Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 23.1. Методика розрахунку сил і засобів під час гасіння пожеж на об’єктах різного призначення.
Навчально-виховна мета:
- відпрацювання навиків у курсантів по проведенню розрахунків по необхідній кількості вогнегасних речовин при організації гасіння пожеж водою та повітряно-механічною піною, основних параметрів пожежі, нанесенні обстановки пожежі на схему об’єкта.
- виховання у курсантів почуття патріотизму, гордості за обрану професію,високої відповідальності перед суспільством, дотримання дисципліни і законності;
.
Матеріально-методичне забезпечення: мультимедійний проектор.
Питання:
2. Методика для розрахунку необхідних сил та засобів при гасінні повітряномеханічною піною.
В.В. Сировой. Пожежна тактика. – Х.: Основа, 1998.
2. Клюс П.П., Палюх В.Г. Тактична підготовка особового складу пожежно охорони. Навч. посібник. - X.; Основа, 1995.
3. В.П. Іванников, П.П. Клюс. Довідник КГП, Москва стройиздат 1987.
БСПО України Наказ МВС України №188 від 28.03.95
1. Методика розрахунку необхідних сил та засобів при гасінні водою
Згідно з вимогами Бойового статуту пожежної охорони до сил пожежної охорони для виконання бойових задач по гасінню пожеж відносяться:
При цьому особовий склад пожежних підрозділів є головною та вирішальною силою у виконанні бойових задач по рятуванню людей у випадку загрози їх життю та гасінню пожеж.
Засобами, що забезпечують бойові дії сил на пожежі, є:
Розрахунок сил і засобів можна проводити завчасно (до пожежі), на місці пожежі та після її гасіння. Для розрахунку сил і засобів необхідно мати відповідні вихідні дані, які враховують оперативно-тактичні особливості об’єкту, вид пожежі, характер пожежного навантаження, конкретні умови обстановки та ін. фактори. Серед великої кількості показників, що необхідні для розрахунку, особливе значення представляє принцип розташування сил і засобів. Від правильності визначення принципу залежить точність всього розрахунку, а також успіх гасіння пожежі. В залежності від того, як введені та розташовані сили і засоби, гасіння в даний момент може здійснюватися з обхватом всієї площі, тільки її частини або шляхом заповнення об’єму вогнегасною речовиною. При цьому розташування сил і засобів виконують по всьому периметру площі пожежі або по фронту ї локалізації. Якщо в даний момент обробка всієї площі пожежі вогнегасними речовинами не забезпечується, то сили і засоби зосереджуються по периметру або по фронту локалізації для поетапного гасіння. Розрахунок їх в даному випадку здійснюється по площі гасіння (від зовнішніх меж площі пожежі).
Площа гасіння Sг – це частина площі пожежі, яка на момент локалізації обробляється вогнегасними речовинами. Площа гасіння водою залежить від глибини обробки палаючої ділянки h. Практикою встановлено, що по умовах гасіння пожеж ефективно використовується приблизно третя частина довжини струменю, тому в розрахунках глибину обробки (глибину гасіння) палаючої площі приймають для ручних стволів 5 м, а для лафетних – 10 м.
1. Визначення площі гасіння пожежі:
, – прямокутна форма розвитку пожежі
де: a – довжина фронту пожежі, м;
n – кількість напрямків введення сил і засобів на гасіння;
hг – глибина гасіння, м.
- кругова форма розвитку
- кутова форма розвитку:
K – коефіцієнт, що враховує кут розвитку (900; 1800; 2700) ([1]. – С. 164 ).
2. Визначення необхідної витрати вогнегасної речовини на гасіння пожежі:
,
де: Iн – інтенсивність подавання вогнегасної речовини, л/с м2. ([1]. – С. 51-57 )
3. Визначення необхідної витрати вогнегасної речовини на захист будівель, конструкцій тощо:
,
4. Визначення загальної витрати вогнегасної речовини на гасіння пожежі та на захист:
5. Визначення кількості технічних приладів для гасіння пожежі:
,
де: qгст – витрата ствола на гасіння пожежі, л/с ([1]. – С. 111, 112).
