Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лекційне заняття
Тема. Особливості застосування наочності та технічних засобів навчання на уроках математики у початковій школі.
Мета: ознайомити студентів із принципом наочності у навчанні на уроках математики, надати уявлення про засоби навчання, розглянути класифікацію видів наочних посібників та ознайомити з особливостями їх використання, розглянути можливості використання технічних засобів навчання на уроках математики в початковій школі; розвивати уважність, педагогічне мислення майбутніх вчителів; виховувати бажання до самовдосконалення педагогічних умінь.
Обладнання: презентація.
Основні поняття теми: засоби навчання математики, наочний посібник, натуральний наочний посібник, образотворчий наочний посібник, демонстраційний наочний посібник, індивідуальний наочний посібник, образний вид наочності, символічний вид наочності, екранний вид наочності, навчальні таблиці, таблиці-інструкції, таблиці, для розв’язування задачі, таблиці для усних обчислень; таблиці-довідники, педагогічний програмний засіб з математики.
Список рекомендованої літератури
План
Контрольні питання
Доброго дня! Тема лекції: «Особливості застосування наочності та ТЗН на уроках математики в початковій школі». Ми ознайомимося із засобами навчання, розглянемо класифікацію видів наочних посібників та ознайомити з особливостями їх використання, також ознайомимося з можливостями використання технічних засобів навчання на уроках математики в початковій школі.
Запишемо план заняття: принцип наочності в навчанні, засоби навчання, види наочних посібників, особливості використання наочних посібників, ТЗН, їх застосування на уроках математики (Слайд 2).
Список рекомендованої літератури включає себе декілька навчальних посібників та статтю з даної теми. Повний список літератури отримаєте після пари в електронному вигляді.
Сьогодні я розпочну нашу лекцію із слів Конфуція: «Я чую і забуваю. Я бачу і запам’ятовую. Я дію і розумію» (Слайд 3).
Чи погоджуєтеся ви з цим висловом? Тобто ще у 500 роках до н.е. було зрозуміло, що найкраще людина запам’ятовує ту інформацію, яку бачить наочно. У більшості людей найбільшу чутливість мають органи зору, які «пропускають» в мозок майже в 5 разів більше інформації, ніж органи слуху, і майже в 13 разів більше, ніж тактильні органи. За допомогою зору людина отримує від 80 до 90% інформації. Сутність принципу можна передати висловом: «краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Але не дивлячись на те, що принцип наочності використовується з давніх часів, його теоретичне обґрунтування отримано порівняно недавно. Давайте трохи пограємо, на слайді буде зображений педагог, ви будете називати його, а я буду казати що він зробив стосовно принципу наочності (Слайд 4-7). Обґрунтував принцип наочності Ян Амос Коменський. Він стверджував, що необхідно здобувати мудрість не з книг, а з неба, землі, дубів і буків, а якщо ми маємо намір передавати учням істинні й достовірні знання, то повинні навчати за допомогою особистого спостереження і чуттєвої наочності.
Слідом за Я.А. Коменським велику увагу принципу наочності приділив Жан-Жак Руссо (1712 - 1778). Все має бути представлено для сприйняття дитини з максимальною наочністю. На його думку, наочність – це сама природа, життєві факти, з якими дитина знайомиться безпосередньо.
Йоганн Генріх Песталоцці (1746 – 1827) вважав, що без застосування наочності не можливо домогтися правильних уявлень про навколишній світ, неможливо розвивати мислення і мовлення дитини.
Костянтин Дмитрович Ушинський сформулював ряд цінних порад і вказівок, вимагав конкретизувати математичні поняття, вказував, що навчання повинно будуватися на живому спогляданні, на конкретних образах з додержанням принципу від конкретного до абстрактного. Основними засобами навчання він вважав предмети з натури, моделі, малюнки, що відображають предмети. Він зазначав: «Нехай діти вимірюють клас, усі двері, вікна, нехай перелічують сторінки своїх підручників і зошитів і про все це складають свої задачі, які поступово ускладнюватимуться, але ніколи не втрачатимуть свого практичного наочного характеру».
