Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 34
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ
ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Кафедра нарисної геометрії та графіки
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
та варіанти завдань до виконання
контрольних робіт
з дисципліни «Інженерна графіка»
Частина 2. Креслення
Для студентів будівельних та механічних спеціальностей
заочної форми навчання
Дніпропетровськ
2010
Методичні вказівки та варіанти завдань до виконання контрольних робіт з дисципліни «Інженерна графіка». Частина 2. Креслення. Для студентів будівельних та механічних спеціальностей заочної форми навчання. /Укладачі: К.К. Мірошниченко, С.Ю. Середа. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2010. – 34 с.
В методичних вказівках викладені загальні правила оформлення зображень на кресленнях, подано варіанти індивідуальних завдань за темами «Проекційне креслення» та «Креслення технічних деталей». Мета завдань полягає в закріпленні знань студентів по використанню методу прямокутного проекціювання для побудови зображень просторових геометричних форм, практичному застосуванні набутих знань, розвитку графічних навичок і просторової уяви. Методичні вказівки містять приклади поетапного розв’язання цих завдань.
Дані методичні вказівки можуть бути використані студентами будівельних та механічних спеціальностей заочної форми навчання під час вивчення курсу «Інженерна графіка» та виконання контрольних завдань.
Укладачі: К.К. Мірошниченко, к.т.н., доцент кафедри нарисної геометрії та графіки ПДАБА;
С.Ю. Середа, асистент кафедри нарисної
геометрії та графіки ПДАБА.
Відповідальний за випуск: В.О. Бараненко, професор, д.т.н., завідувач
кафедри нарисної геометрії та графіки
ПДАБА.
Рецензент: А.Д. Малий, к.т.н., доцент ДДТУЗТ.
Затверджено: на засіданні кафедри нарисної
геометрії та графіки
Протокол № 6 від 19.02.2010 р.
Зав. кафедрою В. О. Бараненко
Затверджено: на засіданні Методичної
ради ДВНЗ ПДАБА
Протокол №3(70) від 25.01.2011р.
Вступ
Методичні вказівки з курсу «Інженерна графіка» складаються з розділу I «Проекційне креслення» для студентів заочників будівельних та механічних спеціальностей та розділу II «Креслення технічних деталей» для студентів заочників механічних спеціальностей.
Дані методичні вказівки містять теоретичну частину з прикладами зображень видів, розрізів, перерізів, варіанти завдань по проекційному та технічному кресленню і приклади поетапного виконання кожного аркуша завдання розділу I «Проекційне креслення», розділу II «Креслення технічних деталей».
1. Зображення: види, розрізи, перерізи, аксонометричні проекції
Перед виготовленням будь-якого предмета необхідно виконати креслення, яке буде містити інформацію про форму і розміри предмета, його складові частини, певні вимоги по його виготовленню. Передати форму предмета, його внутрішню і зовнішню будову можна за допомогою методів, які ґрунтуються на теорії прикладної геометрії.
За допомогою метода ортогонального (прямокутного) проекціювання виконують зображення предметів.
По відношенню до площин проекцій предмет розміщують так, щоб більшість його ребер, граней, поверхонь займала проекціююче положення. Припускають, що предмет розташований між спостерігачем та відповідною площиною проекцій. Кількість зображень на кресленні має бути оптимальною (мінімальною, але достатньою для повного відображення форми всіх елементів предмета).
На кресленні зображення виконують у певному масштабі та відповідними типами ліній. Залежно від їхнього змісту зображення поділяються на види, розрізи, перерізи.
На рис.1.1,а показано утворення основних видів при проекціюванні предмета на основні площини проекцій.
Вид – зображення повернутої до спостерігача видимої частини поверхні предмета.
Розрізняють основні, додаткові та місцеві види.
Основними площинами проекцій вважають шість граней куба, які після розгортання (рис.1.1,а) суміщують з площиною креслення (рис.1.1,б). Встановлено такі назви основних видів:
1-вид спереду (головний вид);
2-вид зверху;
3-вид зліва;
4-вид справа;
5-вид знизу;
6-вид ззаду.
|
Рис. 1.1 |
Предмет розміщують так, щоб зображення на фронтальній площині проекцій (головний вид) давало найповніше уявлення про форму та розміри предмета. На видах штриховими лініями дозволяється показувати невидимі елементи предмета, якщо вони не є складними (рис.1.1,в).
