Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
7
Поняття, склад і функції роздрібної торгівлі
Роздрібна торгівля – це будь-яка діяльність із продажу товарів чи послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання (Искусство, 1995).
Роздрібна торгівля виконує такі основні функції:
Роздрібна торгівля функціонує через роздрібних торговців. Роздрібний торговець – фізична або юридична особа, яка купує товар у виробника або оптового продавця і продає його кінцевому споживачеві (Економічна, 2001).
Роздрібні торговці концентрують свою діяльність виключно на споживчому, роздрібному ринку, у сфері ритейлингового бізнесу (від французької „retailIier” — відрізати, розбивати, нa Заході ритейлинг є аналогом вітчизняної роздрібної торгівлі) і через сукупність різних їх видів складають, в цілому, роздрібну торгову мережу. Крім магазинів, які є основним каналом роздрібного продажу товарів, функціонує різноманітна мережа позамагазинних пунктів роздрібної торгівлі. До них належать перш за все дрібнороздрібна торгова мережа (кіоски, павільйони, палатки, торгові автомати, автомагазини тощо) та ринки.
Для налагодження належної статистичної звітності щодо роздрібної торгової мережі, виконання органами влади функцій державного регулювання, розроблення прогнозів соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, забудови території об'єктами торгівлі та для інших потреб необхідно мати наукову класифікацію, в якій би було чітко визначено специфіку кожного виду та різновидів об'єктів торгівлі.
Є безліч підходів щодо класифікації роздрібних торговців (Голошубова, 2004; Виноградська, 2006), що відрізняються одна від одної різним ступенем її деталізації:
1) за формою власності:
2) за організаційно-правовою формою:
4) за формою організації:
Приклад 6.1 Найбільшого розвитку в західноєвропейських країнах набула посилкова торгівля: її частка складає 5-6%, а по окремих асортиментних позиціях (одяг, текстильні товари, меблі та предмети декоративного оформлення житла, електротовари, книги) — 15-30% загального обсягу роздрібного продажу. Посилкова торгівля успішно розвивається в Швейцарії, Франції та Японії. В цих країнах частка роздрібного продажу товарів через посилкові фірми коливається в межах 2-5%. (Голошубова, 2004).
Приклад 6.2 У розвинутих країнах значну роль відіграє так звана «торгівля вдома», її частка оцінюється у розмірі 3-6% від загального обсягу продажу товарів у роздрібній торгівлі. Набув розвитку продаж товарів за каталогами через пошту, по телефону та за допомогою телебачення. Наприклад, у США на продаж товарів за каталогами через пошту припадає близько 5% усіх роздрібних продажів. Значна кількість споживачів (понад 60 млн) в цій країні має доступ до торгових телемереж і теж може здійснювати покупки, не виходячи з дому. На цих телеканалах 24 години на добу рекламуються різні товари. Вибравши товар, що сподобався, покупець замовляє його по телефону. Оплата за товар здійснюється кредитними картками. Товар доставляється додому покупцям протягом 24 годин (Голошубова, 2004).
Порівняльна характеристика магазинної, позамагазинної та ринкової роздрібної торгівлі наведена в табл. 6.1.
5) за елементами інфраструктури:
6) за ступенем сталості місцезнаходження:
Таблиця 6.1 – Порівняльна характеристика видів роздрібної торгівлі за формою організації
|
Типові представники та їх особливості |
Переваги |
Недоліки |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Магазинна роздрібна торгівля |
універсами |
реалізують, як правило, всі основні групи продовольчих або непродовольчих товарів; оптимальні розміри торгової площі – 400-2000 м2; метод продажу – індивідуальне обслуговування; рівень цін - середній |
|
|
|
універмаги |
реалізують широкий асортимент (як правило, понад 5000 асортиментних позицій) непродовольчих товарів; оптимальні розміри торгової площі – 3500-22000 м2; метод продажу – переважно самообслуговування; рівень цін – середній |
|||
|
гастрономи |
реалізують, як правило, делікатесні продукти; оптимальні розміри торгової площі – 400-2000 м2; метод продажу – індивідуальне обслуговування; рівень цін – високий |
|||
|
супермаркети |
реалізують широкий асортимент (як правило, понад 5000 асортиментних позицій) продовольчих і непродовольчих товарів; оптимальні розміри торгової площі – 400-3000 м2; метод продажу – самообслуговування; рівень цін – вище середнього |
|||
|
гіпермаркети |
реалізують широкий асортимент (як правило, понад 15000 асортиментних позицій) продовольчих і непродовольчих товарів; оптимальні розміри торгової площі – понад 3000 м2; метод продажу – самообслуговування; рівень цін – низький та середній |
|||
|
дискаунтери |
