Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
21
ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ
ПОЛЯКОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 613. 6. 004. 58:612.67
ФІЗІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ І ОЦІНКА ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
14.03.03 - Нормальна фізіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук
Київ -2001
Дисертація є рукописом
Робота виконана в Інституті геронтології АМН України
Науковий консультант: член-кор. АМН України,
доктор медичних наук, професор Безруков Владислав Вікторович
Інститут геронтології АМНУ, директор
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Бузунов Володимир Опанасович Інститут епідеміології і профілактики променевих уражень АМНУ, директор
доктор медичних наук, професор
Замостьян Віталій Павлович Національний Університет
“Києво-Могилянська академія”,
завідувач кафедри екології
доктор медичних наук
Майдіков Юрій Леонідович
Київський Інститут внутрішніх
справ, завідувач кафедри
психології
Провідна установа: Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, відділ кори головного мозку
Захист відбудеться “_25_“ _жовтня_ 2001 р. о _13_ годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.551.01 Інституту геронтології АМН України (04114, м. Київ, Вишгородська 67)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геронтології АМН України (04114, м. Київ, Вишгородська 67)
Автореферат розісланий “_20_ ”__жовтня__ р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради __________ Потапенко Р.І.
Cвітлій пам’яті мого вчителя –
професора Арнольда Леонтійовича Решетюка присвячується
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми визначає постаріння працездатного населення і збільшення відносної кількості пенсіонерів в Україні на фоні зростання середнього віку працездатного населення, що нині досяг 40 років [Лібанова Е.М, 1993-99]. За визначенням Міжнародної організації праці (МОП) особи у віці 45 років є працівниками старшого віку (ПСВ). В більшості країн середній вік робітників постійно зростає. За прогнозами МОП, у 2025 році частка 55-річних людей серед населення становитиме в Європі - 32%, у Північній Америці - 30%, в Азії - 21%, у Латинській Америці - 17% [ МОП, 1992]. В Україні вже сьогодні пенсіонери за віком становлять близько 22% від загальної кількості населення. Така демографічна ситуація ускладнюється економічними проблемами країни, пов’язаними зі зміною структури виробничої і невиробничої сфер економіки України [Кундієв Ю.І.,1996-2000, Трахтенберг І., Коршун М.,1998]. Крім того, в Україні відсутня економічна база соціального фінансування людей похилого віку [Cтешенко В.С.,1993-2000]. Внаслідок такої демографічної ситуації не вистачає навіть людських ресурсів для допомоги особам похилого віку [Безруков В.В., Чайковська В.В.,1998-2000]. Реструктуризація економіки своєю чергою веде до скорочення наявних і перешкоджає виникненню нових робочих місць. З цього постає потреба навчання і перенавчання працівників старшого віку, особливо, при впровадженні нових технологій.
До того ж спостерігається зниження показників здоров'я населення працездатного віку [Возіанов О.Ф.,1996; Войтенко В.П.,1992-2000]. Водночас доведено медико-біологічну доцільність фізичної активності і праці людей похилого віку [Вітте М.К.,1964; Муравов І.В.,1964-94; Коркушко О.В., Шатило В.Б., Ярошенко Ю.Т., 1989-96; Решетюк А.Л., 1991- 96; Heikkinen E., 1997-2000].
Інтеграція фізіології, біології і геронтології віддзеркалила сучасні наукові уявлення про проблему працездатності і старіння людини [Фролькіс В.В., 1994].
Одним із можливих шляхів практичного вирішення даної проблеми є використання “залишкової працеспроможності” працівників старшого віку [Чеботарьов Д.Ф., Стеженська О.І., Крижанівська В.В.,1981]. Нині низка країн, зокрема, Нідерланди і Японія [Bouma H., Graafmans J., 1992-99, Sugimoto Y., Hayashi T. 1993-97] почали впроваджувати на виробництві фізіологічний підхід (на відміну від існуючого –технократичного) при організації трудової діяльності працівників старшого віку.
Наявні наукові дані свідчать, що окремі показники сенсомоторної, фізичної і розумової працездатності людини погіршуються у віці 30-40 років. Втім, професійна працездатність погіршується пізніше. І тут її компенсує висока кваліфікація, професійний досвід, адаптація до конкретного виду діяльності і т.і. [Shephard Roy J.,1998].
Але зміна технологій і техніки, надмірна інтенсифікація праці, збільшення емоційно-психічного напруження на виробництві посилюють негативний вплив виробничих чинників на здоров'я людей [Бузунов В.О.,1991, Кальніш В.В, 1994].
Вплив шкідливих виробничих чинників сприяє виникненню не тільки конкретної патології, але й викликає неспецифічні зміни в організмі людини, що не завжди вкладаються у рамки звичайної нозології [Кундієв Ю.І.,1996-2000]. Крім різноманітних патологічних станів, чи не найважливішим чинником, що обмежує виконання людиною її фахових обов'язків, є вік [Ахаладзе М.Г., 1991-99]. У кінцевому підсумку це впливає на темп старіння людини. В особливо несприятливих умовах праці темп старіння значно прискорюється, з чим пов’язано встановлення пільгового віку виходу на пенсію. Втім, лише незначна частина робітників масових професій працюють до пенсії на своєму першому робочому місці [Стеженська О.І., 1972].
У зв'язку з цим, експертиза працездатності і кількісна оцінка здоров'я набуває значення як для ненозологічної діагностики, так і для оцінки темпу старіння. Одним із шляхів рішення цієї складної медичної проблеми є визначення біологічного віку людини - інтегрального і парціального [Войтенко В.П., Токарь А. В.,1983], а також визначення її працездатності [Бугаев В.Н., 1987], оскільки остання є об'єктивним показником здоров'я людини і критерієм професійної надійності індивіда.
Теоретичні засади фізіологічного підходу до трудової діяльності людини були започатковані І. М. Сєченовим [1894 ] і Г.В. Фольбортом [1934-38].
Подальший поступ фізіології обумовив розвиток таких наукових напрямків, як оптимізація трудової діяльності людини [Розенблат В.В.,1975-85; Золина З.М.,1986; Зибковец, Л.Я.,1989; Навакатікян О.О., 1977-91; Бузунов В.О.,1980-1991; Медведев В.И. 1975-1997; Майдіков Ю.Л.,1989-98; Макаренко М.В.,1985-99] і фізіологічне нормування трудової діяльності людини [Солонин Ю.Г.,1991; Петухов Б.Н.,1986; Грицевский М.И.,1986; Кривощеков С.Г.,1986; Косилов С.А.1985-88; Гребняк В.П, 1986-91; Решетюк А.Л.,1986-93; Медведев В.И., 1988-93]. Пізніше проблему трудової діяльності було розглянуто у віковому аспекті у зв’язку з вітауктом –процесом, що забезпечує підтримку життєздатності організму людини [Фролькіс В.В., 1988-94]. В.В. Фролькіс розглядав вітаукт як системний процес, що охоплює механізми, які підтримують похідну надійність, відновлення, компенсацію і т. і., і, зокрема, адаптацію до праці.
Актуальність виконаної роботи полягає у потребі забезпечити високу професійну діяльність осіб старшого віку завдяки адекватній оцінці працездатності, оптимальним режимам праці і трудової реабілітації, що розроблені на фізіологічних засадах трудової діяльності людини у віковому аспекті.
Ступінь досліджуваності теми. Існує значна кількість наукових робіт, присвячених проблемам загальної і професійної працездатності людини. Втім, більшість з них присвячено працездатності людини, переважно молодого або середнього віку, яка зайнята тією або іншою професійною діяльністю. При цьому лишається недостатньо вивченою залежність трудової діяльності від темпу старіння людини, а також особливості оцінки працездатності осіб старшого віку з метою їх професійно-трудової реабілітації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження, які лягли в основу дисертації, виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Інституту геронтології АМН України: “Вікова динаміка розумової і психомоторної працездатності” (1991-92 р.р., номер держреєстрації UA0024241P), "Розробка системи герогігієнічного моніто-рингу здоров'я і працездатності промислових контингентів України" (1993-95 р.р., номер держреєстрації UA01002433P), "Прискорене професійне старіння" (1993-96 р.р., номер держреєстрації 0194U016419), "Розробка та апробація методів тренування професійно-важливих функцій у людей похилого віку" (1995-97 р.р., номер держреєстрації 0195U000738), "Розробити вдосконалені критерії оцінки санітарно-гігієнічних режимів праці жінок, неповнолітніх, осіб з обмеженою працездатністю (з ура-хуванням психофізіологічних, вікових та інших особливостей) і атестації на цій основі робочих місць вказаних категорій працюючих" (1994-95 р.р., номер держреєстрації 0195U0006694), "Особливості стомлення при розумовій діяльності в осіб передпенсійного і пенсійного віку і розробка профілактичних заходів" (1998-2000 р. р., номер держреєстрації 0198U00608).
Мета роботи: встановити основні зміни трудової діяльності людини з віком, з’ясувати їх фізіологічну характеристику і розробити на цій основі комплекс методів оцінки фахової працездатності для осіб старшого віку.
Основні задачі дослідження:
1. Вивчити динаміку вікових змін фізичної і психомоторної діяльності людини.
. Дослідити динаміку вікових змін розумової діяльності людини.
