Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний аерокосмічний університет ім.. М.Є. Жуковського
“Харківський авіаційний інститут”
Завідуючий кафедрою № 106
професор В.М. Кобрін
з нормативної дисципліни “Цивільний захист”
“Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів досліджуваного об’єкта господарювання” (Тема 3.1.1)
Час: 90 хвилин.
Місце: аудиторія.
Навчальна мета: сформувати у студентів уміння ідентифікувати потенційно небезпечні об’єкти (що входять до складу досліджуваного об’єкта господарювання та/або можуть поширювати свій негативний вплив на його територію), притаманні цим ПНО ймовірні надзвичайні ситуації (НС), джерела та уражальні чинники таких НС, а також визначати можливі величини ризиків виникнення зазначених надзвичайних ситуацій.
Навчальні питання та розподіл часу.
Вступ 5 хв.
1. Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів, притаманних їм надзвичайних ситуацій, їх джерел та уражальних чинників 55 хв.
2. Визначення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій 25 хв.
Висновки 5 хв.
Навчальна література і посібники:
1. Цивільний захист: навч. Посібник / В.М. Кобрін, С.О. Вамболь, В.Л. Клеєвська, Л.Б. Яковлєв. – Харків: Нац. аерокосміч. ун-т ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”. – 2007. – 96 с.
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки”.
3. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001.
4. ДСТУ 7097: 2009 (Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела техногенних надзвичайних ситуацій. Класифікація й номенклатура параметрів уражальних чинників).
5. ДСТУ 4934: 2008 (Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела фізичного походження природних надзвичайних ситуацій. Номенклатура та показники впливів уражальних чинників).
щодо виконання завдань практичного заняття “Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів досліджуваного об’єкта господарювання”
Завчасна ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів, притаманних їм ймовірних надзвичайних ситуацій, їх джерел та уражальних чинників забезпечує інформаційну підтримку розробки і впровадження:
- заходів з прогнозування можливих екологічних і соціально-економічних наслідків кожної з ймовірних для досліджуваного об’єкта господарювання надзвичайних ситуацій;
- ефективних заходів щодо запобігання виникненню кожної з таких НС та/або мінімізації і ліквідації їх негативних наслідків.
На практичному занятті та у процесі самостійної роботи кожен студент повинен відпрацювати завдання навчальних питань заняття для чого:
- уяснити зміст “Характеристики досліджуваного об’єкта господарювання” та основних положень нормативно-правових документів;
- провести ідентифікацію кожних з потенційно небезпечних об’єктів (ПНО), що входять до складу досліджуваного об’єкта господарювання (ОГ) та/або можуть чинити негативний вплив на його персонал, виробничі складові та територію;
- провести ідентифікацію ймовірних надзвичайних ситуацій (НС), притаманних кожному із зазначених ПНО;
- провести ідентифікацію джерел та уражальних чинників кожної з таких НС;
- оформити підсумкові документи – “Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів”;
- провести розрахунок можливої величини ризику виникнення конкретної ймовірної надзвичайної ситуацій – RНС та оформити підсумковий документ – “Дерево відмов”.
Порядок виконання завдань навчального питання “Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів, притаманних їм надзвичайних ситуацій, їх джерел та уражальних чинників”
1. З використанням інформації “Характеристики досліджуваного об’єкта господарювання” (Додаток 1) і основних положень Постанови Кабінету Міністрів України № 956 (Додаток 2) виконати ідентифікацію (тобто “ототожнення” основних ознак кожного чергового елемента досліджуваного ОГ з “унормованими” у нормативно правових документах ознаками потенційно-небезпечних об’єктів):
- кожного з ПНО, що входять до складу досліджуваного об’єкта господарювання;
- кожного з ПНО сусідніх підприємств;
- кожного з небезпечних природних явищ, що можуть негативно впливати на виробничий персонал, виробничі складові і територію досліджуваного ОГ.
