Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
В-1
1.Визначити, як договір про ненапад від 23серпня 1939р. Вплинув на подальшу долю українських земель.
Напередодні Другої світової війни СРСР опинився в центрі міжнародних відносин. Від його позиції залежав їх подальший хід. Прихильності СРСР домагалися як Англія з Францією, так і Німеччина. Перед радянським керівництвом постала проблема остаточного вибору орієнтира. Окремою частиною радянсько-німецького договору став таємний протокол, що передбачав розмежування сфер впливу обох держав у Європі. Німеччина визнавала сферою інтересів СРСР Фінляндію, Естонію, Латвію та Бессарабію, а Литву віднесла до сфери своїх інтересів. Протокол передбачав поділ Польщі. Таким чином, таємний протокол торкався українських земель, що входили до складу Польщі.
1 вересня 1939 р. німецькі війська завдали могутнього удару по польським військам. Упродовж першого тижня війни організований опір польської армії було зломлено. Проте окремі польські частини продовжували чинити опір, а іноді навіть домагались окремих перемог. Але це не могло змінити загальної стратегічної обстановки. Польща війну програла, її союзники Англія та Франція, хоча й оголосили війну Німеччині, але реальних дій, які б допомогли Польщі, так і не здійснили.
Німеччина, розпочавши війну, намагалась втягнути в агресивні дії і СРСР з метою зробити його співучасником і своїм союзником. З, 5, 8, 12 вересня 1939р. Гітлер звертався до Сталіна з вимогою розпочати бойові дії проти Польщі. Але радянське керівництво відповідало, що в потрібний час йому «обов'язково доведеться почати конкретні дії. Але ми вважаємо, що цей момент поки що не настав», а «поспішність може зіпсувати справу і сприятиме згуртованості ворогів». Позиція радянського керівництва була продиктована небажанням видаватися в очах світової громадськості агресором, воно очікувало падіння польської держави.
2. Назвати вищі органи законодавчої, виконавчої та судової влади України. Якими, на ваш погляд, повинні бути взаємини між різними гілками влади, яка з них є головною? Чому?
Законодавча влада - це галузь (гілка) державної влади, делегована народом своїм представникам у парламенті, що надає їм виключне право приймати закони. Органи законодавчої влади, як правило (але не завжди), є виборними і мають різні назви: Верховна Рада, Державна Дума, Конгрес, Сейм, Фолькетинг, Альтинг. Парламенти можуть бути двопалатні як у федеративних (США, Росія), так і в унітарних державах (Велика Британія, Франція), і однопалатні (Ізраїль, Нова Зеландія, Україна).
Виконавча влада - галузь (гілка) державної влади, що володіє правом безпосередньо управляти країною, виконувати закони та інші нормативні акти, ухвалені законодавчою владою.
Носієм виконавчої влади у масштабах усієї країни є уряд. Назва уряду встановлюється конституцією і законодавством. Здебільшого уряд має офіційну назву - Рада чи Кабінет міністрів.
Судова влада - незалежна галузь (гілка) державної влади, що володіє виключним правом здійснювати правосуддя, ухвалювати рішення у процесі судочинства та доводити їх до виконання.
Судочинство - це процесуальна форма здійснення правосуддя; установлений законом порядок розгляду і вирішення справ судами; правова форма реалізації судової влади. В Україні судочинство здійснюється судами загальної юрисдикції і спеціалізованими судами (господарськими, адміністративними) на основі норм процесуального права, а рішення у справах виносяться на основі норм матеріального права. Судочинство Конституційного Суду і судів загальної юрисдикції є роздільним. Конституційний Суд - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.
3. Виконати тести.
1.а)
2.б)
3.б)
4.а)
5.в)
6.б)
7.в)
8.в)
9.в)
10.б),а)
11.в)
12.г)
13.а)
14.в)
15.б)