Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (м.ОДЕСА) імені К.Д.УШИНСЬКОГО
АНДРАСЯН АНЖЕЛА ЛЬВІВНА
УДК:371.911 + 372.212.3+78.06
МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВАДАМИ ЗОРУ
13.00.03 –корекційна педагогіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Одеса - 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) імені К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор
Шеремет Борис Григорович
Південноукраїнський державний
педагогічний університет (м.Одеса)
імені К.Д.Ушинського,
завідувач кафедри дефектології та фізичної
реабілітації
Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор
Сердюченко Віра Іванівна
Синьова Євгенія Павлівна
Національний педагогічний університет
імені М.П.Драгоманова
завідувач кафедри тифлопедагогіки
Провідна установа: Слов’янський державний педагогічний
університет, кафедра теоретичних, методичних
основ фізичного виховання і реабілітації,
Міністерство освіти і науки України,
м.Слов’янськ
Захист дисертації відбудеться 25.02.2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) імені К.Д.Ушинського за адресою: 65029, м.Одеса, вул..Ніщинського, 1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) імені К.Д.Ушинського за адресою: 65091, м.Одеса, вул.. Старопортофранківська, 26.
Автореферат розісланий 15.01.2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.С.Трифонова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Проблема інвалідів дитинства, до яких відноситься і діти з вадами зору, є однією з актуальних соціальних проблем нашого суспільства (В.І.Бондар, Л.С.Вавіна, О.В.Киричук, С.О.Покутнєва). Це зумовлено тим, що Україною визнано конвенцію ООН про права дитини і Всесвітню декларацію про забезпечення захисту і розвитку дітей, що зумовило підвищення уваги громадськості до проблем дітей-інвалідів, підкресливши важливість створення умов їхньої інтеграції в систему сучасних взаємин. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті вказує на необхідність удосконалення системи освіти для дітей з вадами психофізичного розвитку, забезпечення їм повноцінного проживання і соціального захисту.
Проблема розвитку, навчання і виховання дітей з вадами зору була предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних учених ( В.М.Акімушкін, В.І.Беліцька, В.А.Белмер, Л.С.Вавіна, А.П.Велицький, Т.П.Головіна, В.П.Єрмаков, М.І.Немцова, А.А.Крогіус, І.С.Моргуліс, А.Г.Литвак, Б.В.Сермеєв, С.А.Покутева, Л.І.Солнцева, R.F.Gromer, C.K.Miller, L.Higgins, B.Stephens та ін.). Як свідчать дослідження, роль зору в життєдіяльності людини дуже велика. Через орган зору людина отримує 90% усієї інформації. З допомогою зору впізнаються основні ознаки, що характеризують предметний світ: колір, форма, величина, об’єм. Завдяки зору встановлюються просторові відношення між предметами, оцінюються відстань, напрямок, сприймається перспектива. Зір відіграє значну роль у формуванні предметного значення слів і граматичних категорій, які вживаються дітьми в мовленні, в розвитку в них образного мислення. Саме тому підготовка дітей з вадами зору до наступної інтеграції в суспільство повинна започатковуватись уже в дошкільному віці.
Останнім часом значно зросли інтелектуальні навантаження в дошкільних закладах, що особливо негативно позначилися на дітях з вадами зору. Це призвело до підвищення їхньої втомлюваності, збільшення кількості соматичних захворювань і стійкого їхнього небажання оволодівати процесом пізнання загалом.
Учені (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв та ін.) уважають, що найсприятливішим ґрунтом для розвитку компенсаторних пристосувань у дітей з різними дефектами, служить виконання будь-якої діяльності. Не змінюючи своєї суті, зберігаючи основні форми (гра, навчання, праця), діяльність як прояв внутрішньої і зовнішньої (психічної і фізичної) активності людини при глибоких вадах зору набуває додаткової компенсаторної функції. Раннє включення дітей з вадами зору в пізнавальну діяльність сприяє корекції і компенсації у них порушених функцій.
Роль музики в коригуючій діяльності вивчалася вченими в різних галузях науки: медицині, психології, педагогіці. Так, учені (В.А. Феоктистова, С.І. Пекіна та ін.) відзначають, що особливо виражене компенсаторне і коригуючо-виховне значення відіграє музично-ігрова діяльність. Водночас проведений аналіз педагогічної літератури засвідчив, що відсутні дослідження, в яких з коригуючо-розвивальною метою використовувалися б музично-дидактичні ігри, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: “Музично-дидактичні ігри як засіб активізації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з вадами зору”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського “Фізична і психічна реабілітація аномальних дітей у спеціальних дитячих закладах” (№ 0197000853). Дослідження виконане відповідно до основних напрямів Національної програми “Діти України” в галузі корекційної педагогіки, психології, теорії і методики фізичного виховання. Тема затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) імені К.Д. Ушинького (протокол № 4 від 25 листопада 1999 року) та закоординована Радою з координації АПН України (протокол №1 від 26 січня 2000 року). Автором досліджувалася проблема активізації пізнавальної діяльності старших дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор.
Мета дослідження - розробити, теоретично обгрунтувати та експериментально апробувати методику і педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор.
Завдання дослідження:
1. Уточнити і науково обґрунтувати сутність понять ”пізнавальна діяльність”, ”активізація пізнавальної діяльності”, “вади зору”.
. Вивчити особливості розвитку пізнавальних процесів, психомоторики і емоційних станів у старших дошкільників з вадами зору.
. Визначити показники і педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності старших дошкільників з вадами зору.
. Розробити й апробувати експериментальну методику коригуючо –розвивальної роботи з активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично –дидактичних ігор.
Обєкт дослідження –пізнавальна діяльність дітей дошкільного віку з вадами зору.
Предмет дослідження –процес активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично –дидактичних ігор.