К.Д. Ушинський зазначав, що дитина мислить образами, звуками, фарбами, відчуттями, звідси необхідність наочного навчання, яка будується не на абстрактних уявленнях і словах, а на конкретних образах, безпосередньо сприйнятих дитиною.
Отже, коротко запишемо перше питання: принцип наочності в навчанні. Обґрунтував принцип наочності Ян Амос Коменський. Велику увагу вивченню приділяли Жан-Жак Руссо, Йоганн Генріх Песталоцці, Костянтин Дмитрович Ушинський. Принцип наочності в навчанні вважається похідним від принципу доступності: чим насиченішим є унаочнення уроку математики, тим доступнішим буде пояснення нового матеріалу.
Наочні засоби особливо важливі, тому що при вивченні математики потрібно досягнення більш високого ступеня абстракції, ніж при навчанні іншим предметам. При правильному застосуванні наочних засобів розвивається абстрактне та логічне мислення молодшого школяра, правильне математичне мовлення, формуються чіткі просторові та кількісні уявлення, змістові поняття, наочні засоби активізують учнів, допомагають зосередити увагу і тим самим сприяють міцному засвоєнню матеріалу (Слайд 8-9).
Вивчаючи математику в початкових класах, молодші школярі засвоюють ряд складних понять: поняття числа, арифметичних дій, законів арифметичних дій, поняття рівності, нерівності та інші, які пов'язані з духовним, абстрактним мисленням учнів. До його розвитку, до утворення загальних математичних понять треба йти, відштовхуючись від наочного навчання, яке спирається на сприйняття і відчуття.
Методично правильно побудоване навчання математики повинно починатися з конкретного і поступово переходити до абстрактних висновків. Переходу від сприймання конкретного до абстрактного і навпаки сприяють засоби навчання.
Під засобами навчання математики розуміють сукупність об’єктів будь-якої природи, кожний з яких повністю або частково замінює поняття, яке вивчається, дає нову інформацію про нього.
На уроках математики в початкових класах використовуються різні засоби навчання. Запишемо, засоби навчання:
Із цього переліку ми детальніше зупинимось на навчальних наочних посібниках та технічних засобах навчання.
Навчальні наочні посібники поділяють на: натуральні та образотворчі (Слайд 11).
До натуральних наочних посібників належать: зошити, олівці, палички, кубики, тощо.
Серед образотворчих наочних посібників виділяють:
Щодо використання наочні посібники поділяють на: демонстраційні та індивідуальні (Слайд 13). Демонстраційними користується відразу весь клас. Індивідуальними користується кожен учень окремо. Як ви думаєте ці посібники відрізняються за змістом? Часто демонстраційні та індивідуальні посібники бувають однаковими за змістом і відрізняються лише розмірами.
Детальніше розглянемо демонстраційні посібники, зверніть на них увагу, особливо на таблиці. Запишемо, демонстраційні посібники:
Важливим засобом наочності в процесі вивчення математики є таблиці. За метою застосування вони різноманітні. Запишемо: навчальні таблиці (для формування математичних понять і закономірностей); таблиці-інструкції, таблиці, для розв’язування задачі, таблиці для усних обчислень; таблиці-довідники (Слайд 15). Окремі з них мають не одну, а кілька цілей. Розглянемо наприклад, таку таблицю.
Таблиця 1 служить для розкриття взаємозалежності між результатом і компонентами дії множення (Слайд 16). Учням пропонують: розглянути запис і прочитати, як називаються числа при множенні; дати відповідь на поставлене запитання; навести власні приклади; з кожного прикладу на множення скласти і записати два приклади на ділення.
Ознайомлення з властивістю множення суми на число можна провести за таблицею 2 (Слайд 17). У кожному рядку 4 білих і 2 чорних трикутники. Скільки всього трикутників на малюнку? (У кожному рядку 6 трикутників, а таких рядків 3. 6 помножити на 3, буде 18). Як по-іншому можна дізнатися, скільки трикутників на малюнку? (Спочатку дізнаємося, скільки білих трикутників на малюнку. В кожному рядку 4 білих трикутники, а таких рядів 3. 4 помножити на 3, буде 12. Потім дізнаємося, скільки чорних трикутників. У кожному рядку 2 чорних трикутники, а таких рядків 3. 2 помножити на З, буде 6. 12 і 6, буде 18). Як можна помножити суму на число?
