Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
24 питання – I розділ
І. Особливості використання граматичних форм прикметників
Прикметник називає ознаку, якість або властивість предметі, явища, істоти. За значенням прикметники поділяються на І кісні, відносні й присвійні. Усі вони змінюються за родами, числами й відмінками, а якісні, окрім того, мають ступені порівняння.
Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, валютний, ідеальний, конфіденційний, організаційний, парламентський, та ін.
неправильно правильно
роботящий працьовитий
довжелезний дуже довгий
безвихідне становище безпорадне становище
Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної, зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усічених форм, замінюючи їх однозначними, неемоційними прикметниками або розгорнутими пояснювальними конструкціями з інших частин мови.
2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.
неправильно правильно
працьовитіший дуже працьовитий
завеликіший надто великий
3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса –іш-.
неправильно правильно
більш рішучіший більш рішучий
найменш продуктивніший найменш продуктивний
4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні — особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість, співробітництво, відносини, зустрічі, зв'язки, обов'язки, переговори.
5. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення -ому.
неправильно правильно
на попереднім з'їзді на попередньому з'їзді
на старім обладнанні на старому обладнанні
6. Замість розмовної форми треба користуватися конкретним визначенням.
неправильно правильно
чималий, чималенький, великий, більший за ...,
якнайдовшу, щонайдовшу дуже довгу, надзвичайно довгу
7. Уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку, це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів.
неправильно правильно
студентові досягнення досягнення студента
материна, батькова поради матері, батька поради
Але усталеним є вживання присвійних прикметників: а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, базедова хвороба, бертолетова сіль, рентгенівський апарат та ін.; 6) у крилатих висловах: аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч та ін.
8. Уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз'яснюючим іменником.
неправильно правильно
білоцерківський житель житель м. Біла Церква
китайські товари товари з Республіки Китай
Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять: а) від топонімів та інших географічних назв: Харківська область, Красноярський край, Київський проспект, Дніпровський лиман, та под.; б) від імен, прізвищ чи псевдонімів: Соломонові острови, Баренцрве море, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, та под.
9. Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.
неправильно правильно
старша викладачка старший викладач
досвідчена інженер досвідчений інженер
10. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та 3. відмінках множини й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п'ять і більше: Два нестандартні вироби ... Експонувалося три оригінальні розробки ... Чотири великі контейнери ... За останні вісімдесят років ...
11. Для визначення часу за роком треба вживати відповідні прикметники в Р. відмінку без прийменника у (в), або ж прислівник.
неправильно правильно
у позаминулорічну навігацію ... позаторішньої навігації ...
у минулому році ... торік ... (минулого року)
12. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності.
неправильно правильно
медичні приладдя медичне приладдя
кучеряві волосся кучеряве волосся
ІІ. Особливості використання граматичних форм займенників
Займенник лише вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх. Займенники в мові вживаються часто для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При цьому їхню форму треба обов'язково узгоджувати з родом і числом іменників, замість яких ці займенники вжито. Правильно вжиті займенники допомагають пов'язати речення в тексті.
1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).
неправильно правильно
Прошу Вас надати мені грошову допомогу У зв'язку із скрутним матеріальним
у зв'язку з моїм скрутним матеріальним... становищем прошу надати грошову
допомогу
2. Слід уникати вживання займенників:
3. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів:
неправильно правильно
на моїм на моєму
був відсутній якийсь час був відсутній деякий час
4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н., а не в Ор. відмінку.
неправильно правильно
мною запроваджено я запровадив
ними привезено вони привезли
5. Уникати двозначності, що може виникнути:
а) якщо займенник віддалений від слова, із яким синонімічне пов'язаний:
неправильно правильно
Значна кількість ученихвзяла активну У багатьох секційних засіданнях
участь у секційних засіданнях. взяла участ значна кількість учених.
Їх виявилося багато.
б) якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаково граматично вираженим:
неправильно правильно
^
Лаборант Горобець В. О. внесла Головуючий (голова зборів) відхилив
пропозицію. Головуючий з нею пропозицію лаборанта ГоробецьВ.О.
не погодився.
в) якщо замість особового займенника вжито присвійний:
неправильно правильно
Моїм отриманим завданням було… Я отримав завдання…
г) якщо вжито зворотно-приевійний займенник свій:
неправильно правильно І
Він своїми руками відремонтував Він власноруч відремонтував
свою машину. особисту машину.
д) якщо вжито зворотний займенник із неконкретним співвіднесенням:
неправильно правильно
Комісія запропонувала адміністрації Комісія запропонувала надати
взяти на себе функції щодо послуги адміністрації в
розслідуванні НП. розслідування НП.
е) якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:
неправильно правильно
Цими гіллями закрили канаву. Цим гіллям закрили канаву.
