Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки України
Полтавський державний педагогічний університет
імені В.Г. Короленка
Методичні рекомендації
до педагогічної практики бакалавра
фізико-математичного факультету
Полтава –
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Педагогічна практика –один із напрямів підготовки майбутніх учителів до самостійної педагогічної діяльності. Вона займає чільне місце в системі формування професійних умінь і навичок студентів.
Пропонована програма педагогічної практики бакалаврів узгоджується і доповнює програми шкільного курсу математики і методики викладання, шкільного курсу фізики і методики викладання, шкільного курсу інформатики і методики викладання (ШКМ і МВ, ШКФ і МВ, ШКІ і МВ). Зокрема проходження педагогічної практики на 4 курсі передбачає роботу студентів-практикантів у 5-9 класах, що обумовлено завершенням вивчення спеціальних методик викладання в основній школі.
Педагогічна практика бакалаврів студентів педагогічного університету має забезпечити умови для формування умінь і навичок майбутніх вчителів, безпосередньо пов’язаних із використанням теоретичних знань методик викладання відповідних курсів в реальних педагогічних ситуаціях. При цьому ряд завдань до лабораторних робіт можна розглянути під час практики в реальних умовах. Зокрема, написання календарно-тематичного плану, різні способи написання план-конспектів уроків, зміст критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів за дванадцятибальною шкалою, виконання кількісного і якісного аналізу контрольної чи самостійної роботи учнів тощо.
Педагогічна практика бакалавра проходить у три єтапи: підготовчий, основний і завершальний. Зміст педагогічної практики скомпоновано відповідно до цих етапів.
Даний методичний посібник окрім змісту навчально-виховної діяльності студентів містить перелік звітної документації, вимоги до підготовки і проведення уроків з предмету, рекомендації по складанню конспектів уроків різних типів, схеми аналізу уроків, критерії оцінювання залікових уроків та критерії підсумкового оцінювання результатів практики тощо.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕДАГОГІЧНУ ПРАКТИКУ БАКАЛАВРІВ
(ІV курс фізико-математичного факультету)
Мета педагогічної практики бакалаврів –систематизувати та піднести на якісно новий рівень творчого застосування набуті знання, сформувати необхідні для практичної діяльності вчителя математики, фізики та інформатики вміння та навички в умовах загальноосвітньої школи, надати можливість апробації та проведення педагогічного експерименту згідно з темою науково-методичного дослідження в межах курсової роботи, застосовувати вміння проводити виховну роботу з учнями.
Під час практики студент набуває статусу вчителя-стажиста предметника та помічника класного керівника.
Завдання практики
Види робіт, які виконуються під час практики:
-ознайомлення з структурою і змістом планування роботи вчителя-предметника та класного керівника;
-підбір додаткової науково-методичної літератури до системи уроків з теми та конкретного уроку;
- відвідування та аналіз уроків вчителів та студентів-практикантів;
- вивчення передового досвіду вчителів;
- знайомство з різними видами шкільної документації;
- проведення позакласної роботи з математики (фізики, інформатики);
Практика бакалаврів проходить в 7-9 класах загальноосвітніх шкіл міста. В одному навчальному закладі може проходити практику кількість студентів, що відповідає кількості паралелей і передбачена умовами договору між адміністрацією школи та університету. Перед початком педпрактики видається наказ про її проведення, в якому затверджується розподіл студентів по школах, призначаються методист з основної спеціальності, з педагогіки та з шкільної гігієни.
Передбачається можливість проходження практики за індивідуальним графіком на робочому місці, якщо студент вже працює вчителем математики (фізики, інформатики), а також за місцем майбутнього працевлаштування при наявності у студента відповідного відношення з районного відділу освіти.
Перед виходом на педагогічну практику на факультеті проводиться настановча конференція. Конференцію організовують і проводять деканат, факультетський керівник практики, методисти, викладачі предметних кафедр та кафедр педагогіки і шкільної гігієни.
Основним документом, який відображає діяльність студентів у ході практики є “Щоденник практиканта”. Він містить навправлення до школи з вказанням дати прибуття в школу і терміну закінчення практики, перелік навчально-виховної роботи за період практики з оцінками за всі види діяльності, характеристику на студента учителів школи, які керували роботою студента, звіт студента і висновки групових керівників практики від кафедр університету.
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНОІ ПРАКТИКИ БАКАЛАВРІВ
Оволодіння змістом ШКМ і МВ, ШКФ і МВ, ШКІ і МВ у основні школі, відповідно до діючих програм і навчальних планів з даного предмету. Участь у роботі настановчої конференції. Ознайомлення з виставкою науково-методичної літератури. Попереднє вивчення нормативної документації, яка регламентує викладання курсів математики, фізики, інформатики в основній школі. Виконання індивідуальних завдань, отриманих від методистів
1-й тиждень
У перший день практики методисти знайомлять студентів із школою, доводять до їх відома задачі практики, організовують зустріч і бесіду із адміністрацією школи, розподіляють студентів по класах, знайомлять з вчителями-предметниками та класними керівниками.
Студенти вивчають розклад уроків свого класу, розклад дзвінків, здійснюють перше знайомство з класом, вивчають особисті справи учнів, план роботи вчителя-предметника та класного керівника, складають особистий план роботи на період практики, опрацьовують матеріал шкільних підручників, підбирають додаткову літературу до потрібних тем.
Протягом наступних днів першого тижня практики відбувається адаптація студента до умов школи, вивчаються особливості організації навчально-виховного процесу, тематичне та поурочне планування роботи вчителів, систему роботи вчителів-предметників, відвідують якомога більше уроків у своєму класі з метою спостереження та вивчення колективу, усвідомлення застосовних педагогічних технологій та окремих методик.
