Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
89. Перші письмові відомості ранньосередньовічних авторів про східних слов’ян.
Проблему походження й ранньої історії древніх слов’ян вирішують учені різних наук: історики, археологи, етнографи, лінгвісти. Період розселення слов’янських народів, виникнення в них класового суспільства й утворення давньослов’янських держав - освітлений письмовими джерелами.
Першими про слов’ян писали римські й візантійські історики. У I ст.н. е. римський історик Тацит пише про древніх слов’ян, називаючи їх венедами. Візантійські автори VI ст. Йордан, Прокопій Кесарійський, Маврикій Стратег знають слов'ян під іменем венедів, антів та склавінів і характеризують їх як численний народ, що бере активну участь в історичних подіях Південної та Південно-Східної Європи. У Йордановій «Готиці» говориться про єдність походження венедів, антів і склавинів.
Про географію розселення слов'ян-венедів і поширення їхньої культури свідчить таке раннє джерело, як Певтінгерова карта (кінець III — початок IV ст.). На цій карті ареал культури венедів-сарматів визначений у Дакії й Межиріччі Нижнього Дністра і Дунаю.
Найкраще про східних слов’ян пише Нестор Літописець у своїй «Повісті минулих літ», де розповідає про племені союзи слов’ян і їх розселення. У «Повісті…» вперше згадуються назви племен, такі як древляни, сіверяни, уличі, тиверці, дреговичі тощо.
90. Археологічні культури слов’ян напередодні утворення державності: пам’ятки типу Лука-Райковецька, Волинцівська і роменська.
Лука-Райковецька
Лука-Райковецька – східнослов’янська культура, яка датується VIII-IX ст..
Волинцівська культура
Роменська культура
Східнослов’янська культура, яка датується VIII-X ст.
91. Виникнення і розвиток Києва (до серед. XIII ст.)
Київ був заснований приблизно у 432 році, а перша літописна згадка належить до 862 р. У 882 році Київ об’єднався з Новгородом – ця подія стала початком Київської Русі.
Київ вивчали такі археологи, як М.Берлінський, О. Анненков, В.Хвойка, П.Толочко.
Дослідники поділяють розвиток Києва на 3 етапи:
У V-VІ ст.. на Замковій горі функціонувало поселення. Тут виявлено багато літного посуду корчацького типу, візантійські монети.
У ІХ-Х ст.. на Старокиївській горі знаходився дитинець, за часів правління Володимира Великого там була центральна частина міста, де розміщувались князівські будинки і перша кам’яна споруда Х ст.. – Десятина церква.
За правління Ярослава Мудрого Київ значно виріс у свої площі. Місто мало троє в’їзних воріт, найважливіше значення серед яких мали Золоті ворота. У центральній частині «міста Ярослава» було збудовано у 1037 році Софіївський собор.
У ХІ-ХІІІ ст.. навколо Київа існувала багато слобод, сел, князівських дворів і монастирів.
Стародавні київські кладовища були розташовані на території Верхнього міста. Поховання проводилось за обрядом трупопокладення і трупоспалення.
92. Літописні міста на Волині
Володимир
Місто Володимир – одне з найдавніших міст на території Волині. Першу літописну згадку про нього знайдено під 988р.
Археологічні дослідження у Володимирі проведені у 1982-1985 експедицією під керівництвом М.Кучінка.
Стародавній Володимир був розташований на правому березі р. Луга. Місто складалося з дитинця і посаду. Археологічними розкопками на дитинці і посаді виявлено залишки наземних і напівземлянкових жител, а також виробничих та господарських споруд. У культурному шарі знайдено речовий матеріал Х-ХІІІ ст.. Це масова гончарна кераміка, виробі з кістки (гребені, руків’я ножів) та скла ( уламки браслетів та намистин).
Соціально-економічне, політичне і культурне життя в давньоруському Володимирі тривало до середини ХІІІст. З літопису відомо, що весною 1241 року орди Батия захопили Володимир.
Луцьк
Перша літописна згадка про місто пов’язана з епізодом міжусобної боротьбі князів і датується 1085 р.
Археологічні дослідження у Луцьку проводили М. Говденко , М.Кучінко.
На території давнього Луцька знайдено східнослов’янські поселення VIII-X ст., на основі яких сформувалось давньоруське місто. Місто складалося з дитинця і посаду. Археологічними розкопками на дитинці і посаді виявлено залишки наземних і напівземлянкових жител, а також фортифікації.