Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Гурієнко Катерина Олександрівна
УДК 616.155.194.8 ––.93 (043.3 )
Патогенетичне обґрунтування етапної метаболічної корекції залізодефіцитних анемій
у дітей
14.01.10 - педіатрія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Одеса - 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті Міністерства охорони здоровґя України.
Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України,
доктор медичних наук, професор
Зубаренко Олександр Всеволодович,
Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри факультетської педіатрії
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович, Кримський державний медичний університет ім.С.І.Георгіївського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти
доктор медичних наук, професор Бабій Ігор Леонідович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, м.Київ.
Захист дисертації відбудеться "_29_"__червня_2006 р. о _11_годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському
державному медичному університеті МОЗ України (65082, м.Одеса,
пров. Валіховський, 2)
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України за адресою: 65082, м.Одеса,
пров. Валіховський ,3.
Автореферат розісланий "_27_"__травня_______2006 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, к.мед.н. О.О.Старець
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сьогодні частота захворювань на залізодефіцитну анемію (ЗДА) в Україні у дітей становить 50%, ще вищою є частота виникнення латентного дефіциту заліза, особливо серед жінок репродуктивного віку і дітей. Зростаюча поширеність сидеропенічних станів свідчить про недостатню ефективність заходів, спрямованих на профілактику і лікування хворих з цією патологією [Г. В. Волынец, 2004; Л. М. Казакова, 2001; Н. Н.Каладзе, 2003; Ф. П. Романюк; 2001, С.С. Казак,2004].
Цього часу терапія хворих на залізодефіцитні анемії здебільш проводиться з допомогою препаратів заліза, призначених для перорального вживання. Питання про монотерапію ЗДА залізовмісними препаратами залишається дискусійним, оскільки їхнє застосування супроводжується прооксидантним ефектом іонів заліза і досить часто сприяє розвиткові метаболічних порушень [И. Н. Захарова, 2003; Т. В. Казюкова, 2000; Е. Н. Никитин, 2000; Л. М. Казакова, 2000].
Тільки останнім часом з'явилися дані щодо синдрому метаболічної інтоксикації, який виникає унаслідок значного розбалансування обміну речовин і скупчування в тканинах сполук, що мають патофізіологічну дію і порушують функціонування всіх органів і систем. Тим же часом це питання залишається ще не досить вивченим, особливо стосовно корекцій метаболічних порушень [В. Г. Майданник, 2002; А. В. Папаян, 2001, О. Ю. Синевич, 2002; А. Л. Фавье, 2002].
Доведено, що у хворих на ЗДА процеси окислення, за яких утворюються активні форми кисню, набувають характеру ланцюгової реакції в організмі, що призводить до утворення ліпоперекисів. Вільні іони Fe+ мають прооксидантні здатності, їхній надлишок у крові ініціює вільнорадикальне перекисне окислення ліпідів (ПОЛ), спричиняє утворення ОН-, пошкодження мембранних структур клітин, вихід із них лізосомальних ферментів і, як наслідок, ушкодження органів і тканин [М.К.Соболева,2004, Г.М.Траверсе,2003, A.Arvas 2000, Carley A. 2003].
Ушкоджувальний ефект вільнорадикального окислення обмежується і регулюється системою антиоксидантних ферментів, що містять в активних центрах іони мікроелементів змінної валентності. Етіологія і патогенез ЗДА тісно пов'язані з активністю антиоксидантних металоферментів, які містять гемове залізо –каталази, пероксидази, цитохром-с-оксидази і Сu-, Zn-, Mn- і селенвмісні –Cu-, Zn-, Mn-супероксиддисмутази (СОД), церулоплазміну і глутатіонпероксидази (ГПО) Л. И. Паталахына, 2004; В. П. Калманова, 2000; Н. М. Третяк, 2003; В. Г. Бебешко, 2002.
Таким чином, терапія хворих на ЗДА має бути спрямована на поповнення феродефіциту і зниження тканинної гіпоксії, зокрема на стабілізацію процесів ПОЛ і антиоксидантного захисту клітин (АОЗ), а також на збільшення дифузії кисню крізь біологічні бар'єри Т. В. Казюкова, 2000; К. Д. Дука, 2002; Э. П. Манолова, 2002; С. А. Гусева, 2001; Н. А. Коровина, 2000].
Патогенетичне усунення дефіциту заліза і корекція вторинних порушень метаболізму, супроводжуючих це захворювання, залишаються актуальною проблемою для організацій практичної ланки охорони здоров'я. Актуальності набуває і розроблення нових, ефективних, патогенетично обгрунтованих програм стосовно стандартів обстеження і лікування хворих на ЗДА [Э. П. Манолова, 2004; Т. В. Казюкова, 2002; И. В. Цыприян, 2001, Kazal L., 2002].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри факультетської педіатрії Одеського державного медичного університету МОЗ України "Диференційована терапія дітей з патологією органів дихання залежно від екологічних чинників" (№ державної реєстрації 0100U006452), а також науково-дослідної роботи “Клініко-патогенетичне обґрунтування етапної терапії і профілактики при соматичних захворюваннях у дітей”(№ державної реєстрації 0105U008880).
Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування дітей, хворих на ЗДА, шляхом залучення до комплексної терапії етапної метаболічної корекції із застосуванням антиоксидантного препарату "Янтарин" і природного біокоректора "Спіруліна".
Завдання дослідження:
1. Вивчити особливості процесів перекисного окислення ліпідів, стан антиоксидантної системи і субфракційного складу плазми в крові у дітей, хворих на залізодефіцитну анемію.
. Вивчити вплив метаболічного препарату "Янтарин" на динаміку клінічних, гематологічних симптомів, стан оксидантно-прооксидантної системи і субфракційний склад плазми в крові у дітей із залізодефіцитною анемією.
. Вивчити вплив природного біокоректора "Спіруліна" на динаміку клінічних, гематологічних симптомів, стан оксидантно-проокисдантної системи і субфракційний склад плазми в крові у дітей із залізодефіцитною анемією.
. Здійснити порівняльний аналіз віддалених результатів лікування в групі дітей, яким проводили стандартну терапію залізовмісними препаратами, і в групі дітей, яким застосовували метаболічний препарат "Янтарин" і природний біокоректор "Спіруліна".
. Розробити, впровадити й оцінити ефективність етапної метаболічної корекції із застосуванням метаболічного препарату "Янтарин" і природного біокоректора "Спіруліна" в комплексному лікуванні дітей, хворих на залізодефіцитну анемію.
Об'єкт дослідження: патогенетичні особливості перебігу залізодефіцитних анемій у дітей віком 1-7 років.
Предмет дослідження: вплив етапної метаболічної корекції на перебіг залізодефіцитних анемій у дітей.
Методи дослідження. Клініко-лабораторні, біохімічні, інструментальні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів.
Уперше в динаміці захворювання вивчено особливості гемодинаміки, залізовмісного фонду організму і метаболічних процесів у дітей із ЗДА.
Вперше визначено, що у дітей із ЗДА дисбаланс у системі ПОЛ –АОЗ зберігається тривалий час навіть у разі нормалізації рівня гемоглобіну.
Доведено, що субфракційний склад плазми в крові відбиває ступінь метаболічної інтоксикації у дітей, хворих на ЗДА.
Вперше патогенетично обгрунтовано застосування антиоксидантного препарату “Янтарин”і біопрепарату “Спіруліна”для метаболічної корекції порушень у системі ПОЛ –АОЗ у дітей із ЗДА.
Практичне значення отриманих результатів.
Для практичної охорони здоров'я розроблено і запропоновано метод етапної метаболічної корекції у дітей, хворих на залізодефіцитну анемію, з використанням антиоксидантного препарату "Янтарин" і біокоректора системної дії "Спіруліна". Застосування етапної метаболічної корекції сприяло підвищенню ефективності лікування у вигляді покращання клініко-гематологічних і функціональних показників, зниження частоти випадків виникнення респіраторної патології і зменшення рецидивів ЗДА у дітей.
Одержано патент на винахід "Спосіб лікування залізодефіцитної анемії у дітей" (UA № 10718).
Розроблений метод упроваджено в практику роботи гематологічного відділення Одеської обласної дитячої клінічної лікарні, гематологічного кабінету поліклінічного відділення Одеської обласної дитячої клінічної лікарні, дитячої дорожньої клінічної лікарні і дитячої поліклініки № 1.
Результати наукового дослідження введено в структуру навчального процесу на кафедрі факультетської педіатрії ОДМУ.
Особистий внесок претендента.
Автором особисто здійснено інформаційно-патентний пошук, самостійно обґрунтовано мету, завдання дослідження, проаналізовано наукову літературу за темою дисертації, відпрацьовано методи проведення дослідження. Розроблено лікувально-профілактичний комплекс терапії дітей, хворих на залізодефіцитну анемію, оцінено його ефективність. Проведено статистичну обробку, аналіз і оформлення отриманих результатів, сформульовано висновки і практичні рекомендації, опубліковано основні положення дисертації.
Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження були викладені на Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові дослідження –теорія та експеримент”(Полтава, 2005г.), Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції “Наука і життя:українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку”(Київ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених (Одеса, 2005), III Міжнародній науково-практичній конференції “Здорова дитина: Здоровґя дитини та сімґї”(Чернівці, 2005), на засіданнях університетської проблемної комісії (Одеса., 2005).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, у тому числі 3 статті –в наукових журналах, затверджених ВАК України, 4 тези доповідей –у матеріалах науково-практичних конференцій.
Одержано патент на винахід "Спосіб лікування залізодефіцитної анемії у дітей" (UА № 10718).
Структура і обсяг роботи. Дисертацію викладено на 130 сторінках тексту. Вона складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних джерел.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження було обстежено 150 дітей із залізодефіцитною анемією (ЗДА) віком від 1 року до 7 років. Контрольна група –дітей, яким проводили стандартну феротерапію. Основна група –дітей, яким разом зі стандартною феротерапією застосовували етапну метаболічну корекцію антиоксидантним препаратом “Янтарин”і фітокомплексом “Спіруліна”. Групи були ідентичні за віком, статтю, характером і тяжкістю захворювання. Крім того, було обстежено 20 здорових дітей, які становили групу порівняння, для отримання нормативних показників. Усім пацієнтам здійснювали загальноклінічне, лабораторне і спеціальне обстеження в динаміці захворювання –до початку лікування, за один місяць і за три місяці після початку проведення терапії. Віддалені результати оцінювали один рік по тому.
