Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Форма № Н - 3.04
ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського»
Кафедра всесвітньої історії
ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор з навчальної
та науково-педагогічної роботи
______________Н. В. Яблонська
“29” серпня 2013 року
ПП 1.17 Античне джерелознавство
напрям підготовки 6.020302 Історія
Інститут психології, історико-філософський факультет
Одеса – 2013 рік
Робоча програма «Античне джерелознавство» для студентів за напрямом підготовки 6.020302 Історія. - „29” серпня, 2013 року – 19 с.
Розробник: О. П. Сєкерська, к. іст. н., доц.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри всесвітньої історії
Протокол від «28» серпня 2013 року № 1
Завідувач кафедри всесвітньої історії
_______________________ Ю. А. Добролюбська
«28» серпня 2013 року
Схвалено науково-методичною комісією ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Протокол від «29» серпня 2013 року № 1
«29» серпня 2013 року
Заст. голови_______________ З. Н. Курлянд
Секретар науково-методичної комісії _______________ Т. Ю. Осипова
ПНПУ, 2013 рік
1. Опис навчальної дисципліни
Курс «Античне джерелознавство» продовжує ознайомлювати студентів з джерельною базою історії античного світу. Античне джерелознавство – це спеціальна галузь наукових історичних знань, яка вивчає походження античних джерел, теорію і методику їхнього використання в історичних дослідженнях, склад, структуру та функціонування джерельної бази історії античності. Джерелознавство використовує й дані інших допоміжних історичних дисциплін – археології, історії Стародавньої Греції та Риму, палеографії, дипломатики, епіграфіки, геральдики, сфрагістики, хронології, історичної метрології, археографії, архівознавства, історичної географії тощо.
Предметом курсу є процес формування джерельної бази з історії античності, насамперед – писемної, а також її особливості.
|
Найменування показників |
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
|
|
денна форма навчання |
заочна форма навчання |
||
|
Кількість кредитів - 2 |
Галузь знань 0203 Гуманітарні науки |
Нормативна |
|
|
Напрям підготовки 6.020302 Історія* |
|||
|
Модулів – 2 |
Спеціальність (професійне спрямування): історія |
Рік підготовки: |
|
|
Змістових модулів – 2 |
2-й |
||
|
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва) |
Семестр |
||
|
Загальна кількість годин - 60 |
3-й |
||
|
Лекції |
|||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 0,7 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр |
20 год. |
|
|
Практичні, семінарські |
|||
|
16 год. |
|||
|
Самостійна робота |
|||
|
16 год. |
|||
|
Індивідуальні завдання: |
|||
|
8 год. |
|||
|
Вид контролю: залік |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 1:1,
2 Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета курсу – надати студентам уявлення про загальні проблеми джерелознавства як науки та первинне уявлення про корпус джерел з античної історії та проблематику їх дослідження.
Об'єктом вивчення даного курсу є античні джерела, насамперед писемні.
Концептуальною та методологічною основою курсу є конкретно-історичний підхід, об'єктивність, всебічність і цілісність джерела, або групи джерел чи джерельних комплексів.
Завдання курсу “Античне джерелознавство” обумовлені методичним процесом “сприйняття - усвідомлення - застосування” знань. До завдань курсу входить:
• сформувати уявлення про джерельну базу античності;
• ознайомитись із структурою античного джерелознавства;
• вивчити класифікацію античних джерел;
• визначити проблему достовірності писемного античного джерела;
• з’ясувати співвідношення об’єктивного та суб’єктивного в писемному джерелі;
• усвідомити проблему першоджерела та вторинного джерела в античному джерелознавстві, їх співвідношення, схожості та відмінності ;
• розглянути методологічні підходи та методичні прийоми античних авторів;
• проаналізувати проблему історичного часу, історичного простору та історичного руху в творах античних авторів;
• ознайомитись з основними видами античних джерел;
• сформувати уявлення про прийоми вивчення античних джерел;
• набути досвід з опрацьовування античних джерел;
• знати програмний фактичний матеріал в його послідовності;
• робити узагальнення та висновки на основі вивченого фактичного матеріалу;
• застосовувати набуті знання в навчальному процесі та втілювати їх в подальшу викладацьку діяльність.
