Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
25
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Розвиток управління міжнародною
конкурентоспроможністю підприємства
на основі системного та стратегічного підходів
Спеціальність 08.06.01 –економіка, організація і управління підприємствами
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економіки і маркетингу Харківського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.
Харківський національний економічний університет
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри економіки і маркетингу
Воронкова Ала Еженівна,
Східноукраїнський національний
університет імені Володимира Даля
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри менеджменту
зовнішньоекономічної діяльності;
кандидат економічних наук, доцент
Данько Тарас Володимирович,
Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”
Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри фінансів, контролінгу та
зовнішньоекономічної діяльності.
Провідна установа –Інститут міжнародних відносин
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка Міністерства
освіти і науки України, кафедра управління
зовнішньоекономічною діяльністю (м. Київ).
Захист відбудеться “”лютого 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.
Автореферат розісланий “20”січня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Ястремська О.М.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Процеси глобалізації суттєво посилюють роль критерія міжнародної конкурентоспроможності підприємств у їх боротьбі на світових ринках. На ґрунті цих процесів у зарубіжних країнах здійснюються широкомасштабне впровадження висококреативних моделей управління міжнародною конкурентоспроможністю фірм і корпорацій, виокремлення його у самостійний контур системи менеджменту та перетворення в одне з найбільш пріоритетних завдань державної економічної політики.
У площині цих зовнішніх реалій проблема підвищення міжнародної конкурентоспроможності промислових підприємств України набуває нового змісту і вимагає нового аналітичного інструментарію її осмислення та розв’язання. Наслідком трансформаційних процесів в економіці України стало послаблення організаційних основ управління міжнародною конкурентоспроможністю вітчизняних підприємств, що посилює загрозу їх витіснення зарубіжними конкурентами як на внутрішньому ринку України, так і на закордонних ринках. У зв’язку з цим особливої актуальності набувають питання розвитку теоретичних засад, вдосконалення системної організації та посилення стратегічної спрямованості управління міжнародною конкурентоспроможністю вітчизняних підприємств.
Вагомий внесок у дослідження проблеми розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств, у тому числі в умовах транзитивної економіки, зроблено у працях таких вітчизняних і зарубіжних вчених як: І.Ансофф, Я.Базилюк, А.Воронкова, М.Гельвановський, В.Гриньова, П.Друкер, Ю.Іванов, Н.Калюжнова, Б.Карлоф, Д.Кириченко, А.Кредісов, О.Кузьмін, В.Пономаренко, М.Портер, Р.Фатхутдінов, О.Шнирков.
Однак, незважаючи на наявність певного наукового доробку, комплексні дослідження проблем розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства в умовах вітчизняної економіки по суті відсутні. Гостро дискусійними залишаються питання дослідження системних аспектів організації та підвищення стратегічної спрямованості управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства з урахуванням особливостей об’єкта управління, що є необхідним для ефективної адаптації теоретичного базису управлінської науки до специфічних умов зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Актуальність, практична значущість і недостатня розробленість цих та інших питань управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, постановку його мети та завдань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має безпосередній зв'язок з основними напрямами наукових досліджень Харківського національного економічного університету у частині виконання за участю автора окремих розділів госпрозрахункових науково–дослідних тем: “Розробка та обґрунтування системи управління конкурентоспроможністю підприємства”(номер державної реєстрації 0105U001041), “Розробка і обґрунтування систем організаційного та інформаційного забезпечення управління конкурентоспроможністю підприємства”(№ 0105U006407).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток науково–методичних засад управління міжнародною конкурентоспроможністю промислових підприємств у контексті вдосконалення його системної організації, посилення стратегічної спрямованості та активізації впливу на підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств.
Для досягнення цієї мети в роботі поставлені і вирішені наступні завдання:
визначити економічну сутність поняття “міжнародна конкурентоспроможність підприємства”, удосконалити методи аналізу та систематизації факторів міжнародної конкурентоспроможності підприємства;
розкрити системну та стратегічну детермінованість та поглибити розробку категоріального апарату управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства –обґрунтувати зміст, мету, завдання, ідентифікувати суб’єкти та виявити його особливості;
проаналізувати стан і виявити причини, що обумовлюють структурну недосконалість і функціональну недостатність діючої системи управління міжнародною конкурентоспроможністю вітчизняних підприємств;
обґрунтувати моделі структурної організації та розвитку діючої системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства із врахуванням закономірностей системоутворення, пріоритетів і інструментів державного регулювання та засобів прямого впливу на об’єкт управління;
обґрунтувати підхід до розвитку інформаційного забезпечення системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства у контексті концепції інформаційного менеджменту;
удосконалити методи оцінки ефективності управління міжнародною конкурентоспроможністю та розробити практичні рекомендації щодо посилення стратегічної спрямованості даного виду управління.
Об’єктом дослідження є процес управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств в умовах сучасної міжнародної конкуренції.
