Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема №2. Обґрунтування проекту
План
1. Розробка концепції проекту
Вивчення наукової літератури у якій здійснюється аналіз причин невдалої реалізації проектів як на території України так і за кордоном свідчить про те, що однією із головних причин є недостатня увага обґрунтуванню проекту, формуванню його ідеї. Тому на сьогодні досвідчені менеджери проектів приділяють багато уваги початковій фазі проекту, формуванню його концепції, ідеї, перевірці його життєздатності та ефективності.
Згідно з даними Світового банку витрати на доінвестиційні дослідження становлять (у % від загальної вартості проекту):
формування інвестиційного задуму (ідеї) проекту – 0,2-1,0%;
дослідження інвестиційних можливостей (обґрунтування інвестицій, формування стислого техніко-економічного обґрунтування) – 0,25-1,5 %;
техніко-економічні дослідження для невеликих проектів – 1-3 %, для великих – 0,2-1%.
Попередній аналіз, розробка концепції проекту здійснюється з метою:
уникнення несподіванок на наступних етапах роботи над проектом;
досягнення результату найбільш економічним шляхом;
вчасного прийняття рішення про дострокове завершення проекту, адже витрати на початку проекту будуть меншими ніж сукупні витрати наприкінці проекту, коли його результатом буде не те, що очікується.
Розробка концепції проекту складається з таких етапів:
1. Попередня експертиза ідей, які відповідають цілям проекту.
2. Проробка і формулювання цілей і завдань проекту.
3. Формулювання основних характеристик проекту.
4. Попередній аналіз можливостей виконання проекту.
5. Визначення сукупності даних, які будуть необхідні для розроблення проекту.
6. Підготування резюме проекту.
2. Формування ідеї проекту, попередня проробка цілей та завдань проекту
Для формування інвестиційного задуму керівник підприємства або будь-який інший працівник повинен усвідомити необхідність проведення змін під впливом факторів зовнішнього (посилення конкуренції, структурні зміни в економіці, нові нормативно-правові акти) чи внутрішнього (зниження продуктивності праці, низький рівень якості обслуговування, високі витрати, плинність кадрів, міжфункціональні конфлікти, зростаюча кількість скарг працівників) середовища.
Вивчення ринку, конкурентів і споживачів, визначення і обговорення реальних і потенційних проблем підприємства, його основних можливостей є основними індикаторами для вчасного реагування керівництва на необхідність змін навіть при все ще сильних позиція на ринку.
Для діагностики й усвідомлення першопричин проблем, що виникають здійснюється збір необхідної інформації стосовно істинних причин виникнення проблем як вищим керівництвом, так і менеджерами нижнього рівня управління. При цьому важливою є процедура узгодження поглядів на проблеми керівництва вищого рівня управління та інших фахівців, що забезпечує більш змістовне визначення підґрунтя першопричин виникнення проблем. Якщо для вирішення виявлених проблем керівники вищого рівня управління не залучають менеджерів нижчих рівнів, то досить часто спостерігається отримання неадекватної і недостовірної інформації. Результатом даного етапу є сформований єдиний погляд на проблеми, обґрунтований інвестиційний задум. Відсутність єдності при формуванні інвестиційного задуму може в майбутньому стати причинами невдач при реалізації проекту. Тому ідеї, що відповідають меті проекту повинні пройти попередню експертизу, обговорення керівництвом та іншими учасниками майбутнього проекту. Зі списку ідей повинні бути відсіяні явно неприйнятні ідеї. Для ідей, які залишилися повинні бути пророблені цілі і завдання.
Важливість встановлення конкретних цілей полягає в тому, що проект вважається завершеним, якщо ціль досягнуто.
Встановлюючи цілі необхідно користуватися методикою «SMART” (Specific, Measurable, Accurate, Realistic, Time bound) (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Методика «SMART”
Для кожної з ідей повинні бути описані в загальному такі моменти:
наявність альтернативних технічних і технологічних можливостей;
оцінка попиту на продукцію проекту;
тривалість проекту, у тому числі його інвестиційної фази;
оцінка рівня цін на продукцію (послуги) проекту;
оцінка перспектив експорту продукції проекту;
ступінь складності проекту;
наявність дозвільної документації по проекту;
оцінка інвестиційного клімату у середовищі реалізації проекту;
співвідношення витрат і результатів проекту.
Саме за цими моментами (факторами) в подальшому проводяться перед проектні дослідження можливостей виконання проекту.
Отримані на етапі формування ідеї проекту результати оформлюються у вигляді так званого «резюме проекту» − аналітичної записки, що викладає суть проекту.
Ідея проекту вважається визначеною за таких умов:
Підсумовуючи відмітимо, щоб у заявці на проект для того, щоб обґрунтувати основну ідею проекту необхідно відповісти на такі питання:
1. Хто - організація - мета діяльності, досвід, знання, ресурси.
2. З ким - організації та ініціативні групи, з якими ви будете разом виконувати проект.
3. Для кого люди, життя яких покращиться в результаті реалізації проекту.
4. Чому - проблема або зовнішні, такі що перешкоджають чинники, що роблять негативний вплив.
5. Що буде зроблено конкретні кроки по вирішенню проблеми.
6. Як - опис методів вирішення проблеми.
7. Що станеться в результаті - конкретні показники того, що в результаті рішення проблеми життя користувачів проекту покращилася.
8. Скільки грошей / ресурсів для цього необхідно.
Ідею оцінюють на прийнятність за такими критеріями:
3. Передпроектні дослідження можливостей виконання проекту
Передпроектні дослідження (у світовій практиці вони мають назву Prefeasibility Studies) проводяться на першій, передінвестиційній, фазі життєвого циклу проекту. Метою передінвестиційних досліджень є визначення можливих напрямів реалізації і здійсненності проекту, в тому числі вибір і попереднє обґрунтування його ідеї, встановлення цільових параметрів проекту у відповідності із стратегічними цільовими показниками підприємства, аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища, обґрунтування інвестицій і в кінцевому рахунку прийняття рішення щодо технічних можливостей і доцільності реалізації проекту.
Результатом передінвестиційних досліджень є узгоджена, така, що пройшла експертизу і затверджена керівництвом підприємства перед проектна документація, яка дозволяє зробити висновки щодо господарської необхідності, інвестиційної і технічної можливості, комерційної, економічної і соціальної доцільності інвестицій в реалізацію проекту при заданих параметрах із врахування екологічної і експлуатаційної безпеки.
Передпроектна документація – це сукупність документів, на основі яких здійснюється попереднє вивчення доцільності інвестиційного проекту, апробування і оцінка його технічних і економічних характеристик. Ця документація включає: інвестиційний задум; декларацію про наміри, обґрунтування інвестицій, бізнес-план.
Передпроектного дослідження можливостей виконання проекту включає в себе такі кроки:
1. Вивчення прогнозів економічного і соціального розвитку регіонів, в яких здійснюється проект.
2. Формування інвестиційного задуму інвестора та вивчення умов його для його здійснення.
3. Передпроектне обґрунтування інвестицій, аналіз альтернативних варіантів і вибір проекту.
4. Підготування декларації про наміри;
5. Розроблення попереднього плану проекту.
6. Вибір та узгодження місця розташування об’єкта, екологічне обґрунтування проекту і його експертиза;
7. Попереднє інвестиційне рішення і завдання на розробку техніко-економічного-обґрунтування інвестицій.
Всі варіанти проекту повинні пройти перевірку на життєздатність, тобто вони порівнюються з огляду на вартість, терміни реалізації, прибутковість. Дані такого порівняння показують, чи може інвестор (замовник) бути впевненим, що на продукцію проекту буде в майбутньому попит, достатній для забезпечення витрат по проекту.
Оцінюють життєздатність проекту в рамках обґрунтування інвестицій за такими критеріями:
вихідні дані;
номенклатура продукції;
потужність підприємства;
основні технологічні рішення;
забезпечення підприємства ресурсами;
місце розташування;
основні будівельні рішення;
оцінка впливу на навколишнє середовище;
кадри та соціальний розвиток;
ефективність інвестицій.
Базою для порівняння, як при наявності альтернативних так і єдиного варіанту, приймається так звана ситуація «без проекту».
Для цього досить часто використовують нескладну експертну систему з реалізацією таких етапів:
1. Визначення факторів, котрі можуть в значній мірі вплинути на успішність виконання проекту. Ці фактори були визначені в питанні 2.
2. Фактори розміщують в порядку зменшення пріоритетності. Для цього визначається, який з них в найбільшій мірі вплине на хід реалізації проекту. Потім визначається найістотніший фактор із тих, що залишилися і т.д. Список факторів, який отриманий в результаті ранжування заноситься у табл. 2.1.
