Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 2. Організація інформаційної бази ІС управління
Економічна інформація - це сукупність відомостей, пов’язаних з функціонуванням економіки та керуванням нею, тобто з плануванням, обліком, контролем, регулюванням, аналізом на економічних об’єктах, і які (відомості) можна фіксувати, передавати, перетворювати та зберігати.
Структура інформації визначає її будову, виділення у її складі окремих елементів. У контексті процесів керування економічними об’єктами виділяють логічну структуру інформації, а з погляду зберігання даних на носіях - фізичну структуру даних.
Для логічних структур інформації характерне таке виокремлення елементів даних у порядку їх агрегування: символ реквізит показник масив інформаційний потік інформаційна база.
Символ - елемент даних, який не має змісту; це елементарний сигнал інформації (літера, цифра, знак).
Реквізит (атрибут) - це інформаційна сукупність найнижчого рангу, яка не підлягає поділу на одиниці інформації. Реквізити бувають двох видів: реквізити-основи (реквізити-величини) та реквізити-ознаки. Реквізит-основа розкриває абсолютне або відносне значення реквізиту-ознаки. Реквізити-основи поділяються на кількісні, вартісні, проценти, питомі ваги тощо. Реквізит-ознака відбиває якісні властивості сутності і характеризує обставини господарського процесу.
Економічний показник - це інформаційна сукупність з мінімальним складом реквізитів-основ та реквізитів-ознак, достатнім для створення елементарного документа (документорядка). Показник характеризує економічний об’єкт з кількісного і якісного боку, наприклад, «Кількість матеріалу певного виду, що надійшла від деякого постачальника на склад підприємства».
Документ (масив даних) - набір взаємопов’язаних даних однієї форми. Прикладом масиву даних є сукупність даних про надходження матеріалів на підприємство від постачальників.
Інформаційний потік - сукупність документів (масивів даних), що стосуються однієї й тієї самої ділянки управлінської роботи.
Інформаційна база - це сукупність інформації, що певним чином організовується, зберігається та контролюється, зафіксованої на носіях ІС. Ця інформація відбиває стан керованого об’єкта і зовнішнього середовища.
Фізичний підхід розуміє виділення структурних одиниць даних залежно від носія даних та способу їх фіксації (одиниці названі у порядку укрупнення): символ поле агрегат даних запис файл база даних.
Поле - поєднання символів, яке приводить до створення мінімального семантичного елемента файлу (рік, цех).
Агрегат даних - пойменована сукупність двох або більше полів, яка має самостійний зміст (наприклад, адреса).
Запис - сукупність полів, об’єднаних за змістовним принципом, яка є об’єктом та результатом одного кроку обробки даних (наприклад, відомості про робітника).
Файл - пойменована сукупність записів для об’єктів одного типу. Прикладом файлу можуть слугувати відомості про усіх робітників підприємства.
База даних - пойменована сукупність фзаємопов’язаних файлів з мінімальною надмірністю, яка призначена для одночасного використання багатьма користувачами.
Класифікація - це поділ множини об’єктів на частини за їх подібністю або різницею згідно з прийнятими методами. Класифікатор являє собою документ, що містить систематизований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань або об’єктів класифікації. Класифікаційне угруповання - це частина об’єктів, яка виділена під час класифікації. Система класифікації об’єднує сукупність методів і правил класифікації та їхній результат.
Розрізняють два основні методи класифікації інформації:
Ієрархічний метод класифікації полягає у послідовному розділюванні множини об’єктів на підпорядковані (залежні) класифікаційні угруповання (рис. 1.1). Ієрархічна класифікація характеризується логічністю, простотою її побудови та зручністю оброблення. Недоліками цієї системи є жорсткість структури, необхідність у великому резерві місткості для введення нових ознак, що призводить до слабкої заповненості структури класифікатора.
Фасетний метод класифікації передбачає паралельне розділювання множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання щоразу з використанням однієї з обраних ознак (рис. 1.2). Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасету, що являє собою список значень зазначеної ознаки. Наприклад, ознака «освіта» містить такий список значень: середня, середня спеціальна, вища. Фасетна система класифікації може бути подана переліком незалежних фасетів (списків), які містять значення ознак класифікації. Опис об’єктів класифікації відбувається у кожній конкретній задачі на основі задання фасетної формули, яка утворюється з послідовності ознак класифікації, використовуваних у задачі. Перевагами фасетного методу є гнучкість структури, пристосованість до змінюваних умов управління. Але цей метод може не повно використовувати місткості через відсутність практичного застосування багатьох з можливих сполучень ознак.
Кодування інформації - це процес позначення множини об’єктів або повідомлень набором символів заданого алфавіту на основі сукупності певних правил. Код - знак або сукупність знаків, узятих для позначення класифікаційного угруповання об’єкта.
Найчастіше використовуються такі методи кодування:
У разі використання порядкового методу коди об’єктів утворюються з чисел натурального ряду. Порядковий метод застосовується для кодування одноознакових, сталих та малозначних номенклатур, як-от: категорії персоналу, статті витрат тощо.
Серійно-порядковий метод використовується для об’єктів з двома ознаками і передбачає розділення первинної множини об’єктів на декілька підмножин за одною ознакою та призначення серії номерів кожній підмножині. Цей метод може застосовуватись для кодування за алфавітом, наприклад, прізвищ студентів, з присвоєнням послідовних номерів з одної серії прізвищам, що починаються на однакову літеру.
Послідовний метод кодування - це утворювання коду класифікаційного угруповання або об’єкта класифікації з використанням кодів послідовно розташованих підпорядкованих угруповань, отриманих за допомогою ієрархічного методу класифікації.
Паралельний метод кодування - це утворювання коду класифікаційного угруповання або об’єкта класифікації з використанням кодів незалежних угруповань, отриманих за допомогою фасетного методу класифікації.
Послідовний та паралельний методи використовуються для кодування об’єктів, що характеризуються декількома ознаками і класифікуються за ієрархічним або фасетним методом.
Інформаційна база - сукупність певним чином організовуваної, збережуваної та контрольованої інформації, зафіксованої на носіях ІС. Ця інформація відбиває стан керованого об’єкта і зовнішнього середовища.
Позамашинна інформаційна база - це частина інформаційної бази ІС, яка являє собою сукупність документів, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.
У процесі створення позамашинної інформаційної бази комп’ютерної системи виконуються такі дії: формалізація даних; вибір форм первинних документів та машинних носіїв; вибір способів та засобів фіксування даних у первинних документах і на машинних носіях; розробка форм вихідних документів; визначення та розробка логічної структури бази даних; вибір системи керування базою даних (СКБД); організація раціонального документообігу і т. ін.
Система документації може включати уніфіковані та унікальні форми документів.
Уніфікована система документації розглядається за своїм складом як комплекс взаємопов’язаних форм документів, процесів і правил документування даних і документообігу, які відповідають єдиним правилам і вимогам, а за змістом як засіб реалізації інформаційних процесів для документованого обміну даними, що мають нормативно-правову основу при управлінні економікою.
Створення уніфікованих форм документів здійснюється з дотриманням таких принципів:
На даний час діє понад двадцять загальнодержавних уніфікованих систем документації, кожна з яких визначається державним стандартом. Основні держстандарти, що регулюють розроблення уніфікованої системи документації:
Для конкретних ІС можуть розроблятися унікальні (власні) форми внутрішньої документації, які задовольняють певні специфічні умови користувачів.
Форма первинного документа зазвичай складається з трьох зон:
Порядок формування форм первинних документів передбачає виконання дій:
В результаті розв’язання задачі розраховуються результатні показники, які потрібно видати на матеріальний носій у вигляді, зручному для користувача.
Результатний документ, що використовується для процесів управління, має відповідати таким вимогам:
Форма результатного документа зазвичай складається з трьох зон:
Проектування форм документів результатної інформації виконується у такій послідовності:
Машинна інформаційна база - частина інформаційної бази ІС, що являє собою сукупність інформаційних файлів, які зберігаються в пам’яті ЕОМ та на магнітних носіях.
Машинна інформаційна база складається з інформаційних файлів, які можуть бути організовані у вигляді окремих незалежних між собою, локальних інформаційних файлів чи у вигляді бази даних (БД), тобто інтегрованої сукупності пов’язаних між собою файлів, якими керує система керування базами даних (СКБД).
Файл - це ідентифікована сукупність логічно пов’язаних між собою даних, які містяться поза програмою у зовнішній пам’яті і доступні програмі за допомогою спеціальних операцій.