3. Визначити спроможність осіб старшого віку до навчання і перенавчання.
4.Визначити біологічний вік і темп професійного старіння працівників
старшого віку.
5. Вивчити особливості трудової діяльності працівників старшого віку.
.Розробити комплекс методів оцінки працездатності для працівників старшого віку.
Об’єкт дослідження. Фізіологічні, психофізіологічні і ергометричні характеристики психомоторної, фізичної, розумової і трудової діяльності людини; функціональний стан, біологічний вік і темп старіння людини.
Предмет дослідження. Фізіологічні механізми трудової діяльності людини у віковому аспекті.
Методи дослідження. Психофізіологічні, фізіологічні, ергометричні,
і статистичні із застосуванням методів варіаційно-статистичного, кореля-ційного, дискримінантного і регресійного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексне вивчення і системний аналіз фізичної, сенсомоторної і розумової діяльності в осіб різного віку і виявлено тісний взаємозв’язок між окремими функціональними системами, що забезпечують трудову діяльність людини. Показано, що вікове зниження ефективності трудової діяльності людини обумовлено кумулятивним ефектом старіння окремих елементів функціональних систем організму.
Вперше показано, що м'язова сила і витривалість у жінок на відміну від чоловіків мають більш виражену вікову динаміку. У чоловіків зміни м'язової сили і витривалості не мають такої вираженої вікової динаміки, і значною мірою залежать від характеру рухової активності і трудової діяльності
Отримало подальший розвиток з’ясування динаміки часу обробки інформації, що має коливальний характер незалежно від віку, і може відбуватися в різних режимах діяльності: вільному, нав'язаному й інтерактивному; показано, що для осіб молодого віку оптимальним є вільний режим, а для осіб старшого віку - інтерактивний, який базується на індивідуальному стилі діяльності, нейродинамічних і психодинамічних характеристиках індивіда.
У працівників старшого віку було встановлено зниження швидкості нейродинамічних і психодинамічних показників і погіршення розумової працездатності на фоні збереження або навіть відносного підвищення показників надійності розумової діяльності. Цей фізіологічний феномен розкриває механізм перебудови робочого стереотипу у працівників старшого віку, що забезпечує компенсацію зниження рухливості нервових процесів за рахунок підвищення надійності діяльності.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в з’ясуванні закономірностей змін фізичної, сенсомоторної, розумової діяльності осіб різної статі і віку та їхніх фізіологічних механізмів, у зв’язку з чим виникає практична можливість застосування індивідуально-типологічного аналізу трудової діяльності людини й експертизи її функціонального стану з метою раціонального використання її професійної працездатності і зміцнення її здоров’я.
Одержані дані використано в процесі розробки 5 методичних рекомендацій, які було затверджено і видано МОЗ України. Результати дисертаційної роботи послужили основою для 4 винаходів, які зареєстровано як патенти. Розроблені на цій основі методи визначення функціонального віку і оцінки темпу старіння людини використовують в Інституті геронтології АМН України, Українського НДІ промислової медицини (м. Кривий Ріг), Інституті медицини праці АМН України у наукових дослідженнях. Результати досліджень за темою дисертації використано у таких документах: проекті “Міжгалузевої програми з питань зниження втрат працездатного населення, насамперед, чоловіків”, розробленої на запит Кабінету Міністрів України (лист Міністерства охорони здоров'я України від 4.10.96 г., №3.09); новій редакції “Національної програми профілактики захворювань та підтримки здорового способу життя населення України” (№ 3. 01/05 від 6.06.1998 р.); програмі заходів для підготовки і проведення в Україні в 1999 році “Міжнародного року громадян похилого віку”.
Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні і проведенні фізіолого-ергометричного експерименту, у розробці методів оцінки працездатності людини, а також в обгрунтуванні системи професійно-трудової реабілітації робітників старшого віку. Автором особисто проведено аналіз вікових змін фізичної, сенсомоторної, розумової і трудової діяльності осіб різної статі і віку; статистично оброблені результати із застосуванням системного аналізу. Розроблено основні положення роботи, обгрунтовано наукові висновки дисертації та розроблено практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались і обговорювались на: науковій конференції "Проблеми донозологічної гігієнічної діагностики", Ленінград, 1989; на науково-практичній конференції "Форми, методи, і шляхи удосконалення медико-профілактичного обслуговування трудящих", Донецьк, 1989; на Першій Всесоюзній конференції "Професійно-трудова реабілітація робітників старшого віку", Київ, 1989; на Всесоюзній науковій конференції "Функціональні резерви і адаптація", Київ, 1990; на XIII-ому з'їзді Українського фізіологічного товариства ім. Павлова, Харків, 1990; на IХ-ому Австрійському геріатричному конгресі з міжнародною участю, Бад Хофгаштайн, 1990; на Всесоюзній конференції "Екстрем - 90", Москва, 1990; на Всесоюзній конференції по ергономіці, Москва, 1990; на міжнародній конференції "Старіння і працездатність: медичний, психологічний і соціальний аспекти", Гамбург (Німеччина), 1991; на IV-ому Міжнародному геронтологічному конгресі Азійсько-Південно-Тихоокеанського регіону, Йокогама (Японія), 1991р.; на “Другому національному конгресі з геронтології і геріатрії, м. Разград (Болгарія)”, 1991; на конференції "Проблеми здоров'я трудових колективів", Ново-кузнецьк, 1991; на Республіканській конференції "Індивідуальні психо-фізіологічні особливості людини і фахової діяльності", Черкаси, 1991; на Всесоюзній конференції "Тривалість життя: механізми, прогнози, шляхи її збільшення", Київ, 1991; на Міжнародній конференції "Фізична активність і спорт для здорового старіння", Юв’яскюля (Фінляндія), 1992; на конференції "Методологічні і методичні проблеми оцінки стану здоров'я населення", Санкт-Петербург, 1992; на "Першому українсько-німецькому симпозіумі з геронтології і геріатрії", Київ, 1993; на Міжнародній конференції "Стан здоров'я літніх і старих людей і їхня потреба в медико-соціальній допомозі", Київ, 1994; на II-ому Національному конгресі геронтологів і геріатрів України, Київ, 1994; на науково-практичній конференції "Актуальні питання гігієни, фізіології праці і профпатології в промисловості", Кривий Ріг, 1995; на 16 Конгресі Міжнародної асоціації геронтологів, Аделаїда (Австралія), 1997; на Міжнародній конференції "Праця - науковий, політичний і соціальний аспекти", Анкона (Італія), 1997; на Міжнародній конференції з проблем геронтології і геріатрії, Вісбаден (Німеччина), 1999; на Міжнародній конференції з проблем реабілітації осіб похилого віку, Франкфурт-на-Майні (Німеччина), 2000; на Міжнародному конгресі Китайської асоціації антропології міст, Пекін, 2000; на ІІІ-ому з’їзді геронтологів і геріатрів України, Київ, 2000.
Публікації. Основні результати роботи досліджень по дисертації опубліковано в 18 наукових і фахових статтях, 4 патентах, 33 тезах і 5 методичних рекомендаціях.
Об’єм і структура дисертації. Дисертацію викладено на 290 сторінках машинопису, ілюстровано 27 рисунками та 31 таблицями. Вона складається зі вступу, 7 розділів, які містять огляд літератури, розділ присвячений описові методів і об’єктів досліджень. У 3 розділах викладено результати власних експериментальних досліджень. Крім того, окремий розділ присвячено розробленим методам оцінки працездатності осіб старшого віку і засадам професійно-трудової реабілітації працівників старшого віку. Дисертація містить обговорення результатів, висновки і перелік використаної літератури (266 джерел виданих українською і російською мовами і 110 джерел - англійською).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об'єкти і методи дослідження. Об'єктами цього дослідження були 234 робітника та службовця (чоловіки і жінки) суднобудівного підприємства у віці 20-79 років зі стажем роботи від 5 до 44 років. Крім того, були обстежені: 1) інженерно-технічні робітники енергопідприємства 28 чоловік у віці 20-59 років (спільно із с.н.с. О.Ю. Буровим і с.н.с. Г.В. Коробейніковим), 120 наукових працівників віком від 30 до 65 років (спільно із с.н.с. Г.В. Коробейніковим); 2) сільське населення (чоловіки і жінки) автономної республіки Крим (412 чоловік у віці 20- 85 років); 3) сільське населення (чоловіки і жінки) гірських районів республіки Азербайджан (143 чоловіка у віці 20-92 років); 4) група фізіологічного експерименту (200 чоловіків і жінок у віці 20-60 років).
Для визначення загальної фізичної працездатності (ЗФП), поряд з велоергометрією використовували кореляційну ритмографію і спірогра-фію.
Крім того, автоматично вимірювали артеріальний тиск (АТ) за допомогою приладу авіаційного лікаря (ПАВ-01). В обстежених визначали довжину і масу тіла, м'язову силу (МС) кистей рук і м'язову витривалість (МВ), імпульс м'язової сили (ІМС) - тривалість статичного зусилля м'язів (75 % від максимального зусилля) кисті (МС75% х МВ). Обстежені виконували ступеневе навантаження (велоергометр АМ - 368, "Elema", Швеція). Потужність першого навантаження 50Вт, другого - 75 Вт (для осіб похилого віку потужність першого навантаження складала 25Вт, наступного 50Вт відповідно). Регуляцію серцевого ритму (СР) вивчали за допомогою ритмокардіоскопу РКС-01 [Баевский Р.М., Кириллов О.И., Клецкин С.М., 1984]. Отримані кореляційні ритмограми (КРГ) і інтервали R-R1 аналізувалися за допомогою комп'ютерної програми [Решетюк А.Л., Решетюк В.А., Бєлая І.І., 1992]. Паралельно побудові КРГ здійснювався моніторинг-контроль ЕКГ- сигналу на портативному електрокардіоскопі ПЕКС-01.
