Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
17
Львівський державний аграрний університет
Ціп Євген Іванович
УДК 658.631.3.
Сезонна програма комбайна і ризик у процесі
централізованого збирання ранніх зернових
05.13.22 –управління проектами та розвиток виробництва
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Львів –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі управління проектами та безпеки виробництва в АПК Львівського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Сидорчук Олександр
Васильович, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри управління проектами та безпеки виробництва в АПК.
Офіційні опоненти: доктор технічних наук, старший науковий співробітник Гуков Яків Серафимович, Національний науковий центр “Інститут механізації і електрифікації сільського господарства” , директор;
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Коваль Сергій Миколайович, Український науково-дослідний інститут по випробуванню та прогнозуванню техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва, перший заступник директора.
Провідна установа: Національний аграрний університет, кафедра експлуатації техніки та інженерного менеджменту Кабінету Міністрів України, (м. Київ).
Захист дисертації відбудеться 29.10.2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 36.814.03 у Львівському державному аграрному університеті за адресою: 80381, м. Дубляни Жовківського району Львівської області, корпус факультету механізації с.-г., аудиторія 34.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного аграрного університету за адресою: 80381, м. Дубляни Жовківського району Львівської області, головний корпус.
Автореферат розісланий 27.09.2002 р.
спеціалізованої вченої ради Ковалишин С.Й.
Актуальність теми. Сучасний стан аграрного виробництва держави характеризується подрібненням господарств, зниженням їх технічного потенціалу та становленням підприємств з технологічного сервісу (ПТС) –машинотехнологічних станцій, обслуговчих кооперативів тощо. Централізоване виконання ними на замовлення виробничих сільськогосподарських формувань механізованих рільничих процесів уможливлює просування в аграрне виробництво прогресивних технологій та новітньої техніки, ефективне її використання. Однак, як переконує практика взаємодії ПТС з господарствами, у цьому разі виникає низка науково-практичних задач стосовно її організації, зокрема, гарантування замовникам своєчасне виконання процесів. Вона особливо актуальна для зернозбиральних процесів, запізнення з виконанням яких зумовлює втрати вирощеного врожаю через осипання.
Наявні методи і моделі унеможливлюють розв’язання цієї задачі через неврахування сукупного впливу на перебіг процесу як детермінованих, так і стохастичних чинників –організаційних, агротехнічних, природно-виробничих і кліматичних. А тому обгрунтування сезонної програми комбайна є актуальною задачею як в науковому, так і в практичному відношеннях.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалась за комплексним планом наукових досліджень Львівського державного аграрного університету (ДР№0100002333, зокрема, складовою цього плану “Розробка проектів головних виробничих та сервісних систем аграрного виробництва в умовах краю на підставі ефективного використання ресурсного потенціалу”).
Мета роботи –підвищити ефективність централізованого збирання ранніх зернових культур на підставі обгрунтування сезонної програми окремого комбайна завдяки розроблення нових методів і моделей та розкриття сукупного впливу на ефективність процесу як детермінованих, так і стохастичних організаційних, агротехнічних, природно-виробничих та кліматичних чинників.
Завдання дослідження: 1) розкрити вплив на ефективність процесу централізованого збирання ранніх зернових агротехнічних, організаційних, природно-виробничих та кліматичних чинників, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки потоку вимог і централізованого виконання збирального процесу, формування ризику та обгрунтувати метод відображення моделлю обслуговування господарств окремим комбайном; 2) експериментально дослідити та формалізувати явище дозрівання у часі ранніх зернових на окремих полях, кліматичні умови для збирального періоду і добову продуктивність комбайна; 3) розробити алгоритм, машинну програму та виконати імітаційне моделювання процесу централізованого збирання ранніх зернових комбайном ПТС і з’ясувати залежності між характеристиками сезонної програми, показниками ефективності та їх ризиком; 4) обгрунтувати критерій, оптимізаційну функцію, початкові дані та оптимізувати сезонну площу для комбайна при заданих інших характеристиках програми централізованого збирання ранніх зернових; 5) розробити інженерну методику формування сезонної програми комбайна, впровадити її у практику та визначити економічний ефект.
