Тема 2. Організація інформаційної бази ІС управління Економічна інформація та засоби її формалізован
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Тема 2. Організація інформаційної бази ІС управління
- Економічна інформація та засоби її формалізованого опису
- Структура економічної інформації
- Методи класифікації та кодування інформації
- Організація інформаційоної бази ІС
- Організація позамашинної інформаційної бази
- Організація машинної інформаційної бази. Поняття банку даних
- Етапи проектування баз даних
- Моделі даних.
1. Економічна інформація та засоби її формалізованого опису
1.1. Структура економічної інформації
Економічна інформація - це сукупність відомостей, пов’язаних з функціонуванням економіки та керуванням нею, тобто з плануванням, обліком, контролем, регулюванням, аналізом на економічних об’єктах, і які (відомості) можна фіксувати, передавати, перетворювати та зберігати.
Структура інформації визначає її будову, виділення у її складі окремих елементів. У контексті процесів керування економічними об’єктами виділяють логічну структуру інформації, а з погляду зберігання даних на носіях - фізичну структуру даних.
Для логічних структур інформації характерне таке виокремлення елементів даних у порядку їх агрегування: символ реквізит показник масив інформаційний потік інформаційна база.
Символ - елемент даних, який не має змісту; це елементарний сигнал інформації (літера, цифра, знак).
Реквізит (атрибут) - це інформаційна сукупність найнижчого рангу, яка не підлягає поділу на одиниці інформації. Реквізити бувають двох видів: реквізити-основи (реквізити-величини) та реквізити-ознаки. Реквізит-основа розкриває абсолютне або відносне значення реквізиту-ознаки. Реквізити-основи поділяються на кількісні, вартісні, проценти, питомі ваги тощо. Реквізит-ознака відбиває якісні властивості сутності і характеризує обставини господарського процесу.
Економічний показник - це інформаційна сукупність з мінімальним складом реквізитів-основ та реквізитів-ознак, достатнім для створення елементарного документа (документорядка). Показник характеризує економічний об’єкт з кількісного і якісного боку, наприклад, «Кількість матеріалу певного виду, що надійшла від деякого постачальника на склад підприємства».
Документ (масив даних) - набір взаємопов’язаних даних однієї форми. Прикладом масиву даних є сукупність даних про надходження матеріалів на підприємство від постачальників.
Інформаційний потік - сукупність документів (масивів даних), що стосуються однієї й тієї самої ділянки управлінської роботи.
Інформаційна база - це сукупність інформації, що певним чином організовується, зберігається та контролюється, зафіксованої на носіях ІС. Ця інформація відбиває стан керованого об’єкта і зовнішнього середовища.
Фізичний підхід розуміє виділення структурних одиниць даних залежно від носія даних та способу їх фіксації (одиниці названі у порядку укрупнення): символ поле агрегат даних запис файл база даних.
Поле - поєднання символів, яке приводить до створення мінімального семантичного елемента файлу (рік, цех).
Агрегат даних - пойменована сукупність двох або більше полів, яка має самостійний зміст (наприклад, адреса).
Запис - сукупність полів, об’єднаних за змістовним принципом, яка є об’єктом та результатом одного кроку обробки даних (наприклад, відомості про робітника).
Файл - пойменована сукупність записів для об’єктів одного типу. Прикладом файлу можуть слугувати відомості про усіх робітників підприємства.
База даних - пойменована сукупність фзаємопов’язаних файлів з мінімальною надмірністю, яка призначена для одночасного використання багатьма користувачами.
1.2. Методи класифікації та кодування інформації
Класифікація - це поділ множини об’єктів на частини за їх подібністю або різницею згідно з прийнятими методами. Класифікатор являє собою документ, що містить систематизований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань або об’єктів класифікації. Класифікаційне угруповання - це частина об’єктів, яка виділена під час класифікації. Система класифікації об’єднує сукупність методів і правил класифікації та їхній результат.
Розрізняють два основні методи класифікації інформації:
- ієрархічний;
- фасетний.
Ієрархічний метод класифікації полягає у послідовному розділюванні множини об’єктів на підпорядковані (залежні) класифікаційні угруповання (рис. 1.1). Ієрархічна класифікація характеризується логічністю, простотою її побудови та зручністю оброблення. Недоліками цієї системи є жорсткість структури, необхідність у великому резерві місткості для введення нових ознак, що призводить до слабкої заповненості структури класифікатора.