Функцію дихання за показниками дихального об’єму (ДО), частоти дихання (ЧД), хвилинного об'єму вдиху (ХОВд), життєвої ємності легень (ЖЄЛ) вивчали за допомогою пневмотахографу (ПТГ 3-01).
Біологічний і кардіопульмональний вік (БВ і КПВ) визначали за методиками, розробленими в Інституті геронтології [Войтенко В. П., Токарь А.В.,1984], за участю с.н.с. М.Г. Ахаладзе і Н.Б. Душечкіної. Для оцінки функціонального віку (ФВ) і темпу старіння (ТС) людини використовували оригінальну методику, розроблену нами у співавторстві із с.н.с. Коробейніковим Г. В. [1996].
Психомоторну діяльність вивчали методом хронорефлексометрії за допомогою приладу авіаційного лікаря (ПАВ-01). При цьому, у обстежених визначали час простої зорово-моторної (ПЗМР) і акустико-моторної реакцій (АМР) і їхнє сигмальне відхилення () у серії запропонованих подразників (n=32).
Оцінка психічного стану людини проводилася за допомогою Міннесотського багатофакторного питальника особистості (ММPI).
Розумову працездатність людини вивчали за допомогою тестів, які подавались респондентам на комп'ютері (тести були розроблені за участю к.т.н. Бурова О.Ю., [1993]).
Розумову діяльність моделювали на комп'ютері, як обробку візуальної інформації. Тестом слугувало упізнавання комбінацій цифр за методикою Бушке [1963]. Тестові завдання подавались на екран монітора, а людина, яку обстежували, відповіді на них давала натисканням відповідної клавіші. Під час тестування визначали: час виконання одного тестового завдання, загальний час роботи та частку помилок, - тобто кількість помилкових відповідей / загальна кількість відповідей, і показник темпу праці –(А) за формулою А.Л. Решетюка:
А= , де
А - показник темпу праці;
R - кількість правильних відповідей;
N - загальна кількість відповідей;
Тw- час виконання тесту;
W –обсяг виконаної роботи (визначали за загальною кількістю виконаних завдань).
В експерименті було використано такі режими діяльності: I) вільний, II) нав’язаний, III) інтерактивний.
Вивчення динаміки переробки інформації супроводжувалось реєстрацією інтервалів R-Rта артеріального тиску .
Математичні методи дослідження.
Результати досліджень статистично обробляли на комп'ютері Pentium-II із застосуванням методів варіаційно-статистичного, кореля-ційного, дискримінантного і регресійного аналізу. Для обчислення статистичних показників використовували стандартні пакети прикладних програм “Статграф” і “Статистика” [Боровиков В.П., Боровиков И.П., 1997].
Основні результати дослідження та їх обговорення
Внаслідок вивчення фізичної працездатності робітників, службов-ців, мешканців сільських районів Криму і гірського Азербайджану й обстежених у лабораторних умовах добровольців, простежено загально-популяційні закономірності змін показників фізичної працездатності (рис.1).
Рис.1. М’язова сила в обстежених людей різного віку
Встановлено достовірне зниження м'язової сили в робітників-суднозбірників у вікових групах 40-49 відносно групи 20-29 років (р<0,05). М'язова витривалість у робітників-суднозбірників старшого віку вірогідно зменшувалася відносно групи 20-29 тільки після 50 років і відповідно становила в групах 50-59, 60-69, 70-79 років 71%, 77% і 61% (р<0,05). Встановлено, що імпульс м'язової сили в групах 50-59, 60-69, 70-79 років вірогідно (р<0,01) менший, ніж серед молодих на 42,6%, 45,2%, 58,2%.
Встановлено достовірне зниження відносно молодих м'язової сили у службовців у групах 40-49 років 7,8% (р<0,05), 50-59, 60-69, 70-79 років -20,0%, 31,0 %, 37%, відповідно (р<0,01). М'язова витривалість у службовців старшого віку вірогідно зменшувалася також після 50 років (відносно групи 20-29 років) і відповідно складала в групах 50-59, 60-69, 70-79 років 76%, 76% і 55% (р<0,05) від групи 20-29. Виявлено, що імпульс м'язової сили в групах 40-49, 50-59, 60-69, 70-79 років вірогідно (р<0,01) менший, ніж у молодих на 20%, 40,2%, 45,5%, 61,4% відповідно. Темп зниження фізичної працездатності у робітників-суднобудівників (від 20 років до 79 років) за показниками м'язової сили, витривалості й імпульсу м'язової сили відповідно становив 0,52%, 0,69% і 0,98% на рік. Фізична працездатність у службовців (того ж підприємства) у віці 20-29 років складала 166Вт. У групах 40-49, 50-59, 60-69, 70-79 років фізична працездатність відповідно була 92,7%, (р>0,05), 78,3%, 72,2%, 43% відносно молодих (р<0,05).
Темп зниження фізичної працездатності серед службовців суднобудівного підприємства (з 20 років до 79 років) за показниками м'язової сили, витривалості й імпульсу м'язової сили відповідно складав 0,62% , 0,77% і 1,04% на рік.
Таким чином, темп зниження фізичної працездатності серед робітників та службовців суднобудівного підприємства у віці від 20 до 79 років за показником PWC170 відповідно становив 0,88% і 0,96% на рік.
Встановлено зниження м'язової сили (МС) в корінних мешканців (чоловіків) сільських районів гірського Азербайджану в групах 50-59, 60-69,70-79,80-89, 90-92 року -19,6%, 18,9 %, 39,2%, 48%, 70,7% відповідно (р<0,01). А м’язова витривалість (МВ) чоловіків (сільських районів гірського Азербайджану) вірогідно зменшувалася після 40 років (щодо вікової групи 20-29 років) і відповідно становила в групах: 40-49, 50-59, 60-69, 70-79,80-89, 90-92 роки відносно групи 20-29 років - 69,5%, 49,2%, 48,8%, 44,7%, 22% (р<0,01). Серед жінок - мешканок сільських районів гірського Азербайджану встановлено зниження м'язової сили у вікових групах 30-39, 50-59, 60-69, 70-79, 80-89, 90-92 року на 19,4%, 17,4 %, 38,1%, 51,3%, 53,5%, 62,3% відповідно (р<0,01). МВ жінок сільських районів гірського Азербайджану відносно молодих вірогідно змен-шувалася після 50 років і відповідно становила в вікових групах 50-59, 60-69, 70-79,80-89, 90-92 роки - 71,7%, 58,3%, 62%, 60,2%, 51% (р<0,01) від групи 20-29 років.
Таким чином, темп зниження МС і МВ чоловіків сільських районів гірського Азербайджану у віці від 20 років до 79 років становив відповідно 0,66%, 0,81% за рік. У жінок зниження фізичної працездатності (від 20 років до 79 років) по показниках м'язової сили і витривалості склало 0,86% і 0,64% на рік.
Вивчення фізіологічних показників у сільських жителів Криму дозволило з’ясувати, що достовірне зниження м'язової сили в чоловіків відбувається після 50 років і складає в групах 50-59, 60-69, 70-79, 80-89 років -20,0%, 36,1 %, 41,9%, 33% відповідно (р<0,01). МС жінок (мешканок сільських районів Криму) вірогідно також зменшувалася, починаючи з 50 років (щодо вікової групи 20-29 років) і відповідно становила в групах 50-59, 60-69, 70-79, 80-89 років - 81,3%, 78,3%, 72,4%, 49,7% (р<0,01) стосовно молодих.
Таким чином, темп зниження МС чоловіків, у віці від 20 років до 79 років, що мешкають у сільських районах Криму, був відповідно 0,71% за рік, а у жінок відповідний показник становив 0,46%. Порівняльний аналіз динамічних показників фізичної працездатності виявив розходження у вікових групах .
Так, ЧСС у вихідному стані у вікових групах 44-49, 50-59 років відрізняється від групи 20-29 років на 10,1%, 9,35% (р<0,05) у чоловіків і відповідно 3,9% (р>0,05), 5,7% (р<0,05) у жінок. Що ж до змін ЧСС “всередині” вікових груп під впливом тестового навантаження (перенесення вантажу), то серед чоловіків і жінок у віці 50-59 років прискорення було найбільшим і складав 43% у чоловіків (р<0,01) і 49,2% у жінок (р<0,01). Для чоловіків прискорення ЧСС становило: у віці 40-49 років - 41,5% (р<0,01), 30-39 років - 39% (р<0,01), у 20-29 років - 34% (р<0,05). У жінок прискорення ЧСС відповідно становило у віці: 40-49 років - 43,9% (р<0,01), 30-39 років - 41,7% (р<0,01), у 20-29 років - 37,9% (р<0,05) .