Додаткові види отримують при проекціюванні предмета на площини, що не паралельні жодній з основних площин проекцій (вид А на рис.1.2,а; рис 1.2,б). Якщо вид повернутий, то до напису додають знак (вид Б на рис.1.3).
|
Рис.1.2 |
Місцевий вид – це зображення окремого обмеженого місця поверхні предмета, яке одержують при проекціюванні на одну з основних площин проекцій (вид А на рис.1.3).
|
Рис.1.3 |
Розрізом називається зображення предмета, уявно розрізаного однією чи декількома площинами для виявлення його невидимих поверхонь. На розрізі показують те, що знаходиться в січній площині та те, що знаходиться за нею. Допускається зображувати не все те, що розташоване за січною площиною, якщо це не потрібно для з’ясування конструкції предмета.
Залежно від положення січної площини відносно горизонтальної площини проекцій розрізи поділяють на горизонтальні та вертикальні (січна площина перпендикулярна П1).
Вертикальні розрізи поділяють на фронтальні (січна площина паралельна П2) та профільні (січна площина паралельна П3).
Залежно від кількості січних площин розрізи поділяються на прості (при одній січній площині) (рис.1.4) та складні (при кількох січних площинах).
|
Рис.1.4 |
Складні розрізи поділяють на ступінчасті (рис.1.5) і ламані (рис.1.6).
|
Рис.1.5 |
Рис.1.6 |
Положення січної площини на кресленні позначають лінією перерізу, для чого використовують розімкнену лінію (рис.1.7).
|
Рис.1.7 |
При простому розрізі вказують тільки початковий і кінцевий штрихи, а при складному розрізі штрихи проводять також у перетинах ліній перерізу. Початковий і кінцевий штрихи не повинні перетинати контур відповідного зображення. До початкового та кінцевого штрихів проводять стрілки, що вказують напрямок погляду. Форма стрілок приймається такою ж як і при позначенні видів. Стрілки наносять на відстані 2-3 мм від кінця штриха. Виконаний розріз позначають написом типу А-А.
Перерізом називається зображення предмета, уявно розрізаного однією чи декількома площинами для виявлення його невидимих поверхонь. На перерізі показують лише те, що є безпосередньо в січній площині (рис.1.8).
|
Рис.1.8 |
Рис.1.9 |
Перерізи, що не входять до складу розрізу, поділяють на винесені (рис.1.9,а) та накладені (рис.1.9,б). Контур винесеного перерізу виконують суцільною товстою лінією. Контур накладеного перерізу зображують суцільною тонкою лінією. Вісь симетрії накладеного перерізу (рис.1.9,б) показують штрихпунктирною тонкою лінією.
2. Порядок виконання завдання «Проекційне креслення»
2.1. Загальна частина
Завдання «Проекційне креслення» виконується на 2 форматах А3.
В таблиці 1 наведені варіанти завдань (нумерація йде відповідно до останньої цифри номера залікової книжки).
1-й формат А3 – за даними в таблиці 1 зображеннями головного виду деталі зі зрізами та її виду зверху (який слід добудувати) необхідно побудувати третій вид (зліва), проставити розміри та побудувати аксонометричне зображення деталі (вид аксонометрії вказано в таблиці).
2-й формат А3 – за даними в таблиці 1 зображеннями головного виду деталі з отвором та виду зверху (який необхідно добудувати) слід побудувати третій вид (зліва). Треба виконати також необхідні розрізи, проставити розміри та накреслити аксонометрію деталі (див. таблицю 1) з вирізом ¼ її частини.