Результати цієї роботи відобразити у підсумковому документі “Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів” за допомогою пояснювального напису, наприклад: “ПНО №1 (стоянка автомобілів заправників)...”
2. З використанням інформації “Характеристики досліджуваного об’єкта господарювання” (Додаток 1) і основних положень “Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019-2001” (Додаток 2) виконати ідентифікацію ймовірних надзвичайних ситуацій, притаманних кожному із вказаних вище ПНО. Результати виконаної роботи відобразити у підсумковому документі “продовживши” пояснювальний напис інформацією про назву НС та номер коду сфери її виникнення, наприклад: “ПНО №1 (стоянка автомобілів – заправників) “пожежа у спорудах промислових об’єктів” – 10211...”.
3. З використанням інформації “Характеристики досліджуваного об’єкта господарювання” (Додаток 1) і ДСТУ 7097: 2009 або ДСТУ 4934: 2008 (Додаток 2) ідентифікувати основні характеристики джерел ймовірних НС (наприклад, назву НР та її месу) та назвати їх уражальних чинників. Результати виконаної роботи відобразити у підсумковому документі “продовживши” пояснювальний напис інформацією про основні характеристики джерел ймовірних НС та їх уражальні чинники (УЧ), наприклад: “ПНО №1 (стоянка автомобілів – заправників) “пожежа у спорудах промислових об’єктів” – 10211 (авіаційний гас – Qав.гас,кг), Уч: “теплове випромінювання”, “забруднення димовими газами”.
4. Оформити підсумковий документ на окремому аркуші за наступним зразком.
Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів досліджуваного об’єкта господарювання
1. Ідентифікація ПНО, що входять до складу досліджуваного ОГ:
ПНО №1 (стоянка автомобілів – заправників) “пожежа у спорудах промислових об’єктів” – 10211 (авіаційний гас – Qав.гас,кг), Уч: “теплове випромінювання”, “забруднення димовими газами”;
ПНО №2 _________________________________________________________
___________________________________________________________________
2. Ідентифікація ПНО сусідніх підприємств
ПНО № - (Павлівський хімічний завод) “аварія з викиданням (загрозою викидання) НХР” – 10310 (хлор – МНХР,т), УЧ: “хімічне забруднення”
3. Ідентифікація кожного з небезпечних природних явищ, що можуть негативно впливати на виробничий персонал, виробничі складові і територію досліджуваного ОГ
ПНО № - (територія ОГ) “дуже сильний мороз” – 20221 (tповітря ≤ -30°С), УЧ: “теплофі?ичний”.
Виконав: (ПІБ, номер навчальної групи, дата, особистий підпис).
2. Визначення можливої величини ризику виникнення надзвичайної ситуації - , спричиненої неспровокованим вибухом газгольдера
За даними технічної та експлуатаційної документації газгольдера типу ГСТЗ-35/50 та його спрощеної функціональної схеми розроблено “Дерево відмов” (відображене на рис. 2), яке ілюструє можливі варіанти виникнення на території Павлівського авіаційного заводу надзвичайної ситуації техногенного характеру, спричиненої неспровокованим вибухом газгольдера. При цьому обов’язковою умовою виникнення НСТХ-10211 є реалізація неспровокованого вибуху газгольдера. Останній може виникнути тільки у разі одночасного несанкціонованого утворення в одному і тому ж місці (тобто в районі розташування газгольдера) і хімічно-однорідної вибухонебезпечної горючої суміші – ХОГС і досить потужного джерела запалювання – ДЗ.
Рис 2 Спрощене «Дерево відмов» для НСТХ, спричиненої вибухом газгольдера
Утворення вибухонебезпечної ХОГС можливе у разі “витіку” з газгольдера та інтенсивного випаровування зрідженого пропану і змішування цих парів з киснем атмосферного повітря. Описане може реалізуватися внаслідок несанкціонованої розгерметизації або всього газгольдера (через випадкову помилку персоналу його використання за призначенням) або несанкціонованої розгерметизації будь-якої з його систем СІ, СІІ чи СІІІ (через раптову відмову будь-якої з деталей цих систем або через випадкову помилку персоналу технічної експлуатації цих систем).
В свою чергу несанкціоноване виникнення джерел запалювання може реалізуватися або внаслідок випадкової помилки персоналу використання газгольдера за призначенням, або внаслідок виникнення несанкціонованого розряду статичних зарядів у системі захисту СIV чи несанкціонованого електричного розряду (наприклад, внаслідок короткого замикання) у системі управління СV, через раптову відмову будь якої з їх деталей або через випадкову помилку персоналу технічної експлуатації цих систем.
При цьому причинно-наслідкові функціональні зв’язки між елементами «Дерева відмов» слід позначати символами:
• «і» - у разі, якщо конкретний «наслідок»виникає тільки при одночасній реалізації кількох певних «причин»;
• «або» - у разі, якщо для виникнення конкретного «наслідку» достатньо реалізації хоча б однієї з кількох вірогідних «причин».
Саме з використанням вказаних функціональних зв’язків між елементами «Дерева відмов» складаються аналітичні співвідношення для розрахунку можливої величини RНС гран.конкр у вигляді системи рівнянь, членами яких є символи ймовірностей реалізації конкретних «причин» (Рпом.перс.використ, Рпом.перс.техн.експл) і символи ймовірностей виникнення конкретних «наслідків» (Рвив, Ррозр, Ррозг, Рутв.ХОГС, Рутв.Дзап, Рвиб). При складанні описаних вище рівнянь рекомендується:
• застосувати положення «теореми про помноження ймовірностей», якщо функціональні зв’язки між відповідними елементами «Дерева відмов» позначені символами «і-і»;
• застосувати положення «теореми про підсумовування ймовірностей», якщо вказані функціональні зв’язки позначені символами «або-або».
|RНС гран.конкр| = |Рвиб| (1)
Рвиб = Рутв. ХОГС•Рутв.ДЗагп (2)
Рутв.ХОГС = РОК•(Рпом.перс.використ+Ррозг СI+ Ррозг СII+ Ррозг СIII) (3)
Ррозг СI = Рвив СІ+Рпом.перс.техн.експл СІ (4)
Рвив СІ = Рр.відм ДІ1+ Рр.відм ДІ2 (5)
Ррозг СII = (6)
Рвив СII = (7)
Ррозг СIIІ = (8)
Рвив СIIІ = (9)
Рутв.ДЗагп = Ррозг СIV+ Ррозг СV+ Рпом.перс.використ (10)
Ррозг СIV = Рвив СIV+ Рпом.перс.техн.експл СV (11)
Рвив СIV = (12)
Ррозг СV = (13)
Рвив СV = (14)
Підставляючи до цих рівнянь рекомендовані значення величин Рпом.перс.використ, Рр.відм і Рпом.перс.техн.експл, визначають можливу величину ризику виникнення конкретної НСТХ - RНС гран.конкр, за рік.
Варіанти вихідних даних для розрахунку можливої величини RНС гран.конкр за рік
|
Номер варіанта (визначається за значенням останньої цифри номера залікової книжки студента) |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Значення ймовірностей раптових відмов деталей та помилок персоналу |
ДІ1(Рр.відм = 10-2) |
ДІІ1(Рр.відм = 10-2) |
ДІІІ1(Рр.відм = 10-2) |
ДІV1(Рр.відм = 10-2) |
ДV1(Рр.відм = 10-2) |
Рпом.перс.СI = 10-1 |
Рпом.перс.СII = 10-2 |
Рпом.перс.СIII = 10-2 |
Рпом.перс.СIV = 10-3 |
Рпом.перс.СV = 10-1 |
При цьому розрахунок можливої величини RНС слід проводити за умов що всі інші величини ймовірностей раптових відмов деталей і помилок персоналу (крім зазначених для конкретного варіанту) мають значення 10-3.
