Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
PAGE 1
Тема 9. Особливості захисту прав споживачів при здійсненні окремих видів торговельної діяльності, наданні послуг, виконанні робіт.
Лекція 1 год.
План.
Самостійна робота 10 год.
План
Семінарське заняття 1 год.
План
Лекція 1 год.
1. Захист прав споживачів у сфері побутового обслуговування населення
Діяльність з надання побутових послуг регулюється Цивільним кодексом України, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими нормативно-правовими актами, а також цими Правилами побутового обслуговування населення, затвердженими Постановою КМУ від 16.05.1994 р. № 313.
Виконавці здійснюють побутове обслуговування населення після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавством, - за наявності торгового (спеціального торгового) патенту.
Виконавці повинні:
1) забезпечити знання і виконання своїми працівниками, які здійснюють побутове обслуговування замовників, Правил та дотримання інших нормативно-правових актів, що регулюють надання побутових послуг;
2) створити матеріально-технічну базу, забезпечити наявність обладнання та устаткування для надання побутових послуг згідно з встановленими нормативами;
3) формувати ціни на послуги відповідно до законодавства залежно від їх складності та якості;
4) забезпечити необхідний рівень кваліфікації працівників, зайнятих обслуговуванням замовників;
5) забезпечити відповідність виробничих приміщень, будівель, робочих місць, де провадиться діяльність з надання побутових послуг, необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам та вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці.
У приміщенні, де проводиться приймання та видача замовлень, на видному і доступному для замовників місці повинні розміщуватися:
У разі надання послуг поза межами приміщення виконавець повинен забезпечити умови для ознайомлення замовника з Правилами, надання замовнику на робочому місці виконавця інформації про найменування, розташування, номер телефону виконавця, що організував палання послуг, номер свідоцтва про державну реєстрацію та назву органу, що провів державну реєстрацію.
На фасаді приміщення виконавця повинно бути зазначено державною мовою його назву, найменування власника або уповноваженого ним органу, режим роботи.
Побутові послуги надаються замовникам згідно з угодами. Документальним підтвердженням укладення яких є такі документи: договір, розрахунковий документ встановленої форми. Розрахунковими документами, що засвідчують факт надання послуги, можуть бути: касовий чек - для виконавців, які у розрахунках із замовниками використовують реєстратори розрахункових операцій (розрахункова квитанція у разі виходу такого реєстратора з ладу або тимчасового відключення електроенергії), квитанція, що є документом суворої звітності - для виконавців, які згідно із законодавством не застосовують таких реєстраторів. Розрахунки із замовниками за надані послуги здійснюються у готівковій, безготівковій чи в іншій формі відповідно до законодавства.
Вартість послуг і матеріалів виконавця оплачується замовником за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами угоди. У разі надання виконавцем на прохання замовника додаткових послуг, непередбачених замовленням, їх вартість оплачується замовником за цінами, що діяли на час оформлення замовлення на ці послуги.
Замовлення на послуги можуть виконуватися як із сировини, комплектуючих виробів та інших матеріалів (далі - матеріали) виконавця, так і матеріалів замовника. Види, кількість і якість матеріалів, необхідних для надання послуг, визначаються виконавцем відповідно до нормативно-технічних документів за погодженням із замовником. У разі відсутності матеріалів або неможливості під час оформлення замовлення визначити необхідний для надання побутової послуги обсяг матеріалів, використання їх попередньо погоджується із замовником, а вартість оплачується ним після виконання послуг за цінами, що діяли на день надходження матеріалів.
Гарантійні зобов'язання виконавця стосовно надання послуг визначаються ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та відповідними нормативно-правовими актами. Документами, що надають право замовнику на вимогу усунення недоліків у гарантійний термін, є касовий (товарний) чек, договір, квитанція або гарантійний талон.
Виконавець зобов'язаний забезпечити:
Замовник має право на:
2.Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Правила надання послуг з централізованого» опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630.
Ці Правила регулюють відносини між субєктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі послуги).