По закінченні вивчення курсу студент повинен знати:
- завдання та специфіку курсу «Античне джерелознавство»;
- теоретичні основи, термінологічний апарат курсу; історію формування античного джерелознавства;
- класифікацію археологічних джерел;
- основні етапи розвитку античної літератури;
- характерні риси окремих літературних жанрів;
- особливості історичного та географічного жанрів;
- поняття «історичне джерело», «герменевтика », «автентичний текст», «палеографія», «сфрагістика», «компіляція», «репрезентативність», «маргіналії», «петрогліфи», «епіграфіка»;
- особливості політичних творів та публіцистики.
вміти :
- характеризувати джерела;
- описувати методику встановлення справжності джерела;
- аналізувати джерелознавство як науку;
- пояснювати основні елементи джерелознавчого аналізу, класифікувати джерела
- визначати спрямованість, вірогідність та фактичну цінність джерел;
- пояснювати і застосовувати поняття: «манускрипт», «пергамент», «інтерполяція», «історичні джерела», «епістолярні джерела», «ретроспекція», «провіденціоналізм»;
- визначати особливості міфів та епосу як історичних джерел;
- наводити приклади з джерел, які відображають реальні історичні факти та події;
- порівнювати дані різних джерел між собою;
- висловлювати судження щодо історичної інформативності різного типу джерел, історичні реалії творчості давньогрецьких драматургів, історичну канву творів античних авторів.
3. Програма навчальної дисципліни
МОДУЛЬ І
Змістовий модуль 1
Поняття про історичне джерело та античне джерелознавство
Тема 1. Проблема джерелознавства як науки. Вчення про інформацію. Особливості історії як науки. Генезис джерелознавства. Предмет та завдання джерелознавства. Основні етапи джерелознавчого аналізу джерел. Джерелознавство та допоміжні історичні дисципліни. Джерелознавство та історія. Визначення джерелознавства як науки. Джерелознавство в науках про людину.
Тема 2. Визначення історичного джерела. Класифікація історичних джерел. Визначення історичного джерела в історіографії. Фіксовані джерела інформації про реальність. Джерело як об’єкт культури та реальний об’єкт пізнання. Джерело як дослідницька проблема. Джерело як засіб пізнання світу для історика. Сучасні визначення історичного джерела.
Джерельна база досліджень. Зміст та форма історичного джерела. Класифікація писемних джерел Л.Н.Пушкарьова, Л.С.Клейна та їх критика в сучасній літературі. Класифікація та систематизація писемних джерел з античної історії.
Тема 3. Історія набуття та видання джерел з історії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Спадщина античних авторів в Середні віки. Збирачі античних старожитностей в епоху Відродження. Вивчення джерел з історії античності у ХVII – ХІХ століттях. К.Мюллер, Ф.Якобі, В.В.Латишев. Основні етапи розвитку археології античності. Сучасні прийоми пошуку джерел. Путівники по архівах, бібліографічні показники. Тлумачення історичних джерел (герменевтика). Видання історичних джерел (археографія)
Тема 4. Археологічні джерела з античної історії. Особливості класифікації археологічних джерел. Артефактні та неартефактні знахідки. Побутові, поховальні, культові, виробничі та інші види археологічних пам’яток. Зводи археологічних джерел. Археологічні реконструкції.
Пам’ятки античної епіграфіки. Датування написів, визначення справжніх написів, відновлення втраченого або зіпсованого тексту. Систематизація написів. Грецькі та латинські написи Північного Причорномор’я.
Змістовий модуль 2
Писемні античні джерела
Тема 5. Пам’ятки античної міфології та героїчного епосу як джерела. Історія вивчення античної міфології та епосу. Історична та міфологічна школи. Міфи. Героїчний епос. «Аналітики» та «унітарії». «Анатомія Іліади» Л.С.Клейна. Історичні перекази. Прислів’я, поговірки тощо. Особливості джерелознавчого аналізу пам’яток фольклору.
Тема 6. Пам’ятки античної літератури. Основні жанри античної давньогрецької літератури: лірика, проза, драма та комедія. Особливості їх аналізу. Жанри давньоримської літератури. Роль літератури у суспільному житті. Література та фольклор.
Тема 7. Пам’ятки античного законодавства. Історія вивчення. Особливості роботи з пам’ятками законодавства. Давньогрецьке законодавство: Афінська та Спартанська поліції. Законодавча традиція Риму: Закони ХІІ таблиць, легастії та інституції.
Тема 8. Твори античних істориків. Народження традиції писання історії в Стародавній Греції: логографи, Геродот, Фукідід, Ксенофонт. Історичні розповіді в Стародавньому Римі: Тит Лівій, Полібій, Корнелій Тацит, Аппіан, Амміан Марцеллін. Особливості праці з джерелами античних авторів.
Тема 8. Географічні твори античних авторів. Розвиток географії як літературного жанру в античності. Описова та математико-астрономічна географія. Карти та атласи. Твори Павсанія, Страбона та Птолемея. Особливості та проблеми локалізації античних географічних назв.
Тема 9. Природничо-наукові трактати античних авторів. Природничо-наукові уявлення стародавніх греків. Гіппократ, Піфагор. Розвиток науки в епоху принципату. Пліній Старший, Тит Лукрецій Карр, Катон Старший. Прикладний характер природничо-наукових трактатів. Особливості природничо-наукових творів як історичних джерел.
Тема 10. Політичні твори та публіцистика. Біографічний жанр. Публіцистика як історичне джерело. Авторські публіцистичні твори. Проекти державних перетворень та конституцій: Аристотель, Платон. Промови: Ісократ, Демосфен, Лісій, Цицерон, Квінт Фабій. Біографії як продовження елліністично-римської традиції. Плутарх, Гай Светоній Транквілл, Корнелій Непот, Квінт Курцій Руф. Своєрідність жанру та стилю біографій.
Тема 11. Античні джерела з історії Північного Причорномор’я. Іонічні історичні традиція про Північного Причорномор’я. Джерела з стародавньої історії південно-східної Європи. Етномапа Північного Причорномор’я та суміжних земель. Твори пізньоримських істориків про Північне Причорномор’я.
4. Структура навчальної дисципліни
|
Назви змістових модулів і тем |
Кількість годин |
|||||||||||
|
денна форма |
Заочна форма |
|||||||||||
|
усього |
у тому числі |
усього |
у тому числі |
|||||||||
|
л |
п |
лаб |
інд |
с.р. |
л |
п |
лаб |
інд |
с.р. |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Модуль 1 |
||||||||||||
|
Змістовий модуль 1 Поняття про історичне джерело та античне джерелознавство |
||||||||||||
|
Тема 1. Проблема джерелознавства як науки |
|
1 |
2 |
|||||||||
Тема 2.Визначення історичного джерела. Класифікація історичних джерел |
1 |
2 |
2 |
|||||||||
|
Тема 3. Історія набуття та видання джерел з історії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму |
2 |
|||||||||||
|
Тема 4. Археологічні джерела з античної історії |
2 |
2 |
||||||||||
|
Разом за змістовим модулем 1 |
6 |
4 |
4 |
|||||||||
|
Змістовий модуль 2 Писемні античні джерела |
||||||||||||
|
Тема 5. Пам’ятки античної міфології та героїчного епосу як джерела |
2 |
2 |
||||||||||
|
Тема 6. Пам’ятки античної літератури |
2 |
2 |
||||||||||
|
Тема 7. Твори античних істориків |
2 |
2 |
||||||||||
|
Тема 8. Географічні твори античних авторів |
2 |
2 |
||||||||||
|
Тема 9. Природничо-наукові трактати античних авторів |
2 |
2 |
||||||||||
|
Тема 10. Політичні твори та публіцистика. Біографічний жанр |
2 |
2 |
||||||||||
|
Тема 11. Античні джерела з історії Північного Причорномор’я |
2 |
|||||||||||
|
Разом за змістовим модулем 2 |
14 |
12 |
||||||||||
|
Усього годин |
52 |
20 |
16 |
16 |
||||||||
|
Модуль 2 |
||||||||||||
|
ІНДЗ |
8 |
8 |
||||||||||
|
Усього годин |
60 |
20 |
16 |
8 |
16 |
5. Теми семінарських занять
|
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин |
|
1 |
Проблеми джерелознавства як науки. 1.Визначення історичного джерела. 2.Предмет та завдання джерелознавства. 3.Классифікація джерел. 4. Бібліографічні довідники, каталоги. 5.Укладання бібліографічних довідок та наукового опису джерел. 6.Використання комп’ютерних технологій в евристиці. |
2 |
|
2 |
Характеристика античних джерел. 1.Проблема достовірності античного джерела. Співвідношення об’єктивного та суб’єктивного в античному джерелі. 2. Проблема першоджерела та вторинного джерела. 3. Пошук історичних джерел (евристика). Прийоми пошуку опублікованих джерел. 4. Тлумачення історичних джерел (герменевтика) 5.Видання історичних джерел (археографія) 6. Оформлення посилань на античне джерело в науковій літературі. |
