Тема 11. Система мотивації інноваційноїдіяльності в організації 11

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Тема 11. Система мотивації інноваційної
діяльності в організації

11.1. Основні питання теми

1. Сутність мотивації в системі управління персоналом, зайнятого інноваційною діяльністю.

2. Методи стимулювання творчої активності персоналу.

3. Мотивація винахідницької діяльності.

4. Стиль керівництва і формування інноваційної культури в організації.

11.2. Навчальні цілі

1. З’ясувати основний зміст мотивації персоналу, зайнятого інноваційною діяльністю.

2. Розглянути методи стимулювання творчої активності людини в організаційній системі.

3. Показати вплив мотивації на винахідницьку діяльність як в організації, так і в державі.

4. Розглянути стиль керівництва та його вплив на формування інноваційної культури в організації.

11.3. Методичні вказівки
до вивчення теми

Починати вивчення теми необхідно з повторення основних категорій та теоретичних основ дисциплін «Організаційна поведінка», «Управління персоналом», «Соціологія», окремих тем курсу «Менеджмент» («Мотивація», «Групова динаміка і керівництво»), оскільки в них сформовані загальні засади щодо ролі та мотивації особистості, яка здійснює інноваційну діяльність в будь-якій організації.

При роботі над темою слід звернути увагу на специфіку інноваційної діяльності, що визначає функціональну структуру персоналу, складовими якої є: 1) наукові і науково-технічні кадри; 2) науково-допоміжний і обслуговуючий персонал; 3) виробничий та адміністративно-господарський персонал.

Функціональна структура кадрів — це розподіл персоналу, зайнятого у фундаментальних і прикладних дослідженнях, розробках, проектуванні, експериментах. В сучасних умовах, як вже зазначалося, також підвищуються значення і роль менеджерів-інноваторів, спеціалістів-маркетологів з наукової продукції.

Наукові і науково-технічні кадри — це професійно підготовлені спеціалісти, які являють особливу соціально-професійну спільноту. Вони безпосередньо беруть участь у створені наукових знань і підготовці наукових результатів для практичного використання (створення продуктів, процесів, методів, систем), включаючи наукову інформацію та проектно-конструкторську діяльність.

Важливою характеристикою персоналу є їх кваліфікаційний рівень, обсяг специфічних знань, здібностей, навичок особистої майстерності, системного мислення, творчі новаторські спрямування.

Вивчаючи особливості поведінки і цілеспрямованості діяльності, слід мати на увазі, що важливу роль відіграє мотивація працівників інноваційної сфери до необхідної поведінки. Мотивація визначає, чому в одній організації люди досягають більших інноваційних результатів, ніж в інших. Для того щоб регулювати цей процес, менеджерові необхідно спиратися на новітні теоретичні розробки, які відображають природу мотивації взагалі і творчої діяльності зокрема.

Необхідно усвідомити, що існують різні погляди теорії мотивації*.

Вивчаючи методи стимулювання творчої активності персоналу, слід виходити з того, що задача стимулювання науково-технічної праці, в силу її специфіки, досить складна. З одного боку виникає потреба максимально підвищувати активність персоналу у пошуку нових знань, нових ідей, стимулювати прийняття нестандартних рішень і підтримувати атмосферу творчості. З іншого — спрямовувати цю активність у русло досягнення конкретних інноваційних і економічних результатів. Слід звернути увагу на практику інноваційного менеджменту з вирішення цієї проблеми та принципи, якими вона керується. Особливо важливими є:

розкріпачення творчої ініціативи особистості;
розширення неформального спілкування (наукової комунікації);
підтримка новаторства керівництвом організації і держави;
простота і ясність патентних процедур;
швидкість і гласність розгляду заявок винахідництва.

Реалізація зазначених та інших принципів знаходить втілення в застосуванні різноманітних економічних і морально-етичних стимулів, що підтримують рівновагу між якістю творчої роботи спеціаліста-новатора з одного боку і рівнем винагороди з іншого. До прямих методів стимулювання відносяться розмір заробітної плати, премії, надбавки, винагороди, пільги, пенсійне забезпечення, участь у прибутку.