Предметом дослідження є теоретичне та науково–методичне забезпечення розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств у контексті підвищення його системної організації та стратегічної спрямованості.
Методи дослідження. Вирішення поставлених у дисертації завдань здійснено з використанням таких методів: логічний та історичний (для розкриття історичних умов виникнення поняття “конкурентоспроможність”); структурно–лінгвістичного та етимологічного аналізу (для дослідження сутності конкурентоспроможності); діалектичний метод, системний та праксеологічний підходи (для обґрунтування економічної сутності поняття “міжнародна конкурентоспроможність підприємства”); кібернетичний підхід (для моделювання процесу функціонування системи управління); порівняння (для оцінки господарської діяльності підприємств); формалізації (для розробки моделей оцінки якості ресурсів, оцінки перспектив розвитку та потенціалу зростання міжнародної конкурентоспроможності підприємства); експертної оцінки, апарат теорії графів, регресійний аналіз (для оцінки значущості напрямків розвитку та для розрахунків показника рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємства).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, аналітичні звіти міжнародних організацій; статистична звітність підприємств промисловості; дані Державного комітету статистики України; монографічна література.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у такому:
вперше:
розроблено і обґрунтовано метод дослідження економічної сутності конкурентоспроможності, який ґрунтується на використанні концептуальних положень системного та праксеологічного підходів і формалізованому описі взаємодії економічних систем. Доведено, що поняття “конкурентоспроможність”відображає особливий функціональний стан системи економічного розвитку, при якому забезпечується реалізація мети функціонування системи –її вхід та інтегрування в економічну систему більш високого рівня. Використання даного методу дозволило визначити поняття “міжнародна конкурентоспроможність підприємства”як особливий функціональний стан системи економічного розвитку підприємства, при якому забезпечуються його інтегрування у світогосподарські структури, життєздатність і роль як суб’єкта міжнародної економічної діяльності;
обґрунтовано модель організації активної системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства як інтегрованої цілісності підсистем регулювання та управління, які взаємодіють між собою через модуль вибору на основі принципу відповідності координатора системи закону “необхідного різноманіття”, використання якої дозволяє здійснювати процес управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства з урахуванням пріоритетних напрямків інтеграції економіки України у світове господарство та стратегічних цілей зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
удосконалено:
метод оцінки ефективності управління міжнародною конкурентоспромож-ністю підприємства, що ґрунтується на розрахунку потенціалу зростання міжнародної конкурентоспроможності підприємства з використанням множинного регресійного аналізу та апарату теорії графів. Аргументовано доцільність його використання у стратегії позиціювання підприємства на зовнішніх ринках;
методичний підхід до аналізу та систематизації факторів міжнародної конкурентоспроможності підприємства, який, на відміну від існуючих підходів, ґрунтується на функціональній єдності факторів економічного розвитку і конкурентоспроможності та на класифікації внутрішніх і зовнішніх факторів за такими ознаками як простір виникнення, сфера, структура і вид зовнішньоекономічної діяльності підприємства, що дозволяє виявити стратегічні фактори конкурентного успіху та посилити стратегічну спрямованість управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства;
дістало подальшого розвитку:
обґрунтування організаційно–методичних засад розвитку системи інформаційного забезпечення управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства на базі інформаційно–орієнтованого підходу до формування систематизованих інформаційних комплексів та пропозицій щодо створення спеціалізованих парадержавних структур з інформаційної підтримки зовнішньоекономічної діяльності підприємств, використання яких підвищує інформативність системи та обґрунтованість управлінських рішень;
обґрунтування концептуальної моделі розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства як формалізованої послідовності взаємопов’язаних дій і рішень, що відображають стратегічну структурність і стратегічну процесуальність управлінського циклу, реалізація яких забезпечує стратегічну спрямованість процесу управління.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що використання теоретичних положень і висновків, доведених до рівня методико–практичних рекомендацій, підвищує рівень управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств та забезпечує зростання ефективності їх зовнішньоекономічної діяльності.
Результати досліджень знайшли застосування на: АТЗТ “Харківський жировий комбінат”(довідка №1159 від 24.10.2005 р.), ВАТ “Харківський завод електротехнічного обладнання”(довідка №566/3 від 28.10.2005 р.) при формуванні комплексів зовнішньоекономічної інформації, оцінці стану ресурсної бази і обґрунтуванні перспектив розвитку підприємства, а також у навчальному процесі у Харківському національному економічному університеті при підготовці магістрів за програмою “Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства”(довідка №86/02-218 від 21.10.2005 р.).
Особистий внесок здобувача У роботах, опублікованих у співавторстві (номер 1,3,5,8,10,11 за списком праць, що поданий у авторефераті), особисто автором: обґрунтовано підхід до дослідження конкурентоспроможності, як праксеологічного поняття [1], обґрунтовано модель організації системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства [3], узагальнено існуючі підходи до визначення конкурентоспроможності [5], обґрунтовано модель взаємодії економічних систем [8], розкрито особливості управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства [10], визначено фактори, що обумовлюють концентрацію високотехнологічних сегментів світового ринку [11].
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені в дисертації, оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських науково–практичних конференціях: “Міжнародна торгівля в контексті європейської інтеграції України”(м. Київ, 2005), “Проблеми організації та планування інноваційної діяльності на підприємстві”(м. Харків, 2005), “Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави”(м. Дніпропетровськ, 2005), “Соціально–економічні трансформації в епоху глобалізації”(м. Полтава, 2005), “Проблемы управления предпринимательством в современных условиях”(м. Ялта, 2005).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 11 праць загальним обсягом 5,1 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 4,22 ум.-друк. арк., у тому числі 4 праці у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,1 ум.-друк. арк., з яких автору належить 1,5 ум.-друк. арк.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 181 сторінці, списку використаних джерел із 141 найменування на 13 сторінках і 12 додатків на 19 сторінках. Загальний обсяг дисертації –сторінок, включаючи 8 таблиць на 7 сторінках і 40 рисунків на 23 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.
У розділі І “Управління міжнародною конкурентоспроможністю як складова сучасного менеджменту” розроблено і обґрунтовано системно–праксеологічний підхід до інтерпретації економічної сутності конкурентоспроможності; проведено системний факторний аналіз міжнародної конкурентоспроможності підприємства; розкрито системну і стратегічну детермінованість управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, виявлено причини, що обумовлюють неефективність наявної моделі управління.
Аналіз стану розробки теоретичних основ конкурентоспроможності свідчить про відсутність єдиної думки серед науковців щодо її економічної сутності. В економічних дослідженнях здебільше наводяться варіативні визначення конкурентоспроможності у залежності від рівня аналізу та у відриві від її першооснов, що спрощує сутність і поняття “міжнародна конкурентоспроможність підприємства”та звужує можливості виявлення особливостей об’єкта управління.
У роботі акцентується увага на те, що спрощеність підходу до визначення конкурентоспроможності як “спроможності суб’єкта (об’єкта) до конкуренції”полягає у його механістичності –методі ідентифікації, який сучасна лінгвістика визначає як калькування. Доведено, що суб’єктна компонента, за допомогою якої забезпечується калькування об’єкта, що досліджується, гносеологічно є зайвою (“пустий довісок”), так як спроможність до конкуренції є іманентною характеристикою будь-якого реально діючого суб’єкта ринку.
У дисертації обґрунтовано метод дослідження економічної сутності конкурентоспроможності, особливість якого полягає у використанні просторового аналізу для визначення релевантного стану системи економічного розвитку як сутнісно необхідної умови реалізації мети функціонування системи –її входу до економічної системи більш високого рівня (надсистеми) (рис. 1).
Рис. 1 Модель формування конкурентоспроможності (К) як релевантного стану (Si) системи економічного розвитку підприємства (А)
Складовими елементами запропонованого методу дослідження виступають: структура, стан, простір станів та простір готовності (простір взаємодії) економічних систем. При певній комбінації факторів виробництва стан системи економічного розвитку (S) у певний момент часу t є відображенням (функцією відгуку) внутрішніх її характеристик і, передусім, –ефективності (продуктивності) бізнес–процесів усередині системи (рис. 1). Сукупність станів формує простір станів системи (S, S, ...Sn), а зовнішнім обмеженням у функціонуванні системи виступає простір станів релевантного ринку (надсистеми). Зняття цього обмеження є сутнісно необхідною умовою реалізації мети функціонування системи –її входу та інтегрування у релевантну ринкову структуру (надсистему). Ця проблемна ситуація може бути вирішена тільки за умови, якщо власний простір станів системи і простір станів системи більш високого рівня (релевантного ринку) у певний момент часу мають позитивну (спільну) компоненту К (простір взаємодії –рис. 1).
У дисертації доведено, що наявність спільної компоненти є сутнісно необхідною умовою, яка визначає як можливість вільного входу, так і масштабність інтегрування системи економічного розвитку у релевантний ринок. Обґрунтовано, що соціально–економічним змістом функціонального стану системи економічного розвитку в межах простору взаємодії виступає категорія конкурентоспроможності. Це дозволило визначити міжнародну конкурентоспроможність підприємства як особливий функціональний стан системи економічного розвитку підприємства, при якому забезпечуються його інтегрування у світогосподарські структури, життєздатність і роль як суб’єкта міжнародної економічної діяльності.
У роботі обґрунтовано нетотожність категорій продуктивності, ефективності та конкурентоспроможності, яка полягає у тому, що перші відображають стан внутрішніх процесів у системі у номінальному його значенні, тоді як шкалою виміру стану системи за критерієм конкурентоспроможності є шкала відносин. Доведено, що зазначені критерії пов’язані між собою неоднозначно: позитивна динаміка одного із них необов’язково зумовлюються аналогічною динамікою інших. На користь цього висновку свідчить порівняльна характеристика результатів господарської діяльності підприємств Харківського регіону, яка наведена у табл.1.
Таблиця 1
Результати господарської діяльності підприємств за критеріями
продуктивності (а), ефективності (б) та конкурентоспроможності (в), (2004 р.)
|
№ з/п |
Підприємство, вид основної продукції |
Критерії результативності |
||
|
Продуктивність (обсяг виробництва) грн./год.* (а) |
Рента-бельність експорту % (б) |
Конкурентна позиція** (в) |
||
|
1 |
10,6 |
,8 |
Р –слабка (Б) |
|
|
2 |
ДП “Харківський завод транспортного устаткування”(автопаливозаправники АТЗ-4-5337) |
12,1 |
,1 |
Р –слабка (Б) |
|
3 |
ВАТ “Харківський машинобудівельний завод “Світло шахтаря”(конвеєри шахтні скребкові) |
19,4 |
,8 |
М –помірна (Б) |
|
4 |
ВАТ “Харківський підшипниковий завод”(підшипники кочення) |
17,2 |
,9 |
М –помірна (А) |
|
5 |
ДП “Харківський машинобудівельний завод “ФЕД”(авіаційно-технічні агрегати) |
17,1 |
,9 |
Р –слабка (Б) |
|
6 |
ВАТ “Харківський завод агрегатних верстатів”(агрегаті спеціальні верстати) |
11,8 |
,7 |
Р –слабка (Б) |
|
7 |
СП “Харківський завод під`ємно-транспортного устаткування”(крани мостові електричні) |
31,2 |
,0 |
S –значуща (Б) |
|
8 |
ВАТ “Турбоатом”(турбіни парові) |
27,4 |
,7 |
S –значуща (А) |
*За розрахунками автора на базі бухгалтерської та статистичної звітності;
**Примітка: А –світовий рівень конкуренції; Б –регіональний.
Дані таблиці 1 свідчать не тільки про суттєві розбіжності у показниках результативності, а й про відсутність пропорційного впливу ефективності (продуктивності) на рівень їх конкурентоспроможності. Так, конкурентна позиція ВАТ “Турбоатом”за турбінами паровими є значимою на світових ринках при рентабельності їх виробництва, яка дорівнює 13,7%. У той же час конкурентна позиція ДП “Харківський завод транспортного устаткування”є слабкою навіть на регіональних ринках, хоча рентабельність виробництва автопаливозаправників (24,1%) майже у 1,7 рази перевищує відповідний показник ВАТ “Турбоатом”.
Значущі конкурентні позиції СП “Харківський завод під`ємно–транспортного устаткування”і ВАТ “Турбоатом”визначаються більш високим рівнем продуктивності, який майже у два–три рази перевищує аналогічний показник у інших підприємств. Натомість, у підприємств з високим рівнем рентабельності та низьким рівнем продуктивності конкурентні позиції є слабкими, що зумовлюється їх відставанням у технологічних та інноваційних аспектах. Інакше, високий рівень рентабельності цих підприємств пояснюється відносно низькими витратами на робочу силу. У макроекономічному плані цією ж логікою пояснюється і погіршення рейтингу конкурентоспроможності економіки України, не дивлячись на позитивну динаміку її розвитку у 2000–рр.
Аналіз існуючих у літературі підходів до дослідження факторів конкурентоспроможності підприємства виявив потребу вдосконалення методів їх систематизації за ознаками, які б враховували системне походження та системний характер дії факторів конкурентоспроможності. У роботі обґрунтовано положення, згідно з яким усі фактори, які здійснюють реальний вплив на систему міжнародної економічної діяльності (розвитку) підприємства, одночасно є й факторами його міжнародної конкурентоспроможності. Запропоновано методичний підхід до аналізу та систематизації внутрішніх і зовнішніх факторів міжнародної конкурентоспроможності підприємства за такими ознаками як простір виникнення, сфера, структура і вид зовнішньоекономічної діяльності підприємства, використання якого дозволяє в управлінському аналізі оперативно виявляти ті фактори конкурентоспроможності, на розвиток яких має бути акцентована увага топ–менеджменту підприємства.
Значну увагу у дисертації приділено системному та стратегічному аналізу стану управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств України. Обґрунтовано, що в історичному контексті системна організація даного виду управління в Україні може бути визначена як перехід від “організаційно–усіченої”(на початку 90-х років) до “формально–структурованої”наявної моделі. Про дисфункціональність останньої свідчать результати аналізу систем управління міжнародною конкурентоспроможністю понад 40 промислових підприємств Харківського регіону, які наведено у таблиці 2.