Опалювана площа (об'єм) будинку - загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт;
Кількісний показник послуг - одиниця виміру для обчислення кількісних показників отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до законодавства;
Міжопалювальний період період між кінцем одного опалювального сезону та початком наступного опалювального сезону;
Опалювана площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об'єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас;
Точка розбору - місце розташування водорозбірних кранів або змішувачів холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу);
Централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових централізованих систем водовідведення;
Централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем холодного та гарячого водопостачання;
Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових систем теплопостачання.
Послуги надаються споживачам безперебійно, за винятком часу перерв на:
У разі планування перерви в наданні послуг виконавець зобов'язаний повідомити про це споживача через засоби масової інформації, а також письмово не пізніше ніж за 10 днів до її настання (за винятком перерви, що настала внаслідок аварії або дії непереборної сили). У повідомленні зазначаються причина та час перерви в наданні відповідних послуг.
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.
Послуги повинні відповідати:
Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають право тимчасово визначати інші норми споживання, кількісні та якісні показники та режими надання послуг в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Перелік послуг, що надаються споживачеві, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку.
Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).
У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.
Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.
● Періодична повірка, ● обслуговування та ● ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Витрати, пов'язані з відключенням від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, а також встановленням індивідуальних (автономних) систем опалення, відшкодовуються споживачами відповідно до калькуляції, складеної виконавцем.
Споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Споживач має право на:
1) зменшення розміру плати у разі:
надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання;
тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування , навчання, проходження військової служби, відбування покарання).
2) усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні п ос-луг;
3) несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою;
4) перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
5) установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік;
6) періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому мислі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку;
7) ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг;
8) внесення за погодженням з виконавцем у договір зм:ін, що впливають на розмір плати за послуги;
9) звільнення від п лгати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт. Споживач має також інші права відповідно до законодавства.
Споживач зобов'язаний:
1) оплачувати послуги в установлені договором строки;
2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення:
3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу;
5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі;
6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства. Права та обов'язки виконавця
Виконавець має право:
1) у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги нараховувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором;
2) вносити за погодженням із споживачем у договір зміни, що впливають на розмір плати за послуги;
3) вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
4) доступу, у тому числі несанкціонованого, в приміщення споживача для ліквідації аварій відповідно до встановленого законом порядку. Виконавець має також інші права відповідно до законодавства.
Виконавець зобов'язаний:
1) надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості;
2) контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж);
3) зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання);
4) відновлювати надання послуг за письмовою заявою споживача шляхом зняття пломб протягом доби;
5) забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку;
6) проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобу-динкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта;
7) звільняти від плати за послуги у разі їх ненадання та виплачувати компенсацію за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт;
8) ознайомлювати споживача з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг;
9) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Самостійна робота 10 год.
Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. N 720. Ці Правила відповідно до Закону України «Про телекомунікації» та інших нормативно-правових актів визначають порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій і споживачами телекомунікаційних послуг.
Дія цих Правил поширюється на відносини операторів, провайдерів телекомунікацій, які згідно із законодавством надають телекомунікаційні послуги у телекомунікаційних мережах загального користування, юридичних та фізичних осіб-споживачів телекомунікаційних послуг. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:
абонент - споживач телекомунікаційних послуг, що отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, яким передбачається підключення до телекомунікаційної мережі кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні;