Відвідуючи уроки вчителів відповідно своєї спеціальності, студент вивчає форми та засоби навчання, які застосовує вчитель, способи активізації розумової діяльності учнів, інтенсифікації учбового процесу, інновації тощо. Зазначена методистом кількість уроків аналізується в письмовому вигляді. Крім того, на основі спостережень студент визначає найбільш доцільні форми роботи, спілкування з даним класом. Протягом першого тижня здійснюється вивчення матеріальної бази школи, її технічного обладнання, знайомство з кабінетами математики (фізики, інформатики) з різними видами шкільної документації, зокрема з «Положенням про кабінет математики (фізики, інформатики)».
Наприкінці тижня студенти складають плани-конспекти перших уроків і за погодженням з методистом та вчителем розпочинають проводити заняття.
2-й – 6-й тижні
Підготовка, проведення і самоаналіз уроків з математики (фізики, інформатики) різних типів. З початку другого тижня практики і до її закінчення студенти проводять всі уроки із своїх предметів за розкладом. Виключенням можуть бути лише уроки, проведення яких студентом вчитель вважає недоцільним. Всі уроки, проведені студентом, вважаються заліковими. Участь у обговоренні власних уроків з учителем та груповим керівником практики від фахової кафедри. Відвідування, обговорення і проведення письмового аналізу уроків інших студентів-практикантів.Виготовлення дидактичних матеріалів і наочних посібників до проведення уроків. Проведення контрольних і самостійних робіт з предмету. Здійснення їх кількісного і якісного аналізу. Індивідуальна робота з учнями з математики (фізики, інформатики) з позаурочний час. Підготовка сценарію позакласного виховного заходу з предмету і його проведення. Добірка разом з учнями матеріалів до рубрик стінгазет. Керівництво випуском стінгазет. Проведення педагогічного експерименту, апробація методичних розробок, передбачених завданнями курсового дослідження з методики викладання математики (фізики, інформатики).
Під час практики студенти вважаються рівноправними членами шкільного колективу, в повному обсязі виконують всі функції вчителя, відвідують педагогічні наради, відкриті шкільні заходи. Тривалість робочого дня студента становить 6 годин.
Проведення підсумкової конференції мікрогрупи в школі.
Представлення звітної документації керівникам практики від фахових кафедр. Складання диференційованого заліку.
Участь у роботі виставки матеріалів педагогічної практики і підсумкової конференції. Мета підсумкоіої конференції –підвести підсумки практики, з’ясувати недоліки в її організації та шляхи їх уникнення в майбутньому. Виступи студентів на конференції повинні бути проблемними.
Мікрогрупі підготувати на підсумкову конференцію матеріал для звітного виступу за однією або кількома рубриками:
Крім того у звітному виступі вказати труднощі і проблеми, з якими зіткнулися під час практики, можливо –ідеї та пропозиції щодо покращення проходження педагогічної практики.
З системи роботи та підготовки вчителя до проведення уроку за період практики студент повинен опанувати наступне:
Підготовка до системи уроків здійснюється на першому тижні проходження практики через знайомство з планами вчителя-предметника, вивчення та підбір необхідної науково-методичної літератури, складання особистих тематичних планів.
План-конспект уроку студент складає на основі тематичного плану, керуючись знаннями особливостей учнів, орієнтуючись на рівень їх розвитку, загальну і математичну підготовку і враховуючи умови проведення занять.
Студент складає розширений план-конспект, який є обов’язковим документом для допуску його до уроку. В систему підготовки до уроку входять такі дії:
- вивчення навчальної програми та тематичного плану з метою з’ясування місця і значення конкретного уроку;
- встановлення навчальних, розвиваючих та виховних завдань уроку;
- вивчення і аналіз матеріалу уроку за шкільним підручником, встановлення змісту і обсягу понять, що вивчаються, опанування методикиою доведення тверджень, підготовка системи вправ і задач;
- аналіз можливих варіантів викладу матеріалу поданих в методичних посібниках, підбір додаткової літератури до уроку та наочності, у разі потреби виготовлення її;
- конкретизація завдань уроку;
- вибір методів і методичних прийомів, засобів навчання, встановлення внутріпредметних та міжпредметних зв’язків, форм організації навчальної діяльності учнів;
Заключним етапом підготовки студента до уроку є перевірка та коректування план-конспекту вчителем або методистом.
Студент допускається до проведення уроку тільки після перевірки та затвердження конспекту уроку методистом або вчителем. Конспект повинен бути пред'явлений не пізніше як за день до проведення уроку.
Критерії оцінювання залікових уроків
Оцінка залікового уроку складається із трьох компонентів:
–підготовка уроку (план-конспект і дидактичні матеріали до нього);
–проведення уроку;
–аналіз уроку.
Оцінка "відмінно"
Творчо, самостійно спланований урок із використанням науково-методичної літератури, зокрема:
–відповідно до вікових особливостей учнів і навчального матеріалу визначена триєдина мета;
–структура, тип уроку відповідають його меті;
–враховуються психологічні закономірності засвоєння нових знань, формування вмінь тощо;
–система методів навчання вибрана оптимально;
–застосовано індивідуальний підхід до учнів.
Проведений урок показав, що:
–студент володіє програмовим матеріалом, використовує засоби і методи впливу на мотиваційну сферу учнів та активізації їх розумової діяльності;
–заплановані завдання уроку виконані;
–мета уроку досягнута;
–студент володіє класом;
–вміло використані різноманітні форми і методи навчання;
–у ході уроку вдало здійснена перебудова його структури відповідно до розвитку ситуації;
–мовлення практиканта бездоганне.
Аналіз уроку:
–вказано недоліки, допущені в ході уроку, та шляхи підвищення
його ефективності.
Оцінка "добре"
План уроку написаний, але практикант користувався допомогою методиста чи вчителя при розробці деяких етапів уроку.
Мета уроку досягнута, учні працювали під керівництвом учителя, але спостерігались моменти, коли практикант відчував себе розгублено (не відповідав на запитання учнів, не помітив піднятої руки та ін.).
Аналізуючи урок, практикант може чітко аргументувати що взагалі мета уроку досягнена, бачить недоліки та шляхи їх усунення.
Оцінка "задовільно"
Конспект повністю складався з допомогою вчителя чи методиста.
Під час уроку не було фактичних помилок, зривів дисципліни, але практикант недостатньо володів класом (працював з одним учнем під час опитування, не зміг включити решту учнів у бесіду, забув задати домашнє завдання, виставити оцінки та ін.). Мета уроку досягнута.
Під час аналізу уроку нечітко виділяються позитивні і негативні моменти, не обґрунтовуються шляхи вдосконалення уроку.
Оцінка "незадовільно"
План-конспект написаний за допомогою вчителя чи методиста.
Під час уроку були помилки в знанні практикантом фактичного матеріалу, не контролювалась ситуація в класі. Мета уроку не досягнута, або досягнута частково.
Практикант не може проаналізувати недоліки уроку.
Уроки, оцінені на "незадовільно" не зараховуються, проводяться повторно. Оцінка “відмінно” за навчальну рооботу може бути лише за умови, якщо більша частина уроків оцінена на "відмінно".
Науково-дослідницька робота студентів під час практики
Школа є творчою лабораторією для студента педагогічного університету і тому за період педагогічної практики треба максимально використати її можливості для проведення експериментальної дослідницької роботи.
Перш за все, студенти повинні зібрати необхідний матеріал для написання курсових робіт. Для цього потрібно не лише опрацювати науково-методичну літературу, а і вивчити новітні педагогічні технології, досвід роботи вчителів-предметників безпосередньо на робочому місці. Зібраний матеріал також може бути використаний для доповідей на науково-методичній студентській конференції, оформлений у вигляді статті.
За період практики студент повинен провести апробацію методичних розробок та знахідок, описаних ним в теоретичному плані в курсовій роботі, з метою порівняння ефективності різних методик провести педагогічний експеримент.
Орієнтовний перелік напрямків дослідницьких завдань
5.Методи інтенсифікації навчання.
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ МЕТОДИСТІВ
Практикою групи студентів керують методист із основної спеціальності, шкільної гігієни та методист із кафедр психолого-педагогічних дисциплін. Методисти із спеціальності здійснюють такі види робіт:
- консультують студентів з питань змісту і методики проведення уроків та позакласних заходів;
- перевіряють і затверджують розроблені студентами плани-конспекти навчальних занять;
- здійснюють поточний контроль за практикою студентів, вчасно виявляють недоліки та вживають заходи до їх усунення;
- готують студентів до виступів на підсумковій конференції з педпрактики, контролюють підготовку матеріалів до виставки;
- перевіряють і зараховують звітну документацію студентів та виставляють оцінку за виконані види роботи;
Обов’язки старост мікрогруп
При розподілі студентів по школам в кожній мікрогрупі призначається староста. Інструктаж старост мікрогруп після проведення настановчої конференції проводить завідуючий відділом педагогічної практики університету.
Староста зобов'язаний:
до початку практики:
–одержати у відділі педпрактики університету необхідну нормативно-фінансову документацію;
–пройти інструктаж щодо оформлення всіх необхідних документів;
протягом перших трьох днів практики:
– представити своєму методисту розклад уроків усіх студентів мікрогрупи за вказаним зразком (додається) у трьох екземплярах;
– з'ясувати у відділі педпрактики наявність копій ідентифікаційних кодів усіх учителів, які керують роботою студентів мікрогрупи в школі;
–взяти копії ідентифікаційних кодів у вчителів, якщо такі копії відсутні у відділі педпрактики;
– заповнити грошову відомість;
у період проходження практики:
– вести журнал обліку роботи учителів школи, викладачів та студентів;
–узгоджувати організаційні питання, які стосуються проходження практики студентами мікрогрупи;
протягом трьох днів після закінчення проходження педагогічної практики:
–забезпечити своєчасну здачу студентами мікрогрупи матеріалів для
виставки результатів педагогічної практики;
– здати у відділ педпрактики:
– узгодити із груповим керівником практики дату і час складання диференційованого заліку за результатами педпрактики і повідомити їх студентам мікрогрупи;
– повідомити заступнику декана з педагогічних практик прізвище, ім'я та по
батькові доповідача від мікрогрупи на підсумкову конференцію і тему його виступу;
– забезпечити присутність усі студентів мікрогрупи на підсумковій конференції.
Примітка. У разі несвоєчасної здачі документації у відділ педпрактики або систематичного невиконання обов'язків –старості мікрогрупи оцінка за практику знижується
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ І ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИКИ
При підведенні підсумків практики оцінюванню підлягають всі види навчально-виховної діяльності студента-практиканта.