Об’єкти дослідження –поля під зерновими культурами, комбайн Домінатор “MEГA-208”, технологічний процес збирання ранніх зернових культур.
Предмет дослідження –показники ефективності процесу централізованого збирання ранніх зернових окремим комбайном, їх ймовірний характер та залежність від характеристик сезонної програми збирання.
Методи дослідження. У роботі використані методи: системного підходу до формування змісту програми централізованого збирання зернових; виробничих спостережень за процесом дозрівання зернових на окремих полях, добовою продуктивністю комбайна тощо; статистичного імітаційного моделювання на ПЕОМ роботи комбайна впродовж сезону; статистичного оцінення даних експериментів; графоаналітичного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розкривається сукупний вплив агротехнічних, природно-виробничих, кліматичних та організаційних чинників на показники ефективності централізованого збирання. На підставі системного підходу вперше сезонна програма централізованого збирання зернових окремим комбайном розглядається як сукупність полів із культурами, яким притаманний імовірний характер дозрівання у часі на окремих полях, площі та технологічних показників. Обгрунтовані стохастичні моделі: площі під ранніми зерновими культурами; процесу їх дозрівання у часі; погожих і непогожих проміжків часу для збирального періоду; добової продуктивності комбайна Домінатор "МEГA-208".
Вперше розроблено алгоритм статистичного імітаційного моделювання процесу централізованого збирання зернових окремим комбайном упродовж сезону його роботи. Вперше розкривається вплив характеристик сезонної програми централізованого збирання зернових комбайном на ризик показників ефективності, статистичні характеристики та розподіли цих показників.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дають змогу підвищити ефективність централізованого збирання ранніх зернових завдяки узгодженню сезонної програми комбайна з його технологічними можливостями на етапі укладання договорів на збирання.
Розроблені методи, моделі та методики дослідження централізованого збирання зернових уможливлюють врахування стохастичних явищ в інженерній практиці управління збиранням і на цій підставі підвищення рівня обгрунтованості організаційно-технічних рекомендацій.
Розроблений алгоритм та програмне забезпечення є основою автоматизованої системи інженерно-аналітичного супроводу організації централізованого збирання ранніх зернових.
Особистий внесок здобувача. Автором отримані наукові результати, викладені в дисертації, авторефераті та наукових працях, зокрема: виконано аналіз стану питання [6,7]; розглянуто теоретичні основи обгрунтування сезонної програми [1,9]; розроблено програму і методику експериментальних досліджень, організовано та виконано виробничі експерименти, проаналізовано їх результати [4,5]; обгрунтовано науково-методичні основи формування сезонної програми збирання [1,3,10]; розроблено стохастичні моделі окремих чинників [2,4,5]; обгрунтовано причинно-наслідкові зв’язки між потоком вимог на збирання дозрілих полів та їх збиранням комбайном [11]; виконано моделювання збирального процесу та отримано результати машинних експериментів [1].
Апробація роботи. Основні положення роботи доповідались на щорічних Міжнародних науково-технічних конференціях ННЦ “ІМЕСГ” (ННЦ “ІМЕСГ”, Глеваха, 1997 –р.р.); науково-практичній конференції “Сільськогосподарські машини. Погляд у ХХV століття” (НАУ, Київ, 1998 р.); науково-практичній конференції Кіровоградського ДТУ (КДТУ, Кіровоград, 1999 р.); щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів Львівського ДАУ (Львів. ДАУ, Дубляни, 1997 –р.р.).
Публікації. Основний зміст і результати дисертаційної роботи опубліковані в 12 друкованих працях, з них –у фахових виданнях та одних тезах доповідей на науково-практичній конференції.
Структура та обсяг дисертацій. Основний зміст роботи викладено на 123 сторінках тексту, який включає вступ, п’ять розділів і висновки та містить 7 таблиць і 31 рисунок. Список літератури нараховує 155 найменувань. Допоміжні матеріали поміщені в 5 додатках.
У вступі обгрунтована актуальність теми, сформульована мета та завдання дослідження, наведені дані щодо практичної цінності і наукової новизни роботи.
У першому розділі “Стан питання у практиці та теорії” проаналізований сучасний стан вирощування та збирання зернових в Україні та Львівській області. Наводяться дані про обсяги посіву зернових та комбайновий парк господарств і підприємств. Обгрунтовується доцільність організації централізованого збирання зернових. Однак, сучасний стан централізованого виконання збиральних процесів характеризується багатьма недоречностями, зокрема, відсутністю відповідаль-ності обслуговчих підприємств за своєчасність виконання збиральних процесів.
Аналіз стану науково-методичних засад проектування збирально-транспортних процесів, започаткованих такими відомими у країнах СНД вченими як В.А. Желіговський, Ф.С.Завалишин, Ю.К.Киртбая та ін. переконує, що їх праці мають важливе методичне значення. Зокрема те, що зернові культури характеризуються агротехнічно-оптимальним терміном дозрівання.
Аналіз методів та моделей дослідження процесів збирання зернових, які розроблені такими вченими як А.Т. Табашніков, Е.В. Жалнін, Є.І. Липкович, А.М.Кріков, О.М. Гребенюк, Д.Х. Ван-Кампен, Д. Лінк та ін. переконує у їх важливості для організації збирання зернових. Однак, ними не враховується сукупна дія агротехнічних, організаційних, технічних, природно-виробничих та кліматичних чинників на ефективність збиральних процесів, що унеможливлює об’єктивне обґрунтування сезонної програми для окремого комбайна.
У другому розділі “Науково-методичні підстави формування оптимальної сезонної програми централізованого збирання зернових” на основі системного підходу обґрунтовуються причинно-наслідкові зв’язки між характеристиками сезонної програми, стохастичними характеристиками потоку вимог на централізоване збирання зернових та показниками виконання збирального процесу.
Сезонна програма комбайна характеризується: 1) загальною сезонною площею; 2) кількістю культур, що планується збирати; 3) ймовірністю обсягу (площі) кожної культури в сезонній площі. Друга та третя характеристики відображають структуру сезонної програми, яку формує сезонний набір полів.
Оптимальний сезонний набір полів k-x культур, що планується централізовано збирати r-м комбайном, розглядається в системі “комбайн-набір полів” (КНП) і є функцією багатьох чинників:
, (1)
де - множина технічних характеристик r-о комбайна; , - множини агротехнологічних та виробничих характеристик - х полів; - кліматичні умови краю.
Оптимальний сезонний набір полів визначається на підставі показника ефективності :
, (2)
де - множина полів з k-ю культурою, що формує сезонну програму.
Ймовірний характер складових формули (2) зумовлює імовірнісне значення показника ефективності. Відхилення його від планового значення та ймовірність відхилень характеризує ризик цього показника, що зумовлюється стохастичним характером календарного перебігу процесу, провідною складовою якого є потік вимог на централізоване збирання. Цей потік характеризується розподілом на календарній вісі часу числа полів з дозрілим урожаєм тієї чи іншої культури. Ймовірність кількості полів з дозрілими культурами у певний календарний момент часу прогнозується на підставі дослідження процесу дозрівання зернових. Якщо скористатися апріорною інформацією про цей процес для головних семи ранніх зернових культур, що вирощуються у краї (озимий ріпак, озима пшениця, озиме жито, ярий ячмінь, яра пшениця, овес і вика) (рис.1,а) і сформувати сезонну програму з певної кількості культур та обсягів їх площ, то можна визначити імовірність кількості дозрілих полів з певною культурою в той чи інший момент часу (рис.1,б).
За заданої сезонної програми оцінку математичного сподівання розподілу часу дозрівання і-ї кількості культур визначають за формулою
, (3)
де - оцінка математичного сподівання часу дозрівання -ї культури на окремих полях, діб; - ймовірність кількості полів -ї культури у структурі річної програми .
