Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Методика проведення інвентаризації джерел утворення відходів і відходів виробництва та споживання суб~єкт

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-12-26

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 20.5.2024

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області

від 16.11.2010      № 45

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення інвентаризації, ідентифікації і паспортизації відходів виробництва та споживання суб’єктами господарювання

Луганської області

  1.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

«Методика проведення інвентаризації джерел утворення відходів і відходів виробництва та споживання суб’єктами господарювання Луганської області» (далі – Методика) розроблена на виконання п. 3 розпорядження голови Луганської обласної держадміністрації № 1323 від 02.11.2010 «Про затвердження заходів щодо організації ведення державного обліку та паспортизації відходів»  і призначена для використання (застосування) при проведенні інвентаризації джерел утворення відходів, відходів виробництва та споживання і паспортизації відходів (далі – Інвентаризація).

Метою проведення Інвентаризації є отримання вичерпної інформації про утворення та рух відходів, їх ідентифікація, класифікація відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 “Класифікатор відходів” та відомчої нормативно – технічної документації, визначення небезпечних властивостей впливу на довкілля та здоров’я людини, розробка оптимальних шляхів поводження з ними та вдосконалення системи поводження з відходами на підприємстві.

Інвентаризація відходів проводиться на загальних методологічних засадах відповідно до положення про організацію бухгалтерського  обліку  і  звітності в Україні та у терміни, що обумовлені законодавством (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; наказів  Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994 та № 90 від 30.10.1998 зі змінами).  

Матеріали Інвентаризації є достатніми для розробки технічних паспортів відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів та отримання дозволів на їх розміщення, ведення форм первинного обліку відходів, створення баз даних по відходах підприємства, розробки перспективних планів заходів щодо зменшення обсягів утворення відходів і запобігання їх негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.

1.1. На початок Інвентаризації згідно наказу призначається група працівників підприємства, які мають сприяти належному проведенню Інвентаризації джерел утворення відходів та відходів виробництва і споживання. До складу цієї групи мають входити: посадова особа підприємства, відповідальна за охорону довкілля та поводження з відходами на підприємстві, працівник бухгалтерії, відповідальні фахівці ключових з точки зору утворення відходів технологічних процесів. Керівником призначеної групи повинна виступати особа на рівні управлінського персоналу.

Призначення відповідальних працівників підприємства є запорукою налагодження співпраці керівництва  підприємства зі спеціалістами з  Інвентаризації.

1.2. Перед проведенням Інвентаризації проводиться зустріч спеціаліста (групи спеціалістів) по Інвентаризації з персоналом підприємства, котрий має сприяти Інвентаризації.

    1.3 Інвентаризація джерел утворення та відходів виробництва і споживання проводиться тільки тоді, коли після консультацій з замовником спеціаліст (група спеціалістів) з Інвентаризації вирішить, що:

  •  зібрано достатньо відповідної попередньої інформації щодо об’єкту Інвентаризації;
  •  наявні достатні ресурси для забезпечення проведення Інвентаризації.

1.4. До участі в Інвентаризації і паспортизації може залучатися технічний експерт – особа, яка надає спеціалісту (групі спеціалістів)  з Інвентаризації  свої знання чи досвід по окремому спеціальному питанню, але не приймає участі в процедурі, як спеціаліст з Інвентаризації.

1.5.  Підприємства, організації, установи та громадяни - підприємці  Луганської області (далі - суб’єкт господарювання) проведення Інвентаризації та Паспортизації може доручити організації – розробнику, яка має досвід роботи в сфері поводження з відходами та в установленому порядку отримала дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі – Мінприроди) на розробку проектів нормативів гранично – допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти та свідоцтва Мінприроди на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності.

1.6. У  разі доручення проведення Інвентаризації та Паспортизації організації – розробнику, обов’язком  замовника Інвентаризації є:

  •  сприяння проведенню Інвентаризації на підприємстві;
  •  надання достовірної інформації для проведення Інвентаризації;
  •  створення належних умов для проведення Інвентаризації (забезпечення робочим  місцем, доступ до засобів зв’язку, тощо);
  •  супроводження групи спеціалістів з Інвентаризації, ознайомлення з правилами  безпеки на підприємстві;
  •  забезпечення доступу до виробничих приміщень,  документації, тощо;
  •  забезпечення, при необхідності, засобами  індивідуального захисту.

1.7. Спеціаліст (група спеціалістів) з Інвентаризації  повинен:

провести консультації із замовником при визначенні програми (календарного плану)  проведення  Інвентаризації;

отримати відповідну початкову інформацію, необхідну для досягнення цілей Інвентаризації;

виявлені в ході проведення Інвентаризації недоліки та порушення, які можуть привести до виникнення аварійних ситуацій, довести до відома представників підприємства;

спільно з  працівниками  підприємства,  де проводиться інвентаризація, розглянути результати  Інвентаризації;

представити замовнику на затвердження звіт про інвентаризацію джерел утворення відходів і відходів виробництва та споживання у  визначений термін;

за результатами роботи надати рекомендації стосовно організації ефективної системи поводження з відходами та вдосконалення системи управління відходами, зокрема, по упорядкуванню приймання, зберігання і руху відходів, покращенню обліку і контролю за їх  зберіганням,  а також видаленням чи утилізацією.

1.8. Інвентаризатор несе відповідальність згідно чинного законодавства України за порушення порядку та строків проведення Інвентаризації.

