Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Акредитаційні матеріали
Філософія
Варіант - 3
|
№ |
Текст завдання |
A |
B |
C |
D |
E |
|
|
Хто з філософів Нового часу поєднав індуктивний і дедуктивний методи пізнання |
Ф.Бекон |
Р.Декард |
Т.Гоббе |
Н.Макіавсялі |
Джордано Бруно |
|
|
Філософія, як галузь теоретичного знання була виділена |
Арістотелем |
Платоном |
Ціцероном |
Демокрітом |
Гераклітом |
|
|
Ф.Бекон у філософському вченні про процес пізнання розрізняв: |
Плодоносне знання Світлоносне знання |
Світлоносне знання Якісноносне знання |
Якісноносне знання Позитивне знання |
Раціональне знання Плодоносне знання |
Позитивне знання Негативне знання |
|
|
Утопічна соціальна теорія належать мислителю епохи Відродження: |
Леонардо да Вінчі |
Томасу Мору |
Ніколо Макіавеллі |
Рене Декарту |
Томасу Гобсу |
|
|
Термін «онтологія» був введений філософом |
Анаксіменом |
Фалесом |
Гокліоніусом |
Гераклітом |
Піфагором |
|
|
Творцем німецької класичної філософії являється: |
І.Кант |
Л.Гегель |
Фіхте |
Фейєрбах |
Шеллінг |
|
|
Створення геліоцентричної системи світу належать філософу епохи Відродження: |
Леонардо да Вінчі |
Миколі Коперніку |
Ніколо Макіавеллі |
Данте Алігьєрі |
Томасу Гобсу |
|
|
Ранньою формою світогляду є: |
міф |
релігія |
філософія |
переконання |
аксіологія |
|
|
Представниками філософії епохи Відродження були: |
Леонардо да Вінчі Ніколо Макіавелі Томас Гобс Реш Декарт |
Фракческо Петрарка Леонардо да Вінчі Ніколо Макіавелі Томас Гоббе |
Данте Алігьєрі Франческо Петрарка Леонардо да Вінчі Ніколло Макіавелі |
Шарль Луї де Монтеск'є Дента Алігьєрі Леонардо да Вінчі Ніколо Макіавелі |
Ніколо Макіавелі Ніколо Макіавелі Реш Декарт Томас Гобс Фракческо Петрарка |
|
|
Представниками німецької класичної філософії були: |
І.Кант Л.Гегель Й.Фіхте Фейєрбах Д.Берклі |
Й.Фіхте Л.Гегель І.Конт Фейєрбах Шеллінг |
Ф.Шеллінг Д.Лукач Д.Берклі Л.Гегель І.Кант |
Д.Берклі І.Кант О.Конт Л.Гегель Шелінг |
Л.Гегель О.Конт Г.Спенсер Й.Фіхте Д.Лукач |
|
|
Предметом філософії є: |
Мислення Суспільство Людина |
Суспільство Природа Мислення |
Природа Людина Мислення |
Буття Мислення Природа |
Природа Буття Мислення |
|
|
Найбільш вивченими історичними формами світогляду є |
Міф Релігія |
Релігія Філософія |
Філософія Методологія |
Буття Релігія |
Міф Міфологія |
|
|
Засновником індуктивного методу пізнання являється: |
Н.Макіавсялі |
Р.Декард |
Ф.Бекон |
Т.Гоббе |
М.Копернік |
|
|
Засновником дедуктивного методу пізнання являється: |
Ф.Бекон |
Р.Декард |
Н.Макіавсялі |
М.Копернік |
Джордано Бруно |
|
|
Вчення про цінності виконує функція філософії: |
Онтологічна |
Аксіологічна |
Гносеологічна |
Пізнавальна |
Методологічна |
|
|
В епоху Відродження в філософії можна визначити такі періоди: |
Гуманістичний Платонічний Натурфілософський |
Позитивістський Платонічний Гуманістичний |
Платонічний Раціоналістичний Гуманістичний |
Натурфілософський Гуманістичний Раціоналістичний |
Сесуамістичний Раціоналістичний Гуманістичний |
|
|
Аксіологія це - |
Вчення про буття |
Вчення про пізнання |
Вчення про цінності |
Вчення про розвиток |
Вчення про рух |
|
|
Більш пізньою і зрілою формою світогляду є: |
міф |
релігія |
гносеологія |
філософія |
аксіологія |
|
|
В ідеалістичній філософії – духовне першоначало що становить суть та першооснову всіх речей: |
Егітелехія |
