Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

освітлений письмовими джерелами

Работа добавлена на сайт samzan.net:


89.  Перші письмові відомості ранньосередньовічних авторів про східних слов’ян.

Проблему походження й ранньої історії древніх слов’ян вирішують учені різних наук: історики, археологи, етнографи, лінгвісти. Період розселення слов’янських народів, виникнення в них класового суспільства й утворення давньослов’янських держав - освітлений письмовими джерелами.

Першими про слов’ян писали римські й візантійські історики. У I ст.н. е.  римський історик Тацит пише про древніх слов’ян, називаючи їх венедами. Візантійські автори VI ст. Йордан, Прокопій Кесарійський,  Маврикій Стратег знають слов'ян під іменем венедів, антів та склавінів і характеризують їх як численний народ, що бере активну участь в історичних подіях Південної та Південно-Східної Європи. У Йордановій «Готиці» говориться про єдність походження венедів, антів і склавинів.

Про географію розселення слов'ян-венедів і поширення їхньої культури свідчить таке раннє джерело, як Певтінгерова карта (кінець III — початок IV ст.). На цій карті ареал культури венедів-сарматів визначений у Дакії й Межиріччі Нижнього Дністра і Дунаю.

Найкраще про східних слов’ян пише Нестор Літописець у своїй «Повісті минулих літ», де розповідає про племені союзи слов’ян і їх розселення. У «Повісті…»  вперше згадуються назви племен, такі як древляни, сіверяни, уличі, тиверці, дреговичі тощо.

90. Археологічні культури слов’ян напередодні утворення державності: пам’ятки типу Лука-Райковецька, Волинцівська і роменська.

Лука-Райковецька

Лука-Райковецька – східнослов’янська культура, яка датується VIII-IX ст..

  1.    Була відкрита В.Гончаровим у 1946-1948 р.р.
  2.  Вивчали: П.Толочко, Г.Шовкопляс, Є.Максимов
  3.  Культура охоплювала  правобережну частину Середнього Подніпров"я.
  4.  На території України відомо понад 400 поселень, городищ і могильників.
  5.  Городища розташовувались переважно на берегових мисах і підвищеннях.
  6.  На поселеннях дослідженні напівземлянкові житла зі стовповою або зрубною конструкцією стін. У житлах знайдені залишки кам’яних або глинобитних печей. Також досліджено багато господарських приміщень, найпоширенішими є ями-погреби.
  7.  Населення вело осілий спосіб життя. Основою господарства було орне землеробство і при селищне скотарство. Вирощували декілька видів пшениці, ячмінь, просо, жито тощо. Розводили велику рогату худобу, свиней, кіз, коней.
  8.  Речовий інвентар культури становлять залізні наральники, серпи, молоти, тесла, сокири, коси. Предмети озброєння представленні залізними наконечниками стіл, списами, ножами.
  9.  Для поховального обряду характерне трупоспалення. Поховання виявлення як в курганних, так і безкурганних могильниках. Серед поховального інвентаря знайдено багато зброї, посуду, прикрас.
  10.  Кераміка складається з ліпного і гончарного посуду. Характерними формами є конусоподібні горщики, округлобокі миски, сковорідки з прямим краєм бортика. Вироби орнаментовані ямками і нігтеподібними відбитками.
  11.  Дослідники стверджують про високий рівень розвитку ремесел. Населення займалося залізо обробним, ковальським і ювелірним виробництвом.
  12.  Культура генетично пов’язана з пражсько-корчаківською культурою.  

Волинцівська культура

  1.  Східнослов’янська культура VII-VIII ст..
  2.  Була відкрита 1948-49 Д.Березовцем
  3.  На поселеннях дослідженні напівземлянкові житла зі стовповою або зрубногю конструкцією стін. У житлах знайдені залишки кам’яних або глинобитних печей. Також досліджено багато господарських приміщень, найпоширенішими є ями-погреби.
  4.  Кераміка складається з ліпного і гончарного посуду.  Для ліпного посуду характерними є конусоподібні горщики, округлобокі миски, сковорідки з прямим краєм бортика, а гончарний характеризується привізними амформа.  Вироби орнаментовані пальцевим втисненням по вінцю.
  5.   Населення вело осілий спосіб життя. Основою господарства було орне землеробство і при селищне скотарство. Вирощували декілька видів пшениці, ячмінь, просо, жито тощо. Розводили велику рогату худобу, свиней, кіз, коней.
  6.  Для поховального обряду характерне трупоспалення. Археологами відкрито багато ґрунтових безкурганих уранових поховань . Серед поховального інвентаря знайдено багато зброї, посуду, прикрас.
  7.  Генетично споріднена з роменською культурою.

Роменська культура

Східнослов’янська культура, яка датується VIII-X ст.

