Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Підмодуль 3 Морфологія і анатомія вегетативних органів
1. При дослідженні рослини встановлено, що її підземний орган складається з додаткових коренів, а головний корінь не розвинений. Отож, це ...
A. мичкувата коренева система
B. стрижнева коренева система
C. змішана коренева система
D. кореневище з додатковими коренями
E. каудекс
2.При анатомічному дослідженні виявлено, що бічні корені утворюється з одношарової тканини, розташованої між центральним циліндром і корою. Ця тканина -
A. епіблема
B. ендодерма
C. екзодерма
D. перицикл*
E. камбій
Перицикл є зовнішнім шаром, що оточує центральний циліндр. Він складається з дрібних живих тонкостінних клітин. Частіше перицикл одношаровий. У коренях водних рослин перицикл відсутній. У старих коренях деякі клітини цього шару, а іноді і всі, дерев’яніють, перетворюючись на механічну тканину і виконують опорну функцію. Перицикл в коренях грає дуже важливу роль. 1. У перициклі закладаються бічні корені.2.Він бере участь в утворенні камбію в коренях дводольних. 3. З нього в корені виникає фелоген. 4. З перициклу формуються додаткові бруньки, з яких утворюється коренева поросль.5. У перициклі утворюються різні вмістища.
3. В оранжерейній колекції є епіфітні орхідеї, що поселяються здебільшого на деревах, частково самостійно живляться відмерлими рештками кори, мають стрічкоподібні повітряні корені, нижня сторона яких вкрита всисними волосками, а верхня - зелена. За функцією це корені...
A. поглинальні, асиміляційні
B. дихальні пневматофори
C. вегетативного розмноження
D. опорні, дошковидні
E. втягуючі, поглинальні
4. На поперечному зрізі, зробленому в зоні проведення і укріплення кореня дводольної рослини, помітні 4 відкритих колатеральних пучки і 4 широких серцевинних промені. Це дозволяє зробити висновок, що в зоні всмоктування провідний пучок ...
A. радіальний тетрархний
B. центроксилемний
C. центрофлоемний
D. радіальний триархний
E. радіальний поліархний
5. Серія зрізів кореня дозволила простежити утворення бічних коренів із зовнішнього меристематичного шару центрального циліндра - ...
A. екзодерми
B. протодерми
C. перициклу
D. ендодерми
E. прокамбію
6. Корінь, що досліджується, має вторинну безпучкову будову; у деревині, яка складається із судин і трахеїд, помітні річні кільця приросту. Отже, це корінь рослини ...
A. деревної хвойної
B. деревної дводольної
C. трав'янистої однодольної
D. трав'янистої дводольної
E. трав'янистої папоротевидної
7. На зрізі коренеплоду буряка виділяється кілька камбіальних шарів з додатковими провідними пучками, тож будова коренеплоду...
A. вторинна, полі камбіальна
B. вторинна, монокамбіальна
C. первинна, полікамбіальна
D. первинна, монокамбіальна
E. перехідна, монокамбіальна
8. Зібрані кладодії (філокладії), які є видозміною…
Кладодії – видозмінений пагін зі сплющеним стеблом, яке має форму листка і виконує його функцію.
9. З метою визначення органа і належності рослини до класу, проаналізовано поперечні зрізи і виявлено: епідерма без продихів і трихом; у широкій первинній корі і центральному циліндрі переважає запасаюча паренхіма, клітини ендодерми з U-подібними потовщеннями, механічні тканини відсутні. Висновок: це...
A. корінь однодольної
B. кореневище однодольної
C. кореневище дводольної
D. корінь дводольної
E. коренеплід дводольної
10. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу кореня встановлено, що клітини ендодерми мають підковоподібні потовщення, провідний пучок радіальний, поліархний. Таку первинну будову мають корені...
A. покритонасінних однодольних
B. покритонасінних дводольних
C. голонасінних хвойних
D. голонасінних гнетових
E. папоротеподібних
11. Корінь, що досліджується, має вторинну безпучкову будову; у деревині, яка складається із судин і трахеїд, помітні річні кільця приросту. Отже це корінь рослини ...
У деревних рослин корінь звичайно безпучкового типу будови. Покривна тканина – перидерма або кірка. В їх деревині формуються кільця річного приросту, або річні кільця.
12. На серії зрізів через зону проведення кореня кавуна простежена поява і диференціація над первинною флоемою вторинної бічної меристеми - ...
A. прокамбію
B. перицикла
C. коркового камбію
D. міжпучкового камбію
E. пучкового камбію
13. На серії зрізів через зону проведення кореня гарбуза простежили закладання фелогену і формування у корі вторинної покривної тканини - ...
A. епіблеми
B. епідерми
C. перидерми
D. кірки
14. Співставлення поперечних зрізів коренеплодів засвідчило, що у петрушки краще, ніж у редьки, розвинута запасаюча паренхіма...
A. серцевини
B. лубу
C. деревини
D. первинної кори
15. Співставлення поперечних зрізів коренеплодів засвідчило, що у редису краще, ніж у моркви, розвинута запасаюча паренхіма...
A. серцевини
B. лубу
C. деревини
16.З метою визначення органу і належності рослини до класу, проаналізовано поперечні зрізи і виявлено: епідерма без продихів і трихом; у широкій первинній корі і центральному циліндрі переважає запасаюча паренхіма, клітини епідерми з U-подібними потовщеннями, механічні тканини відсутні. Висновок: це…
Кореневища однодольних рослин мають добре розвинуту первинну кору, представлену багатошаровою запасаючою паренхімою і 1-,2-, рідше багаторядною ендодермою з U-подібними потовщеннями клітинних оболонок. Центральний циліндр містить колатеральні закриті чи центрофлоемні провідні пучки. Серцевина не виражена, слабко виражена чи порожниста.
17. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу кореня встановлено, що клітини ендодерми мають підковоподібні потовщення. провідний пучок радіальний, поліархний. Таку первинну будову мають корені …
Для коренів однодольних характерно: первинна кора багатошарова, поділяється на екзодерму, мезодерму і ендодерму з потовщенями у вигляді підкови чи букви U, променів ксилеми більше шести (пучок поліархний).
18. До складного підземного органа кульбаби звичайної входить стрижневий корінь, гіпокотиль та нижня вкорочена і здерев'яніла частина пагонів. Усі вони разом утворюють...
A. стеблокоренеплід
B. багатоголове кореневище
C. кореневі бульби, або шишки
D. стеблокорінь, або каудекс
19. У більшості ефемероїдів на цибулинах, бульбах, кореневищах виявлені контрактильні корені, які здатні до...
A. інтенсивного росту в товщину
B. поздовжнього розтягування і заглиблення в ґрунт
C. поздовжнього скорочення і заглиблення в ґрунт
D. значного галуження
E. асиміляції
20. У стеблі тополі, що є хазяїном для напівпаразитичної омели білої, між корою і деревиною розпізнані поздовжні тяжі "корових коренів" з додатковими бруньками та гаусторіями - коренями, що служать...
A. присосками
B. причіпками
C. пневматофорами
D. азотфіксуючими бульбочками
21. Корені дуба, берези, клена, липи, сосни зовні обплетені гіфами грибів, які забезпечують мікотрофне живлення, утворюючи...
A. ендобактеріоризу
B. екзобактеріоризу
C. екзомікоризу
D. ендомікоризу
22.У центрі поперечного зрізу осьового органа виявлено провідний пучок, у якого п’ять променів ксилеми чергуються по радіусу з ділянками флоеми. Можна стверджувати, що досліджується …
Для коренів первинної будови дводольної рослини променів ксилеми зазвичай не більше шести.
23. Для якої тканини характерні пропускні клітини, які знаходяться в корені первинної будови ?
A. ендодерма
B. перицикл
C. мезодерма
D. центральний осьовий циліндр
E. екзодерма
24. При мікроаналізі представлених кореневищ в одному з них ідентифіковані центроксилемні провідні пучки. Отже, саме це кореневище належить .
Концентричні пучки закриті. Центоксилемні пучки формуються у папоротевидних. Центроксилемні – якщо флоема оточує ксилему.
25. Підземний пагін з вузлами, меживузлями, лусковидними листками, бруньками і придатковими коренями називається:
Кореневище – підземна видозмінена частина стебла, що своїм зовнішнім виглядом дещо нагадує корінь. Кореневище відрізняється від кореня анатомічною будовою, а також відсутністю кореневого чохлика, наявністю бруньок і лускуватих листків. Від вузлів кореневища відходять додаткові корені. Кореневище утворює надземні пагони.
26. При первинній будові кореня запасні поживні речовини відкладаються в…
Мезодерма – це основна за масою, багатошарова запасаюча частина первинної кори.
27. Для якої тканини характерні пропускні клітини, що знаходяться в корені первинної будови?
Ендодерма – це внутрішній, майже завжди однорядний шар первинної кори, який межує з центральним циліндром, виконує опорно-пропускну функцію. Пропускні клітини знаходяться над ксилемою.
28. Який тип провідних пучків притаманний для всіх зон кореня односім'ядольних рослин?
A. Радіальний .
B. Центрофлоемний .
C.Центроксилемний .
D.Біколатеральний .
E.Колатеральний .
29. При анатомічному дослідженні виявлено, що бічні корені утворюється з одношарової тканини, розташованої між центральним циліндром і корою. Ця тканина…
A. епіблема
B. ендодерма
C. екзодерма
D. перицикл*
E. камбій
Перицикл є зовнішнім шаром, що оточує центральний циліндр. Він складається з дрібних живих тонкостінних клітин. Частіше перицикл одношаровий. У коренях водних рослин перицикл відсутній. У старих коренях деякі клітини цього шару, а іноді і всі, дерев’яніють, перетворюючись на механічну тканину і виконують опорну функцію. Перицикл в коренях грає дуже важливу роль. 1. У перициклі закладаються бічні корені.2.Він бере участь в утворенні камбію в коренях дводольних. 3. З нього в корені виникає фелоген. 4. З перициклу формуються додаткові бруньки, з яких утворюється коренева поросль.5. У перициклі утворюються різні вмістища.
30. При дослідженні осьового органу було встановлено, що основний об’єм займає центральний осьовий циліндр, в якому безсистемно розташовані закриті колатеральні пучки. Це свідчить що даний орган є…
A. корінь однодольної рослини
B. стебло однодольної рослини
C. корінь дводольної рослини
D. кореневище дводольної рослини
E. стебло дводольної рослини
Закриті колатеральні пучки розподілені по всій площі центрального циліндру, причому, на його периферії пучки дрібні, багаточислені, а в середній частині вони більші і малочислені - характерні ознаки для стебла однодольної рослини. Серцевина морфологічно не виражена, чи стебло порожнисте (тип соломини).
31. При розгляді лікарської сировини було виявлене листя, порізане вздовж листової пластинки, а сегменти розташовані віялоподібно. Це листя:
A. пальчатопластинчасті
B. Пальчасто розсічені*
C. пальчаторозділені
D. перисторозсічені
E. перистороздільні
Пальчасторозсічені - розчленовані на сегменти від 2/3 до головної жилки або основи пластинки. Роздільні – розчленовані на долі від 1/2 до 2/3 половини пластинки. Лопатеві – розчленовані на лопаті від 1/3 до 1/2 половини пластинки.
32. При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня у всмоктуючій зоні виявлено, що основну масу її складає багатошарова жива рихла паренхіма з крохмальними зернами. Це:
A. фелоген
B. коленхіма
C. екзодерма
D. ендодерма
E. мезодерма*
Мезодерма – багатошарова запасаюча частина, складає основну масу первинної кори. Клітини, як правило, живі, великі, округлі або багатокутні, пухкі, з тонкими або потовщеними лінгіфікованими (у однодольних) оболонками, заповнені зазвичай крохмальними зернами.
33. При мікроскопічному аналізі кореня встановлено, що його будова первинна, клітини ендодерми з підковоподібними потовщеннями, провідний пучок центрального циліндра радіальний, променів ксилеми більше шести. Така будова кореня характерна для рослин:
A. папоротевидних
B. голонасінних хвойних
C. покритонасінних однодольних*
D. покритонасінних дводольних
E. голонасінних гнетових
У дводольних рослин променів ксилеми зазвичай не більше шести, а у однодольних – більше шести( пучок поліархний). Така будова кореня характерна для покритонасінних однодольних.
34.У пагонів рослини рано відмирає верхівкова брунька, а їх подальше наростання забезпечує пара супротивних бічних бруньок. Тож галуження пагонів ...
A. дихотомічне
B. псевдодихотомічне
C. моноподіальне
35. Для макроскопічного аналізу наданий видозмінений пагін зі значно вкороченим стеблом (денцем) та щільно стуленими видозміненими листками-лусками. Зовнішні, плівчасті луски захищають внутрішні, соковиті. Таку будову має...
A. столон
B. бульба
C. цибулина
D. коренебульба
E. бульбоцибулина
36. Пагони хмелю звичайного обвивають опору і прикріплюються за допомогою утворів епідерми, тобто вони -...
A. прямостоячі
B. лежачі
C. виткі
D. повзучі
37. Відмічено, що у пагона з почерговими листками апікальна брунька рано припинила свій розвиток, а ріст забезпечила найближча бічна брунька. Отже, галуження пагона...
A. несправжньодихотомічне
B. рівнодихотомічне
C. моноподіальне
D. нерівнодихотомічне
E. симподіальне
38. Роздивляючись пазушні колючки глоду, студентка визначила, що вони являють собою видозміну ...
A. черешка
B. прилистків
C. листкової пластини
D. пагона
E. складного листка
39. Шафран розмножується вегетативно - бульбоцибулинами, які є видозміною ...
40. При мікроаналізі трави череди трироздільної, були зроблені зрізи стебел, які відрізнялися за формою і забарвленням від основної маси із чотиригранних стебел. Отримані дані засвідчили, що це стебла іншої рослини, яка відноситься до класу однодольних, оскільки провідні пучки ...
A. закриті колатеральні, розташовані по колу
B. закриті колатеральні, розташовані безладно
C. відкриті колатеральні, розташовані по колу
D. відкриті колатеральні, розташовані безладно
41. У результаті дослідження стебла зроблено висновок, що воно належить трав'янистій дводольній рослині, має вторинну, перехідну будову, оскільки ...
A. пучки відкриті, приблизно однакові за розміром, відділені серцевинними променями
B. пучки відкриті, не однакові за розміром, подекуди злиті між собою
C. пучки закриті, розкидані по всьому центральному циліндру
D. пучки відсутні
42. При дослідженні осьового органу було встановлено, що основний об’єм займає центральний осьовий циліндр, в якому безсистемно розташовані закриті колатеральні пучки. Це свідчить що даний орган є…
Закриті колатеральні пучки розподілені по всій площі центрального циліндру, причому, на його периферії пучки дрібні, багаточислені, а в середній частині вони більші і малочислені - характерні ознаки для стебла однодольної рослини. Серцевина морфологічно не виражена, чи стебло порожнисте (тип соломини).
43. При розгляді лікарської сировини було виявлене листя, порізане вздовж листової пластинки, а сегменти розташовані віялоподібно. Це листя:
Пальчасторозсічені - розчленовані на сегменти від 2/3 до головної жилки або основи пластинки. Роздільні – розчленовані на долі від 1/2 до 2/3 половини пластинки. Лопатеві – розчленовані на лопаті від 1/3 до 1/2 половини пластинки.
44. При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня у всмоктуючій зоні виявлено, що основну масу її складає багатошарова жива рихла паренхіма з крохмальними зернами. Це:
Мезодерма – багатошарова запасаюча частина, складає основну масу первинної кори. Клітини, як правило, живі, великі, округлі або багатокутні, пухкі, з тонкими або потовщеними лінгіфікованими (у однодольних) оболонками, заповнені зазвичай крохмальними зернами.
45. При мікроскопічному аналізі кореня встановлено, що його будова первинна, клітини ендодерми з підковоподібними потовщеннями, провідний пучок центрального циліндра радіальний, променів ксилеми більше шести. Така будова кореня характерна для рослин:
У дводольних рослин променів ксилеми зазвичай не більше шести, а у однодольних – більше шести( пучок поліархний). Така будова кореня характерна для покритонасінних однодольних.
46. До перистого листя, у якого надрізанність листової пластинки складає близько 1/3 половин листової пластинки, відноситься листя:
За ступенем розчленування та відносними розмірами вільних частин прості розчленовані листки бувають:розсічені - розчленовані на сегменти від 2/3 до головної жилки або основи пластинки;роздільні – розчленовані на долі від ½ до 2/3 половини пластинки.; лопатеві – розчленовані на лопаті від 1/3 до 1/2 половини пластинки.
47. Як називаються, вирости-присоски рослини-паразита ; омели, які проникають у флоему дерева і поглинають його органічні речовини?
A. веламен
B. гаусторії;*
C. продихи
D. епіблема...
E. ризодерм
Рослинам паразитичним (повитиця, петрів хрест)і напівпаразитичним (омела) властиві гаусторії або корені-присоски, за допомогою яких рослини – паразити висмоктують живильні речовини з рослини-господаря.
48. Листя реліктового дерева гінкго дволопатевого мають характерну форму. Особливістю будови листя є роздвоєння жилок у верхній частині. Як називається таке жилкування?
A. перисте
B. пальчате
C. перисто-петлевидне
D. дихотомічне*
E. сітчасте
Відкрите дихотомічне або вилчасте жилкування – роздвоєння жилок першого порядку на однакові жилки наступного порядку. Характерне для деяких папоротей,плаунів та гінкго дволопатевого. Дихотомічне або вилчасте наростання: головна вісь рано припиняє ріст, верхівкова меристема роздвоюється, дає пару бічних осей, що потім рівно чи нерівно-вилчасто розгалужуються.
49. Голчате листя хвої не гине навіть в люті морози, на відміну від листя листових порід. Вони захищені товстою епідермою, під якою розташований ще один шар клітин. Як він називається?
Гіподерма – захисно-механічна і водонакопичуюча тканина, яка переревається лише під продихами. Характерна для радіального, або центричного типу будови листка хвойних.
50. Встановлено, що надземну частину гороху посівного утримують в просторі вусики, які є видозміною:
Листя гороху перисто-складні з великими, напівсерповидними прилистками та верхівковими розгалуженими вусиками. Верхні листки видозмінюються у вусики.
51. У австралійських акацій асиміляційну функцію в посушливий період виконують розширені і сплощенні черешки складного листя:
Філодій – фотосинтезуючі черешки сплощено – листоподібно розширений черешок видозміненого листка, що виконує функцію листкової пластинки; пристосування до зменшення транспірації (австралійські акації, чина південна).
52. У одному із запропонованих мікропрепаратів стебел визначена наявність схизогенних смоляних ходів, перидерми без сочевичок, відсутність судин в річних кільцях деревини. Можна припустити, що це стебло:
Це стебло сосни. Анатомічна будова стебел голонасінних відрізняється від стебел покритонасінних. Деревина складається тільки з трахеїд. Перидерма без сочевичок, але з тріщиними. Річні кільця деревини складають широкопросвітні весняні трахеїди з облямованими порами, що виконують провідну функцію і вузькопросвітні волокнисті осінні трахеїди без облямованих пор, що виконують опорну функцію. Усі частини стебла пронизані смоляними ходами.
53. Мікроаналіз кореневища виявив відкриті колатеральні провідні пучки, розташовані кільцем, що може свідчити про приналежність рослини до класу:
Колатеральні пучки характеризуються розташуванням флоеми і ксилеми пліч-о-пліч, на одному радіусі. Колатеральні пучки можуть бути закритими ( однодольні рослини) і відкритими (дводольні).
54. При мікроскопічному аналізі зрізу кореневища виявлені центроксилемні провідні пучки, наявність яких може свідчити про приналежність рослини до:
Центроксилемні або амфікрибральні провідні пучки характерні для папоротевидних. Центроксилемні пучки відносяться до концентричних пучків, закритих, флоема оточує ксилему.
55. При розгляданні під мікроскопом кінчика корінця добре видно зовнішній шар видозмінених в довгасті волоски клітин, які виконують захисну і всмоктуючу функцію. Як називається ця зовнішня тканина?
Епіблема виконує всмоктуючу і захисну функції, складається з одного шару тонкостінних, щільно зімкнутих клітин з кореневими волосками, не має продихів, товстої кутикули і трихом.
56. При мікроскопічному аналізі стебла виявлено: покривна тканина - епідерма, центральний осьовий циліндр - включає серцевину і відкриті провідні пучки, розташовані по кругу на периферії стебла. Визначите тип будови даного стебла.
A. пучковий первинний
B. пучковий вторинний*
C. непучковий вторинний
D. непучковий первинний
E. перехідний
Пучковий вторинний тип будови стебла характеризується наявністю постійних колатеральних або біколатеральних пучків утворених спочатку прокамбієм, а потім - пучковим камбієм. Для дводольних рослин характерна вторинна пучкова, перехідна і безпучкова будова.
57. Листок сонцелюбивого евкаліпта під епідермою, покритою кутикулою, містить декілька рядів палісадної паренхіми. В центрі листка знаходяться клітини губчастої паренхіми, в яких зустрічаються друзи оксалата кальцію. Жилка листка має кристалоносну обкладку з призматичних кристалів: До якого типу будови відноситься цей лист?
A. дорзивентральний
B. різносторонній
C. ізолатеральний *
D. біфаціальний
E. радіальний
За анатомічною будовою виділяють три типи листових пластинок: дорзовентральний ( різносторонній – до верхньої епідерми примикає палісадна хлоренхіма до нижньої епідерми – губчаста); ізолатеральний (рівносторонній - до верхньої і нижньої епідерми примикає палісадна хлоренхіма);радіальний( центричний) тип характерний голкоподібному листку хвойних, складчаста хлоренхіма утвороює петлеподібні вирости.
58. Серед наданих зразків наземних видозмін пагонів є те, що розвиваються з бічних бруньок в пазухах листя або в суцвіттях і що забезпечують вегетативне розмноження. Це…
Повітряні цибулини – утворюються в пазухах листків надземного пагона, або суцвіттях: зонтик з плівчастим, видовжено-гострим покривальцем і повітряними цибулинами – «діткам»;. служать для вегетативного розмноження (часник).
59. Під мікроскопом в поперечному зрізі кореня дослідник побачив ризодерму, екзодерму; мезодерму, ендодерму і центральний осьовий циліндр. Через яку зону пройшов зріз?
Зона проведення і укріплення або зона бічних коренів, розташована вище зони всмоктування. Сформовані в ній провідні тканини забезпечують пересування двох течій; а утворені з перициклу бічні корені закріплюють рослину в грунті. У цій зоні односім’ядольні рослини зберігають первинну будову, з невеликими змінами, а у двосім’ядольних з діяльністю камбію і фелогену корінь потовщується і набуває вторинної анатомічної будови.
60. У пагона апікальна брунька рано припиняє свій розвиток, а зростання забезпечують дві бічні бруньки, розміщені супротивно під верхівкою. Таке галуження пагона:
Несправжньодихотомічне галуження – одночасний розвиток двох супротивних бокових пагнів, поєднанне з відмиранням верхівкової бруньки (точки росту).
61. Пагони хмелю обвиваються навколо опори і піднімаються вгору, значить вони:
У рослин, що не мають достатньо розвиненої скелетної системи механічних тканин, слабкі пагони обкручуються навколо якої-небудь твердої опори (хміль ,березка, квасоля). Такі пагони називаються виткими.
62. При вивченні зрізів стебла Tilia cordata в корі виявлені тяжі волокон у складі…
Твердий луб – товстостінна флоема ( первина прокамбіальна, вторинна камбіальна), або твердий луб складають механічні тканини – луб’яні чи склеренхімні волокна.
63. У листі досліджуваної рослини по центру проходить чітко виражена головна жилка, від якої рівномірно відходять бічні жилки. Яке це жилкування?
Жилкування або нервація листка – це характер проходження і галуження жилок (провідних пучків) в мезофілі листової пластинки. Відкрите – жилки не з’єднуються між собою, доходять до краю пластинки. Перисте –(пірчасте) – коли по центру уздовж листової пластинки проходить більш менш виражена головна або центральна жилка, від якої в обидва боки рівномірно відходять бічні жилки. Пальчасте – від основи листкової пластинки віялоподібно відходять декілька одинакових жилок, які в разі пальчатосітчатого жилкування багаторазово галузяться. При дуговому і паралельному жилкуванні кожна жилка проходить уздовж листкової пластинки окремо і з’єднуються вони лише на верхівці пластинки. Для дводольних рослин характерно перисте і пальчасте, для однодольних – паралельне і дугове.
64. Найбільш примітивне дихотомічне наростання характерне для…
Фукус – бентоносна макроводорость. Слань дихотомічно розгалужена, гілки плоскі з поздовжнім ребром.