Ці дані дозволяють зробити висновок про те, що лабільність ЧСС (у динаміці навантаження) у осіб старшого віку є корелятом процесу адаптації організму людини до виробничого навантаження.
У вікових групах 30-39, 40-49, 50-59 років систолічний артеріальний тиск (САТ) відповідно вище групи порівняння на 4,5%, 1,7% і 8,3% у чоловіків і відповідно на 3,8%, 5,5%, 15,7% у жінок (р<0,05). На висоті навантаження у чоловіків і жінок зберігається тенденція до гіпертензії в групах 30-39, 40-49, 50-59 років. Зміна діастолічного артеріального тиску (ДАТ) у віці після 30 років повторює динаміку САТ.
Вивчення фізичної працездатності і показників фізичного розвитку чоловіків, які активно займаються фізичною культурою, за показниками МС, МВ, ІМС, піднімання і перенесення вантажу (моделювання трудової діяльності), не виявило значимих відмінностей відносно вікової групи 20-29 років за більшістю параметрів. Виняток склали МС і МВ до і після навантаження в групах 40-49 і 50-59 років.
Фізична працездатність обстежених чоловіків, що була розрахована за результатами переміщення вантажу, не виявила вікової динаміки . У жінок за показниками МС, МВ, підняття і переміщення вантажу та фізичного розвитку встановлено достовірні відмінності у потужності роботи (переміщення вантажу) і динаміки МС і МВ до і після навантаження. У жінок фізична працездатність за результатами переміщення вантажу, на відміну від чоловіків, має значимі відмінності у вікових групах. Темп зниження фізичної працездатності жінок становив 0,46% на рік. Таким чином, у людей, що підтримують активний руховий режим, вікова динаміка показників загальної фізичної працездатності не виражена.
Фізична працездатність в усіх вікових групах значною мірою визначалась м'язовою витривалістю. Водночас м'язова сила більш залежала від віку обстежених.
Вивчені нами показники працездатності різноманітних вікових груп було використано для метастатистичного аналізу. В результаті було встановлено, що у жінок виражену вікову динаміку мають м’язова сила і витривалість ( МС і МВ).
При цьому м'язова сила у жінок має значиму тенденцію до зниження на рубежі 30-35 років, водночас м'язова витривалість залишається стабільною до 55-літнього віку.
У чоловіків зміни МС і МВ з віком не мають такого чіткого розмежування і їх, своєю чергою, багато в чому визначають характер рухової активності і трудової діяльності.
У вікових групах 50-59, 60-69, 70-79 років фізична працездатність (ФП), за даними тесту РWС, менша щодо молодих на 18%, 26%, 48%, відповідно. Динаміка зниження максимального споживання кисню (МСК) у вікових групах (за власними даними) збігається із популяційною до 60-літнього рубежу [Купер К, 1979, Shephard, 1994].
У робочих-суднозбірників у віці 60-70 років, що продовжують працювати на виробництві, темп зниження фізичної працездатності становив 0,4% на рік (за власними даними) при 2% серед населення. Після 70 років динаміка ФП у працюючих і непрацюючих пенсіонерів збігається. Виявлений феномен, за гіпотезою Левіса К. [Lewis K.,1999], значною мірою, може бути обумовлено наявністю генетичних механізмів, які “вмикають” прискорене старіння організму людини наприкінці її онтогенезу.
Втім, з’ясовані індивідуальні розбіжності в динаміці ФП також зумовлені селективністю вибірки й ефектом “вцілілої” популяції. Це означає, що для коректного аналізу отриманих даних необхідний індивідуально-типологічний підхід [Розенблат В.В.,1963; Fahrenberg J.,1967]. У зв’язку з цим для вивчення фізичної працездатності серед обстежених робітників були виділено чотири функціональні групи (перша –краща, четверта - гірша).
Фізична працездатність за даними РWСу I-й групі становила 202 Вт, тобто на 22,4% вище, ніж у молодих робітників (Р<0,05). Середні показники ФП II-ї групи за РWСне відрізняються від показників вікової групи 40-49 років. Функціональна група III близька за показниками ФП до вікової групи 50-59 років. Рівень ФП IV-ї групи практично не відрізняється від такого 70-79-річних. Показники максимального споживання кисню (МСК) в обстежених усіх груп співвідносились подібно.
Встановлено, що за даними біологічного віку у функціонально молодих осіб (на 5 і більше років молодших від свого календарного віку) фізична працездатність на 15-20% перевищує середні показники, що спостерігається при збігу функціонального і календарного віку.
Показано, що у віці 20-29 років функціонально молоді робітники (з високим рівнем ФП) складають 38%, у 40-49 років - 47%, 50-59 років - 30%, у 60-69 років - 40%, у 70-79% - 60% (Р<0,05).
Індивідуально-типологічний підхід дозволив сформувати функ-ціонально однорідні групи, що дало можливість одержати додаткову інформацію про стан працездатності і здоров’я обстежених. Наприклад, календарний вік не мав провідного впливу на індивідуальні відмінності фізичної працездатності.
Вивчення сенсомоторної діяльності було проведено на робітниках та службовцях суднобудівного підприємства, наукових співробітниках, корінних мешканцях сільських районів Криму і гірського Азербайджану (рис.2.).
У обстежених робітників-суднозбірників встановлено достовірне подовження латентного періоду простої зорово-моторної реакції у групах 40-49 років на 4,8% (р>0,05), 50-59, 60-69, 70-79 років - 31,6%, 43,2%, 52%, відповідно (р<0,01). Максимальна кількість рухів кисті (МКРК) у робіт-ників-суднозбірників старшого віку вірогідно зменшувалась після 40 років (відносно молодих) і відповідно складала в групах 40-49, 50-59, 60-69, 70-79 років 78,9%, 66,7%, 56% і 52% (р<0,05) від молодих обстежених.
У інженерно-технічних робітників латентний період ПЗМР досто-вірно подовжився в групах 50-59, 60-69, 70-79 щодо групи 20-29 років на 16,7%, 25,1% і 44,4% відповідно (р<0,01).
Рис. 2. Латентний період простої зорово-моторної реакції у обстежених різного віку
Максимальна кількість рухів кисті у інженерно-технічних працівників (ІТП) суднобудівного підприємства зменшувалась з сорокарічного віку і відносно молодих колег у вікових групах 40-49, 50-59, 60-69, 70-79 років була відповідно76,6%, 70,3%, 62,5%, 51,6%. Зіставлення даних, одержаних під час обстеження осіб фізичної і розумової праці, дозволило виявити достовірні відмінності після 50 років. Наприклад, латентний період ПЗМР у робітників тривав довше, ніж у службовців, на 24,8% в групі 50-59 років, - на 30,5% в групі 60-69 років, і - на 21,2% в групі 70-79 років. Показники МКРК у робітників та службовців достовірно не відрізнялися. Таким чином, темп скорочення латентного періоду простої зорово-моторної реакції і максимальної кількості рухів кисті у службовців у віці від 20 років до 79 років був відповідно 0,75% і 0,82% на рік. У робітників, темп зниження тих самих показників відповідно становив 0,88% і 0,80% на рік.
В обстежених чоловіків і жінок різного віку, що мешкають в селах Криму, встановлено збільшення латентного періоду простої зорово-моторної й акустико-моторної реакції, максимальної кількості рухів кисті. У чоловіків темп подовження латентних періодів ПЗМР, АМР і зниження МКРК у віці від 20 років до 79 років відповідно становив 0,74%, 0,62%, 0,59% на рік. У жінок відповідні показники становлять 0,78%, 0,66%, 0,26% за рік. Значиме подовження латентного періоду ПЗМР і АМР відбувається на межі сорока, а МКРК близько п'ятдесяти років. У чоловіків достовірні відмінності МКРК спостерігались на межі 60 років, а латентного періоду ПЗМР на межі 50 років.
Проведені дослідження сенсомоторної діяльності у корінних жителів сільських районів гірського Азербайджану в віці від 20 до 90 років і старше виявили високу індивідуальну варіабельність показників латентного періоду простої зорово-моторної реакції, координації рухів і максимальної кількості рухів кисті як серед чоловіків, так і жінок. Водночас вікова динаміка психомоторних показників характеризувалась уповільненням швидкості сенсомоторних реакцій, швидкості і точності рухів. Темп подовження латентного періоду ПЗМР у чоловіків становив 0,54% на рік, а в жінок 0,65%; “щорічна”інволюція МКРК у чоловіків досягала 0,36%, а у жінок 0,57% .