У кожній країні існує своя система формування заробітної плати і грошових винагород у сфері інноваційної діяльності. Слід звернути увагу, що для країн з розвинутою економікою характерними рисами в оплаті праці є: врахування обсягу і характеру роботи, особливість посади, стажу, досвіду і кваліфікації працюючого, відношення робітника до праці, його особисті здібності.

З метою прискорення роботи над інноваційними проектами адміністрація багатьох фірм вважає за доцільне не обмежуватися стимулюванням лише наукових робітників і конструкторів, а поширювати стимулюючі заходи на всіх співробітників, що виступають з інноваційними пропозиціями.

Великий стимулюючий вплив на творчу діяльність у колективі здійснює оточуюче виробниче середовище, що створює для працівників необхідні умови праці. Студентам слід звернути увагу на вивчення чинників середовища, серед яких важливими є:

організація та обслуговування робочих місць (техніка, лабораторне устаткування, обладнання, засоби зв’язку, інші матері-
альні ресурси);
умови праці (наприклад, освітлення, зручні офісні меблі
і т. ін.);
організаційна культура фірми;
підтримка з боку керівництва;
неформальні комунікації в робочий час.

Слід усвідомити, що при неформальних контактах (обмін інформацією) вирішується цілий ряд питань технічного, наукового, організаційно-виробничого порядку, досягається розуміння кінцевих цілей і надійність «стиків» між етапами створення інновацій.

Важливо також усвідомити, що фірми практично використовують різнобічні методи визнання результатів творчості, ентузіазму, ініціативи, винахідництва.

У багатьох країнах світу стимулювання винахідницької діяльності здійснюється на всіх рівнях управління — від уряду до підприємства. На рівні держави центральне місце в правовому полі регулювання винахідництва посідають правові аспекти охорони інтелектуальної власності, конституційні і федеральні закони, укази, постанови міністерств і відомств, різні громадсько-правові договори.

Призначення правового регулювання інтелектуальної влас-
ності в широкому розумінні полягає в охороні і стимулюванні розвитку інтелектуального потенціалу країни.

Важливим напрямком організації винахідництва є державні програми з розвитку технічної творчості молоді. В реалізації таких програм беруть участь міністерства й відомства, корпорації і фірми.

Вивчаючи це питання, необхідно звернути увагу на проблеми винахідницької діяльності в Україні, створення стратегічної концепції і програми розвитку економіки на основі інноваційної моделі, подальшого удосконалення патентного законодавства та
його виконання, створення сприятливих соціально-економічних умов для активізації творчості молоді.

Для якісного засвоєння матеріалу теми важливим є усвідомлення взаємозв’язку творчої активності з інноваційною культурою, стилем керівництва в організації. У цьому зв’язку доречно дати визначення і розкрити сутність понять «стиль керівництва», «влада», «лідер», «інноваційна культура» тощо.

Вивченню питання інноваційної культури має передувати ознайомлення з наявними в літературі концепціями, моделями розвитку культури постіндустріальної епохи. Слід звернути увагу, що діапазон інноваційної культури достатньо широкий: від створення умов ефективного використання інноваційного потенціалу (особистості, підприємства, організації) до його реформування.

Інноваційна культура забезпечує сприйнятливість людей до нових ідей, їх готовність і здібність підтримувати і реалізувати інновації у всіх сферах життя. Формування інноваційної культури пов’язане з розвитком творчих здібностей і реалізації креативного потенціалу самої людини — її суб’єкта.

На окрему увагу під час вивчення цього питання заслуговують прогресивні форми керівництва в інноваційному менеджменті, які створюють простір в організації для ініціативи кожної особистості і впливають на формування нової куль-
тури.

11.4. Ілюстративний матеріал

рис. 11.1	Методи стимулювання
рис. 11.2	Два напрями розвитку кар’єри науково-інженерних кадрів у корпорації «ЗМ» (подвійна драбина)
табл. 11.1	Загальна характеристика стилів керівництва
табл. 11.2	Складові іміджу менеджера інноваційної сфери
рис. 11.3	Способи заохочення винахідництва

Рис. 11.1. Методи стимулювання

Рис. 11.2. Два напрями розвитку кар’єри
науково-інженерних кадрів у корпорації «ЗМ» (подвійна драбина)

Таблиця 11.1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТИЛІВ КЕРІВНИЦТВА