ж) якщо є невиправдане використання займенника у формі ^ Ор. відмінка:
неправильно правильно
Виконано за однією моєю умовою. Виконано лише за умови.
6. Не слід використовувати займенники 3-ї особи в присутності тих, про кого йдеться.
Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-й особі множини (від імені організації, установи, закладу - Нагадуємо..., Повідомляємо...). Паралельно вживається форма 3-ї особи однини (Адміністрація повідомляє..., Ректорат просить..., Об'єднання інформує...).
Без займенника я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-й особі однини (Доручаю..., Пропоную..., Наказую...).
Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.
Правильний наголос у займенниках — це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.
У Р. й Д. відмінках однини займенників то, те, цей, це наголос падає на кінцевий склад: того, тому, цього, цьому. А в М. та Р. відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тому, у цьому, біля того, для цього, до того, із цього, не без того, не від того.
^ 7. Для уникання зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися Р. чи 3. відмінків їх ніж присвійного займенника їхній.
неправильно правильно
Надійшли їхні пропозиції Надійшли їх пропозиції
Оглянуто їхній об'єкт Оглянуто їх об'єкт
Ступенювання прикметників
1. Вищий ступінь порівняння прикметників. Вищий ступінь порівняння прикметників утворюється доданням:
а) суфікса -іш- або -ш- до основи чи до кореня звичайної форми якісного прикметника: нов-іш-ий, повн-іш-ий, син-іш-ий, дешев-ш-ий, солод-ш-ий.
б) слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш вдалий, більш глибокий, менш вередливий.
2. Найвищий ступінь порівняння прикметників. Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо доданням:
а) префікса най- до форми вищого ступеня: найбільший, найкраща, найменше.
б) слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручний, найбільш стійка, найменш приємне.
Для посилення при формах найвищого ступеня прикметників вживаються частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, якнайбільший, якнайшвидший [5, С. 83].
Утворюючи ступені порівняння прикметників треба пам’ятати:
BD21301_ не можна вживати слів самий, саме, самі замість префікса най- у формі найвищого ступеня порівняння прикметників [3, С. 30]:
|
неправильно: |
правильно: |
|
самий оптимальний вихід |
найоптимальніший вихід |
|
сама краща пропозиція |
найкраща пропозиція |
|
саме вдале фото |
найвдаліше фото |
|
самі низькі ціни |
найнижчі ціни |
BD21301_ не можна вживати слів більш, менш з формою вищого ступеня порівняння прикметника [3, С. 30]:
|
неправильно: |
правильно: |
|
більш ймовірніша подія |
ймовірніша подія |
|
більш простіший варіант |
простіший варіант |
|
менш проблематичніший спосіб |
менш проблематичний спосіб |
не можна вживати залежних від ступеньованого прикметника слів без прийменників за, від, порівняно з та ін. або без сполучника ніж (аніж) [3: 30]:
|
неправильно: |
правильно: |
|
добріший нього |
добріший за (від) нього |
|
|
добріший порівняно з ним |
|
|
добріший, ніж він |
|
розумніша всіх |
розумніша за всіх |
|
|
розумніша від всіх |
|
|
розумніша, ніж всі |
|
мова мелозвучніша інших |
мова мелозвучніша за (від) інших |
|
|
мова мелозвучніша порівняно з іншими |
|
|
|
|
брат старший сестри |
брат старший за (від) сестри |
|
|
брат старший порівняно з сестрою |
|
|
брат старший, ніж сестра |
|
|
брат старший проти сестри |
РЕКОМЕНДАЦІЯ. Радимо вживати органічніші для української мови синтетичні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників: довершеніший, простіший, найдорожчий, найкращий, найхолодніший, найвірогідніший.
ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ виражають приналежність предмета певній людині чи тварині і відповідають на питання чий? чия? чиє?:
Шевченкова пісня, бабина хата, татова люлька, вовчий хвіст.
Присвійні прикметники мають яскраво виражене значення при-належності одній особі і не позначають належність групі осіб. В українській мові характерною ознакою присвійних прикметників є специфічні суфікси -ин(-їн)-, -ів(-їв) — (останні характеризуються морфонологічними варіантами для непрямих відмінків: -ов, -ев, —єв). Присвійні прикметники, що означають приналежність одній тварині, утворюються за допомогою суфіксів -ач-, -яч-, -ин-, —їн—, -ий: мичаший хвіст, орлиний дзьоб, солов’їний спів.
Присвійні прикметники, утворені від назв людей, у називному та знахідному відмінках мають коротку форму (учителів, Павлів, доч¬чин), а прикметники, похідні від назв тварин, мають повну форму (гусячий, собачий).
Сфера вживання присвійних прикметників, утворених від назв людей, досить обмежена, здебільшого це розм’овне мовлення або художній стиль.