Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
V
Написання чернетки курсової роботи може здійснюватися в рукописному або комп'ютерному варіанті. Вступ можна писати пізніше, коли буде точно відомо, що студент отримав у своїй роботі.
У першу чергу виконується компонування матеріалу основної частини роботи. Для цього слід відібрати ті положення, які будуть розташовані в основній частині роботи згідно з робочим планом, і записати кожне з них у вигляді короткого абзацу. Після виконання чорнової версії основної частини слід залишити час для її подальшого вдосконалення.
Після того як у чорновому варіанті буде складена більша частина основних розділів, можна написати заключну частину.
Коли в чорновому варіанті написана вся робота і відомі її результати, можна написати вступ, який в цьому разі буде відповідати змісту роботи. Після цього можна розпочати редагування написаного тексту. Під час редагування необхідно досягти становища, щоб кожний абзац містив самостійну думку.
При викладанні наукових матеріалів можна користуватися такими методичними прийомами:
- суворо послідовним - коли матеріал викладається згідно з планом роботи, який передбачає, що автор не починає наступних розділів, поки не завершить попередній (при цьому для обробки одного розділу авторові інколи доводиться перепробувати декілька варіантів, поки буде знайдений кращий);
- цілісним - коли кожний розділ мас подальшу обробку (це передбачає, що спочатку пишеться весь твір у чорновому варіанті, а потім йде обробка окремих розділів у деталях, вносяться доповнення та виправлення);
- вибірковим - коли розділи пишуться окремо в зручному для автора порядку до остаточної готовності фактичних даних.
2.5. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
2.5.1, Композиційні елементи курсової роботи
Основними складовими композиційної структури курсової роботи в порядку їх розташування є: -титульний лист;
- зміст;
- вступ;
- розділи основної частини (які, як правило, розділяються на: аналітичну, дослідницьку, практичну);
10
- висновки і пропозиції;
- список використаних джерел;
- додатки (якщо вони є).
Титульний лист є першою сторінкою роботи. Він, як і завдання на виконання курсової роботи, заповнюється за певними правилами відповідно до назви рядків (Додаток 1).
У змісті наводяться всі заголовки курсової роботи і вказуються сторінки, з яких вони починаються. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Всі заголовки починаються з великої букви. У кінці заголовку крапка не ставиться. Останнє слово кожного заголовка з'єднують крапками з відповідним йому номером сторінки у правому стовпці змісту. Заголовки підрозділів у розділах необхідно розташовувати один під одним.
Як правило, курсова робота складається зі вступу, трьох основних розділів, кожен з яких може складатися з двох-трьох підрозділів, висновків. Робота завершується списком використаної літератури.
Весь текст курсової роботи повинен підляп'И рубрикації- це поділ її тексту на складові частини, а також використання заголовків, нумерація тощо.
Найпростішою рубрикою є абзац - відступ вправо на початку першого рядка кожної частини тексту. Його розглядають як композиційний прийом, який використовується для об'єднання кількох речень, що мають спільний предмет викладу. Абзаци одного розділу або підрозділу повинні бути пов'язані один із одним. Кількість самостійних речень в абзаці може бути різною й обмежується лише складністю висловлюваної думки, яка передається за допомогою цих речень.
Розподіл тексту курсової роботи на більш великі частини (розділи та підрозділи) повинен здійснюватися в залежності від складу тих понять, які розглядаються. При цьому кожна частина повинна мати логічну закінченість.
Заголовки розділів і підрозділів роботи повинні точно відображати зміст тексту, що належить до них.
Рубрикація тексту тісно пов'язана з нумерацією, тобто з числовими позначками послідовності розташування його складових частин.
Тепер у наукових і технічних текстах в основному використовується суто цифрова система нумерації, яка здійснюється за індексною системою (1; 1.1; 1.1.1; 1.2; 1.2.1. і т, д.), відповідно до якої номера найбільш великих частин наукового твору (перша ступінь ділення) складається з однієї циф-
11
ри - 1; 2; ...; номера складових частин (друга ступінь ділення) - з двох цифр - 1.1; 1.2; ...; 2.1; ...; (третя ступінь ділення) - з трьох цифр -1.1.1. У вступі до курсової роботи обґрунтовується актуальність обраної теми, висвітлюється стан її наукової розробки (огляд опублікованих матеріалів, що використовуються під час написання курсової роботи), дається аналіз архіїших матеріалів, нормативно-правових актів, формулюються мета та зміст поставлених завдань, об'ектта предмет дослідження, дається посилання на вибраний метод (методи) дослідження, повідомляється, у чому полягає теоретичне значення та прикладна цінність отриманих результатів, а також виділяються положення, які виносяться на захист
Вступ-дуже відповідальна частина курсової роботи, бо він не тільки орієнтує читача щодо подальшого розкриття теми, але й містить всі кваліфікаційні характеристики.
У заключній частині вступу визначається структура всієї роботи та подається коротка характеристика кожного з розділів основної частини курсової роботи (див.: Додаток № 2 - Зразок написання вступу до курсової роботи).
У вступі слід сформулювати суть проблемної ситуації, з чого буде видно актуальність теми. Специфічною рисою курсової роботи є те, що в ній необхідно провести всебічний аналіз вже відомих, досягнутих знань. Від формулювання проблеми переходять до формулювання мети дослідження, а також до виведення конкретних завдань, які будуть вирішуватися відповідно до цієї мети. Це звичайно робиться у формі переліку (вивчити..., встановити..., описати..., з'ясувати... тощо). Завдання повинні формулюватися ретельно, бо висвітлення ходу їх вирішення повинно скласти зміст розділів курсової роботи.
Також студент повинен у вступі сформулювати об'єкт та предмет дослідження (для студентів 1-2 курсів це положення є бажаним, для студентів старших курсів - обов'язковою умовою).
Об'єкт - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію. Предмет - це те, що знаходиться в межах об'єкта. При цьому об'єкт та предмет дослідження як категорії наукового процесу повинні співвідноситись між собою як загальне та часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка служить предметом дослідження. Предмет дослідження визначає тему курсової роботи та обов'язково знаходить своє відображення в назві теми курсової роботи.
У кінці вступу слід розкрити структуру курсової роботи, тобто дати перелік її структурних елементів і обгрунтувати послідовність їх розташування.
і 2
У розділах основної частини курсової роботи ретельно досліджується й аналізується матеріал, який безпосередньо стосується теми та відповідних розділів. Назви розділів не повинні збігатися з темою роботи, а назви підрозділів не мають збігатися з назвами розділів. Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі курсової роботи і повністю її розкривати. Ці розділи повинні показати вміння студента стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал.
У кінці кожного розділу, як правило, формулюються короткі узагальнюючі висновки, що не виділяються б самостійний пункт.
Заключна частина роботи (висновки) носить форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез становить собою послідовний, логічно обгрунтований виклад отриманих підсумків та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, що поставлені та сформульовані у вступі. У висновках підбивається підсумок виконаної роботи, робляться відповідні узагальнення щодо сформульованих у вступі завдань, чітко виділяється новизна роботи (див.: Додаток № 3 - Зразок написання висновків до курсової роботи),
У заключній частині окремими пунктами можуть бути наведені кінцеві висновки і висновки по розділах роботи.
Заключна частина роботи (висновки і пропозиції") може включати і практичні пропозиції, що збільшує цінність теоретичного матеріалу.
Після висновків і пропозицій прийнято розташовувати бібліографічний список використаних джерел (монографічні та інші наукові твори, нормативно-правові акти тощо). Цей список складає одну із суттєвих частин курсової роботи і відображає самостійну творчу роботу студента. Дуже уважно треба підійти до складання списку використаної літератури. Спочатку включаються нормативні джерела за їх юридичною силою, причому нормативні акти однакової юридичної сили розташовуються в хронологічному порядку. Всі інші використані матеріали -спеціальна література (монографії, підручники, посібники, статті тощо) - подаються в алфавітному порядку (див.: Додаток № 4 - Зразок оформлення списку літератури).
Література, яка включається до такого списку, або інше джерело повинно мати відображення в тексті курсової роботи. Не слід включати до бібліографічного списку ті джерела, на які немає посилань у роботі і які фактично не були використані. Доречно включати до цього списку енциклопедії, довідники, науково-популярні книги, газети.
У кінці роботи ставиться особистий підпис і дата. Оформлена курсова робота подається на кафедру не пізніше визначеного терміну. Робота над курсовою роботою завершується її захистом.
ІЗ2.5.2. Оформлення наукового апарату
При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в ній або на ідеях і висновках яких вона розроблюється, а також проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання на використану літературу с важливим елементом будь-якої наукової роботи, бо вони дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли тема роботи присвячена вивченню історичних аспектів розвитку певного інституту права.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, джерел з великою кількістю сторінок, годі в посиланні необхідно точно вказати номера сторінок, таблиці,, ілюстрацій (якщо вони є), на які дано посилання в курсовій роботі.
Посилання на використану літературу можуть бути посторінковими. Тоді вони нумеруються за порядковим номером у кінці сторінки в порядку збільшення (1, 2, 3,... 10 і т. д. до кінця роботи), наприклад: >лгп
Посилання на нормативні джерела можуть не виноситись у кінець сторінки, а їх вказують у тексті, при цьому необхідно вказати назву нормативно-правового акта, дату його прийняття. Назву, рік, місце та сторінку видання, в якому цей документ був опублікований, необхідно зазначати в списку використаної літератури в кінці роботи,
Наприклад:
Відповідно до законодавства України, судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства (Закон України "Про судоустрій" від 7 лютого 2002 року).
Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 27-28. - Ст. 180.
Про Концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року //Відомості Верховної Ради. -1992.-№30.-Ст. 426.
У посиланні на наукову літературу необхідно вказати прізвище та ініціали автора, назву роботи, місце видання, видавництво, рік видання та номер сторінки, на яку робиться посилання.
14
Зразок оформлення посилання на книгу:
Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Авт.-упоряд. І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда. - К.: Факт, 2003. - С. 20.
Основньїе принципи международного права// Курс международно-го права: В 7 т. / Г. В. Игнатенко, В. А. Карташкин, Б. М. Клименко и др. -М., 1989.-Т. 2.-С. 48.
Молдован В. В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2003. - С. 197.
| Зразок оформлення посилання на статтю із збірників:
Грошевий Ю. М. Конституція України та проблеми формування судового права // Конституційне будівництво в Україні: теорія та практика. - Ужгород: Закарпаття, 2000. - С. 34.
Полянский Ю. Е. Судебная реформа в Украине: проблеми ее реали-зации II Актуальні проблеми політики: 36. наук. пр. / Гол. ред. С. В. Ківа-лов; Відп. за вип. Л.1. Кормич. -О.: Юрид. літ., 2002. - Вип. 13-14.-С. 94.
Зразок оформлення посилання на статтю з газети:
Михайлов Ю. Мир без казней // Вечерняя Одесса. - 1997. - 19 апр.
У разі, коли основні положення статті не цитуються, а формулюються своїми словами, посилання оформлюється таким чином:
Див.: Фоков А. Административньїй суд современной Франции // Законность. - 2001. - № 8. - С. 53.
У разі, коли на одній сторінці автор робить посилання на одне й те саме джерело, але на різні сторінки, посилання оформлюється га-I ким чином:
' Фоков А. П. Административнме судьі в Российской Федерации // 1 Российский судья. - 2001. - № 6. - С. 2
2 Там само. -С. 5.
Номери сторінок у роботі ставляться зверху сторінки в центрі, починаючи з третьої сторінки (відповідна цифра ставиться без крапок, тире тощо).
і 5Додаток № 1 Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
Судово-адміністративний факультет
Кафедра організації судових та правоохоронних органів
Реєстраційний №______
Дата______________
Курсова робота АДМІНІСТРАТИВНІ СУДИ В СИСТЕМІ СУДОВОЇ ВЛАДИ
Студента_______________________ курсу
______________________форми навчання
ПІБ_________________________________
Керівник___________________________
(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)
Робота захищена "____"__________200__року з оцінкою "_
Одеса - 2007
Додаток № 2 Зразок написання вступу до курсової роботи
Вступ
В останнє десятиліття XX століття в нашій країні відбувся відчутний прорив у створенні законодавчої бази з прав людини, яка багато в чому стала відповідати європейським стандартам. Робляться зусилля щодо створення механізму, що гарантує і забезпечує право людини на судовий захист. Історичний досвід свідчить, що судовий розгляд, втілений у детально врегульовану процесуальну форму, - найкращий спосіб вирішення спорів, встановлення істини, відшукування правди. У цивілізованому суспільстві суду належить центральне місце у всій правовій системі. Саме суд уособлює справжнє право, істинну справедливість. Конституція України у ст. 55 закріпила, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб. Ці конституційні положення значно підсилюють роль суду, яку він повинен реалізовувати в суспільстві й державі, покладають на нього особливо важливі завдання охорони прав і свобод людини.
Отже, мета даної роботи полягає в розкритті поняття адміністративної юстиції, у висвітленні історії цього інституту в Україні, у розгляді адміністративних судів у зарубіжних країнах, а також у дослідженні проблем та перспектив адміністративного судочинства на сучасному етапі.
Нормативною основою роботи стали такі правові акти, як, безперечно, Конституція України та Закон України "Про судоустрій" від 7 лютого 2002 року, а також Постанова Верховної Ради України "Про Концепцію судово-правової реформи в Україні" від 28 квітня 1992 року та Указ Президента України "Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні" від 22 липня 1998 року.
У роботі також використані нормативні акти стосовно адміністративних судів Франції, Німеччини, Польщі та Естонії.
Науковою основою при написанні даної роботи стали праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених (в алфавітному порядку).
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У розділі І розглядаються поняття та особливості адміністративної юстиції, висвітлюються різні види захисту прав громадян та досліджується історія адміністративного судочинства.
!9У розділі II детально розглянуто різні варіанти організації судового вирішення адміністративних спорів у зарубіжних країнах, розкрито їх переваги та недоліки, досліджено особливості та проблеми функціонування адміністративних судів у різних країнах.
V розділі III розглянуто перспективи адміністративних судів в Україні: принципи їхньої діяльності, ознаки, особливості та проблеми функціонування й організації на сучасному етапі.
20
Додаток № З Зразок написання висновків до курсової роботи
Висновки
Конституція України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Це право конкретизовано в цілому ряді законів України.
Конституція також розширила компетенцію судів, які розглядають адміністративні справи. Право на звернення до суду є наявним, коли спір має як публічно-правовий, так і конституційно-правовий характер.
Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810 схвалено Концепцію адміністративної реформи в Україні. В ній обґрунтовується роль адміністративної юстиції як форми судового контролю за діяльністю органів виконавчої влади. Щодо управлінської діяльності адміністративна юстиція виконує роль, подібну до тієї, яку відіграє конституційна юстиція стосовно законодавчої влади.
Концепція виходить із поняття правового захисту. Проте слід визначити, що здійснення цього захисту є вищою метою правової держави, яка таким чином презентує себе як "держава, що захищає права". Потрібно також забезпечити через незалежні суди реалізацію основних прав та запобігти зловживанню з боку виконавчих структур або зменшити його.
На жаль, у нашій країні існує певна упередженість щодо адміністративної юстиції. Крім того, слід зазначити, що переважна більшість населення сприймає на сьогодні адміністративний суд як орган, що буде займатись виключно справами про адміністративні правопорушення. Подолання такого ставлення -складний і повільний процес. Питання не в тому, що в суспільстві немає потреби в діяльності адміністративних судів, а в тому, що не вистачає теоретичних і прикладних розробок щодо механізму дії адміністративної юстиції в українських умовах. Не приділяється достатньої уваги проблемі підготовки кадрів для спеціалізованих адміністративних судів, організації полісистемного судового механізму, в якому адміністративна юстиція повинна зайняти відповідне місце. Створення останнього, безумовно, потребує певного часу, ретельного розроблення питань про підстави, межі, процедуру судового контролю за адміністративною діяльністю, компетенцію та склад суду.
21/
Отже, необхідність створення адміністративних судів, що будуть здійснювати правосуддя з адміністративних справ, тобто управлінських спорів громадян і інших суб'єктів права з публічною владою, можна обґрунтувати:
1. Закріпленням в Конституції України норм-принципів, спрямованих па забезпечення відповідності судової системи України стандартам правової держави.
2. Необхідністю приведення судової системи України у відповідність до міжнародних правових стандартів у плані її ефективності.
3. Необхідністю вдосконалення судової системи України; виділення суддівської спеціалізації по адміністративних справах.
4. Розширенням правових гарантій особистості; забезпечення прав і свобод громадян.
5. Необхідністю розробки законодавства про управлінський процес, про адміністративні процедури.
6. Зростанням складності й динамізму громадського і державного життя, реформуванням державного і муніципального управління.
7. Збільшенням числа розглянутих судами адміністративних спорів між громадянами та органами виконавчої влади, посадовими особами.
8. Зацікавленістю суддіву введенні в судову систему адміністративного судочинства (створення адміністративних судів, здається, підтримують самі судді, особливо ті, котрі розглядають цивільні справи. Адже суди в даний час переповнені справами, а більшість суддів працюють з явним перевищенням індивідуального навантаження),
9. Посиленням боротьби з корупцією в системі державної і муніципальної служби.
На основі всього вищевикладеного цілком можна стверджувати, що дана тема залишається актуальною, атому потребує подальшого всебічного та глибокого дослідження.
22
Додаток № 4 Зразок оформлення списку літератури
Список використаної літератури
Нормативно-правові джерела
1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№ ЗО. - Ст. 141; 2005. - № 2. - Ст. 44.
2. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради. - 2002. - № 27-28. - Ст. 180, 426.
3. Про концепцію адміністративної реформи в Україні: Затв. Указом Президента України від 22 липня 1998 року // Урядовий кур'єр. - 1998. -25 лип.
4. Про кількість суддів Апеляційного суду України, Касаційного суду України та Вищого адміністративного суду України: Указ Президента України від 7 листопада 2002 року // Офіційний вісник України. - 2002. -Ст. 12.
5. Про Концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року // Відомості Верховної Ради. 1992. -№30.~Ст.
6. Кодекс Франції про адміністративну юстицію // Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Авт.-упоряд.: 1. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда. - К.: Факт, 2003. - С. 218-259.
Спеціальна література
7. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Авт.-упоряд.: 1. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда. - К., 2003. - 536 с.
8. Бородин Л. И. Административиая юстиция как признак правового государства // Право и политика. - 2000. - № 12. - С. 63-66.
9. КіваловС. В., Біла Л. Р. Адміністративне право України: Навч,-метод. посіб. - О.: Юрид. літ., 2006. - 127 с.
10. Миронюк Р. Виконавче провадження у справах про адміністративні правопорушення: окремі питання // Право України. - 2001. -№ 1.-С. 81.
11. Общая теория прав человека / Рук. авт. кол. и отв. ред. д. ю. н. Е. А. Лукашева. - М.: НОРМА, 1996. - 520 с.
23