З метою вирішення зазначених вище завдань застосовували такі методи обстеження: для виявлення можливих чинників розвитку ЗДА проводили ретельний збір анамнезу; оцінювали суб'єктивний і об'єктивний стани дітей і заносили одержані дані до спеціально розроблених карт спостереження; для оцінки стану еритропоезу визначали за загальноприйнятими методиками рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів, колірний показник.
Наявність запасів заліза в організмі оцінювали за рівнем сироваткового заліза, за загальною залізозв’язувальною здатністю сироватки крові (ЗЗЗС), латентною залізозв’язувальною здатністю сироватки крові (ЛЗЗС), а також за коефіцієнтом насичення трансферину залізом (КНТЗ) і рівнем феритину, при цьому застосовували фотометричний спосіб з допомогою наборів реактивів БІО –ЛА –ТЕСТ чеської фірми “Лахема”.
Стан системи перекисного окислення ліпідів визначали за показниками скупчення малонового діальдегіду (МДА) і дієнових кон’югатів (ДК). Функцію антиоксидантної системи оцінювали за активністю ферментної ланки –глутатіонпероксидази (ГПО), глутатіонредуктази (ГР) і неферментної ланки –глутатіону відновленого (ГВ). Дані дослідження здійснювали спектрофотометричним методом на спектрометрі “Spectrol-210”(Карл Цейс, Німеччина).
Субфракційний склад плазми крові вивчали за допомогою лазерно-кореляційної спектроскопії (ЛКС), яку проводили на ЛК-спектрометрі з використанням програм „SPECTROMETR” і „BLOOD”.
Статистичну обробку отриманих результатів виконували на персональному комп'ютері IBM із застосуванням стандартного пакету програм EXCEL для WINDOWS. Визначали середню величину (М), середню похибку середньої величини (похибка репрезентативності –m), критерій достовірності (t-критерій Стьюдента) і вірогідність відмінності (р).
Результати дослідження та їх обговорення. У дітей, хворих на ЗДА, вік батьків був у межах дітородного і становив від 18 до 40 років. Аналіз захворюваності матерів дітей із ЗДА показав, що хронічну патологію тієї або іншої системи мали 30 (20 %) осіб. Під час аналізу анамнестичних даних матерів хворих дітей було виявлено таке: у 77 осіб (51,3 %) ця вагітність і пологи були першими; у 51 (34 %) –мала місце загроза переривання вагітності; у 71 (47,3 %) –токсикоз вагітних; у 51 (66,7 %) –анемія; у 38 (25,33 %) –хронічна фетоплацентарна недостатність; багатоводдя відзначалось у 36 (24 %) осіб і маловоддя –у 31 (20,66 %).
Аналіз характеру харчування дітей, хворих на ЗДА, показав, що на штучному вигодовуванні перебувало 67 (44,66 %) дітей. Було виявлено також дефекти щодо правильного вигодовування малят, а саме: 119 (79,33 %) дітям соки почали вводити в раціон харчування після 3-місячного віку; 113 (75,33 %) –вперше включили м'ясне пюре в раціон харчування після 7-місячного віку.
Результати аналізу захворюваності дітей із ЗДА свідчили про таке: 114 (76±0,21 %) дітей перенесли гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), частота епізодів при цьому становила 4,2 на рік; у 31 (20,66±0,42 %) дитини мав місце гострий риніт з частотою епізодів 2,7 на рік; у 26 (17,33 %±0,22) –відзначались епізоди гострого бронхіту з частотою 3,4 на рік; у 14 (9,33±0,17 %) –гострий отит з частотою епізодів 2,3 на рік; у 12 (8±0,2 %) –пневмонія з частотою епізодів 1,8 на рік; у 5 (3,33±0,1 %) дітей –гострий ларигнотрахеїт з частотою епізодів 1,1 на рік. Загальна частота епізодів захворювань дорівнювала 3,7 на рік.
Найбільш поширеними клінічними ознаками були такі: блідість шкіри і слизових –,32±2,34 % випадків, явища мукозиду –,29±3,25 %, тахікардія –,43±2,39 %, ламкість і почерканість нігтів –,38±2,99 %, функціональний шум систоли –,35±2,27 %, гепатомегалія і спленомегалія –,84±2,49 % випадків.
У дітей із ЗДА до початку проведення лікування середні показники рівнів гемоглобіну й еритроцитів були 75,1±0,97 г/л. і 2,86±0,03 Т/л відповідно, колірного показника –,79±0,0035. Рівень сироваткового заліза у таких дітей до проведення лікування становив 6,89±0,16 мкмоль/л., показники ЗЗЗС –,42±0,98 мкмоль/л., ЛЗЗС –,53±2,26 мкмоль/л., КНТЗ –,67±0,93%, феритину –,42±0,35 мкг/л.
У всіх обстежених дітей із ЗДА до початку проведення терапії виявлено достовірне підвищення рівнів МДА (5,24±0,075 мкмоль/л) і ДК (82,53±0,39 мкмоль/л) проти таких показників у здорових дітей (3,5±0,06 і 60,1±0,41 мкмоль/л відповідно), що свідчило про інтенсифікацію процесів ПОЛ у хворих на ЗДА (р<0,05).
Одночасно визначалося статистично достовірне зниження активності ГВ (539,711±2,72 мкмоль/л), ГПО (55,87±0,37 мкмоль/хв/мл) і ГР (88,6±0,56 мкмоль НАДФН/хв./мл) проти таких показників у здорових дітей (692,5±0,9572 мкмоль/л, 82,65±0,67 мкмоль/хв/мл. і 115,34±1,29 мкмоль НАДФН/хв/мл. відповідно) (р<0,05). Отримані результати підтверджували наявність дисбалансу в системі АОЗ в умовах анемічної гіпоксії.
Проведені дослідження показали, що у дітей, хворих на ЗДА, лазерно-кореляційні (ЛК) спектри плазми крові характеризуються значним збільшенням розмірів частинок у II (25%), III (27%) і IV (30%) зонах, що свідчить про комплексні порушення в системі гемостазу внаслідок метаболічної інтоксикації.
Таким чином, складна система патогенезу гіпоксичного синдрому у дітей із ЗДА, що зумовлена на початкових етапах низьким вмістом сироваткового заліза і, як наслідок, недостатньою генерацією еритроцитів, призводить до зниження кисневого забезпечення організму дитини, переходу на анаеробний шлях енергоутворення, активації ПОЛ на тлі недостатності системи АОЗ. Інтенсифікація ПОЛ, спричинена патофізіологічними порушеннями у клітинних мембранах, у тому числі й в еритроцитах, тим самим замикає коло гіпоксичних порушень.
Наявність виразної активації ПОЛ є небезпечним чинником для організму дитини. Це пояснюється тим, що надлишок вільних радикалів справляє ушкоджувальну дію на клітинні мембрани, оскільки активні форми кисню індукують і розвивають вільнорадикальне перекисне окислення. Крім того, встановлено, що вільні радикали руйнують колагенові структури, спричиняють деполяризацію глікозаміногліканів і призводять до поодиноких розривів у структурі ДНК.
Комплексна терапія дітей, хворих на ЗДА, включала дотримання лікувально-охоронного режиму, дієту, до складу якої входили продукти з високим вмістом заліза, білка і вітамінів. З раціону вилучали білі каші (манну, рисову, толокняну), віддаючи перевагу гречаній, ячмінній, перловій, просяній. Під час складання дієти враховували той факт, що найкраще всмоктується в травному тракті гемове залізо, яке міститься в м'ясних стравах. У харчовому раціоні було підвищено квоту білка (приблизно на 10 % від вікової норми) за рахунок збільшення білкових продуктів тваринного походження; кількість вуглеводів у раціоні хворої дитини відповідала віковій нормі, кількість жирів була дещо обмеженою.
Дітям із залізодефіцитною анемією призначали фітозбори з трав і плодів, що містять залізо (плоди шипшини, бузини, чорної смородини) і багаті на аскорбінову кислоту, яка сприяє усмоктуванню заліза в шлунково-кишковому тракті (ШКТ).
Усім дітям із ЗДА здійснювали базисну феротерапію препаратом “Тотема”. Це препарат двовалентного заліза, випускається в ампулах по 10 мл, містить 50 мг заліза глюконату, а також цинк і мідь. Препарат має великий профіль безпеки, призначається з першого місяця життя дитини, випускається у вигляді питного розчину, що робить його зручним для застосування в педіатричній практиці. Протягом першого місяця феротерапію проводили в режимі насичення по 5 мг/ кг/ добу елементарного заліза. Впродовж другого і третього місяців лікування здійснювали в режимі підтримувальної терапії –по 2,5 мг/кг/добу елементарного заліза.
З огляду на значну інтенсифікацію процесів ПОЛ і зниження активності АОЗ, на першому (госпітальному) етапі ми вважали за необхідне провести метаболічну корекцію із застосуванням антиоксидантів, і препаратом вибору стала янтарна кислота, а саме препарат “Янтарин”.
Обгрунтованість застосування “Янтарину”визначається в такому: позитивний вплив на синтез гема і його попередника –протопорфіну IX, засвоєння заліза в ШКТ, антиоксидантна активність (відновлює активність ключового окислювально-відновного ферменту дихального ланцюга мітохондрій клітин –цитохромоксидази). Янтарна кислота, що входить до складу препарату, позитивно впливає на оксигенацію внутрішнього середовища організму, стабілізує структуру і функціональну активність мітохондрій, є індуктором синтезу деяких білків, впливає на іонний обмін у клітині. Застосування сукцинату знижує у крові концентрацію інтермедіаторів циклу Кребса –лактату, пірувату і цитрату, які скупчуються в клітинах на ранніх стадіях гіпоксії. Янтарна кислота нормалізує вміст гістаміну і серотоніну в крові і підвищує мікроциркуляцію в органах і тканинах, а також підвищує активацію сукцинатдегідрогеназного окислення.
Вводити “Янтарин”починали на першому етапі лікування водночас із проведенням феротерапії. Препарат призначали дозою 30 мг/кг/добу, причому добову дозу ділили на 3 прийоми, термін лікування –протягом 1 місяця. У разі неможливості вживання дитиною препарату у вигляді пігулок, останні розчиняли в 10 мл води.
Результати аналізу об'єктивного стану за місяць після початку лікування в усіх обстежених дітей свідчили про достовірне зниження частоти виникнення таких ознак, як тахікардія, функціональний шум систоли на верхівці серця, гепатомегалія і спленомегалія, проти таких у період до проведення лікування. Також реєструвалося достовірне зменшення частоти виникнення таких симптомів, як явища мукозиду, блідість шкіри і слизових, проте у дітей основної групи динаміка була достовірно кращою (рис.1).
Одержані дані свідчать про швидшу нормалізацію загального стану у дітей основної групи, яким проводили метаболічну корекцію.
Оцінка гематологічних показників виявила позитивну динаміку в обох групах хворих. За один місяць після початку проведення лікування в усіх дітей із ЗДА показники кількості еритроцитів, рівня гемоглобіну і колірний показник відповідали таким у здорових дітей.
Рис.1 Динаміка клінічних симптомів у дітей із ЗДА.
Проте у дітей контрольної групи, яким здійснювали загальноприйняту терапію, статистично достовірна нормалізація показників гемограми (рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів і колірний показник) відбувалась у середньому за 23,1±0,3 дня після початку лікування. В основній групі дітей із ЗДА, яким проводили метаболічну корекцію, достовірна нормалізація зазначених показників відзначалась у більш ранньому терміні –на 16,2±0,1 день. Отримані результати свідчать про швидше поповнення дефіциту заліза і, як наслідок, швидку нормалізацію показників гемограми (рис.2).
Рис. 2 Динаміка рівня гемоглобіну у дітей із ЗДА.
За місяць після початку проведення терапії у дітей основної групи відбулося достовірне підвищення рівня сироваткового заліза, зниження ЗЗЗС і ЛЗЗС. Показники досягли норми і не мали статистичних відмінностей з такими у групі здорових дітей.
Аналогічна динаміка спостерігалась і у дітей контрольної групи, які не підлягали метаболічній корекції, проте показники залізовмісного фонду досягли лише нижніх меж норми. Одержані дані дозволяють дійти висновку про швидше поповнення пулу циркулюючого заліза у дітей основної групи.
Показники феритину і КНТЗ у дітей основної групи мали позитивну, статистично достовірну динаміку проти таких до початку проведення лікування і досягали нормальних величин. Отримані результати розцінювалися як повне відновлення запасів заліза в організмі.
Збільшення КНТЗ спостерігалось і у дітей контрольної групи, але при цьому динаміка підвищення рівня феритину не була достовірною, що розцінювалося як збережений латентний дефіцит заліза у дітей, яким здійснювали стандартну феротерапію.
У дітей із ЗДА, яким застосовували метаболічну корекцію, за 1 міс після початку лікування відзначалося достовірне зниження концентрації ДК і МДА, що свідчило про зниження процесів інтенсифікації ПОЛ. Проте повної нормалізації не відбувалося, і рівні ДК і МДА залишалися більш високими проти таких у здорових дітей.
У дітей контрольної групи, яким проводили стандартну терапію залізовмісними препаратами, за один місяць після початку лікування спостерігалося достовірне зниження концентрації ДК і МДА, проте динаміка була статистично нижча за таку у дітей основної групи (рис.3; рис.4.)
Рис.3 Динаміка рівня МДА у дітей із ЗДА: ^ - вірогідні відмінності від
здорових дітей; * - вірогідні відмінності в групах.
У дітей, яким здійснювали метаболічну корекцію на першому етапі, разом зі зниженням інтенсивності ПОЛ відзначалась активація показників АОЗ, що виражалося достовірним збільшенням активності глутатіону відновленого, глутатіонредуктази і глутатіонпероксидази проти таких показників у період до проведення лікування. Проте дані показники не досягли рівня таких у здорових дітей (рис.5; рис.6; рис.7).
Зазначені зміни було розцінено як результат зменшення напруженості в антиоксидантній системі.
У дітей контрольної групи, яким застосовували стандартну терапію, за 1 міс після початку лікування спостерігалась аналогічна динаміка, проте вона була достовірно нижча за таку у дітей основної групи, що свідчило про збережений дисбаланс в антиоксидантній системі (рис.5; рис.6; рис.7).
За місяць після початку лікування у дітей основної групи, яким здійснювали метаболічну корекцію, відзначалося статистично достовірне зменшення розмірів частинок у II, III і IV зонах ЛК-спектрів проти таких показників до проведення лікування, що свідчить про зменшення метаболічної інтоксикації. У дітей контрольної групи, яким проводили стандартну феротерапію, статистично позитивної динаміки не спостерігалось. Зберігалось збільшення частинок у II і III зонах, що свідчило про наявність метаболічних відхилень у дітей контрольної групи.
Одержані дані свідчать про швидшу стабілізацію процесів ПОЛ і підвищення активності АОЗ у дітей, яким здійснювали метаболічну корекцію, проти таких показників у дітей, яким застосовували стандартну феротерапію.
Препарат “Янтарин”добре переносився всіма дітьми. Побічних ефектів на першому етапі метаболічної корекції відзначено не було.
