Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
7
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Гордон Марина Володимирівна
УДК:338.22.01
ЦІЛЬОВА ФУНКЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
ДЕРЖАВИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ
Спеціальність 08.00.01 –економічна теорія та історія економічної думки
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк - 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної теорії Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).
|
Науковий керівник: |
|
|
кандидат економічних наук, доцент Кучерук Світлана Анатоліївна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії (м. Донецьк). |
|
|
Офіційні опоненти: |
|
|
доктор економічних наук, доцент Туріянська Марія Михайлівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, професор кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (м. Донецьк); |
|
|
кандидат економічних наук Галабурда Микола Костянтинович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів (м. Київ). |
Захист відбудеться 30 жовтня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради
Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: вул. Челюскінців, 198 а, м. Донецьк, 83015, великий зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (вул. Університетська, 24, м. Донецьк, 83055).
Автореферат розісланий 27 вересня 2007 р. (дата)
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Проблема місця й ролі держави в функціонуванні ринкового механізму господарювання не стає менш актуальною на тлі здійснення трансформаційних перетворень і наближення української економічної системи до моделей ринкової економіки. В ході дискусій, що продовжуються, особливої гостроти набувають питання формування мети економічної політики, ступеню її впливу на різні сфери суспільного життя й діяльності господарюючих суб'єктів, на державні та недержавні інституції, на окремих громадян. Примітно, що з другої половини 90-х років ХХ ст. українські вчені стали надавати цим питанням особливо пильної уваги, оскільки посилення економічної ролі держави та спроби відновлення її функцій на фоні формування ліберальної моделі економіки вносять певну нестабільність і непослідовність у трансформаційні процеси, що проявляються в діях уряду України протягом перехідного періоду. Так, незважаючи на подальше зростання ВВП, індекс економічної свободи в Україні в 2006 році склав 3,24 бали та погіршився в порівнянні з попереднім періодом на 0,08 позиції.
Тому наукове визначення цільової функції економічної політики держави вже зараз, в умовах стабілізації ринкових перетворень і накопичення реальних основ подальшого розвитку, має істотне значення, оскільки визначає вектор економічного й соціального прогресу та формує контури майбутньої моделі суспільства.
На сьогодні економічна наука має чимало досягнень щодо визначення функцій держави в ринковій економіці. Серед досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених слід відзначити праці Р.Акоффа, Є.Балацького, О.Бузгаліна, Дж.Б’юкенена, М.Вебера, А.Гальчинського, В.Геєця, Дж.К.Гелбрейта, В.Гугняка, В.Дементьєва, Л.Дмитриченко, Л.Йохансена, І.Лукінова, Д.Норта, М.Олсона, Ф.Перру, Дж.Сакса, М.Туріянської, Б.Шаванса та іншіх.
Разом з тим, окремі аспекти проблеми залишаються недостатньо визначеними –зокрема, неоднаково трактується економічна сутність цілепокладання в економічній політиці держави та зміст його етапів. Не знайшов належного обґрунтування вплив інституціональних процесів на формування орієнтирів економічної політики держави. Не є вирішеним питання оцінки компонент цільової функції з позицій критеріальних показників.
Все це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та задачі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках державної бюджетної теми за планом науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету “Розробка методів управління розвитком інститутів ринкового господарства”(номер державної реєстрації 0106U001181) та державної бюджетної науково-дослідної теми кафедри економічної теорії Донецького національного технічного університету “Політична економія: актуальні проблеми в умовах транзитивності”за № Н-34-2000.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування сутності цільової функції економічної політики держави та механізму її формування в процесі розробки стратегії макроекономічного розвитку.
Для досягнення цієї мети в дисертації поставлено та вирішено такі задачі:
обґрунтовано визначення категорії “цілепокладання”як системи взаємодії інститутів реалізації цілей економічної політики держави;
розроблено концепцію побудови цільової функції економічної політики держави;
визначено соціально-економічні передумови та роль державних і недержавних інституцій в процесі цілепокладання;
розроблено модель оптимізації цільової функції економічної політики держави;
визначено й обґрунтовано особливості формування цільової функції економічної політики держави в Україні;
обґрунтовано основні напрямки вдосконалення державного регулювання соціально-економічного розвитку України.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес формування цільової функції економічної політики держави в умовах транзитивної економіки.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є цільова функція економічної політики держави та механізм її формування в сучасній економіці України.
Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дисертації є фундаментальні праці класиків економічної теорії, українських і зарубіжних учених з проблем державного регулювання соціально-економічних процесів. Нормативною базою є закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, інші нормативні документи.
Дослідження ґрунтується на історико-генетичному підході до аналізу сучасних процесів реформування й зміни місця та ролі держави в регулюванні економіки. На засадах принципів діалектики розкрито як об’єктивні умови формування економічної політики держави та її цільової функції, так і суб’єктивні дії державних органів влади. У вирішенні задач дисертації використано загальнонаукові методи пізнання: системний підхід (у визначенні економічного змісту категорії “цілепокладання”як системи взаємодії певних інститутів); аналіз і синтез (в дослідженні факторів впливу на економічну політику); методи логічного аналізу (у визначенні характеристик суб’єктів економічної політики); методи математичного аналізу (у прогнозуванні компонентів цільової функції економічної політики держави на засадах співвідношення між кількістю пріоритетних стратегічних цілей та кількістю реальних інструментів їх досягнення).
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено постановку та вирішення актуальної задачі наукового обґрунтування теоретичних положень щодо формування цільової функції економічної політики держави в сучасних соціально-економічних системах; розробки методологічних засад дослідження цієї проблеми та створення моделі формування цільової функції економічної політики держави.
Конкретизація наукової новизни одержаних результатів дослідження полягає у наступному.
вперше:
запропоновано сучасну концепцію формування цільової функції економічної політики держави та визначено основні принципи її реалізації, що дозволяє виявити співвідношення поведінки індивідів із потребами суб’єктів економічної політики та встановити певні їх обмеження, що упорядковують їх оптимальну взаємодію;
для досягнення більшої ефективності державної політики обґрунтовано пропозиції щодо підсилення соціальної та інноваційної спрямованості цільової функції економічної політики держави та забезпечення узгодженості дій різних рівнів системи державного управління;
одержали подальшого розвитку:
концептуальний підхід щодо визначення природи та взаємозв’язку категорій “цільова функція”та “цілепокладання”на підставі виявлення впливу суб’єктивних чинників на процес формування цілей економічної політики, доведено необхідність оптимального поєднання економічних інтересів суб’єктів економічної політики при формуванні та реалізації цільової функції;
структура показників-індикаторів цільової функції економічної політики на засадах релевантності, достовірності, зрозумілості, когерентності, динамічної та регіональної компаративності, що дозволяє коригувати економічну політику держави в процесі реалізації цільової функції.
удосконалено:
факторний підхід до формування цільової функції держави на основі ідеї багатоваріантності формування цілей другого рівня, адаптаційних можливостей соціально-економічної системи, який передбачає оптимізацію співвідношення між кількістю пріоритетних стратегічних цілей та кількістю реальних інструментів їх досягнення, що сприятиме підвищенню ефективності економічної політики.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в роботі методологічні принципи формування цільової функції економічної політики можуть бути використаними в оцінці ефективності державної політики, а також при розробці пріоритетів і програм соціально-економічного розвитку країни та її регіонів. Окремі положення роботи використано комісією з питань економічної політики, комісією бюджету та фінансів Донецької обласної ради при підготовці проекту рішення обласної ради “Про програму економічного та соціального розвитку Донецької області на 2006 рік”, Донецькою обласною державною адміністрацією при розробці “Комплексної програми розвитку села та агропромислового комплексу в Донецькій області на 2006-2010 роки”, Центром законодавчих ініціатив при розробці законопроектів “Пропозиції до проекту “Про стимулювання розвитку регіонів”, “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, що підтверджено відповідними документами. Результати дослідження використовуються у викладацькій роботі на кафедрі економічної теорії Донецького національного технічного університету, зокрема у таких навчальних курсах, як “Історія економічних вчень”, “Економічна теорія”, “Державне регулювання економіки”, “Економічна політика держави”, “Макроекономіка”та спецкурсах.
Особистий внесок здобувача. Висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, отримано автором самостійно й опубліковано у відкритому друку. З наукових публікацій у співавторстві в роботі використано лише ті положення, що одержано в результаті особистих досліджень.
Апробація результатів дисертації відбулася на 7 наукових і науково-практичних конференціях і конгресах: ІІ Міжнародній науковій конференції молодих учених-економістів “Проблемы теории и практики управления в современной экономике”(Донецьк: ДонДТУ. - 1999); науково-практичній конференції “Финансы, деньги и кредит”(Донецьк: ДонДУ. - 1999); Регіональній науково-практичній конференції “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область –)”. (Донецьк: Донецька облдержадміністрація, ІЕПД НАН України, ІЕП НАН України. - 1999); Міжнародній науковій конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки” (Харків: Харківська облдержадміністрація, ХДАДТУ. –); V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку”(Львів: НАН України, Міністерство освіти і науки України. –); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економічної освіти і науковий прогрес”(Кривий Ріг: КТУ. –); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична оцінка соціально-економічного розвитку” (Хмельницький: Хмельницький університет управління та права. - 2007).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових робіт загальним обсягом 5,53 д.а., з яких особисто автору належить 3,73 д.а.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 169 найменувань, та 5 додатків. Роботу викладено на 177 сторінках; робота містить 5 таблиць, 12 рисунків.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено сутність проблеми, мету та задачі дослідження, його об’єкт і предмет, анотовано наукову новизну одержаних результатів, розкрито практичне значення положень, висновків і рекомендацій автора, зв'язок дослідження з науковими програмами, наведено дані відносно апробації результатів дослідження.
У першому розділі “Теоретичні основи формування цільової функції економічної політики держави”визначено категоріальний підхід до визначення цільової функції та її реалізації в процесі формування економічної політики. Цільова функція економічної політики являє собою постановку раціональних (тобто відповідних наявним ресурсам) задач, що визначаються необхідністю одержання максимально можливих результатів при мінімально допустимій кількості витрачених коштів платників податків. При цьому поняття “мета”та “функція”рекомендовано розрізняти: мета відображає бажаний стан економічної системи, тоді як функція відображає призначення дій держави щодо реалізації цілей, тобто та ж сама функція може одночасно реалізовувати декілька цілей. Процес завдання мети прийнято називати цілепокладанням.
На основі аналізу позицій інших авторів з цих питань доведено існування певних границь цілепокладання: ціль повинна бути конкретною, вимірюваною, повинна відповідати об’єктивним потребам даного середовища, передбачати можливі зміни та наявність хреодного ефекту, бути досяжною, тобто реальною. Цілі у функціональній системі ієрархічно пов’язані одна з одною та обов’язково передбачають наявність ресурсів, у тому числі інформаційних. Одна з проблем при цьому –оптимізація цілей та їх гармонійність.
На основі інституціонального підходу автором виділено три рівня цілей за пріоритетами: перший –пов'язаний з проблемами національної безпеки; другий –задачі соціально-економічного спрямування та забезпечення екологічної безпеки населення; третій –питання економічної ефективності дій господарюючих суб’єктів, що забезпечують економічне зростання.
Цільова функція формується у два етапи: спочатку законодавчий орган країни визначає черговість цілей, потім розробляються варіанти економічної політики держави з конкретними значеннями цілей та їх регулюванням (рис.1). Відзначається, що практичні дії щодо реалізації цілей можуть (і в дійсності так і є) відхилятися від конкретних завдань, що, на жаль, спостерігається зокрема в Україні.
ef
()
ed ef
ec
f6
f6