абонентський номер - номер, який присвоюється абоненту оператором телекомунікацій на підставі договору про надання телекомунікаційних послуг для ідентифікації в телекомунікаційній мережі кінцевого обладнання, підключеного до цієї мережі;
абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг;
абонентна система оплати послуг місцевого телефонного зв'язку з почасовим обліком телефонних розмов - система оплати послуг, що включає абонентну плату та суму платежів абонента, які залежать від тривалості використання телекомунікаційної мережі для отримання телекомунікаційних послуг за визначений період часу;
з'єднання - установлення зв'язку між кінцевим обладнанням для обміну інформацією між споживачами;
зона дії телефонної станції (підстанції) - територія, на якій забезпечується надання телекомунікаційних послуг споживачам, яким присвоєно телефонний номер цієї станції (підстанції);
Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами;
мережа передавання даних - телекомунікаційна мережа, призначена для передавання та приймання даних;
мережа телерадіомовлення - телекомунікаційна мережа, призначена для забезпечення передавання телерадіопрограм в мережевий ідентифікатор споживача - індивідуальний набір цифр та/або символів, присвоєний кінцевому обладнанню та/або споживачу в Інтернет;
міжміський телефонний зв'язок - телефонний зв'язок між споживачами, розташованими в різних зонах нумерації в межах України;
місцевий телефонний зв'язок - телефонний зв'язок між споживачами, розташованими в межах одного міста, району;
надання телекомунікаційних послуг у кредит - надання послуг, що здійснюється з перенесенням кінцевого розрахунку на певний строк;
радіотрансляційна точка проводового радіомовлення (радіоточка) - пристрій, до якого підключають гучномовець для приймання радіопрограм;
роумінг - забезпечення надання телекомунікаційної послу-Іи із збереженням початкової реєстрації споживача в телекомунікаційній мережі одного оператора у разі зміни ним свого місцезнаходження всередині цієї мережі або в разі користу-вання телекомунікаційними послугами в межах телекомуніційної мережі іншого оператора;
рухомий (мобільний) зв'язок - електрозв'язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції;
система колективного приймання телерадіопрограм - комплекс обладнання для забезпечення приймання телерадіопрограм з ефіру та розповсюдження їх у багатоквартирному будинку до кінцевого обладнання споживача, яке не використовується для надання телекомунікаційних послуг;
спам - не замовлені попередньо споживачами електронні повідомлення, які або є масовими, або в яких не наведено достовірні відомості про повну назву, власну поштову чи електронну адресу замовника чи відправника цих повідомлень, або подальше отримання яких споживач не може припинити шляхом інформування про це замовника чи відправника;
телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій;
телемережа - телекомунікаційна мережа загального користування, що призначається для передавання програм радіо та телебачення, а також телекомунікаційних та мультимедійних послуг і може інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування;
телефонна мережа - телекомунікаційна мережа, призначена переважно для надання послуг телефонного зв'язку;
телефонний зв'язок - вид електрозв'язку для передавання голосових повідомлень у реальному масштабі часу з використанням номерного ресурсу телефонної мережі;
Порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг
Телекомунікаційні послуги поділяються на:
1) загальнодоступні (універсальні);
2) інші телекомунікаційні послуги.
За ознаками надання телекомунікаційні послуги поділяються на основні та додаткові, що нерозривно пов'язані технологічно з наданням певних основних телекомунікаційних послуг. Перелік додаткових послуг визначається технічними можливостями обладнання операторів, провайдерів телеко-мунікацій (далі - оператори, провайдери).
Надання телекомунікаційних послуг на території України є виключним правом юридичних осіб з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані відповідно до законодавства України, та/або фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності з постійним місцем проживання на території України.
21. Таємниця телефонних розмов, електронних повідомлень, телеграфної або іншої кореспонденції і даних, що передаються технічними засобами телекомунікацій, охороняється згідно із законом.
Оператор, провайдер має право:
Оператор, провайдер зобов'язаний:
Оператор, провайдер несе перед споживачами майнову відповідальність відповідно до Закону за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг.
Витрати на усунення пошкодження кінцевого обладнання абонента, що сталося з вини оператора, провайдера, покладаються на оператора, провайдера відповідно до законодавства.
Споживач під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг має право на:
Споживач зобов'язаний:
Телекомунікаційні послуги надаються за плату. У разі встановлення пільг на оплату телекомунікаційних послуг компенсація операторам, провайдерам недоотриманих сум доходів здійснюється відповідно до законодавства.
У разі несвоєчасної оплати наданих оператором, провайдером телекомунікаційних послуг споживачі сплачують пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Споживач має право подавати оператору, провайдеру заяви, скарги (далі - заяви) з питань надання та отримання телекомунікаційних послуг. Заяви можуть бути подані в усній формі. У разі неможливості негайного вирішення порушених споживачем питань заява викладається в письмовій формі. Заява про пошкодження у телекомунікаційних мережах приймається відповідними службам й оператора і реєструється в окремому журналі. За результатами розгляду письмової заяви споживачеві надається письмова відповідь за підписом уповноваженої особи оператора, провайдера.