Для виконання завдання необхідно опрацювати ГОСТ 2.301-68 «Формати креслень», ГОСТ 2.302-68 «Масштаби», ГОСТ 2.303-68 «Параметри ліній креслень», ГОСТ 2.304-81 «Шрифти креслярські», ГОСТ 2.305-68 «Види, розрізи, перерізи», ГОСТ 2.306-68 «Графічні позначення матеріалів», ГОСТ 2.307-68 «Нанесення розмірів», ГОСТ 2.317-69 «Аксонометричні проекції», а також матеріал з побудови зображень підручника з інженерної графіки.
Таблиця 1. Вихідні дані до завдання «Проекційне креслення»
|
№ варіанту |
Деталь зі зрізами |
Вид аксонометрії |
Деталь з отвором |
Вид аксонометрії |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
Прямокутна диметрія |
Прямокутна ізометрія |
||
|
2 |
Прямокутна диметрія |
Прямокутна ізометрія |
Продовження таблиці 1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
3 |
Прямокутна ізометрія |
Прямокутна диметрія |
||
|
4 |
Прямокутна диметрія |
Прямокутна ізометрія |
Продовження таблиці 1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
5 |
Прямокутна диметрія |
Прямокутна ізометрія |
||
|
6 |
Прямокутна диметрія |
Прямокутна ізометрія |
Продовження таблиці 1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
7 |
Прямокутна диметрія |
Прямокутна ізометрія |
||
|
8 |
Прямокутна диметрія |
Прямокутна ізометрія |
Продовження таблиці 1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
9 |
Прямокутна ізометрія |
Прямокутна диметрія |
||
|
10 |
Прямокутна ізометрія |
Прямокутна диметрія |
2.2. Порядок виконання креслення на 1-му форматі А3
2.2.1. Побудова трьох проекцій і ліній зрізу деталі
Поле креслення обмежують рамкою, яку проводять суцільними товстими (основними) лініями на відстані 5 мм від меж формату; зліва лінію рамки проводять на відстані 20 мм. Основний напис розміщують у правому нижньому куті аркуша.
На відстані 70 мм від лівого краю рамки проводять штрихпунктирну вертикальну лінію для головного виду та виду зверху зрізаної деталі.
На відстані 130 мм від верхнього краю рамки проводять суцільну тонку горизонтальну лінію базування головного виду та виду зліва деталі (вона буде співпадати з осями x12 та y3).
На відстані 80 мм від нижнього краю рамки проводять горизонтальну штрихпунктирну лінію, яка буде перетинати вертикальну штрихпунктирну лінію. Точка перетину цих ліній буде центром кола, яке необхідно накреслити за необхідним розміром для побудови основи багатогранної чи кривої поверхні зрізаної деталі.
На рис.2.1 наведено приклад побудови трьох видів та аксонометрії зрізаного конуса. Діаметр основи конуса дорівнює 80 мм. Будуємо це коло на виді зверху. Для побудови проекції кола на головному виді від точки перетину вертикальної штрихпунктирної лінії з базовою вліво та вправо зробимо засічки розхилом циркуля, який дорівнює радіусу кола (40 мм). Лінія між цими засічками і буде проекцією кола. Аналогічно будуємо верхню основу (коло діаметром 40 мм зрізаного конуса).
Потім в тонких лініях добудовуємо головний вид зрізаного конуса. Для цього з’єднуємо відповідні крайні точки проекцій верхньої та нижньої основи обрисовими твірними. Як видно з рисунка 2.1 даний конус зрізано ще двома площинами, які перетинаються і перпендикулярні до фронтальної площини проекцій. В результаті цього лінії (перетину) зрізу мають вигляд прямих.
Добудувати вид зверху зрізаного конуса рекомендується так. Як видно з головного виду одна з двох січних площин частково зрізає конус і розташована паралельно П1. Задача зводиться до знаходження на виді зверху частини круга (кола), радіус якого заміряємо на головному вигляді від осьової лінії вліво до обрисової твірної в місці зрізу. Яка частина кола (лінії зрізу) буде зображена на виді зверху покаже лінія зв’язку, яку необхідно провести з проекції лінії перетину двох площин (на головному виді це точка перетину двох прямих – проекцій ліній зрізу). Друга січна площина зрізає конус під нахилом. Тому для більш простої побудови цієї лінії зрізу на двох видах рекомендуємо побудувати в тонких лініях вид зліва зрізаного конуса. Для цього на відстані 15…20 мм від головного виду з правого боку проведемо осі z23 та y1. Потім з центра основи конуса на виді зверху до осі y1 проведемо горизонтальну лінію зв’язку. Для того, щоб отримати вид зліва основи конуса проведемо дугу розхилом циркуля, радіус якого дорівнює відстані від О123 до точки перетину даної дуги з віссю y1 .