субстанція |
Ідея |
Субстрат |
Матерія |
|
|
Гносеологія це - |
Вчення про пізнання |
Вчення про розвиток |
Вчення про буття |
Вчення про духовні цінності |
Вчення про рух |
|
|
Найдавніші пам'ятки індійської літератури, напичані давньоіндійською мовою в I половині I тис. до н.е. |
Саги |
Патерик |
П'ятикнижжя |
Веди |
Мокша |
|
|
Один з двох головних напрямів у філософії, який вважається первинним і визначальним дух свідомість і мислення, а природу, матерію буття – вторинним: |
Віталізм |
Ідеалізм |
Екзистенціоналізм |
Інтуїтивізм |
Геліцентризм |
|
|
Одним з двох головних напрямів у філософії, який вважається первинним і визначальним природу, буття, а дух, свідомість – вторинним: |
еволюціонізм |
сенсуалізм |
матеріалізм |
детермінізм |
ідеалізм |
|
|
Онтологія це - |
Вчення про пізнання |
Вчення про розвиток |
Вчення про буття |
Вчення про духовні цінності |
Вчення про рух |
|
|
Сутність, щось таке що лежить в основі це - |
Категорія матерії |
Категорія субстанції |
Категорія руху |
Категорія розвитку |
Категорія природи |
|
|
Теоретичною формою світогляду є: |
філософія |
міф |
релігія |
буття |
гносеологія |
|
|
Форми раціонального пізнання: |
Відчуття Судження Уявлення |
Відчуття Сприйняття Уявлення |
Поняття Судження Умовиводи |
Поняття Судження Уявлення |
Відчуття Сприйняття Умовиводи |
|
|
Форми чуттєвого пізнання: |
Відчуття Сприйняття Уявлення |
Поняття Судження Умовиводи |
Відчуття Судження Уявлення |
Поняття Судження Уявлення |
Відчуття Сприйняття Умовиводи |
|
|
Шлях дослідження, пізнання це - |
Вчення |
Метод |
Процес |
Явище |
Рух |
|
|
В індійських релігійно-філософських системах закон відплати |
Сансара |
Мокма |
Дхарма |
Карма |
Провіденція |
|
|
Головне поняття конфуціанства, моральний закон, який визначає взаємини людей в сім'ї, суспільстві і державі: |
Жень |
Лі |
Сло |
Чжун |
Ян |
|
|
Засновником томізму являється: |
Флавій Касідор |
Тома Аквінський |
Дунс Скот |
Ієронім Стридонський |
Августин Блаженний |
|
|
Найвпливовіший напрямок християнської філософії періоду середньовіччя – це: |
Томізм |
Теологія |
Персоналізм |
Пантеїзм |
Реалізм |
|
|
Один із провідних напрямів ідеології часів Середньовіччя, є вченням перших християнських теологів |
Креаціонізм |
Патристика |
Містика |
Томізм |
Теїзм |
|
|
Представником середньовічної схоластики був: |
Ієронім Стридонський |
Ввгустин Блаженний |
Флавій Касідор |
Тома Аквінський |
Дунс Скот |
|
|
Рання патристика епохи середньовіччя поділяється на два напрями: |
Істинний Логічний |
Правильний Хибний |
Позитивний Негативний |
Раціоналістичний Сенсуалістичний |
Теоретичний Емпіричний |
|
|
Релігія - це |
Певний стан свідомості |
Сукупність обрядів, поклонінь, ритуалів |
Вид суспільної організації |
Зв'язок між однодумцями |
Певний вид діяльності |
|
|
Середньовічна ідеалістична філософія, представники якої намагалися теоретично обгрунтувати релігійний світогляд: |
Схоластика |
Теологія |
Пантеїзм |
Теїзм |
Томізм |
|
|
Стан вищого блаженства людської душі, яка звільняється від безперервного потоку перевтілень і зливається з божественною першоосновою світу |
Ананда |
Пракриті |
Нірвана |
Пурума |
Сцієнтизм |
|
|
“Закон трьох стадій” у розвитку теоретичного дослідження людства обгрунтував: |
О.Конт |
Ф.Ніцше |
А.Шопенгауер |
С.К'єркегор |
І.Кант |
|
|
В ході розвитку філософської думки склалися два основних типи розуміння світу |