Послуги місцевого телефонного зв'язку надаються споживачам в одному або в різних населених пунктах, що належать до зони дії місцевої телефонної мережі.
Оператори встановлюють таксофони у громадських місцях, на залізничних, річкових, морських вокзалах, автостанціях та в аеропортах, у лікувально-оздоровчих закладах, а також на підприємствах, в установах та організаціях (за домовленістю).
Залежно від місця встановлення телефони поділяються на:
1) квартирні: індивідуального користування, установлені в квартирах; колективного користування, установлені в місцях спільного користування в комунальній квартирі і підключені до окремої лінії;
2) службові: установлені на підприємствах, в установах та організаціях; установлені в квартирах посадових осіб, які оплачуються за рахунок підприємств, установ та організацій, де працюють ці особи; установлені в квартирах, де виявлено факти ведення господарської діяльності; установлені фізичним особам у нежитлових приміщеннях;
3) технологічні, установлені в операторів телекомунікацій, які використовуються для організаційно-технологічного процесу.
За способом підключення телефони поділяються на:
1) основні: підключені до окремої лінії; підключені за спареною схемою до однієї абонентської лінії з різними номерами;
2) паралельні, встановлені різним абонентам, але підключені до однієї лінії, які мають один і той самий номер. При цьому один з телефонних апаратів є основним, другий - додатковим;
3) вечірні, які у вечірній час, вихідні та святкові дні переключаються з підприємств, установ та організацій на квартири;
4) односторонні, встановлені тільки для вихідного телефонного зв'язку.
2. Загальні положення щодо перевезення вантажу, пасажирів, багажу та пошти.
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.
Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Пасажир має право:
1) одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком;
2) провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця;
3) купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною;
4) перевозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах норм, встановлених транспортними кодексами (статутами);
5) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів (квитка) не більше ніж на десять діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби;
6) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами (статутами);
7) отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у транспортному документі (квитку) маршрутом.
Пасажир може мати також інші права, встановлені цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.
Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти може здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом (пряме змішане сполучення).
Відносини організацій, підприємств транспорту, що здійснюють перевезення у прямому змішаному сполученні, визначаються за домовленістю між ними.
Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.
За довгострогковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.
Статтею 915 ЦК України передбачено перевезення транспортом загального користування.
Так, перевезення, що здійснюється юридичною особою, вважається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за рненням будь-якої особи.
Договір перевезення транспортом загального користування публічним договором.
За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.
Робота та послуги, що виконуються на вимогу власника (володільця) вантажу і не передбачені тарифами, оплачуються додатково за домовленістю сторін.
Перевізник має право притримати переданий йому для перевезення вантаж для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.
Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.
Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.
Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.
Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами га правилами, що видаються відповідно до них.
Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Строк доставки вантажу, пасажира, багажу, пошти: перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.
Одержувач вантажу повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу, якщо інше не встановлено договором, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 920 ЦК України передбачено відповідальність за
зобов'язаннями, що випливають із договору перевезення. Так, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 921 ЦК України визначено відповідальність перевізника за ненадання транспортного засобу і відповідальність відправника за невикористання наданого транспортного засобу.
Так, перевізник за ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу або невикористання наданого транспортного засобу з інших причин несуть відповідальність, встановлену договором, якщо інше не встановлено транспортними кодексами (статутами).
Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо ненадання транспортного засобу або невикористання наданого транспортного засобу сталося не з їхньої вини, зокрема у разі припинення (обмеження) перевезення вантажу у певних напрямках, встановленого у випадках і порядку, передбачених транспортними кодексами (статутами).
За затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому за домовленістю сторін, транспортними кодексами (статутами), якщо перевізник не доведе, що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або здоров'ю пасажирів, або інших обставин, що не залежали від перевізника.
У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортного засобу перевізник зобов'язаний повернути пасажиру провізну плату.
Якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася внаслідок запізнення транспортного засобу, який доставив його у цей пункт, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки.
У разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 ЦК України визначено відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти. Так, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Пред'явлення претензій і позовів, що випливають із договору перевезення: до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).
Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.
До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).
Страхування вантажів, пасажирів і багажу проводиться відповідно до закону.
Відповідальність перевізника за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю пасажира, визначається відповідно до глави 82 ЦК України, якщо договором або законом не встановлена відповідальність перевізника без вини.
3. Правила надання послуг з газопостачання.
Правила надання населенню послуг з газопостачання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. N 476). Ці Правила регулюють відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами - споживачами газу.
Постачання та транспортування природного газу може здійснювати одне підприємство.
У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:
виконавець - підприємство, що виконує роботи та/або надає послуги: з газопостачання;
внутрішньобудинкові системи газопостачання - газопроводи низького тиску, лічильники газу, газові прилади, пристрої, необхідні для використання газу в побуті;
газові прилади і пристрої - плити, котли, водонагрівачі та інше побутове устаткування, в якому використовується газ;
газопостачання - послуга, яка передбачає реалізацію природного або скрапленого газу шляхом транспортування його до споживача;
лічильник газу - прилад обліку газу, що встановлюється на внутрішньому газопроводі в окремій квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні чи на відводі до газового приладу споживача або на ввідних газопроводах у багатоквартирний будинок (або на групу будинків);
міжопалювальний період - період між закінченням опалю-вального періоду та початком наступного;
норма споживання природного газу - обсяг споживання газу, установлений згідно із законодавством для проведення споживачами розрахунків за спожитий газ у разі відсутності лічильників газу;
об'єкт споживача - територіальне відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування;
опалювана площа - загальна площа квартири (будинку) без урахування площі лоджій, балконів, терас, а також площі приміщень, де відсутні тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо), які безпосередньо не з'єднані з опалюваними приміщеннями дверними та іншими отворами;
споживач - фізична особа, якій надаються послуги з газопостачання відповідно до договору;
Постачання природного, а також скрапленого газу від групових резервуарних установок здійснюється безперервно відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, що затверджуються Держнаглядохоронпраці, та цих Правил.
У разі розташування декількох об'єктів споживача за однією адресою укладається один договір.
Після закінчення строку або дострокового припинення дії договору газові прилади і пристрої споживача відключаються від системи газопостачання шляхом перекриття запірних пристроїв перед газовими приладами або на ввідному газопроводі та установлення на них пломби чи інвентарної заглушки.
Газопостачання припиняється у разі:
У зазначених випадках газорозподільне підприємство зобов'язане поінформувати споживача про причини і строки припинення газопостачання, а газопостачальне підприємство - здійснити протягом одного місяця перерахунок оплати послуг, що надавалися споживачеві.
Про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.
Роботи з ліквідації наслідків аварійних ситуацій у внутрішньобудинкових системах газопостачання і дворових газопроводах, які можуть призвести до нещасного випадку, виконуються цілодобово бригадами аварійнй-диспетчерських служб газорозподільних підприємств за рахунок цих організацій,
Відновлення газопостачання здійснюється газорозподільним підприємством протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості після усунений порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству,
Розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 р. за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсЯГІв СП0жИ-вання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.
Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно
від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного газу (зафіксованого на кожному особовому рахунку споживача) у попередньому році.
Газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу фактичного використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. Якщо за підсумками попереднього року фактичне використання природного газу споживачем не відповідає обсягам, на підставі яких визначалась ціна на природний газ, зокрема:
у разі перевищення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році (V2 > VI), споживач зобов'язаний протягом трьох місяців з дати здійснення перерахунку сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості, розрахунок якої здійснюється за формулою
Вс = (Ц2 х V2) - (ЦІ х V2),
де Ц1 - роздрібна ціна на природний газ, встановлена для оплати природного газу у попередньому році;
VI - річний обсяг, згідно з яким була визначена ціна у попередньому році;
Ц2 - встановлена для оплати природного газу роздрібна ціна, що застосовується
для споживача згідно :з фактично використаним у попередньому році обсягом;
V2 - річний обсяг, фактично використаний споживачем у попередньому році;
Вс - вартість природного газу, яку споживач повинен сплатити за результатами перерахунку;
Вгп -- вартість природного газу, яку газопостачальне підприємство зараховує на особовий рахунок споживача в рахунок майбутніх платежів;
у разі зменшення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році (V2 «І VI), різниця у вартості газу залишається на особовому рахунку споживача і зараховується в рахунок майбутніх платежів. Розрахунок вартості у цьому разі здійснюється за формулою
Вгп - (Ц1 х V2) - (Ц2 х V2).