Гіпотеза дослідження –активізація пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку з вадами зору в процесі музично –дидактичних ігор буде відбуватись ефективно, якщо забезпечити такі педагогічні умови:
Методологічними засадами дослідження виступили положення: теорії пізнання щодо єдності чуттєвого, емоційного і раціонального у сприйманні дійсності; психології про провідний вид діяльності; теорії гри, її зв’язку з пізнавальною діяльністю; взаємозв’язок різних видів діяльності; спеціальної педагогіки і психології про особливості розвитку дітей з вадами зору; законодавчі акти щодо дошкільної освіти в Україні.
Теоретичні засади дослідження становлять праці психологів і педагогів про дієвий підхід до розвитку особистості ( Л.С.Виготський, В.В.Давидов, П.Я.Гальперін, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, М.С.Каган, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн та ін.); музично-естетичне виховання дошкільників ( С.Пекіна, Т.А.Білоус, Л.С.Брусиловський, Н.О.Ветлугіна, Л.А.Волович, А.Ф.Гребньов, Т.Н.Іванова, Л.Куненко, Т.П.Ломова, В.П.Матоніс, І.С.Моргуліс, О.Н.Сорокіна, В.А.Феоктистова та ін.); розвиток психомоторики у дошкільників з вадами зору (А.Жичкина, А.М. Жихарев, В.П.Жохов, І.А. Кормакова, Л.І.Плаксина, В.І.Сердюченко, Б.В.Сермеєв, Л.Б.Самбикін та ін.); ігрову діяльність (Н.П.Анікеєва, І.Е.Берлянд, Д.Б.Ельконін, Д.Кеппер, Я.Лернер, Є.А.Покровський, А.С.Співаковська та ін.) дітей.
Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення наукової і методичної літератури щодо корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми з вадами зору; емпіричні: спостереження, бесіди з батьками та вихователями, діагностичне обстеження рівня розвитку пізнавальної діяльності та емоційного стану; педагогічний експеримент ( діагностичний, формуючий), що дозволив здійснити перевірку ефективності запропонованої технології; кількісна і якісна обробка результатів експериментальних досліджень з використанням варіативного і кореляційного аналізу.
Базою дослідження виступив спеціалізований дошкільний навчальний заклад № 50 м.Одеси. В експериментальному дослідженні взяли участь 98 дітей, з них у формуючому експерименті –.
Достовірність дослідження забезпечувалася теоретичним і методичним обґрунтуванням його вихідних положень; результативністю застосування коригуючо-розвивальної методики активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор, що забезпечило поряд з теоретичною розробкою проблеми її практичне впровадження у практику роботи дошкільних навчальних закладів; репрезентативністю і статистичною значущістю емпіричних даних.
Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше вивчено особливості колірного і музичного сприйняття дітей старшого дошкільного віку з вадами зору; особливості їхньої музичної пам’яті, зорового і слухового просторового орієнтування, динамічної і статичної координації, а також емоційного стану дошкільників з вадами зору при сприйнятті ними музики; науково обґрунтовано застосування музично-дидактичної гри як засобу коригуючо-розвивальної роботи з активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору; здійснено модифікацію музично-дидактичних ігор щодо мети і завдань дослідження; розроблено та науково обґрунтовано дидактичну модель активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор; дістала подальшого розвитку методика корекційної роботи з дітьми, які мають вади зору.
Практична значущість дослідження полягає в розробці й удосконаленні методики активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор; створенні навчальної програми з підготовки педагогічного персоналу і батьків до коригуючо-розвивальної роботи. Експериментальний матеріал може використовуватися вихователями в дошкільних навчальних закладах для дітей з вадами зору, методистами в санаторіях та спеціальних закладах для дітей з вадами зору.
Результати дослідження впроваджено у практику роботи навчально-виховного комплексу № 310 м.Одеси.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження доповідалися на міжнародному конгресі ( м.Партеніт, Крим, Україна, 1998р.), міжнародній (Одеса, 1996р.), всеукраїнських (м.Запоріжжя, 1999р., м.Одеса, 1997р; Дрогобич, 1999р..) науково-практичних конференціях; обговорювалися на засіданнях кафедри дефектології і фізичної реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) імені К.Д.Ушинського впродовж 2000 –років.
Основні положення і результати дослідження викладено в 11 публікаціях, з низ 6 у фахових виданнях України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації сторінок машинописного тексту, з них сторінок основного тексту. Дисертація містить 35 таблиць, 1 схему, що займають 5 сторінок основного тексту. У списку використаних джерел найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи, наукову новизну та теоретичну і практичну значущість дослідження; подано дані щодо апробації і впровадження основних результатів дослідження.
У першому розділі „Пізнавальна діяльність як педагогічна проблема” розкрито і науково обґрунтовано сутність понять „пізнавальна діяльність”, „активізація пізнавальної діяльності”, „вади зору”; висвітлено особливості пізнавальної і музичної діяльності дітей з вадами зору; охарактеризовану ігрову діяльність дошкільників.
У науковій літературі відсутнє єдине загальноприйняте визначення поняття „діяльність”. Діяльність розглядається як динамічна система взаємодії суб’єкта з довкіллям, під час яких відбувається виникнення і втілення в об’єкті психічного образу і реалізація опосередкованих ним відношень суб’єкта у предметній дійсності. Одиницями діяльності, що взаємно перетворюються, виступають: потреба, мотив мета, умови і співвідносні з ними діяльність, дії, операції.
На кожному віковому ступені розвитку особистості певний вид діяльності набуває провідного значення у формуванні нових психічних процесів і властивостей особистості. Провідна –це діяльність, у зв’язку з розвитком якої відбуваються зміни у психіці дитини і всередині якої розвиваються психічні процеси, що готують перехід дитини до нового, вищого ступеня її розвитку (О.М.Леонтьєв).
