Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
до розрахунку економічних збитків від руйнування та пошкодження
основних фондів об’єкту економіки внаслідок надзвичайних ситуацій
при розробці частини ІІ розділу «Охорона праці та безпека у надзвичайних
ситуаціях» у розрахунково-пояснювальній записці дипломного проекту (роботи)
для студентів напрямів підготовки: міжнародна економіка, економіка підприємств, облік і аудит, фінанси та кредит, менеджмент, управління персоналом і економіка праці, прикладна статистика, маркетинг (усіх форм навчання)
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри
«Охорона праці та БЖД»
Протокол № 2 від 04.10.2011 р.
Луганськ 2011
УДК 331.45(075.8)
Методичні рекомендації до розрахунку економічного збитку від руйнування та пошкодження основних фондів об’єкта економіки внаслідок надзвичайних ситуацій (НС) при розробці розділу «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» у розрахунково-пояснювальній записці дипломного проекту (роботи) для студентів напрямів підготовки: міжнародна економіка, економіка підприємств, облік і аудит, фінанси та кредит, менеджмент, управління персоналом і економіка праці, прикладна статистика, маркетинг (усіх форм навчання) / Укл. М.А. Касьянов, В.М. Мальоткін, О.М. Друзь, О.О. Колібабчук – Луганськ: вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля, 2011. – 28 с.
Викладено загальні положення, методики та приклади розрахунків економічних збитків від руйнування та пошкодження основних фондів об’єкта економіки внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій (НС) при розробці розділу «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» у розрахунково-пояснювальній записці дипломного проекту (роботи), а саме частини ІІ «Безпека у надзвичайних ситуаціях», для студентів напрямів підготовки: міжнародна економіка, економіка підприємств, облік і аудит, фінанси та кредит, менеджмент, управління персоналом і економіка праці, прикладна статистика, маркетинг усіх форм навчання.
Укладачі: Касьянов М.А., д.т.н., проф.
Мальоткін В.М., доц.
Друзь О.М., к.т.н., доц.
Колібабчук О.О., к.т.н., доц.
Відповідальний
за випуск: Пітельгузов М.А., к.т.н., проф.
Рецензенти Нечаєв Г.І., д.т.н., проф.
Загальні положення
Не тільки в Україні, а і у розвинутих країнах зростає стурбованість у зв’язку з відчутним збільшенням кількості надзвичайних ситуацій (НС) природного та техногенного характеру. Щороку у світі трапляються нещасні випадки більш ніж із 10 млн. людей, до того ж понад 600 тис. з них гине [1]. В Україні тільки на виробництві щорічно травмується понад 120 тис. людей, з яких 2,5 тис. – смертельно, більше 10 тис. осіб отримує професійні захворювання [3]. Руйнівні наслідки окремих техногенних аварій в України (Глобальна ядерна катастрофа на ЧАЕС 26.04.1986 р., схід з рейок 15 вагонів з фосфором у Львівській області 16.07.2007 р.) можна порівняти з наслідками сильних НС природного характеру (ураган, землетрус та ін.).
Негативним наслідком НС у природно-техногенній сфері є збиток, що завдається життю і здоров’ю людей, майну і довкіллю. За період 1997-2010 рр. в Україні зареєстровано більше 5,5 тис. НС, а матеріальний збиток державі та населенню, нанесений цими НС за 13 років, склав більше 7 млрд. грн. [3]. Це вимагає впровадження відповідних заходів щодо вдосконалення управління безпекою. Одним з таких заходів є перехід до методів управління на підставі аналізу і оцінки ризику, як кількісної характеристики небезпеки для людей, довкілля та об’єктів економіки усіх форм власності [3].
Пріоритетним завданням проголошеної в Україні стратегії гарантування безпеки людини, суспільства та держави є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (НС) і забезпечення стійкості територій, об’єктів госпорадювання (ОГ), якщо вони трапляються [1]. Виконання цього завдання вимагає прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень при плануванні заходів щодо зниження ризиків виникнення НС та мінімізації можливих наслідків. Визначальним фактором у підтриманні цивільної безпеки населення та персоналу ОГ на необхідному рівні, що суттєво впливає на підвищення добробуту країни є її економічний стан. Головною складовою економічного потенціалу держави є стійке функціонування її території та ОГ в НС мирного часу.
Забезпечення нормальних і здорових умов праці, захисту персоналу промислових підприємств і організацій, фірм будь-якої форми власності, офісів, шкіл, бібліотек, населення і територій України від дії надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру є складовою найважливіших напрямів державної політики України в області національної безпеки.
Однією з головних задач вищої школи є підготовка професійно і науково компетентних кадрів, здатних на своїх майбутніх робочих місцях вирішувати проблемні питання, що виникають при роботі ОГ [4, 5].
Дані методичні рекомендації розглядають загальні положення з розробки практичних питань, пов’язаних з розрахунком економічного збитку від руйнування та пошкодження основних фондів об’єкта економіки внаслідок надзвичайних ситуацій (НС) в дипломних проектах (роботах) студентів напрямів підготовки: міжнародна економіка, економіка підприємств, облік і аудит, фінанси та кредит, менеджмент, управління персоналом і економіка праці, прикладна статистика, маркетинг усіх форм навчання щодо розрахунку збитків, як результату прояву небезпек НС.