продають товари повсякденного попиту (як правило, 1000-2500 асортиментних позицій (м’які дискаунтери), до 1200 (жорсткі дискаунтери); оптимальні розміри торгової площі – 400-800 м2 (м’які), 300-600 м2 (жорсткі); метод продажу – самообслуговування; рівень цін – низький або надання постійних знижок |
|||
|
дисконтні магазини |
продають товари зі знижкою власникам спеціальних дисконтних карток, які можуть бути поіменними та на пред’явника. Може встановлюватися авансова сума, сплачуватися вартість виготовлення картки або картка видається безкоштовно за умови купівлі товару на визначену продавцем суму |
|||
|
міні-маркети |
реалізують обмежений асортимент (як правило, 500 асортиментних позицій) продовольчих товарів; оптимальні розміри торгової площі – до 200 м2; метод продажу – індивідуальне обслуговування; рівень цін – середній або вище середнього |
|||
|
бутики |
реалізують модні товари відомих марок (одяг, косметику) або товари рідкого попиту (вишукані марки вин) за високими цінами; |
|||
|
стоки |
розпродують дорогі товари відомих марок попередніх сезонів з уцінкою |
Продовження табл. 6.1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
комісійні магазини |
продають товари, прийняті від юридичних або фізичних осіб на комісійних засадах, тобто власник товару, що здав його, отримує заздалегідь обумовлений відсоток від його вартості після реалізації, яка встановлюється зі згоди продавця |
|||
|
„секонд хенди” |
реалізують дешеві непродовольчі товари, що раніше були у вжитку, при чому речі однопрофільного призначення можуть групуватися за принципом „усе за єдиною ціною” |
|||
|
Поза магазинна роздрібна торгівля |
павільйони |
призначаються для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщуються в окремій споруді полегшеної конструкції та мають торговий зал для покупців |
|
|
|
кіоски |
мають постійне просторове місцезнаходження, займають окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торгового залу для покупців та додаткової площі для розміщення запасів товарів |
|||
|
палатки |
Торгові об'єкти збірно-розбірної напівзакритої конструкції для організації роздрібного продажу товарів на одне або декілька робочих місць продавців з товарним запасом не більше, ніж на один день торгівлі |
|||
|
лотки |
Використовуються для продажу товарів обмеженого асортименту з використанням для їх викладки відкритого та такого, що легко переміщуються з місця на місце, пристосування збірно-розбірної конструкції |
|||
|
торгові автомати |
у будь-який час доби швидко реалізують товари масового і стійкого попиту, які мають відносно невисоку ціну і стандартну форму або визначене дозування і, встановлюються на вулицях, у парках, на стадіонах, на виробничих підприємствах (на відкритій місцевості або в закритих приміщеннях) |
|||
|
торговельне місце |
відокремлене, спеціально обладнане місце поза магазином для здійснення продажу з дотриманням діючих правил торговельного обслуговування населення і порядку розрахунку з покупцями |
|||
|
Ринкова роздрібна торгівля |
торгові ряди |
криті або напівкриті конструкції, що розташовані в капітальних будівлях великої місткості, реалізують продовольчі і непродовольчі товари |
1)мало витратний, не капіталомісткий характер торгівлі; 2) надходження від ринкового збору становлять значну частину доходів місцевих бюджетів; 3) вільний доступ безпосередніх товаровиробників тощо |
1) складність оцінки реального обігу товарів і грошей у зв’язку з відсутністю єдиного обліку обсягів ринкової реалізації та ін. |
|
торгові майданчики |
відкриті належним чином влаштовані для ведення ринкового торгу конструкції реалізують продовольчі і непродовольчі товари |
Приклад 6.3 Торгові автомати відомі з глибокої давнини. В рукописній книзі, датованій 215 р. до н.е., описується єгипетський пристрій, який за монетку видавав свячену воду. Торгівля через автомати у своєму розвитку пройшла значний шлях, але великого поширення вона набула після Другої світової війни. Пальму першості у виробництві та використанні торгових автоматів у роздрібній торгівлі утримує Японія. Там в автоматі можна придбати майже все, починаючи з краватки від Армані в подарунковій упаковці за 100 доларів і закінчуючи спідньою білизною та пивом. За допомогою торгових автоматів у США продається величезна кількість (понад 5 тис. найменувань) різноманітних товарів повсякденного та імпульсного попиту – цигарки, напої, цукерки, продукти, трикотажні вироби, косметика, книжки в м'яких обкладинках, страхові поліси, крем для взуття і навіть риболовна наживка. У Західній Європі, де також достатньо високий рівень торгівлі через автомати, продаються, крім недорогих товарів повсякденного та імпульсного попиту, більш дорогі товари (ювелірні вироби, годинники, парфумерні вироби тощо) (Голошубова, 2004).