  1.  Городища розміщувались переважно на схилах мисів. Основним типом житла є прямокутна у плані напівземлянка. Стіни жител мали зрубну або стовпову конструкцію.
  2.  Кераміка переважно ліпна. Ліпну кераміку – горщики з не6високим вінцем, макітри, глечики  - виготовляли з домішками шамоту і жорстви. Кераміка орнаментовувалась по краю вінцями відбитками гребінчастого штампу і насічками.
  3.  Населення вело осілий спосіб життя. Основою господарства було орне землеробство і при селищне скотарство. Вирощували декілька видів пшениці, ячмінь, просо, жито тощо. Розводили велику рогату худобу, свиней, кіз, коней.
  4.  Речовий інвентар культури становлять залізні наральники, серпи, молоти, тесла, сокири, коси. Предмети озброєння представленні залізними наконечниками стіл, списами, ножами.
  5.  Речовий інвентар культури становлять залізні наральники, серпи, молоти, тесла, сокири, коси. Предмети озброєння представленні залізними наконечниками стіл, списами, ножами.
  6.  Для поховального обряду характерне трупоспалення.  Кремацію тіл померлих здійснювали на місці або на стороні. Залишки кремацій зберігали в урнах-глечиках. Серед поховального інвентаря знайдено багато зброї, посуду, прикрас.

91. Виникнення і розвиток Києва (до серед. XIII ст.)

Київ був заснований приблизно у 432 році, а перша літописна згадка належить до 862 р. У 882 році Київ об’єднався з Новгородом – ця подія стала початком Київської Русі.   

Київ вивчали такі археологи, як М.Берлінський, О. Анненков, В.Хвойка, П.Толочко.

Дослідники поділяють розвиток Києва на 3 етапи:

  1.   Кінець V-VIII – висунення Києва на одне з провідних міст у східнослов’янському світі;
  2.   IX-Xст. – місто стає центром держави сх.. слов’ян ;
  3.  XI-XIII – місто досягає найвищого економічного і культурного розвитку.

У V-VІ ст.. на Замковій  горі функціонувало поселення. Тут виявлено багато літного посуду корчацького типу, візантійські монети.

У ІХ-Х ст.. на Старокиївській горі знаходився дитинець, за часів правління Володимира Великого там була центральна частина міста, де розміщувались князівські будинки і перша кам’яна споруда Х ст.. – Десятина церква.

За правління Ярослава Мудрого  Київ значно виріс у свої площі. Місто мало троє в’їзних воріт, найважливіше значення серед яких мали Золоті ворота.  У  центральній частині «міста Ярослава» було збудовано у 1037 році Софіївський собор.  

У ХІ-ХІІІ ст.. навколо Київа існувала багато слобод, сел, князівських дворів і монастирів.

Стародавні київські кладовища були розташовані на території  Верхнього міста. Поховання проводилось за обрядом трупопокладення і трупоспалення.

92. Літописні міста на Волині

Володимир

Місто  Володимир – одне з найдавніших міст на території Волині. Першу літописну згадку  про нього знайдено під 988р.

Археологічні дослідження у Володимирі проведені у 1982-1985 експедицією під керівництвом М.Кучінка.

Стародавній Володимир був розташований на правому березі р. Луга. Місто складалося з дитинця і посаду. Археологічними розкопками на дитинці і посаді  виявлено залишки наземних і напівземлянкових  жител, а також виробничих та господарських споруд. У культурному шарі знайдено речовий матеріал Х-ХІІІ ст.. Це масова гончарна кераміка, виробі з кістки (гребені, руків’я ножів) та скла ( уламки браслетів та намистин).

Соціально-економічне, політичне і культурне життя в давньоруському Володимирі тривало до середини ХІІІст. З літопису відомо, що весною 1241 року орди Батия захопили Володимир.

Луцьк

Перша літописна згадка про місто пов’язана з епізодом міжусобної боротьбі князів і датується 1085 р.

 Археологічні дослідження у Луцьку проводили М. Говденко , М.Кучінко.

На території давнього Луцька знайдено східнослов’янські поселення VIII-X ст., на основі яких сформувалось давньоруське місто. Місто складалося з дитинця і посаду. Археологічними розкопками на дитинці і посаді  виявлено залишки наземних і напівземлянкових  жител, а також фортифікації.

 




1. Тема 1 История в системе социальногуманитарных наук
2. Инвестиционная деятельность и защита интеллектуальной собственности
3. Обязательное и добровольное медицинское страхование в России
4. Договор хранения
5. Фотозйомка пейзажу
6. то конспекты или учебники прижав их к груди в джинсовой куртке
7. Тема Слова близкие и противоположные по смыслу синонимы и антонимы
8. Бог полюбив світ що дав Сина свого однородженого щоб кожен хто вірує в Нього не загинув але мав життя вічн
9. Заботливые родители трепетно относятся к выбору интересной одежды для своего чада
10. Strtegy сокр. BSS. Задача этой статьи облегчить вам принятие решения
11. ый Съезд народных депутатов РСФСР 16 июня 1990 г
12. Заповедник природный и лингвистический
13. Афонин Алексей Александрович 71 2
14.  Через легкий блок перекинута нить на концах которой подвешены два одинаковых груза массой М каждый при эт
15. За что Как он мог так поступить
16. Тема 1 - ПРЕДМЕТ СИСТЕМА І ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КУРСУ Предметом курсу
17. The emergence of the first Polish socilist prties
18. 1207 Ж.А. АШИМИ П.
19. Лекция 7. Организации- сущность и виды 7
20. п Особенности профессииЭто по преимуществу женская профессия но встречаются в ней и мужчины

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе