 |
400 |
|
|
Середньорічна заробітна плата одного працівника, грн. |
1800 |
2200 |
1300 |
2500 |
2700 |
1700 |
2100 |
1500 |
2300 |
1200 |
|
|
Відсоток відрахувань на соціальне страхування, % |
3,6 |
3,6 |
3,6 |
3,6 |
3,6 |
3,6 |
3,6 |
3,6 |
3,6 |
3,6 |
Пропонується підраховувати економічну ефективність за такими показниками:
Умовне вивільнення чисельності працівників у результаті впровадження заходів з охорони праці - розраховують за формулою
, осіб
де – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність до впровадження заходів (базовий рік) на одного працюючого, люд.-дн.;
– втрати робочого часу через травматизм і захворюваність після впровадження заходів на одного працюючого, люд.-дн.;
Ф – річний фонд робочого часу одного працюючого (базовий), люд.-дн.;
Ч – середньорічна розрахункова чисельність працюючих, люд.
Можливе зростання продуктивності праці при постійній чисельності працюючих розраховують за формулою
, %
Економію фонду заробітної плати визначають за формулою
, грн.,
де – середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.;
- відсоток відрахувань на соціальне страхування.
Внаслідок впровадження заходів по поліпшенню умов праці рівень шкідливих факторів знизився, що дозволило збільшити питому вагу тривалості фази підвищеної працездатності у загальному фонді робочого дня (в середньому по ділянці). Розрахувати економічну ефективність від дій.
|
Варіанти |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
Річний випуск продукції ділянкою, грн |
до впровадження заходів (В1) |
83 000 |
85 000 |
82 000 |
92 000 |
91 000 |
93 000 |
87 000 |
89 000 |
95 000 |
84 000 |
|
після впровадження заходів (В2) |
91 000 |
97 000 |
96 000 |
99 000 |
95 000 |
98 000 |
95 000 |
96 000 |
103000 |
93 000 |
|
|
Умовно постійні витрати в собівартості річного випуску продукції, грн. (У) |
15 000 |
20 000 |
25 000 |
18 000 |
22 000 |
24 000 |
17 000 |
26 000 |
19 000 |
16 000 |
|
|
Собівартість технологічного устаткування на ділянці, грн. (Фб) |
11 000 |
17 000 |
15 000 |
9 000 |
16 000 |
19 000 |
12 000 |
22 000 |
12 000 |
9 000 |
де р питома вага тривалості фази підвищеної працездатності в загальному фонді робочого часу до впровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
р’ те саме після впровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
К поправочний коефіцієнт, який враховує долю риросту продуктивності праці залежно від функціонального стану організму людини в різних умовах праці (0,20).
Приріст продуктивності праці по підприємству, %;
Пп = П * Пч.
де В1 і В2 – річний обсяг виробництва до і після впровадження заходів, грн.
де У річна сума умовно постійних витрат у собівартості продукції.
де Фб – балансова собівартість устаткування,
Р - приріст обсягу виробництва на ділянці.
Еп – нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (0,15).
Річна економія
Е = Ев.у. + Еу.п..
Вихідні дані для задачі
|
Варіант |
Фактори умов праці |
Норма |
Фактична величина |
Термін дії протягом зміни, хвилин |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
Пил, мг/м3 |
2 |
32 |
480 |
|
Шум, дБА |
75 |
86 |
340 |
|
|
Температура, °С |
17 |
15—16 |
240 |
|
|
Напруженість зору |
II розряд зорової роботи |
480 |
||
|
Робоче місце стаціонарне, поза в нахиленому стані 25% робочого часу |
480 |
|||
|
2 |
Шум, дБА |
50 |
75 |
390 |
|
Температура, °С |
21-25 |
30 |
360 |
|
|
Вологість повітря, % |
60 |
80 |
480 |
|
|
Швидкість повітря, м/с |
0,1 |
0,9 |
240 |
|
|
Емоційна напруженість |
Відповідальність за безпеку інших осіб |
480 |
||
|
3 |
Пил, мг/м3 |
2 |
20 |
480 |
|
Шум, дБА |
65 |
90 |
240 |
|
|
Температура, ºС |
21 |
18 |
480 |
|
|
Емоційна і інтелектуальна напруженість (рішення важких завдань в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю) |
360 |
|||
|
4 |
Токсичні речовини, мг/м3 |