Характеристика	Авторитарний	Демократичний (колективний)
Принцип	керівник-розпорядник керований-підлеглий	керівник-координатор керований-партнер
Авторитет	за посадою	за роботою
Форма керівництва	детальна і формальна організація виконання роботи	загальні організаційні рамки виконання роботи
Прийняття рішень	єдиноначальне	колегіальне
Вид розпорядження	наказ	прохання
Делегування	делегуються виконавчі завдання і відповідальність за них	делегується загальне завдання і відповідальність за його вирішення
Вид контролю	контроль виконання	контроль результату

Таблиця 11.2

СКЛАДОВІ ІМІДЖУ МЕНЕДЖЕРА ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ

Складові іміджу харизматичних менеджерів	Характеристика складових іміджу харизматичних менеджерів
Особиста привабливість	Зовнішній вигляд, відкритість погляду, доступність, комунікабельність
Моральні якості	Емпатичність (розуміння психічного стану інших людей), рефлексивність (здатність до співчуття), красномовність (вміння надихати, переконувати словом), самовдосконалення
Самопрезентація	Вміння подати себе з найкращого боку, вміння встановлювати в колективі атмосферу взаємної поваги, довіри, творчого пошуку
Професійні якості	Знання, досвід, уміння керувати трансформацією цілей, структур, управління

Рис. 11.3. Способи заохочення винахідництва

11.5. Семінарське заняття за темою
«Система мотивації інноваційної
діяльності в організації»

Студент повинен знати:

теорії мотивації;
зміст мотивації в системі управління персоналом, який зайнятий інноваційною діяльністю;
основні методи стимулювання творчої активності персоналу, форми винагородження за виконання робіт;
особливості організації винахідницької діяльності в межах як підприємства, так і держави;
сутність процесів формування інноваційної культури та її вплив на творчу активність людей.

Студент повинен уміти:

пов’язувати сучасні теорії мотивації з методами стимулювання інноваційної діяльності;
аналізувати та оцінювати вплив стилів керівництва на творчу активність людей;
визначати задоволеність роботою людей;
аналізувати та оцінювати тенденції розвитку інноваційної культури в організації.

План семінарського заняття

1. Сутність мотивації та її роль у системі управління персоналом, зайнятим інноваційною діяльністю.

2. Основні методи стимулювання творчої активності людей.

3. Особливість організації винахідницької діяльності.

4. Сутність інноваційної культури та чинники її формування.

Основні питання для обговорення

1. Які теорії мотивації людської поведінки вам відомі і як вони використовуються в процесі активізації творчості?

2. Що таке самомотивація? Наведіть приклади.

3. У чому полягає сутність стимулювання винахідництва?

4. Який механізм стимулювання творчої активності існує на підприємствах України?

5. Як Ви вважаєте, чи може менеджер змінити свій стиль керівництва, чи стиль завжди залишається незмінним? Наведіть приклади.

6. На яких засадах базується формування «спіралі знань» в організації?

7. У чому полягає сутність інноваційної культури і яку роль вона відіграє в стимулюванні інновацій?

8. Дайте коротку характеристику науково-технічним кадрам і назвіть їхні функціональні особливості.

9. Розкажіть, як вирішуються проблеми стимулювання творчої активності і винахідництва в Японії, США, Європейських країнах, в Україні.

11.6. Навчальні завдання

Питання для поглибленого вивчення

1. У чому полягає особливість організації наукової праці та її мотивації?

2. Як створити мотиваційний клімат для творчості в організації, в державі?

3. Які методи стимулювання творчої праці є найбільш ефективними?

Індивідуальні завдання

1. Розробіть заходи (письмово) поглиблення інноваційної культури на підприємстві з таких напрямків:

а) мотивованість робітників до знань і розробки інновацій;

б) прагнення досягти високого професіоналізму;

в) можливість спілкування з колегами (під час роботи та поза роботою);

2. Розв’яжіть у письмовому вигляді таку ситуацію: «Стиль керівництва підрозділом технічного обслуговування».

Джона Террілла прийняли начальником технічної служби в компанію з виробництва очисного обладнання. В технічному відділі працювало 20 інженерів. Це був один із високопрофесійних й високооплачуваних і, разом з тим, малопродуктивний відділ компанії. Перед Дж. Терріллом була поставлена задача змінити ситуацію. На робочій нараді новий менеджер спитав співробітників: «У чому проблема? Чому така низька віддача? Чому у відділі висока плинність кадрів?»