Таблиця 2
Роль підсистем регулювання у системах управління конкурентоспроможністю підприємств Харківського регіону України (кінець 2004 р.)
|
№п/п |
Галузева належність підприємств (виробництв) регіону |
Стан функціонування підприємств |
Роль підсистеми регулювання |
|
1 |
|||
|
І |
Виробництво тютюнової, молочноконсервної, харчової, фарфоро–фаянсової продукції, труб та керамічної плітки |
Стабільний (стратегія імпортозаміщення) |
Тактична (мобілізаційна) |
|
ІІ |
Виробництво кабелю, турбін, швейних виробів, монокристалів |
Стабільний (експортоорієнтована стратегія) |
Тактична (мобілізаційна) |
|
ІІІ |
Виробництво авіаційно–технічних приладів, систем управління об’єктами ракетно-космічної техніки |
Відносно стабільний (стратегія кооперації з ВПК Росії) |
Нейтральна |
|
IV |
Виробництво бронетехніки, генераторів до турбін, літаків та підшипників |
Нестабільний (високий рівень конкуренції на зовнішніх ринках) |
Пасивна |
|
V |
Виробництво олійно–жирової, парфумо–косметичної, фармацевтичної, миловарної продукції |
Нестабільний (високий рівень конкуренції на внутрішньому ринку) |
Деструктивна |
|
VI |
Виробництво тракторів, оптики, велосипедів, двигунів та приладів для тракторного машинобудування |
Кризовий (близький до стану банкрутства) |
Пасивно–спостерігаюча |
Дані таблиці 2 свідчать, що у системах управління конкурентоспроможністю підприємств регіону домінуючими є: тактична, пасивна, пасивно–спостерігаюча і навіть деструктивна функції підсистеми регулювання. Поглиблений аналіз дав можливість дійти висновку про те, що дисфункціональність системи управління обумовлюється: 1) слабкістю методологічного забезпечення; 2) антиісторичним характером проектування системи управління –з пасивною фіксацією старіння та відсутністю механізмів розвитку і вдосконалення; 3) відсутністю достатньої різноманітності у координатора системи управління –його невідповідністю закону “необхідного різноманіття”; 4) цільовою та структурно–функціональною розузгодженістю підсистем управління з усіма наслідками щодо зниження рівня функціонування системи; 5) недосконалістю інформаційного забезпечення, що породжує ентропійні процеси у системі управління.
У розділі ІІ “Системні аспекти розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства” обґрунтовано концептуальні напрями розвитку системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, які охоплюють поглиблену розробку його теоретичних засад, вдосконалення структурно–функціональної організації та розвиток інформаційного забезпечення.
В роботі доведено, що методологічною основою розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства є концептуальні положення системного, ситуаційного, процесного та стратегічного підходів до управління та їх творче використання з урахуванням особливостей міжнародної економічної діяльності підприємства. Визначено, що нові ознаки, за якими управління міжнародною конкурентоспроможністю слід розглядати як відносно самостійний вид менеджменту, полягають у: 1) активному використанні міжнародного економічного простору як специфічного ресурсу розвитку підприємства; 2) відсутності моносуб’єкта управління та існуванні більш складного суб’єктного контуру управління; 3) специфічному апараті управління, який має відображати процеси руху товарів (послуг) через митні кордони країн; 4) стратегічній спрямованості даного виду управління, яке зачіпає політико–економічні інтереси інших країн, породжуючи їх протистояння і навіть міждержавні конфлікти.
В авторському розумінні управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства –це система забезпечення життєздатності підприємства як суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, яка складається із взаємодіючих між собою та з середовищем підсистем у відповідності з їх функціональними особливостями, режимом та принципами координації. Доведено, що метою розвитку системи управління є її вивід на таку модель функціонування, в якій досягається рівень конкурентоспроможності, необхідний і достатній для усталеного функціонування підприємства на зовнішньому ринку.
У дисертації розроблено структурну модель організації активної системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, яка являє собою інтегровану цілісність підсистем регулювання та управління, пов’язаних між собою модулем вибору та взаємодіючих із зовнішнім середовищем (рис. 2). Згідно з наведеною моделлю, підсистема регулювання містить механізми загального регулювання та підтримки різних рівнів, які відображають стратегічні напрями інтеграції економіки України у світове господарство. Структура підсистеми управління складається із шести підсистем нижчого рангу, які замикаються в управлінський цикл. Взаємодія підсистем регулювання та управління здійснюється через модуль вибору, функцію якого може виконувати експертна система типових процедур (алгоритмів) рішення проблеми, яка розробляється з урахуванням засобів державного регулювання та методів прямого впливу на об’єкт управління.
Обґрунтовано, що використання наведеної моделі підвищує рівень управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства за рахунок формування таких властивостей як: 1) інтегрованість та динамічна збалансованість елементів системи управління; 2) розширена функціональність та галузь використання; 3) гнучкість і адаптивність за рахунок зростання різноманітності координатора та масштабування елементів базового блоку управління; 4) ефективність процесу управління за рахунок можливостей вибору підприємством адекватних принципів координації.