1.9. Замовник Інвентаризації несе відповідальність за невірне, неточне та несвоєчасне надання інформації для проведення Інвентаризації.

1.10. Спеціаліст (група спеціалістів) з  Інвентаризації суворо дотримується і забезпечує конфіденційність у відношенні інформації або документів, отриманих в процесі проведення Інвентаризації, які стосуються фінансово-господарської діяльності і є комерційною таємницею замовника.

1.11. Процес Інвентаризації складається зі стадій:

Організаційної стадії, коли місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, на виконання п. 1 розпорядження голови Луганської обласної держадміністрації № 1323 від 02.11.2010 та у порядку організації та контролю обліку утворення, оброблення, знешкодження, утилізації та видалення відходів, їх паспортизації, сповіщають суб’єктів господарювання підпорядкованої території про необхідність та порядок проведення Інвентаризації та паспортизації відходів та контролюють наявність у них зареєстрованих інвентаризаційних даних.

Підготовчої стадії, коли проводиться загальне ознайомлення  з підприємством,  збір первинних даних,  розробка програми Інвентаризації, складання схем технологічних процесів та визначення джерел утворення відходів, а також  визначення загального переліку відходів.

        Стадії Інвентаризації, під час якої визначаються кількісні значення вхідних та вихідних параметрів технологічних процесів.

Заключної стадії, в ході якої складається матеріальний баланс кожного  технологічного процесу, розраховуються нормативи утворення відходів суб’єктами господарювання, визначаються питомі показники утворення відходів, пропонуються заходи щодо можливих варіантів зменшення відходів, а також готується звіт про результати Інвентаризації. Форма звіту та надання на реєстрацію інвентаризаційних даних обумовлена розпорядженням голови Луганської обласної держадміністрації № 1323 від 02.11.2010 (додаток).

Стадія реєстрації даних Інвентаризації, під час якої, відповідно до вимог п. 2 розпорядження голови Луганської обласної держадміністрації №1323 від 02.11.2010 результати Інвентаризації та відповідні матеріали замовник Інвентаризації надає для реєстрації до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області (далі – Управління). Управління розглядає надані суб’єктами господарювання інвентаризаційні данні та, в разі відсутності зауважень, реєструє їх, та передає узагальнені дані обліку звітів джерел утворення відходів і відходів виробництва та споживання та паспортів відходів суб’єктів господарювання до Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації.  

Стадія паспортизації відходів. Технічні паспорти відходів (ДСТУ 2195-99 (ГОСТ 17.9.0.2-99). Охорона природи. Поводження з відходами. Технічний паспорт відходу. Склад, вміст, виклад і правила внесення змін.) заповнюються на підставі інвентаризаційних даних, які пройшли реєстрацію в Управлінні і подаються на узгодження до Управління.  Після узгодження, Управління вносить дані паспортів в обласний електронний реєстр.

  1.  ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ

Відходи –   будь-які  речовини,  матеріали  і  предмети,  що утворилися  у  процесі  виробництва  чи споживання, а також товари (продукція),  що  повністю  або  частково  втратили  свої споживчі властивості  і  не  мають  подальшого  використання  за  місцем їх утворення  чи  виявлення  і  від яких їх власник позбувається, має намір  або  повинен  позбутися  шляхом  утилізації  чи  видалення.

Примітка

 У навколишньому середовищі відходи виступають, з одного боку, як забруднення, які займають в ньому (навколишньому середовищі) визначений простір та (чи) здійснюють негативний вплив на інші живі та неживі об’єкти і субстанції. З другого боку – як вторинні матеріальні та енергетичні ресурси для можливої утилізації безпосередньо слідом за утворенням або після відповідної переробки.

Термін «відхід» застосовують для позначення конкретного різновиду відходів, що утворюються у фіксованому процесі, що характеризуються певною сукупністю показників. Цей термін також включає в себе поняття «відходи тари та пакувальних матеріалів»

Небезпечні відходи – відходи,  що  мають  такі  фізичні, хімічні,  біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього  природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і  засобів  поводження  з ними.

Промислові відходи – відходи виробництва, споживання та діяльності  підприємства (організації, установи) /ПОУ/, що утворюються при здійсненні  виробничої  та господарської  діяльності, наданні послуг чи іншої статутної діяльності ПОУ.

Відходи виробництва - залишки сировини, матеріалів, речовин, виробів, предметів, що утворилися в процесі виробництва продукції, виконання робіт (послуг) і втратили повністю або частково початкові споживчі властивості.

Відходи споживання - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів (продукції або виробів), які частково або повністю втратили свої первинні споживчі властивості для використання по прямому або побічному призначенню в результаті фізичного або морального зносу в процесах суспільного або особистого вжитку (життєдіяльності), використання або експлуатації.

 Інвентаризація відходів – комплекс разових організаційно - технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку об’ємів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення та обстеження місць утворення відходів та об’єктів поводження з ними.

 Паспортизація відходів - процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання  відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження, технічні, фізико – хімічні, технологічні, екологічні, санітарні економічні та інші показники, методи їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Форма паспорту та порядок його заповнення визначений ДСТУ 2195-99 (ГОСТ 17.9.0.2-99). Охорона природи. Поводження з відходами. Технічний паспорт відходу. Склад, вміст, виклад і правила внесення змін.