Діалектичний Схоластичний |
Догматичний Діалектичний |
Містичний Схоластичний |
Метафізичний Позитивний |
Реалістичний Сунсуалістичний |
|
|
Діалектика є теорією |
руху |
розвитку |
об'єктивності |
нескінченності |
всезагальності |
|
|
Загальний предмет пізнання, що зближував медицину та філософію: |
Навколишнє середовище |
Людина |
Життя |
Смерть |
Здоров'я |
|
|
Засновник наукового медичного знання: |
Парацельс |
Авіцена |
Гіпократ |
Гален |
Галіллей |
|
|
Ідеалістичне філософське вчення, яке твердить про обмеженість можливостей розуму в процесі пізнання: |
Ірраціоналізм |
Скептицизм |
Фрейдизм |
Фіхтеанство |
Гілеморфізм |
|
|
Ідеї “філософії життя” належать: |
О.Конту |
Ф.Ніцше |
А.Шопенгауеру |
С.К'єркегору |
І.Канту |
|
|
Назва, якою часто позначають філософську концепцію П.Юркевича: |
Філософія душі |
Філософія життя |
Філософія почуттів |
Філософія серця |
Філософія ідей |
|
|
Основні причини діалектики |
Принцип розвитку Принцип руху |
Принцип взаємозв'язку і взаємозумовленість Принцип руху |
Принцип руху Принцип єдності |
Принцип розвитку Принцип взаємозв'язку і взаємозумовленості |
Принцип зв'язку Принцип руху |
|
|
Особливість української філософії та духовності взагалі, що полягає в цінуванні краси в усіх її виявах: |
Атеїзм |
Барокальність |
Емоційність |
Естецизм |
Експресивність |
|
|
Період в ідеалістичному й культурному розвитку країн З.Є. і У.Е. спрямований на утвердження гуманістичного світогляду та розвитку світської культури: |
Реформація |
Період наукової революції |
Відродження |
Культурна революція |
Реалізм |
|
|
Поняття “верифікація” – це: |
Перевірка на істинність |
Певний стан свідомості |
Вид суспільної організації |
Певний вид діяльності |
Вчинок |
|
|
Представники некласичної філософії: |
О.Конт Й.Фіхте |
І.Кант Л.Гегель |
А.Шопенгауер С.К'єркегор |
А.Шопенгауер Д.Берклі |
С.К'єркегор Ф.Шеллінг |
|
|
Простір – це об'єктивна форма існування матерії, яка характеризує |
всезагальність |
тривалість |
послідовність |
об'єктивність |
місцезнаходження |
|
|
У вченні Г.Сковороди вид діяльності, що особливо припадає людині до душі, приносить радість: |
Споріднена праця |
Розумова праця |
Фізична праця |
Філософське розміркування |
Вчинок |
|
|
Час – це об'єктивна форма існування матерії, яка характеризує |
тривалість |
місцезнаходження |
співвідношення |
нескінченність |
об'єктивність |
|
|
Чуттєва форма пізнання це єдність: |
Відчуття Сприйняття Уявлення |
Судження Уявлення Сприйняття |
Сприйняття Судження Відчуття |
Уявлення Умовиводи Сприйняття |
Судження Поняття Умовиводи |
|
|
Форма відношення, коли зміна одного предмета чи явища передбачає зміну іншого це: |
рух |
розвиток |
зв'язок |
єдніст |
протилежність |
|
|
Філософська теорія пізнання |
антологія |
гносеологія |
аксіологія |
проксіологія |
теологія |
|
|
Той, хто здійснює пізнавальну діяльність, наділений свідомістю і волею це - |
Суб'єкт пізнання |
Об'єкт пізнання |
Предмет пізнання |
Індивід пізнання |
Соціальна група |
|
|
Ступінь розвитку, інтенсивність, маштаб розвитку об'єктів і предметів це: |
властивість |
якість |
кількість |
міра |
об'єктивність |
|
|
Сторони, риси об'єкту, предмету або їх відношення до інших об'єктів це: |
властивість |
якість |
кількість |
міра |
об'єктивність |
|
|
Своєрідною формою єдності чуттєвого і раціонального знання є: |