2 |
|
3 |
Епос Гомера як джерело з історії ахейського періоду та «темних віків» історії Греції. 1. Економічний розвиток Греції. 2. Розвиток ремесел та торгівлі. 3.Розвиток рабства. 4. Соціальний розвиток та політичний устрій Греції. |
2 |
|
4 |
Твори грецьких трагіків Есхіла, Софокла та Еврипіда як історичні джерела 1. Джерела трагедії. Трагедії до Есхіла. 2. Історична основа та ідейний зміст трагедій Есхіла. 3. Ідейна основа трагедій Софокла. 4. Трактування міфу та антиспартанські тенденції в творчості Еврипіда. 5. Класична грецька драма як джерело з політичної історії Афін. |
2 |
|
5 |
Загальна характеристика правової думки. 1. Законодавства Драконта, Солона. Клісфена. 2. Ретри Лікурга. 3.Сім грецьких мудреців. 4. Закони ХІІ таблиць як джерело соціально-економічної історії Риму періоду Республіки. |
2 |
|
6 |
Історичний жанр. Географія. 1. Іонійські логографи. 2. Історія: раціоналізм Геродота та науково-критичний метод Фукідіда. 3. «Історична новела» Геродота – народження жанру. 4.Опис Єгипту в творах Геродота та Діодора Сицилійського. 5.Полібій та становлення всесвітньої історії. 6. «Географія» Страбона як історичне джерело. |
2 |
|
7 |
Біографічний жанр. Промови. 1. Античні історики Олександра. 2. Біографії афінських та спартанських політичних діячів Плутарха. 3. Біографії Гая Светонія Транквілла. 4.Політична спрямованість промов Ісократа. |
2 |
|
8 |
Територія та населення Північного Причорномор’я в творах античних авторів. 1. Періпли та періегеси. 2. «Історія» Геродота. 3. Твори Есхіла, Еврипіда та Софокла. 4. Промови афінських ораторів Ісократа, Демосфена, Лісія. 5. Римські автори про Північне Причорномор’я. |
2 |
|
Усього |
16 |
6. Самостійна робота
Мета самостійної роботи полягає в набутті навичок роботи з джерелами та науковою літературою з джерелознавчих проблем.
Завдання: протягом вивчення курсу студент повинен опрацювати джерела за темами курсу та зробити історичні мапи.
|
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин стаціонар |
Кількість годин з/в |
|
1 |
Створити класифікацію античних джерел з історії Північного Причорномор’я. |
2 |
|
|
2 |
Сформувати уявлення про інформативність грецьких та латинських написів про Північне Причорномор’я, зібраних В.В.Латишевим. |
2 |
|
|
3 |
Створити мапу населення Північного Причорномор’я за повідомленнями «Історії» Геродота. |
2 |
|
|
4 |
Охарактеризувати мистецтво оратора в творах Цицерона та Квінтіліана. |
2 |
|
|
5 |
Визначити роль пліток, слухів та особистих мотивів в творчості Плутарха та Светонія. |
2 |
|
|
6 |
Проаналізувати особливості римської історіографії І ст.. до н.е. Гай Юлій Цезар. Тит Лівій. |
3 |
|
|
Прочитати давньогрецькі романи «Херей та Калліроя» Харітона та «Дафніс та Хлоя» Лонга. Визначити історичні риси та історичних дійових осіб романів. |
3 |
||
|
Всього годин |
16 |
7. Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ)
Мета індивідуального науково-дослідного завдання полягає в набутті навичок роботи з джерелами та науковою літературою.
Завдання: протягом вивчення курсу студент повинен ознайомитись з античними джерелами за вибором, розібратися в принципах класифікацій джерел, створити уявлення про джерелознавчий аналіз.
|
№ з/п |
Назва теми |
Кількість годин стаціонар |
Кількість годин з/в |
|
1 |
Творчість Вергілія. Прочитати та проаналізувати «Енеїду». |
2 |
|
|
2 |
Творчість Луція Аннея Сенеки. «Листи к Луцілію». |
2 |
|
|
3 |
Проаналізувати теорію Гесіода про покоління або віки людства та охарактеризувати її переробку і розвиток Титом Лукрецієм Карром. |
2 |
|
|
4 |
Складіть схему основних етапів джерелознавчого аналізу по темі Вашої курсової роботи. |
2 |
|
|
Всього годин |
8 |
8. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ПО КУРСУ.
1.Інтерес до явищ політичного життя Аристотеля.
2.Пояснення влади римлян у Полібія.
3.Біографії – моралії Плутарха: етичний вплив історії.
4.Ідеальна модель елліністичного правителя у історіографів Олександра Македонського.
5. «Побачив – описав – пояснив» – завдання праць Старбона та Полібія.
6. «Надати світу історичну правду» - творчість Фукідіда.
7. Скіфо-перська війна у викладені Геродота.
8. Цифрові дані Скіфської розповіді Геродота
9. Опис Єгипту в творах Геродота та Діодора Сицилійського – чи можна вірити їм на слово?
10. «Аргонавтика» Аполлоронія Родосського.
11.Картина всесвіту в творах античних авторів.
9. Підсумкові опитування
Опитування проводиться в усній чи письмовій формі по закінченні вивчення кожного змістовного модуля на семінарському занятті або за рахунок СРС, що передбачена розкладом. Кожен студент має повно та чітко відповісти на два питання. У разі непідготовленості до складання опитування студент повинен складати залік наприкінці курсу.
Модуль 1
1. Визначення джерелознавства як науки.
2. Предмет та завдання джерелознавства.
3. Основні етапи джерелознавчого аналізу джерел.
4. Джерелознавство та допоміжні історичні дисципліни.
5. Джерелознавство та історія.
6. Генезис джерелознавства.
7. Місце античного джерелознавства в системі історичних дисциплін.
8. Принципи класифікації та систематизації джерел.
9. Пам’ятки матеріальної культури та їх значення для вивчення античної історії.
10. Критичне вивчення писемних джерел античності.
11. Фр.Шахермайер та його вчення про герменевтику.
12. Визначення справжності та достовірності нарративних джерел.
13. Спадщина античних авторів в Середні віки.
14. Збирачі античних старожитностей в епоху Відродження.
15. Вивчення джерел з історії античності у ХVII – ХІХ століттях. К.Мюллер, Ф.Якобі, В.В.Латишев.
16. Основні етапи розвитку археології античності.
17. Сучасні прийоми пошуку джерел.
18. Путівники по архівах, бібліографічні показники.
19. Видання історичних джерел (археографія)
Модуль 2
1. Міф як світоглядно-естетичний феномен.
2. Поняття про міф.
3. Міф в історичному розвитку.
4. Героїчні міфи.
5. Поняття про епос.
6. Гомерівське питання.
7. Сюжетна основа поем Гомера «Іліада» і «Одіссея».
8. Предмет та мета, тема и композиція «Історії» Геродота.
9. Фукідід – родоначальник історичної критики.
10. Новаторство та актуальність творів Ксенофонта.
11. Ідейна спрямованість та літературна своєрідність історичних творів Ксенофонта.
12. Промови афінських ораторів та їх значення як історичних джерел.
13.Концептуальний зміст «Загальної історії» Полібія.
14. Виникнення трагедії.
15. Есхіл як «батько трагедії».
16. Внесок Софокла у розвиток трагедії.
17. Еврипід – початок мистецької драми.
18. «Біографії» Плутарха.
19. Початок історичних знань в Римі. Офіційні записи: календар, списки посадових осіб, літопис (аннали).
20. Старші анналісти. Марк Порцій Катон.
21. Римська історіографія часів пізньої Республіки. Гай Саллюстій Крисп.
22. Римська історіографія ранньої Імперії. Тит Лівій.
23. Історична праця Амміана Марцелліна – останнє яскраве явище римської історіографії.
24. Римська наукова література. Антиквари (Варрон, Пліній Старший).
25. Римське мистецтво промов. Творчість Цицерона.
26. Біографії Светонія.
27. Грецькі автори про Рим: Полібій, Діодор Сицилійський, Страбон, Аппіан.
28. Правові джерела Стародавньої Греції.
29.Правові джерела Стародавнього Риму.