Таблиці-інструкції — це алгоритми виконання арифметичних дій, пам'ятки для розв'язування текстових задач. Багато таблиць використовується для ілюстрації змісту задач за допомогою малюнка. (Слайд 18).
Таблиця 4 призначена для усних обчислень (Слайд 19).
До таблиць-довідників належать таблиці, в яких відображені середні маси фруктів, овочів, тривалість життя рослин і тварин, швидкості різних видів транспорту, середня норма витрат пального для деяких автомобілів на 100 км шляху, продуктивність праці машин і механізмів. У таких таблицях можуть бути зображені або названі предмети з числовими характеристиками. Дані цих таблиць учні використовують для складання текстових задач (Слайд 20).
Отже, як ви побачили знання видів наочних посібників дає змогу вчителеві правильно їх добирати і ефективно використовувати під час навчання. Пригадайте які види наочних посібників ми записали? Проте потрібно пам’ятати, що наочність не самоціль а допоміжний засіб навчання. Тому не слід зловживати застосуванням наочності, бо це гальмує активність учнів і затримує розвиток їх логічного та абстрактного мислення. Тому треба уникати двох крайностей: ігнорування наочності і надмірного її застосування.
У процесі навчання наочні посібники використовуються по-різному, запишемо, використання наочних посібників: для ознайомлення з новим матеріалом, закріплення ЗУН, перевірки засвоєння ЗУН.
Зверніть увагу, на те, що коли наочний посібник виступає як джерело знань, він особливо повинен підкреслювати істотне – те, що є основою для узагальнення, а також показувати неістотне. Наприклад, моделі прямокутників треба взяти різних розмірів – це дає можливість дітям побачити, що рівність протилежних сторін є загальна властивість будь-яких прямокутників, вона не залежить від довжини його сторін.
Ознайомлюючи з новим матеріалом, вчитель часто використовує наочний посібник для конкретизації нових знань. У цьому разі він виступає як ілюстрація словесних пояснень. Запишемо, наочний посібник може виступати для конкретизації нових знань. Наприклад, допомагаючи дітям у пошуках розв’язку задачі, вчитель робить схематичний малюнок або креслення до задачі; пояснюючи прийом обчислення, супроводить пояснення діями з предметами і відповідними записами. Запишемо, що при цьому важливо використати наочний посібник своєчасно, ілюструючи суть пояснення, залучаючи до роботи з посібником і пояснення самих учнів. Під час розкриття прийому обчислення, вимірювання, розв’язування задачі треба особливо чітко показувати рух (додати – присунути, відняти – відсунути).
Супроводячи пояснення малюнком і математичними записами на дошці, вчитель не лише полегшує сприймання матеріалу дітьми, а й одночасно показує зразок виконання роботи в зошитах. Пояснення вчителя на дошці – є прикладом, тому виконувати креслення і записи треба красиво і грамотно.
Під час ознайомлення з новим матеріалом і особливо під час закріплення знань і умінь, треба так організувати роботу з наочними посібниками, щоб учні самостійно оперували ними і супроводили дії відповідними поясненнями. При ознайомленні з новим матеріалом і при закріпленні ЗУН учні мають самостійно оперувати наочними посібниками і пояснювати свої дії. Якість засвоєння матеріалу в цих випадках значно підвищується, бо в роботу включаються різні аналізатори. Запишіть, що учитель повинен заохочувати дітей до використання наочних засобів під час самостійної роботи.
На етапі закріплення ЗУН широко використовують для різноманітних вправ довідкові таблиці, таблиці для усної лічби, малюнки, схеми, креслення для складання задач дітьми.
Наочні посібники іноді використовують для перевірки знань, умінь учнів. Наприклад, використовуючи роздавальний матеріал (картки з відрізками, многокутниками), учитель перевіряє уміння вимірювати довжину відрізків, площу і периметр многокутників тощо.