Оцінку «Відмінно» заслуговує за практику студент, який:
–за більшість залікових уроків отримав оцінку «відмінно»;
–відвідав і проаналізував уроки кожного з студентів-практикантів та вчителя-предметника;
–за час практики налагодив контакт з класом, сприяв становленню і підтримці хорошого мікроклімату в колективі;
–проводив з учнями додаткові заняття;
–проводив заняття предметного гуртка, факультативу;
–організовував для учнів екскурсії;
–допомагав учням у випуску стінгазет, бюлетенів, тощо;
–підготував і провів на належному рівні не менше одного позакласного заходу з предмету, який був оцінений на “відмінно”;
–підготував наочні та дидактичні матеріали на виставку;
–проводив індивідуальні заняття з обдарованими дітьми;
–вчасно підготував і здав звітну документацію;
–працював з повною віддачею, тривалість його робочого дня була в межах 6 годин.
Оцінка «ДОБРЕ» виставляється за практику, якщо студент за більшість залікових уроків одержав оцінку «добре», із інших зазначених видів діяльності деякі не були виконані, або окремі з них здобули оцінку “добре”.
Оцінка «ЗАДОВЛЬНО»виставляється за практику, якщо за більшість залікових уроків студент одержав оцінки «задовільно» і «добре», здійснив не менше половини інших видів педагогічної діяльності, але не показав належного рівня сформованості професійно-педагогічних умінь.
Практика оцінюється «НЕЗАДОВІЛЬНО», якщо студент безвідповідально відноситься до її проведення, уроки проводив на низькому науково-методичному рівні, ігнорував інші види педагогічної роботи. Студент, який не виконав програму практики без поважної причини, отримує негативну оцінку і відраховується з університету.
Якщо з поважної причини (хвороба тощо) студент не пройшов практику, то при представленні належних довідок та особистої заяви у деканат, він має право пройти її індивідуально в іншій, зазначений деканатом та відділом педпрактики, час.
Підсумкова оцінка виставляється на основі оцінок із спеціальності, шкільної гігієни та педагогіки фаховим методистом.
Перелік звітної документації
Орієнтовні напрямки вивчення передового досвіду:
- реалізація диференціації або інтеграції у навчанні;
- узагальнення і систематизація знань учнів;
- організація повторення;
- колективні форми роботи на уроках;
- використання ділових ігор на уроках;
- прийоми перевірки домашнього завдання;
- самостійна робота учнів.
Примітка: якщо студент проходив практику за індивідуальним графіком, то вся звітна документація повинна бути затверджена та оцінена вчителями-предметниками, класним керівником та адміністрацією школи.
ДОДАТОК 1.
Урок –основна форма учбово-виховної роботи. Одним з основних факторів, які визначають якість проведеного уроку є визначення та постановка мети (задач) уроку.
До навчальних задач навчання відносять формування в учнів різносторонніх суспільних, гуманітарних, природничих, математичних та інших знань. Відпрацювання вмінь специфічних для математики, а також вмінь і навичок раціональної організації розумової діяльності учнів.
Доцільно в тій чи іншій формі повідомити учням навчальну мету уроку, зосередити їх увагу на головному. Здійснюючи принцип індивідуального підходу в навчанні, вчитель поряд з фронтальними, може ставити задачі, що стосуються окремих учнів (з метою ліквідації недоліків відстаючих учнів або додаткового навантаження сильних учнів).
Орієнтовний перелік навчальних задач уроку:
Орієнтовний перелік виховних задач уроку:
Орієнтовний перелік розвиваючих задач уроку:
СТРУКТУРА ОСНОВНИХ ТИПІВ УРОКІВ МАТЕМАТИКИ
Урок засвоєння нових знань.
Урок засвоєння нових вмінь і навичок.
Урок застосування знань, вмінь і навичок.
ОРІЄНТОВНА СХЕМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ І АНАЛІЗУ УРОКУ
МАТЕМАТИКИ
Школа
Дата... Клас..................................
Кількість учнів за списком чол. Присутні............. уч.
Прізвище, ім’я, по-батькові вчителя
5. Зміст і методика вивчення нового матеріалу. Як були сформульовані тема і мета уроку? Якими мотиваційними прийомами були доведені до свідомості учнів? Чи була створена проблемна ситуація? Чи були зацікавлені учні? Об'єм знань, викладених вчителем, форми і методи викладання. Науковість матеріалу, зв'язок його з життям, іншими дисциплінами, особистим досвідом учнів, виховний момент. Системність і послідовність викладу, зв'язок з раніш вивченим матеріалом. Доступність матеріалу для даного віку. Активізація пізнавальної діяльності учнів, засоби підтримки уваги та інтересу учнів на окремих етапах уроку. Включення учнів у творчу роботу по сприйняттю нового матеріалу. Застосування ТЗН, таблиць, плакатів тощо. Використання дошки.
Роль і місце самостійної роботи учнів в процесі вивчення нового матеріалу: робота з підручником, довідником, додатковою літературою.
Методика контролю та перевірки знань і вмінь учнів в процесі викладання нового матеріалу.
6. Закріплення нового матеріалу. Застосування одержаних знань.
Методика закріплення знань, форми індивідуальної та групової роботи учнів. Підбір вправ диференційованого характеру. Ефективність і результативність роботи. Як вони відображені у відповідях учнів?
Увага. Як використовував вчитель загальнопсихологічні принципи організації уваги учнів на уроці? Зовнішній вигляд вчителя, міміка і
пантоміміка, доброзичливість, темп уроку, емоційна наповненість, виразність мови вчителя; послідовність, логічність викладу матеріалу. Якими прийомами підтримувалася стійкість уваги учнів, як переходили учні з одного виду діяльності на інший?
Сприйняття і пам'ять. Як створювалася предумова для сприйняття нового матеріалу? Чи було забезпечено розвиток усіх типів пам'яті учнів?