 Поводження з відходами – дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

 Операції поводження з відходами – збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів.

 Оброблення (перероблення) відходів – здійснення будь – яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

 Знешкодження відходів – зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико – хімічного чи біологічного оброблення.

 Захоронення відходів – остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об’єктах таким чином, щоб шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини не перевищував установлених нормативів.

 Видалення відходів – здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх можливої утилізації.

 Утилізація відходів – використання відходів, як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

 Розміщення відходів – зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах.

 Збирання відходів – діяльність, пов’язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.

 Виробник відходів – юридична чи фізична особа, діяльність якої приводить до утворення відходів.

 Державний класифікатор відходів – систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів.

 Класифікація відходів – процес упорядкування даних про відходи, що включають ідентифікацію виду відходів відповідно до їх стану, складом і властивостями через номенклатурне найменування. Співвіднесення відходів з певним процесом утворення і видом економічної діяльності. Віднесення відходів до любих інших систем угрупування чи перелікам (забруднення, вторинні ресурси, токсиканти), категоріям речовин, матеріалів і іншим об'єктам, а також до певних видів переробки, утилізації і видалення відходів. (ДСТ 17.9.1.1.-99).

 Норматив утворення відходів – утворення відходів на одиницю продукції (сировини та енергії), виконання робіт і надання послуг, що регламентує  їх кількісний (питомий показник обсягів утворення відходів) та якісний склад. Норми переглядаються в міру впровадження організаційно-технічних заходів.

Примітка:  Нормативи поділяються:

  1.  За часом дії:
  •  перспективні — використовуються для розробки стратегічних планів. Їх величина розробляється на основі виробленої стратегії, з врахуванням перспектив технічного прогресу. Вони наочно показують резерви виробництва;
  •  поточні — поділяються на річні, квартальні, місячні. На основі цих норм ведеться робота з поточного планування на підприємстві, визначаються потреби, укладаються угоди по постачаннях сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Поточні норми розробляються на основі оперативних норм і заходів щодо економії ресурсів;
  •  оперативні – діють у даний момент і використовуються для оперативно-виробничого планування. На їх основі плануються обсяги розміщення та передачі відходів.
  1.  За характером розповсюдження:
  •  цехові, заводські, – розробляються на підприємстві;
  •  міжзаводські, – розробляються стосовно до однотипного виробництва;
  •  галузеві – регламентують витрати всіх підприємств галузі;
  •  міжгалузеві – розробляються на визначені види робіт і процесів, характерних і здійснюваних приблизно в однакових умовах на підприємствах різних галузей промисловості. Наприклад, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортні операції.
  1.  За ступенем агрегування:
  •  подетальні (поопераційні) — характеризують обсяги відходів, які утворюються при виготовленні деталі (на окрему операцію) відповідно до креслень і технічних умов;
  •  вузлові — характеризують утворення відходів при виготовленні  визначеного вузла;
  •  індивідуальні — встановлюються на конкретний вид готової продукції чи робіт;
  •  групові — визначаються на основі індивідуальних норм як середньозважені величини. Вони встановлюються на групу однойменної продукції в натуральному чи вартісному вираженні.
  1.   За ступенем деталізації:
  •  специфіковані — являють собою величину утворення відходів (із зазначенням складу та властивостей) на виробництво одиниці виробу;
  •  зведені — складаються по укрупненій номенклатурі матеріалів.
  1.   За методами розробки:
  •  Розрахунково-аналітичний метод є єдиним науковим методом нормування. Він ґрунтується на вивченні факторів, що визначають витрати ресурсів на встановленні кількісного впливу кожного з них чи їх сукупності на рівень норми. Технічний розрахунок витрати ресурсів поєднується з аналізом виробничих умов. Цей метод передбачає ретельне вивчення технологічного і трудового процесів виготовлення продукції, передового досвіду економії ресурсів, проведення необхідних розрахунків.  
  •  Дослідний метод ґрунтується на визначенні норм і нормативів на основі спостережень, лабораторних дослідів і експериментальних досліджень. Він застосовується більш широко, але є менш точним у порівнянні з розрахунково-аналітичним, тому що не враховує впровадження нової техніки і прогресивної технології, передового досвіду, наукової організації праці. Тому дослідний метод не сприяє виявленню і використанню резервів економії матеріальних і трудових ресурсів.  
  •  Дослідно-статистичний метод нормування праці полягає у встановленні норм на основі фактичних даних утворення відходів на одиницю продукції в минулому періоді. Він є неточним, тому що спостерігається значне відхилення фактичних витрат від планових. Це обумовлено тим, що при дослідно-статистичному методі не проводиться аналіз факторів, що вплинули на підвищені витрати ресурсів, не забезпечується виявлення і використання внутрівиробничих резервів. Тому дослідно-статистичний метод може використовуватися при орієнтованих і укрупнених розрахунках.
  •  Комбінований метод нормування – спосіб розробки індивідуальних норм з використанням одночасно двох чи трьох методів: розрахунково-аналітичного, дослідного і дослідно-статистичного. Найбільш прогресивним вважається сполучення розрахунково-аналітичного і дослідного методів, наприклад, для деяких виробництв, заснованих на хімічних технологіях.  На практиці досить часто мають місце випадки, коли величина корисних (чистих, теоретичних) витрат того чи іншого виду сировини, матеріалу визначається розрахунково-аналітичним методом, а обсяг технологічних відходів і втрат – дослідним. Такий спосіб відносять до комбінованого.