Оцінку дисперсії розподілу кількості дозрілих культур на окремих полях у часі для сезонної програми визначають за формулою
, (4)
де - число інтервалів, на які розбита тривалість сезону, од; - середнє значення -о інтервалу розподілу часу дозрівання культур для системи КНП, діб; - ймовірність (частість) попадання кількості дозрілих полів у -й інтервал часу.
Можливість розрахунку оцінок статистичних характеристик розподілу часу дозрівання полів для заданих характеристик сезонної програми є важливою підставою для її оптимізації.
Теоретично обгрунтовуються причинно-наслідкові зв’язки, що є характерними для функціонування системи КНП. Вони є основою для розроблення імітаційної моделі. Зокрема, враховується: 1 –ймовірність дозрівання у часі кожного окремого поля тієї чи іншої культури, що формує сезонну програму (рис. 1,а); 2 –кожне поле з тією чи іншою культурою характеризується певною площею, яка має свій розподіл; 3 –календарна вісь збирального сезону складається з послідовних погожих і непогожих проміжків часу, які також відображаються певними розподілами; 4 –комбайн щодоби збирає площу ймовірного обсягу.
На підставі статистичного імітаційного моделювання роботи комбайна визначаються наступні функціональні показники збирального процесу: ймовірність своєчасного збирання зернових на всіх полях сезонної програми –; обсяг несвоєчасно зібраної площі на -у полі -ї культури - ; обсяг несвоєчасно зібраних площ -ї культури - ; обсяг несвоєчасно зібраних площ усіх культур - ; ймовірність виникнення простою комбайна через відсутність роботи - ; простої комбайна впродовж сезону - . Для визначення цих показників використовуються співвідношення:
; ;
; ; , (5)
де –відповідно загальна кількість реалізацій на ЕОМ збирального процесу, а також кількість реалізацій, в яких усі поля були зібрані своєчасно;
- добовий темп збиральних робіт, га/діб. ( - коли комбайн працює тієї чи іншої доби (- добова продуктивність), та - коли комбайн простоює).
Простої комбайна визначають як суму поточних діб, коли комбайн простоював через відсутність роботи (не було поля з дозрілим врожаєм). З огляду на те, що в окремих реалізаціях процесу збирання на ЕОМ, отримують як , так і різні за величиною, то обгрунтовують їх розподіли та розраховують статистичні характеристики. Крім того для обсягу несвоєчасно зібраних площ визначають середній обсяг несвоєчасно зібраних площ :
, (6)
де - обсяг несвоєчасно зібраних площ усіх культур в -й реалізації на ЕОМ збирального процесу .
За даними моделювання на ЕОМ збирального процесу оптимізується планова сезонна площа збирання . Оптимізаційна функція має вигляд:
, (7)
де - коефіцієнт амортизаційних відрахувань (на реновацію та ремонт); - балансова вартість комбайна, грн;- сезонні витрати коштів на паливо-мастильні матеріали та оплату праці комбайнерів, грн;- вартісна оцінка середніх сезонних втрат врожаю зернових через несвоєчасне їх збирання, грн.
У третьому розділі “Методика виробничих і машинних експериментів” обгрунтовуються програма виробничих експериментів, а також головні положення методик визначення: режимів використання комбайна Домінатор “MEГA-208” та його добової продуктивності; властивостей агротехнічного базису, виробничих та кліматичних умов збирання ранніх зернових. Окрім того розкривається сутність алгоритму імітаційного моделювання роботи комбайна впродовж збирального сезону та методику перевірки імітаційної моделі на адекватність.
Кліматичні умови досліджуються за даними метеорологічної станції. Властивості агротехнічного базису збирального процесу обгрунтовують за інформацією про час дозрівання зернових на полях господарств Львівської області. Адміністративні райони та обстежувані в них господарства вибираються за критерієм якомога ширшого територіального охоплення області. Режими використання та добова продуктивність комбайна досліджуються на підставі статистичної інформації про його роботу в умовах рядової експлуатації.
Методика імітаційного моделювання полягає у відображенні моделлю процесу збирання комбайном зернових упродовж сезону. З цією метою розроблено алгоритм та програму обсягом 31 КБайт на мові Turbo Pasсal 7.0. Для перевірки адекватності імітаційної моделі розроблено відповідну методику та використано непараметричний критерій Манна-Уітні.
У четвертому розділі “Результати виробничих експериментів та їх аналіз” наведені висліди стосовно узгодження емпіричних та експериментальних розподілів: погожих і непогожих проміжків часу в період збирання зернових; часу дозрівання зернових на окремих полях; площі полів під окремими культурами; добової продуктивності комбайна Домінатор “MEГA-208” в умовах Львівщини.
Встановлено, що погожі і непогожі проміжки часу відображаються законом Вейбулла. Густина функції розподілу погожих діб має вигляд:
, (8)
а непогожих –
. (9)
Окрім того, для кожної з культур визначено статистичні характеристики розподілу площі їх полів (табл.2).
Виявлено, що емпіричний розподіл площ полів узгоджується законом Вейбулла, та встановлено, що між ймовірністю обсягу посіву окремих культур у структурі посівних площ ранніх зернових Львівщини та оцінкою математичного сподівання розподілу площі полів існує тісна кореляційна залежність, яка записується залежністю:
. (10)
Таблиця 2. –Статистичні характеристики розподілу площ полів, на яких вирощуються окремі зернові культури у Львівській області
|
Назва культури |
Величина вибірки |
Оцінки статистичних характеристик |
|
Озимий ріпак |
57 |
,246 |
,852 |
,994 |
,559 |
,462 |
|
Озима пшениця |
127 |
44,665 |
,823 |
,997 |
,750 |
,937 |
|
Озиме жито |
44 |
,182 |
,603 |
,414 |
,665 |
,769 |
|
Ярий ячмінь |
77 |
,578 |
,708 |
,894 |
,720 |
,125 |
|
Яра пшениця |
68 |
,574 |
,421 |
,152 |
,767 |
,042 |
|
Овес |
50 |
,400 |
,440 |
,193 |
,607 |
,287 |
|
Вика |
43 |
,267 |
,434 |
,310 |
,594 |
,094 |
Експериментально встановлено, що тривалість роботи комбайна на полі є ймовірною величиною, розподіл якої характеризується правосторонньою (від'ємною) асиметрією та такими оцінками: математичного сподівання –,5 год, середньоквадратичного відхилення –,8 год; емпіричний розподіли добової продуктивності комбайна Домінатор “MEГA - 208” в умовах Львівської області узгоджується законом Вейбулла:
. (11)
Висліди п’ятого розділу “Результати машинних експериментів та їх узагальнення” стосуються визначення характеристик системи КНП за умови різних її параметрів та відомих значень показників зовнішніх впливів.
Виявлено, що імітаційна модель є адекватною реальному процесу.
Виконані для головних характеристик сезонної програми машинні експерименти дозволили виявити наступні залежності: 1) для окремих культур збільшення сезонної площі (від 100 до 400 га) зумовлює зниження ймовірності своєчасного виконання збирального процесу від 0,56 - 0,66 до нуля; 2) емпіричний розподіл обсягу несвоєчасно зібраних площ відображається законом Вейбулла (рис.3), оцінка математичного сподівання якого залежить для заданої структури програми від сезонної площі (рис.4): .
Окрім того встановлено, що простої комбайна через відсутність роботи відображаються законом Вейбулла, оцінка математичного сподівання якого залежить від сезонної площі (для заданої структури сезонної програми) і записується рівнянням .
Середній обсяг несвоєчасно зібраних площ залежить від сезонної площі збирання, а також структури сезонної програми (рис.5). Ця залежність відображається поліномом третього ступеня: для монокультури (озимої пшениці)-; для структури посіву зернових культур Львівщини - .