Провідним видом діяльності впродовж усього дошкільного віку є ігрова –особливий вид діяльності людини, що виникає у відповідь на суспільну потребу в підготовці підростаючого покоління до життя.
Упродовж дитинства діяльність змінюється у зв’язку із зростанням психофізіологічних можливостей дитини, розширенням її життєвого досвіду, необхідністю виконувати більш складні вимоги людей, які оточують дитину. В дошкільному віці людина засвоює декілька видів діяльності: побутову, ігрову, трудову, продуктивну, пізнавальну. Основною формою організації навчання у дошкільному навчальному закладі є заняття, а провідним видом діяльності на заняттях є пізнавальна діяльність, що відбувається на основі практичних, розумових дій дитини, а також на чуттєвих образах.
Відмінними рисами пізнавальної діяльності є сформованість суспільної мети пізнання, засобів її досягнення і механізмів свідомої регуляції.
Як нам убачається, пізнавальна діяльність –це узгоджена дія різних процесів насамперед пізнавальних і рухливих, здійснення яких можливе за наявності позитивно-емоційного стану. Пізнавальна діяльність пов’язана з пізнавальними інтересами, які виступають як мотивація активності всього пізнання і пізнавальної діяльності зокрема.
У науковій літературі відсутній єдиний підхід до визначення поняття „пізнавальна активність”, хоч у багатьох дослідженнях учені називають деякі загальні істотні ознаки її прояву. Із-поміж них: наявність стійкого інтересу (І.Д.Кутузов, Т.В.Генінг, М.Д.Носков), готовність до активного пізнання (М.О.Данилов, І.О.Редковець, О.П.Сауліна), прояв творчості в пізнавальній діяльності (Л.П.Христова, І.Д.Бутузов, Г.М.Муртазін, І.І.Родак). Під пізнавальною активністю ми розуміємо активність, що характеризується прагненням її до відкриття нового, досі невідомого дитині. В її основі лежить орієнтувальний рефлекс і пізнавальна потреба, що розвивається на його базі. Оскільки головною характеристикою пізнавальної потреби є її предметність ( О.М.Леонтьєв), розвиток пізнавальної активності розглядаємо як процес збагачення, розширення і поглиблення сфери предметів, що пізнає дитина, на які спрямована її активність.
Пізнавальна діяльність дітей з вадами зору має свою специфіку. Аналіз досліджень учених ( Є.С.Аветисов, В.І.Белецька, В.А.Бельмер) засвідчує , що вади зору з недорозвитком моторних функцій ока, поля зору, колірні відчуття негативно впливають на сферу чуттєвого пізнання, зокрема на зорові відчуття і сприйняття, які є результатом дій зорового аналізатора. Саме порушення і цілковита втрата функцій зорового аналізатора призводить або до поганого бачення, або до сліпоти, внаслідок чого виникають паталогічні зміни психіки, які мають зворотний характер, оскільки сенсорна організація володіє великою динамічністю і пластичністю.
Порушення функцій зору також призводить до скорочення і редукування зорових відчуттів і тих, хто погано бачить, і цілковитому випаданню у тотально сліпих. Зміни у сфері відчуттів негативно відображуються на сформованості сприйняття, що розвивається за тими ж механізмами, що й у зрячих. Це стосується також пам’яті, мислення, уяви.
Особливістю сприйняття в осіб з вадами зору порівняно зі зрячими є відхилення від норми щодо точності і повноти відображення образу іноді до повної невідповідності об’єкта при збереженні просторового розрізнення. Особливістю уявлень сліпих і тих, хто погано бачить, є різке звуження їх кола за рахунок цілковитого або часткового випадання або редукування зорових образів, а також їх фрагментарність, схематизм, низький рівень узагальнення, вербалізм.
Особливістю мнемічних процесів є недостатня осмисленість матеріалу, що запам’ятовується, недостатній розвиток логічної пам’яті, дії „закону краю” (краще запам’ятовуються початок і кінець матеріалу), причому початок запам’ятовується краще, ніж кінець (за рахунок утомлюваності).
Щодо специфіки мислення, то відзначимо, що в дітей з вадами зору звужено сферу співставлення і порівняння предметів, які мають схожі ознаки і властивості, узагальнення відбуваються у вужчій сфері досвіду. Особливістю уяви є провідна роль відтворювальної уяви, що формує образи об’єктів, недоступних для безпосередньої уяви. Творча уява страждає більше, ніж відтворювальна, оскільки у тих, хто погано бачить і, особливо, сліпих відсутнє сприйняття життя у всій його повноті.
Вади зору насамперед позначаються на формуванні пізнавальних процесів. Особливістю пізнавальної діяльності старших дошкільників з вадами зору є уповільнення сприйняття, його фрагментарність, що веде за собою звуження обсягу пам’яті і ускладнення у протіканні розумових процесів, особливо зорово-просторового орієнтування. Це обумовлює порушення в моториці і сприяє формуванню негативних емоційних станів у дитини.
На нашу думку, активізація пізнавальної діяльності підвищить ефективність коригуючо-реабілітаційних процесів у дітей з вадами зору. З’ясувалося, що у спеціальній літературі відсутні відомості про активізацію саме пізнавальної діяльності як обов’язкової умови підготовки до інтеграції дітей з вадами зору в сучасне суспільство.
Одним із видів пізнавальної діяльності є музична діяльність. Музика має велике пізнавальне значення. Вона відображає життєві явища, що збагачують дітей уявленнями про суспільство, природу, національні традиції. Музичне виховання сприяє розумовому розвитку дітей, яке здійснюється у своєрідній формі і створює особливі ситуації для активізації пізнавальної діяльності.