Ліміти на утворення відходів -  у ліміті встановлюються граничні   показники   утворення   відходів  у  технологічних процесах терміном на 1 рік на основі затверджених нормативів (питомих показників обсягів утворення відходів).

Питомий показник утворення відходів -   обсяг  відходів конкретного  виду, який утворюється  при   виробництві  одиниці продукції,  переробленні одиниці сировини, наданні одиниці послуги тощо.  Для твердих побутових відходів, що утворюються на території даного району, питомим показником утворення є обсяг відходів, який утворюється на одну людину, що проживає в даному районі, працює на підприємстві, в установі, організації даного району.

Матеріальний баланс – це співвідношення кількісних показників (маси, обсягу) речовин (продуктів, субстанцій) і енергоносіїв, які надходять до місця (процесу), де утворюються відходи, і речовин (продуктів, субстанцій) і енергоносіїв, які утворюються в цьому місці (процесі), включаючи готову продукцію, полуфабрикати і відходи. (ДСТУ 17.9.0.1-99, на базі технологічних регламентів, питомих показників та аналітичних розрахунків).

Реєстрація відходів - проведення уповноваженими органами аналізу нормативно - методичних документів із затвердженням коду відходів по прийнятій системі класифікації і кодування.

Електронний реєстр відходів – система накопичення даних щодо обсягів поводження з відходами.

Агломерат – продукт випалу руд і інших матеріалів, у якому легкоплавка частина матеріалу, тверднучи, з'єднує між собою тверді частинки.

Барда – залишки бродильного виробництва, з якого видалені летучі компоненти.

         Брухт некондиційні вироби чи частини виробів з металів чи інших твердих матеріалів.

Ганчір’я – зношені текстильні вироби, які не використовуються по цільовому призначенню.

Жом – залишки подрібнених коренеплодів після екстрагування цільового продукту.

Зола – залишок після спалювання органічних сполук до мінералізованого стану.

Літник – частина виливки, що утворюється поза габаритами виробу, що відливається, при заповненні розплавом ливарної форми і відокремлювана при наступній обробці виробу.

Макулатура – непридатні для використання паперові вироби і залишки паперу.

Меляса – концентрований розчин вуглеводнів (переважно цукрів), із якого неможливе подальше вилучення цукру за звичайною технологічною схемою бурякоцукрового виробництва.

Облой – залишки матеріалу, що утворюються в зазорах штампувального і ливарного інструментів.

Обріз – залишки країв листа (шматка) матеріалу, що утворюються при розкрої тканин, шкіри, хутра, металу та інших листових матеріалів.

Окалина – продукт окислювання сплавів металів, відокремлений від основної маси металу.

 Паста – концентрована суспензія.

 Пил – зважені в газовому середовищі (повітрі) чи осілі на тверду поверхню тверді частинки розмірами від 0,01 до 100 мкм.

 Порода – природний матеріал, що містить у різних кількостях різні мінеральні агрегати.

 Порошок – тонко здрібнена тверда речовина.

 Скрап – дрібні застиглі частини і безформні пластинки застиглого металу, що утворюються при розбризкуванні чи розливу рідкого металу, а також залишки металу на частинах ливарного устаткування.

 Смола – концентрована маса органічного походження.

 Стружка – продукти руйнування матеріалів у процесах механічної обробки.

 Шлак – побічний продукт окислювально – відновлювальних процесів, у загальному випадку суміш оксидів з іншими компонентами процесу.

 Шлам – конденсована маса з можливими залишками рідини, яка виділяється із суспензії під впливом гравітаційних чи механічних сил.

  1.  ПРОЦЕДУРА ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

     3.1. ПІДГОТОВЧА СТАДІЯ.

Ця стадія виконується у п’ять дій і має на меті збір інформації про підприємство. Дії на цій стадії виконуються практично одночасно  (паралельно).

               Дія 1: Отримання відомостей та документів, необхідних для проведення Інвентаризації. 

а) Визначити групу спеціалістів з Інвентаризації.  

б) Зібрати  відомості про підприємство,  документи,  планові матеріали щодо:

 -  загальних відомостей про підприємство, (форма  № 3 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010);  

 -  номенклатури продукції, (форма № 4 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010);

 -  сировини,  полуфабрикатів та матеріалів (форма 6 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010 та додаються статзвіти за формами № 3 МТП, № 14 МТП);

  - відходів (дані обліку за формою № 1 ВТ).

в) Скласти схему виробничої структури підприємства, (форма 5 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010).

Дія 2: вивчення існуючих на виробництві (при діяльності/при наданні послуг) технологічних процесів, виділення і визначення  елементарних технологічних процесів.

При виконанні даної дії визначити і дослідити технології, діючі на  підприємстві, що інвентаризується; відокремити елементарні технологічні процеси, а також техпроцеси, які є первинним джерелом утворення відходів, викидів і скидів.

Дія  3: складання схем  технологічних процесів.

На підставі обробки отриманих даних щодо технологічних процесів, як основного виробництва (діяльності/надання послуг), так і допоміжного, скласти схеми технологічних процесів.

На схемах вказати всі елементи, що являються первинними джерелами впливів на довкілля: пило - газових викидів, рідких та твердих відходів, витоків та фільтрації рідких матеріалів і речовин, втрати сипучих матеріалів при транспортуванні та зберіганні, точкові і дифузні джерела зворотних і стічних вод.

Узагальнити отриману інформацію та заповнити форму 7 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

Проведення дій 2 і 3 надає інвентаризатору уявлення про загальну технологію виробництва продукції (діяльності/надання послуг) та її етапів.

         Дія  4: визначення  відходів виробництва.

При виконанні даної дії визначити відходи, що утворюються на підприємстві, їх кількісні та якісні характеристики, фізико – хімічні властивості та класи небезпеки.

Класифікація включає повне найменування відходу виробництва і визначення основного напрямку поводження з ним. При цьому повне найменування встановлюється для кінцевого фізичного стану відходу виробництва на час локалізації.

Повне найменування відходу містить у собі:

- номенклатурне найменування відходу;

- уніфіковану назву процесу, в якому утворюється відхід;

- уніфіковану назву виду економічної діяльності, в якій реалізований цей процес.

Номенклатурне найменування відходу – спеціальний термін, що відображає стан і структуру відходів за місцем їх утворення чи виявлення, який складається з одного слова чи комбінації слів, який відповідає:

- конкретному різновиду відходів (у відповідності до класифікатору відходів ДК 005-96);

- загальному стану відходу в цілому і його компонентів;

- назві речовини, матеріалу, готового виробу або іншій номенклатурній назві сировини чи продукції, що частково або цілком визначає склад і стан виду відходів у цілому чи його компонентів;

- стану відходу, як продукту процесу, у якому він утворюється.

 При неможливості визначення номенклатурного найменування відходів жодним з вищевказаних термінів і понять застосовують слово «відходи (відхід)».

В разі необхідності провести визначення класу небезпеки відходів.  

Клас небезпеки відходів визначити розрахунковим шляхом відповідно до Державних санітарних правил і норм ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення», які затверджені Міністерством охорони здоров'я України, Головним санітарно-епідеміологічним управлінням у 1999 році.

Визначення класу небезпеки відходів оформлюється окремим документом, який затверджується органом МОЗ України (Луганською облСЕС).

Клас небезпеки конкретного виду промислових відходів розрахувати по LD50 (летальній дозі хімічної речовини, яка викликає при введенні в організм тварин загибель 50 % ) або по ГДК хімічних речовин у ґрунті.

Отриману інформацію щодо відходів виробництва (діяльності/надання послуг) занести до робочої таблиці, форма 10 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

          Дія  5: завершення підготовчої стадії. 

Від повноти та якості проведення підготовчої стадії залежить виконання наступних стадій Інвентаризації. Тому ця дія необхідна, перш за все, для перевірки наявності потрібної інформації стосовно підприємства.

    До початку другої стадії Інвентаризації:

  •   узгодити програму Інвентаризації з відповідальним фахівцем підприємства;       
  •  проінформувати персонал підприємства про будь-яку нестачу інформації на даний час;
  •   визначити порядок, час та інші обставини натурної роботи на підприємстві;
  •  перевірити готовність матеріалів для роботи інвентаризаторів на підприємстві.

3.2. СТАДІЯ  ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ.

Ця стадія проводиться безпосередньо на підприємстві в контакті з його персоналом. Головним завданням другої стадії є визначення кількісних значень вхідних та вихідних параметрів виробничого процесу, досягнення повного розуміння щодо причин утворення відходів та з'ясування питань, які не були висвітлені раніше.

 

3.2.1  Визначення кількісних значень вхідних  параметрів процесу.

       Дія 6: знайомство з підприємством безпосередньо по місцю розташування, обстеження виробничих підрозділів, технологічних ліній, окремих дільниць, агрегатів та обладнання, тощо.

Організувати зустріч групи інвентаризаторів з персоналом підприємства, котрі мають сприяти проведенню Інвентаризації.

Спільно з закріпленими за інвентаризаторами фахівцями підприємства провести загальне обстеження технологічного процесу та  елементарних його складових безпосередньо на підприємстві по схемам укладеним під час виконання дії № 3, при необхідності відкоригувати їх.          

Мета дії – визначити місця утворення відходів та повністю зрозуміти  суть екологічних проблем підприємства, пов’язаних з їх утворенням.

      Дія 7: визначення використаних ресурсів.

      Визначити ресурси та їх кількість на вході до технологічного процесу:

  •   сировина, матеріали, полуфабрикати, тара та пакувальні матеріали;
  •   хімічні реагенти та інші речовини;
  •   енергоносії.

Витрати і характеристика використаних матеріально - сировинних ресурсів занести до таблиць, форма № 6 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

Одночасно з цим кроком виконати дію №11 — визначити кількість продуктів (матеріалів, виробів) та відходів на виході з технологічного процесу.

       Дія 8: визначення використання відходів (вторинної сировини) на виробництві.

    Завданням цієї дії є визначення відходів, які використовуються на виробництві, та їх кількості. Дані про це одержати від відповідального фахівця підприємства. Відповідні записи занести до таблиці,  форма № 7 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

      Дія 9: визначення обсягів водокористування.

Визначення обсягів використання води на кожній стадії технологічного процесу та у кожному елементарному технологічному процесі. Величини витрат технологічної води отримати від  відповідального фахівця підприємства. Визначити, як часто вода використовується для миття устаткування, території, та які пристрої регулюють використання води.

Цю дію виконати разом з дією 12: "Облік стічних вод".

Дані занести до таблиці, форма № 8 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

 

3.2.2 Визначення кількісних значень вихідних параметрів процесу

 Дія 10: визначення продуктів на виході з технологічного процесу.

Цю дію виконувати одночасно з дією № 7.

Визначити продукти  на виході з кожного технологічного процесу та його елементарних стадій. Кількісні дані щодо продукції занести до робочої   таблиці, форма № 7 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

Дія 11 : визначення відходів на виході з технологічного процесу.

Уточнити перелік відходів (у т.ч. тари та пакувальних матеріалів), виявити фактичну наявність відходів, встановити надлишки чи нестачу відходів, шляхом співставлення фактичних даних з даними згідно технологічних регламентів  і бухгалтерського обліку.

На підставі зведення даних щодо відходів попередньо визначити потоки відходів виробництва.

Мета цієї дії — зосередження уваги на найбільш важливих елементах технологічного процесу з точки зору створення відходів та вибір потоків відходів по їх пріоритетності.

Пріоритетність відходів визначити шляхом аналізу критеріїв  наведених нижче.

       Критеріями вибору пріоритетних потоків відходів є:

  •  якісний склад;
  •   властивості відходів;
  •   кількість (маса) створюваних відходів;
  •   ступінь небезпечності (токсичність, вогненебезпечність, корозійна активність);
  •  метод та вартість видалення відходів;
  •  потенційна можливість зменшення утворення відходів та їх рециркуляції;
  •   відповідність діючим нормативним обмеженням державного регулювання.

В кожному конкретному випадку, в залежності від особливостей підприємства, визначити необхідність та алгоритм вибору пріоритетних потоків відходів.

Зміни і доповнення, в разі їх наявності,  внести до таблиць, форми № 6 та №7  додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

        Дія 12 : облік обсягів водовідведення. 

Мета цієї дії - визначання витрати стічних вод, концентрації в них пріоритетних забруднюючих речовин та валову кількість відходів, що уловлюються на очисних спорудах,  необхідність попереднього, остаточного очищення або доочищення стічних вод. Стічні води, що утворилися на кожній технологічній стадії та у кожному елементарному технологічному процесі, підсумувати і вказати обсяг стічних вод:

  •  відведених до міської каналізації;
  •  відведених до накопичувачів;
  •  використаних на підприємстві;
  •  використаних для транспортування сировини та речовини;
  •  скинутих до водного об'єкта;
  •  вивезених за межі підприємства.

    Всю інформацію занести до таблиці, форма № 8 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

        Отримані дані використати при складанні матеріального балансу елементарних технологічних процесів.

Дія 13: облік викидів до атмосферного повітря.

Мета дії – визначити джерела викидів, газоочисне обладнання та кількість уловлених забруднюючих речовин (відходів). Отримані дані занести до таблиці, форма № 9 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

3.3. ЗАКЛЮЧНА СТАДІЯ  ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

На цій стадії  виконати аналіз зібраних даних та їх оцінити, а також надати рекомендації щодо отримання необхідних документів.

  

 Дія 14: складання матеріального балансу елементарного технологічного процесу.

 Для всіх елементарних технологічних процесів скласти матеріальний баланс, з використанням якого внести доповнення та уточнення до схеми технологічного процесу, складеної під час виконання дії 3.

   Структуру матеріального балансу в загальному виді скласти з наступних складових елементів:

ОМ + ДМ = ГП + ЗСМ + ТВ + ТС + БВОМ + БВДМ + В,

де ОМ - основні матеріали;

     ДМ - допоміжні матеріали;

      ГП - готова продукція;

ЗСМ - залишки сировини і матеріалів, які повертаються у виробництво без додаткової обробки;

ТВ - технологічні відходи виробництва;

ТС - технологічні відходи виробничого споживання, які утворилися в результаті використання допоміжних матеріалів;

БВОМ - неминучі безповоротні втрати основної сировини і матеріалів, які обумовлені існуючою технологією виробництва продукції (які утворюються в результаті випаровування, засушення, розпилення і т. п.) і в склад відходів не включаються;

БВДМ - неминучі безповоротні втрати допоміжних матеріалів, які обумовлені існуючою технологією виробництва продукції (ті самі причини).

    В – відходи виробництва, які потрапили до навколишнього середовища зі стічними водами та викидами у атмосферне повітря.

       Дія 15: встановлення розбіжностей матеріального балансу.                                    

Встановити і критично оцінити величину, природу і характер розбіжностей балансу для кожного елементарного технологічного процесу. З'ясувати розбіжності для кожної технологічної стадії. Результати обговорити з відповідальним фахівцем  підприємства. При аналізі матеріального балансу прийняти за основу схему технологічного процесу, розроблену під час виконання дії № 6.

Дія   16:   уточнення матеріального балансу. 

 З використанням висновків, зроблених під час дії 15, уточнити кількісні дані вхідних і вихідних  параметрів, в тому числі відходів. Відповідні зміни внести  до робочих таблиць (форм).

 Дія   17:  визначення  нормативів утворення відходів.

17.1 кількісний показник нормативів утворення відходів

      Питомий показник утворення відходів на одиницю продукції (послуги, діяльності) розрахувати за формулою:

      ,

де:  ТВ - технологічні відходи виробництва, т;

      ГП - готова продукція (т., шт.),  одиниця послуги, діяльності.

      [ Н ] = т/т; т/шт.

            Дані щодо кількісної складової нормативів утворення відходів занести до таблиці, форма 10 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

17.2 Якісний показник нормативів утворення відходів

 Визначити (уточнити) склад і властивості відходів за аналітичними даними вхідної сировини та матеріалів, паспортними даними, сертифікатами якості або ін., у разі неможливості наведення цих даних – за даними лабораторних досліджень.

Дані щодо якісної складової нормативів утворення відходів занести до таблиці, форма 10 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

 Дія  18:  підготовка схеми потоку відходів.

        З використанням всієї наявної інформації скласти остаточні схеми потоку відходів,  занести їх до таблиць, форма 12 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

          Для відображення динаміки потоку відходів за останні три роки заповнити таблицю форма 11 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010. 

Дія 19:  визначення місць розміщення відходів.

З використанням всієї наявної інформації скласти остаточні схеми місць розміщення відходів, занести їх до таблиць, форма № 13 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

Масштабні схеми місць розміщення відходів (за кожним майданчиком/територією окремо) є обов’язковим доповненням до форми 13 до матеріалів Інвентаризації.

Дія 20:  визначення необхідності внесення до реєстру об’єктів утворення відходів.

На підставі отриманих лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний за звітним рік, здійснити розрахунок питомого та загального показників утворення відходів. У разі відсутності затверджених лімітів, виконується розрахунок обсягів утворення відходів на наступний за звітним рік.

У розрахунку Пзув наводяться дані про загальну кількість відходів, що визначені у гр. 12 ліміту. Дані надаються за остаточним  результатом діяльності. Не включається у показники розрахунку Пзув частина відходів, яка була передана іншим юридичним особам за плату як вторинна сировина, якщо:

  •  існує контракт на передачу відходів як вторинної сировини, який на момент складання реєстрових карт вступив у дію і за яким об’єкт утворення відходів отримав гроші;
  •  відходи на момент складання реєстрових карт фізично переміщені до нового власника.
  •  Кількість відходів, що зберігаються на території обєкту утворення відходів на момент складання реєстрових карт, включається у показники розрахунку Пзув.

Показник загального утворення відходів (Пзув) розраховувати за формулою, яка приведена у “Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів ”( пост. КМУ від 31.08.1998 №1360):

 ,

де  - умовні одиниці, значення яких дорівнюють кількості утворених на ОУВ  відходів за класами небезпеки ( 1,2,3,4 класи відповідно).

Показник питомого утворення відходів розрахувати за  формулою:

де Д – додана вартість ( у тис. грн), що створена виробництвом та наданням послуг, внаслідок чого і утворилися відходи, що включені до показника  Пзув .

Розрахунок Пзув здійснюється при наданні підприємством відомостей про додану вартість (Д).

Отримані розрахункові дані використати при складанні реєстрових карт об’єктів утворення відходів та заповненні форми 14 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

Дія 21:  уточнення даних паспорта місць видалення відходів (МВВ).

При невідповідності даних паспорта МВВ результатам Інвентаризації, необхідно внести зміни до даного документу в формі додатку до паспорту у відповідності до паспортних форм у порядку, передбаченому розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації № 859 від 30.07.2010. Якщо паспорт МВВ у підприємства відсутній, розробити та затвердити його у встановленому законодавством порядку.

Отримані відомості занести до форми  14 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

 

  Дія 22: перевірка лімітів на утворення та розміщення відходів.

  При невідповідності даних лімітів результатам Інвентаризації, підприємству необхідно внести відповідні зміни до даного документу. У разі відсутності у підприємства  лімітів, необхідно їх отримати у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.98 р. №1218 “Про затвердження Порядку розроблення, затвердження та перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів”.

 Отримані відомості занести до форми  14 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

 Дія 23: перевірка даних реєстрових карт. 

При невідповідності даних реєстрових карт результатам Інвентаризації, підприємству необхідно внести відповідні зміни до даного документу у порядку передбаченому розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації №860 від 30.07.2010. У разі відсутності у підприємства реєстрових карт, необхідно їх отримати у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України  N 1360 від 31 серпня 1998 р. «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів».

Отримані відомості занести до форми  14 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

Дія 24: перевірка необхідності отримання підприємством дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів(постанова КМУ № 440 від 20.06.1995).

  У разі наявності у підприємства необхідності в цьому дозволі, необхідно його отримати у порядку, передбаченому Інструкцією про розгляд заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, затвердженої наказом Мінприроди № 294 від 30.07.2002. Отримані відомості занести до форми  14 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

Дія 25: внесення змін щодо організаційної структури підприємств.

При необхідності внести пропозиції  по вдосконаленню системи управління відходами  на виробництві у відповідності до ДСТУ ISO 14000.

       Дія 26: заключний звіт.

      За результатами  Інвентаризації скласти зведену відомість Інвентаризації промислових відходів, форма  № 13 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

 На основі отриманих даних надати пропозиції щодо заходів з удосконалення системи поводження з промисловими відходами на підприємстві та заходів у сфері поводження з відходами, спрямованих  на  запобігання або зменшення обсягів утворення відходів і запобігання їх негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, форма  № 15 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

     Матеріали по Інвентаризації відходів скласти згідно додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010 та надати керівництву підприємства на розгляд та погодження.