Таблиця 2.1. Форма для експертної оцінки варіантів інвестиційних рішень
|
№ |
Характеристика, фактор |
Показник ваги |
Номер проекту (чи варіанту проекту) |
Інтегральна оцінка проекті |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
… |
1 |
2 |
3 |
4 |
… |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
1 |
||||||||||||
|
… |
||||||||||||
|
Разом |
1 |
3. Оцінюється вагомість (ранг) кожного з перерахованих факторів. Причому сума рангів всіх факторів повинна дорівнювати одиниці.
4. Проекти або варіанти одного проекту оцінюються за кожним із факторів оцінки.
Максимальний бал по фактору для проекту дорівнює 100, мінимальний – 0 (або за іншою шкалою, яка розроблюється на підприємстві). Наприклад, якщо експерти визнають, що попит на продукцію проекту буде необмеженим, то значення фактора «попит на продукцію проекту» для даного варіанта проекту дорівнює 100 балів.
5. Експертна оцінка впливу кожного фактора (графи 9 −13) отримується шляхом множення ваги кожного фактора на оцінку цього фактора для кожного варіанта (графа 3 умножиться на графи з 4 по 8 відповідно). Інтегральна експертна оцінка пріоритетності варіантів проекту визначається як сума по графам 9−13.
При виборі проекту також можна користуватися матрицею порівнюваності проекту (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Матриця відбору проекту
Техніко-економічне обґрунтування включає такі пункти:
1) Обґрунтування для реалізації;
2) Дані про замовника;
3) Загальні дані про проект, в том числі:
- загальний опис номенклатури продукції, яка є результатом проекту;
- загальний опис прогнозованих споживачів продукції з поділом на категорії населення чи типи підприємств (галузева належність, розмір підприємства, територіальне положення.);
- можливі терміни початку реалізації проекту і проходження передінвестиційної, інвестиційної та експлуатаційної стадій проекту;
- попередні прогнози стосовно партнерів проекту на кожніому з етапів;
- попередні прогнози щодо ресурсів для реалізації проекту на кажному етапі проекту із виділенням унікальних;
4) фінансово-економічне обґрунтування проекту, в тому числі:
- оцінка життєздатності і фінансової реалізованості,
- загальна характеристика ланцюга створення доданої,
-попередня оцінка витрат на кожному етапі проекту,
- пропоновані джерела фінансування і попереднє обґрунтування доцільності участі потенційних інвесторів у фінансуванні проекту;
- попередні прогнози щодо можливо ціни реалізації продукції проекту;
- попередні прогнози щодо динаміки продажу продукції;
- прогнозована собівартість продукції із розподілом на постійні та змінні витарти;
- приблизний розрахунок точки беззбитковості.
4. Заключні проектні дослідження на основі техніко-економічного, фінансового та загальноекономічного аналізу.
На сьогодні існують види проектного аналізу, зображені на (рис. 2.3) :
Рис. 2.3. Види проектного аналізу
В межах технічного аналізу проектів необхідно вивчити такі моменти:
- техніко-технологічні альтернативи;
- варіанти місця розташування;
- розмір (масштаб, обсяг) проекту;
- терміни реалізації проекту в цілому і його фаз;
- доступність і достатність джерел сировини, трудових та інших ресурсів;
- ємність ринку для реалізації продукції;
- витрати по проекту з врахуванням непередбачуваних факторів;
- графік робіт по проекту.
Завдання комерційного аналізу полягає в оцінці проекту с точки зору кінцевих споживачів продукції. В загальному задачі, які при цьому вирішуються групуються наступним чином:
1) маркетинг;
2) джерела і умови отримання ресурсів;
3) умови виробництва і збуту.
В результаті комерційного аналізу необхідно надати відповідь на такі питання:
1. Де буде продаватися продукція?
2. Чи має ринок достатню ємність, щоб реалізувати всю продукцію без впливу на ціну?
3. Якщо ймовірний вплив на ціну, то наскільки значний?
4. Чи залишиться проект життєздатним з фінансової точки зору при новій ціні?
5. Яку частку загальної ємності ринку може забезпечити проект?
6. Продукція, яка буде випускатися в результаті реалізації проекту планується для споживання в межах країни чи на експорт?
7. Які фінансові заходи потрібні для просування продукції і які резерви необхідно запланувати в проекті?
8. Чи можуть існуючі методи постачання гарантувати їх своєчасність і безперебійність?