Додаток 1
Характеристика досліджуваного об’єкта господарювання
Павлівський авіаційний завод (ПАЗ) розташований у Петрівському районі на східній околиці міста Павлівська. Місто Павлівськ – це центр Павлівської області та крупний промисловий центр (на околицях міста Павлівська розташовано 15 промислових підприємств). Постановою Кабінету Міністрів України м. Павлівськ віднесено до першої групи міст України щодо заходів цивільного захисту.
Місцевість на території Павлівської області рівнинна (має незначний ухил (і=0,001) на південь). Пануючі вітри – північні. Середньорічна швидкість пануючих вітрів – Vсер.пан= 7 м/с. Середньорічна кількість опадів (до 350 мм дощів і до 580 мм снігу) та кліматичні умови на території Павлівської області збігаються з кліматичними умовами центральних областей України. За останні три роки на території області спостерігалися шквали з поривами вітру до 32…35 м/с, сильні снігопади, снігові замети, дуже сильний мороз, засуха, зливи, сильні налипання мокрого снігу. Протягом останніх 100 років на території області спостерігалися сім землетрусів із силою у п’ять – сім балів (за шкалою MSK). До 20% території підтоплюється, є зсувонебезпечні ділянки. Річка Павлівка схильна до прояву весняних паводків.
Павлівський авіаційний завод за планом повинен виробляти чотири транспортних літаки типу АН-70 на місяць. Постановою КМУ завод віднесено до підприємств першої категорії щодо заходів цивільного захисту.
На Плані авіаційного заводу (рис. 1) відображені його основні елементи:
1 – стоянка автомобілів-заправників (вона заасфальтована. На ній одночасно можуть розміщуватись до трьох автомобілів-заправників, у цистернах яких може знаходитися до Qав.гас, кг, авіаційного гасу в кожній. Найбільша працююча зміна – 3 ос., вартість ОФ – 200 тис. грн.);
2 – стоянка літаків (вона бетонована. На ній одночасно можуть розміщуватись до трьох літаків АН-70. Найбільша працююча зміна – 30 ос., вартість ОФ – 800 тис. грн.);
3 – будівля літно-випробувальної станції – ЛВС (будівля цегляна, одноповерхова висотою 8 м., має покрівлю з дерев’яних елементів, покритих
шифером. Двері та рами вікон виготовлені з дерева, пофарбованого в темний колір. У цій будівлі розташовано обладнання для перевірки функціонування систем літака та двигуна. Найбільша працююча зміна – 72 ос., вартість ОФ – 1000 тис. грн.);
4 – компресорна (призначена для вироблення стиснутого повітря з надлишковим тиском 500 кПа для технологічних потреб заводу. Будівля цегляна, двоповерхова висотою 12 м., має покрівлю з дерев’яних елементів, покритих шифером. Двері та рами вікон виготовлені з дерева, пофарбованого в темний колір. У будівлі розташовані компресор, ресивер ємкістю 1000 м3 стиснутого повітря. Найбільша працююча зміна – 25 ос., вартість ОФ – 1000 тис. грн.);
5 – котельня ( призначена для вироблення гарячої води (для опалення та санітарних потреб) і пари для технологічних потреб. Будівля цегляна висотою 12м., димова труба має висоту 30 м., двері та рами вікон виконані з металу. Підлоги цементовані. Покрівля із залізобетонних елементів, покритих руберойдом. Найбільша працююча зміна – 15 ос., вартість ОФ – 3000 тис. грн.);
6 – газгольдер (це резервне джерело газопостачання заводу, являє собою споруду висотою 6 м. на залізобетонних опорах. У цистерні газгольдера міститься qпр, кг зрідженого пропану. Найбільша працююча зміна – 2 ос., вартість ОФ – 1000 тис. грн.);
7 – цех остаточного складання літаків (будівля висотою 30 м., виконана із залізобетонних елементів, має металевий каркас, покрівля виконана із залізобетонних елементів, покритих руберойдом. У цеху змонтовано кранове обладнання вантажопідйомністю до 100 т., стапелі тощо. На малярній дільниці знаходяться лаки, фарби та 800 кг, розчинника - ацетону. Ворота, двері та рами вікон виконані з металу. Найбільша працююча зміна – 300 ос., вартість ОФ – 10000 тис. грн.);