6. Визначення кількості технічних приладів для захисту:
7. Визначення загальної кількості стволів на гасіння пожежі та на захист:
Визначаємо забезпечення об’єкта водою:
Водовіддача мережі повинна бути більше ств.( справочник РТП стор. 126)
8. Визначення кількості АЦ:
,
Qст. – витрати ствола згідно із схемою подавання на гасіння пожежі, л/с;
9. Визначення кількості рукавів для організації гасіння пожежі:
,
де: 1,2 – коефіцієнт рельєфу місцевості;
L – відстань від вододжерела до місця пожежі, м;
nм.л. – кількість магістральних ліній;
20 – довжина одного пожежного рукава, м.
10. Визначення кількості особового складу:
Nо/с = (Nо/сГ + Nо/сЗ + Nо/сПБ + Nо/сКПП + Nо/сКР + Nо/сзв) Кр, чол.,
де:
Nо/сГ – кількість о/с на гасіння;
Nо/сЗ – кількість о/с на захист;
Nо/сПБ – кількість о/с на постах безпеки;
Nо/сКПП – кількість о/с на контрольно-перепускному пункті ланок ГДЗС;
Nо/сКР – кількість о/с по контролю за насосно-рукавною системою;
Nо/сзв – кількість о/с на зв’’язок (КГП, НШ, НТ);
Кр – коефіцієнт резерву о/с.(Кр = 1,5)
Nвід. = Nо/с/NБ/Р, од.
де NБ/Р – кількість бойового розрахунку
на 1 АЦ.(NБ/Р = 4)
на 1 АНР (NБ/Р = 5).
12. Визначення номеру виклику згідно розкладу виїздів гарнізону пожежної охорони.
Приклад розв’язаної задачі
Задача
Пожежа розвивалася протягом 20 хв. на складі товароматеріальних цінностей розміром 10х50 м. Визначити потрібну кількість сил та засобів на гасіння пожежі. Гідранти розташовані на відстані 100 та 300 м.
Розв’язок
Lп.п. = 0,5 · Vл + Vл 1 = 0,5 1 10 + 1 ( 20 – 10) = 15 м
Sп20 = а (b1+ b2) = 10 · 30 = 300 м2
А так як Lп.п. більше hг то гасіння проводимо по площі гасіння
Sг. = n a hг = 2 10 5 = 100 м2
n – кількість напрямків вводу сил та засобів;
a – фронт;
hг – глибина гасіння ручними стволами – 5 м (лафетні – 10м).
Qгн. = Sг. Iнг = 100 0,20 = 20 л/с;
Iнг – інтенсивність подавання води на гасіння (л/с м2);
Sг – площа гасіння (м2).
3. Визначаємо потрібну кількість стволів РС-70 на гасіння складу:
Nгств = Qгн. /qств = 20/7.4 = 3 ств. РС-70.
Qн – необхідна витрата води на гасіння (л/с);
qств – 7.4 – витрата води зі ствола РС-70 при напорі
40 м вод. ст (л/с) (Справочник РТП. – С. 111).
4. Визначаємо потрібну кількість пожежних автомобілів:
NАЦ = Qгн /Qств. за схемою = 20/3·7,4= 1 АЦ
Nрук. = 1.2 L n м л /20 = 1.2 100 2/20 = 12 рук.
1.2 – коефіцієнт рельєфу місцевості;
L – відстань до вододжерела (м);
n м л – 2 – кількість магістральних ліній;
20 – довжина пожежного рукава, м.
Nо/с = (Nо/сГ 3 + Nо/сПБ + Nо/сКПП + Nо/сКР + Nо/сзв) Кр =
= (3 3 +3 + 1 + 2 + 3) 1.5 = 27 чол., де:
Nо/сГ – кількість о/с на гасіння стволами РС-70 у складі ланок ГДЗС;
Nо/сПБ – кількість о/с на постах безпеки;
Nо/сКПП – кількість о/с на контрольно-перепускному пункті ланок ГДЗС;
Nо/сКР – кількість о/с по контролю за насосно-рукавною системою;
Nо/сзв – кількість о/с на зв’язок (КГП, НШ, НТ);
Кр – коефіцієнт резерву о/с.
Nвід. = Nо/с/4 = 27/4 = 7 відділень на АЦ.
Ізолюючі вогнегасні речовини.
Створення між зоною горіння та горючим матеріалом ізолюючого шару із вогнегасної речовини або матеріалу – розповсюджений спосіб гасіння.