У роботі доведено, що подолання “інформаційного голоду”, який відчувають сьогодні не тільки підприємства, а й відділи та управління міністерств, функції яких прямо пов’язані з міжнародною економічною діяльністю України, має ґрунтуватися
Рис. 2 Модель структурної організації системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства
на інформаційно–орієнтованому підході до формування на підприємствах довідково–інформаційних, інформаційно–аналітичних та інформаційно–методичних комплексів. Автором розроблено систему інформаційного забезпечення управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, яка ґрунтується на розширенні ознак систематизації зовнішньоекономічної інформації та забезпечує зручне її використання для різних суб’єктів управління.
У розділі ІІІ “Стратегічна спрямованість розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства” із використанням процесного та стратегічного підходів обґрунтовано концептуальну модель розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, визначено напрями посилення його стратегічної спрямованості, удосконалено метод оцінки ефективності управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.
У роботі обґрунтовано, що стратегічна спрямованість розвитку системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (МКП) визначається тим, що зовнішній виклик є імперативом побудови механізму внутрішнього реагування, домінантними характеристиками якого виступають стратегічна структурність і стратегічна процесуальність управлінського циклу. Стратегічна структурність визначається складом елементів управлінського циклу, а стратегічна процесуальність –системою стратегічних процедур, виконання яких забезпечує досягнення локальної (в межах етапу) та кінцевої мети управління.
Розроблено і обґрунтовано концептуальну модель розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, яка відображає стратегічний контекст і релевантний зміст управлінських дій на етапах стратегічного аналізу, стратегічного проектування, стратегічного планування та стратегічного контролю, спрямованих на формування потенціалу зростання міжнародної конкурентоспроможності підприємства (рис. 3). Розглянуто проблемні аспекти, які виникають на кожному із етапів процесу управління, і наведено авторське бачення засобів їх розв’язання.
Висновки та положення, сформульовані у першому та другому розділах роботи, стали підґрунтям для вдосконалення методів оцінки ефективності управління міжнародною конкурентоспроможністю. З цією метою автором введено у науковий обіг поняття “потенціал зростання міжнародної конкурентоспроможності підприємства”, яке відображає ефект управлінського впливу на прирощення конкурентного потенціалу, достатнього для закриття стратегічних розривів та адаптування підприємства до вимог зовнішнього ринку.
Кількісно потенціал зростання міжнародною конкурентоспроможністю підприємства пропонується визначати як відносний показник (Пзр) за формулою:
, (1)
де e, k, f –відповідно показники: наявного рівня якості ресурсів підприємства, рівня можливого прирощення (розвитку) стратегічних ресурсів, стану сприятливості/ворожості зовнішніх ринків, KБ– наявний рівень міжнародної конкурентоспроможності підприємства на базисному ринку.
Рис. 3 Концептуальна модель розвитку управління міжнародною
конкурентоспроможністю підприємства
У дисертації запропоновано метод визначення показників e, k, f та показника (формула 1), який ґрунтується на: розрахунку показника якості ресурсів підприємства (у порівнянні з підприємством–еталоном релевантного ринку) на основі використання методу ієрархій та розробки карти оцінювання ресурсів; оцінці значущості окремих видів ресурсів та перспектив розвитку підприємства на основі застосування програмного комплексу “Оцінка перспектив розвитку підприємства”; оцінці стану зовнішнього ринку за методикою, що пропонується у спеціальній літературі; визначенні показника міжнародної конкурентоспроможності підприємства на основі множинного регресійного аналізу, апарату теорії графів та логічних матриць згортання.
Розроблений метод апробовано у практичній діяльності підприємств олійно-жирової галузі України. Дослідження моделей конкурентної поведінки продуцентів світового ринку олійно–жирової продукції із використанням множинного регресійного аналізу дозволило визначити залежність показника рівня їх міжнародної конкурентоспроможності як функцію виду:
, (2)
де: –рівень міжнародної конкурентоспроможності підприємства; –обсяг експорту продукції на j–му ринку; –частка підприємства на j–му ринку; –рентабельність експорту підприємства на j–му ринку; –рівень маркетингового супроводження продукту на j–му ринку.
Перевірка моделі (2) на адекватність здійснена за допомогою коефіцієнта детермінації, парних та часткових коефіцієнтів кореляції, F–критерія Фішера та t–критерія Cтьюдента.
Модель (2) рекомендовано використовувати для ранжування та оцінки привабливості сегментів світового ринку олійно-жирової продукції з урахуванням впливу кожного фактору на рівень міжнародної конкурентоспроможності та можливостей розвитку ресурсного і управлінського потенціалів підприємства. Визначення оптимальних варіантів засвоєння сегментів даного ринку пропонується здійснювати на основі граф–моделі, яка наведена на рис. 4 і відображає процес згортання показників і та показників і у відповідні агреговані показники L (конкурентний тиск ринку) і S (фінансовий стан підприємства), а останніх –у показник конкурентоспроможності підприємства K. Формування системи пріоритетів та використання матриць згортання дозволяє виявити напружені (Парето–оптимальні) варіанти, які забезпечують досягнення максимального значення рівня конкурентоспроможності підприємства (К) при мінімальних значеннях показників , , і .
Рис. 4 Граф–модель згортання показників стану системи “підприємство –цільовий зовнішній ринок”(олійно–жирова галузь промисловості)
Запропонований метод оцінки ефективності управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства пройшов апробацію на АТЗТ “Харківський жировий комбінат”(АТЗТ “ХЖК”) при визначенні найбільш привабливих для даного підприємства сегментів зовнішнього ринку та розробці рекомендацій щодо їх освоєння з урахуванням наявного стану і можливостей розвитку виробничої та управлінської систем підприємства. Їх впровадження дозволило посилити стратегічну спрямованість управлінських рішень на ефективне засвоєння нових сегментів зовнішнього ринку та на підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства як на етапі проектування програми розвитку системи управління, так і на стадіях її впровадження та реалізації.
Доцільність та можливість розширеного (міжгалузевого) використання запропонованого методичного підходу прийняті за умови коригування базових показників агрегованої моделі оцінювання у відповідності з конкурентним профілем релевантного ринку. Що ж стосується підприємств–продуцентів світового ринку олійно-жирової продукції, то завдання оцінки потенціалу зростання їх міжнародної конкурентоспроможності вирішується за допомогою запропонованої методики.
Висновки
1. Посилення глобалізаційних процесів і загострення міжнародної конкуренції ставлять перед вітчизняною економічною наукою проблему розробки, обґрунтування і впровадження активних систем управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств як органічної складової сучасного менеджменту. Розв’язання цієї проблеми вимагає оновлення теоретичних поглядів на економічну суть поняття “міжнародна конкурентоспроможність підприємства”як передумови ідентифікації об’єкта управління, розвитку категоріального апарату, вдосконалення системних засад організації та посилення стратегічної спрямованості управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.
. Міжнародна конкурентоспроможність підприємства –це особливий функціональний стан системи економічного розвитку підприємства, при якому забезпечується його інтегрування у світогосподарські структури та усталене функціонування підприємства як суб’єкта міжнародної економічної діяльності. Відмінності між категоріями продуктивності та ефективності, з одного боку, і конкурентоспроможності –з іншого, полягають у тому, що перші відображають стан внутрішніх процесів у системі у номінальному його значенні, тоді як виміром стану системи за конкурентоспроможністю є шкала відносин.
3. Усі фактори, які здійснюють вплив на систему міжнародної економічної діяльності підприємства, є факторами його міжнародної конкурентоспроможності. Аналіз, виявлення та врахування факторів міжнародної конкурентоспроможності підприємства є складовими управлінського циклу, а їх систематизацію доцільно здійснювати на основі комбінованого методу декомпозиції.
4. В історичному контексті еволюція управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства в Україні визначається як перехід від “організаційно–усіченої”(на початку 90–х років) до “формально–структурованої”моделі. Дисфункціональність діючої системи управління обумовлюється: 1) слабкістю розроблення теоретичних засад та науково-методичного забезпечення; 2) антиісторичним характером проектування; 3) відсутністю достатньої різноманітності у координатора –його невідповідністю закону “необхідного різноманіття”; 4) цільовою та структурно–функціональною розузгодженістю керуючої і керованої підсистем управління; 5) недосконалістю інформаційного забезпечення системи управління.
5. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства –це система забезпечення життєздатності підприємства як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, яка складається із сукупності взаємодіючих між собою та з середовищем підсистем у відповідності з їх функціональними особливостями, принципами координації та режимом функціонування. Ознаки, за якими даний вид управління слід розглядати як відносно самостійний напрям менеджменту, полягають у: 1) активному використанні міжнародного економічного простору як специфічного ресурсу розвитку підприємства; 2) відсутності моносуб'єкта управління та існуванні більш складного суб'єктного контуру управління; 3) специфічному апараті управління, який має відображати процеси руху товарів (послуг) через митні кордони країн; 4) стратегічній спрямованості даного виду управління, яке зачіпає політико–економічні інтереси інших країн, породжуючи їх протистояння і навіть міждержавні конфлікти.
6. Метою розвитку системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства є формування моделі функціонування, в якій досягається рівень конкурентоспроможності, необхідний для стійкого оперування підприємства на зовнішньому ринку. Концептуальними напрямами її розвитку є підвищення організаційно–методологічного та інформаційного рівнів забезпечення та посилення стратегічної спрямованості системи управління.