8 – механічний цех (будівля цегляна, одноповерхова висотою 8 м., має покрівлю з дерев’яних елементів, покритих шифером. Ворота, двері та рами вікон виготовлені з дерева, пофарбованого в темний колір. Основним технологічним обладнанням є верстати середні з ЧПК. Основними комунально-енергетичними та технологічними мережами є електрокабелі, закріплені до стін і підлоги, трубопроводи стиснутого повітря на естакадах. Найбільша працююча зміна – 300 ос., вартість ОФ – 10000 тис. грн.);
9 – трансформаторна підстанція закритого типу (будівля цегляна, одноповерхова висотою 6 м., має покрівлю із залізобетонних плит, покритих руберойдом. Вентиляційні жалюзі та двері виконані з металу. В будівлі розташовані знижувальні трансформатори, розподільне та комутаційне обладнання. Найбільша працююча зміна – 2 ос., вартість ОФ – 500 тис. грн.);
10 – агрегатно-складальний цех (призначений для складання фюзеляжу, крил літака. Будівлю висотою 30 м. виконано із залізобетонних елементів, що мають металевий каркас, покрівлю – із залізобетонних елементів, покритих руберойдом. У цеху змонтовано кранове обладнання вантажопідйомністю до 50 т., стапелі тощо. Ворота та рами вікон виконані з металу. Найбільша працююча зміна – 300 ос., вартість ОФ – 10000 тис. грн.);
11 – цех агрегатів (призначений для виготовлення агрегатів систем літака. Будівля цегляна, одноповерхова висотою 8 м., має покрівлю з дерев’яних елементів, покритих шифером. Ворота, двері та рами вікон виготовлені з дерева, пофарбованого в темний колір. У цеху є дільниця штампування деталей вибухом, де за кожну зміну витрачається 10 кг., амоніту. На дільниці гальванічних покрить зосереджено до 10000 кг., розчинів небезпечної хімічної речовини хлорціану хромистого. На дільниці дефектоскопічного контролю розташовано п’ять гама-дефектоскопів, кожний з яких містить 100 г. U235. Найбільша працююча зміна – 300 ос., вартість ОФ – 10000 тис. грн.);
12 – газопровід (підключається до комунальної мережі м. Павлівська, а також до газгольдера. Являє собою стальний трубопровід діаметром 250 мм., заглиблений на 20 см., вартість ОФ – 3000 тис. грн.);
13 – теплотраса (складається із стальних трубопроводів діаметром 350 мм для транспортування гарячої води та пари, заглиблених на дві глибини промерзання ґрунту, вартість ОФ – 5000 тис. грн.);
14 – трубопровід стиснутого повітря (стальний трубопровід діаметром 350 мм на залізобетонній естакаді висотою 1,5 м. Призначений для транспортування стиснутого повітря від компресорної до цехів заводу. Найбільша працююча зміна – 2 ос., вартість ОФ – 3000 тис. грн.);
15 – будівля заводоуправління (триповерхова цегляна будівля висотою 16 м має покриття з металевих елементів. Знаходиться в стадії реконструкції. В будівлі заплановано спорудження вбудованого сховища класу А-ІІІ на 150 місць. Найбільша працююча зміна – 150 ос., вартість ОФ – 5000 тис. грн.);
16 – автомобільна заправна станція транспортного цеху (АЗС контейнерного типу ємкістю 50 т, бензину типу А-76. Найбільша працююча зміна – 133 ос., вартість ОФ – 3000 тис. грн.);
17 – склад вибухівки (призначений для зберігання 1000 кг, амоніту. Залізобетонна заглиблена споруда, вартість ОФ – 600 тис. грн.);
18 – підземні електрокабелі, вартість ОФ – 400 тис. грн.;
19 – огорожа (виконана із залізобетонних елементів, розташованих по периметру території заводу, вартість ОФ – 300 тис. грн.);
20 – злітно-посадкова смуга (бетонована, довжиною 2500 м, вартість ОФ – 3000 тис. грн.).