9. Чи планується проведення конкурсних торгів для встановлення справедливих цін?
10. Хто буде розробляти специфікації на необхідні закуплів?
Екологічний аналіз займає особливе місце в проектному аналізі, так як вплив життєдіяльності людини на зовнішнє середовище не достатньо вивчене і недосконале з екологічної точки зору, а неекологічні рішення призводять до незворотніх змін у зовнішньому середовищі.
Завдання екологічного аналізу проектів є виявлення потенційної шкоди зовнішньому середовищу, яка бде здійснювати під час реалізації проекту та в процесі експлуатації, а також визначення заходів, спрямованих на ліквідацію чи пом’якшення шкоди проекту.
Метою організаційного аналізу є оцінка організаційної, правової, політичної та адміністративної ситуації, в межах якої проект повинен реалізуватися, а також розробка необхідних рекомендацій щодо менеджменту; організаційної структури; планування, комплектування і навчання персоналу; фінансової діяльності; політики.
Основними напрямами організаційного аналізу є:
визначення завдань учасників проекту відповідно до чинного законодавства;
оцінка сильних і слабких сторін учасників проекту с точки зору матеріально-технічної бази, кваліфікації, структур, фінансового положення;
оцінка можливостей впливу законів, політики і інструкцій на проект, особливо в частині захисту зовнішнього середовища, заробітної плати, цін, державної підтримки, зовнішньоекономічних зв’язків;
розробка заходів щодо усунення недоліків, виявлених в процесі аналізу, а також зниження негативного впливу оточення проекту.
Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів проекту для його користувачів. Результати соціального аналізу повинні забезпечити побудови стратегії взаємодії між проектом і його користувачам, підтримку населення, що сприятиме досягненню цілей проекту.
Соціальний аналіз зосереджує увагу на чотирьох галузях:
1) соціокультурні и демографічні характеристики населення;
2) організація населення в районі дії проекту, включаючи структуру сім’ї, наявність трудових ресурсів, доступ до контролю за ресурсами;
3) прийнятність проекту для місцевої культури;
4) стратегія забезпечення необхідних зобов’язань від груп населення і організацій, що користуються результатами проекту.
Ефективність проекту − це категорія яка відображає відповідність проекту цілям та інтересам його учасників. У зв’язку з цим необхідно оцінювати як ефективність проекту в цілому, так і ефективність для кожного із його учасників.
Ефективність проекту в цілому оцінюється з метою визначення потенційної привабливості проекту для можливих учасників з метою пошуку джерел фінансування. Вона включає соціально-економічну ефективність проекту і комерційну ефективність проекту.
Ефективність участі в проекту визначається з метою перевірки реалізованості проекту і зацікавленості в ньому всіх його учасників і включає:
ефективність участі підприємства в проекті;
ефективність інвестування в проект;
ефективність участі в проекті структур більш високого рівня, в тому числі регіональну, народногосподарську, а також галузеву і бюджету ефективнсті.
Оцінка ефективності проекту проводиться в три етапи (рис. 10.1).
1. Експертна оцінка суспільної значущості проекту. Суспільно значущими проектами вважаються великі, національні і глобальні проекти.
2. Розраховуються показники ефективності проект в цілому. Метою цього етапу є інтегральна оцінка проектних рішень і створення умов для пошуку інвестора. Для локальних проектів оцінюється лише їх комерційна ефективність, а для суспільно значущих ще оцінюється і соціально-економічна ефективність.
3. Уточнюється склад учасників і визначається фінансова реалізовуваність і ефективність участі в проекті кожного учасника.
Розрізняють три основні методи визначення ефективності проектів на початкових етапах проведення технічного аналізу, які не враховують фактор часу або враховують його неповністю:
порівняння витрат;
порівняння прибутку;
порівняння рентабельності.
До найпростіших показників ефективності проектів, які застосовується при проведенні технічного аналізу відносять:
капіталовіддачу як результат ділення річних продаж на капітальні витрати;
оборотність товарних запасів як результат ділення річних продаж на середньорічний обсяг товарних запасів;
трудовіддачу як результат ділення річних продаж на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців.
Однак ці показники належать до числа показників моментного статичного ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв'язку.
Для оцінки ефективності проектів доцільніше використовувати показники, які дають змогу розрахувати значення критеріїв ефективності проектів, беручи до уваги комплексну оцінку вигід і витрат, зміну вартості грошей у часі та інші чинники. Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект є запорукою якості розрахунків окупності проекту.