Мислення. Чи створювалась проблемна ситуація на початку оволодіння новим матеріалом? Чи мала місце на уроці активність учнів, викликана цікавістю, пошуком нових рішень. Роль у цьому системи запитань вчителя. Були відповіді учнів відтворенням вивченого або результатом опрацювання, осмислення, переробки знань? Як формувалися нові поняття? У чому полягала складність засвоєння нових понять?
Особистість. Відношення учнів до відповідей своїх-однокласників та оцінкам вчителя. Чи мало місце в учнів задоволення виконаним завданням? Як в процесі учбової діяльності формувалися інтелектуальні, вольові та інші властивості учнів?
9. Заключна загальна оцінка уроку.
Що дав урок стосовно реалізації мети, ідей розвиваючого та виховного навчання, набування практичних навичок, навичок роботи з книгою, тощо?
Відношення учнів до уроку. Дисципліна і організованість. Реакція вчителя на порушення. Методи заохочення та покарання. Загальна організація уроку, дозування часу на окремих етапах уроку.
Які поліпшення, удосконалення можна внести при проведенні таких уроків?
10.Характеристика вчителя і його взаємовідношень з учнями.
Володіння фактичним матеріалом. Методична майстерність. Зацікавлення справою. Провідна роль вчителя на уроці. Авторитет і педагогічний такт, вміння вийти з скрутного становища. Поведінка, зовнішність, культура мови, образність, емоційність, дикція, .тощо.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ШКІЛЬНОГО КУРСУ
МАТЕМАТИКИ
|
Рівні засвоєння (діяльності) |
Бали |
Критерії оцінювання рівня засвоєння (діяльності) |
|
І рівень —початковий (ознайомлення, або рецептивний) |
1 |
Учень може впізнати окремі математичні об'єкти (цифри, натуральні, додатні, від'ємні числа, дріб звичайний і десятковий, найпростіші геометричні фігури, дії над раціональними числами, алгебраїчними виразами тощо), прочитати і записати натуральне, раціональне і дробове число, алгебраїчний вираз, формулу, зобразити найпростіші геометричні фігури, виконає арифметичні діі тощо.Учень може впізнати і ствердно відповісти на запитання чи є пред’явлений йому об’єкт тим, про який йде мова. |
|
2 |
Учень може розпізнати один з кількох запропонованих математичних об'єктів (символів, виразів, арифметичних дій, геометричних фігур), виділивши його серед інших, виконати однокрокові дії з раціональними числами, найпростішими алгебраїчними виразами |
|
|
3 |
Учень може співвіднести дані або словесно описані математичні об'єкти з їх характеристиками, пояснити розв'язання простої арифметичної задачі. |
|
|
II рівень —середній (відтворення, або репродуктивний) |
4 |
Буквальне (дослівне) відтворення. Учень може відтворити словами, близькими до тексту підручника, означення математичних термінів, правил, пояснити виконання арифметичних та алгебраїчних дій, назвати елементи кола, трикутника, паралелограма, трапеції, многогранників і круглих тіл тощо, повторити за зразком математичну операщю, дію в тому вигляді і в тій послідовності, в якій вони були подані в процесі навчання або в підручнику. |
|
5 |
Учень може дослівно відтворити формулювання означень математичних термінів, теорем, ознак, правил виконання арифметичних та алгебраїчних дій, ілюструючи їх прикладами з пояснень учителя або підручника, пояснити за допомогою вчителя розв'язування одно-, двокроковї вправи на обчислення за даними формулами, текстових задач |
|
|
6 |
Учень може відтворити формулювання означень математичних термінів, теорем, ознак, правил виконання арифметичних та алгебраїчних дій, ілюструючи їх власними прикладами, пояснити самостійно розв'язування одно-, двокрокових вправ на обчислення за формулами, текстових задач |
|
|
III рівень —достатній (конструктивний) |
7 |
Учень може застосовувати означення математичних термінів, правила арифметичних та алгебраїчних дій у стандартних ситуаціях, знає залежності між лінійними і кутовими елементами геометричних фігур, певною мірою контролює власні навчальні дії, наводить власні приклади на підтвердження математичних міркувань |
|
8 |
Учень може під керівництвом учителя зіставляти, узагальнювати і систематизувати навчальну інформацію, формулювати основні властивості геометричних фігур, в цілому самостійно застосовувати їх на практиці, контролює власну діяльність, під керівництвом учителя виправляє помилки і може аргументувати математичні міркування та розв'язування завдань |
|
|
9 |
Учень вільно володіє вивченим матеріалом, у тому числі й застосовує його на практиці, самостійно розв'язує задачі й вправи в стандартних ситуаціях, виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи для обґрунтування математичних міркувань і висновків, може пояснити за допомогою вчителя розв'язування завдань підвищеного рівня складності. |
|
|
IV рівень —високий (творчий) |
10 |
Учень виявляє творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї, під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх для зеалізащї поставлених перед ним навчальних цілей, судження його логічні й достатньо обґрунтовані, може з не зовсім повним обґрунтуванням пояснити розв'язування завдань підвищеного рівня |
|
11 |
Учень може вільно висловити власні міркування і переконливо аргументувати їх. визначає порядок особистої навчальної діяльності, самостійно оцінює її результати, знаходить джерела інформації і використовує їх відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності. Використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, вміє з достатнім обґрунтуванням доводити теореми, пояснювати розв'язування завдань підвищеного рівня. |
|
|
Учень виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдарування і нахили на основі глибоких і міцних знань, вміє самостійно здобувати знання та доводити теореми, властивості, може самостійно пояснити розв'язування будь-якого завдання підвищеного рівня, виконати його з повним обґрунтуванням |
ДОДАТОК 2.