Інженери почали висловлювати свої претензії: «Мене наймали на роботу інженером, а не писати звіти», «Ми більшу частину робочого часу витрачаємо на написання паперів у трьох екземплярах для вищого керівництва» і т. ін. Розглянувши ситуацію, Дж. Террілл вирішив, що йому необхідно вивести інженерів з-під прямого контролю вищого керівництва. Він сказав: «Моя робота полягає в тому, щоб створити вам умови для продуктивної праці, і я зроблю все, щоб позбавити вас опіки керівництва». Менеджер наказав передавати щоденні звіти особисто йому, і наприкінці місяця купа паперів на його столі досягла метрової висоти. Протягом цього часу жодний із звітів не знадобився вищим менеджерам. Коли будь-хто з них заходив до кабінету Дж. Террілла і бачив на столі гору паперів, питав: «Що це?» Дж. Террілл відповідав: «Технічні звіти». Проте ніхто жодного разу ними не цікавився. По закінченні місяця секретарка президента компанії зателефонувала і запросила Дж. Террілла на нараду до керівництва із звітом про затрати. Дж. Террілл відповів: «Буду в кабінеті президента компанії завтра вранці».

Наступного дня менеджер технічного відділу, йдучи до кабінету на нараду, штовхав перед собою возика з пачками звітів. Дж. Террілл, увійшовши до кабінету президента, поклав йому на стіл декілька пачок звітів. Присутні розгубилися. «Це, — заявив Дж. Террілл, — причина низької продуктивності технічного відділу. Це звіти, які ваші адміністратори вимагають щомісячно. Проте вони пролежали у мене на столі цілий місяць і жоден із менеджерів не читав цих матеріалів. Я пропоную використовувати робочий час інженерів більш продуктивно. Один короткий звіт про роботу всього технічного підрозділу за місяць задовольнить потребу в інформації для всіх інших підрозділів».

Питання:

1. Якого стиля керівництва дотримувався Дж. Террілл? Що, на Вашу думку, лежить в основі його влади і повноважень?

2. Який із стилів керівництва Ви використували б у даній ситуації?

3. Чи погоджуєтесь Ви з висловом: «Менеджер — це в першу чергу консультант»? Опишіть мотиваційні програми, які, на Вашу думку, можуть бути ефективними на підприємствах України?

4. Розгляньте ситуації 8, 9, 10 (у додатку) і дайте відповіді на запитання.

Теми рефератів

1. Концепції мотивації творчої особистості.

2. Засоби заохочення працівників до інноваційної діяльності, винахідництва.

3. Форми винагородження за результати інноваційної діяль-
ності.

4. Формування інноваційної культури.

5. Патенти і авторське право в Україні.

6. Спіраль знань — як чинник інноваційного розвитку.

7. Системи мотивації інноваційної діяльності в країнах Західної Європи, США, Японії.

11.7. Контрольні завдання
для перевірки знань (тести)

Оберіть відповіді, які вважаєте правильними.

1. Мотивацію можна визначити як:

а) процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей та цілей організації;

б) сукупність рушійних сил, що спонукають усіх учасників інноваційного процесу і кожного окремо до активної діяльності;

в) сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, котрі спонукають людину до активної діяльності та спрямовують її на досягнення конкретних цілей;

г) усі відповіді правильні.

2. Стимулювання (стимул) — це:

а) засіб, за допомогою якого здійснюється мотивація;

б) процес, у ході якого використовуються різноманітні методи впливу на поведінку і ставлення працівника до своєї діяльності, активізуючи до дії його позитивні функціональні і якісні властивості;

в) підвищення розміру заробітної плати;

г) оплата членства в науковому товаристві.

3. До методів прямого стимулювання відносяться:

а) пенсійне забезпечення;

б) оплата проїзду на наукові конференції;

в) пільги;

г) винагороди;

д) заробітна плата.

4. Засобами захисту інтелектуальної власності є:

а) патент;

б) торгова марка;

в) авторське право;

г) авторське посвідчення;

д) промисловий дизайн.

5. Інноваційна культура на підприємстві формується під
впливом:

а) особистості керівника;

б) правильного підбору кадрів;

в) зовнішнього середовища;

г) свободи творчості;

д) системи цінностей організації.

6. Сприятливими умовами для творчості в групі є:

а) неформальне спілкування новаторів під час роботи;

б) розподіл відповідальності за результати роботи;

в) індивідуальні нагороди;

г) спільні цілі;

д) видача премій за ефективні раціоналізаторські пропозиції.

7. У якій з наведених ситуацій є ознаки роботи творчої команди (бригади):

а) члени команди усвідомлюють спільні цілі;

б) кожен член команди відповідає за все;

в) у команді не виникає конфліктів і розбіжностей;

г) автономне самоуправління;

д) члени команди підтримують зусилля один одного;

е) члени команди демонструють відповідальність і творчий ентузіазм.

8. У країнах, де створені сприятливі умови для масової творчості, основними принципами організації винахідництва є:

а) підвищення рівня освіти;

б) розвиток патентної системи;

в) креативність фірм;

г) зростання заробітної плати;

д) правовий захист інтелектуальної власності;

е) організація праці та гнучкі режими роботи на підприємствах;

ж) державна політика, що спрямована на розвиток новаторства;

з) програми з розвитку технічної творчості молоді;

и) церемонія нагородження новаторів.

11.8. Рекомендована література

1. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — Розд. 2. 11.

2. Бесчастный Л. О. Механизм мотивации к научно-технической деятельности в условиях рыночной экономики // Экономика Украины. — 1999. — № 8.

3. Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: Человек, стратегия, организация, прогресс: Учебник. — М.: Изд-во МГУ, 1995.

4. Власова А. М., Савчук Л. М., Савінова В. Б. Організаційна поведінка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998.

5. Дафт Р. Л. Менеджмент. — СПб.: Питер, 2000.

6. Монден Я. «Тоета». Методы эффективного управления. — М.: Экономика, 1989.

7. Николаев А. Инновационное развитие и инновационная культура // Проблемы теории и практики управления. — 2001. — № 5.

8. Одотюк І. В. Державні пріоритети технологічного розвитку, їх роль та проблеми економічної оцінки в Україні // Проблеми науки. — 2001. — № 4.

9. Основы инновационного менеджмента: теория и практика: Учеб. пособие / Под ред. П. Н. Завлина и др. — М.: ОАО «НПО «Изд-во «Экономика», 2000.

10. Сидоренко Е. В. Мотивационный тренинг. — СПб.: Речь, 2001.

11. Шелюбская Н. Косвенные методы государственного стимулирования: опыт Западной Европы // Проблемы теории и практики управления. — 2001. — № 3.

* Змістовні теорії мотивації (А. Маслоу, Ф. Герцберг, Д. Мак Клелланд та ін); теорії процесу (В. Врум, Дж. Адамс, Портер, Лоулер та ін).

PAGE 211

EMBED CorelDRAW.Graphic.12

1. Лекция 6. Европейская философия конца XIX ~ XX веков.
2. Правды Русской и судебников знаменуя неизмеримо более высокую ступень феодального права отвечавшего ново
3. Сатирические журналы НИ Новикова
4. Мировая валютная система валютный рынок и валютный курс
5. Дерева решений Заключение Список использованной литературы
6. Тема- Диаграммы Исикавы Цель работы- закрепление знаний умений и навыков по определению причин и результат
7. От макросъемки до портретов в приглушенном свете фотокамера сама выполняет оптимальные настройки для ваше
8. Будапешт ~ Сентендре ~ Вена ~ МишкольцТапольце ~ Чоп ~ Львов
9. Цивилизованная конфронтация Конфронтация срытая неприязнь друг к другу или одной стороны по отноше
10. універсальний характер охоплює всі сфери людської діяльності- виробництво
11. 6 Планирование инновационных процессов ИП 2
12. Педагогическая деятельность- парадоксы теории и практики
13. тематичні методи в стратегічному аналізі
14. компьютер означает вычислитель
15. Тема 1Наука в культуре современной цивилизации1
16. Разработка мероприятий по совершенствованию системы здравоохранения на примере Красногорского района Московской области
17. Затверджую в
18. Методологія наукових досліджень Основні задачі курсу
19. И нередко изрядную порцию головной боли
20. универсалиях то есть общих понятиях разделил их на два лагеря

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе