Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1.загальноюридичний (держава, відповідач, закон, заповіт, злочин,
кара, право, правосуддя, суд, уряд)
галузеви: Делікт — порушення цивільно-правових норм, за яке передбачена цивільно-правова (майнова) відповідальність.
Екологічне законодавство — система нормативно-правових актів, які регламентують суспільні відносини у сфері раціонального використання і збереження природних ресурсів.
Житлове право України — сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними та громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло.
Земельне законодавство —сукупність нормативно-правових актів, які регулюють земельні відносини з метою їх раціонального використання.
Трудове законодавство — сукупність правових норм, які регламентують суспільні відносини, що виникають при застосуванні праці найманих працівників у процесі виробничої діяльності.
мижгалузеви:
2.РАТИФИКАЦИЯ от лат. ratum facere - утвердить, признать
имеющим законную силу (ratum - решенный; facere - делать).
СЕКВЕСТР от лат. sequestrum - посредник.
РЕКАМБИО от итал. recambio - обратный вексель
(итал. cambio - обмен).
РЕНТА от нем. rentabel - доходный, прибыльный.
РОЯЛТИ от англ. royalty - в значении авторский
гонорар (исходно royal -
королевский).
Особливий тип запозичень — інтернаціональні терміни латинського і грецького
походження (адвокат, акт, алібі, делікт, екстрадиція, інавгурація, конституція, політика,
факт, юстиція),
Терміни у межах терміносистеми права вступають у певні системно-смислові зв’язки:
родо-видові (юрист — адвокат; акт — акт законодавчої влади — акт органу виконавчої
влади й управління); синонімічні (правознавство — юриспруденція; кримінальний — карний;
правовий — правничий — правний — юридичний); антонімічні (обвинувачення — захист;
законно — незаконно; об’єктивне право — суб’єктивне право). Абсолютно тотожні за
значенням терміни є дублетами (апатриди — аполіди; позивач — позивальник — позовник).
Термінологічні сполучення можуть бути дво-, три-, чотири і багатокомпонентними.
Найбільш поширеними є дво- і трикомпонентні термінологічні сполучення: прикметник +
іменник (криміналістична експертиза), іменник + іменник (права людини, оголошення
померлим), прикметник + прикметник + іменник (цивільні правові відносини), іменник +
іменник + іменник (право володіння землею), іменник + прикметник + іменник (притягнення
до кримінальної відповідальності), дієслово + іменник (віддавати під суд), дієслово +
прикметник + іменник (порушувати судову справу) та ін. Багатокомпонентні сполучення
термінів, позначаючи певне правове поняття, являють собою нерозривну, достатньо
мотивовану смислову єдність (правове регулювання ринку цінних паперів, матеріальна
відповідальність членів колективного сільськогосподарського підприємства).
Традиційними способами українського термінотворення є: афіксація (заволодіння,
правник, підсудність), безсуфіксний (розшук), словоскладання (судоустрій), змішаний
(законодавство), спеціалізація загальновживаного слова (перенос значення на основі
метонімії або метафори): сторона, відмивання брудних грошей, тіньовий ринок, легенда
(опер.-розш.). Серед юридичних термінів і номенклатурних назв усе більшого поширення
набувають скорочені форми — абревіатури. Тенденцію до лаконічності термінології
реалізують також терміни, утворені шляхом субстантивації (прикметник—> іменник):
затриманий, оперуповноважений, підсудний, потерпілий, слідчий.