ТИПИ УРОКІВ ФІЗИКИ:
–урок засвоєння нових знань;
–урок формування навичок і вмінь;
–урок застосування знань, навичок і вмінь;
–урок узагальнення і систематизації знань;
–урок перевірки і корекції знань;
–комбінований урок.
У шкільній практиці останнім часом широко використовуються такі типи нестандартних уроків: уроки-лекції, уроки-семінари. уроки-екскурсії, уроки-диспути, уроки-заліки, уроки-ділові ігри, уроки-прес-конференції, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки взаємонавчання учнів, уроки типу «слідство ведуть знавці», уроки творчості, комп’ютерні аукціони, інтегровані уроки, уроки-казки, уроки-телемости, уроки-подорожі, бінарні уроки, уроки типу «Що? Де? Коли?», уроки запитань учнів учителеві, уроки-суди тощо.
Схема аналізу уроку засвоєння нових знань з фізики.
Школа. ……..
Дата ……. Клас.
Кількість учнів за списком чол.. Присутні..... чол.
Предмет
Прізвище, ім’я, по батькові вчителя
Тема уроку
Мета уроку
Зміст і хід уроку : Зауваження по ходу уроку ..
Мета уроку: Вивчення нового явища, закону, засвоєння поняття на рівні, поглиблення вивчених раніше понять, явищ, законів.
Виховне завдання уроку зв’язок навчання з життям, виховання: естетичне, патріотичне, політехнічне, відповідального ставлення до праці (на основі чого конкретизувати), розширення наукового світогляду (конкретизувати).
Розвиваюче завдання уроку розвиток логічного мислення (дедуктивне: операції синтезу, системність; індуктивне: операції порівняння, емпіричне узагальнення, теоретичне мислення (теоретичне узагальнення), спостережливість (при демонстрації дослідів).
Підготовка класу до уроку: гігієнічні умови, підготовка дидактичних засобів (ТСО, експеримент, таблиці, картки з індивідуальним завданням).
Аналіз змісту у року:
Дія учителя на уроці
Керівництво діяльністю учнів
Активізація пізнавальної діяльності, ступінь самостійності учнів при вивченні нового матеріалу, організація індивідуально диференційованого підходу до учнів (Індивідуальні завдання на уроці, індивідуальна робота з кращими учнями, з відстаючими), розвиток пам’яті, мислення, спостережливості.
Висновки
Схема аналізу уроку формування умінь і навичок з фізики
(лабораторна робота)
ШКОЛА
Дата
Клас
Кількість учнів за списком чол. Присутні чол.
Предмет
Прізвище, ім’я, по батькові вчителя
Тема уроку
Мета уроку..
Зміст і хід уроку .Зауваження по ходу уроку
(у формі лабораторної роботи)
Мета уроку: поглиблення (вказати елементи фізичних знань) закріпити
(вказати вміння), формувати (вказати вміння).
Виховне і розвиваюче завдання:
Виховне завдання уроку: зв’язок навчання з питанням виховання: естетичне, патріотичне, політехнічне, відповідального ставлення до праці (на основі чого конкретизувати), розширення наукового світогляду (конкретизувати),
Розвиваюче завдання, розвиток логічного мислення (дедуктивне: операції синтезу, системність; індуктивні: операції порівняння, емпіричне узагальнення; теоретичне мислення –теоретичне узагальнення; спостережливість –при демонстрації дослідів).
Підготовка класу до уроку:
Вступна бесіда: доведення до свідомості учнів теми. мети, задач уроку, актуалізація знань, необхідних для виконання роботи, обговорення плану виконання, показ окремих елементів роботи, інструктаж про правила і точність вимірювання.
Керівництво роботою учнів в процесі проведення занять:
3.Як учитель слідкує за роботою учнів і дає в ході вказівки.
4.Як здійснюється індивідуальний підхід до учнів.
5.Які труднощі зустрічаються учням при виконанні роботи, як учитель долає або попереджує їх.
Обробка результатів:
1.Як в ході уроку учитель перевіряв результати вимірювань і обчислень, як давав вказівки на виправлення вказівок.
4.Які завдання дає учитель для набування знань? (їх педагогічна доцільність, ступінь складності, підготовка учнів до виконання завдання, рекомендації по виконанню).
Висновки: ;
. Чи досягнута мета уроку? (обґрунтувати)
Схема аналізу уроку у формування вмінь і навичок з фізики
Школа
Дата Клас
Кількість учнів за списком чол. Присутні чол.
Предмет………..…………….
Прізвище, ім’я, по-батькові вчителя
Тема уроку.....
Мета уроку
Зміст і хід уроку : Зауваження по ходу уроку
Мета уроку: вчитись застосовувати (Вказати елементи знань) на рівні (вказати рівень).
Розвиваюче і виховне завдання: (див. схему аналізу уроку вивчення нового матеріалу Додаток І ).
Підготовка класу до уроку:
наявність достатньої кількості дидактичних засобів (Збірників задач, роздаткового матеріалу, обладнання для експериментальних задач).
1. Які типові задачі підібрані? (логічні, розрахункові, експериментальні). Чи доцільне їх поєднання?
2. Чи витримані вимоги до змісту задач: умови задачі зрозуміла, цікава, чітка, систематичні операції не затушовують фізичний зміст, відсутність застарілих технічних даних.
Діяльність учителя на уроці:
Керівництво діяльністю учнів на уроці
Активізація пізнавальної діяльності учнів при розв’язуванні задач, раціональний спосіб обчислення, виховання математичної культури учнів, формування навичок самоконтролю (перевірка результату по дії з найменуваннями, навчання алгоритму розв’язку, розвиток пам’яті, уяви, вміння зосереджувати увагу, професійне мисленням).