Таким чином, вивчення сенсомоторної діяльності у робітників та службовців суднобудівного підприємства, мешканців сільських районів Криму і гірського Азербайджану за показниками латентного періоду ПЗМР і АМР, координації рухів і максимальної кількості рухів кисті дозволило з’ясувати, що середньорічний темп погіршення цих показників коливається в межах від 0,36 до 0,88% за рік. Паралельно із загальними тенденціями було виявлено фахові та регіональні особливості вікових змін психомоторики. Так, зіставляючи дані, що отримані під час обстеження робітників та службовців, було виявлено, що на межі 50 років виникає значима (р<0,05) дивергенція латентного періоду ПЗМР. Водночас розбіжності за показниками МКРК недостовірні. Це може бути пов'язане з тим, що МКРК є професійно важливим показником особливо, для робітників. А у чоловіків, сільських мешканців Криму, значимі зміни латентного періоду ПЗМР відбуваються на межі 50 років, АМР після 30-ти, а МКРК після 60-ти років. У жінок, мешканок сільської місцевості Криму, достовірне зростання латентного періоду ПЗМР і АМР виникає на межі сорока років, а зниження МКРК після 60 років. Особливе зацікавлення викликає зміна показників психомоторики у азербайджанців, які мешкають у гірських районах. Наприклад, у чоловіків достовірна зміна латентного періоду ПЗМР, МКРК, координації рухів відбувається на межі сімдесяти років, а уповільнення складної зорово-моторної реакції встановлено у віковій групі 50-59 років. У азербайджанок значиме погіршення показників ПЗМР виявлено у вікових групах після 30-39 років. Час зорово-моторної реакції з вибором довшав у вікових групах старше 40 років (р<0,05). Зниження максимальної кількості рухів кисті відбувається після 60 років (р<0,05). Отримані дані, що стосуються сільських жителів гірського Азербайджану, у значній мірі узгоджуються з думкою авторів [Чеботарев Д.Ф., Коркушко О.В.,1987; Бугаев В.Н.,1987], які відзначали високий функціональний рівень організму в корінних мешканців похилого віку гірських районів Кавказу.
Результати вивчення у лабораторних умовах розумової працездатності показали, що з віком у обстежених відбувається погіршення показників розумової діяльності: збільшення часу виконання тестових завдань, зростання коефіцієнтів варіації часу, витраченого на відповідь; зростання кількості помилок у відповідях на тести. При цьому знижується загальна продуктивність діяльності у всіх тестах.
Темп зростання часу на виконання тестових завдань 1 (тест на ранжування чисел у порядку зростання), 2 (тест на ранжування чисел у порядку зменшення), 3 (тест на пошук пропущеної цифри) становить відповідно 0,55%, 0,74% і 0,47% за рік і залежить від їхньої складності. Другий (найскладніший тест) виявив суттєве зниження показників, що залежать від віку, а саме - швидкість виконання завдання і здібності до навчання.
Вікові співвідношення таких показників, як надійність і продуктивність діяльності, у чоловіків і жінок були дещо відмінні.
Так, у чоловіків показники продуктивності і надійності розумової діяльності за даними тестування поліпшуються від 25 років до 45-річного віку, потім спостерігається “плавне” зниження (рис.3).
Рис. 3. Залежність показників надійності і продуктивності розумової діяльності чоловіків від віку
У жінок “плато”продуктивності розумової діяльності (за даними тестування) спостерігається до 35-річного віку, тоді як відносні показники надійності розумової працездатності зростають на межі п'ятдесятьох років (рис.4).
У нашій роботі показано, що швидкість обробки інформації як у молодих, так і у осіб старшого віку має коливальний характер. А варіабельність часу виконання тестового завдання вища в осіб старшого віку.
Випробувано різноманітні режими діяльності: вільний, нав'язаний і інтерактивний, які було розроблено на основі визначення індивідуальної швидкості обробки інформації. Для осіб молодого віку оптимальним виявився вільний режим.
Рис. 4. Залежність показників надійності і продуктивності розумової діяльності жінок від віку
В експерименті з вільним режимом роботи було виявлено вікові зміни в динаміці розумової працездатності: зниження до невисокої швидкості роботи, послаблення надійності у виконанні тестових завдань зі зміною відомого алгоритму виконання тесту, підвищення стомлюваності в осіб старшого віку. При стихійній регуляції ритму діяльності, коли час на відпочинок підсвідомо залучався у власне час виконання завдання і швидкість роботи регулювалась довільно, люди старшого віку не змогли раціонально побудувати свою діяльність. Натомість особи молодого віку були спроможні самостійно раціонально організувати свою діяльність.
У молоді найкращі результати було одержано в довільному режимі роботи –найбільший обсяг виконаної роботи, максимальну кількість правильних відповідей, мінімальна частка помилок.
Мабуть, вільний режим, за якого час відпочинку інтуїтивно залучався до часу роботи, є ефективним важелем підвищення продуктивності розумової діяльності для осіб молодої групи. Вочевидь, цей феномен відбиває високий рівень надійності регуляторних процесів організму людей молодого віку.
У групі працівників старшого віку показники загального обсягу роботи, кількості правильних відповідей були найкращі тоді, коли час, що надавався для виконання тесту, в чотири рази перевищував мінімальний термін, необхідний для розв’язання тестового завдання. При цьому частка помилок була мінімальна, що робить цей режим оптимальним для працівників старшого віку.
Таким чином, раціонально підібраний індивідуальний режим підвищує рівень відносних показників надійності роботи осіб старшого віку до рівня відповідних параметрів діяльності у осіб молодого віку. При цьому режимі функціональний стан за самооцінкою обстежуваних і даними ритму серцевої діяльності був оптимальним.
Для успішної роботи особам старшого віку, очевидно, потрібний інтерактивний режим, який виступає у ролі “зовнішнього синхронізатора” діяльності, що за своїми показниками близький до параметрів внутрішнього ритму людини.
Дослідженнями нав'язаних експериментальних режимів діяльності встановлено, що в режимі різко вираженого дефіциту часу працювати змогли тільки 15% серед всіх обстежених, які до того ж мали високу кваліфікацію і професійний досвід.
Проведені дослідження підтвердили коливальний характер функції уваги під час розумової діяльності.
Так, обстежені в 1-3% випадків пропускають 4-6 завдань поспіль, що відповідає 20-30-секундному припиненню роботи.
У нашій роботі встановлено, що під час розв’язання завдань комбінаторного типу в осіб старшого віку тривалість “блоків”або “перерв” діяльності становить 26,33,1 , а у молодих осіб 10,31,4 секунд. У режимі, що враховував вікове зниження швидкості сенсомоторики, підвищувалась ефективність і надійність розумової діяльності в осіб старшого віку.
У роботах Маньковского М. Б. зі співавт. [1982] раптове припинення розумової діяльності пов'язується з накопиченням втоми. Алексєєв В.А. [1984] пояснює цей феномен припинення розумової діяльності із розвитком парціального сну.
Для вивчення фізіологічних механізмів процесів навчання і перенавчання були обстежені люди різного віку ( 30-33 роки і 50-53 роки).
Динаміка навчання операторській діяльності в обстежених другої групи працівників показала, що комбінаторний тест на перестановку цифр у порядку зростання викликає зміну показників серцевого ритму (збільшення дисперсії –D, індексу напруження –ІН та індексу функціо-нального стану серця - ІФС) порівняно з вихідними показниками відносного спокою. Це характеризує пристосування функціональних систем організму людини в процесі навчання операторській діяльності, що відбувається внаслідок автономізації діяльності серцевого ритму (СР). Це підтверджується наявністю кореляційного зв'язку між показниками СР - дисперсією і Δ RR1 (r = 0,70; P < 0,01).
Процес перенавчання обстежених, що полягав у засвоєнні нового алгоритму розв’язання завдань, вже в перші 30 секунд тестування супроводився збільшенням ІН, зниженням D і ІФС . Наявність сильного кореляційного зв'язку між D і ДАТ (р = - 0,85, P < 0,01), а також D і ІН (r = - 0,59, P < 0,01) свідчить про вмикання центрального контуру регуляції серцевого ритму внаслідок активації симпатичної нервової системи. У період перенавчання мала місце виражена кореляція між віком обстежених і D (r = - 0,61, P < 0,01), а також віком людини і ІН (r = 0,76, P<0,01). Динаміка процесу навчання навичок робити операторського типу характеризувалася трьома основними періодами: впрацьовуванням, автономізацією діяльності і перенапругою регуляторних систем. В осіб старшого віку, які виконували тест, що моделював навчання і перенавчання, спостерігалось зростання часу розв’язання тестового завдання в середньому на 61% і 69% - відповідно щодо молодих. У підсумку в осіб старшого віку кількість помилок скоротилась на 46%, а показники надійності зросли на 20%. У ПСВ коефіцієнт варіації часу розв’язання тестового завдання за навчання майже втричі перевищував відповідний показник у молодих людей.
Таким чином, перенавчання ПСВ в експерименті супроводжувалось зменшенням кількості помилок за рахунок збільшення часу, що потрібно на виконання часу розв’язання тестового завдання. Водночас, обстеженій молоді була притаманна висока швидкість виконання тестового завдання. Тобто, в осіб старшого віку змінюється стратегія виконання завдання. Ця зміна була спрямована на підвищення точності роботи за рахунок самоконтролю діяльності. І хоча в підсумку продуктивність молодих вища, ніж у осіб похилого віку, виявлений феномен має важливе значення для зіставлення результатів і розуміння фізіологічних механізмів навчання і перенавчання в різних вікових групах.
Аналіз здатності до перенавчання обстежених старшої вікової групи показав, що 29% від загальної кількості виявляють здатність до перенав-чання навичок операторської діяльності, а 71% (P<0,01) осіб такої здатності не виявляють.
Кореляційний аналіз взаємозв'язку досліджуваних параметрів і біологічного віку (БВ) показав, що функціональна здатність організму в першу чергу визначається станом гемодинаміки і психомоторики обстежених. Негативна кореляція цих параметрів з робочим стажем і БВ свідчить про наявність фахового добору на виробництві.