Перевагами використання баз даних та автоматизованих банків даних (АБД) порівняно з системами незалежних файлів є такі:
Автоматизований банк даних - це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку і видачі даних.
Компонентами АБД є база даних, СКБД, словник даних, мовні засоби, технічні та організаційні засоби.
База даних - поіменована структурована сукупність взаємопов’язаних даних, які характеризують окрему предметну область і перебувають під керуванням СКБД.
База даних являє собою інтегроване сховище даних, яке призначене для використання багатьма споживачами і забезпечення незалежності даних від прикладних програм.
Система керування базою даних (СКБД) - комплекс програмних і мовних засобів загального та спеціального призначення, необхідних для створення БД, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними й організації доступу до них різних користувачів чи прикладних програм в умовах чинної технології обробки даних.
Функції СКБД можна об’єднати у такі групи:
Словник даних містить відомості про джерело інформації, формати та взаємозв’язок між даними, відомості про частоту виникнення і характер використання даних, терміни коригування і осіб, відповідальних за це.
Мовні засоби призначені для опису даних та організації спілкування з користувачем АБД і об’єднують мови опису даних, мови спілкування з БД, інші мовні засоби.
До технічних засобів АБД належать процесори, пристрої вводу і виводу даних, запам’ятовуючі пристрої, модеми, канали зв’язку.
Організаційні засоби АБД охоплюють персонал, пов’язаний зі створенням і веденням БД, а також систему нормативно-технологічної і інструктивно-методичної документації з організації та експлуатації БД.
2.3. Етапи проектуваня баз даних
Проектування баз даних – це ітераційний, багатоетапний процес прийняття рішень в процесі аналізу інформаційонї моделі предметної області, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачів, синтезу логічних і фізичних структур даних, аналізу та обгрунтування вибору програмних і апаратних засобів.
Предметна область - частина реальної системи, що являє інтерес для даного дослідження. При проектуванні автоматизованих інформаційних систем предметна область відображається моделями даних декількох рівнів. Слід розрізняти повну предметну область (велике підприємство) і організаційну одиницю цієї предметної області, яка в свою чергу може являти свою предметну область. Інформація, необхідна для опису предметної області, залежить від реальної моделі і може включати відомості про персонал, заробітну плату, продукцію, обладнання, операції, тобто відомості про людей, предмети, події і поняття.
Етапи проектування баз даних пов’язані з багаторівневою організацією даних і включають:
2.4. Моделі даних
База даних підтримує певну модель даних. За допомогою моделі даних можуть бути подані об’єкти предметної області і взаємозв’язки між ними.
Модель даних – це сукупність структур даних і операцій їх оброблення.
Основні види моделей даних: єрархічна, сіткова, реляційна.
Єрархічна модель являє собою сукупність елементів, розташованих у порядку їх підпорядкування від загального до окремого у вигляді деревоподібної структури (перевернутої).
Основні поняття єрархічної структури: рівень, вузол і зв’язок. Вузол – це сукупність атрибутів даних, які описують деякий об’єкт. На схемі єрархічного дерева вузли подаються вершинами графа. Кожний вузол на нижчому рівні пов’язаний лише з одним вузлом, розташованим на вищому рівні. Єрархічне дерево має лише одну вершину, не підпорядковану жодній іншій вершині, і розташовану на найвищому – першому рівні. Існує лише один шлях від кореневого запису бази даних до кожного іншого запису.
У сітковій структурі також використовуються рівні, вузли і зв’язки, але кожний вузол може бути зв’язаний з будь-яким іншим вузлом.
Реляційна модель даних подає об’єкти і зв’язки між ними у вигляді таблиць, при цьому зв’язки також розглядаються як об’єкти. Всі рядки у таблиці повинні мати первинний ключ.
Кожна таблиця являє собою двовимірний масив і має такі властивості:
PAGE \* MERGEFORMAT 6
Х
Х1
j
Х12
Х11
Х13
Хj2
Хj1
Хj3
1-й рівень
2-й рівень
Рис. 2.1. Схема побудови ієрархічної системи класифікації
Х
Х1
Х2
Ф1
Х3
Хm
Хm-1
Фасети
Рис. 1.2. Схема побудови фасетної системи класифікації
Ф2
Ф3
Фr
ФR
…
…
…