1. Поняття про збиток, як результат прояву небезпек
Вплив різних природних явищ на людину, суспільство і об'єкти матеріальної культури, аварії у сфері виробничої діяльності часто супроводжується людськими жертвами, або завдає шкоди здоров'ю, довкіллю, призводить до значні матеріальних втрат і порушує умови життя, тобто утворює сукупний соціально-економічний збиток. У загальному випадку до економічних наслідків небезпечних подій належить:
- скорочення основних виробничих потужностей у результаті їхнього повного або часткового руйнування;
- втрати об'єктів соціально-культурної сфери;
- вилучення з господарського обороту сільськогосподарських, лісових і водяних угідь;
- скорочення трудових ресурсів і робочої сили;
- зниження рівня життя населення;
- непрямі збитки і збитки втраченої вигоди в сфері матеріального виробництва і послуг;
- витрати суспільства на ліквідацію їхніх наслідків тощо.
Економічний збиток диференціюється на прямий, посередній, збиток від утраченої вигоди, витрати на ліквідацію наслідків небезпечних ситуацій. До прямого економічного збитку від якоїсь дії відносяться відбиті у вартісній формі витрати, втрати і збитки, обумовлені саме цією дією тепер і в даному конкретному місці [1].
Прямий збиток складається з господарського і демографічного. Елементи прямого господарського збитку:
- руйнування будинків культурно-побутового призначення, виробничих, адміністративних господарських будинків і споруд, вихід з ладу транспортних засобів, верстатів, устаткування;
- утрата запасів сировини і матеріалів, готової продукції, сільськогосподарських, лісових, водяних угідь;
- зниження обсягу виробництва.
Елементи прямого демографічного збитку:
- зменшення трудових ресурсів за рахунок загибелі та інвалідності населення, міграційного відтоку із зони НС;
- скорочення робочої сили внаслідок тимчасової втрати працездатності.
Розмір прямого економічного збитку для конкретного об’єкта економіки можна визначити шляхом розрахунку різних складових утрат, виражених у вартісній формі, на основі об’єктивних методів їхнього виявлення.
До непрямого економічного збитку від якоїсь події відносяться змушені витрати, утрати, збитки, обумовлені вторинними ефектами (діями чи без діями, породженими первинною дією) природного, техногенного, чи соціального характеру [1].
Непрямий збиток утворюється в результаті дії вторинних вражаючих чинників НС.
До елементів непрямого збитку належать:
- економічні втрати суб'єктів господарської діяльності;
- списання, як безнадійної, кредиторської заборгованості потерпілих від НС підприємств;
- компенсації, матеріальна допомога та інші одноразові виплати потерпілим;
- додаткові витрати, що пов'язані зі зміною маршрутів транзитних транспортних потоків.
Збиток від втраченої вигоди відбивається у недоодержанні прибутку або очікуваних результатів у зв'язку зі зривом виробничих програм, програм розвитку виробництва і сфери послуг.
Прямий і непрямий збиток враховується розміром соціально-економічного збитку (CЕЗ) людині, суспільству і довкіллю [3].
При оцінці збитку людині (його життю або здоров’ю) за базову величину використовують розмір одноразової страхової виплати.
2. Розрахунки збитків за типами надзвичайних ситуації
Розрахунки збитків за типами НС здійснюється за методикою [2].
Збитки від наслідків НС поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди. Загальний їх обсяг розраховується, як сума основних локальних збитків відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули. За класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС:
- державний,
- регіональний,
- місцевий,
- об’єктовий.
Розрахунок збитків при НС (З, грн.) здійснюється за наступною загальною формулою [2]:
З=Нр+Мр+Мп+Рс/г+Мтв+Рл/г+Ррек+Рпзф+Аф+Вф+Зф, (2.1.)
де Нр – утрати життя та здоров’я населення, (грн.);
Мр – руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції, (грн.);
Мп – збитки від не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва в НС, (грн.);
Рс/г – вилучення або порушення сільськогосподарських угідь, (грн.);
Мтв – утрати тваринництва, (грн.),
Рл/г – утрати деревини та інших лісових ресурсів, (грн.);
Ррек – знищення або погіршення якості рекреаційних зон, (грн.);
Рпзф – збитки, заподіяні природно-заповідному фонду, (грн.);
Аф – забруднення атмосферного повітря, (грн.);
Вф – забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря, (грн.);
Зф – забруднення земель несільськогосподарського призначення, (грн.).
Розмір збитків від утрати життя та здоров’я населення (Нр, грн.) визначається за формулою [2]:
Нр=ΣВтрр+ΣВдп+ΣВвтг, (2.2.)
де ΣВтрр – утрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва (грн.) розраховуються за формулою [2]:
ΣВтрр=MлNл+MтNт+МіNі+MзNз, (2.3.)
де Мл, Мт – утрати відповідно від легкого та тяжкого нещасного випадку, (див. табл. 2.1.);
Мі, Мз, – утрати відповідно від отримання людиною інвалідності та загибелі, (див. табл. 2.1.);
N – кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.
Таблиця 2.1.
Показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва [2]
|
Вид нещасного випадку |
Втрати на одну людину, грн. |
|
Легкий нещасний випадок з утратою працездатності до 9 днів |
Мл=280 |
|
Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів |
Мт=6500 |
|
Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів |
Мі=37000 |
|
Нещасний випадок, що призвів до загибелі: Дорослої людини віком до 60 років Дитини віком до 16 років |
Мз=47000 Мз=22000 |
Примітка. Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п’ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена в таблиці 2.1.
ΣВдп – витрати на виплату допомоги на поховання, розраховуються за формулою [2], (грн.):
ΣВдп=Мдп·Nз, (2.4.)
де Мдп – допомога на поховання визначається за даними органів соціального забезпечення, (грн.);
Nз – кількість загиблих, осіб у наслідок НС.
ΣВвтг – витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника, (грн.), розраховуються на кожну дитину за формулою [2], (грн.),:
ΣВвтг=12·Мвтг·(18-Вд), (2.5.)
де 12 – кількість місяців у році;
Мвтг – розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття – 18 років за даними органів соціального забезпечення, (грн.), для розрахунків може бути прийнятий Мвтг=1037 (грн.);
Вд – вік дитини, (повних років).
Розмір збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції, (Мр, грн.) розраховується за формулою [2]:
Мр=Фв+Фнв+Пр+Пс+Си+Мдг, (2.6.)
де Фв – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення, (грн.); складаються зі збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення та розраховуються за формулою [2], (грн.):
(2.7.)
де ΔРі – зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації, (грн.);
Кіа – коефіцієнт амортизації і-го виду основних фондів виробничого призначення;
n – кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;
Лв – ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування об’єкта економіки, (грн.).
Фнв – збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення, (житла, споруд, комунікацій, будівель допоміжного призначення тощо) (грн.); розраховуються, виходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об’єктів за формулою [2], (грн.):
(2.8.)
де ΔРі – балансова вартість і-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення внаслідок повного руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації, (грн.);
Кіан – коефіцієнт амортизації і-го виду фондів невиробничого призначення;
n – кількість видів фондів невиробничого призначення, що були повністю зруйновані;
Лнв –ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування об’єкта економіки невиробничого призначення, (грн.).
Пр – розмір збитків від утрат готової промислової та сільськогосподарської продукції, (грн.), розраховується за формулою [2], (грн.):
Пр=Прn+Прс, (2.9.)
де Прn – збитки від утрат готової промислової продукції, (грн.), розраховуються, виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації за формулою [2], (грн.):
(2.10.)
де Cі – собівартість одиниці і-го виду промислової продукції, (грн.);
jі – кількість втраченої продукції і-го виду, (одиниць);
m – кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС, (одиниць).
Прс – збитки від утрат готової сільськогосподарської продукції (грн.), розраховуються на базі середніх оптових цін для різних регіонів України за формулою [3], (грн.):
(2.11.)
де Цір – середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в p-му регіоні, (грн.);
jі – кількість втраченої сільськогосподарської продукції і-го виду, (одиниць);
m – кількість видів сільськогосподарської продукції, втрачених під час НС, (одиниць).
Пс – збитки від утрат незібраної сільськогосподарської продукції, (грн.), розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду [3], (грн.):
(2.12.)
де Sі – площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури, (га);
ki – середній коефіцієнт пошкодження посівів і-ї сільськогосподарської культури;
Уij – середня очікувана прогностична урожайність i-ї сільськогосподарської культури в j-му регіоні, (т/га);
Цij – прогностична середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю, (грн./т);
Зідод – витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої і-ї сільськогосподарської продукції до товарного вигляду, (грн.);
m – кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції.
Розрахунок (Пс) потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю.
Си – збитки від утрат запасів сировини, напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції та надання послуг, (грн.), розраховуються, виходячи з витрат відповідальних підприємств та організацій на їхнє придбання або із середніх значень оптових цін на сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат розраховується за формулою [3]:
(2.13)
де Цісер – середня оптова ціна одиниці і-ї сировини, матеріалів та напівфабрикатів на момент виникнення втрат, (грн.);
jі – обсяг втраченої сировини, матеріалів, напівфабрикатів.
Мдг – збитки від утрат майна організацій, розраховуються, виходячи з його залишкової балансової вартості за формулою [3], (грн.):
(2.14.)
де Рі – балансова вартість і-го виду втраченого майна організації, (грн.);
Кіa – коефіцієнт амортизації і-го виду втраченого майна організації;
kі – індекс зміни цін стосовно часу придбання і-го виду майна;
jіорг – кількість втраченого майна організації і-го виду, (одиниць).
Розрахунок збитків від не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва в НС
Розрахунок збитків від не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп, грн.) проводиться за результатами проведеної експертизи. В цьому разі експертне оцінювання може здійснюватися на основі середньорічних обсягів виробництва, коли термін вимушеного припинення виробництва в цілому чи окремих циклів порівнюється із середніми показниками нормального функціонування за аналогічний період [3]. Збитком у цьому разі буде розмір не отриманого прибутку від реалізації продукції за узгодженими цінами базового періоду. Якщо виробництво здійснювалося частково, збитком стане прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.
Розмір збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь. (Рс/г, грн.), внаслідок виникнення НС
Розрахунок цих збитків провадиться на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і АР Крим за формулою [3], (грн.):
Рс/г=Рс/г 1+Рс/г 2, (2.15)
де Рс/г1 – збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користування, які можуть бути визначені за формулою, (грн.):
Рс/г 1=НП, (2.16)
де Н – норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному вимірюванню унеможливлення використання продуктивності землі, грн.) для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і АР Крим (див. табл. Д.1 додатків);
П – площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах, (га).
Рс/г2 – збитки від порушення сільськогосподарських угідь, розраховуються за формулою, (грн.):
Рс/г 2=(1–k)НП, (2.17)
де k – коефіцієнт зниження продуктивності угіддя;
Н – норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і АР Крим (див. табл. Д.2 додатків);
П – площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, (га).
Розрахунок збитків від втрат тваринництва Мтв
Збитки від втрат тваринництва розраховуються виходячи з вартості одної тонни живої маси тварини, що зазнала пошкодження внаслідок НС та загальної маси постраждалих тварин [3]. Вартісні показники відбивають середні регіональні заготівельні ціни на забій худоби. Розрахунок збитків (Мтв, грн.) здійснюється за наступною формулою:
Мтв=ВN, (2.18)
де В – вартість однієї тонни живої маси постраждалої тварини за середніми цінами, які склалися на підприємстві, що зазнало втрат у період, який безпосередньо передував НС, але не більше ніж протягом 6 місяців, (грн./т);
N – загальна вага постраждалих тварин, (т).
Розрахунок збитків від втрат деревини та інших лісових ресурсів (Рл/г, грн.)
Розрахунок збитків від втрат деревини та інших лісових ресурсів проводиться для груп лісів по областях і АР Крим за формулою [3]:
Рл/г=Рл/г1+Рл/г2+Рл/г3, (2.19)
де Рл/г1 – збитки від знищення лісу та вилучення земельних ділянок лісового фонду для цілей, не пов’язаних з веденням лісового господарства, (грн.), розраховуються за формулою [3]:
Рл/г1=НКП, (2.20)
де Н – норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, яка умовно відповідає вартісному вимірюванню втрат внаслідок неможливості господарського використання лісів чи іншої корисності, пов’язаний з природними властивостями деревини та іншої лісової продукції) для груп лісів по областях та АР Крим, (грн./га), (див. табл. Д.2 додатків);
К – коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісогосподарських умов областей та АР Крим (див. табл. Д.3 додатків);
П – площа лісової ділянки, що вилучається або знищується, (га).
Рл/г2 – збитки від пошкодження лісів, грн., розраховуються за формулою [3]:
Рл/г2=(1-k)НП, (2.21)
де k – коефіцієнт зниження продуктивності угіддя;
Н – норматив збитків для груп лісів за регіонами України, (грн./га), (див. табл. Д.2);
П – площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу від НС, (га).
Рл/г3 – розмір збитків від пошкодження лісів у разі переведення лісів у менш цінну групу, грн., розрахується за формулою [3]:
Рл/г3 = (Н2–Н1)КП, (2.22)
де Н2, Н1 – нормативи збитків відповідно для груп, до яких угіддя відносилися до та після шкідливого впливу НС (див. табл. Д.2 додатків), (грн./га);
К – коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісорослинних умов (див. табл. Д.3 додатків);
П – площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу НС, (га).
Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення (Зф, грн.)
Збитки від забруднення поверхні землі та ґрунтів нафтопродуктами розраховуються з урахуванням відносної екологічної небезпечності забруднюючої сировини та природної захищеності підземних вод у розрахунку на одну тонну нафтопродуктів за формулою [3]:
Зф=YnnML, (2.23)
де Yn – питома величина збитків, завданих довкіллю, в неоподатковуваних рівнях доходів громадян (НМД), (частка НМД);
n – розмір НМД, (грн.);
M – маса скинутої забруднюючої сировини, (кг);
L – коефіцієнт природної захищеності підземних вод:
- для ґрунтових вод L=1;
- для міжпластових безнапірних L=1,3;
- для міжпластових артезіанських L=1,6.
Величина збитків внаслідок забруднення земель іншими (крім нафтопродуктів) речовинами здійснюється шляхом введення до формули (2.23) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої сировини (Кі), за формулою [3], грн.:
Зп.в.=КіYnn M L, (2.24)
де Зп.в. – обсяг збитків від забруднення підземних вод, (грн.);
Кі – коефіцієнта екологічної небезпеки забруднюючої сировини;
Кі=0,05/ГДКі, (2.25)
де ГДКі – гранично допустима концентрація або безпечний рівень впливу і-ї забруднюючої сировини;
Yn – питома величина збитків, завданих довкіллю, в неоподатковуваних рівнях доходів громадян, (частка НМД);
n – розмір неоподатковуваних рівнів доходів громадян, (грн.);
M – маса скинутої забруднюючої сировини, (кг);
L – коефіцієнт природної захищеності підземних вод.
Виявлення факту безпосереднього забруднення земель здійснюється візуально та за допомогою хіміко-аналітичних досліджень проб ґрунтів. Маса (об’єм) забруднюючих речовин, які потрапили на поверхню землі, встановлюється документально або шляхом прямих натуральних замірів [3].
Основні типи НС визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» і для кожного типу НС згідно з класифікатором встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.
3. Приклади розрахунків збитків на об’єкті
господарювання (ОГ) внаслідок НС
3.1. Розрахунок збитків на ОГ від руйнування та пошкодження основних фондів
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються зі збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення [2].
Приклад 3.1
Вихідні дані:
ОГ має основні складові: цеглова малоповерхова будівля, техніка та обладнання;
- балансова вартість основних фондів ОГ виробничого призначення
В = 2500000 (грн.);
- зменшення балансової вартості основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації складає 10%;
- коефіцієнт амортизації основних фондів виробничого призначення, Кіа=1,02;
- кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані, n=1;
- ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування ОГ Лв=180 000 (грн.).