У ході дослідження було встановлено достовірне зниження сили кореляційного зв'язку показників фізичного стану (ДАТ, МВ, ІФС, ЧСС і R-R1) із календарним віком людини після операторської роботи щодо вихідного рівня. Це можна пояснити високими індивідуальними відмінностями обстежених за показниками, варіабельність яких нівелює віковий вплив .
У роботі також простежено зв'язок фізичної працездатності із соціально-психологічними характеристиками і показниками розумової діяльності людини. Показано, що фізична працездатність характеризується сильним кореляційним зв'язком (R=0,63; р<0,05) із показниками профілю особистості і нервово-психічного стану людини (самопочуття за тестом САН, шкали Pt, Pa і Hs тесту MMPI), а також із такими показниками операторської діяльності (R=0,67; р<0,05), як надійність і продуктивність розумової діяльності, термін виконання окремого тестового завдання.
Водночас показано, що фізична працездатність, яка є критерієм здоров'я, значною мірою впливає на розумову діяльність, зокрема, на такі показники, як швидкість обробки інформації, надійність і продуктивність операторської діяльності.
Отримані нами дані про взаємозв'язок фізичної працездатності з операторською і розумовою діяльністю співвідносяться з даними літератури. Так, за Маглеваним Л.В. [1994], оптимальні рівні фізичної працездатності для осіб розумової праці становлять 13-15 кгм · хв /кг і 16-17 кгм · хв /кг для жінок і чоловіків відповідно, а Єремін А.Л. і Старікова Н.П. [1991] показали, що рівень фізичної працездатності водіїв 18 кгм · хв/кг є показником їхньої фахової надійності.
Є дані про вплив фізичного тренування на результати психомоторних тестів [Dustman, R. E., et al 1984; Emery, C.F., Huppert, F.A., Schein, R.L., 1995]. Водночас, розумова діяльність впливає на фізичну працездатність, психомоторику і психологічний стан особи. При цьому, трудова діяльність як рівнодійна залежить від показників, що “забезпечують” фізичну пра-цездатність (критерій здоров'я), розумову працездатність, сенсомоторну активність .
Вік людини суттєво впливає на сенсомоторику, фізичну працездат-ність, психологічний стан особи. Крім того, на зазначені функції організму впливає довкілля. Отже, вплив віку на трудову діяльність людини має кумулятивний характер. Тобто, старіння систем, що “забезпечують” трудову діяльність (сенсомоторна, фізична і розумова діяльність) є додатковим чинником, який знижує ефективність трудової діяльності.
Таким чином, функціональна організація трудової діяльності залежить від часового чиннику, що істотно впливає на старіння "системотвірних" елементів, а також на елементи системи, що формують діяльність людини. Ця обставина зумовлює нелінійний характер вікових змін трудової діяльності людини.
На основі власних ергометричних досліджень було розроблено математичну модель (у співавторстві з професором А. Л. Решетюком,1994) фахової працездатності людини (на промисловому виробництві). Згідно з цією моделлю, фахова працездатність людини починає формуватися з 14 - річного віку. До 22 років в Україні робітник досягає мінімально достатнього професійного рівня. Період фахового удосконалення завершується близько 44 років. Потім відбувається період фахової інволюції. При цьому працівник в 60 років, відповідно до цієї моделі, за рівнем фахової працездатності незначно поступається 20-річному робітнику. Виняток утворюють ті працівники, діяльність яких безпо-середньо залежить від темпу виконання робіт.
Ці розбіжності між суто фізіологічними показниками фізичної і психомоторної працездатності людини та динамікою фахової трудової діяльності зумовлюють спеціальні механізми фахової компенсації. До них належать фахові навички, фахова адаптація, висока кваліфікація, досвід, а також індивідуальна оптимізація і раціоналізація трудової діяльності.
Періодичні медичні огляди цілковито зорієнтовані на встановлення захворювань організму. Водночас зміни донозологічного стану організму людини (від здоров'я до хвороби) тривають роки. Тому для потреб діагностики донозологічного стану організму і професійно-трудової реабілітації робітників різного віку розроблено методику оцінки працездатності людей старшого віку. Нами у співавторстві з професором А. Л. Решетюком [1994] виділено 10 класів стану організму, починаючи від "відмінного здоров'я" до "декомпенсованого стану". До I класу належать працівники, які мають відмінне здоров'я, до II класу - дуже гарне здоров'я, до III класу - гарне, до IV класу - нормальне здоров'я, до V класу - значно знижений рівень здоров'я, до VI класу - істотно знижений рівень здоров'я, до VII класу - хворі робітники, які мають добре компенсований стан здоров'я, до VIII класу - хворі з компенсованим станом, до IX класу - тяжко хворі, до X класу - робітники, які мають I групу інвалідності. Робітники, що належать до I класу, не мають обмежень до праці. Особи, що належать до VI-VII класів, обмежено працездатні, VIII клас відповідає III групі інвалідності, IX клас - II групі, а X клас - I групі. Належність обстежених до того чи іншого класу визначається на основі розроблених нами критеріїв (табл.1).
У підсумку проведеної роботи нами було запропоновано і випробувано методи первинної оцінки фізичної, операторської і розумо-вої працездатності для працівників старшого віку. Кількісні характерис-тики фізіологічних показників наведено в табл.1.
Оцінку отриманих результатів провадять на підставі даних цієї таблиці, визначаючи клас працездатності робітника. При цьому пріоритет слід віддавати професійно-важливим показникам, а також успішності фахової діяльності. Розбіжність у цих оцінках, хоча б на один клас, потребує проведення поглиблених досліджень за наведеними далі методиками і фізіолого-ергометричними оцінками повнозмінної динаміки функціонального стану працівника та показників успішності його діяльності на робочому місці. На цій основі розробляються фізіологічні заходи професійно-трудової реабілітації робітника. Клас номінальної важкості - напруженості праці визначається за “Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”(МОЗ України, 1997).
Для зручності користування цією класифікацією та з метою оцінки працездатності і професійно-трудової реабілітації провадять перетворення її шкали за співвідношенням, поданим у табл.2.
Таблиця 1
Класифікація загальної і фахової працездатності
|
Показники загальної і професійної працездатності |
Клас працездатності |
|
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
|
|
VO, Вт |
140 |
|||||||||
|
ІФС, у.о. |
400 |
|||||||||
|
ВПП, хв. |
0,5 |
,5 |
||||||||
|
МС, кг |
55 |
|||||||||
|
МВ, с |
40 |
|||||||||
|
ЛПЗМР, мс |
115 |
350 |
||||||||
|
МКРК, с-1 |
4,5-4,9 |
,1-4,4 |
,5 |
,0 |
||||||
|
ЕРД, коеф. |
40 |
36 |
||||||||
|
ПЕВ, коеф. |
110 |
90 |
||||||||
|
УФД, коеф. |
150 |
Примітка: VO-аеробна потужність, ІФС-індекс функціонального стану, ВПП-час відновлення при активній ортостатичній пробі, ЛПЗМР-латентний період простої зорово-моторної реакції, ЕРД-ефективність розумової діяльності, МВ-м’язова витривалість, МКРК -–максимальна кількість рухів кисті, ПЕВ - психо-емоційна втомлюваність, УФД - успішність фахової діяльності
Таблиця 2
Співвідношення класів номінальної важкості та напруженості трудового процесу (Класи ГКП) за ” Гігієнічною класифікацією праці… ” МОЗ України (1997) і класів номінальної важкості-напруження в термінах цієї роботи
|
Види класів |
Номера класів і ступенів умов праці |
|
Клас ГКП (1997) |
1кл. |
кл. |
кл.(1,2,3 ст.) |
кл.(4ст.) |
кл. |
|
Клас важкості-напруження |
I |
II |
III |
IV |
V |
Практичне застосування розробленої методики оцінки працездатності осіб старшого віку і статистичний аналіз отриманих результатів показали, що наведені в ній показники достатньо надійно корелюють зі здоров’ям людини (r = 0,52 – 0,82; р<0,01).
ВИСНОВКИ
1) У дисертації отримано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми трудової діяльності людини у віковому аспекті. З’ясовано фізіологічні механізми забезпечення фізичної, сенсомотор-ної і розумової діяльності осіб різного віку і статі. Розроблено оригінальні методи оцінки працездатності людини з метою підвищення її працездатності і покращання здоров’я.
) Вікове зниження ефективності трудової діяльності людини виникає внаслідок кумулятивного ефекту старіння окремих елементів функціональних систем організму, зокрема зменшення діапазону вегетативного регулювання апарату дихання та кровообігу.
3) В осіб старше 30 років, зайнятих трудовою діяльністю, темп зниження фізичної працездатності і показників нейродинаміки становить від 0,5 до 2% на рік. При цьому зниження інтегральних показників фахової працездатності носить нелінійний характер. Так, в осіб розумової праці показники фізичної працездатності достовірно знижуються на межі 40, сенсомоторної діяльності - на межі 50 років, а в осіб фізичної праці сенсомоторні показники погіршуються після 40, фізичної працездатності після 50-и років.