Матеріали Інвентаризації містять таблиці у вигляді форм встановленого зразку, а також пояснень в довільній формі з додаванням статистичних звітів та облікових форм поводження з відходами (№ 1- ВТ) .

Титульний лист звіту по проведенню Інвентаризації виконати згідно рекомендованого зразка (форма № 1 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010).  

Заключний звіт відходів скласти за  формою № 2 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010.

3.4 СТАДІЯ РЕЄСТРАЦІЇ ДАНИХ ІНВЕНТАРІЗАЦІЇ.

Дія 27: 

Результати Інвентаризації  надаються для реєстрації до Управління.

Відповідно до вимог п. 2 розпорядження голови Луганської обласної держадміністрації № 1323 від 02.11.2010 результати Інвентаризації та відповідні матеріали замовник Інвентаризації надає для реєстрації до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області (далі – Управління). Управління розглядає надані суб’єктами господарювання інвентаризаційні данні та, в разі відсутності зауважень, реєструє їх, та передає узагальнені дані обліку звітів джерел утворення відходів і відходів виробництва та споживання суб’єктів господарювання і до Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації.

Щорічно суб’єкти господарювання подають Управлінню дані (форми № 13, №14 та № 15 додатку до розпорядження голови обласної державної адміністрації № 1323 від 02.11.2010) про зміни у діяльності своїх об'єктів для внесення відповідних змін до інвентаризаційного звіту та даних обліку звітів. У разі необхідності вносяться зміни у інші форми звіту, які також надаються Управлінню.

3.5  СТАДІЯ ПАСПОРТИЗАЦІЇ ВІДХОДІВ.

Технічні паспорти відходів (ДСТУ 2195-99 (ГОСТ 17.9.0.2-99). Охорона природи. Поводження з відходами. Технічний паспорт відходу. Склад, вміст, виклад і правила внесення змін.) заповнюються на підставі інвентаризаційних даних, які пройшли реєстрацію в Управлінні і подаються на узгодження до Управління.  Після узгодження, Управління вносить дані паспортів в обласний електронний реєстр.


4.ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1.  Екологічний аудит : посібник/ Шевчук В.Я. , Саталкін Ю.М.-К.: Символ-Т , 1997 .-221с;
  2.  Сєров Т. А. Екологічний аудит . – М ., 1999. , 448с.;
  3.  Экологический менеджмент. Бабина Ю. В. ,- М.,2002, 207с.;

5.ВИКОРИСТАНА НОРМАТИВНО – ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

  1.  Закон України “ Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991р.
  2.  Закон України Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 24.02.94 р. №4004-XII ВР (зі змінами)
  3.  Закон України “Про відходи” від 5 березня 1998 року.
  4.  “Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1218.
  5.  “Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів” затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 року № 2034.
  6.  “Порядок ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів” затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року №1360.
  7.  “Порядок ведення реєстру місць видалення відходів” затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року №1216.
  8.  Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 41 від 17 лютого 1999 року “ Про затвердження форми реєстрової карти об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та інструкції щодо їх складання”.
  9.  Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища  № 12 від 14 січня 1999 року “ Про затвердження інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів”.
  10.  ДСанПіН 2.2.7.029.99  “Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення”;
  11.  ДК 005-96 Класифікатор відходів;
  12.  ДСТУ ISO 14000.
  13.  ГОСТ 30772-2001. Ресурсосбережение. Обращение с отходами. Термины и определения. Межгосударственный стандарт.
  14.  ДСТУ 2195-99 (ГОСТ 17.9.0.2-99). Охорона природи. Поводження з відходами. Технічний паспорт відходу. Склад, вміст, виклад і правила внесення змін.
  15.  Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. N 915 «Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини».
  16.   Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008  N 342 «Про затвердження типової форми первинної облікової документації N 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» та Інструкції щодо її заповнення.

траница 27




1. тема управления охраной труда в отрасли Система управления охраной труда в отрасли СУОТО является частью.html
2. самое сердце русской жизни России
3. Тема Властивості додавання раціональних чисел
4. Вибираючи методи проведення атестації персоналу важливо не випускати з уваги її цілі а саме- оцінка ефекти
5. на тему- Василенко Микола Прокопович Виконав- Студент 4го курсу Групи МВВ41 Бур
6. практическая конференция ОБЩЕСТВО НАУКА И ИННОВАЦИИ 2930 НОЯБРЯ 2013Г
7. тема могла выдавать соответствующие команды на основе информации о состоянии процесса
8. Если знаешь части слова то напишешь их толково
9. Канарские острова.html
10. Тема 18 Ответственность за нарушение обязательств Москва 2006 План
11. Моя цель простота
12. Человек 3 1999 г
13. Leisure time
14. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Київ ~ Д
15. Доклад на научном семинаре Отделения экономики и ЦЭМИ РАНldquo;Неизвестная экономикаrdquo; В докладе обосновыв
16. д.м.н. профессор кафедры госпитальной терапии 2 ММА им.
17. Мотивационная система
18. ВВЕДЕНИЕ В ФИЛОСОФИЮ Основным вопросом философии является вопрос- Познаваем ли мир; Что первичн
19. Эволюционно-генетические аспекты сохранения биологического разнообразия Крыма
20. контрольна.[-p] [p]За змістом перерозподільча функція означає що з допомогою кредиту відбувається перерозподі