Визначити: збитки від руйнування та пошкодження основних фондів ОГ внаслідок можливого вибуху.
Розв’язок
1. Визначається зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації за формулою [2], грн.:
ΔРі=10%×В, (3.1.1)
де ΔРі – зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення, (грн.);
В – балансова вартість основних фондів об’єкта економіки виробничого призначення, (грн.).
Підставляємо чисельні значення в формулу (3.1.1):
ΔРі=10%×В=10%×2 500 000=0,1×2 500 000=250 000.
2. Визначається розмір збитку від руйнування та пошкодження основних фондів об’єкта за формулою (2.7):
=250 000×1,02–180 000=75 000, (3.1.2.)
де ФnB – розмір збитку від руйнування та пошкодження основних фондів об’єкта, (грн.);
ΔРі – зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації, у нашому прикладі ΔРі=250 000 (грн.);
Кіа – коефіцієнт амортизації і-го виду основних фондів виробничого призначення, у нашому прикладі Кіа=1,02;
n – кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані, у нашому прикладі n=1;
Лв – ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування об’єкта, у нашому прикладі Лв=180 000 (грн.).
Висновок. Загальний розмір збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення внаслідок можливого вибуху на ОГ буде складати 75000 (грн.).
3.2. Розрахунок збитків на ОГ від втрати життя та здоров’я персоналу
Розмір збитків від втрати життя та здоров’я персоналу ОГ складаються із втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва, витрат на виплату допомоги на поховання і витрат на виплату пенсій родинам у разі втрати годувальника [3].
Приклад 3.2
Вихідні дані:
На об’єкті господарювання (ОГ) сталася пожежа.
- втрати відповідно від легкого та важкого нещасного випадку Мл, Мт, визначаються за табл. 2.1.;
- втрати відповідно від отримання людиною інвалідності та загибелі Мі, Мз, визначаються за табл. 2.1.;
- кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку N=3+2+1+1;(3 – від легкого поранення; 2 – від важкого поранення; 1 – від отримання інвалідності; 1 – загибла особа);
- допомога на поховання Мдп=1 500 (грн./людину);
- розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття – 18 років Мвтг=1 037 (грн.);
- вік дитини Вд=9 (років).
Визначити: збитки від втрати життя та здоров’я персоналу внаслідок виникненні пожежі на ОГ.
Розв’язок
1. Розраховуються втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва на підставі даних, наведених у табл. 2.1., за формулою (2.3), грн.:
ΣВтрр=MлNл+MтNт+МіNі+MзNз=
=280×3+6 500×2+37 000×1+47 000×1=97 840, (3.2.1)
де Мл, Мт – утрати відповідно від легкого та важкого нещасного випадку, (див. табл. 2.1.);
Мі, Мз, – утрати відповідно від отримання людиною інвалідності та загибелі, (див. табл. 2.1.);
N – кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.
2. Розраховуються витрати на виплату допомоги на поховання за формулою (2.4), грн.:
ΣВдп=Мдп·Nз=1 500×1=1 500, (3.2.2)
де Мдп – допомога на поховання визначається за даними органів соціального забезпечення, Мдп=1 500 (грн. /людину);
Nз – кількість загиблих, осіб в наслідок НС, Nз=1 (особа персоналу).
3. Розраховуються витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника на кожну дитину за формулою (2.5), грн.:
ΣВвтг=12·Мвтг·(18-Вд)=12×1 037×(18-9)=111 996, (3.2.3)
де 12 – кількість місяців у році;
Мвтг – розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття – 18 років за даними органів соціального забезпечення, (грн.), за вихідними даними Мвтг=1 037 (грн.);
Вд – вік дитини, Вд=9 (повних років).
4. Визначається розмір збитків від втрати життя та здоров’я персоналу ОГ за формулою (2.2), грн.:
Нр=ΣВтрр+ΣВдп+ΣВвтг=97 840+1 500+111 996=211 336, (3.2.4.)
Висновок. Загальний розмір збитків від втрати життя та здоров’я персоналу внаслідок виникнення пожежі на ОГ за даних умов складе 211 336 (грн.).
3.3 Розрахунок збитків на ОГ від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого і невиробничого призначення, від втрати життя та здоров’я персоналу, знищення майна та продукції
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого і невиробничого призначення (комунікацій, житла, споруд допоміжного призначення), від втрати життя та здоров’я персоналу, знищення майна та продукції складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження основних фондів невиробничого призначення, втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва, витрат на виплату допомоги на поховання і витрат на виплату пенсій родинам у разі втрати годувальника, втрат готової промислової продукції [3].
Приклад 3.3
Вихідні дані:
На ОГ стався вибух із наступною пожежею, в результаті чого були зруйновані та пошкоджені основні фонди (будівлі цеглові малоповерхові, техніка та обладнання, комунікації).
Основні характеристики ОГ:
- балансова вартість основних фондів ОГ виробничого призначення В = 6000000 (грн.);
- зменшення балансової вартості основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації склало 10%;
- коефіцієнт амортизації основних фондів виробничого призначення, Кіа=1,02;
- кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані, nв=1;
- ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування ОГ
Лв = 280000 (грн.);
- балансова вартість i-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації фондів об’єкта економіки виробничого призначення ΔРін = 500000 (грн.);
- коефіцієнт амортизації основних фондів невиробничого призначення,
Кіан = 1,04;
- кількість видів фондів невиробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані, nнв = 1;
- ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування ОГ невиробничого призначення Лнв = 80000 (грн.);
- втрати відповідно від легкого та важкого нещасного випадку Мл, Мт, визначаються за табл. 2.1.;
- втрати відповідно від отримання людиною інвалідності та загибелі Мі, Мз, визначаються за табл. 2.1.;
- кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку N=4+1+2+1; (4 – від легкого поранення; 1 – від важкого поранення; 2 – від отримання інвалідності; 1 – загибла особа);
- допомога на поховання Мдп = 1500 (грн./людину);
- розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття – 18 років Мвтг=1 037 (грн.);
- вік дитини Вд=6 (повних років);
- кількість загиблих Nз=1 (особа);
- собівартість одиниці і-го виду промислової продукції Ci: С1=850 (грн.), С2=3 400(грн.);
- ji – кількість втраченої продукції: 1-го виду j1=7, 2-го виду j2=5;
- кількість видів промислової продукції, втрачених під час вибуху та пожежі m=2.
Визначити: збитки від руйнування та пошкодження основних фондів ОГ (будівлі цеглової малоповерхової, техніки та обладнання, комунікацій), від втрати життя та здоров’я персоналу, знищення майна та продукції внаслідок можливого вибуху і пожежі.
Розв’язок
1. Розраховуються втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва на підставі даних, наведених у табл. 2.1., за формулою (2.3), грн.:
ΣВтрр=MлNл+MтNт+МіNі+MзNз=
=280×4+6 500×1+37 000×2+47 000×1 = 128620, (3.3.1)
де Мл, Мт – утрати відповідно від легкого та важкого нещасного випадку, (див. табл. 2.1.), Мл=280 (грн./людину), Мт=6 500 (грн./людину);
Мі, Мз, – утрати відповідно від отримання людиною інвалідності та загибелі, (див. табл. 2.1.), Мі=37 000 (грн./людину), Мз=47 000 (грн./людину);
N – кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку (4 – від легкого поранення; 1 – від важкого поранення; 2 – від отримання інвалідності; 1 – загибла особа).
2. Розраховуються витрати на виплату допомоги на поховання за формулою (2.4.), грн.:
ΣВдп=Мдп·Nз=1 500×1=1 500, (3.3.2)
де Мдп – допомога на поховання визначається за даними органів соціального забезпечення, Мдп=1 500 (грн. /людину);
Nз – кількість загиблих, осіб в наслідок НС, Nз=1 (особа персоналу).
3. Розраховуються витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника на кожну дитину за формулою (2.5.), грн.:
ΣВвтг=12·Мвтг·(18-Вд)=12×1 037×(18-6)=149 328, (3.3.3)
де 12 – кількість місяців у році;
Мвтг – розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття – 18 років за даними органів соціального забезпечення, (грн.), за вихідними даними Мвтг=1 037 (грн.);
Вд – вік дитини, Вд=6 (повних років).
4. Визначається розмір збитків від втрати життя та здоров’я персоналу ОГ за формулою (2.2), грн.:
Нр=ΣВтрр+ΣВдп+ΣВвтг=128 620+1 500+149 328=279 448. (3.3.4)
5. Визначається зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації за формулою (3.1.1), грн.:
ΔРі=10%×В=10%×6 000 000=0,1×6 000 000=600 000, (3.3.5)
6. Визначається розмір збитку від руйнування та пошкодження основних фондів ОГ за формулою (2.7), грн.:
=600 000×1,02–280 000=332 000, (3.3.6)
де Фnв – розмір збитку від руйнування та пошкодження основних фондів об’єкта, (грн.);
ΔРі – зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації, у нашому прикладі ΔРі=600 000 (грн.);
Кіа – коефіцієнт амортизації і-го виду основних фондів виробничого призначення, у нашому прикладі Кіа=1,02;
n – кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані, у нашому прикладі n=1;
Лв – ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування об’єкта, у нашому прикладі Лв=280 000 (грн.).
7. Визначається розмір збитку від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення об’єкта за формулою (2.8.), грн.:
=500 000×1,04-80 000=440 000, (3.3.7)
де ΔРі – балансова вартість і-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення внаслідок повного руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації ΔРін=500 000 (грн.);
Кіан – коефіцієнт амортизації і-го виду фондів невиробничого призначення, Кіан=1,04;
n – кількість видів фондів невиробничого призначення, що були повністю зруйновані, n=1;
Лнв – ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування ОГ невиробничого призначення, Лнв=80 000 (грн.).
8. Визначається розмір збитку від втрат готової промислової продукції за формулою (2.10), грн.:
=8507+3 4005 = 22950, (3.3.8)
де Cі – собівартість одиниці і-го виду промислової продукції: С1=850 (грн.), С2=3 400(грн.);
jі – кількість втраченої продукції і-го виду, (одиниць): 1-го виду j1=7, 2-го виду j2=5;
m – кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС, (одиниць), m = 2.
9. Визначається розмір загального збитку на ОГ в наслідок вибуху та пожежі [3], грн.:
Ззаг=ΣВтрр+ΣВдп+ΣВвтг+Нр+ФnB++= (3.3.9)
=128 620+1 500+149 328+279 448+332 000+440 000+22 950=1 353 846.
Висновки: 1. Розмір збитків від втрати життя та здоров’я персоналу внаслідок виникнення вибуху із наступною пожежею на ОГ за даних умов складе 279 448 (грн.).