Всі інші КЕМ і ТМ на території заводу виконані в підземних тунелях і закільцьовані. На них передбачено автоматичне виключення пошкоджених ділянок. Для основних цехів заводу передбачено по два вводи кожного з джерел енергопостачання. Резервних джерел енергопостачання завод не має. Через територію заводу проходить колія до залізничної станції Павлівськ. Під’їзні дороги до заводу та проїзди на його території заасфальтовані.
На заводі споруджено десять сховищ класів А-ІІІ і А-IV (№ 1, 2 окремо стоячі, № 3-10 - вбудовані), в яких можна укрити одночасно 1500 осіб. Фактичний час підготовки сховищ не перевищує нормативного, але у сховищі №7 вийшла з ладу система фільтровентиляції, а у сховищі №10 тимчасово розміщено унікальне обладнання. Система оповіщення забезпечує своєчасне доведення сигналів цивільного захисту до працівників заводу. Весь виробничий персонал пройшов навчання правилам дій за сигналами цивільного захисту. На складі цивільного захисту об’єкта є 3200 комплектів протигазів ЦП-5 та інші штатні засоби цивільного захисту. Всього на заводі працює 3036 осіб, найбільша працююча зміна 1636 осіб. На відстані трьох кілометрів від території ПАЗ розташовано Павлівський хімічний завод (ПХЗ), сировиною для якого є хлор (загальні запаси хлору на заводі – 300 т, у найбільш ненадійній технологічній системі міститься Мхлор, т, хлору. Біля території ПХЗ на річці Павлівка споруджено його технологічне водосховище).
У сусідній області на відстані Д км на північ від території ПАЗ працює атомна електростанція з чотирма ядерно-енергетичними реакторами типу РБМК-1000.
На плані місцевості відображено:
21 – магістральний газопровід (стальний наземний трубопровід діаметром 600 мм. Відстань між автоматичними відсікачами складає 1500 м);
22 – комунальний газопровід (заглиблений стальний трубопровід діаметром 350 мм.);
23 – водопровід (заглиблений стальний трубопровід діаметром 350 мм.);
24 – каналізаційна мережа (заглиблений трубопровід діаметром 500 мм.);
25 – повітряні лінії електропередач високої напруги – ЛЕП-300;
26 – комунальна теплотраса (заглиблений стальний трубопровід діаметром 400 мм.);
27 – залізничні колії;
ТЕЦ – теплоелектроцентраль; ПАЗ – Павлівський авіаційний завод; ПХЗ – Павлівський хімічний завод; ОС – очисні споруди.
Додаток 2
Основні положення нормативно-правових документів
Згідно з положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “ Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки”, ДСТУ 2156-93 (Безпечність промислових підприємств. Термін та визначення), ДСТУ 3891-99 (Безпека у надзвичайних ситуаціях. Термін та визначення основних понять):
потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – це будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини (ДСТУ 2156-93);
потенційно-небезпечний об’єкт (ПНО) це об’єкт де можуть використовуватися або виготовляються, перероблюються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини... Потенційно небезпечним об’єктом вважається апарат або сукупність пов’язаних між собою потоками у технологічний цикл сукупність апаратів, об’єднаних за адміністративною та/або територіальною ознакою. Потенційно небезпечним об’єктом за адміністративною ознакою вважається структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення, дільниця тощо) на об’єктах господарської діяльності (Постанова КМУ № 956);
До небезпечних речовин (НР) за їх властивостями відносяться такі категорії речовин:
горючі (займисті) гази; горючі (займисті) стиснуті гази; горючі (займисті) зріджені гази; горючі (займисті) кріогенно зріджені гази;
горючі рідини; горючі рідини перегріті під тиском;
вибухові речовини – рідкі або тверді чи суміші ВР (поділяються на ініціюючі, бризантні та піротехнічні);
речовини – окисники;
високотоксичні та токсичні речовини.