) М'язова сила і витривалість у жінок мають виражену вікову динаміку. Так, м'язова сила у жінок достовірно знижується у 30-35 років, водночас м'язова витривалість залишається стабільною до 55-річного віку. У чоловіків зміни м'язової сили і витривалості не мають такої вираженої вікової динаміки, і значною мірою залежать від характеру рухової активності і трудової діяльності.
5) Чинниками, що лімітують працездатність робітників старшого віку, є насамперед - м'язова сила, м'язова витривалість, швидкість реакцій і координація рухів; короткочасна пам'ять і сенсорні функції; неможливість підтримки нав'язаного інтенсивного ритму діяльності, несприйняття нових видів праці й алгоритмів трудової діяльності; зниження опірності до виробничої стомлюваності; прискорений темп старіння; наявність хронічних і професійних захворювань.
) У робітників старшого віку було встановлено зниження швидкості нейродинамічних і психодинамічних показників і погіршення розумової працездатності на фоні збереження або навіть відносного підвищення показників надійності розумової діяльності. Цей фізіологічний феномен розкриває механізм перебудови робочого стереотипу в працівників старшого віку, що забезпечує компенсацію зниження рухливості нервових процесів за рахунок підвищення надійності діяльності.
) Критерієм оцінки і прогнозування спроможності до навчання і перенавчання -при комп'ютерному моделюванні розумової діяльності людини - є варіабельність часу виконання тестового завдання. Зміна за перенавчання раніше сформованого алгоритму розумової діяльності вдвічі знижує тренувальний ефект, досягнутий у навчанні осіб старшого віку (з 67% до 33%). Під час монотонної розумової роботи виникає "блокування" діяльності, яке полягає у зниженні уваги і пропусканні завдань протягом якогось часу. У робітників старшого віку їхня тривалість “блокування” становить 26,3+3,1 секунд, що в 2,5 разу перевищує відповідний показник у молодих людей.
8) З віком відбувається зміна психологічного стану особистості в бік зростання настроїв песимістичності, іпохондрії, стривоженості, емоційної лабільності й схильності до приховування проблем соціально-психологічного характеру. Все це негативно позначається на показниках продуктивності і надійності розумової діяльності.
9) Виконувана раніше фахова діяльність є головним чинником, що впливає на успішність фахового навчання і перенавчання осіб старшого віку. Так, робітники старшого віку, що були зайняті в професіях фізичної праці, виявили найменші успіхи в навчанні і перенавчанні, згідно із тестами, які моделюють алгоритм професій розумової праці.
10) Динаміка обробки інформації має коливальний характер незалежно від віку і відбувається в різних режимах діяльності: вільному, нав'язаному й інтерактивному. Для осіб молодого віку оптимальним є вільний режим. Для осіб старшого віку - інтерактивний, що базується на індивідуальному стилі діяльності, нейродинамічних і психодинамічних характеристиках індивіда.
11) Розроблено методику визначення темпу старіння і функціонального віку людини (патент на винахід № 95020586), яка дозволяє здійснювати оцінку її здоров’я і здійснювати ненозологічний контроль ефективності заходів професійно-трудової реабілітації.
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Poliakov A.A. Physical working capacity of the elderly // Altern & Leistung. Medizinische, psychologische und soziale Aspekte, - Stuttgart: F.Enke Verlag, 1991.- Р.100-109.
2. Ахаладзе Н.Г. Поляков, А.А., Душечкина Н.Б. Биологический возраст и физическая работоспособность в донозологической диагностике рабочих и служащих судостроительного предприятия // Физиология человека. - 1991. -Т.17, № 3.- С. 150-157.
3. Поляков А.А. Индивидуально-типологические особенности физической работоспособности пожилых // Геронтология и гериатрия. Превентивная геронтология. –К.: Изд-во ИГ.-1988. - С. 76-79.
4. Поляков А.А., Волкова П.С., Жолос Т.А., Бакалейникова Б.Л. Экспертиза трудоспособности практически здоровых людей старшего возраста // Геронтология и гериатрия. Превентивная геронтология. –К.: Изд-во ИГ.-1991. - с. 120- 125.
. Ахаладзе Н.Г. Поляков, А.А., Количественная оценка состояния здоровья и физическая работоспособность в условиях про-мышленного производства // Проблемы старения и долголетия. - 1991. - 2, № 4. - С.402-411.
. Коробейников Г.В., Буров A.Ю., Поляков А.А., Четверня Ю.В., Автоматизированная методика психодиагностики операторов. Физиологическая и медицинская кибернетика // Сб. н. тр. ИК АН Украины им. Глушкова. –К.: - 1993 .- С.87-91
7. Поляков А.А., Коробейников Г.В. Функциональное состояние организма и умственная трудоспособность лиц разного возраста // Проблемы старения и долголетия. -1994, - T. 4, № 3-4. - С. 356-364.
8.Ахаладзе Н.Г. Поляков, А.А., Душечкина Н.Б. Биологический возраст и физическая работоспособность по данным долго-временного наблюдения у рабочих и служащих судо-строительного предприятия // Физиология человека. - 1993.- Т. 19, № 4.- С. 89-96
9.Поляков А.А., Буров А.Ю., Коробейников Г.В. Функциональная организация умственной деятельности у людей разного возраста // Физиология человека. –, - Т. 21, № 2.- С. 37-43.
10.Лукьянова О.М., Коробейников Г.В. Поляков А.А., Безмедика-ментозная психофизиологическая регуляция нервно-эмоциональ-ного состояния // Медицинские информационные технологии. Сб. наук. труд.- К: Вид-во IК АН України iм. В.M. Глушкова. - 1994.- С. 82-87.
11.Поляков А.А., Коробейников Г.В. Возрастные особенности обучения и переобучения на компьютере // Физиология человека. –, - Т. 22, № 4.- С.60-65.
.Поляков А.А., Жолос Т.А. Старение и скорость умственной дея-тельности лиц старшего возраста // Гигиена труда. - 2000. - №4, Вып.31, - С.15-19.
13.Поляков А. О. Індивідуально-типологічні особливості фізичної працездатності робітників різного віку // Медичні перспективи, Дніпропетровськ, - 2001. - Т.VI, №2. –С.15-19.
14.Polyakov A.A. Health, Work and Mental Capabilities of Workers of Different Age // Invecchiamento E Lavoro scienza e politiche sociali a confronto.- Ancona, Italy: Istituto Nazionale di Riposo e Cura per Anziani, -1997. - P.87-96.
15.Reshetyuk A.L, Belaya I.I., Minaeva V.P., Korobeinikov G.V., Polyakov A. A., Karakashyan A.N. and Martynovskaya T.Y. Influence of solar activity on the biological age of adolescents // Cybernetics and Computing Technology Medical Cybernetics, Allerton Press. inc. - 1998, - № 110, - P. 69-75.
.Poliakov A. Physical working capacity in workers of different age // Rамаzzini Newsletter , Bologna. - 1990. –Р.57.
.Poliakov A. Cardiac rhythm at physical and orthostatic tests according to scattergraphics data // Rамаzzini Newsletter, Bologna. - 1991.- №2. - Р.41.
.Poliakov A. Processes of adaptation to рhysical load in workers of different age // New Horizons in Aging Science. - Tokyo. Japan. - 1992, - Р. 251 -252.
19.Polyakov A.A. Altenhilfe in der Ukraine // Altenhilfe in Europa (Ed. Dr.Peter Herrmann). -Wiesbaden, Germanу: Herausgegeben vom Hessischen Sozialministerium. - 1998. –P.63-90.
.Polyakov A. A., Fedko G. Р. Geriätrische Rehabilitation und Altenhilfe in der Ukraine // Geriätrische Rehabilitation und Altenhilfe ( Ed. Karin Falkenstein) - Wiesbaden, Germanу: Herausgegeben vom Hessischen Sozialministerium. - 2000. –P. 96-105.
21.Polyakov A. A. Die Situation der sehr alten Menschen und die Entwicklung von Unterstützungsstrukturen in der Ukraine // Freiwillingenaktivitäten von Hoch-betagten und für Hochbetagte - Ein europäischer Vergleich (Ed. Annette Scholl), - Köln: Moeker Mercur Druck. - 2000. –P.35–.
22.Патент 2007726 С1. Россия. МКИ 5 G01N33/62. Способ определе-ния нагрузки на организм спортсмена в циклических видах спорта / Яценко Л.A., Поляков А.А. №49093314/14; Заявл.09 лютого 1991; опубл.15.02.94. Бюл. N 3. –с.
23.Патент 10807 А. Україна. МКИ 5 А61В5/00. Спосіб оцінки швидкості відновлення працездатності після фізичного наван-таження / Яценко Л.О., Поляков O.А. №93040328; Заявл. 23.09.1992; опубл. 25.12.96. Бюл. № 4. –с.
.Патент 10681 А. Україна. МКІ 5 А61В5/00. Спосіб визначення припустимого часу роботи людини при різній температурі навколишнього середовища / Коробейніков Г.В., Поляков О.А., Синельніков В.Я. № 94062742; Заявл.06. 06.94; Опубл.25.12.96. Бюл. N 4. –с.
.Патент 21851А.Україна. МКИ 5 А61В5/00. Спосіб визначення темпу старіння, функціонального віку людини / Поляков О.А., Коробейніков Г.В., № 95020586; Заявл.09.02.95; Опубл.30.04.98. Бюл. № 2. –с.