|
Рис.2.1 |
З точки перетину даної дуги з віссю y3 вліво та вправо відкладемо засічки розхилом циркуля, який дорівнює радіусу кола (40 мм). Лінія ж між цими засічками і буде проекцією основи на виді зліва. Потім на виді зліва з центра основи конуса вверх проведемо осьову лінію. Вид зліва верхньої основи зрізаного конуса будуємо аналогічно. З’єднаємо потім проекції основ обрисовими твірними (це і буде видом зліва зрізаного конуса без ліній зрізу ще двома площинами).
Лінію зрізу конуса похилою площиною розіб’ємо на ряд точок для зручності побудов. Перша точка – точка перетину (на головному виді) верхньої основи конуса з похилою лінією зрізу. Ця точка лежить на обрисовій твірній конуса, тому її положення на виді зверху і зліва знайдено просто по лініям зв’язку. На виді зверху вона буде лежати на крайній (зліва) точці кола (верхньої основи) на осі. На виді зліва ця точка буде розташована по центру проекції верхньої основи. Обрисові твірні зрізаного конуса на виді зліва на головному виді мають проекції, які співпадають з віссю конуса. Тому по лініям зв’язку легко перенести точки перетину вказаних твірних з двома січними площинами (з головного вида на вид зліва). Проекції вказаних точок на виді зверху будуємо засічками на відповідних лініях зв’язку (заміряємо засічки на виді зліва від осі до точок на обрисових твірних).
Проміжні точки похилої лінії зрізу будуємо так. Спочатку з вказаної точки (на головному виді це пара точок, проекції яких співпадають) вниз і на вид зліва проводимо лінії зв’язку. Задача зводиться до знаходження проекцій пари точок на поверхні конуса (спочатку на виді зверху). Для цього через проекцію точки на головному виді проведемо пряму в межах зрізаного конуса. На виді зверху ця пряма має вигляд кола. Тому зробимо засічки розхилом циркуля який дорівнює радіусу відповідного кола на відповідній лінії зв’язку. Отримаємо одну пару проміжних точок на виді зверху. Потім аналогічно знайдемо ще одну пару точок. Проекції вказаних точок на виді зліва знайдемо за допомогою засічок, які будемо заміряти на виді зверху та переносити на відповідні лінії зв’язку на вид зліва. Для цього заміряємо відстань від горизонтальної осі на виді зверху по вертикалі (вверх і вниз) та відкладаємо на виді зліва від осі вліво та вправо. Таким чином на виді зверху і зліва отримаємо ряд точок, з’єднавши які лекальною кривою побудуємо проекції лінії зрізу. Проекція ж однієї лінії зрізу на виді зверху буде мати вигляд частини кола, а на виді зліва – прямої лінії. Потім приступимо до оформлення креслення (трьох видів). Проставимо розміри. Наведемо зображення видів (в т. ч. лінії зрізу) лінією товщиною 0,8 мм. Лінії зв’язку, осьові (центрові) лінії повинні мати товщину в 2-3 рази меншу ніж товщина основної лінії.
2.2.2. Побудова аксонометричної проекції зрізаного конуса
На рис.2.2 показано положення аксонометричних осей у прямокутній ізометричній проекції, наведено коефіцієнти скорочення по осях, а також розміщення штриховки в розрізах у різних координатних площинах аксонометричної проекції.
|
Рис.2.2 |
В вільному місці аркуша (з правого боку) над основним написом на відстані 50…60 мм знайдемо точку від якої вверх проведемо вісь z', а вліво та вправо під відповідним нахилом – осі x' та y'. В завданні вказано вид аксонометрії для відповідної деталі. Побудуємо прямокутну ізометрію зрізаного конуса. Для цього слід опрацювати матеріал по геометричним побудовам. На рисунках 2.3…2.6 показано побудову зображень (в т. ч. кола) в аксонометрії (в прямокутній ізометрії та прямокутній диметрії).