7) за розміром торгового підприємства (чисельністю працівників і річним обсягом товарообороту)3:
Приклад 6.4 Перший магазин самообслуговування був відкритий у 1915 році К. Сандерсом у Мемфісі (США). Магазин називався "Cila", а сама система одержала назву "cash and carry", що означає "плати готівкою і забирай". Роздрібні торговельні підприємства самообслуговування надають послуги представникам усіх шарів населення, особливо при придбанні товарів повсякденного попиту і деяких товарів попереднього вибору. В Україні самообслуговування як метод роздрібної торгівлі став застосовуватися наприкінці 70-х років ХХ століття в основному на підприємствах громадського харчування (Інфраструктура, 2002).
16) за переривністю тижня:
Фактори розвитку роздрібної торгової мережі, її роль та значення
Роздрібна торгова мережа є основною складовою частиною маркетингового каналу. І якщо першою умовою розвитку роздрібного товарообороту є наявність товарів і послуг, які відповідають попиту покупців за асортиментом, якістю і ціною, то другою, не менш важливою умовою є наявність широко розгалуженої, сучасно обладнаної та з високим рівнем якості обслуговування покупців роздрібної торгової мережі.
На розвиток роздрібної торгової мережі – потребу в ній, структурну і територіальну її організацію – впливає багато різноманітних факторів (Голошубова, 2004), основними з яких є:
Ці фактори потрібно враховувати, прогнозувати їх зміни і направляти у потрібне русло розвиток роздрібної мережі. При такому підході буде легше забезпечити мінімальні затрати часу покупців на придбання товарів у комфортних умовах та прибуткову роботу об'єктів господарювання.
Одним із важливих напрямів реформування роздрібної торгівлі є поєднання принципів вільного (ринкового) і регульованого формування роздрібної торгової мережі, а основними принципами визначення кількісних і якісних показників її розвитку повинні стати суто «ринкові» принципи «економічної доцільності», «переваг для споживачів», «мінімально допустимої достатності». Тобто у нових умовах необхідно забезпечити максимальну адаптацію структурної і територіальної організації роздрібної торгової мережі до стереотипів і моделей поведінки споживачів та їх запитів. Розвиток видової структури роздрібної торгової мережі має забезпечуватися не тільки за рахунок розширення товарно-асортиментної спеціалізації торгових об'єктів, а й за рахунок поглиблення їх соціальної диференціації і створення на цій основі категорії так званих «престижних» і «доступних» магазинів з різним ціновим рівнем на однотипні товари та різним набором торгових послуг (Голошубова, 2004).
Роздрібна торгівля має важливе соціально-економічне значення для будь-якої економічної моделі господарювання.
У ринкових умовах економічне значення мережі роздрібних торговців полягає в раціональній організації завершального етапу кожного окремого циклу суспільного виробництва, забезпеченні швидкого і стабільного доведення товарів до споживачів, здійсненні мобільного кругообігу грошових коштів.
Соціальне значення торгової мережі сьогодні не обмежується тільки скороченням часу, зусиль і коштів рядових споживачів на придбання потрібних товарів і послуг. Мережа роздрібних торговців усіх форм організації і власності, яка разом із супутньою інфраструктурою має стабільну тенденцію до зростання, є важливим ресурсом скорочення безробіття, працевлаштування передусім молоді, джерелом доходів як підприємців, так і найманих працівників (Апопій, 2005).
Організація товаропостачання товарів підприємств роздрібної торгівлі
Товаропостачання роздрібної торгової мережі — це комплекс комерційних і технологічних операцій, спрямованих на доведення товарів до роздрібної мережі в кількості та асортименті, що відповідають попиту населення (Апопій, 2005).
Основними документами, що регулюють взаємовідносини партнерів, пов'язаних з поставкою товарів, є:
Товаропостачання роздрібної торгівлі розглядають як складну динамічну систему, яка має свою морфологічну та функціональну структуру, основною метою якої є безперебійне доведення до роздрібної торгової мережі товарів, необхідних для задоволення попиту населення.
При цьому морфологічна структура даної системи формується сукупністю взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою суб'єктів даної системи, якими є джерела товаропостачання (і окремі постачальники товарів), транспортні підприємства й організації (перевізники товарів, які забезпечують просторове переміщування товарів у процесі товаропостачання) і роздрібні торговельні підприємства, які є кінцевими пунктами завезення товарної маси (яка є основним об'єктом системи товаропостачання).
Функціональна структура системи товаропостачання є складним багатоетапним процесом взаємодії зазначених суб'єктів, який містить різноманітні заходи із задоволення потреби роздрібної торгової мережі в товарах споживчого призначення, що послідовно виконуються учасниками системи товаропостачання. Зміст товаропостачання у найбільш стислому викладі зводиться до того, що підприємство-постачальник товарів за замовленням роздрібного торговельного підприємства повинне відібрати, скомплектувати партію товарів у кількості та асортименті, достатніх для безперебійної торгівлі ними в кожному магазині протягом певного обумовленого періоду, підготувати і доставити замовлені товари власним або найманим транспортом до відповідного пункту продажу або ж надати ці товари представникові роздрібного торговельного підприємства для самостійного їх вивезення. Процес товаропостачання завершується прийманням товарів у роздрібному торговельному підприємстві та документальним оформленням операції здавання-приймання товарів (Апопій, 2005).
Для раціональної організації процесу товаропостачання торговельним підприємствам доцільно здійснювати його на основі розроблених комерційною службою планів товарного забезпечення і завезення товарів у магазини.
Фактори впливу та основні вимоги організації процесу товаропостачання
Ha організацію товаропостачання впливають об'єктивні та суб'єктивні фактори. До об'єктивних факторів належать:
Ha організацію товаропостачання впливають і суб'єктивні фактори, зокрема:
Раціональна організація товаропостачання ґрунтується на додержанні таких основних вимог:
Принципи організації товаропостачання
Раціональна організація постачання роздрібної торговельної мережі з урахуванням наведених вимог має базуватися на принципах плановості, безперебійності, ритмічності, оперативності, технологічності та економічності.
Принцип плановості товаропостачання передбачає завезення товарів у магазини за графіками, які визначають раціональну частоту, періодичність доставки окремих товарів і оптимальні розміри партій, що підлягають завезенню в торговельні підприємства.
Принцип безперебійності товаропостачання полягає в регулярному завезенні товарів у пункти продажу в кількості та асортименті, які унеможливлюють перебої в торгівлі ними.
Принцип ритмічності товаропостачання полягає в завезенні товарів через визначені, як правило, однакові проміжки часу. Завдяки цьому принципу не допускаються відхилення торговельних підприємств від установленого асортиментного профілю, утворення наднормативних товарних запасів і створюються передумови для раціональної роботи постачальників товарів.
Принцип оперативності товаропостачання передбачає завезення товарів у роздрібну торговельну мережу з періодичністю, яка відповідає динаміці роздрібного продажу товарів, його сезонних та інших коливань. Цей принцип передбачає періодичне поповнення запасів за певних умов: при рівномірному попиті товари завозяться через однакові проміжки часу; при нерівномірному (динамічно змінюваному) попиті, який скорочується або зростає, ритм завезення товарів повинен зростати або сповільнюватися відповідно до коливань попиту. B такому разі завезення товарів повинне здійснюватися у моменти наближення до мінімуму запасів («точка замовлення»).
Принцип технологічності товаропостачання передбачає застосування прогресивних технологічних рішень на всіх етапах та ланках товаропросування, враховуючи транспортні, оптові і роздрібні торговельні підприємства. Основним напрямом забезпечення цього принципу є впровадження прогресивних технологічних рішень на основі застосування пакетно-модульних і контейнерних систем доставки товарів, що забезпечує індустріалізацію товаропостачання роздрібної торговельної мережі.
Принцип економічності товаропостачання передбачає мінімізацію коштів на організацію закупівель, завезення і зберігання товарів. Одним із можливих напрямів забезпечення цього принципу є оптимальне використання парку транспортних засобів, які застосовуються для завезення товарів від постачальників до роздрібної торговельної мережі, механізація завантажувально-розвантажувальних робіт, правильне та вчасне оформлення документів з відпуску та приймання товарів. Поряд з цим важливо забезпечити товаропостачання з мінімально можливими розмірами запасів товарів як у підприємствах роздрібної торгівлі, так і в інших учасників даної системи (на складах виробничих та оптових торговельних підприємств – постачальників).
2 За загальним розумінням фірмову торгівлю жодним чином не слід пов'язувати виключно з державною формою власності, бо така форма реалізації готової продукції також здійснюється і недержавними виробничими підприємствами. 3 фірмовою торгівлею не варто також ототожнювати роздрібну торговельну діяльність фірмових торговельних мереж — під єдиною корпоративною, торговельною або франчайзинговою маркою.
3 Розміри середніх, великих і найбільших підприємств не визначено нормативно-правовою базою і надано як рекомендовані з урахуванням реальних умов функціонування магазинів
4 Відповідно до чинної Номенклатури типів магазинів для міських і сільських поселень