Учені (О.Г.Литвак, В.І.Лубовський, А.І.Солнцева) вважають, що в життєдіяльності сліпих значну роль відіграє слух, особливо у процесах опосередкованого пізнання, просторової і соціальної орієнтації. Оскільки музичний звук має великий діапазон впливу, він використовується в оздоровчо-коригуючих комплексах (музикотерапії, лікувальній аеробиці, лікувальній гімнастиці тощо), спрямованих на стабілізацію адаптаційних і релаксаційних пристосувань, які активно діють на біологічні механізми регулювання центральної нервової системи.
Особливо виражене компенсаторне і коригуючо-виховне значення має музична ігрова діяльність, що поєднується з танцювальними, ритмічними рухами, з руховим орієнтуванням у просторі, із застосуванням різних ігрових дій. Музика позитивно впливає на емоційно-психічний стан дітей з вадами зору, що сприяє розвитку уваги, сприйняття, пам’яті, мислення, тобто тих психічних процесів, що забезпечують пізнавальну діяльність. Ученими (Л.С.Брусиловський, Л.А.Волович, Б.Д.Карвасарський) доведено, що дія музикотерапії сприяє емоційному розрядженню, регулюванню емоційного стану, підвищенню доступності для свідомого переживання психо- і соціодинамічних процесів. Музика з її ритмом емоційно сильно впливає на моторику сліпого, вона активізує його волю і регулює рухи, допомагає сліпому усвідомлювати свої рухи, координувати їх зі слухом і голосом. Із застосуванням музично-ритмічних рухів проводяться різноманітні музичні ігри, що мають коригуючо-компенсаторне значення для виправлення вторинних відхилень у психічному і фізичному розвитку дітей, які не бачать.
Натомість у літературі відсутні відомості про використання музично-дидактичних ігор з коригуючо-розвивальною метою, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору, що і слугувало підґрунтям організації подальшої експериментальної роботи з корекції відстаючих психічних функцій дошкільників з вадами зору.
У другому розділі „Шляхи активізації пізнавальної діяльності у дошкільників з вадами зору” визначено показники розвитку пізнавальної активності дітей з вадами зору; розроблено дидактичну модель і зміст роботи з активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор; проаналізовано результати констатуючого і прикінцевого етапів експерименту.
Започатковуючи констатуючий експеримент, нами насамперед було визначено показники активності пізнавальної діяльності, а саме: сприйняття (колірне, музичне, просторове), мислення (зорово-просторове орієнтування: за вербальною інструкцією; на об’ємних і площинних предметах; конструктивна діяльність також на об’ємних і площинних предметах); психомоторна сфера: статистична і динамічна (реципрокна) координація; емоційний стан (самопочуття, активність, настрій).
При проведенні констатуючого і прикінцевого етапів експерименту використовувались одні й ті самі групи діагностичних методик з метою проведення порівняльного аналізу і можливості виявлення змін у розвитку структурних одиниць пізнавальної діяльності після завершення формуючого етапу експерименту . До першої групи увійшли такі методики: „САН (самопочуття, активність, настрій)”, розроблена Санкт-петербургськими вченими в 1986 році і модифікована для дошкільників Т.П.Вісковатовою в 1997році; „Вивчення конструктивної діяльності”, розроблена С.Д.Забрамною в 1985 році і модифікована Т.П.Вісковатовою в 1996 році; „Проба Бондаревського (поза лелеки), спрямована на вивчення статистичної динаміки, критерії за якою розроблені Б.В.Сермеєвим; „Вивчення реципрокної координації” (Н.Озерецький і Хед).
Друга група методик включала модифіковані нами відповідно мети і завдань дослідження загальновідомі методики: „Виконання завдань за мовленнєвою інструкцією”, розроблена О.Р.Лурія в 1969 році; „Сприйняття музики та емоцій”, що є модифікацією методики „Емоційне ставлення до музики”, розробленої С.А.Прокофьєвою-Акоповою у 2001 році. Сутність модифікації методики „Виконання завдань за мовленнєвою інструкцією” полягала не тільки у зміні назви, що вказувала на напрям дослідження психологічного процесу –„Вивчення зорово-просторового орієнтування за вербальною інструкцією”, але й у змісті самих завдань: вони були пов’язані не з малюванням, а з виконанням практичних дій при вживанні в інструкції зорово-просторових прийменників (на, під). Валідність даної модифікації визначалася при співставленні з метою, завданнями і результатами методики О.Р.Лурії „Виконання завдань за мовленнєвою інструкцією”, а також з методикою „Зорово-просторове орієнтування” А.Поліщука. Надійність визначалася за її коефіцієнтом (r = 0,86).
Сутність модифікації „Емоційне ставлення до музики” полягала в тому, що з даної методики були взяті основні емоції, що викликаються музикою. Форма їх вияву (метод наукового спостереження) і статистична обробка (за кожний жанр поданої для прослуховування музики 1 бал –усього 5 балів; кожний з випробуваних міг одержати 30 балів –жанрів, помножених на 6
видів емоцій). Критеріями прояву емоцій виступили: міміка, жести, голосові сигнали, рухова активність аж до спроб почати бійку. Валідність даної методики визначалася при співставленні її з методикою С.А.Прокоф’євої-Акопової і методики САН. Надійність визначалася за коефіцієнтом (r = 0,83).
До третьої групи увійшли методики, спеціально розроблені нами для вирішення поставлених завдань дослідження і загальної мети: ”Вивчення впізнавання жанрів музики”. Методика спрямована на впізнавання вже неодноразово почутої музики при поясненні, до якого жанру вона належить. Кожний жанр музики (фрагмент) подавався три рази і оцінювався в балах. Валідність даної методики визначалася при співставленні з методикою С.Д.Забрамної „Впізнавання предметів за формою і кольором”. Надійність визначалася за коефіцієнтом (r = 0,88).