Дослідження середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ для програм, що складається з двох культур з однаковою ймовірністю площ () у структурі посіву, дали змогу з’ясувати залежність його від різниці між оцінками математичних сподівань часу їх дозрівання () для різних сезонних площ (рис.6). Ця залежність записується рівнянням виду:
, (12)
де - емпіричні коефіцієнти, які залежать від сезонної площі збирання. Для сезонної площі збирання 200, 300 та 400 га коефіцієнти відповідно дорівнюють:
А = 182,9; 1127,0; 3328,3; В = 0,084; 0,096; 0,086.
Розроблений алгоритм та методика визначення обсягу несвоєчасно зібраних площ в залежності від характеристик сезонної програми є головною підставою для оптимізації чисельним методом сезонної площі збирання зернових за умови заданої її структури. Оптимізаційні розрахунки переконують, що для сезонної програми збирання, структура якої відповідає структурі посіву зернових у Львівській області, оптимальна сезонна площа для комбайна Домінатор “MEГA-208” становить 320 га (рис.7).
Для таких характерних структур сезонних програм збирання як озима пшениця (монокультура) та озимий ріпак і вика ( ) оптимальна сезонна площа відповідно становить 250 та 450 га. При цьому виявлено, що зі збільшенням оптимальної площі збирання питомі сукупні витрати для оптимальних значень зменшуються від 490 до 218 грн/га.
На основі виконаних досліджень розроблено автоматизовану систему формування сезонної програми комбайна. Від впровадження результатів досліджень в інженерну практику управління збиральним процесом на підставі планування оптимальної сезонної площі для комбайна Домінатор “MEГA - 208” очікується економічний ефект в обсязі 6,8 тис.грн в сезон. Результати досліджень впроваджені на дочерному підприємстві “МТС Рівне” ВАТ “Рівнеоблагротехсервіс” та ВАТ “Городоцький агротехсервіс”.
Загальні висновки і рекомендації
9. Залежність середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ окремих культур та їх сукупності, що формує сезонну програму, від сезонної площі відображається назагал рівнянням - , значення емпіричних коефіцієнтів (A,B,C,D) є неоднаковими для програм різної структури. Виявлений вплив на інтенсивність зміни середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ дисперсії сукупного розподілу часу дозрівання культур, що входять до сезонної програми, а також різниці оцінок математичного сподівання для двох культур з однаковими площами у структурі сезонної програми (формула 12) підтверджує гіпотезу про можливість прогнозування середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ на підставі статистичних характеристик сукупного розподілу часу дозрівання різних зернових культур сезонної програми.
10. Використання чисельного методу уможливило оптимізацію сезонної пло-щі на основі врахування середнього обсягу несвоєчасно зібраних площ. Встанов-лено, що оптимальна сезонна площа збирання зернових комбайном Домінатор “MEГA-208” в умовах Львівської області становить: для монокультури (озимої пшениці) –га; для програми, структура якої аналогічна структурі посіву ран-ніх зернових у Львівській області – 320 га; для програми, що складається з озимо-го ріпаку і вики (РS1=РS= 0,5) –га. Зі збільшенням оптимальної сезонної площі програми питомі зведені витрати коштів зменшуються з 490 до 218 грн/га.
. Впровадження у практику організації централізованого збирання зернових на основі оптимальної сезонної програми окремого комбайна, визначеної з урахуванням ризику показників ефективності, уможливлює, як переконують розрахунки, підвищення рівня взаємодії між обслуговчим підприємством та господарствами і очікування економічного ефекту в обсязі 6,8 тис. грн на комбайн типу Домінатор “MEГA-208”.
Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в працях
Ціп Є.І. Сезонна програма комбайна і ризик у процесі централізованого збирання ранніх зернових. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 –управління проектами та розвиток виробництва. –Львівський державний аграрний університет, Львів, 2002.
Розглядаються питання узгодження взаємодії між підприємствами технологічного сервісу і обслуговуваними господарствами на підставі визначення оптимальної сезонної програми централізованого збирання ранніх зернових окремим комбайном. Розроблені нові методи, моделі та методики, які уможливлюють розкриття сукупної дії на ефективність збирання агротехнічних, організаційних, природно-виробничих та кліматичних чинників, їх ймовірного характеру. Отримані, проаналізовані та узагальнені результати виробничих і машинних експериментів. Оптимізовано сезонну площу комбайна Домінатор “MEГA - 208” для відомої структури програми збирання зернових в умовах Львівщини з урахуванням ризику.
Ключові слова: зернові, збирання, комбайн, програма, моделювання, ефективність, ризик, оптимізація.
Tsip.E.І. The seasonal combine program and risk in processes of central harvesting of early grain crops. Manuscript.
Dissertation of scientific candidate degree of technical sciences for speciality 05.13.22 –projects management and production development. Lviv state agrarian university, Lviv, 2002.
The interaction concordance questions between enterprises of technological service and served economies on determination on ground of optimum seasonal program of central collection corn by separate combine have been considered. New methods, models and making procedure, which make possible dissection of aggregate action on collection effectiveness of naturally-production and climatic factors organizational, agrotechnical, and their probably disposition have been developed. Results of production and engine experiments have been got, analyzed and generalized. The seasonal area of harvesting by combine Dominator “MEGA-208" for harvesting program structure of corn at the conditions Lviv region with risk possibility have been optimized.
Key words: grain, harvesting, combine, program, simulating, effectiveness, risk, optimization.
Аннотация
Цип Е.И. Сезонная программа и риск в процессе централизованной уборки ранних зерновых. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 - управление проектами и развитие производства. - Львовский государственный аграрный университет, Львов, 2002.
Диссертация посвящена изучению процесса централизованной уборки ранних зерновых. В ней разработаны научно-методические основы процесса, выполнены производственные и машинные эксперименты, по результатам которых обоснованы организационно-технические решения по совершенствова-нию взаимодействия обслуживающих предприятий и хозяйств - заказчиков на централизованное выполнение уборки ранних зерновых. В диссертации раскрывается совокупное влияние на эффективность процесса детерминиро-ванных и вероятностных агротехнических, организационных, природно-производственных та климатических факторов.
Выполнен анализ существующего состояния организации уборки ранних зерновых культур в Западном регионе Украины, а также научно-методических основ оптимизации сезонной программы комбайна. Раскрыты главные недостатки теории и практики организации централизованной уборки зерновых.
Разработаны научно-методические основы определения оптимальной сезонной программы комбайна и риска в процессе централизованной уборки зерновых –на основании системного подхода раскрыты главные составляющие системы "комбайн - сезонный набор полей"; теоретически обосновано содержание сезонной программы комбайна и возникновение риска несвоевременного выполнения уборки; раскрыты причинно-следственные связи потока заказов и их выполнение в процессе централизованной уборки, а также обоснованы главные принципы отображения процесса имитационной моделью; раскрыта сущность функции оптимизации программы комбайна.
Изложены программа и методика производственных и машинных экспериментов по определению влияния на показатели процесса организацион-ных, агротехнических, природно-производственных и климатических факторов.
Выполнены производственные эксперименты и наблюдения, в результате которых обоснованы вероятностные модели явлений: созревания зерновых на отдельных полях во времени; неравномерности площадей полей под отдельными культурами; чередование погожих и непогожих промежутков времени; суточной производительности комбайна Доминатор “MEГA-208”.
Изложены и обобщены результаты машинных экспериментов по имитационному моделированию процесса централизованной уборки зерновых, на основании которых выявлены статистические закономерности изменения показателей эффективности процесса - объема несвоевременно убранных площадей и простоев комбайна из-за отсутствия работы. Экспериментально обоснованы зависимости между сезонной программой и: вероятностью своевременного выполнения уборочного процесса; оценкой математического ожидания объема несвоевременно убранных площадей; оценкой математического ожидания простоев комбайна из-за отсутствия работы; средним объемом несвоевременно убранных площадей.
На основании полученных зависимостей оптимизированы сезонные площади уборки для различных структур программы. Выполнен расчет экономической эффективности по организации централизованной уборки ранних зерновых для оптимизированной сезонной программы.
Изложены общие выводы и рекомендации производству.
Ключевые слова: зерновые, уборка, комбайн, программа, моделирование, эффективность, риск, оптимизация.