30. Територія та населення Північного Причорномор’я в творах грецьких та римських авторів.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ:
1.Предмет та завдання джерелознавства
2. Дайте визначення поняття "історичне джерело".
3. Наведіть класифікацію історичних джерел.
4. Поясніть взаємодію об'єктивно-суб'єктивних факторів у процесі створення та функціонування історичних джерел.
5. Яке значення має методика бібліографічного пошуку опублікованих джерел?
6. Як використати науково-довідковий апарат архівів для пошуку джерел?
7. Які групи методів застосовуються у джерелознавчій критиці?
8. Перелічіть основні елементи джерелознавчого аналізу.
9. Що Вам відомо про методику встановлення справжності джерела?
10. Як проводиться атрибуція джерела (встановлення його авторства)?
11. Назвіть основні принципи датування, атрибуції, визначення місця та умов створення пам’ятки.
12. Тлумачення історичних джерел (герменевтика).
13. Пошук історичних джерел (евристика).
14. Видання історичних джерел (археографія).
15. Пам’ятки античної міфології як історичне джерело
16. Пам’ятки давньогрецького епосу як історичне джерело.
17. «Труди і дні» Гесіода – календар сільськогосподарських робіт беотійського селянина.
18. Закон Клісфена про остракізм: причини, мета, історичний контекст.
19. Лікургови ретри – причина специфіки політичного устрою Спарти.
20. «Історичні» та «міфологічні» драми в Афінах V століття до н.е.
21. Історико -політичний контекст творчості Есхіла, Софокла та Еврипіда.
22. Історична свідомість Геродота та фактори її формування.
23. Історична свідомість Фукідіда та фактори її формування.
24. Провіденціоналізм та раціоналізм Геродота та прийоми його критики.
25. Науково-критичний метод, метод реконструкції Фукідіда, його прагматична методологія фактографічного дослідження.
26. Поєднання релігійно-філософської ідеології, консерватизму та суб’єктивності та об’єктивності Ксенофонта.
27. Загальний хід розвитку державного устрою Афін в «Афінській політії» Аристотеля.
28. Художня майстерність та політична спрямованість промов Лісія, Ісократа та Демосфена.
29. Образ Олександра Македонського в працях його біографів.
30. «Порівняльні життєписи» Плутарха як історичне джерело.
31. «Історична бібліотека» Діодора Сицилійського: структура праці, грандіозність програм та завдань автора.
32. «Географія» Страбона та її історичне значення.
33. Об’єктивність, еллінський патріотизм та поклоніння перед Римом Полібія.
34. Закони ХІІ таблиць як джерело даних про соціально-економічну історію раннього Риму.
35. Промови Цицерона як історичне джерело. Промови проти Люція Сергія Катіліни.
36. Світогляд Тита Лукреція Карра та його уявлення про походження, розвиток та будову світу.
37. «Енеїда» Вергілія та її історичне значення.
38. Римська історіографія. Тит Лівій.
39. «Записки про галльську війну» Гая Юлія Цезаря як історичне джерело.
40. Територія та населення Північного Причорномор’я в творах античних авторів.
41.Сім грецьких мудреців та їх афоризми.
42. Історичні реалії давньогрецького роману.
10. Методи навчання
Лекції із застосуванням наочного матеріалу, мультимедійні презентації, семінарські заняття, складання історико-географічних мап.
11. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Поточні опитування на семінарських заняттях, оцінка історико-географічних мап та ІНДЗ, підсумкові опитування за кожним змістовним модулем.
12. Розподіл балів, які отримують студенти
|
Поточне тестування та самостійна робота Модуль 1 |
Модуль 2 |
залік |
Сума |
||||||||||||||
|
Змістовий модуль І |
Змістовий модуль ІІ |
ІНДЗ |
Підсумкове тестування |
100 |
|||||||||||||
|
25 |
45 |
||||||||||||||||
|
Т1 |
Т2 |
О |
Т3 |
Т4 |
О |
Т5 |
Т6 |
Т7 |
Т8 |
О |
Т9 |
Т 10 |
Т11 |
О |
10 |
20 |
|
|
3 |
4 |
5 |
4 |
4 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
Позначення:
Т – тема змістовного модулю
О – підсумкове опитування за темами змістовного модуля
Шкала оцінювання: національна та ECTS
з дисципліни «Античне джерелознавство»
|
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
|
|
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики |
для заліку |
||
|
90 – 100 |
А |
відмінно |
зараховано |
|
82-89 |
В |
добре |
|
|
74-81 |
С |
||
|
64-73 |
D |
задовільно |
|
|
60-63 |
Е |
||
|
35-59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано з можливістю повторного складання |
|
0-34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
13. Методичне забезпечення
Програма курсу „Античне джерелознавство”, електронна програма курсу
14. Рекомендована література
Базова
Джерела
1. Аммиан Марцеллин. Римская история. – СПб. : Алетейя, 1994. – 559 с.
2. Аполлодор. Мифологическая библиотека. – М.: Наука, 1972. – 215 с.
3. Аполлоний Родосский. Аргонавтика. – М.: Ладомир-Наука, 2001. – 326 с.
4. Аппиан. Римские войны. – СПб.: Алетейя, 1994. – 782 с.
5. Аристотель. Сочинения в 4-х томах. –М.: Мысль, 1975 – 1984.
6. Аристофан. Комедии. – М.: Гослитиздат, 1954.
7.Арриан. Поход Александра /Пер. М.Е.Сергеенко. – М.: Миф, 1993. – 270 с.
8. Варрон. Сельское хозяйство /Пер. М.Е.Сергеенко. – М.Л., 1963
9. Вергилий. Буколики. Георгики. Энеида /Пер. С.Ширвинского. – М., 1979.
10. Геродот. История в 9 кн. / Пер. Г.А.Стратановского. – Л.: Наука, 1972 – 600 с.
11. Гесиод. Работы и дни. /Пер. В.В Вересаева. – В кн.: Гесиод. Поэмы. Фрагменты. – М: Лабиринт, 2001. – С.51 – 75
12. Гесиод. Теогония /Пер. В.В.Вересаева. В кн.: Гесиод. Поэмы. Фрагменты. – М: Лабиринт, 2001. – С.20 – 50.
13. Гомер. Илиада /Пер. Н.И.Гнедича. – М.: Гослитиздат, 1960. – 435 с.
14. Гомер. Одиссея /Пер. Н.И.Гнедича. – М.: Гослитиздат, 1959. – 436 с.
15. Грейвс Р. Мифы Древней Греции. – М.: Прогресс, 1992. – 624 с.
16.Демосфен. Речи- в 2-х томах./Пер. Л.П.Маринович. – М., 1994.
17. Диодор Сицилийский. Историческая библиотека //ВДИ. – 1947. – №4. – С.248 – 266.
18. Еврипид. Трагедии. – М.: Худ. литература, 1969.
19. Исократ. Речи /Пер. К.М.Колобовой //ВДИ. – 1965 – 1969.
20. Латышев В.В. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. – СПб.: Феникс, 1994. – 247 с.
21. Ливий Тит. История Рима от основания Города. – М.: Наука, 1989. – Т.1. – 575 с.
22. Лисий. Речи. – М.: Ладомир, 1994. – 373 с.
23. Павсаний. Описание Эллады. – М.: Ладомир, 1994. – Т.1. –361 с.; Т.2 – 586 с.
24. Платон. Сочинения в 3-х томах. – М: Мысль, 1968 – 1972.
25. Плиний Старший. Естественная история.//ВДИ. – 1946. – №3.
26. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. - М.: Эксмо-Пресс, 1999. – 1168 с.
27. Полибий. Всеобщая история в 40 книгах. – СПб.: Наука, 1994 – 1995. – Т.1. – 496 с. – Т.2. – 4421 с. – Т.3. – 382 с.
28. Руф Квинт Курций. История Александра Македонского. – М.: МГУ, 1993. – С.23 – 272.
29. Светоний. Жизнеописание двенадцати цезарей/ Пер. М.Е.Сергеенко. – Л.: Наука, 1974. – 346 с.
30. Софокл. Трагедии. – М.: Гослитиздат, 1954.
31. Страбон. География в 17 книгах/Пер. Г.А.Стратановского. – М.: Ладомир, 1994 . – 941 с.
32. Тацит Корнелий. Анналы/ Пер. А.С.Бобовича. – СПб.: Наука, 1993. – 312 с.
33. Фукидид. История /Пер. Г.А.Стратановского. – М.: Ладомир – Наука, 1993. – 542 с.
34. Цезарь Гай Юлий. Записки о галльской войне. – М.: День, 1991. – 188 с.