Методика „Вивчення зорово-просторового орієнтування” проводилася при використанні зорово-просторових понять (прикметників: ближній –дальній) і прислівників (праворуч, ліворуч, кругом), з використанням об’ємних (машина, кубики, лялька і т.ін.) і площинних (аркуш паперу, аркуш зошита, листівка, фотографія тощо) предметів, а також виконання дій усім тілом або його частиною (рукою, ногою). Кожне правильне рішення оцінювалося трьома балами.
За результатами кореляційного аналізу з’ясувалося, що найбільш сильний зв’язок є між сприйняттям і настроєм (r = 0,9); психомоторикою і пізнавальною діяльністю (r = 0,8); емоційним станом і сприйняттям (r = 0,7); емоційним станом і психомоторикою (r = 0,6); емоційним станом і пізнавальною діяльністю (r = 0,5); сприйняттям і самопочуттям досліджуваних (r = 0,4). Решта зв’язків, що вивчалися, мали коефіцієнт кореляції від слабкого до помірного ( від r = 0,1 до r = 0,3).
Започатковуючи формуючий етап експерименту, нами було визначено педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор. Із-поміж них: урахування вираженості вади зору і рівня розвитку музично-естетичного сприйняття дітей при підборі музично-дидактичних ігор; підготовка педагогічного персоналу і батьків до коригуючої роботи з використанням музично-дидактичних ігор; забезпечення гігієнічних умов проведення коригуючої роботи; використання музичної релаксації з метою зняття психологічної напруженості; настанова дітей на успіх у процесі діяльності; стимулювання у дітей оцінно-контрольних дій за результатами діяльності.
На формуючому етапі експерименту було розроблено дидактичну модель з активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор, яка обіймала три взаємопов’язані етапи: пропедевтичний, дієво-коригуючий і продуктивно-оцінювальний (див. схему).
Метою першого –пропедевтичного етапу було уточнення діагнозу зорового порушення кожної дитини; підготовка педагогічного персоналу і батьків до коригуючої роботи з дітьми з вадами зору; підбір і модифікація музично-дидактичних ігор.
Змістовий аспект роботи на першому етапі передбачав: аналіз медичних карт учасників експерименту; проведення бесід, лекцій, семінарських і практичних занять з музичними керівниками, вихователями і батьками; виявлення рівня розвитку музично-естетичного сприйняття дітей з вадами зору; аналіз, відбір музично-дидактичних ігор і розробка коригуючи завдань до кожної музично-дидактичної гри.
Оскільки засобом активізації пізнавальної діяльності дітей, які погано бачать, нами було обрано музично-дидактичні ігри, то при підготовці до формуючого експерименту ми проаналізували відібрані і модифіковані відповідно до мети і завдань дослідження музично-дидактичні ігри із збірників: „Музично-дидактичні ігри для дошкільників” Н.Г. Кононової; „Наочні засоби в музичному вихованні дошкільників” Л.Н.Комісарової і Е.П.Косітіної; „Музичний буквар” Н.О.Ветлугіної. Відзначимо, що всі музично-дидактичні ігри були розподілені нами на чотири групи. До першої групи ввійшли ігри на розвиток колірного і слухового сприйняття („Сонечко і хмара”, „Сумно-весело”, „Про що плаче дощик?” і т.ін.). До другої групи були віднесені ігри, спрямовані на розвиток зорово-просторового орієнтування („Гори ясно”, „Біжи до мене” тощо). Третю групу становили ігри на розвиток музичної і емоційної пам’яті („Чий це марш?”, „Зайці”, „Вгадай, що роблять діти?” і т.ін.). До четвертої групи ввійшли ігри на розвиток статистичної і динамічної координації („Млин”, „Чарівна торбинка” тощо). До кожної гри було введено корекційне завдання, спрямоване на розвиток зорового аналізатора і відстаючих психічних функцій, покращення емоційного стану дітей. Інколи у зміст гри вводилося декілька корекційних завдань. Усі корекційні завдання були тісно пов’язані з музичними завданнями кожної музично-дидактичної гри і залежали від правильності їх виконання.
Задля ефективного педагогічного керування коригуючою роботою з активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор нами здійснювалася підготовка музичних керівників, вихователів і батьків упродовж шести місяців. З цією метою нами була розроблена навчальна програма для батьків , що була розрахована на 14 лекційних годин і 11 –практичних. До неї ввійшли такі теми: „Психолого-педагогічні особливості дошкільного дитинства”, „Юридичне забезпечення прав і здоров’я дитини”, „Зір і його значення у житті дошкільника”, „Значення режиму дня дитини з вадами зору в дошкільному навчальному закладі і вдома”, „Особливості пізнавальної діяльності дошкільника з вадами зору”, „Музично-дидактична гра як метод активізації пізнавальної діяльності”, „Вимоги і шляхи створення банку музично-дидактичних ігор з активізації пізнавальної діяльності дітей”.
Роз’яснювальна робота щодо необхідності впровадження коригуючо-розвивальної методики, її сутності, мети і завдань проводилася з батьками у вечірні години, а з музичними керівниками і вихователями, які працювали в експериментальних групах, у вільний від роботи час один раз на тиждень упродовж трьох місяців. У процесі лекцій і семінарських занять їх знайомили з особливостями психоемоційного сприйняття і емоційного стану дошкільників, які погано бачать; з методикою використання прийменників і прислівників зорово-просторового орієнтування і вміння ними користуватися; з психомоторикою і координацією (статичною і динамічною), шляхами її розвитку.
Впродовж наступних трьох місяців проводилися практичні заняття, на яких навчали педагогів і батьків розробляти музично-дидактичні ігри з коригуючими завданнями.
Метою другого –дієво-коригуючого етапу було занурення дітей в активну музичну діяльність, що проходила у формі музично-дидактичних ігор з коригуючою спрямованістю.
Змістовий аспект роботи: створення сприятливих умов для проведення коригуючої роботи; активізація пізнавальної діяльності дітей під час проведення музично-дидактичних ігор з коригуючими завданнями.