Рис.4 Динаміка рівня ДК у дітей із ЗДА: ^ - вірогідні відмінності від здорових
дітей; * - вірогідні відмінності в групах.
З огляду на те, що після першого етапу лікування деякі порушення в системі ПОЛ –АОЗ зберігалися, метаболічну корекцію продовжували проводити на другому (амбулаторно-поліклінічному) етапі, при цьому дітей переводили на підтримувальну феротерапію, яку здійснювали природним фітопрепаратом “Спіруліна”. Підставою для вибору цього препарату були його властивості. “Спіруліна”містить велику кількість білка і добре збалансований амінокислотний склад, підвищує засвоєння заліза із ШКТ, містить макро- і мікроелементи, має антиоксидантний ефект, який зумовлюється прямим ферментативним інгібіруванням ПОЛ за рахунок вхідних до її складу антиоксидантних ферментів і активації фізіологічних антиоксидантних систем організму, зокрема глутатіонзалежної системи еритроцитів.
Механізм дії “Спіруліни”зумовив доцільність включення її в етапну метаболічну корекцію у дітей із ЗДА. “Спіруліну”застосовували разом із підтримувальною феротерапією. Дітям віком від 1 року до 3 років фітокомплекс призначали добовою дозою 1г з прийомом по 0,5 г 2 рази/добу, а дітям віком від 3 до 7 років –добовою дозою 2 г з прийомом по 1 г 2 рази/добу. Лікування тривало впродовж другого і третього місяців терапії.
За 3 міс після початку лікування провели прикінцеве обстеження дітей основної і контрольної груп.
Оцінка клінічного статусу показала, що у дітей як основної, так і контрольної груп практично були відсутні скарги і симптоми, характерні для ЗДА, цілком зникли такі ознаки, як тахікардія, функціональний шум систоли на верхівці серця, гепато- і спленомегалія, що свідчило про стабілізацію стану здоров'я дітей (рис.2). При цьому слід зазначити, що позитивна динаміка в основній групі була достовірно краща (73,2±0,4 дн) за таку у дітей контрольної групи (81,1±0,37 дн) (р<0,05).
Рівні гемоглобіну, еритроцитів і колірний показник у дітей основної і контрольної груп за 3 міс після початку лікування зберігались у межах нормальних величин, досягнутих уже після 1 міс терапії.
За 3 міс після початку лікування в обох групах дітей із ЗДА показники залізовмісного фонду також перебували на рівні таких у здорових дітей. При цьому слід зазначити, що латентний дефіцит заліза, який спостерігався в контрольній групі після 1 міс лікування, до цього часу був поповнений.
Показники концентрації ДК і МДА в основній групі дітей за 3 міс після початку терапії проти таких у період 1 міс лікування достовірно знижувались і були на рівні таких у здорових дітей, що свідчило про достатнє інгібірування процесів ПОЛ (рис.3; рис4).
Рис.5 Динаміка активності глутатіонпероксидази у дітей із ЗДА: ^ - вірогідні
відмінності від здорових дітей; * - вірогідні відмінності в групах.
У дітей контрольної групи відзначалося статистично достовірне зменшення рівнів МДА і ДК проти таких показників після одного місяця лікування. Проте показники концентрації МДА і ДК не досягали нормальних величин, що свідчило про нестабільність процесів пероксидації ліпідів.
Водночас у дітей, яким здійснювали метаболічну корекцію, спостерігалося достовірне підвищення рівнів відновленого глутатіону, глутатіонредуктази і глутатіонпероксидази проти таких показників після 1 міс терапії. Достовірної різниці між показниками здорових дітей і дітей основної групи не було, що свідчило про повну нормалізацію активності АОЗ (рис.3; рис.4).
Рис.6 Динаміка активності глутатіонредуктази у дітей із ЗДА:
^ - вірогідні відмінності від здорових дітей; * - вірогідні
відмінності в групах.
У дітей контрольної групи спостерігалося статистично достовірне підвищення активності ГВ, ГПО і ГР проти таких показників після 1 міс лікування. Проте, незважаючи на позитивну динаміку, рівні ГВ, ГПО і ГР не досягали нормальних величин і відповідних показників у дітей, яким проводили метаболічну корекцію (рис.5; рис.6; рис.7).
Рис.7 Динаміка рівня глутатіона відновленого у дітей із ЗДА: ^ -
вірогідні відмінності від здорових дітей; * - вірогідні відмінності в
групах.
Після завершення лікування у дітей основної групи, яким здійснювали метаболічну корекцію, було відзначено повну нормалізацію ЛК-спектрів, відповідних до таких у здорових дітей. У дітей контрольної групи, які перебували на стандартній феротерапії, спостерігалася статистично достовірна позитивна динаміка ЛК-спектрів, проте не було досягнуто показників, відповідних до таких у здорових дітей.
Таким чином, стандартна феротерапія приводила до стабілізації клінічного стану, нормалізації гематологічних показників і залізовмісного фонду організму, але не забезпечувала усунення порушень у системі ПОЛ –АОЗ, що можна було здійснити тільки з допомогою застосування відповідної метаболічної корекції.
Фітокомплекс “Спіруліна”діти переносили добре, що дозволяє лікувати дітей, хворих на ЗДА, в умовах денного стаціонару, а також проводити курси профілактики цього захворювання.
Оцінку віддалених результатів здійснювали за один рік після проведеного лікування, визначаючи вагові і зростові характеристики дітей із ЗДА як одні з найважливіших показників фізичного розвитку дитячого організму.
Результати аналізу захворюваності дітей із ЗДА протягом року в основній і контрольній групах свідчили про те, що в обох групах спостерігалося статистично достовірне зниження частоти епізодів ГРВІ та гострого бронхіту проти таких показників до початку проведення терапії.
В основній групі дітей, яким здійснювали метаболічну корекцію, протягом року гострі респіраторні вірусні інфекції мали місце у 22,2±0,12 % випадків, частота епізодів захворювання становила 2,1 на рік; гострий риніт –у 5,6±0,31 %, частота епізодів –,3 на рік; гострий бронхіт –у 4,5±0,15 %, частота епізодів –,5 на рік; гострий отит –у 2,2±0,11%, частота епізодів –,2 на рік; пневмонія –у 1,1±0,2 % випадків, частота епізодів –,1 на рік. Загальна частота епізодів захворювань становила 1,7 на рік.
У дітей контрольної групи, яким проводили стандартну феротерапію, протягом року гострі респіраторні вірусні інфекції відзначались у 41,3±0,32 % випадків, частота епізодів захворювання –,7 на рік; гострий риніт –у 14,5±0,22 %, частота епізодів –,6 на рік; гострий бронхіт –у 13,75±0,15 %, частота епізодів –,1 на рік; гострий отит –у 7,75±0,14 %, частота епізодів –,9 на рік; пневмонія –у 6,25±0,23 %, частота епізодів –,4 на рік; гострий ларинготрахеїт –у 2,5±0,24 % випадків, частота епізодів –випадок на рік. Загальна частота епізодів захворювань становила 2,2 на рік.
Одержані дані свідчать про те, що у дітей як основної, так і контрольної груп після проведеного лікування відбулося достовірне зниження частоти епізодів захворювань. Проте у дітей основної групи ця динаміка була достовірно вищою.
Нами було проаналізовано частоту виникнення рецидивів залізодефіцитних станів у дітей із ЗДА в анамнезі.
В результаті аналізу одержаних даних було виявлено, що у дітей контрольної групи, яким проводили стандартну феротерапію, мали місце рецидиви анемії легкого (13,5±0,28 %), середнього (8,75±0,11 %) і тяжкого (1,7±0,12 %) ступенів тяжкості, частота рецидивів –,6 на рік, тоді як у дітей основної групи, яким застосовували метаболічну терапію, спостерігалася статистично достовірна менша кількість рецидивів ЗДА легкого (8,57±0,31 %) і середнього (2,86±0,12 %) ступенів тяжкості, частота епізодів рецидиву при цьому була 1,1 на рік. Слід наголосити, що у дітей основної групи, яким здійснювали метаболічну корекцію, рецидиви ЗДА тяжкого ступеня не мали місця.
Таким чином, унаслідок застосування етапної метаболічної корекції підвищується ефективність комплексного лікування дітей, хворих на ЗДА, відбуваються більш швидке відновлення рівнів гемоглобіну, еритроцитів, залізовмісного фонду і стабілізація процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи, а також покращується віддалений прогноз захворювання.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі подається нове вирішення актуального завдання сучасної педіатрії –підвищення ефективності лікування дітей, хворих на ЗДА, шляхом уведення в комплексну терапію етапної метаболічної корекції із застосуванням антиоксидантного препарату “Янтарин”і природного біокоректора “Спіруліна”.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
АННОТАЦИЯ.
Гуриенко Е.А. Патогненетическое обоснование этапной метаболической коррекции железодефицитных анемий у детей.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10–педиатрия. Одесский государственный медицинский университет МОЗ Украины –Од5есса, 2006.
Диссертация посвящена разработке новых подходов к диагностике и лечению железодефицитных анемий у детей.
Обследовано 150 детей с железодефицитной анемией различной степени тяжести, из которых 60 детей (контрольная группа) –получали стандартную ферротерапию и 90 детей (основная группа) получали в комплексной терапии антиоксидант “Янтарин”и фитокомплекс “Спирулина”.
У детей с ЖДА до начала лечения средний уровень гемоглобина составлял 75,1±0,97 г\л., эритроцитов 2,86±0,03 Т\л., цветового показателя 0,79±0,0035. Уровень сывороточного железа у детей с ЖДА до лечения был 6,89±0,16 мкмоль\л., ОЖСС - 79,42±0,98 мкмоль\л., ЛЖСС - 72,53±2,26 мкмоль\л., КНТЖ - 8,67±0,93%, ферритин - 25,42±0,35 мкг\л.
Установлено, что у детей с железодефицитной анемией различной степени тяжести имеются значительные нарушения функционирования антиоксидантной системы, выражающиеся в усилении процессов перекисного окисления липидов –повышение уровня МДА (5,24±0,075 мкмоль\л) и ДК (82,53±0,39 мкмоль\л) и в снижении активности антиоксидантной защиты клеток - ГВ (539,711±2,72 мкмоль\л), ГПО (55,87±0,37 мкмоль/ мин./мл) и ГР (88,6±0,56 мкмоль НАДФН/мин мл.) по сравнению с показателями здоровых детей.