Запишемо, найбільше унаочнення потрібно при вивченні нового матеріалу, при закріпленні і повторенні – лише частково. З невстигаючими учнями унаочнення треба використовувати частіше.
Інколи ми можемо бачити, що наочність застосовується неправильно, наприклад: першокласника навчають вибирати арифметичні дії (додавання або віднімання) під час розв’язування арифметичних задач. Учитель використовує для цього картинку, на якій намальовано пташок, що сидять на гілці, і пташок, які підлітають до них (або, навпаки, відлітають від них). Учень, спостерігаючи цю картину, знаходить відповідь задачі простим перелічуванням, не виконуючи жодної арифметичної дії над числами. Наочність використана в цьому випадку, не лише допомагає, але й навпаки, затримує формування уміння розв’язувати задачі, тобто вибирати дію над числами, заданими в умові.
У процесі навчання важливо своєчасно переходити від образної до символічної наочності. Наприклад, якщо спочатку при ознайомленні з розв’язанням задач нового виду зміст задачі ілюструють діями з предметами, то пізніше досить записати задачу коротко. Роль символічної наочності зростає із зростанням у дітей математичних знань, вона стає основним засобом наочного навчання математики.
Щоб наочні посібники відповідало своєму призначенню, слід ставити такі вимоги:
Отже, неправильно підібране наочне приладдя не допомагатиме, а заважатиме роботі. Який ми можемо зробити з цього висновок? Ми можемо зробити висновок, що наочні посібники треба вміло застосовувати під час уроку. При надмірному унаочненні робота схожа на гру, учень бавиться, не напружуючи думки. Таке унаочнення втрачає свою доцільність, воно гальмує розумовий розвиток учнів. У свою чергу при правильному застосування наочні посібники дають змогу урізноманітнити навчальний процес, зробити його більш цікавим, захоплюючим, ефективно організувати як колективну, так і індивідуальну роботу.
Вчитель який володіє високим рівнем знань та педагогічної майстерності завжди зможе правильно та ефективно використати будь-який наочних посібник будь то таблиця або педагогічний програмний засіб. Тож поки ми навчаємося в університеті у нас є час багато побачити на практиці, спілкуватися з досвідченими викладачами, тож давайте не втрачати такого шансу і намагатися кожного дня удосконалювати свої педагогічні уміння.
Використання ТЗН на уроках математики дає змогу поєднати обчислювальні можливості у процесі дослідження математичних явищ з графічним поданням інформації. Запишемо, використання ТЗН допомагає вирішити проблему дефіциту рухливої наочності, дає змогу зацікавити учня та полегшити засвоєння матеріалу.
При використанні ТЗН зберігаються всі основні етапи уроку математики. Давайте їх пригадаємо. (І. Організаційний момент. ІІ. Контроль, корекція та закріплення знань учнів (перевірка домашньої роботи; опитування учнів та усні обчислення). ІІІ. Опрацювання нового матеріалу (підготовка до вивчення нового матеріалу (актуалізація знань, повідомлення теми і мотивація), вивчення нового матеріалу та первинне закріплення, фізкультхвилинка). IV. Закріплення та узагальнення знань учнів. V. Підсумок уроку).
Давайте разом спробуємо визначити, як вчитель може застосовувати ТЗН у своїй
ТЗН розкривають перед вчителем великі можливості для:
Педагогічний програмний засіб – це дидактичний засіб, призначений для часткової або повної автоматизації процесу навчання за допомогою застосування комп’ютерної техніки.
Розглянемо деякі педагогічні програмні засоби, які вчитель початкових класів може застосовувати у своїй діяльності на уроках математики.
Педагогічні програмні засоби серії «Нова Школа»: «Математика, 1 клас», «Математика, 2 клас», «Математика, 3 клас», «Математика, 4 клас» розроблені відповідно до програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів. «Бджілка Жу-Жу. Зачаровані числа». «Арифметика-малятко». «Петрик. Лісові пригоди». «Петрик. Канікули в бабусі». «Петрик. Загадкові острови».
Отже, слід сказати, що робота з ТЗН дає певні результати в тому разі, якщо проводити її систематично. Якщо вчитель послідовно, творчо, ускладнюючи завдання, використовуватиме ТЗН, починаючи з перших днів навчання дитини в школі, то в підсумку це дасть позитивний вплив на розвиток математичних здібностей учнів.
Практичне заняття
Тема. Лекція як основна форма викладання методики математики у вищій школі.
Мета: поглибити знання з методики навчання у вищій школі, формувати вміння будувати методично досконалу лекцію з методики викладання математики, навички відбору навчального матеріалу, визначити критерії якісної лекції у вищій школі; розвивати увагу, вміння аналізувати й синтезувати навчальний матеріал, здатність результативно та оперативно працювати в колектив; виховувати повагу до праці викладача.
Обладнання: презентація, відеоролик, картки для самостійної роботи, ватман, канцелярські приналежності.
Основні поняття теми: лекція, науковість, доступність, проблемність, структура лекції, бінарна лекція, проблемна лекція, лекція-візуалізація, інформаційна лекція, професійні якості викладача, аудиторія, контроль.
Змістово-пошуковий міні-модуль
Список рекомендованої літератури
Контрольно-смисловий міні-модуль
Хід практичного заняття
І. Організаційний момент, мотивація
- Доброго дня, шановні! Тема практичного заняття: «Лекція як основна форма викладання методики математики у вищій школі». Сьогодні ми поглибимо знання з методики навчання у вищій школі, будемо формувати вміння будувати методично досконалу лекцію з методики викладання математики, будемо вчитися відбирати навчальний матеріал та розвиватимемо вміння працювати в команді.
- Що означає термін лекція? Цей термін веде походження від латинського "lectio", що у перекладі означає читання, а похідне "lector" – читець (Слайд 2). Таке значення обумовлено тим, що спочатку у Давній Греції, Давньому Римі, а потім і в університетах середньовічної Європи основною формою роботи викладача було коментоване читання текстів книг. На сьогодні порівняно із Середньовіччям термін «лекція» набув дещо іншого значення.
ІІ. Теоретичний блок
Не треба довго переконувати в тому, що успіх лекції на 90% залежить від того, наскільки вдало вона підготовлена. Часто підготовчий етап займає в кілька разів більше часу, ніж саме читання лекції. Досвідченому викладачеві відомо, що починати підготовку до лекції слід набагато раніше, ніж вона з’явиться у розкладі занять.
Під час лекції відбувається процес самовдосконалення студентів. Особистість виховується особистістю. Можемо виокремити: доброзичливий тон, позитивне налаштування, повага до студента як до особистості, уникнення зверхності, високий рівень професіоналізму. Зовнішність лектора, охайність, дотримання вимог офіційно-ділового спілкування, манера поведінки, жести (виконують інформативну функцію, додаткову), мова (виконує основну функцію), міміка.
Чи допомагає Вам у процесі навчання конспектування? Які труднощі при цьому у вас виникають? Які особливості конспектування з допомогою комп’ютера ?
Як ви думаєте, лекція належить до монологічного чи діалогічного мовлення? Обґрунтуйте свою думку.
Обґрунтуйте свою позицію у питанні вільного відвідування лекцій студентами.
ІІІ. Практичний блок
«Лекція з методики викладання математики – найкращий спосіб подачі та засвоєння теоретичної інформації.»
«Лекція – сухий виклад матеріалу, деякі студенти просто механічно фіксують інформацію. Наведіть аргументи, обґрунтовуючи кожну позицію?» (Слайд 8).
IV. Творчий блок
V. Підсумок практичного заняття
– Практичне заняття добігає кінця, сьогодні ми розібрали одну із найважливіших тем цього курсу. Давайте проведемо рефлексію нашої діяльності. На якому етапі було найбільш цікаво працювати? Який матеріал був незрозумілим, складним для запам’ятовування? Хто сьогодні найбільше працював і заслуговує на найвищий бал? Хто працював найменше? Чому так?