Експериментальна робота проводилася з дітьми у другій половині дня у формі самостійних занять зі слухання музики. Такі заняття були 1 раз на тиждень тривалістю 10-15 хвилин над кожним твором упродовж декількох занять. Так, на першому занятті дітей знайомили з твором. Перед прослуховуванням їм повідомлялася назва твору. Після цього діти визначали характер музики. При повторному прослуховуванні дітям пропонувалося пластично інтонувати музичний твір з допомогою рухів. Пластичне інтонування –це одна з можливостей „проживання” образів, коли будь-який жест, рух стають формою емоційного вираження змісту музичного твору.
На другому занятті, після прослуховування вже знайомого твору, який діти супроводжували „пластичним інтонуванням”, з дошкільниками проводилася бесіда, в якій з’ясовувалися домінуючі засоби музичної виразності твору. Після цього діти ще раз „пластично інтонували” найвиразніші фрагменти твору. На третьому занятті діти впізнавали твір після прослуховування його початку (виконувалося декілька тактів п’єси), а потім сприймали весь твір, супроводжуючи його рухами відповідно емоційно-образного змісту музики. За такою методикою проводилася робота над кожним музичним твором упродовж усієї експериментальної роботи.
Третій - продуктивно-оцінювальний етап був спрямований на стимулювання оцінно-контрольних дій у пізнавальній діяльності дітей, активізацію творчих проявів дошкільників у музично-дидактичних іграх.
Змістовий аспект роботи: взаємооцінка дітей при виконанні музично-дидактичних ігор; надання дітям творчих завдань щодо внесення змін у знайомі музично-дидактичні ігри.
З метою стимулювання оцінно-контрольних дій за результатами діяльності у процесі музично-дидактичних ігор усі діти поділялися на дві чи чотири підгрупи (залежно від правил гри), завдання гри виконувалося кожною підгрупою по черзі. Це дозволило дітям, які не брали участь у грі, контролювати дії гравців, підказувати їм правильне рішення. В окремих іграх у завдання, які виконувалися кожною підгрупою, вносили незначні зміни ( наприклад, використовувалися різні жанри музики), що також активізувало оцінні дії дітей.
З метою активізації творчих проявів дітей в музично-дидактичних іграх наприкінці навчального року всі діти експериментальної групи одержали завдання самостійно внести зміни у знайому музично-дидактичну гру, тобто придумати нове корекційне завдання. На занятті дитина пропонувала свій варіант гри, доводила доцільність нового коригую чого завдання, розповідала хід гри. Надалі гра обговорювалася з дітьми всієї групи і якщо вона одержувала позитивний відгук, діти починали грати. При цьому „автор” гри стежив за діями дітей і оцінював їх. Можливість такого творчого самовираження сприяла активізації пізнавальної діяльності кожної дитини, а також дозволила поповнити музично-дидактичні ігри з колекційною спрямованістю.
|
Структурні одиниці пізнавальної діяльності |
Кількісні показники за експериментами |
Рівні активізації пізнавальної діяльності за експериментами |
||
|
констатуючий |
формуючий |
констатуючий |
формуючий |
|
|
Сприйняття - колірне |
62,98±6,93 |
,92±4,10 |
середній |
високий |
|
- слухове |
23,32±6,04 |
,16±7,14 |
низький |
н.середнього |
|
Музична пам’ять |
47,41±7,13 |
,87±6,20 |
н.середнього |
середній |
|
Мислення при вербальній інструкції |
39,91±6,99 |
,33±6,46 |
низький |
середній |
|
Зорово-просторове орієнтування |
39,00±6,97 |
,17±4,79 |
низький |
високий |
|
Конструктивна діяльність (на об’ємних предметах) |
24,41±6,14 |
,96±7,11 |
низький |
н.середнього |
|
Моторика статична |
41,82±7,05 |
,11±5,59 |
н.середнього |
високий |
|
Динамічна (реципрокна) |
37,06±6,89 |
89,27±4,42 |
низький |
високий |
|
Емоційний стан |
57,07±7,07 |
,75±4,84 |
н.середній |
високий |
|
Пізнавальна діяльність |
41,18±7,03 |
,89±6,33 |
н.середній |
середній |
Порівняльний аналіз експериментальних даних, одержаних на констатуючому і контрольному етапах, засвідчив відчутні позитивні зміни у структурних показниках пізнавальної діяльності, що вивчалися, в експериментальних групах, які мають статистичну вірогідність від 0,05 до 0,001. У контрольних групах визначено як покращення, так і погіршення показників, однак статистичної вірогідності вони не мали ( Р > 0,05).
Отже, результати дослідження підтвердили ефективність дослідно-експериментальної роботи з активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор.
У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.
У дослідженні розроблено і науково обґрунтовано дидактичну модель активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор, визначено зміст і педагогічні умови її реалізації.
. Пізнавальна діяльність –це узгоджена дія різних процесів насамперед пізнавальних і рухливих, здійснення яких можливе за наявності позитивно-емоційного стану. Пізнавальна діяльність пов’язана з пізнавальними інтересами, які виступають як мотивація активності всього пізнання і пізнавальної діяльності зокрема.
. Пізнавальна активність дошкільників з вадами зору –це не тільки наявність стійкої зацікавленості, але й прагнення виконувати обраний дитиною або запропонований вихователем вид діяльності самостійно. Отже, активізація пізнавальної діяльності є підвищення рівня розвитку структурних одиниць пізнавальної діяльності в дітей з порушеннями зору.
. Одним із видів пізнавальної діяльності є музична діяльність, особливо виражене компенсаторне і коригуючо-виховне значення має музично-ігрова діяльність, що поєднується з танцювальними, ритмічними рухами, з руховим орієнтуванням у просторі, із застосуванням різних ігрових дій. Музично-дидактичні ігри позитивно впливають на моторику сліпого, емоційно-психічний стан дітей з вадами зору, що сприяє розвитку уваги, сприйняття, пам’яті, мислення, тобто тих психічних процесів, які забезпечують пізнавальну діяльність.