Згідно з положенням “Державного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019 – 2001 (за станом на лютий 2008 р.)”:
надзвичайна ситуація (НС) – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, які призвели до загибелі та ураження людей (тварин, рослин), значних матеріальних втрат і/або суттєвого погіршення стану навколишнього природного середовища;
відповідно до причин походження подій, які можуть замовити виникнення НС на території України, розрізняються: НС техногенного характеру (можуть виникнути внаслідок аварії (катастроф), код сфери виникнення – 10000), не природного характеру (можуть виникнути внаслідок небезпечних геологічних, метеорологічних, морських і прісноводних гідрологічних явищ, пожеж в природних екологічних системах, отруєння та інфекційного захворювання людей (тварин), ураження рослин хворобами і шкідниками, 20000); НС соціально-політичного характеру (можуть виникнути внаслідок протиправних дій терористичного і антиконституційного спрямування - 30000); НС воєнного характеру (пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення - 40000).
У ДСТУ 7097: 2009 Безпека у надзвичайних ситуаціях (джерела техногенних надзвичайних ситуацій. Класифікація й номенклатура параметрів уражальних чинників) показано, що джерелами НС техногенного характеру є процеси виникнення і розвитку відповідних аварій та наведено номенклатуру їх уражальних чинників.
В свою чергу , у ДСТУ 4934:2008 (Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела фізичного походження природних надзвичайних ситуацій. Номенклатура та показники впливів уражальних чинників) показано, що джерелами не природного характеру є процеси виникнення і розвитку небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних явищ (а також природних пожеж) та наведено номенклатуру їх уражальних чинників.
Витяги з “Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019-2001”, ДСТУ 7097: 2009 і ДСТУ 4934: 2008
|
Код |
Блок класифікаційних угруповань (джерело надзвичайних ситуацій) |
Уражальні чинники |
|
1 |
2 |
3 |
|
10151 |
Авіаційні катастрофи в аеропортах і населених пунктах |
Уламки та осколки |
|
10211 |
Пожежі (вибухи) у спорудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об’єктів |
Теплове випромінювання, забруднення “димовими газами” (повітряна ударна хвиля) |
|
10310 |
Аварії з викиданням (загрозою викидання) НХР під час їх виробництва, перероблення або зберігання |
Хімічне забруднення |
|
10510 |
Аварії з викиданням (загрозою викидання) РР на атомних електростанціях |
Радіоактивне забруднення |
|
10550 |
Аварії з радіоактивними джерелами іонізуючого випромінювання на РР (на підприємствах) |
Радіоактивне забруднення |
|
10620 |
Руйнування будівель та споруд виробничого призначення |
Уламки та обломки |
|
20110 |
Землетруси |
Сейсмічний, динамічний, гідродинамічний, електрофізичний |
|
20130 |
Зсуви |
Динамічний |
|
20211 |
Сильний дощ (злива) |
Оптичний, гідродинаміч-ний, гідростатичний, гравітаційний |
|
20213 |
Дуже сильний снігопад |
Оптичний, гідродинаміч-ний, гравітаційний |
|
20221 |
Дуже сильний мороз |
Теплофізичний |
|
20222 |
Дуже сильна спека |
Теплофізичний |
|
20232 |
Сильний вітер |
Аеродинамічний |
|
20235 |
Снігові замети |
Динамічний, гравітаційний |
Додаток 3