Ізометричними проекціями кіл, розміщених у площинах проекцій або в паралельних їм площинах, є еліпси з однаковим співвідношенням осей (рис. 2.3, а). Великі осі еліпсів дорівнюють 1,22 D, а малі – 0,71 D, де D – діаметр зображуваного кола.
На практиці прийнято заміняти еліпси в ізометрії овалами, що значно спрощує побудову. Існує ряд способів побудови овала за заданими осями. Найпростіший спосіб показано на рис.2.3, б. Для зручності побудови еліпси у диметричній проекції заміняють чотирицентровими овалами (рис. 2.4).
|
Рис.2.3. |
|
Рис.2.4. |
|
Рис.2.5 |
|
Рис.2.6 |
Після опрацювання вказаного вище матеріалу слід приступити спочатку до побудови нижньої та верхньої основ зрізаного конуса. Відстань між ними по осі z' дорівнює висоті деталі (див. головний вид). Обрис зрізаного конуса (без двох ліній зрізу) отримаємо, якщо зліва та справа з’єднаємо дотичними прямими основи конуса в ізометрії. Потім побудуємо лінію зрізу, що утворилася в результаті перетину з площиною, яка паралельна основі конуса. Ці побудови аналогічні тим, які вже робились для побудови основ конуса. Основна відмінність в тім, що лінія зрізу буде мати вигляд частини кола, яка обмежена прямою лінією. Ця лінія буде розташована паралельно осі y' на відстані від осі конуса, яку заміряємо на виді зверху чи головному виді (по осі x) вправо.
2.3. Порядок виконання креслення на 2-му форматі А3
2.3.1. Побудова трьох видів деталі з отвором, виконання необхідних розрізів
Компоновка другого аркуша виконується аналогічно першому. Побудову трьох видів деталі з отвором починають з виконання виду зверху. Для цього на горизонтальній площині проекцій будують дві взаємно перпендикулярні лінії. Точка перетину цих ліній і буде центром кола, яке необхідно накреслити за необхідним розміром для побудови правильного багатокутника основи деталі з отвором.
На рис.2.7 наведено приклад побудови трьох видів чотиригранної прямої призми з отвором та аксонометрії з вирізом ¼ її частини, виконання необхідних розрізів та нанесення необхідних розмірів. Як видно з креслення, бічні ребра прямої призми на виді зверху мають проекції в вигляді точок, які співпадають з вершинами квадрата (основи призми). На головному виді проекція нижньої основи призми буде співпадати з віссю x12 тому, що вона розташована на П1, бічні ребра знаходять по лініям зв’язку. Вони будуть мати вигляд вертикальних прямих, довжина яких дорівнює висоті призми. Верхня основа призми на головному виді розташована горизонтально і проходить через верхні кінці бічних ребер. Як видно з завдання, дана призма має отвір, що утворився в результаті перетину даної поверхні з другою прямою призмою, бічні ребра якої перпендикулярні П2. В основі такої призми лежить неправильний трикутник. Як видно з креслення, на виді зверху показано комбінування половини виду зверху та горизонтального розрізу призми, який виконано з допомогою січної площини А-А, що розташована паралельно П1 ледь вище нижньої частини отвору. Та частина тіла, яка потрапила в січну площину заштрихована. Напрямок штриховки змінено (не під 45°), так як в основі лежить квадрат, ребра якого розміщені під 45°. Вид зліва побудовано за допомогою ліній зв’язку та засічок, які використовувалися для побудови ліній зрізу.
З креслення видно, що на виді зліва поверхні з отвором показано комбінування частини виду зліва та профільного розрізу. В даному випадку проекція одного з ребер призми співпадає з віссю призми, тому на кресленні показано більше половини виду зліва та частина профільного розрізу (справа). Компонування виду (зліва) і розрізу (справа) виконано тому, що деталь (з отвором) при погляді в бік площини П3 симетрична відносно осі. На виді ж зверху вид і розріз розташовані (суміщені) по іншому. Відмінність в тому, що отвір в призмі (дивись головний вид) розміщений не симетрично відносно осі поверхні.
|
Рис.2.7 |
2.3.2. Побудова аксонометричної проекції призми з отвором і вирізом чверті її частини
На рис.2.8 показано розміщення аксонометричних осей у прямокутній диметричній проекції.
|
Рис.2.8 |
На рис.2.9 показано побудову основи призми (і в цілому призми) в прямокутній диметрії.
|
|
|
Рис.2.9 |
Після цього приступають до вирізу чверті призми з отвором.
2.4. Запитання для самоперевірки
3. Виконання креслень технічних деталей
Завдання «Креслення технічних деталей» виконується на 2 форматах А3.
1-й формат А3 – за даними в таблиці 2 аксонометричними зображеннями технічної деталі необхідно побудувати її три основні види та нанести необхідні розміри. Всі варіанти завдань (табл.2) наведені у прямокутній ізометричній проекції.
Приклад виконання аркуша наведений на рис.3.1. При компоновці аркуша слід врахувати те, що на кресленні буде зображено тільки три види деталі без аксонометрії.
2-й формат А3 – за даними в таблиці 3 двом видам технічної деталі побудувати третій та аксонометрію з вирізом чверті (¼), також слід виконати необхідні розрізи та проставити розміри.
Приклад виконання аркуша наведений на рис.3.2.
Методичні вказівки для виконання 1-го формату (рис.3.1):
Методичні вказівки для виконання 2-го формату (рис.3.2):
Таблиця 2. Вихідні дані до завдання «Креслення технічних деталей»
(1-й формат А3)
|
№ варіанту |
Аксонометрична проекція |
|
1 |
2 |
|
1 |
|
|
2 |
Продовження таблиці 2
|
1 |
2 |
|
3 |
|
|
4 |
Продовження таблиці 2
|
1 |
2 |
|
5 |
|
|
6 |
Продовження таблиці 2
|
1 |
2 |
|
7 |
|
|
8 |
Продовження таблиці 2
|
1 |
2 |
|
9 |
|
|
10 |
|
Таблиця 3. Вихідні дані до завдання «Креслення технічних деталей» (2-й формат А3) |
Види технічної деталі та № варіанту |
2 |
2 |
|
Види технічної деталі та № варіанту |
1 |
1 |
|
|
Продовження таблиці 3 |
2 |
4 |
|
|
1 |
3 |
|
Продовження таблиці 3 |
2 |
6 |
|
1 |
5 |
|
Продовження таблиці 3 |
2 |
8 |
|
1 |
7 |
|
Продовження таблиці 3 |
2 |
10 |
|
1 |
9 |
|
Рис.3.1 |
|
Рис.3.2 |
Рекомендована література
Зміст
|
Вступ………………..…………………………………………………… |
3 |
|
1. Зображення: види, розрізи, перерізи, аксонометричні проекції…... |
3 |
|
2. Порядок виконання завдання «Проекційне креслення»…………… |
7 |
|
2.1. Загальна частина ………………………………………………… |
7 |
|
2.2. Порядок виконання креслення на 1-му форматі А3.................... |
13 |
|
2.2.1. Побудова трьох проекцій і ліній зрізу деталі……………... |
13 |
|
2.2.2. Побудова аксонометричної проекції зрізаного конуса…… |
15 |
|
2.3. Порядок виконання креслення на 2-му форматі А3…………… |
18 |
|
2.3.1. Побудова трьох видів деталі з отвором, виконання необхідних розрізів ………………………............................ |
18 |
|
2.3.2. Побудова аксонометричної проекції призми з отвором і вирізом чверті її частини…………………………………. |
20 |
|
2.4. Запитання для самоперевірки…………………………………… |
20 |
|
3. Виконання креслень технічних деталей…………………………….. |
21 |
|
Рекомендована література……………………………………………… |
34 |