. Показниками активності пізнавальної діяльності виступили: сприйняття (колірне, музичне, просторове), мислення (зорово-просторове орієнтування: за вербальною інструкцією; на об’ємних і площинних предметах; конструктивна діяльність, також на об’ємних і площинних предметах); психомоторна сфера: статистична і динамічна ( реципрокна) координація; емоційний стан (самопочуття, активність, настрій).
. У дослідженні було розроблено дидактичну модель активізації пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор, що обіймала три взаємопов’язані етапи: пропедевтичний, дієво-коригуючий, продуктивно-оцінювальний. Метою першого –пропедевтичного етапу було уточнення діагнозу зорового порушення кожної дитини; підготовка педагогічного персоналу і батьків до коригуючої роботи з дітьми з вадами зору; підбір і модифікація музично-дидактичних ігор. Другий –дієво-коригуючий етап був спрямований на занурення дітей в активну музичну діяльність, що проходила у формі музично-дидактичних ігор з коригуючою спрямованістю. Метою третього –продуктивно-оцінювального етапу було стимулювання оцінно-контрольних дій у пізнавальній діяльності дітей, активізація творчих проявів дошкільників у музично-дидактичних іграх.
. У дослідженні було визначено педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор. Із-поміж них: урахування вираженості вади зору і рівня розвитку музично-естетичного сприйняття дітей при підборі музично-дидактичних ігор; підготовка педагогічного персоналу і батьків до коригуючої роботи з використанням музично-дидактисних ігор; забезпечення гігієнічних умов проведення коригуючої роботи; використання музичної релаксації з метою зняття психологічної напруженості; настанова дітей на успіх у процесі діяльності; стимулювання оцінно-контрольних дій у дітей за результатами діяльності.
. Дослідження дозволило визначити тенденції щодо активізації пізнавальної діяльності старших дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор. Із-поміж них: 1) рівень активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор залежить від рівня розвитку в них музичного сприйняття; 2) рівень розвитку всіх показників пізнавальної активності дітей залежить від ступеня підготовки вихователів і батьків до цієї роботи; 3) темпи активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор підвищуються при стимулюванні оцінно-контрольних дій у цьому процесі; 4) активність пізнавальної діяльності дітей з вадами зору обумовлюється позитивним стимулом з боку вихователів.
Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні наступності й перспективності активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор усіх вікових груп дошкільного навчального закладу і учнів спеціалізованих початкових шкіл.
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора:
1. Андрасян А.Л. Использование идей К.Д.Ушинского о роли музики в эстетическом воспитании детей с нарушениями зрения // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.. К.Д.Ушинського (Зб. наук.пр.).- Вип..1-2.- Одеса, 1999.- С.42-45.
. Андрасян А.Л. Музыкальное воспитание детей с нарушениями зрения // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.. К.Д.Ушинського (Зб.наук.пр.).- Вип..1-2.-Одеса, 2000.-С.30-34.
3. Адрасян А. Музично- дидактичні ігри як засіб корекції пізнавальної діяльності дітей з вадами зору //Наука і освіта. - № 5-6.- 2003.- С.139-140.
. Андрасян А.Л. Идеи В.А.Сухомлинского о роли музыки в духовно-эстетическом воспитании дошкольников // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім..К.Д.Ушинського (Зб.наук.пр.).- Вип..10-11.-Одеса, 2000 .-С.53-55.
. Андрасян А.Л. Специфика познавательной деятельности детей с нарушениями зрения //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім..К.Д.Ушинського (Зб.наук.пр.).-Вип.7-8.- Одеса, 2003. –С.112-117.
. Андрасян А. Влияние музыкально-дидактитческих игр на уровень познавательной активности детей с нарушением зрения //Наука і освіта. №5-6.- 2003.-С.141-143.
. Андрасян А. Активізація пізнавальної діяльності дітей засобами музики // Професійна творчість: проблеми і пошуки (Зб.наук.пр.).- Вип. 16.- Шляхи розвитку здібностей у дітей дошкільного віку. Ч.1.- Київ-Запоріжжя, 1999.- С.13-17.
. Андрасян А. Значення наступності і перспективності у навчально-виховній роботі з дітьми з вадами зору // Психолого-педагогічні основи наступності й перспективності у навчально-виховній роботі між дошкільними закладами, сім’єю та початковою школою. –Матеріали Всеукр. науково-практ.конф.- Дрогобич, 1999.- С.78-79.
9. Андрасян А.Л. Музыкально-дидактические игры как средство духовно-эстетического воспитания ребенка // Научные основы энергоинформационных взаимодействий в природе и обществе.- Материалы междунар. Конгресса „ИнтерЭНИО - 97”. Крым, Украина. –. –-105.
. Костюхина Л.В., Андрасян А.Л. Роль музыки в природоохоронном воспитании детей с нарушениями зрения // Виховання екологічної культури (Зб.наук.пр.). –Ч.3.- Одеса, 1997.- С.44-45.
. Костюхина Л.В., Андрасян А.Л. Роль музыки в воспитательной работе с детьми с паталогией зрения //Материалы междунар. научно-практ.-конф. по учебно-воспитательной работе с детьми. –Одесса, 1996. –С.31.
АНОТАЦІЯ
Андрасян А.Л. Музично-дидактичні ігри як засіб активізації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з вадами зору. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.03 –корекційна педагогіка. –Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) імені К.Д.Ушинського. –Одеса, 2004.