2. Розмір збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення внаслідок можливого вибуху на ОГ буде складати 332 000 (грн.).
3. Розмір збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення внаслідок можливого вибуху та пожежі на ОГ буде складати 440 000 (грн.).
4. Загальний розмір збитків на ОГ в наслідок вибуху та пожежі складе 1 353 846 (грн.).
Приклад 3.4
Вихідні дані:
У результаті аварії на котельні банку сталися пожежа та вибух газоповітряної суміші, при цьому адміністративна будівля банку отримала слабкі руйнування.
Основні характеристики банку:
- балансова вартість і-го виду основних фондів банку В = 4000000 (грн.);
- зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів внаслідок часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації склало 10%;
- коефіцієнт амортизації і-го виду основних фондів виробничого призначення, Кіа=1,02;
- кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково зруйновані, n=1;
- ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування банку Лв=210 000 (грн.);
- втрати відповідно від легкого нещасного випадку Мл, визначаються за табл. 2.1.;
- кількість постраждалих від легкого нещасного випадку N = 6 (осіб).
Визначити: збитки від слабкого руйнування та пошкодження банка.
Розв’язок
1. Визначається зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації за формулою (3.1.1):
ΔРі=10%×В=10%×4 000 000=0,1×4 000 000=400 000, (грн.), (3.4.1)
2. Визначається розмір збитку від руйнування та пошкодження основних фондів банку за формулою (2.7):
=400 000×1,02–210 000=198 000, (грн.), (3.4.2)
де Фnв – розмір збитку від руйнування та пошкодження основних фондів банку, (грн.);
ΔРі – зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації, у нашому прикладі ΔРі=400 000 (грн.);
Кіа – коефіцієнт амортизації і-го виду основних фондів виробничого призначення, у нашому прикладі Кіа=1,02;
n – кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково зруйновані, у нашому прикладі n=1;
Лв – ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування банку, у нашому прикладі Лв=210 000 (грн.).
3. Розраховуються втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва на підставі даних, наведених у табл. 2.1., за формулою (2.3), грн.:
ΣВтрр=MлNл+MтNт+МіNі+MзNз=
=280×6+6 500×0+37 000×0+47 000×0= 1680, (3.4.3)
де Мл, Мт – утрати відповідно від легкого та тяжкого нещасного випадку, (див. табл. 2.1.), Мл=280 (грн./людину), Мт= 6500 (грн./людину);
Мі, Мз, – утрати відповідно від отримання людиною інвалідності та загибелі, (див. табл. 2.1.), Мі=37 000 (грн./людину), Мз=47 000 (грн./людину);
N – кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку (6 – від легкого поранення; 0 – від тяжкого поранення; 0 – від отримання інвалідності; 0 – загибла особа).
4. Розраховуються витрати на виплату допомоги на поховання за формулою (2.4.), грн.:
ΣВдп=Мдп·Nз=1 500×0 = 0, (3.4.4)
де Мдп – допомога на поховання визначається за даними органів соціального забезпечення, Мдп=1 500 (грн. /людину);
Nз – кількість загиблих, осіб в наслідок НС, Nз=0 (особа персоналу).
У даному прикладі витрати на виплату допомоги на поховання можна не визначати, тому що за вихідними даними загиблих немає.
5. Розраховуються витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника на кожну дитину за формулою (2.5), грн.:
ΣВвтг=12·Мвтг·(18-Вд)=12×1 037×(18-18) = 0, (3.4.5)
де 12 – кількість місяців у році;
Мвтг – розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття – 18 років за даними органів соціального забезпечення, (грн.), за вихідними даними Мвтг=1 037 (грн.);
Вд – вік дитини, Вд=18 (повних років).
У даному прикладі витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника на кожну дитину можна не визначати, тому що за вихідними даними втрати годувальників відсутні.
6. Визначається розмір збитків від втрати життя та здоров’я персоналу банку за формулою (2.2):
Нр=ΣВтрр+ΣВдп+ΣВвтг=1 680+0+0=1 680. (3.4.6)
7. Визначається загальний розмір збитків від руйнування та пошкодження основних фондів банку внаслідок можливого вибуху і пожежі за формулою [3], грн.:
З= Фnв +Нр=198 000+1 680=199 680. (3.4.7)
Висновки: 1. Збитки від слабкого руйнування та пошкодження офісу банка в умовах розглянутої надзвичайній ситуації складуть 199680 грн.