3 |
9 |
480 |
|
Шум, дБА |
60 |
65 |
240 |
|
|
Температура , °С |
18-20 |
29 |
480 |
|
|
Поза в нахиленому стані до 50% робочого часу |
360 |
|||
|
5 |
Промисловий пил, мг/м3 |
2 |
8 |
420 |
|
Шум, дБА |
60 |
80 |
480 |
|
|
Темп (кількість рухів за зміну) |
до 300 |
370 |
300 |
|
|
Робоча поза до 25% в нахиленому стані |
480 |
|||
|
6 |
Промисловий пил, мг/м3 |
2 |
4 |
420 |
|
Шум, дБА |
60 |
70 |
480 |
|
|
Темп (кількість рухів за зміну) |
до 300 |
370 |
300 |
|
|
Робоча поза до 25% в нахиленому стані |
480 |
|||
|
7 |
Токсичні речовини, мг/м3 |
200 |
400 |
480 |
|
Шум, дБА |
80 |
70 |
240 |
|
|
Поза в нахиленому стані до 50% робочого часу |
480 |
|||
|
Промисловий пил, мг/м3 |
2 |
6 |
60 |
|
|
8 |
Промисловий пил, мг/м3 |
5 |
20 |
300 |
|
Шум, дБА |
75 |
87 |
480 |
|
|
Відносна вологість повітря, % |
60 |
80 |
480 |
|
|
Дрібні стереотипні рухи кістями рук і пальців (кільк. за зміну) |
30 000 |
240 |
||
|
9 |
Температура, °С |
18-20 |
22 |
360 |
|
Токсичні речовини, мг/м3 |
200 |
400 |
360 |
|
|
Пил, мг/м3 |
2 |
32 |
480 |
|
|
Шум, дБА |
75 |
86 |
340 |
|
|
10 |
Пил, мг/м3 |
5 |
7,5 |
240 |
|
Шум, дБА |
80 |
97 |
480 |
|
|
Локальна вібрація, дБ |
92 |
108 |
120 |
|
|
Неіонізуюче випромінювання радіочастотного діапазону, НВЧ, мкВт·год./см2 |
200 |
300 |
360 |
Для розрахунку розміру доплати за умови праці на даному робочому місці згідно таблиці 2.2 визначаємо ступінь шкідливості факторів виробничого середовища в балах (від 1 до 3) за гігієнічною класифікацією праці (Додаток). Згідно з таблицею Додатка, кожний виробничий елемент умов праці отримує бальну оцінку від 1 до 3, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни. У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю і визначається за формулою.
, (2.1)
де Хфакт, Хвим - ступінь шкідливості фактора фактичного та виміряного, бали;
Т - час дії даного фактора до тривалості зміни в годинах ( 8 годин – тривалість зміни).
Кількість балів по кожному фактору підсумовується.
Таблиця 2.2
Залежність розміру доплат від умов праці
|
Хфак, (бали) |
Розмір доплати до тарифної ставки, % |
|
|
Шкідливі і важкі умови |
до 2-х |
4 |
|
2,1 – 4,0 |
8 |
|
|
4,1 – 6,0 |
12 |
|
|
Особливо шкідливі та особливо важкі умови |
6,1 – 8,0 |
16 |
|
8,1 – 10,0 |
20 |
|
|
понад 10,0 |
24 |
Таблиця 4.11
КРИТЕРІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ УМОВ ПРАЦІ
Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості
(Гигиеническая классификация труда № 4137-86)
|
№ з/п |
Фактори виробничого середовища і трудового процесу |
ІІІ клас – шкідливі і небезпечні умови і характер праці |
||
|
1 ступінь (1 бал) |
2 ступінь (2 бали) |
3 ступінь (3 бали) |
||
|
1. |
Шкідливі хімічні речовини |
Перевищення ГДК |
||
|
1 клас небезпеки |
до 2 разів |
2,1 – 4 разів |
> 4 разів |
|
|
2 клас небезпеки |
до 3 разів |
3,1 – 5 разів |
> 5 разів |
|
|
3-4 клас небезпеки |
до 4 разів |
4,1 – 6 разів |
> 6 разів |
|
|
2. |
Пил переважно фіброгенної дії |
Перевищення ГДК |
||
|
до 2 разів |
2,1-5 разів |
> 5 разів |
||
|
3. |
Вібрація (загальна і локальна) |
Перевищення ГДР |
||
|
до 3 дБ |
3,1 – 6 дБ |
> 6 дБ |
||
|
4. |
Шум |
Перевищення ГДР |
||
|
до 10 дБА |
10 – 15 дБА |
> 15 дБА |
||
|
5. |
Інфразвук |
вище ГДР |
- |
- |
|
6. |
Ультразвук |
вище ГДР |
- |
- |
|
7. |
Неонізуючі випромінювання: |
|||
|
- радіочастотний діапазон |
вище ГДР |
- |
- |
|
|
- діапазон промислової частоти |
вище ГДР |
- |
- |
|
|
- оптичний діапазон (лазерне випромінювання) |
вище ГДР |
- |
- |
|
|
8. |
Мікроклімат у приміщенні: |
|||
|
- температура повітря, ºС |
вище гранично допустимих значень у теплий період або нижче мінімально допустимих значень у холодний період |
|||
|
до 4º |
4,1-8º |
вище 8º |
||
|
вище рівня допустимих величин у холодний і теплий періоди року або нижче мінімально допустимих у теплий період року |