35. Цицерон Марк Туллий. Диалоги. О государстве. О законах /Под ред. И.Н.Веселовского и С.Л.Утченко. – М., 1962.
36. Юстин. Эпитома Сочинения Помпея Трога. – В кн.: Руф Квинт Курций. История Олександра Македонського. – М.: МГУ, 1993. – С.348 – 373.
37. Эсхил. Трагедии /Пер. В.Иванова, М.: Наука, 1989. – 589 с.
Підручники та навчальні посібники
38. Калакура Я.С., І. Н. Войцехівська, Б. І. Корольов та ін. Історичне джерелознавство. – К.: Либідь, 2002. – 488с.
39. Суриков И.Е. Архаическая и классическая Греция: проблемы истории и источниковедения. – М.: КДУ, 2007. – 236 с.
Допоміжна
40. Античная демократия в свидетельствах современников / Изд. подг. Л.П. Маринович, Г.А. Кошеленко. М., 1996.
41. Античная эпистолография. Очерки / Под ред. М.Е. Грабарь-Пассек. М., 1967.
42. Блаватская Т.В. Ахейская Греция. – М.: Наука, 1966. – 254 с.
43. Блаватская Т.В. Греческое общество второго тысячелетия до новой эры и его культура. – М.: Наука, 1976. – 172 с.
44. Блаватская Т.В. Греция в период формирования раннеклассового общества (ХХХ – ХП вв. до н.э.) – В кн.: История Европы. – М.: Наука, 1988. – Т.1. – С. 132 – 183.
45. Блаватская Т.В. Черты истории государственности Эллады. – СПб: Алетейя, 2003. – 409 с.
46. Болгов Н.Н. Античные письменные источники. Греция. – Белгород,1999. Болгов Н.Н. Античные письменные источники. Рим. – Белгород, 1998.
47. Боброва М. С. Историческое знание в XV—XVIII вв. (Спецкурс.). –
М.: ИВИ РАН, 2001.
48. Варшавчик М. Я. Джерело історичне //Джерелознавство історії України: Довідник. Київ, 1998.
49. Гене Б. История и историческая культура на средневековом Западе. М., 2002.
50. Доватур А. И. Повествовательный и научный стиль Геродота. Л., 1957.
51. Дуров В. С. Художественная историография Древнего Рима. СПб., 1993.
52. Егоров А.Б. Римское государство и право. Царский период и эпоха Республики. – СПб: СПБУ, 2006. – 173 с.
53. Історична наука: термінологічний та понятійний довідник. Київ, 2002.
54. Історичні джерела та їх використання. Київ, 1964. Вип. І.
55. Источниковедение Древней Греции (эпоха эллинизма) / Под ред. В.И. Кузищина. М., 1982.
56. Кащеев В. И. Полибий и его «прагматическая история» // Античный мир и археология. Саратов, 2002. Вып. 11.
57. Клейн Л. С. Археологические источники: Уч. пособие. Ленинград, 1978.
Кузнецова Т. И., Миллер Т. А.Античная эпическая историография. М., 1984.
58. Немировский А. И. Основы античной хронографии // ВИ. 1987, № 5.
59. Святецъ Ю., Доорн П., Кліометрика. Ч.І. Інформаційні технології та інструменти: Підручник /За ред. проф. В. В. Підгаєцького. Дніпропетровськ, 1998.
60. Сидорович О. В. Анналисты и антиквары. Римская историография конца III–I в. до н.э. М., 2005.
61. Строгецкий В. М. Проблемы становления истории как науки в античности // Античный мир и археология. Межвуз. сб. Саратов, 2006. Вып. 12.
62. Уколова В. И. Античное наследие и культура раннего средневековья (конец V―VII века). М., 1989.
63. Утченко С. Л. Политические учения древнего Рима (III—I вв. до н.э.). М., 1977.
64. Утченко С. Л. Римская историография и римские историки // Историки Рима. М. 1970.
65. Фролов Э. Д. История и историк в античном мире // Античный мир и археология. Межвуз. сб. Саратов, 2006. Вып. 12.
66. Шлейермахер Ф. Герменевтика: Пер. с нем. СПб.: «Европейский дом», 2004.
67. Шмидт С. О. Путь историка: Избр. труды по источниковедению и историографии. Москва, 1997.
68. Янин В. Л. Очерки комплексного источниковедения. Москва, 1977.