26.Характеристика функциональных состояний работающих пенсионеров / Решетюк А.Л., Бугаев В.Н. Поляков А. А. и др. // Материалы ХV съезда Всес. физиол. общества им. Павлова, Кишинев, 1987. Тез. науч. сообщений. - Л.: Наука. - 1987. - Т.2 - С. 175-176.
27.Поляков А.А Оценка функционального состояния работников старшего возраста // Тез. докл. II-го Всес. симпозиума "Физиологическое нормирование труда". - Донецк, - 14-16 сент., 1989. - С. 149-150.
.Поляков А.А, Литвинова Л.А., Чайковская В.В. Оценка состояния здоровья работников старшего возраста // Тез. докл. обл. научно-практ. конф. “Формы, методы и пути совершенствования медико-профилактического обслуживания трудящихся". - Донецк, 1989. - С. 121-122.
.Поляков А.А. Физическая работоспособность и трудоспособность работников старшего возраста // Мат-лы I-й Всес. конф. "Профессионально-трудовая реабилитация РСВ". - Киев, 1989. - С. 50.
.Поляков А.А Адаптация к трудовой деятельности и функциональные резервы у лиц разного возраста // Мат-лы Всес. науч. конф. “Функциональные резервы и адаптация". - Киев, 13-15 ноября, 1990. - С. 254-255.
31. Фізіологічні основи професійно-трудової реабілітації / Бакалейникова В.Л., Жолос Т.А., Поляков О.А. і співавт. // Тез. допов. ХПI-го з'їзду Укр. Фiзiол. товариства ім. Павлова, Харкiв, 1990. –С. 215
32. Поляков А.А. Физическая работоспособность и функциональный возраст в оценке здоровья рабочих // Тез. Всес. конф. "Продолжительность жизни: механизмы, прогнозы, пути увеличения". - Киев. - 15-17 окт. 1991. - С. 109-110.
.Polyakov A. Aging and working ability // Abstracts International Conference "Environmental and Occupational Health and Safety in Agriculture on the Boundary of two Millennia”. –Kyiv. - 1998. - P. 132-133.
.Polyakov A. Occupational rehabilitation of the elderly workers // Abstracts International Association of Gerontology, IVth European Congress of Gerontology, Berlin. - July 7-11, - 1999, - V.II –P.37.
35. Решетюк А.Л., Поляков.А.А., Бакалейникова В.Л., Жолос Т.А., Волкова П.С. Физиологические методы исследования пожилых людей на производстве // Метод. рекомендации. –К.: МЗ Украины, 1990. -15 с.
36. Решетюк А.Л., Поляков.А.А., Бакалейникова В.Л., Жолос Т.А., Черкасская Е.А., Волкова П.С. Экспертиза трудоспособности ра-ботников среднего и по-жилого возраста // Метод. рекомендации. –К.: МЗ Украины, - 1991. - 24с.
37.Решетюк А.Л., Буров О.Ю., Поляков О.А., Четверня Ю.В., Коробейников Г.В Автоматизація експерименту під час психо-фізіологічних досліджень у фiзiологiї праці // Метод. рекоменда-ції, - К.: МОЗ України, 1993.- 11 с.
38. Решетюк А.Л., Поляков О.А., Коробейніков Г.В. Ненозологіч-ні критерії ефективності медичної реабілітації // Метод. рекомендації, К.: МОЗ України, 1993.- 9 с.
39.Решетюк А.Л., Поляков О.А., Коробейніков Г.В. Визначення функціонального віку та темпів старіння людини // Метод. рекомендації, - К.: МОЗ України, 1996.- 10 с.
За матеріалами дисертації опубліковано також 33 тези доповідей на міжнародних і українських конгресах, конференціях і симпозіумах.
АНОТАЦІЯ
Поляков О.А. Фізіологічна характеристика трудової діяльності людини у віковому аспекті і оцінка працездатності. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.03 Нормальна фізіологія. –Інститут геронтології АМН України, Київ, 2001.
Дисертацію присвячено з’ясуванню фізіологічних механізмів трудової діяльності осіб різної статі і віку з метою теоретичного обгрунтування раціонального використання професійної працездат-ності людини і зміцнення її здоров’я. Показано, що вікове зниження ефективності трудової діяльності людини обумовлено кумулятивним ефектом старіння окремих елементів функціональних систем організму. З’ясовано чинники, що лімітують працездатність робітників старшого віку. Виявлено, що з віком відбуваються негативні зміни психологічного стану особистості, що призводить до зниження показників продуктивності і надійності розумової діяльності людини. Визначено критерії оцінки і прогнозування спроможності до навчання і перенавчання людей різного віку. Розроблено режими розумової праці, що базуються на індивідуальному стилі діяльності, нейродинамічних і психо-динамічних характеристиках осіб різного віку. Запропоновано методику оцінки працездатності осіб старшого віку.
Ключові слова: працівники старшого віку, трудова діяльність, оцінка працездатності.
АННОТАЦИЯ
Поляков А.А. Физиологическая характеристика трудовой деятельности человека в возрастном аспекте и оценка трудоспособности. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.03 - Нормальная физиология. - Институт геронтологии АМН Украины, Киев, 2001.
Диссертация посвящена выяснению физиологических меха-низмов трудовой деятельности лиц различного пола и возраста с целью теоретического обоснования рационального использования профессиональной трудоспособности человека и укрепления его здоровья. Показано, что возрастное снижение эффективности трудовой деятельности человека возникает вследствие кумулятивного эффекта старения отдельных элементов функциональных систем организма. Выявлены факторы, ограничивающие трудоспособность работников старшего возраста. Показано, что с возрастом происходят отрицательные изменения психологического состояния личности, что вызывает ухудшение показателей производительности и надежности умственной деятельности человека. Определены критерии оценки и прогнозирования способности к обучению и переобучению людей различного возраста. Разработаны режимы умственного труда, основанные на индивидуальном стиле деятельности, нейроди-намических и психодинамических характеристиках людей разного возраста. Предложена методика оценки работоспособности лиц старшего возраста.
Ключевые слова: работники старшего возраста, трудовая деятельность, оценка трудоспособности.
SUMMARY
Polyakov А.А. Ageing aspects of the physiological characteristics of human labor activity and evaluation of working ability. - Manuscript.
Doctor of medical sciences degree thesis on specialty 14.03.03 - Normal physiology. - Institute of Gerontology. Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2001.
This thesis is dedicated to clarifying the physiological mechanisms of labor activity of persons of different gender and age with a purpose of theoretically justifying the rational utilization of human professional working ability and health rehabilitation.
It was found that the age decrease of labor effectiveness of a person occurs due to a cumulative effect of aging of separate elements of human organism functional systems. For people over 30 years of age engaged in labor activity the pace of decreasing physical working ability and indices of psychomotor characteristics compounds at a rate of 0.5 to 2 % per year. At the same time the decline of integrated indexes of professional working ability has a non-linear nature. So for persons engaged in an intellectual labor activity, indexes of physical working ability proved to decline on a boundary of 40, and psychomotor performance - on a boundary of 50 years of age. In case of physical workers psychomotor indexes degrade after 40, and physical working ability indexes after 50 years of age.
Women’s muscle strength and endurance has an expressed age dynamics. The muscle force of women is significantly decreased at 30-35 of years, and the muscle endurance remains stable up to 55 years of age. For men the dynamics of the muscle strength and endurance have no obvious age trend, and mostly depend on a lifestyle and character of physical and labor activity.
The factors limiting ability for work of the high age workers were established. Those were - muscle strength, muscle endurance, speed of motor performance and coordination of movements; short term memory and sensory functions; inability to follow up with the imposed intensive rhythm of activity and rejection of new types of work and algorithms of labor activity; decrease of resistance to occupational fatigue; accelerated pace of aging; presence of chronic and occupational diseases.
It was found that for the elderly workers psychomotor performance indices and impairment of mental ability to work was slowing down combined with maintaining or even relatively increasing indices of reliability of mental activity. This physiological phenomenon clarifies the mechanism of developing a working stereotype for elderly people that compensates a slowing speed of psychomotor performance with higher reliability of the activity. In computer simulation of human mental activity time variability for solving the test problem was used as a criteria for both evaluating and forecasting learning and relearning capabilities. Changing of a pre-formed algorithm of mental activity during re-learning twice decreased the training effect reached by teaching the high age persons (from 67 % up to 33 %). During monotonous mental performance the "blockades" of the activity were discovered expressed in a form of decreased attention and skipping the problems during some time. For the elderly workers the duration of such “blockades” 2.5 times exceeds the comparable index for young people. The psychomotor speed and mental capacity was measured with a battery of computerized reaction time tests in different regimes: free, imposed and interactive (on-line). For young persons free regime was optimal. For elderly people the interactive regime was determined optimal when based on individual style of performance, psychomotor, and psychodynamic individual characteristics.
It was found that with aging some negative changes take place in psychological condition of a person. This causes deterioration of human’s productivity and reliability of mental activity. Evaluating and forecasting criteria were determined for different age groups ability to learn and re-learn.
Regimes of mental labor were developed based on individual performance style, psychomotor, and psychodynamic individual characteristics of different age groups.
The method of evaluating of the working ability of the elderly persons was developed.
Keywords: elderly workers, working activity, evaluation of working ability.