65. Земляна груша (топінамбур) розмножується підземними видозміненими пагонами - …
Топінамбур – підземні органи бульби. Вони великі, кулясті, грушовидні, веретеновидні або яйцевидні, жовто-білі, фіолетово-червоні або сіро-коричневі. Підземні органи – бульби, скупчені біля основи підземного стебла. Підземні видозмінені пагони: столони, кореневища, бульби, цибулини, бульбоцибулини.
66. Листя дуба звичайного за формою і ступенем надрізанності листової пластинки…
Листки почергові, короткочерешкові, довгасто – оберненояйцевидні, перисто-лопатеві: лопаті нерівні, тупі, цілокраї. Дорослі листки знизу опушені.
67. У суцвітті верхівкова брунька рано припинила свій розвиток, а його зростання і галуження забезпечили дві найближчі супротивні бічні бруньки. Отже, наростає квітконосний пагін…
Симподіальні або цимозні суцвіття закриті, тому що рано утворена верхівкова квітка припиняє розвиток головної осі. Ріст суцвіття забезпечують нижче розташовані бічні пагони наступних порядків, що закінчуються квітками. Цимозні суцвіття поділяються на монохазії, дихазії, плейохазії.
68. Листя рудерального злаку – пирію повзучого прикріпляються до стебла за допомогою нижньої плівчастої частини лінійної листової пластинки, яка охоплює міжвузловину, утворюючи …
Листки шорсткуваті, піхвові. При переході пластинки у піхву є плівчастий язичок, вушка. Листкова основа може бути у вигляді листкової подушечки – невеличкого потовщення основи черешка чи листкової подушки, розширеної піхви, яка більш менш охоплює стебло.
69. При мікроскопії первинної кори кореня дводольної рослини в зоні всмоктування, виявлений шар клітин з лінзовидними скорковілими потовщеннями радіальних оболонок – поясочками Каспарі. Це клітини…
Ендодерма – самий внутрішній, майже завжди однорядний шар первинної кори, який межує з центральним циліндром, виконує опорно-пропускну функцію. В односім’ядольних потовщуються, корковіють і дерев’яніють радіальні і внутрішні тангентальні оболонки клітин у вигляді підкови чи літери U. Серед цих мертвих клітин ендодерми напроти променів ксилеми зберігаються живі пропускні клітини, по яких вода і мінеральні речовини надходять до судин. У двосім’ядольних лінзовидні, скорковілі потовщення – плями, або пояски Каспарі виникають спочатку тільки на антиклінальних стінках ендодерми. Надалі суберин може відкладатися по всій внутрішній поверхні усіх або більшості клітин. В ендодермі знаходяться пропускні клітини над ділянками ксилеми радіального пучка.
70. У представників родини Lamiaceae пари листків сусідніх вузлів розташовані у взаємно перпендикулярних площинах, тобто…
Для родини ясноткові одна з діагностичних ознак - листя навхрест супротивні. Характер взаємного розташування на стеблі називається листкорозміщенням. Буває:
1) почергове або спіральне (у вузлах по одному листку;
2) дворядно-супротивне і навхрест супротивне (у вузлах по 2 листки);
3) кільчасте або мутовчасте (у вузлах більше 2-х листків).
71.Для стебел однодольних рослин характерний певний тип судинно-волокнистих провідних пучків, а саме…
Для стебел однодольних рослин характерна наявність закритих колатеральних пучків. Вони розподілені по всій площі центрального циліндра, що зумовлено пальмовим типом проходження листкових слідів – провідних пучків жилок стебла, які входять у вузол стебла. На периферії осьового циліндра пучки дрібніші, численніші, а в центральній частині – крупніші і їх кількість менша. Серцевина морфологічно не виражена чи стебло порожнє (тип соломини).
72. При дослідженні лікарської рослини встановлено, що його підземні органи мають вузли, міжвузлля, лускоподібні листки, бруньки і додаткові корені, тобто цей підземний орган:
Кореневище – підземна видозміна пагона, пристосована до накопичення живильних речовин і до вегетативного відновлення рослини, більш-менш довговічний потовщений чи непотовщений пагін з додатковими коренями, верхівкою і бічними бруньками, з лусковидними листками або без них.
73. У зоні всмоктування кореня виявлено один провідний пучок,у якому ділянки ксилеми і флоеми чергуються по радіусах.Можно зробити висновок, що за типом пучок…
Радіальні пучки закриті, флоема і ксилема чергуються по радіусах. Радіальні поліархні (багатопроменеві) пучки характерні для однодольних, а 2-5 променеві для зони всмоктування коренів двосім’ядольних.
74. Анатомо-гістохімічний аналіз черешка показав, що кутова коленхіма розташована ділянками…
Коленхіма типова для двосім’ядольних рослин, розташовується в стеблах під покривною тканиною ділянками, суцільними або переривчастим кільцем. В ребристих крилатих черешках і стеблах коленхіма заповнює виступи, у листках-зміцнює край листкової пластинки і жилки. Коленхіма відноситься до механічних тканин.
75. Простий перистий листок визначений роздільним, оскільки розчленованість пластинки сягає...
Розсічені-розрізані на сегменти до основи пластинки (у трійчастих і пластинчастих листках) або до головної жилки (у перистих).
76. Простий пальчастий листок є лопатевим, оскільки розчленованість сягає...
Лопатеві – розчленування складає більше 1/3,але менше 1/2 півпластинки, вільні частини – лопаті.
77. На поперечному зрізі, зробленому в зоні проведення і укріплення кореня дводольної рослини, помітні 4 відкритих колатеральних пучки і 4 широких серцевинних промені. Це дозволяє зробити висновок, що в зоні всмоктування провідних пучок...
Радіальні пучки закриті, флоема і ксилема чергуються по радіусах. Радіальні поліархні (багатопроменеві) пучки характерні для однодольних, а 2-5 променеві для зони всмокнування (велюнтування) коренів двосімя’дольних.
78. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу кореня встановлено, що клітини ендодерми мають підковоподібні потовщення, провідний пучок радіальний, поліархний. Таку первинну будову мають корені…
В однодольних потовщуються, корковіють, дерев’яніють радіальні і внутрішні тангентальні оболонки клітини у вигляді підкови чи букви U. Серед мертвих клітин ендодерми навколо променів ксилеми зберігаються живі пропускні клітини. Флоема і ксилема чергуються по радіусах, утворюючи радіальний пучок. В односім’ядольних їх більше 6 (пучок поліархний).
79. На периферії центрального циліндра стебла дводольної трав’янистої рослини по колу розташовані відкриті колатеральні провідні пучки приблизно однакового розміру. Це вказує, що будова стебла…
Для стебел двосім’ядольних рослин характерна будова вторинна, пучкова. В залежності закладання камбію, може бути пучковий і безпучковий тип будови. Серцевина стебла буває повною, однорідною, а також може бути порожнистою (селерові, гвоздичні, губоцвіті).
80. При мікроаналізі трави череди трироздільної, були зроблені зрізи стебел, які відрізнялися за формою і забарвленням від основної маси із чотиригранних стебел. Отримані дані засвідчили, що це стебла іншої рослини, яка відноситься до класу однодольних, оскільки провідні пучки…
Будова однорічних стебел односім’ядольних рослин первинна, пучкова. На периферії осьового циліндра пучки дрібні, численні,а в центральній частині-крупніші, їх кількість менше. Пучки закриті колатеральні.
81. У центрі поперечного зрізу осьового органа виявлено провідний пучок, у якому п’ять променів ксилеми чергуються по радіусу з ділянками флоеми. Можна стверджувати, що досліджувається...
У двосім’ядольних рослин променів ксилеми зазвичай не більше шести, а в односім’ядольних їх більше( пучок поліархний).
82. У верхівкових, добре освітлених листків липи мезофіл диференційований і дещо відрізняється від мезофілу низових, мало освітлених листків, а саме - ...
Стовпчаста або палісадна паренхіма щільна, складається з видовжених, розташованих перпендикулярно до поверхні листка клітин з великою кількістю хлоропластів, що забезпечують інтенсивний фотосинтез. Верхівкові добре освітлені листки липи відрізняються більшою кількістю шарів стовпчастої паренхіми.
83.У посушливий період листки степової рослини – ковили скручуються для зменшення випаровування завдяки наявності в епідермі особливих клітин - ...
Моторні клітини - групи крупних тонкостінних клітин в епідермі і субепідермальній зоні мезофілу листків злакових (ковиль), розташовані продольними тяжами між жилками.
При недоліку вологи тургор зменшується перш за все у цих клітинах, вони зменшуються у об’ємі і тим самим сприяють стягуванню країв листкової пластинки, скручують її в трубку, завдяки цьому попереджається зайва транспірація.
84. Дослідження поперечного зрізу довело, що це гілка деревної рослини, оскільки наявні...
Покривна тканини гілок деревних рослин перидерма з сочевичками або кірка. Діагностичне значення для кори має склад перидерми і характер розташування елементів вторинної кори – твердого (товстостінного) і м’якого(тонкостінного) лубу. У деревині внаслідок сезонної діяльності камбію утворюються річні кільця приросту, які складаються з осінніх і весняних трахеальних елементів, утворених за один вегетаційний період.
85. Корені дуба, берези, клена, липи, сосни зовні обплетені гіфами грибів, які забезпечують мікотрофне живлення,утворюючи…
Мікориза або грибокорінь утворюється у випадку симбіозу коренів з грибами, які здатні розщеплювати складні органічні речовини. Найчастіше у дерев гіфи гриба обплітають корінь – ектотрофна або екзомікориза.
86. В сосни з верхівкової бруньки росте головний пагін, а з бічних бруньок – бічні пагони, причому верхівкова брунькова пагона гальмує розвиток бічних бруньок. Ці ознаки властиві типу галуження…
Моноподіальний тип наростання характеризується тим, що верхівкова брунька забезпечує поступове наростання головної осі, а бічні осі розвинені слабше і не перевищують головну вісь.
87. Вкажіть, які з різновидностей придаткових коренів поглинають поживні речовини з тіла рослини – господаря?
Рослинам паразитичним (петрів хрест, повитиця, вовчок) і напівпаразитичним (омела, філодендрон, перестріч, дзвінець) властиві гаусторії, або корені-присоски, які розвиваються у тканинах вищої рослини.
88. В листках рослин виділяються центральна жилка, від якої відходять бічні, що в свою чергу, неодноразово галузяться, утворюючи сітку дрібних жилок, тобто жилкування листків…
Перисте жилкування – коли по центру уздовж листової пластинки проходить більш-менш чітко виражена головна жилка (центральна), від якої в обидва боки рівномірно відходять бічні жилки. Доходячи до краю листкової пластинки багаторазово галузяться, утворюючи густу мережу жилок з анастомозами – перисто-сітчасте жилкування.
89. Для листків односім’ядольних рослин характерний тип жилкування:
При дуговому жилкуванні кожна жилка проходить уздовж листкової пластинки окремо і з’єднуються лише на верхівці пластинки.
У представників класу однодольних відкрите дугове і паралельне жилкування.
Відкрите – жилки не з’єднуються між собою, доходять до краю жилки.
90. Підземні корені бувають кореневого, пагонового і коренестеблового походження. Який із них має коренестеблове походження?
Коренеплоди і стеблокоренеплоди складаються з трьох частин різного походження і форми: головки, шийки і власне кореня. у різних рослин кожна із складових частин коренеплоду вкорочується або потовщується в більшій чи меншій мірі, набуває своєрідної форми. Це залежить від того, яка частина найбільш інтенсивно розростається та яка тканина (флоема чи ксилема) резервує поживні речовини.
91. Із давніх давен люди помітили, що бобові підвищують врожайність грунту. Чим це можна пояснити?
Бактеріориза – симбіоз коренів з бактеріями, які зв’язують атмосферний азот і переводять його в розчин сполук, збагачуючи при цьому грунт.
Скупчення азотфіксуючих бактерій на кореневищах вищих рослин утворюють бактеріальні бульбочки специфічної форми. Бульбочки складаються з бактеріального гнізда, зв’язаного провідними тканинами з флоемою і ксилемою кореня.
92. Плями Каспарі впливають на:
Пояски Каспарі – стрічко або лінзовидні потовщення тангентальних та радіальних стінок клітин ендодерми, просочені лігніном і суберином.
В односім’ядольних рослин потовщуються, корковіютьі дерев’яніють. Радіальні і внутрішні тангентальні оболонки клітин у вигляді підкови чи букви U. Серед цих мертвих клітин ендодерми напроти променів ксилеми зберігаються живі пропускні клітини, по яких вода і мінеральні речовини надходять до судин (апопластний і симпластний шлях проведення).
93. У напрямку знизу вгору в корені можна виділити кілька зон, які мають різну анатомічну будову і виконують неоднакові функції. Первинна анатомічна будова кореня у двосім’ядольних рослин знаходиться в зоні…
Зона всмоктування або зона кореневих волосків, становить 5-20 мм, знаходиться під зоною росту. Характеризується наявністю всисної тканини епіблеми і кореневих волосків – трубчастих виростів клітин епіблеми (трихобластів), які всмоктують із грунту воду і мінеральні речовини. Волоски функціонують протягом 10-20 днів, відмирають і замінюються новими. У цій зоні завершується диференціація клітин первинних тканин і формується первинна анатомічна будова.
94. На молодих пагонах евкаліпту кулястого листки супротивні, яйцевидні, на старих чергові видовжені, на найстаріших – серповидно зігнуті, шкірясті. Як називається це явище?
Гетерофілія – явище різнолистності в однієї рослини. Прикладом може бути евкаліпт, у якого молоді рослини мають округле супротивне листя. З віком форма листка рослини змінюється. Листки дорослого евкаліпта мають серповидну форму.
95. В мезофілі хвоїнок ялини виявлені порожнини, вистелені зсередини живими товстостінними клітинами, які виконують захисну і водоутримуючу функцію. Це тканина - …
Хвоя вічнозелених рослин відрізняється наявністю пристосувань до зменшення випаровування, перенесення низьких температур. У хвоїнок соснових епідермальні клітини товстостінні, вкриті багатошаровою кутикулою. Продихи численні, розміщені повздовжніми рядами, добре помітні з поверхні як світлі смуги на темному тлі, оскільки передній дворик продиху заповнений білуватою зернистою речовиною. Під епідермою міститься гіподерма – опорно-захисна і водонакопичувальна тканина, яка переривається під продихами. Мезофіл представлений складчатою паренхімою.
96. В центральному циліндрі стебел дводольних рослин серцевина:
У стебел дводольних рослин серцевина буває виповненою однорідною чи не однорідною, а також може бути порожнистою( селерові, гвоздичні, губоцвітні).
97. При порівнянні надземних органів трав’янистих рослин впевнились, що у дводольних однорічників переважає…
Сукупність усіх коренів рослини складає її кореневу систему. Головний та бічні корені формують стрижневу систему. Вона притаманна більшості двосім’ядольних і голонасінних рослин.
98. Зв’язок кори з деревиною і серцевиною, а також тимчасове резервування крохмалю забезпечують:
У радіальному напрямку центральний циліндр пронизують серцевинні промені, які забезпечують горизонтальне переміщення речовин, з’єднують центральну і переферійні частини стебла, резервують крохмаль.
99. На зрізі розпізнані: серцевина, широкі кільця вторинної ксилеми і флоеми з вузьким кільцем камбію між ними. Це зріз ..
Для анатомічної будови стебла дводольної рослини характерна наявність відкритих колатеральних пучків навколо серцевини, які розділені серцевинними променями.
100. Для первинної анатомічної будови кореня характерним типом провідної системи пучка являється…
Радіальний тип будови пучка, коли ксилема і флоема чергуються по радіусах, утворюючи радіальний провідний пучок. В залежності від кількості ділянок ксилеми він буває дво-, три-,чотири-, п’яти,шести і багатоархний. У двосім’ядольних променів ксилеми більше шести, а в односім’ядольних їх більше (пучок поліархний).
101. Розглянутий зріз центрального циліндру квітконосного стебла. Визначено, що навколо серцевини концентрично розташовані відкриті колатеральні пучки, розділені широкими серцевинними променями. відповідно, що зріз стебла рослини класу.
Навколо серцевини концентрично розташовані відкриті колатеральні пучки, розділені широкими серцевинними променями. відповідно, що зріз стебла рослини класу магноліопсиди (дводольні).
102. У корені пограничною тканиною між первинною корою та центральним циліндром є ендодерма. Її функція …
Ендодерма – крайній внутрішній шар первинної кори кореня. Клітини ендодерми щільно прилягають одна до одної. внутрішні та радіальні стінки їх дуже потовщені і просякнуті суберином. В шарі клітин ендодерми є окремі клітини, стінки яких не потовщуються. Це так звані пропускні клітини.
103. На поперечному зрізі осьового органа рослини було виявлено, що первинна кора займає більшу його частину. Це є доказом, що даний орган …
В корені однодольних клітини ендодерми потовщуються, корковіють, дерев’яніють радіальні і внутрішні тангентальні оболонки клітини у вигляді підкови чи букви U. Серед мертвих клітин ендодерми навколо променів ксилеми зберігаються живі пропускні клітини. Флоема і ксилема чергуються по радіусах, утворюючи радіальний пучок. В односім’ядольних їх більше 6(пучок поліархний).
104. Основна паренхіма голковидного листа хвойних жива, з внутрішніми петлеподібними виростами оболонки, вздовж якої розташовані хлоропласти. Така паренхіма характерна для листків, будова яких …
Радіальний або центричний, тип характерний для голкоподібних листків хвойних і схожих з ними листків ксероморфних квіткових, у яких низьке співвідношення поверхні до об’єму.
105. В барбарису звичайному утворюються колючки, які є видозмінами …
Метаморфози листка і його частини пов’язані з функціями захисту, збереження вологи, збільшення фотосинтезуючої поверхні, зменшенням транспірації. На колючки можуть перетворюватися прості листочки барбарису.
106. Нижні стеблові листки Leonurus cardiaca надрізані до середини на 3 або 5 долей, тобто листки …
Стеблові листки Leonurus cardiaca кропиви собачої родини Lamiaceae (прикореневі листки яйцевидні), п’яти-розділені на широкі, видовжені, зубчасті долі ,зелені, голі.
107. Для листів односім ядольніх рослин характерний такий тип жилкування…
Для листків однодольних характерне дугове жилкування: кожна жилка проходить уздовж листової пластинки і з’єднується лише на верхівці пластинки.
108. Видозмінами пагона є бульба кореневище та цибулина. Назвіть докази того, що бульба не є видозміненим коренем.
Підземні бульби резервують у підземних частинах видозмінених пагонів. Вони можуть розвиватися з верхівкових бруньок бічних підземних столонів (кортопля, топінамбур) із пазушних бруньок кореневищ (хвощ)і здатні формуватись вналідок розростання гіпокотилю і розеткових межвузлів (ріпа) . Наявність листкових рубців- брівок з пазушними бруньками- вічками.
109. В складних листках термопсису прилистки великі розташовані на верхівці черешка. Ці листки:
Для термопсису ланцетовидного характерні листки: черешкові, трійчасті, прилистки великі, довгасто-яйцевидні.
110. З досліджених підземних органів різних рослин відібрані метаморфози кореня в саме...
Коренеплоди моркви- відмінною рисою потовщених коренеплодів є розростання запасаючої паренхіми у лубі (селерові).
111. При морфологічному вивчені рослин , відмічено, що в основі складного листка є парні колючки, що є видозміною...
Прилистки- парні бічні вирости при основі, а зрідка в пазусі листка(гречкові) котрі захищають його в бруньках на ранній стадії розвитку.Прилистки можуть бути вільними, прирослими до черешка оподаючими(тоді листки лишаються безприлистків) шкірястими, розрослими у маленькі чи великі фотосинтезуючі листоподібні пластинки.
112. Листки пирію повзучого прикріпляються до стебла за допомогою нижньої плівчастої частини листовоі пластинки вона охоплює міжвузля і називається листовою...
Піхва – розширена, трубкоподібна або жолобчаста нижня частина черешка або пластинки листка, що більш-менш повно обгортає стебло. Піхва захищає молоді ростучі частини стебла або пазушні бруньки, інколи збільшує міцність стебла.
113. У рослин, що виростають на грунтах з надмірним зволоженням і нестачею кисню, розвивається коріння, при анатомічному дослідженні якого виявляється добре розвинена аеренхіма, це:
У рослин зволожених, збіднених киснем місцезростань (мангрові дерева, болотні кипариси) з підземних коренів відростають верхівками вертикально угору дихальні корені – пневматофори з тонкою корою і великими сочевичками.
114. Для мікроскопічного аналізу наданий видозмінений пагін зі значно вкороченим стеблом (денцем) та щільно стуленими видозміненими листками-лусками. Зовнішні, плівчасті луски захищають внутрішні, соковиті. Таку будову має...
Цибулина – видозмінений підземной пагін з укороченим потовщеним стеблом – денцем, внутрішніми м’ясистими і зовнішніми сухими плівчастими листками – лусками. Служать для накопичування запасних речовин та вегетативного розмноження. Розрізняють цибулину просту або основну, та складну, що складається з кількох цибулинок-зубців, розміщених в пазухах основної цибулини.
115. Порівняльний аналіз поперечних зрізів кореневищ лікарських рослин – марени красильної (клас дводольних) і пирію повзучого (клас однодольних) дозволив виділити їх спільну ознаку – наявність .
Кореневища первинної будови характеризуються наявністю трьох систем тканин – покривної, первинної кори і центрального циліндра.
116. До складного підземного органа кульбаби звичайної входить стрижневий корінь, гіпокотиль та нижня вкорочена і здерев’яніла частина пагонів. Усі разом вони утворюють...
Стеблокорінь або каудекс – багаторічний запасаючий орган пагонового походження, що формується з нижньої здерев’янілої частини пагонів, гіпокотиля і стрижневого кореня
117. У більшості ефемероїдів на цибулинах, бульбах, кореневищах виявлені контрактильні корені, які здатні до...
Контрактильні корені (втягуючі) здатні до повздовжнього скорочення завдяки певним анатомічним і фізіологічним особливостям. Це забезпечує заглиблення в грунт цибулин, бульб, кореневищ або пристиснення до грунту листових розеток, а цим самим захищає зимуючі підземні органи від різких температурних коливань, сприяє формуванню і розвитку додаткових коренів.
118. Дослідження поперечного зрізу довело, що це гілка деревної рослини, оскільки наявні...
Для багаторічних стебел деревних рослин характерна вторинна безпучкова будова. Виділяють кору – сукупність тканин, що над камбієм (покривна тканина, паренхіма кори, луб), деревину що під камбієм і серцевину. Покривні тканини – перидерма з сочевичками. У деревині внаслідок сезонної діяльності камбію утворюються річні кільця приросту, які складаються з осінніх і весняних трахеальних елементів, утворених за один вегетаційний період.
119. У результаті дослідження стебла зроблено висновок, що воно належить трав’янистій дводольній рослині, має вторинну, перехідну будову, оскільки...
Перехідний тип будови виникає, якщо є міжпучковий камбій, який формує поміж основними пучками додаткові провідні пучки. Великі основні і дрібніші за них додаткові пучки при розростанні можуть поступово змикатися. При цьому ксилема утворює широке кільце, нерівномірне за товщиною, а флоема – більш чи менш вузьке, нерівномірне кільце. Інколи ситовидні трубки розташовуються ділянками, відокремленими паренхімою, склеренхімою чи склереїдами. Перетворення пучкового типу будови через перехідний до непучкового характерний для стебел рослин родин айстрові, бобові, губоцвіті, капустяні та ін.
120. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу кореневища встановлено: покривна тканина – перидерма; клітини ендодерми накопичують крохмаль; будова центрального циліндра непучкова; ксилема з судинами, серцевина із чіткими межами. Така анатомічна будова свідчить, що рослина...
Кореневища двосім’ядольних рослин, як і їх стебла мають вторинн будову пучкового, перехідного чи безпучкового типів. Найчастіше вони вкриті пухкуватою перидермою; корова і серцевинна паренхіма в кінці вегетаційного періоду частково руйнується; ендодерма зазвичай крохмаленосна; провідні пучки центрального циліндра невеликі, відкриті, колатеральні чи біколатеральні. У коровій частині – дрібні листкові сліди.
121. При мікроскопічному аналізі кореневища виявлені відкриті колатеральні провідні пучки, розташовані по колу, що може свідчити про приналежність родини до класу ...
Кореневища двосім’ядольних рослин, як і їх стебла мають вторинн будову пучкового, перехідного чи безпучкового типів. Найчастіше вони вкриті пухкуватою перидермою; корова і серцевинна паренхіма в кінці вегетаційного періоду частково руйнується; ендодерма зазвичай крохмаленосна; провідні пучки центрального циліндра невеликі, відкриті, колаткральні чи біколатеральні. У коровій частині – дрібні листкові сліди.
122. Спостереження за проростанням зародка насінини довели, що із зародкового корінця розвивається головний корінь і росте донизу, тобто йому властивий ...
Головний корінь розвивається із зародкового корінця під час проростання насінини і росте донизу (позитивний геотропізм).
123. Із серії зрізів, зроблених зі стебел злаків, відібрані ті, що мають в середині порожнину і належать до типу ...
Розташування тканин у стеблах злаків – порожнисте стебло типу соломини, в якому провідні пучки розташовані у 2-3 кола по периферії. На периферії осьового циліндра пучки дрібніші, чисельніші, а в центральній частині крупніші і їх кількість менша.
124. При морфологічному опису шавлії мускатної студенти звернули увагу на яскраві приквітники. Вони слугують для приваблення комах опилювачів і являють собою видозміну:
A. листка*
B. андроцея
C. пагона
D. квітконіжки
E. квітколожа
Видозміни листка, яскраві приквітники, у Шавлії мускатної (Salvia sclarea) слугують для приваблення комах опилювачів.
125. На вік дерева вказала кількість річних кілець приросту в ...
A. деревині*
B. лубі
C. пробці
D. серцевині
E. первинній корі
За кількістю річних кілець приросту в деревині визначають вік дерева. Річні кільця приросту утворюються у деревині внаслідок сезонної діяльності камбію, і складаються з осінніх і весняних трахеальних елементів, утворених за один вегетаційний період.
126. При дослідженні багаторічної лікарської рослини-напівпаразита омели білої виявлено, що її зародковий корінець заглиблюється в тканини стебла вищої рослини і доходить до провідної системи. Такий тип коренів називається…
A. гаусторії*
B. асиміляційні корені
C. дихальні корені
D. контрактильні корені
E. повітряні корені
Гаусторії – це органи живлення та прикріплення до субстрату у паразитичних рослин або рослинних форм, що не здатні до самостійного існування, які проникають в інші клітини і виконують всисну функцію.
127. Розглянувши підземний орган Polygonatum odoratum виявлено, що він розміщений горизонтально, рівномірно потовщений з вузлами та міжвузлами і округлими вдавленнями, має верхівкову бруньку. Отже це …
A. кореневище*
B. головний корінь
C. коренеплід
Dкоренева бульба
E. підземний столон
Кореневище – підземний, більш чи менш довговічний, видозмінений пагін багаторічних трав, чагарників, що слугує для запасання поживних речовин, вегетативного поновлення та розмноження. Зовні схожий на корінь, але відрізняється від нього наявністю рудиментарних листків, рубців від опалих листків, бічних і верхівкових бруньок, додаткових коренів і відсутністю кореневого чохлика.
128. При вивченні рослини капусти кольрабі, студенти звернули увагу на надземний метаморфоз головного пагона з потовщеними здутими м’ясистими меживузлями. Це:
A. стеблоплід*
B. коренеплід
C. цибулина
D. кореневище
E. бульба
Основною ботанічною і біологічною особливістю кольрабі є те, що рослини її формують кореневу систему переважно в орному шарі ґрунту. У перший рік культури стебло укорочене і розростається в ширину, внаслідок чого утворюється стеблоплід. На ньому розріджено утворюються листки, в їхніх пазухах закладаються бруньки, з яких формуються репродуктивні пагони.
129. При морфологічному опису барвінку малого встановлено, що він має пагін, який стелиться по землі і вкорінюється. Це дозволяє охарактеризувати пагін, як:
A. повзучий*
B. лежачий
C. виткий
D. лазячий
E. чіпкий
Повзучий пагін – це пагін, який стелиться по землі і вкорінюється у вузлах або по всій довжині.
130. У ялини верхівковою брунькою росте головний пагін, а з бічних бруньок – бокові пагони. Ці ознаки притаманні такому типу галуження:
A. моноподіальному*
B. дихотомічному
C. симподіальному
D. колоновидному
E. несправжньодихотомічному
Моноподіальне – це таке галуження, при якому верхівковим може бути лише один пагін. При втраті або загибелі верхівкового пагона ріст вгору фактично припиняється.
131. Назвіть приклад надземних видозмін пагона, які розвиваються з бічних бруньок, знаходяться у пазухах листків, або у суцвіттях та беруть участь у вегетативному розмноженні.
A. повітряні цибулини*
B. надземні бульби
C. кладодії
D. вусики
E. колючки
Повітряні цибулини – надземний видозмін пагона, який розвивається з бічних бруньок, знаходиться у пазухах листків, або у суцвіттях та бере участь у вегетативному розмноженні.
132. Під час мікроскопічного дослідження стебла рослини виявлено провідні пучки закритого типу, що дифузно (безсистемно) розташовані у центральному циліндрі. Така будова провідної системи притаманна....
A. односім’ядольним*
B. моховидним
C. хвощевидним
D. двосім’ядольним
E. папоротеподібним
Односімядольним притаманна провідна система з провідними пучками закритого типу, дифузно (безсистемно) розташовані у центральному циліндрі. Один із двох класів покритонасінних рослин, для яких характерно: зародок з однією сім’ядолею; коренева система мичкувата, жилкування паралельнн або дугове, будова осьових органів частіше первинна, провідні пучки закриті, розміщені в 2-3 кола або розсіяно, квітки тричленні.
133. Діагностичною ознакою цього органу є наявність первинної ксилеми, яка радіально розташується в центрі з двома – п’ятьма променями. Назвіть цей орган.
A. корінь*
B. стебло
C. листок
D. квітка
E. плід
Ксилема – тканина наземних рослин, що служить для проведення води і мінеральних солей від коріння вгору по рослині до листя. У центрі кореня знаходиться первинна ксилема. Для коренів характерні радіальні пучки: ди- , гексаархні для дводольних і поліархні для однодольних.
134. Вкорочене здерев’яніле денце характерне для видів Allium cepa. Воно є частиною видозміненого пагона, що має назву:
A. цибулина*
B. бульба
C. філокладій
D. вусик
E. кореневище
Цибулина (лат. bulbus) – спеціалізований видозмінений укорочений підземний, іноді надземний пагін, який служить для запасання поживних речовин, води, перенесення несприятливих періодів року і для вегетативного розмноження. Для їх будови характерна наявність видозміненого вкороченого сплющеного стебла – денця злусковидними м’ясистими, соковитими скупченими листками на верхньому Від денця відходять додаткові корені.
135. При дослідженні деревини хвойної рослини встановлено, що вона складається з клітин з загостреними кінцями і здерев’янілими оболонками, які мають облямовані пори. Отже, ця тканина хвойних представлена лише:
A. трахеїдами*
B. судинами
C. ситовидними трубками
D. клітинами супутницями
E. луб’яними волокнами
Трахеїди - видовжені, мертві, порожні, зі здерев'янілими стінками клітини деревини рослин з лійкоподібними отворами (ямками), які входять один в одний, з’єднуючи клітини; проводять воду і мінеральні солі, виконують опорну (механічну) функцію.
136. При мікроскопічному аналізі кореня встановлено, що його будова первинна, клітини ендодерми з підковоподібними потовщеннями, провідний пучок центрального циліндра радіальний, променів ксилеми більше шести.
Така будова кореня характернадля рослин ...
Однодольні покритонасінні рослини мають корні первинної будови, клітини ендодерми з підковоподібними потовщеннями, провідний пучок центрального циліндра радіальний, променів ксилеми більше шести. (поліархний).
137. У листках рослини виділяється центральна жилка, від неї відходять бічні, які в свою чергу багаторазово галузяться, утворюючи мережу дрібних жилок. Таким жилкування листків – ...
A. перистосітчасте
B. дуговидне
C. паралельне
D. пальчатосітчате
E. дихотомічне
Перистосітчасте жилкування – жилкування листків у рослин, коли виділяється центральна жилка, від неї відходять бічні, які в свою чергу багаторазово галузяться, утворюючи мережу дрібних жилок.
138. В складних листках, три листочки розташовані на верхівці черешка. Ці листки:
A. трійчастоскладні
B. пальчастоскладні
C. двічіперистоскладні
D. парноперистоскладні
E. непарноперистоскладні
Трійчастоскладні листки це ті, в яких три листочки розташовані на верхівці черешка.
139. Розглянуті листки хвоща польового, які утворюють…
A. піхву
B.колючки
C. розтруб
D.кладодії
Хвощ польовий (Eqisetum arvense) – багаторічна рослина з бурувато-чорним кореневищем і кулястими бульбочками. Листки утворюють піхву, яка трубчаста, темно-коричнева, з 8-12 чорно-бурими зубцями, що часто зростаються попарно верхівками.