|||
|
до 3 разів |
більше 5 разів |
- |
||
|
- відносна вологість повітря, % |
перевищення рівнів допустимими санітарними нормативами в теплий період року |
|||
|
до 25 % |
більше 25 % |
- |
||
|
- інфрачервоне випромінювання, Вт/м2 |
141-350 |
351-2800 |
вище 4000 |
|
|
9. |
Температура зовнішнього повітря (при роботі на відкритому повітрі), ºС |
|||
|
- влітку |
до 32 |
32,1-40 |
вище 40 |
|
|
- взимку |
- (10-14) |
- (15-20) |
нижче - 20 |
|
|
10. |
Атмосферний тиск |
|||
|
- підвищений, атм |
1,3-1,8 |
1.9-3,0 |
більше 3 |
|
|
- знижений (м над рівнем моря) |
1100-2000 |
2100-4000 |
вище 4000 |
|
|
11. |
Біологічні фактори |
|||
|
• мікроорганізми: |
Перевищення ГДК |
|||
|
1 клас небезпеки |
до 2 разів |
2,1-4 |
> 4 |
|
|
2 клас небезпеки |
до 3 разів |
3,1-6 |
> 6 |
|
|
3-4 клас небезпеки |
до 5 разів |
5,1-10 |
> 10 |
|
|
• білкові препарати |
Перевищення ГДК |
|||
|
1 клас небезпеки |
до 2 разів |
3,1-5 |
> 5 |
|
|
2 клас небезпеки |
до 5 разів |
5,1-10 |
> 10 |
|
|
3-4 клас небезпеки |
до 10 разів |
10,1-20 |
> 20 |
|
|
• природні компоненти організму (амінокислоти, вітаміни тощо): |
Перевищення ГДК |
|||
|
1 клас небезпеки |
до 5 разів |
5,1-10 |
> 10 |
|
|
2 клас небезпеки |
до 7 разів |
7,1-15 |
> 15 |
|
|
3-4 клас небезпеки |
до 10 разів |
10,1-20 |
> 20 |
|
|
12. |
Важкість праці |
|||
|
• динамічна робота: |
||||
|
- потужність зовнішньої роботи (Вт) при роботі за |
чол.90 |
- |
- |
|
|
участю м’язів нижніх кінцівок і тулуба |
жін. 63 |
- |
- |
|
|
- те саме при роботі за переважною участю |
чол. 45 |
- |
- |
|
|
м’язів плечового поясу |
жін. 30,5 |
- |
- |
|
|
- маса піднімання і переміщення вантажу, кг |
чол. 31-35 |
35 |
- |
|
|
жін. 11-15 |
15 |
- |
||
|
- дрібні стереотипні рухи кистей і пальців (кількість за зміну) |
40 001- 60 000 |
60 000-80 000 |
> 80 000 |
|
|
• статичне навантаження: |
||||
|
величина навантаження за зміну, (кг·с) при утриманні вантажу: |
||||
|
- однією рукою |
43 001-97 000 |
вище 97 000 |
- |
|
|
- двома руками |
97 001-208 000 |
вище 208 000 |
- |
|
|
130 001-260 000 |
вище 260 000 |
- |
|
|
13. |
Робоча поза |
перебування в нахиленому положенні до 30´ 26-50% тривалості зміни перебування у вимушеному положенні (на колінах, напочіпки і т.п.) до 25% тривалості зміни |
перебування в нахиленому положенні до 30´ понад 50% тривалості зміни перебування у вимушеному положенні (на колінах, напочіпки і т.п.) понад 25% тривалості зміни |
- |
|
Нахили тулуба |
вимушені нахили понад 30´ 101-300 разів за зміну |
вимушені нахили понад 30´ і більше 300 разів за зміну |
- |
|
|
14. |
Переміщення в просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом) |
10,1-17 км за зміну |
понад 17 км за зміну |
|
|
Увага: |
||||
|
- тривалість зосередження (% до тривалості зміни) |
вища 75 |
- |
- |
|
|
- щільність сигналів у середньому за годину |
вище 300 |
- |
- |
|
|
Напруженість аналізаторних функцій: |
||||
|
- зору (категорія зорових робіт за СНиП ІІ-4-79) |
високоточна |
особливо точна – з застосуванням оптичних приладів |
||
|
- слуху (при виробничій потребі сприйняття мови або диференціювання сигналів) |
розбірливість слів і сигналів менше 70% |
- |
- |
|
|
Емоційна та інтелектуальна напруженість |
вирішення важких завдань в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю |
особливий ризик, небезпека, відповідальність за безпеку інших осіб |
- |
|
|
Одноманітність: |
||||
|
- кількість елементів у багаторазово повторюваних операціях |
3-2 |
- |
- |
|
|
- тривалість виконання повторюваних операцій (у секунду) |
19-2 |
- |
- |
|
|
- час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій (% до тривалості зміни) |
96 і більше |
- |
- |
|
|
15. |
Змінність |
нерегулярна змінність з роботою в нічну зміну |