Такий перерахунок здійснюється до 1 лютого поточного року.
Газопостачальні підприємства подають управлінням праці і соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділам з питань праці і соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у місті рад інформацію про роздрібну ціну, встановлену для оплати природного газу, щодо кожного споживача - отримувача субсидії для перерахунку розмірів наданих субсидій:
до 1 серпня - за перше півріччя поточного року;
до 1 лютого - за попередній рік.
На підставі зазначеної інформації управління праці і соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурні підрозділи з питань праці і соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради протягом І та III кварталу поточного року здійснюють перерахунок розмірів наданих населенню субсидій.
Розрахунки за надані послуги з газопостачання можуть провадитися: за розрахунковими книжками; за платіжними документами, які виписуються газопостачальним підприємством.
Порядок і форма розрахунку визначаються у договорі.
Послуги з монтажу, технічного обслуговування та ремонту газових приладів і пристроїв, лічильників газу за заявками споживачів оплачуються ними за затвердженими в установленому порядку тарифами (цінами) з урахуванням вартості обладнання, його вузлів і деталей, крім послуг з технічного обслуговування, що надаються за рахунок витрат газорозподільних підприємств, пов'язаних з транспортуванням природного газу, а саме:
Періодична повірка лічильників газу, їх технічне обслуговування та пов'язаний з такою повіркою ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) здійснюються за рахунок газорозподільного підприємства.
На час зняття лічильника газу для проведення його періодичної повірки та ремонту, пов'язаного з такою повіркою, розрахунки із споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного обсягу споживання природного газу в аналогічному періоді (опалювальному або міжопалювальному) попереднього року або фактичному періоді споживання, якщо він становить менш як шість місяців.
Розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк.
Зняття показань лічильників газу проводиться споживачем щомісяця. Газопостачальне підприємство має право контролювати правильність зняття показань та оформлення споживачем платіжних документів.
Якщо споживач не оплатив надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, а газопостачальне підприємство протягом наступних п'яти днів не отримала повідомлення про оплату, споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання.
У разі несплати наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після отримананя споживачем письмового попередження (з позначкою про його вручення) газопостачальне підприємство має право відкл ючити споживача від газопостачання. Припинення газопостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично отримані послуги з газопостачання. Забороняється відключати споживачів від газопостачання в останній робочий день перед вихідними та святковими днями, крім випадків аварійних ситуацій в системах газопостачання.
За несвоєчасну оплату послуг з газопостачання споживач сплачує неустойку (пеню) згідно із законом або договором.
У разі коли послуги з технічного обслуговування та усунення пошкоджень внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів надані не в повному обсязі і несвоєчасно, газопостачальне (газорозподільне) підприємство усуває виявлені порушення та несправності за власні кошти.
Установлення лічильників газу здійснюється газорозподільним підприємством або підприємствами і організаціями, які мають необхідні ліцензії та дозвіл на виконання таких робіт. Виконавець після встановлення лічильник і газу зобов'язаний видати споживачеві акт та розрахунковий документ, що засвідчують факт виконання робіт. Гарантійне та післягарантійне обслуговування лічильників газу здійснюється відповідно до законодавства.
Вартість лічильника газу та послуг з його встановлення оплачуються:
у новозбудованому будинку - забудовником (замовником);
у разі реконструкції, капітального ремонту житла - замовником;
у разі встановлення лічильника газу в газифікованому будинку - споживачем.
Лічильники газу можуть встановлюватися також за кошти газопостачальних (газорозподільних) підприємств та за рахунок інших джерел.
Відповідальність за збереження і цілість встановлених у споживача лічильників газу та пломб на них несе споживач.