Впервые проведен метод ЛКС при ЖДА у детей. Проведенные исследования показали, что у детей с ЖДА ЛК - спектры плазмы крови характеризуются значительным повышением частиц II-ой зоны (25%), III-й (27%), IV-й (30%), что свидетельствует о комплексных нарушениях в системе гемостаза интоксикационного характера.
Так как в патогенезе ЖДА значительную роль играют метаболические нарушения, использование средств, корригирующих дисбаланс в системе ПОЛ-АОС, есть целесообразным и патогенетически обусловленным. Была разработана этапная метаболическая коррекция с применением на первом этапе антиоксиданта “Янтарин”и на втором этапе фитокомплекса “Спирулина”, которые обладают антиоксидантным, антианемическим, антигипоксическим и метаболическим эффектами.
Анализ показателей через 1 месяц после начала терапии показал, что включение антиоксидантного препарата “Янтарин”в комплексную терапию у детей с ЖДА приводит к снижению концентрации диеновых конъюгатов и малонового диальдегида, повышению активности глутатиона восстановленного, глутатионпероксидазы и глутатионредуктазы, стабилизации в оксидантно-прооксидантной системе и положительным сдвигам субфракционного состава плазмы крови, свидетельствующих об уменьшении метаболической интоксикации.
Применение природного фитокомплекса “Спирулина”на амбулаторно-поликлиническом этапе способствовало стойкой стабилизации клинического состояния, уровня гемоглобина и железосодержащего фонда, гармонизации оксидантно-прооксидантной системы и нормализации субфракционного состава плазмы крови, свидетельствующей о полной коррекции метаболических нарушений.
Применение в комплексной терапии при железодефицитной анемии у детей этапной метаболической коррекции сопровождается существенным улучшением клинических проявлений заболевания, показателей гемограммы и железосодержащего фонда, нормализацией ЛК - спектров плазмы крови, а также устраняет дисбаланс в системе ПОЛ-АОС, путем нормализации уровня ДК и МДА и повышения активности ГВ, ГПО и ГР.
Анализ отдаленных результатов через 1 год показал, что проведение этапной метаболической коррекции одновременно со стандартной ферротерапией у детей с ЖДА способствовало положительной динамике стато-моторного развития, улучшению общего состояния здоровья, уменьшило заболеваемость и частоту рецидивов.
Эти результаты подтвердили эффективность предложенной нами схемы этапной метаболической коррекции, которая повышала эффективность комплексного лечения железодефицитных анемий, способствовала гармоничному физическому развитию детей и улучшала прогноз заболевания.
Ключевые слова: дети, железодефицитная анемия, антиоксидантная система, метаболическая коррекция.
АНОТАЦІЯ
Гурієнко К.О. Патогенетичне обґрунтування етапної метаболічної корекції залізодефіцитної анемії у дітей. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 –педіатрія. –Одеський державний медичний університет МОЗ України. - Одеса, 2006.
Вивчення в динаміці у 150 дітей із ЗДА клінічної картини, показників гемограми, залізовмісного фонду і взаємовідносин у системі ПОЛ-АОЗ, дозволило виявити у них виражені порушення метаболізму, які зберігались тривалий час на фоні традиційної феротерапії.
З метою усунення зазначених порушень була розроблена схема етапної метаболічної корекції з включенням на стартовому етапі антиоксидантного препарату “Янтарін”та фітокомплексу “Спіруліна”на підтримуючому етапі. Проведена терапія, порівняно з традиційною терапією, сприяла нормалізації показників гемограми, залізовмісного фонду, метаболічних процесів в системі ПОЛ-АОЗ та зниженню кількості рецидивів ЗДА.
Розроблена етапна метаболічна корекція ЗДА, яка складається зі стартового та підтримуючого етапів, покращує прогноз захворювання та підвищує якість життя дітей зі залізодефіцитною анемією.
Ключеві слова: діти, залізодефіцитна анемія, антиоксидантна система, метаболічна корекція.
SUMMARY
Gurienko K.O. Pathogenic substantiation of staged metabolic correction of iron-deficient anemia in children. –Manuscript.
A thesis for a scientific degree of candidate of medicine sciences in spatiality 14/01/10 –pediatrics. –Odessa Sate Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Odessa, 2006.
The dynamic study of 150 children with clinical picture of IDA. Their hemogram indices, iron-substituting fund and relationship in the system of peroxide oxidation of lipids – antioxidant protection (POL-AOP) allowed to reveal marked disorder of metabolism that persisted for a long time against the background of conventional therapy.
To eliminate the revealed disturbances there was developed the scheme of staged metabolic correction with introduction of antioxidant preparation “Yantarin”at the starting stage and phytocomplex “Spirulina” at the maintaining stage. The given therapy in comparison with a traditional therapy promoted normalization of hemogram indices, iron-substituting fund, metabolic processes in POL-AOP system and reduction of IDA recurrence rate.
There was elaborated staged metabolic correction of IDA that is composed of starting and maintaining stages improving the disease outcome and inereasing life quality of children with iron-deficient anemia.
Key words: children, iron-deficient anemia, antioxidant protection, metabolic correction.