поняття |
судження |
інтуїція |
уявлення |
умовиводи |
|
|
Раціональна форма пізнання здійснюється у формах |
Суджень Понять Уявлень |
Відчуттів Суджень Умовиводів |
Понять Суджень Умовиводів |
Умовиводів Понять Відчуттів |
Уявлень Понять Умовиводів |
|
|
Основні форми пізнання |
Чуттєва Раціональна |
Раціональна Теоретична |
Теоретична Емпірична |
Раціональний Емпіричний |
Чуттєвий Емпіричний |
|
|
Основні рівні пізнання: |
Раціональний Чуттєвий |
Емпіричний Теоретичний |
Теоретичний Чуттєвий |
Раціональний Емпіричний |
Чуттєвий Емпіричний |
|
|
Основа відношень, зв'язків предмету, його внутрішній зміст - |
явища |
сутність |
інтуїція |
умовиводи |
уявлення |
|
|
Окремі відношення предметів, їх зовнішнє буття це - |
явища |
сутність |
інтуїція |
уявлення |
поняття |
|
|
Одиниця емпіричного знання - |
поняття |
сутність |
умовивід |
факт |
уявлення |
|
|
Механізм процесу розвитку, шлях утворення нового розкриває |
Закон єдності і боротьба протилежностей |
Закон взаємозв'язку і взаємо-зумовленості |
Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін |
Закон заперечення заперечення |
Закон розвитку і руху |
|
|
Ключовими категоріями моральної свідомості є: |
Добро Зло |
Емоції Уявлення |
Свідоме Несвідоме |
Почуття емоції |
Позитивне негативне |
|
|
Істотна властивість об'єктів, предметів це: |
властивість |
якість |
кількість |
міра |
об'єктивність |
|
|
Єдність кількості і якості це: |
властивість |
якість |
кількість |
міра |
об'єктивність |
|
|
Духовне виробництво поділяється на |
Індивідуальне Масове Спеціалізоване |
Групове Масове Спеціалізоване |
Суспільне Групове Спеціалізоване |
Загальнолюдське Масове Індивідуальне |
Суспільне Групове Загальнолюдське |
|
|
Властивість висловлювання, якому відповідають факти це |
Метод |
Пояснення |
Інтуїція |
Істина |
Практика |
|
|
Критерієм істини виступає |
Практика |
Метод |
Інтуїція |
Розум |
Оцінка |
|
|
Культура це єдність |
Соціальних та психологічних цінностей |
Матеріальних та духовних цінностей |
Економічних та політичних цінностей |
Природних та суспільних цінностей |
Соціальних та природніх цінностей |
|
|
Основою функціонування та розвитку людського суспільства є: |
Фізіологічна адаптація |
Трудова адаптація |
Робоча сила |
Зайнятість населення |
праця |
|
|
Поєднання абсолютного і відносного моментів в процесі пізнання об'єднала |
Суб'єктивна істина |
Об'єктивна істина |
Відносна істина |
Абсолютна істина |
Конкретна істина |
|
|
Поняття “аксіологія” |
Вчення про розвиток |
Вчення про цінності |
Вчення про пізнання |
Вчення про соціум |
Вчення про процеси |
|
|
Процес пізнання це взаємодія і взаєзв'язок |
Природи Соціому |
Природи Людини |
Індивіда Групи індивідів |
Особистості Суспільства |
Суб'єкта Об'єкта |
|
|
Те, на що спрямована пізнавальна активність це |
Суб'єкт пізнання |
Об'єкт пізнання |
Предмет пізнання |
Індивід пізнання |
Теорії пізнання |
|
|
Термін “людина” означає |
Характеристика соціального в людині |
Конкретна людина одиничний представник людського роду |
Родове поняття що вказує на приналежність до людського роду |
Те особливе що вирізняє одну людину з поміж інших |
Продукт суспільства |
|
|
Фактори становлення й розвитку людини |
Природа Суспільство |
Світогляд Мислення |
Праця Мова |
Теорія Практика |
Процеси явища |
|
|
Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Третя антропологічна версія |
Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної |
Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна» |
Версія «людини розумної» – грецька філософія |
Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча |
Про біологічну основу соціальної поведінки людей |
|
|
Ціннісні надбання людини, створені в процесі її соціалізації це |
Національна культура |
Культура особистості |
Матеріальна культура |
Духовна культура |
Масова культура |
|
|
Чуттєво-предметна, матеріально-перетворююча, свідо-мо-цілеспрямована діяльність людей це |
Метод |
Пояснення |
Інтуїція |
Істина |
Практика |
|
|
Ядром духовного світу людини є: |
цінності |
звичаї |
традиції |
ідеї |
світогляд |
|
|
Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Перша антропологічна версія |
Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної |
Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна» |
Версія «людини розумної» – грецька філософія |
Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча |
Про біологічну основу соціальної поведінки людей |
|
|
Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Друга антропологічна версія |
Натуралістичні позитивістські вчення. Концепція людини діяльнісної |
Особистість розглядається як своєрідна святиня – людина «божественна» |
Версія «людини розумної» – грецька філософія |
Людина – істота прагнуча, воліюча бажаюча |
Про біологічну основу соціальної поведінки людей |
|
|
Термін “особистість” означає |
Характеристика соціального в людині |
Конкретна людина одиничний представник людського роду |
Родове поняття що вказує на приналежність до людського роду |
Те особливе що вирізняє одну людину з поміж інших |
Продукт суспільства |
|
|
Термін “індивідуальність” означає |
Характеристика соціального в людині |
Конкретна людина одиничний представник людського роду |
Родове поняття що вказує на приналежність до людського роду |
Те особливе що вирізняє одну людину з поміж інших |
Продукт суспільства |
|
|
Розуміння людиною змісту і спрямованості життя, свого місця і призначення у світі це: |
Сенс життя |
Потреби людини |
Процес буття |
Діяльність людини |
Самореалізація особи |
|
|
Родоначальником філософії людини в добу античності був |
Демокріт |
Сократ |
Піфагор |
Фалес |
Геракліт |
|
|
Метод психологізму для лікування неврозів належить: |
Г.Гегелю |
І.Канту |
О.Конту |
Ніцше |
З.Фрейду |
|
|
Погляд на людину як на соціальну істоту, що повністю залежить від суспільного життя це: |
натуралізм |
соціологізм |
раціоналізм |
сенсуалізм |
позитивізм |
|
|
Погляд на людину як істоту духовну називається |
натуралізмом |
соціологізмом |
спіритуалізмом |
раціоналізмом |
сенсуалізмом |
|
|
Об'єднання віруючих, що запроваджують в життя певні релігійні догми, образи, уявлення – це |
групи |
громади |
конфесії |
соц. інститути |
соц. спільноти |
|
|
В діагностичному процесі важливе місце належить методу: |
індукції |
дедукції |
цілісності |
аналогії |
структурності |
|
|
Комплекс загальнолюдських проблем сучасності це |
Соціальні проблеми |
Економічні проблеми |
Екологічні проблеми |
Демографічні проблеми |
Глобальні проблеми |
|
|
В кінці XX початку XXI ст. у медицині сформувалася Нова етика, яка дістала назву: |
біоетика |
Лікарська етика |
Деонтологія |
Медична етика |
Сестринська етика |