Коефіцієнт дисконтування розраховують за формулою (2.1):
k = (2.1),
де k – коефіцієнт дисконтування;
і – ставка дисконтування;
t – тривалість (строк життя проекту).
При аналізі ефективності проекту використовують такі показники:
1. Сума інвестицій — це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватись.
2. Грошовий потік — дисконтований або недисконтований дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток та амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації продукції.
3.Чиста теперішня вартість проекту (чистий приведений прибуток) — Net Present Value (NPV). Це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста приведена цінність, чистий приведений дохід, дисконтовані чисті вигоди. Чиста теперішня вартість проекту — це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної ставки дохідності і сумою інвестицій. Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити ставку дисконту, використати її для дисконтування потоків витрат та вигід і підсумувати дисконтовані вигоди й витрати. При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту, звичайно, є ціною капіталу для підприємства.
Якщо NPV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV дорівнює нулю, то надходжень від проекту вистачить лише для відновлення вкладеного капіталу. Якщо NPV менша нуля — проект не приймається.
Розрахунок NPV робиться за такими формулами (2.2) або (2.2):
NPV = (2.2)
або
NPV = (2.2)
де
B, — вигоди (грошові надходження) проекту в рік t;
Ct — витрати на проект у рік t;
і — ставка дисконту;
t — тривалість (строк життя) проекту;
n – кількість періодів розрахунку.
Основна перевага NPV полягає в тому, що всі розрахунки провадяться на основі грошових потоків, а не чистих доходів. Окрім того, ефективність головного проекту можна оцінити шляхом підсумовування NPV його окремих підпроектів. Це дуже важлива властивість, яка дає змогу використовувати NPV як основний критерій при аналізі проекту.
Основним недоліком NPV є те, що її розрахунок вимагає детального прогнозу грошових потоків на термін життя проекту. Часто робиться припущення про постійність ставки дисконту.
4. Термін окупності інвестицій — час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. У господарській практиці його можуть визначати без урахування необхідності грошових потоків у часі або з урахуванням такої необхідності. Термін окупності проекту — Payback Period (PP) використовується переважно в промисловості. Це один із найбільш часто вживаних показників оцінки ефективності капітальних вкладень. При цьому порівнюють наведені витрати по різних варіантах проекту і вибирають той, який при найменших витратах забезпечує найкращі результати.
5. Коефіцієнт вигід/витрат (вигодності інвестицій) — Benefit/Cost Ratio (BCR). BCR є відношенням дисконтованих вигід до дисконтованих витрат. Основна формула розрахунку має такий вигляд (2.4):
(2.4)
де BCR - коефіцієнт вигід/витрат;
Bd – сума дисконтова них надходжень за проектом;
Cd – сума дисконтова них витрат за проектом.
Критерій відбору проектів полягає в тому, щоб вибрати всі незалежні проекти з коефіцієнтами рентабельності, більшими або рівними одиниці.
7. Індекс прибутковості (рентабельності)— Profitability Index (PI) є відношенням суми приведених ефектів (різниця вигід і поточних витрат) до величини інвестицій (2.5):
(2.5)
де PI – рентабельність інвестицій;
Рd – сума дисконтованого прибутку (різниця між надходженнями та витратами) за проектом;
Cd – сума дисконтованих витрат (інвестицій) за проектом.
Література: [1] − [6], [9] − [1] .
Економічний
Соціальний
Організаційний
Екологічний
Комерційний
Фінансовий
Технічний
Види проектного аналізу
Ціль повинна мати визначені часові обмеження з чітко встановленою датою завершення проекту
Т – часова обмеженість
Ціль повинна бути реальними, тобто їх можна виконати
R - реальність
Ціль повинна бути точною і точно описувати, що необхідно зробити в проекті
А - точність
Ціль повинна бути вимірюваною
М - вимірюваність
Ціль повинна бути специфічною, написаною за допомогою зрозумілих, коротких термінів
С- специфічність
Низька
Дохідність проекту
Висока
Низькі
Ризики
Високі
Проект доречно реалізувати
Проект доречно виконувати за умови високої рентабельності інвестицій або коли проект є критичних фактором успіху
Проект доречно виконувати за умови високої рентабельності інвестицій або коли проект є критичних фактором успіху
Проект не доречно реалізувати