Фасетний метод класифікації передбачає паралельне розділювання множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання щоразу з використанням однієї з обраних ознак (рис. 1.2). Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасету, що являє собою список значень зазначеної ознаки. Наприклад, ознака «освіта» містить такий список значень: середня, середня спеціальна, вища. Фасетна система класифікації може бути подана переліком незалежних фасетів (списків), які містять значення ознак класифікації. Опис об’єктів класифікації відбувається у кожній конкретній задачі на основі задання фасетної формули, яка утворюється з послідовності ознак класифікації, використовуваних у задачі. Перевагами фасетного методу є гнучкість структури, пристосованість до змінюваних умов управління. Але цей метод може не повно використовувати місткості через відсутність практичного застосування багатьох з можливих сполучень ознак.
Кодування інформації - це процес позначення множини об’єктів або повідомлень набором символів заданого алфавіту на основі сукупності певних правил. Код - знак або сукупність знаків, узятих для позначення класифікаційного угруповання об’єкта.
Найчастіше використовуються такі методи кодування:
- порядковий;
- серійно-порядковий;
- послідовний;
- паралельний.
У разі використання порядкового методу коди об’єктів утворюються з чисел натурального ряду. Порядковий метод застосовується для кодування одноознакових, сталих та малозначних номенклатур, як-от: категорії персоналу, статті витрат тощо.
Серійно-порядковий метод використовується для об’єктів з двома ознаками і передбачає розділення первинної множини об’єктів на декілька підмножин за одною ознакою та призначення серії номерів кожній підмножині. Цей метод може застосовуватись для кодування за алфавітом, наприклад, прізвищ студентів, з присвоєнням послідовних номерів з одної серії прізвищам, що починаються на однакову літеру.
Послідовний метод кодування - це утворювання коду класифікаційного угруповання або об’єкта класифікації з використанням кодів послідовно розташованих підпорядкованих угруповань, отриманих за допомогою ієрархічного методу класифікації.
Паралельний метод кодування - це утворювання коду класифікаційного угруповання або об’єкта класифікації з використанням кодів незалежних угруповань, отриманих за допомогою фасетного методу класифікації.
Послідовний та паралельний методи використовуються для кодування об’єктів, що характеризуються декількома ознаками і класифікуються за ієрархічним або фасетним методом.
2. Організація інформаційоної бази ІС
2.1. Організація позамашинної інформаційної бази
Інформаційна база - сукупність певним чином організовуваної, збережуваної та контрольованої інформації, зафіксованої на носіях ІС. Ця інформація відбиває стан керованого об’єкта і зовнішнього середовища.
Позамашинна інформаційна база - це частина інформаційної бази ІС, яка являє собою сукупність документів, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.
У процесі створення позамашинної інформаційної бази комп’ютерної системи виконуються такі дії: формалізація даних; вибір форм первинних документів та машинних носіїв; вибір способів та засобів фіксування даних у первинних документах і на машинних носіях; розробка форм вихідних документів; визначення та розробка логічної структури бази даних; вибір системи керування базою даних (СКБД); організація раціонального документообігу і т. ін.
Система документації може включати уніфіковані та унікальні форми документів.
Уніфікована система документації розглядається за своїм складом як комплекс взаємопов’язаних форм документів, процесів і правил документування даних і документообігу, які відповідають єдиним правилам і вимогам, а за змістом як засіб реалізації інформаційних процесів для документованого обміну даними, що мають нормативно-правову основу при управлінні економікою.
Створення уніфікованих форм документів здійснюється з дотриманням таких принципів:
- скорочення кількості форм первинних документів для раціоналізації документообігу;
- застосування єдиних форм документів на різних рівнях управління;
- використання мінімальної кількості даних, які вводяться для розв’язування функціональних задач, а також виключення із документів розрахункових показників, які можна дістати при машинній обробці, і даних, які є в системі;
- одноразового вводу даних до комп’ютера та багаторазового їх використання;
- єдиної термінології для всієї системи первинної документації, яка забезпечує простоту і зручність при роботі користувача з документами.