Визначення можливої величини ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Причиною виникнення надзвичайні ситуації техногенного характеру (НСТХ) може бути аварія (катастрофа) на конкретному технічному пристрої внаслідок відмови будь-якої з його деталей (вузлів) або внаслідок помилки персоналу використання цього пристрою за призначенням і (або) помилки персоналу його технічної експлуатації. В наш час розрізняють такі види відмов деталей (вузлів): відмови приробки; відмови через зношуваність або старіння; раптові відмови. Виникненню перших двох видів відмов деталей (вузлів) можна запобігти шляхом проведення передексплуатаційного «прогону» на стендах (полігонах) і шляхом регулярного виконання підготовок до польоту, регламентних робіт, технічних обслуговувань і т. ін. відповідно. Запобігти ж виникненню раптових відмов деталей принципово неможливо (можна знизити тільки величину ймовірності їх виникнення – Рвин.відм шляхом підвищення «надійності» кожної з конкретних деталей (тобто шляхом підвищення рівня опороздатності кожної з таких деталей хоч і раптовим, але розрахунковим «навантаженням») і т. ін.). Аналогічно помилки персоналу поділяються на: помилки через недостатню навченість; помилки внаслідок порушення регламентів використання за призначенням і регламентів технічної експлуатації; випадкові помилки. Виникненню перших двох видів помилок можна запобігти підвищенням якості навчання і суворості поопераційного контролю відповідно. Запобігти ж виникненню випадкових помилок персоналу принципово неможливо, бо вони є результатом раптової непередбачуваної зміни психічного стану працівника (можна знизити тільки величину ймовірності їх виникнення – Рвин.пом.перс шляхом проведення професійного відбору, спеціальних тренувань та інших організаційно-психологічних заходів). Враховуючи викладене, мінімально можливе значення ризику виникнення конкретної надзвичайної ситуації техногенного характеру – RНС гран.конкр, за рік, дорівнює мінімально можливій величині ймовірності виникнення аварії на конкретному технічному пристрої – РАВконкр.min (розрахованому за умов виникнення аварії тільки внаслідок раптової відмови будь-якої з його деталей або внаслідок випадкової помилки персоналу).
Роботу з визначенням можливої величини RНС гран.конкр, за рік, рекомендується виконувати у такій послідовності:
• визначення і відображення функціональної схеми техногенного пристрою (з використанням інформації технічної та експлуатаційної документації цього пристрою), аварія на якому може спричинити виникнення НСТХ;
• визначення (з використанням зазначеної функціональної схеми) і відображення «дерева відмов» досліджуваної НСТХ;
• визначення (з використанням вказаного «дерева…») і відображення аналітичних співвідношень для розрахунку можливої величини RНС гран.конкр, за рік;
• визначення і відображення результатів розрахунку. При цьому рекомендується приймати значення величин Ррапт.відм (для кожної з деталей цього пристрою) і Рвип.пом.перс (для кожної з осіб) такими, що дорівнюють:
– 10-3 – для сертифікованих технічних пристроїв;
– 10-2 – для не сертифікованих технічних пристроїв, з моменту «виготовлення» яких пройшло не більше десяти років;
– 10-1 – для не сертифікованих технічних пристроїв, з моменту «виготовлення» яких пройшло більше десяти років.
В свою чергу при визначенні можливої величини ризику виникнення вірогідних для досліджуваного об’єкта надзвичайних ситуацій природного, соціально-політичного і військового характеру вважають, що величина RНС таких надзвичайних ситуацій завжди перевищує прийнятну величину ризику (тобто RНСконкр > 10-6 за рік). При цьому параметри уражальних чинників НСПрХ, НССПХ і НСВХ можуть перевищувати на 20 % максимальні історично відомі параметри таких НС.
Висновок
В Україні розроблені методики досить конкретного ідентифікування ПНО досліджуваного ОГ, а також методики завчасного визначення можливих величин RНС ймовірних пожеж.