Додатки
Таблиця Д.1
Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь
областей та Автономної Республіки Крим (тис. грн./га)
|
Регіон |
Види сільськогосподарських угідь |
||
|
рілля і багаторічні насадження |
сіножаті |
пасовища |
|
|
Автономна Республіка Крим |
495,5 |
182,1 |
158,5 |
|
Області: |
|||
|
Вінницька |
502,3 |
261,3 |
228,3 |
|
Волинська |
466,5 |
226,5 |
198,8 |
|
Дніпропетровська |
537,6 |
225,6 |
198,4 |
|
Донецька |
509,1 |
215,6 |
188,9 |
|
Житомирська |
424,4 |
215,1 |
188,4 |
|
Закарпатська |
368,2 |
124,6 |
108,7 |
|
Запорізька |
587 |
269 |
235,5 |
|
Івано-Франківська |
374,6 |
175,3 |
153,5 |
|
Київська |
481 |
225,6 |
198,8 |
|
Кіровоградська |
516,3 |
241,9 |
212,9 |
|
Луганська |
481 |
225,6 |
198,8 |
|
Львівська |
424,4 |
220,1 |
192,5 |
|
Миколаївська |
473,8 |
173,9 |
152,6 |
|
Одеська |
459,7 |
165,3 |
142,2 |
|
Полтавська |
502,3 |
240,5 |
211,1 |
|
Рівненська |
445,7 |
231,5 |
202,5 |
|
Сумська |
495,5 |
276,7 |
241,4 |
|
Тернопільська |
481 |
267 |
234,6 |
|
Харківська |
523,1 |
250,9 |
220,6 |
|
Херсонська |
445,7 |
199,3 |
174,4 |
|
Хмельницька |
509,1 |
247,8 |
218,3 |
|
Черкаська |
551,7 |
324,8 |
283,5 |
|
Чернівецька |
424,4 |
233,3 |
203,4 |
|
Чернігівська |
523,1 |
286,3 |
253,6 |
Таблиця Д.2
Нормативи збитків для груп лісових угідь за регіонами України
(тис. грн./га)
|
Регіон |
Нормативи збитків |
|
|
для лісів 1 групи |
для лісів 2 групи |
|
|
Автономна Республіка Крим |
123,1 |
|
|
Області: |
||
|
Вінницька |
84,7 |
50,2 |
|
Волинська |
77,7 |
46 |
|
Дніпропетровська |
145 |
|
|
Донецька |
163 |
|
|
Житомирська |
75 |
44,4 |
|
Закарпатська |
29,8 |
17,9 |
|
гірська частина області |
123,1 |
123,1 |
|
Запорізька |
250,9 |
|
|
Івано-Франківська |
31,9 |
19,9 |
|
гірська частина області |
123,1 |
123,1 |
|
Київська |
80,5 |
47,7 |
|
Кіровоградська |
159,1 |
94,3 |
|
Луганська |
118,6 |
|
|
Львівська |
70,1 |
41,6 |
|
гірська частина області |
123,1 |
123,1 |
|
Миколаївська |
241,6 |
|
|
Одеська |
141,8 |
|
|
Полтавська |
135 |
|
|
Рівненська |
74,1 |
43,9 |
|
Сумська |
79,6 |
47,1 |
|
Тернопільська |
100,4 |
59,5 |
|
Харківська |
91,9 |
|
|
Херсонська |
167,3 |
|
|
Хмельницька |
93,2 |
55,2 |
|
Черкаська |
75,8 |
44,9 |
|
Чернівецька |
31,1 |
18,7 |
|
гірська частина області |
123,1 |
123,1 |
Таблиця Д.3
Коефіцієнти продуктивності лісових угідь за типами лісорослинних умов
|
Ступінь зволоження ґрунтів |
Група лісів |
Групи родючості ґрунтів |
|||
|
A |
B |
C |
Д |
||
|
1 |
1 |
0,496 |
0,734 |
0,971 |
1,21 |
|
2 |
0,387 |
0,737 |
0,98 |
1,22 |
|
|
2 |
1 |
0,6 |
1 |
1,32 (1,92) |
2,19 (3,61) |
|
2 |
0,559 |
1 |
1,35 (1,73) |
2,22 (3,6) |
|
|
3 |
1 |
0,548 |
0,867 (1) |
1,53 (2,58) |
3,13 (5,59) |
|
2 |
0,474 |
0,834 (1) |
1,53 (2,28) |
3,17 (5,59) |
|
|
4 |
1 |
0,496 |
0,6 |
0,584 |
0,896 |
|
2 |
0,387 |
0,558 |
0,592 |
0,906 |
|
|
5 |
1 |
0,496 |
0,6 |
0,584 |
0,584 |
|
2 |
0,387 |
0,558 |
0,592 |
0,591 |
Література
1. Постанова КМУ від 15 липня 1998р. за № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій».
2. Методика оцінки збитків від наслідків НС техногенного та природного характеру (Постанова КМУ за № 862-3003 від 04.06. 2003р.).
3. Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 158 с.
4. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.10 р., №969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 9.11.10 р. за № 1057/18352.
5. Типова навчальна програма нормативної дисципліни «Цивільний захист» для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр»», затверджена заступником міністра МОНМСУ 31.03.2011 р., та погоджена з першим заступником Міністра надзвичайних ситуацій України 25.03.2011 р.
Зміст
|
Загальні положення |
3 |
|
|
1. Поняття про збиток, як результат прояву небезпек |
4 |
|
|
2. Розрахунки збитків за типами надзвичайних ситуації |
5 |
|
|
3. Приклади розрахунків збитків на об’єкті господарювання (ОГ) внаслідок НС |
13 |
|
|
3.1. Розрахунок збитків на ОГ економіки від руйнування та пошкодження основних фондів |
13 |
|
|
Приклад 3.1 |
13 |
|
|
3.2. Розрахунок збитків на ОГ від втрати життя та здоров’я персоналу |
14 |
|
|
Приклад 3.2 |
14 |
|
|
3.3 Розрахунок збитків на ОГ від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого і невиробничого призначення, від втрати життя та здоров’я персоналу, знищення майна та продукції |
15 |
|
|
Приклад 3.3 |
16 |
|
|
Приклад 3.4 |
19 |
|
|
Додатки |
22 |
|
|
Література |
25 |
ДЛЯ НОТАТОК