На даний час діє понад двадцять загальнодержавних уніфікованих систем документації, кожна з яких визначається державним стандартом. Основні держстандарти, що регулюють розроблення уніфікованої системи документації:
- ГОСТ 6.10.1-88 «Уніфіковані системи документації. Основні положення»
- ГОСТ 6.10.5-87 «Уніфіковані системи документації. Вимоги щодо побудови формуляра-зразка», на підставі якого проектуються формуляри-зразки та уніфіковані на їх основі форми документів майже всіх уніфікованих систем документації. У формулярі-зразку встановлюються формати, розміри полів документів, вимоги щодо побудови конструкційної сітки, розташування реквізитів.
- ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» - стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (постанови, накази, положення, рішення, протоколи, акти), створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій.
Для конкретних ІС можуть розроблятися унікальні (власні) форми внутрішньої документації, які задовольняють певні специфічні умови користувачів.
Форма первинного документа зазвичай складається з трьох зон:
- Зона заголовку, що містить назву документа, дату складання, код форми, коди і назви однозначних реквізитів-ознак (таких, що мають одне значення у документі);
- Змістовна (основна) таблична зона, що містить багатозначні реквізити (такі, що мають багато значень у документі): довідкові реквізити-ознаки, групувальні реквізити-ознаки, реквізити-основи.
- Зона оформлення, що містить підписи посадових осіб.
Порядок формування форм первинних документів передбачає виконання дій:
- Визначення складу реквізитів документа.
- Класифікація реквізитів на однозначні і багатозначні; реквізити-ознаки і реквізити-основи; довідкові і групувальні; реквізити, що переносяться або не переносяться на машинні носії.
- Визначення логічної залежності реквізитів.
- Вибір форми первинного документа.
- Розміщення реквізитів на формі документа, відповідно до їх класифікації і логічної залежності. При цьому форма розбивається на окремі зони з виокремленням:
- довідково-групувальних ознак, сталих для даного документа, і розміщенням їх у правому верхньому куті форми;
- реквізитів, що мають бути введені в ЕОМ.
- За необхідності введення стовпців та рядків для запису контрольних чисел.
- Передбачення у проекті форми документа підписів відповідальних осіб.
- Визначення формату бланку уточненої форми документа згідно з розміром полів і вимогами стандартів.
В результаті розв’язання задачі розраховуються результатні показники, які потрібно видати на матеріальний носій у вигляді, зручному для користувача.
Результатний документ, що використовується для процесів управління, має відповідати таким вимогам:
- повнота інформації, тобто результатні документи мають містити в собі первинні (вхідні) і результатні (вихідні) показники;
- кількість результатних показників (підсумків) має відповідати кількості групувальних ознак;
- своєчасність надання інформації управлінському персоналу;
- достовірність результатної інформації;
- логічність побудови і зрозумілість тексту шапок документів.
Форма результатного документа зазвичай складається з трьох зон:
- Зона заголовку, що містить назву документа, дату складання, код форми, коди і назви однозначних реквізитів (таких, що мають одне значення у документі);
- Змістовна (основна) таблична зона, що містить багатозначні реквізити (такі, що мають багато значень у документі). До основної зони вносять рядки двох видів: докладні та підсумкові. У докладних рядках спочатку розміщують довідкові та групувальні реквізити-ознаки, потім реквізити-основи - первинні та результатні. Підсумкові рядки містять кількісні та вартісні підсумки за певними групувальними ознаками, результати виконання розрахунків.
- Зона оформлення, що містить підписи посадових осіб та дати.
Проектування форм документів результатної інформації виконується у такій послідовності:
- визначення переліку результатних реквізитів у документі;
- розподіл реквізитів на однозначні і багатозначні;
- класифікація реквізитів-ознак: на довідкові і групувальні; реквізитів-основ – на первинні і результатні, а результатних реквізитів-основ – за ступенем підсумку;
- розміщення однозначних довідкових реквізитів у зоні заголовку;
- розміщення в основній (табличній) зоні документа групувальних реквізитів-ознак у порядку убування старшинства;
- розміщення в основній (табличній) зоні документа реквізитів-основ у послідовності, зворотній порядку групувальних реквізитів-ознак (спочатку первинні, потім – результатні, серед результатних – розміщення їх у порядку зростання старшинства (ступеня) підсумку).
2.2. Організація машинної інформаційної бази. Поняття банку даних
Машинна інформаційна база - частина інформаційної бази ІС, що являє собою сукупність інформаційних файлів, які зберігаються в пам’яті ЕОМ та на магнітних носіях.
Машинна інформаційна база складається з інформаційних файлів, які можуть бути організовані у вигляді окремих незалежних між собою, локальних інформаційних файлів чи у вигляді бази даних (БД), тобто інтегрованої сукупності пов’язаних між собою файлів, якими керує система керування базами даних (СКБД).
Файл - це ідентифікована сукупність логічно пов’язаних між собою даних, які містяться поза програмою у зовнішній пам’яті і доступні програмі за допомогою спеціальних операцій.
Перевагами використання баз даних та автоматизованих банків даних (АБД) порівняно з системами незалежних файлів є такі:
- багаторазовість використання даних;
- економія витрат на створення й ведення інформаційного забезпечення;
- зменшення надлишковості даних;
- швидкість обробки не передбачених запитів до системи;
- простота і зручність внесення змін;
- логічна та фізична незалежність даних від прикладних програм;
- захист даних від несанкціонованого доступу;
- контроль цілісності даних.
Автоматизований банк даних - це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку і видачі даних.
Компонентами АБД є база даних, СКБД, словник даних, мовні засоби, технічні та організаційні засоби.
База даних - поіменована структурована сукупність взаємопов’язаних даних, які характеризують окрему предметну область і перебувають під керуванням СКБД.
База даних являє собою інтегроване сховище даних, яке призначене для використання багатьма споживачами і забезпечення незалежності даних від прикладних програм.
Система керування базою даних (СКБД) - комплекс програмних і мовних засобів загального та спеціального призначення, необхідних для створення БД, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними й організації доступу до них різних користувачів чи прикладних програм в умовах чинної технології обробки даних.
Функції СКБД можна об’єднати у такі групи:
- Керування даними - підготовка даних та їх контроль, занесення даних до бази, структуризація даних, забезпечення їх цілісності, секретності.
- Доступ до даних. Пошук і селекція даних, перетворення даних до форми, зручної для подальшого використання.
- Організація і ведення зв’язку з користувачем: ведення діалогу, видача діагностичних повідомлень про помилки в роботі з БД і т.ін.
Словник даних містить відомості про джерело інформації, формати та взаємозв’язок між даними, відомості про частоту виникнення і характер використання даних, терміни коригування і осіб, відповідальних за це.
Мовні засоби призначені для опису даних та організації спілкування з користувачем АБД і об’єднують мови опису даних, мови спілкування з БД, інші мовні засоби.
До технічних засобів АБД належать процесори, пристрої вводу і виводу даних, запам’ятовуючі пристрої, модеми, канали зв’язку.
Організаційні засоби АБД охоплюють персонал, пов’язаний зі створенням і веденням БД, а також систему нормативно-технологічної і інструктивно-методичної документації з організації та експлуатації БД.
2.3. Етапи проектуваня баз даних
Проектування баз даних – це ітераційний, багатоетапний процес прийняття рішень в процесі аналізу інформаційонї моделі предметної області, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачів, синтезу логічних і фізичних структур даних, аналізу та обгрунтування вибору програмних і апаратних засобів.
Предметна область - частина реальної системи, що являє інтерес для даного дослідження. При проектуванні автоматизованих інформаційних систем предметна область відображається моделями даних декількох рівнів. Слід розрізняти повну предметну область (велике підприємство) і організаційну одиницю цієї предметної області, яка в свою чергу може являти свою предметну область. Інформація, необхідна для опису предметної області, залежить від реальної моделі і може включати відомості про персонал, заробітну плату, продукцію, обладнання, операції, тобто відомості про людей, предмети, події і поняття.
Етапи проектування баз даних пов’язані з багаторівневою організацією даних і включають:
- Проектування БД на зовнішньому рівні. Передбачає вивчення всієї первинної і вихідної документації на об’єкті управління з погляду визначення того, які саме дані необхідно зберігати в базі даних.
- Інфологічне проектування. Передбачає розроблення інформаційно-логічної моделі предметної області, в якій виключено надлишковість даних, виділено ключові і неключові атрибути (реквізити), визначено зв’язки між атрибутами. Інфологічна модель відображає інформаційні особливості об’єкта управління з погляду людини-проектувальника.
- Даталогічне проектування. Передбачає розробку концептуальної моделі даних з урахуванням особливостей конкретної СКБД. Цей рівень подання даних орієнтований більше на комп’ютерну обробку і на програмістів.
- Внутрішнє проектування. Передбачає фізичне розміщення даних у пам’яті комп’ютера. На цьому рівні формується фізична модель БД, яка вміщує структури зберігання даних у пам’яті ЕОМ, включаючи опис форматів записів, порядок їх логічного або фізичного впорядкування, розміщення за типами пристроїв, а також характеристики і шляхи доступу до даних.
2.4. Моделі даних
База даних підтримує певну модель даних. За допомогою моделі даних можуть бути подані об’єкти предметної області і взаємозв’язки між ними.
Модель даних – це сукупність структур даних і операцій їх оброблення.
Основні види моделей даних: єрархічна, сіткова, реляційна.
Єрархічна модель являє собою сукупність елементів, розташованих у порядку їх підпорядкування від загального до окремого у вигляді деревоподібної структури (перевернутої).
Основні поняття єрархічної структури: рівень, вузол і зв’язок. Вузол – це сукупність атрибутів даних, які описують деякий об’єкт. На схемі єрархічного дерева вузли подаються вершинами графа. Кожний вузол на нижчому рівні пов’язаний лише з одним вузлом, розташованим на вищому рівні. Єрархічне дерево має лише одну вершину, не підпорядковану жодній іншій вершині, і розташовану на найвищому – першому рівні. Існує лише один шлях від кореневого запису бази даних до кожного іншого запису.
У сітковій структурі також використовуються рівні, вузли і зв’язки, але кожний вузол може бути зв’язаний з будь-яким іншим вузлом.
Реляційна модель даних подає об’єкти і зв’язки між ними у вигляді таблиць, при цьому зв’язки також розглядаються як об’єкти. Всі рядки у таблиці повинні мати первинний ключ.
Кожна таблиця являє собою двовимірний масив і має такі властивості:
- Кожний елемент таблиці відповідає одному елементу даних.
- Всі стовпці у таблиці однорідні, тобто всі елементи у стовпці мають однаковий тип і довжину.
- Кожний стовпець має унікальне ім’я.
- Однакові рядки у таблиці відсутні.
- Порядок розташування рядків і стовпців може бути довільним.
PAGE \* MERGEFORMAT 6
Х
Х1
j
Х12
Х11
Х13
Хj2
Хj1
Хj3
1-й рівень
2-й рівень
Рис. 2.1. Схема побудови ієрархічної системи класифікації
Х
Х1
Х2
Ф1
Х3
Хm
Хm-1
Фасети
Рис. 1.2. Схема побудови фасетної системи класифікації
Ф2
Ф3
Фr
ФR
…
…
…
2. гражданским процессом является одной из профилирующих юридических дисциплин
3. Методические рекомендации по подготовке и защите курсовых работ по учебной дисциплине Конституционн
4. Пусть радость плещется в глазахТемных как ночь
5. Дипломная работа- Инновационная привлекательность сельскохозяйственного производства Калужской области
6. 14. авторский смысловой перевод с татарского 1
7. Дипломная работа- Разработка подсистемы морфологического анализа информационной системы
8. Змінній d присвоїти дробову частину додатного числа x
9. тема отображающая принципы внутренней организации или функционирования определенные свойства или характе
10. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Терноп
11. Прикладная физика Семестр 3 Навчальна дисципліна ЭЛЕКТРИЧЕСТВО И МАГНЕТИЗМ
12. і З~ясуйте суть норманської і антинорманської теорії утворення Київської держави
13. на тему Стресс и его природа Исполнитель- Пешкина Вера Александровна
14. тема кровообращения Жалоб на боли в области сердца сердцебиение перебои в области сердца отеки одышку
15. ЛЕКЦИЯ 13 ЛЕКЦИЯ 13 МЕТОДЫ РЕШЕНИЯ УЧП Уравнение теплопроводности Рассмот
16. Сферы специализации полушарий мозга
17. На тему- Банки и их роли в рыночной экономики
18. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Київ ~2002 Дисертац
19. После снижения цены она стала стоить 680 рублей
20. Уголовно-правовая характеристика преступлений против половой свободы