Перенесення в інше місце лічильників газу за бажанням споживача здійснюється за його рахунок газорозподільним підприємством, якщо це не суперечить Правилам безпеки систем газопостачання.
У разі коли підтверджено факт пошкодження лічильника газу з вини споживача, він відшкодовує вартість перевірки, ремонту та/або встановлення нового лічильника.
Факт пошкодження (втручання в роботу) лічильника І що призвело до заниження його показань, засвідчується спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право проводити експертизу.
У разі коли замість тимчасово вилученого лічильника газу неможливо встановити інший лічильник, газові прилади і пристрої споживача тимчасово підключаються до системи газопостачання без лічильника, про що представниками газорозподільного підприємства складається відповідний акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.
Споживач має право на:
Споживач зобов'язаний:
- локалізації та ліквідації аварійних ситуацій;
- відключення та заміни газових приладів і пристроїв, усунення порушень і несправностей в їх роботі, проведення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів, перевірки показань лічильників газу, наявності та цілості пломб на них;
- демонтажу або монтажу лічильників газу, пов'язаного з проведенням їх планової повірки;
- установлення лічильника газу, що здійснюється з ініціативи та за кошти газопостачальних (газорозподільних) підприємств або за рахунок інших джерел;
проводити на вимогу газопостачального підприємства у строки, передбачені пунктом 10 цих Правил, звіряння фактично використаних у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу з підписанням відповідного акта.
Газопостачальне підприємство має право:
Газорозподільне підприємство має право:
Газопостачальне підприємство зобов'язане:
- тимчасова відсутність за основним місцем проживання споживача або членів його сім'ї;
- письмове повідомлення споживачем у місячний строк про зміни, що стосуються видів споживання природного газу;
Газорозподільне підприємство зобов'язане:
Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за:
- контрольного зняття показань лічильників газу;
- демонтажу або монтажу лічильників газу, пов'язаного з проведенням їх планової повірки;
Про порушення, допущені споживачем під час користування газом, відповідальні представники газорозподільного (газопостачального) підприємства складають акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.
На підставі акта визначається розмір завданих споживачем збитків, які відшкодовуються ним відповідно до законодавства.
Газопостачальне та газорозподільне підприємство несуть відповідальність згідно із законодавством за:
порушення вимог цих Правил;
постачання споживачеві газу, якісні показники та тиск якого не відповідають вимогам нормативних документів;
відмову споживачеві в припиненні газопостачання або відключенні окремих газових приладів, пристроїв та проведенні перерахунку плати за фактично надані послуги з газопостачання у разі відсутності лічильника газу (за заявою споживача);
несвоєчасне надання інформації або надання недостовірної інформації;
неякісне виконання робіт з технічного обслуговування та усунення пошкоджень внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів, що здійснюються за рахунок експлуатаційних витрат (планове технічне обслуговування) або за заявою споживача;
шкоду, заподіяну житловому приміщенню і майну споживача, а також його життю, здоров'ю та навколишньому середовищу;
безпідставне припинення газопостачання.
У разі порушення газопостачальним (газорозподільним) підприємством цих Правил та умов договору споживач подає одній із зазначених організацій претензію, складену у довільній формі. Газопостачальне (газорозподільне) підприємство повинне протягом п'яти днів усунути порушення, виявлені під час перевірки тиску та/або якісних показників тазу, чи надати споживачеві обгрунтовану відмову.
Газопостачальне (газорозподільне) підприємство не відповідає за ненадання або неякісне надання послуг з газопостачання, якщо це сталося з вини споживача (відмова споживача у доступі до власних житлових та підсобних приміщень, де встановлено газові прилади, пристрої та лічильники газу, представникам газопостачального (газорозподільного) підприємства у випадках, передбачених цими Правилами) або внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного, природного або екологічного характеру.
У разі коли між споживачем і газопостачальним (газорозподільним) підприємством не досягнуто згоди про начиння послуг з газопостачання, розміру їх оплати, відшкодування збитків, спірні питання вирішуються в судовому порядку.
Контроль за дотриманням цих Правил здійснюють у межах своїх повноважень Мінпаливенерго, НКРЕ, Держспоживстандарт та Антимонопольний комітет.