В практиці пожежогасіння знайшли широке використання:
Основним засобом ізоляції є вогнегасні піни: повітряно-механічна, хімічна.
Хімічна піна: кратність приблизно дорівнює 5. Трудоємкість отримання хімічної піни та достатньо високі матеріальні затрати, шкідлива дія на органи дихання піногенераторного порошку в процесі введення його у воду та інші недоліки обмежують її практичне використання.
Повітряно-механічна піна (ПМП) отримується в результаті перемішування водного розчину піноутворювача з повітрям в спеціальному стволі або генераторі. Розрізняють ПМП низької, середньої та високої кратності. Кратність піни залежить від конструкції ствола (генератора).
Основна вогнегасна властивість піни – ізолююча здатність. Піна ізолює зону горіння від горючих парів і газів, а також палаючу поверхню матеріалу від тепла, що надходить із зони горіння. Перед тим як накопичитися на палаючій поверхні достатнім для ізоляції шаром піна під дією тепла руйнується і охолоджує поверхню горіння. При цьому рідина, з якої була отримана піна, випаровується, розбавляє горючі пари і гази, що надходять в зону горіння і т. д.
Інша властивість піни – її стійкість. Від цієї властивості залежить час гасіння пожежі.
Специфічні властивості піни середньої та високої кратності:
На основі цих властивостей ПМП найшла широке використання при об’ємному гасінні в приміщеннях будівель, трюмах суден, в кабельних тунелях. ПМП середньої кратності є основним засобом гасіння ЛЗР і ГР як в резервуарах, так і розлитих на великій поверхні.
Для просування піни під час заповнення нею приміщень необхідно створити певні умови: розкрити пройми для випуску диму з приміщення або з допомогою пересувних установок для видалення диму змінити напрямок газообміну по ходу руху піни.
,
де: Wп – об’єм приміщення, м3;
Кр – коефіцієнт руйнування піни (К=3; для кабельних тунелів К=3,5);
qпГПС – витрата ГПС по ПМП, л/с; (стр. 114-115 “Довідник КГП”)
р – розрахункови (нормативний) час гасіння, хв. (стр. 62 “Довідник КГП”)
,
де: Sп – площа пожежі, м2;
Iн – необхідна інтенсивність подачі розчину ПУ, л/с м2; (стр. 115 “Довідник КГП”)
qрГПС - витрата ГПС по розчину (стр. 114 “Довідник КГП”)
,
де: Кз – коефіцієнт запасу ПУ=3; (стр. 61 “Довідник КГП”)
qПУ ГПС – витрата ГПС по ПУ (стр. 114 “Довідник КГП”)
де: Кз – коефіцієнт запасу води=5; (стр. 61 “Довідник КГП”)
qв ГПС – витрата ГПС по воді (стр. 114 “Довідник КГП”)
Визначаємо забезпечення об’єкта водою: Водовіддача мережі повинна бути більша за сумарну витрату води на цілі пож. гасіння
Справочник РТП стор 126
5. Визначення кількості АЦ:
,
де: – загальна кількість генераторів піни.
- кількість генераторів піни яку можливо подати від пожежного автомобіля.
6. Визначення кількості рукавів для організації гасіння пожежі:
,
де: 1,2 – коефіцієнт рельєфу місцевості;
L – відстань від вододжерела до місця пожежі, м;
nм.л. – кількість магістральних ліній;
20 – довжина одного пожежного рукава, м.
7. Визначення кількості особового складу:
Nо/с = (Nо/сГ + Nо/сЗ + Nо/сПБ + Nо/сКПП + Nо/сКР + Nо/сзв) Кр, чол.,
де:
Nо/сств – кількість о/с на гасіння;
Nо/сЗ – кількість о/с на захист;
Nо/сПБ – кількість о/с на постах безпеки;
Nо/сКПП – кількість о/с на контрольно-перепускному пункті ланок ГДЗС;
Nо/сКР – кількість о/с по контролю за насосно-рукавною системою;
Nо/сзв – кількість о/с на зв’язок (КГП, НШ, НТ);
Кр – коефіцієнт резерву о/с.(Кр=1,5)
Nвід. = Nо/с/NБ/Р, од.
де NБ/Р – кількість бойового розрахунку
на 1 АЦ.( NБ/Р=4)
на 1 АНР (NБ/Р=5).