Висновки
ДОДАТОК 4
. Щоденник.
|
Деталізація програмної інформації Використана література: |
ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.Г. КОРОЛЕНКА ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра математики КАРТА СТРУКТУРИ УРОКУ ПРОВЕДЕНО: УЧИТЕЛЬ: ТЕМА УРОКУ: МЕТА навчальна: виховна: розвиваюча: ДАТА: |
|
Організаційний момент |
Актуалізація опорних знань |
Виклад нового матеріалу |
Закріплення вивченого матеріалу |
Підсумок уроку |
|
|
Програмна інформація |
|||||
|
Облад- нання |
|||||
|
Ситуативне управління і контроль |
|||||
|
Робота з деформаціями |
|||||
|
Аналіз і перспективи |
Міністерство освіти і науки України
Полтавський державний педагогічний університет
ім. В.Г.Короленка
кафедра математики
Кількісний і якісний аналіз
контрольної роботи
учнів 9-В класу
(зразок)
Виконала
студентка IV курсу
фізико-математичного факультету
групи М-42
Ліненко Вікторія Віталіївна
Полтава 2006
Аналіз контрольної роботи на тему: «Раціональні нерівності»
|
Клас |
Кількість учнів у класі |
Кількість присутніх у класі |
Оцінки |
Кількість учнів, які виконали завдання |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
|
9-в |
27 |
22 |
1 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
1 |
2 |
1 |
5 |
4 |
— |
14 |
16 |
14 |
17 |
14 |
4)Троє учнів взагалі не справилися з контрольною роботою-це 13% від виконувавших роботу учнів.
Високий рівень: дев'ять учнів –%
Достатній рівень: чотири учні –%
Середній рівень: п'ять учнів –%
Початковий рівень: чотири учні –%
Причини помилок:
–неуважність учнів при виконанні завдань, наприклад, при розв’язуванні нестрогої нерівності не включали у відповіді ті точки, в яких вираз перетворюється в нуль;
–невміння деяких учнів визначати знаки на інтервалах, особливо, коли зустрічається випадок парної кратності точки;
–неправильні обчислення і перетворення виразів( розкриття дужок, перед якими стоїть знак мінус; зведення до спільного знаменника).
–нерозуміння алгоритму застосування методу інтервалів.
Шляхи корекції:
–ще раз наголосити на алгоритмі застосування методу інтервалів;
–розглянути комбіновані приклади, де зустрічається нестрога нерівність і точки парної кратності - звернути при цьому увагу на розстановку знаків інтервалів, пропонуючи перевіряти правильність знаку підстановкою точки з інтервалу у вираз;
–учням, які взагалі не справилися з контрольною роботою призначити додаткове заняття з повторенням теоретичного матеріалу і практичною частиною;
–учням, які виконали завдання на середньому рівні, запропонувати домашню контрольну роботу з подібними завданнями;
–учням , які виконали роботу на достатньому рівні –самостійно здійснити роботу над помилками.
|
№ П/п |
Прізвище, ім'я учня |
Присутність на К/Р |
Правильність вик. завдань |
Оцінка |
Помилки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Обч-ня |
Метод інтерв. |
Перетворення |
Знаки інтервалі |
Схема Горнера |
||||
|
1 |
Бовкун Аліна |
+ |
- |
- |
- |
- |
- |
1 |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
2 |
Вац Ганна |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
- |
5 |
+ |
— |
+ |
+ |
+ |
|
3 |
Воробйова Ірина |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
11 |
— |
— |
— |
— |
— |
|
4 |
Гришко Сергій |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
+ |
8 |
— |
— |
— |
+ |
+ |
|
5 |
Діжковський Олег |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
10 |
— |
— |
— |
+ |
— |
|
6 |
Єфименко Миколай |
+ |
- |
+ |
- |
- |
- |
3 |
+ |
+ |
— |
+ |
+ |
|
7 |
Заблоцький Олексій |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
10 |
— |
— |
— |
+ |
— |
|
8 |
Звягінцев Євген |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
— |
— |
— |
— |
— |
|
9 |
Карпенко Сергій |
+ |
+ |
.+ |
+ |
+ |
+ |
11 |
— |
— |
— |
— |
— |
|
10 |
Карпеченков Єгор |
+ |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
6 |
+ |
— |
+ |
+ |
— |
|
11 |
Клемент Антон |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
10 |
— |
— |
— |
+ |
— |
|
12 |
Ковтун Марина |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
10 |
+ |
— |
— |
—• |
— |
|
13 |
Корнілко Дмитро |
+ |
+ |
- |
- |
- |
- |
3 |
+ |
— |
+ |
+ |
— |
|
14 |
Коровіна Альона |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
10 |
— |
— |
— |
+ |
— |
|
15 |
Лук'янченко Миколай |
+ |
- |
- |
- |
+ |
+ |
5 |
+ |
+ |
+ |
||
|
16 |
Лук'янченко Сергій |
+ |
- |
+ |
- |
- |
- |
2 |
+ |
+ |
+ |
— |
+ |
|
17 |
Поздняков Євген |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
8 |
— |
— |
— |
+ |
— |
|
18 |
Половина Віталій |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
— |
— |
— |
— |
— |
|
19 |
Рубанова Ольга |
+ |
+ |
- |
- |
+ |
- |
4 |
+ |
— |
+ |
+ |
— |
|
20 |
Свіденцов Олексій |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
11 |
— |
— |
— |
— |
— |
|
21 |
Тютюнник Ірина |
+ |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
7 |
+ |
— |
+ |
— |
+ |
|
22 |
Шевченко Дмитро |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
— |
— |
— |
— |
— |
|
23 |
Школяр Пилипп |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
— |
— |
— |
— |
— |
|
24 |
Щербаченко Сергій |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
— |
— |
— |
— |
— |
|
25 |
Юшков Антон |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
- |
6 |
— |
— |
— |
+ |
— |
|
26 |
Яковченко Дмитро |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
11 |
— |
— |
— |
— |
— |
|
27 |
Янко Тетяна |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
9 |
+ |
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
269 с.