140. Бульби картоплі й топінамбура (земляної груші) розвиваються на підземних пагонах –
A. столонах
B. кореневищах
C. бульбоцибулинах
D. цибулинах
E. коренебульбах
Столони – надземні (як у суниці) або підземні (як у пирію) пагони рослин, на кінцях яких з бруньок виростають нові рослини; надземні столони здебільшого називають вусами.
141. Головний корінь розвивається з …
A. зародкового корінця насінини
B. апікальної меристеми
C. латеральної меристеми
D. інтеркалярної меристеми
E. травматичної або раневої меристеми
Корінь – вегетативний орган з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин та продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження. Головний корінь розвивається з зародкового корінця насінини.
142. У корені завершення диференціація клітин меристеми і формування первинної анатомічної будови відбувається у зоні …
A. всмоктування
B. ділення клітин
C. проведення
D. росту
E. кореневого чохлика
Зона всмоктування – зона кореня, у якій завершуються диференціація клітин меристеми і формування первинної анатомічної будови.
143. Осьова частина кореня не має серцевини, складається з перициклу, ксилеми, флоеми і утворює …
A. центральний циліндр
B. ендодерма
C. мезодерма
D. екзодерма
E. епіблема
Центральний циліндр, або стела (стель) займає осьову частину органа, складається з ксилеми, флоеми та периферійного кільця перициклу, з якого формуються бічні корені, корені-присоски,фелоген, камбій, молочники тощо.
144. Встановити тип простого з перистим жилкуванням листка, у якого розчленування складає більше 1/3, але менше ½ півпластинки
A. перистолопатевий
B. перисторозсічений
C. перистороздільний
D. пальчастороздільний
E. пальчастолопатевий
Листок у якого розчленування складає 1/3 півпластинки разом називається перистолопатевим.
145. У рослин, що виростають на грунтах з надмірним зволоженням і нестачею кисню, розвиваються корені, при анатомічному дослідженні яких виявляється добре розвинена аеренхіма, це ……..
A. дихальні корені
B. повітряні корені
C. корені-присоски
D. коренеплоди
E. контрактильні корені
У рослин зволожених, збіднених киснем місцезростань (мангрові дерева, болотні кипариси) з підземних коренів відростають верхівками вертикально догори дихальні корені – пневматофори з тонкою корою і великими сочевичками.
146. Для листків односім’ядольних рослин характерне таке жилкування….
A. дугове
B. перистокрайове
C. перистосітчасте
D. пальчатопетлеве
E. пальчатосітчасте
Дугове, або дугонервове жилкування – жилки проходять дугами від основи листкової пластинки до її верхівки. Характерне для одно сімядольних рослин.
147. При дослідженні листка алтеї лікарської до верхньої епідерми прилягає палісадна паренхіма, до нижньої – губчаста. До якого типу будови відноситься цей лист?
A. дорзо-вентральний
B. радіальний
C. ізолатеральний
D. біфаціальний
E. епістоматичний
Дорзо-вентральну, або різносторонню, листкову пластинку мають листки з більш освітленою верхньою (вентральною) стороною і затіненою нижньою (дорсальною).
148. При мікроскопії стебла однодольної трав’янистої рослини виявлено: покривна тканина – епідерма, закриті провідні пучки, розташовані по колу на периферії стебла. Серцевина порожниста. Виявіть тип будови даного стебла ....
A. пучковий первинний
B. пучковий вторинний
C. непучковий вторинний
D. непучковий первинний
E. перехідний
Для стебел однодольних рослин характерна первинна пучкова будова: закриті колатеральні пучки, розташовані дифузно, безладно.
149. До верхньої епідерми без продихів, що освітлена більше ніж нижня, прилягає стовпчаста паренхіма, до нижньої з продихами – губчаста. Такі ознаки має лист:
A. дорзо-вентральний (різносторонній), гіпостоматичний
B. дорзо-вентральний (різносторонній), епістоматичний
C. дорзо-вентральний (різносторонній), амфістоматичний
D. ізолатеральний (рівносторонній), амфістоматичний
E. радіальний (центричний)
Дорзо–вентральний (різносторонній) – палісадна паренхіма одно – чи багаторядова і розташована на верхній частині листка, а губчаста – на нижній.
150. Головний корінь рослини з невеликою кількістю бічних коренів, дуже потовщений, м’ясистий, що свідчить про його пристосування до резервування речовин і видозміну до…
A. коренеплоду
B. кореневища
C. столону
D. бульби
E. коренебульби
Коренеплід – видозмінений головний корінь із запасом поживних речовин в клітинах основної паренхіми (буряк), флоеми (морква) чи ксилеми (редис).
151. Особливістю будови віялоподібних листків реліктового дерева гінго дволопатевого є те, що жилки на верхівці пластинки роздвоюються, тобто жилкування …
A. дихотомічне
B. пальчасте
C. дугове
D. перисте
E. пальчасто-дугове
Дихотомічне примітивний тип жилкування, за якого жилки першого порядку, роздвоєні на однакові жилки наступного порядку.
152. При вивченні рослини капусти кольрабі, студенти звернули увагу на надземний метаморфоз головного пагона з потовщеними здутими м’ясистими меживузлями. Це:
A. * Стеблоплід.
B. Коренеплід.
C. Цибулина.
D. Кореневище.
E. Бульба.
Основною ботанічною і біологічною особливістю кольрабі є те, що рослини формують кореневу систему переважно в орному шарі ґрунту. У перший рік культури стебло вкорочене і розростається в ширину, внаслідок чого утворюється стеблоплід. На ньому розріджено утворюються листки, в їхніх пазухах закладаються бруньки, з яких формуються репродуктивні пагони.
153. У листках рослини виділяється центральна жилка, від неї відходять бічні, які в свою чергу багаторазово галузяться, утворюючи мережу дрібних жилок. Таким жилкування листків – ...
A. Перистосітчасте.
B. Дуговидне.
C. Паралельне.
D. Пальчатосітчате.
E. Дихотомічне.
Перистосітчасте жилкування – жилкування листків у рослин, коли виділяється центральна жилка, від неї відходять бічні, які в свою чергу багаторазово галузяться, утворюючи мережу дрібних жилок.
154. Досліджена коренева екзомікориза дуба, що являє собою симбіоз вищої рослини із…
A. грибами.
B. водоростями.
C. ціанобактеріями.
D. азотфіксуючими бактеріями.
У дерев гіфи грибів обплітають корінь. Екзомікориза дуба являє собою симбіоз вищої рослини із грибами. Екзомікориза –
155. На зрізі кореня Сucumis sativus виявлена первинна пучкова будова, значить зріз зроблений в зоні.
A. Всмоктування.
B. Росту і розтягнення.
C. Кореневого чохлика.
D. Укріплення і проведення.
E. Клітин які діляться.
Первинна пучкова будова кореня характерна для зони всмоктування, для однодольних вона зберігаеться протягом життя.
156. Деяким однодольним характерний видозмінений пагін з твердим, вкороченим, сплощеним чи конічним стеблом (денцем) і певною кількістю соковитих і плівчастих листків-лусок. Цей метаморфоз …
A. Цибулина.
B. Столон.
C. Бульба.
D. Бульбоцибулина.
E. Коренебульба.
Цибулина – видозмінений підземний пагін з укороченим потовщеним стеблом – денцем, внутрішніми м’ясистими і зовнішніми сухими плівчастими листками – лусками. Служить для накопичування запасних речовин, вегетативного розмноження.
157. Листки Convallaria majalis широкоеліптичні з цілісним краєм і дуговим жилкуванням, клітини епідерми прозенхімні, прямостіні, продихи розміщені паралельними рядами. Ці ознаки підтверджують приналежність виду до класу…
A. Однодольні.
B. Гінкгові.
C. Дводольні.
D. Гнетові.
E. Саговникові.
Однодольні (односім’ядольні) – один із двох класів покритонасінних рослин, для яких характерно: зародок із однією сім’ядолею; коренева система мичкувата, жилкування паралельне або дугове, будова осьових органів частіше первинна, провідні пучки закриті, розміщенні в 2-3 кола або розсіяно, квітки тричленні.
158. Бульби картоплі й топінамбура (земляної груші) розвиваються на підземних пагонах – …
A. *Столонах.
B. Кореневищах.
C. Бульбоцибулинах.
D. Цибулинах.
E. Коренебульбах.
Столони – надземні (як у суниці) або підземні (як у пирію) пагони рослин, на кінцях яких з бруньок виростають нові рослини; надземні столони здебільшого називають вусами.