9. Визначення номеру виклику згідно розкладу виїздів гарнізону пожежної охорони.
Приклади вирішених задач
Задача
Горить кабельний тонель 12х3х3 = 108 м3. Визначити кількість сил та засобів, необхідних для ліквідації пожежі. Наявний запас піноутворювача об’ємом 2 м3.
Розв’язання.
гпс = Wпр Кр/qгпс р = 12х3х3х3.5/36 10 = 2 ГПС-600
36 – витрата ГПС-600 по піні.
10 – розрахунковий час гасіння – стор. 62 КГП.
Vпо = NГПС qГПСПЧ 60 р КЗ = 2 0.36 60 10 3 =
= 1296 л.
0.36 – витрата ГПС-600 по піноутворювачу;
КЗ – коефіцієнт запасу піноутворювача.
VH2O = гпс qГПСв 60 р КЗ = 2 3.64 60 10 5 =
= 33840 л.
5.64 – витрата ГПС-600 по воді.
4. Визначаємо кількість АЦ:
NАЦ = NГПС-600 / NПАГПС-600 = 2/5 = 0.4 = 1 АЦ,
5- кількість ГПС-600, яку можливо подати від АЦ.
5. Визначаємо кількість рукавів для організації гасіння пожежі:
Nрук. = 1.2 L n м л /20 = 1.2 30 1/20 = 2 рук.
1.2 – коефіцієнт рельєфу місцевості;
L – відстань до вододжерела (м);
n м л – 1 – кількість магістральних ліній;
20 – довжина першого пожежного рукава.
6. Визначаємо кількість особового складу:
Nо/с = (Nо/сГ + Nо/сКР + Nо/сзв) Кр = (4+1+ 3)*1.5=12
де:
Nо/сГ – кількість о/с на гасіння;
Nо/сКР – кількість о/с по контролю за насосно-рукавною системою;
Nо/сзв – кількість о/с на зв’язок (КГП, НШ, НТ);
Кр – коефіцієнт резерву о/с.(Кр=1,5)
Nвід. = Nо/с/NБ/Р=12/4=3
де NБ/Р – кількість бойового розрахунку
на 1 АЦ.( NБ/Р=4)
Виклик №2
Задача.
На площі 250 м2 палає розлитий бензин. Визначити необхідну кількість сил та засобів необхідних для гасіння пожежі.
Розв’язання.
Nств = S I / qгпсрозч = 250 0.08 / 6 = 4 ГПС-600
0.08 – інтенсивність подачі розчину – ст.54
6 – витрата ГПС-600 по розчину.
Vпу = Nств. qствпу 60 р КЗ = 4 0.36 60 10 3 =
= 2592 л.
VH2O = гпс qГПСв 60 р КЗ = 4 0.36 60 10 5 =
= 67680 л.
4. Визначаємо кількість АЦ:
NАЦ = NГПС-600 / NПАГПС-600 = 4/5 = 0.8 = 1 АЦ,
5- кількість ГПС-600, яку можливо подати від АЦ.
5. Визначаємо кількість рукавів для організації гасіння пожежі:
Nрук. = 1.2 L n м л /20 = 1.2 50 2/20 = 3 рук.
1.2 – коефіцієнт рельєфу місцевості;
L – відстань до вододжерела (м);
n м л – 2 – кількість магістральних ліній;
20 – довжина першого пожежного рукава.
6. Визначаємо кількість особового складу:
Nо/с = (Nо/сГ + Nо/сКР + Nо/сзв) Кр = (8+2+ 3)*1.5=20
де:
Nо/сГ – кількість о/с на гасіння;
Nо/сКР – кількість о/с по контролю за насосно-рукавною системою;
Nо/сзв – кількість о/с на зв’язок (КГП, НШ, НТ);
Кр – коефіцієнт резерву о/с.(Кр=1,5)
Nвід. = Nо/с/NБ/Р=20/4=5
де NБ/Р – кількість бойового розрахунку
на 1 АЦ.( NБ/Р=4)
Виклик №2
Варіант №2
Схема розташування сил та засобів при відсутності ємкості з піноутворювачем.
Висновок : успіх гасіння пожежі у великій ступені залежить від правильного розрахунку сил і засобів та на його підставі правильного їх розташування на місці пожежі.
Резерв
Резерв
Резерв
Резерв