У дисертації науково обґрунтовано використання музично-дидактичної гри як засобу коригуючо-розвивальної роботи з активізації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з вадами зору; вивчено особливості колірного і музичного сприйняття, зорового і слухового просторового орієнтування, динамічної і статичної координації, емоційного стану дітей з вадами зору при сприйнятті ними музики; розроблено й науково обґрунтовано дидактичну модель активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор, яка складалася з трьох взаємопов’язаних етапів: пропедевтичний, дієво-коригуючий, продуктивно-оцінювальний. Відповідно до кожного етапу розроблено змістовий аспект роботи й визначено педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору.
Ключові слова: пізнавальна діяльність, активізація пізнавальної діяльності, вади зору, музично-дидактичні ігри, коригуючо-розвивальна робота.
АННОТАЦИЯ
Андрасян А.Л. Музыкально-дидактические игры как средство активизации познавательной деятельности детей дошкольного возраста с нарушениями зрения. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.03 –коррекционная педагогика. –Южно-Украинский государственный педагогический университет (г.Одесса) имени К.Д.Ушинского. –Одесса, 2004.
Диссертационное исследование было направлено на активизацию познавательной деятельности детей дошкольного возраста средствами музыкально-дидактических игр.
В первой главе “Познавательная деятельность как педагогическая проблема”раскрыто и научно обосновано сущность понятий “познавательная деятельность”, “активизация познавательной деятельности”, “нарушение зрения”; выявлены особенности познавательной и музыкальной деятельности детей с нарушениями зрения; охарактеризована игровая деятельность дошкольников.
Познавательная деятельность –это согласованное действие разных процессов, прежде всего познавательных и подвижных, осуществление которых возможно при наличии положительно-эмоционального состояния. Познавательная деятельность связана с познавательными интересами, которые выступают как мотивация активности всего познания и познавательной деятельности в частности.
В научной литературе отсутствует единый подход к определению понятия “познавательная активность”, хотя во многих исследованиях ученые называют некоторые общие существенные качества ее проявления. Под познавательной активностью мы понимаем активность, которая характеризуется ее стремлением к открытию нового, до сих пор неизвестного ребенку. В ее основе лежит ориентировочный рефлекс и познавательная потребность, которая развивается на его базе.
Одним из видов познавательной деятельности является музыкальная деятельность, особенно выраженное компенсаторное и коррекционно-воспитательное значение имеет музыкально-игровая деятельность, которая соединяется с танцевальными, ритмическими движениями, с применением разных игровых действий. Музыка положительно влияет на эмоционально-психологическое состояние детей с нарушениями зрения, содействует развитию внимания, восприятия, памяти, мышления, то есть тех психических процессов, которые обеспечивают познавательную деятельность.
С применением музыкально-ритмических движений проводятся разнообразные музыкальные игры, которые имеют коррекционно-компенсаторное значение для исправления вторичных отклонений в психическом и физическом развитии детей, которые не видят. Однако в литературе отсутствуют сведения об использовании музыкально-дидактических игр с коррекционно-развивающей целью, направленных на активизацию познавательной деятельности дошкольников с нарушениями зрения, что послужило организации дальнейшего экспериментального исследования.
Во второй главе “Пути активизации познавательной деятельности у дошкольников с нарушениями зрения”определены показатели развития познавательной активности детей с нарушениями зрения; разработаны дидактическая модель и содержание работы по активизации познавательной деятельности детей с нарушениями зрения средствами музыкально-дидактических игр; проанализированы результаты эксперимента.
На формирующем этапе эксперимента нами были определены педагогические условия активизации познавательной деятельности детей с нарушениями зрения средствами музыкально-дидактических игр, а именно: учет выраженности нарушения зрения и уровня развития музыкально-эстетического восприятия детей при подборе музыкально-дидактических игр; подготовка педагогического персонала и родителей к коррекционной работы; использование музыкальной релаксации с целью снятия психологической напряженности; установка детей на успех в процессе деятельности; стимулирование у детей оценочно-контрольных действий по результатам деятельности.
В исследовании была разработана лингводидактическая модель активизации познавательной деятельности детей с нарушениями зрения средствами музыкально-дидактических игр, которая включала три этапа: пропедевтический, действенно-коррекционный и продуктивно-оценочный. Целью первого – пропедевтического этапа было уточнение диагноза зрительного нарушения каждого ребенка; подготовка педагогического персонала и родителей к корригирующей работе с детьми с нарушениями зрения; подбор и модификация музыкально-дидактических игр. Содержательный аспект работы на первом этапе предполагал: анализ медицинских карт участников эксперимента; проведение бесед, семинарских и практических занятий с музыкальными руководителями, воспитателями и родителями; выявление уровня развития музыкально-эстетического восприятия детей с нарушениями зрения; подбор музыкально-дидактических игр и разработка корригирующих заданий для каждой музыкально-дидактической игры.
Целью второго –действенно-коррекционного этапа было привлечение детей к активной музыкальной деятельности, которая проходила в форме музыкально-дидактических игр с корригирующей направленностью. Содержательный аспект работы: создание благоприятных условий для проведения коррекционной работы; активизация познавательной деятельности детей во время проведения музыкально-дидактических игр с коррекционными заданиями.
Третий –продуктивно-оценочный этап был направлен на стимулирование оценочно-контрольных действий в познавательной деятельности детей, активизацию творческих проявлений дошкольников в музыкально-дидактических играх. Содержательный аспект работы на этом этапе предполагал: взаимооценку детей при исполнении музыкально-дидактических игр; предоставление детям творческих заданий по внесению изменений в знакомые музыкально-дидактические игры.
Результаты исследования подтвердили эффективность экспериментальной работы по активизации познавательной деятельности детей с нарушениями зрения средствами музыкально-дидактических игр.
Ключевые слова: познавательная деятельность, активизация познавательной деятельности, нарушения зрения, музыкально-дидактические игры, коррекционно-развивающая работа.
ANNOTATION