21.Дубас 3.В. Фізика. Тематичне оцінювання 7-8 клас. –Тернопіль: СМП «Астон». –2001.
22.Есаян А.Р. и др. Информатика: Учебное пособие для педагогических институтов. –VI.: Просвещение, –
с.
.Демонстрационный экперимент по физике в средней школе / Под ред. Покровского. –М.: Просвещение,
1979. –-287 с.
24.Денисова В.Д. Урок интервью и урок-телемост. //У Физика в школе, № 5, 1991, с. 22-27.
25.Диференціація навчання фізики. //Фізика і астрономія. –. –№ 1.
26.Жалдак М.Л., Рамський Ю.С. Інформатика. –Київ. Вища школа, 1991. 320 с.
.Игнатьев Е.И. В царстве смекалки. – М: Наука, 1978.
28.Кадыров II. Взаимосвязь внеклассных и факультативных занятий по математике.-М.: Просвещение, 1983.
29. Каймин В.А., Щеголев А.Г., Ерохина Е.А., Федющин Д.П. Основы информатики и вычислительной
техники./ Пробный учебник для 10-11 классов .-М: Просвещение, 1989.
30.Каймин В.А. Цикл статей по методике преподавания информатикп и проблемам информатизации
образования. //Информатика и образование, № 1-6, 1989, № 2 1990.
31.Кирик Л. А. Уроки фізики. 8 клас: календарно-тематичне планування,
поурочні розробки, методичні рекомендації, тематичні контрольні
роботи. – Харків: Ранок-НТ, 2003. –С. 147.
32. Коршак Є.В., Ляшенко О.І, Савченко В.Ф. Фізика 8 кл. Підр. для сер. заг. осв. шк. –К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,
1999. –с.
34. Коваленко В. Г. Дидактические игры на уроках математики. –М.: Просвещение, 1990.
35. Коваленко В. Г. Дидактические игры на уроках математики. –М.: Просвещение, 1990.
. Конфорович А.Г. Колумби математики. –К.: Рад. школа, 1982.
37.Кондратенко В. И., Левенелюк Л.Ф., Гончар А.Г. Дидактический материал
по физике для 6 и 7 классов: Пособие для учителей –К.: Рад. школа, 1984. –с.
38. Кушниренко А.Г., Лебедев Г.В. Программирование для математиков. – М.: Наука. 1988. –385 с.
. Кушниренко А.Г., Лебедев Г.В. Программирование для математиков. –М.: Наука. 1988. –385 с.
40.Ланина И.Я. Внеклассная работа по физике. –К.: Рад.школа, 1983. –с.
41.Математика в понятиях, определениях и терминах. ч.I-II /Под ред. Л.В. Сабинина. –М. Просвещение. 1982.
42.Методика викладання математики в середній школі /ОЛ. Блох, Є.С. Канін, Н.Г. Килина та ін. –Х.: Основа,
1992.
43.Методика преподавания математики в средней школе: Общая методика. Ю.М.Калягин и др. М.:
Просвещение 1980.
44.Методика преподавания физики в 6-7 классах средней школы: Пособие
для учителя / Под ред. А.В. Усовой. –М.: Просвещение. 1990. –319 с.
45.Методика преподавания физики в 8-10 классах средней школы. Ч.1. / Под
ред. В.П.Орехова. А.В. Усовой. –М.: Просвещение, 1980. –320 с.
46.Мельниченко О.С., Губачов О.П., та ін. Лабораторний практикум з інформатики. Полтава, 1996.
47.Перельман Я.И. Занимательная алгебра. –М. :Наука, 1976.
. Перельман Я.И. Занимательная фізика. –М. :Наука, 1976.
49.Петраков И.С. Математические кружки в 8-10 классах. –М.: Просвещение, 1987.
50.Перышкин А.В., Родина Н.А. Физика.: Учеб. для 8 кл. сред. шк.. –ІІ-е изд. –М.; Просвещение,
1991. –с.
51.Перышкин АВ., Родина Н.А Физика: Учеб. для 7 кл. сред. шк. – II-е, М.: Просвещение, 1991. –с.
52. Позакласні заходи та нетрадиційні уроки з фізики. –К.: Ред. загальнопед. газет, 2004. –с.
53. Орехов В.П., Корж Э.Д. Преподавание физики в 9 классе средней школы. М.: Просвещение, 1986. –176 с.
.Семушин АД., Кретинин О.С., Семенов Е.Е. Активизация мыслительной деятельности учащихся при
изучении математики. –М.: Просвещение, 1978.
55.Сиденко А.С. Что такое современное мышление – оргдеятельная игра
методом коллективной работы // Физика в школе.-1991 № 5 – С. 34-35.
56.Современный урок физики в средней школе / Под ред. В.Г. Разумовского,
Л.С. Хижняковой. – М. Просвещение, 1983. –224 с.
57. Эвенчик Э.Е. и др. Методика преподавания физики в средней школе: Механика. – М.: Просвещение, 1986. –
240 с.
58. Усова АВ., Вологодская 3.А Дидактический материал по физике: 6-7 кл. / Пособие для учителя. - М.:
Просвещение, 1983. –с.