7. Головними напрямами вдосконалення системних та стратегічних характеристик управління є: нарощування різноманітності координатора підсистеми регулювання з метою розширення його регулятивних можливостей; посилення стратегічної структурності та стратегічної процесуальності управлінського циклу мікромодуля системи та його впливу на зростання адаптаційних можливостей підприємства до вимог зовнішнього середовища.
8. Вдосконалення управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства вимагає визначення комплексного показника його ефективності. Теоретико–методичним підґрунтям вирішення цієї задачі слугують: введене автором поняття “потенціал зростання міжнародної конкурентоспроможності підприємства”, яке відображає ефект управлінського впливу на прирощення достатнього запасу стійкості та можливостей адаптування підприємства до вимог зовнішнього ринку; розроблений у дисертації методичний підхід до оцінки потенціалу зростання міжнародної конкурентоспроможності підприємства із використанням експертного методу, методу порівняння конкурентних профілів, апарату теорії графів та логічних матриць згортання показників, доцільність використання якого підтверджується його апробацією у практичній діяльності підприємств олійно–жирової галузі промисловості України.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Публікації у наукових фахових виданнях
1. Піддубна Л.І., Піддубна А.І. Конкурентоспроможність у новій системі координат // Економіка розвитку. Харківський державний економічний університет. Науковий журнал. –. – №2 (30). – С. 24–29.
2. Піддубна А.І. Факторний аналіз міжнародної конкурентоспроможності підприємства: системний підхід // Социальная экономика.–2005.– №1–2.– С. 74–80.
3. Орлов П.А., Піддубна А.І. Розвиток управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: системний підхід // Економіка розвитку. ХНЕУ. Науковий журнал. –. –№1 (33). –С. 114–.
. Піддубна А.І. Системні аспекти проблеми управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства // Економіка розвитку. ХНЕУ. Науковий журнал. –. –№2 (34). Спецвипуск. – С. 76–.
Опубліковано за матеріалами конференцій та в інших виданнях
5. Піддубна Л.І., Піддубна А.І. Філософія конкурентоспроможності: в пошуках нової парадигми // Всеукраїнська науково–практична конференція “Соціально–економічні трансформації в епоху глобалізації”: Тези доповідей. – Полтава: Скайтек, 2005. –Т.1. – С. 106–109.
6. Піддубна А.І. Системна обумовленість проблеми управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства // Міжнародна науково–практична конференція “Проблеми організації та планування інноваційної діяльності підприємств”. Управління розвитком. Збірник наукових статей. – Харків: ХНЕУ, 2005. – № 2. –С. 8–9.
7. Піддубна А.І. Системні аспекти розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства // VIII міжнародна науково–практична конференція УАЗТ “Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики”: Тези доповідей. – Київ: УАЗТ, 2005. – С. 142–144.
8. Піддубна Л.І., Піддубна А.І. Міжнародна конкурентоспроможність підприємства як праксеологічне поняття // Міжнародна науково–практична конференція “Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави”: Тези доповідей. –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. –Т.1. –С. 103–.
. Піддубна А.І. Методичні аспекти оцінки ефективності управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства // Всеукраинская научно–практическая конференция ученых и специалистов “Проблемы управления предпринимательством в современных условиях”. –Ялта: ТНУ імені В.І. Вернадського, 2005. –Ч.ІІ. –С. 35–.
10. Піддубний І.О., Піддубна А.І. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: Навчальний посібник / За ред. проф. І.О. Піддубного. –Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2004. –с.
11. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник / І.О. Піддубний, І.Є. Астахова, Л.М. Бондаренко, Н.М. Лисиця, А.І. Піддубна, Т.О. Резнікова, С.І. Стахорська / За ред. проф. І.О. Піддубного –Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2004. – 252 с.
АНОТАЦІЯ
Піддубна А.І. Розвиток управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства на основі системного та стратегічного підходів. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 –економіка, організація і управління підприємствами. –Харківський національний економічний університет, Харків, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств.
Розроблено і обґрунтовано системно–праксеологічний підхід до визначення економічної сутності конкурентоспроможності; запропоновано методичний підхід до системного факторного аналізу міжнародної конкурентоспроможності підприємства; виявлено причини, що обумовлюють структурну і функціональну недосконалість діючої в Україні системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.
Обґрунтовано модель системної організації управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства як інтегрованої цілісності підсистем регулювання та управління, які взаємодіють між собою через модуль вибору, та методичні засади розвитку інформаційного забезпечення системи управління.
Розроблено концептуальну модель розвитку управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства у контексті стратегічного менеджменту, що охоплює систему управлінських дій з метою підвищення стратегічної спрямованості системи управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.
Обґрунтовано метод оцінки ефективності управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, що ґрунтується на розрахунку потенціалу зростання міжнародної конкурентоспроможності підприємства з використанням множинного регресійного аналізу та математичного апарату теорії графів.
Ключові слова: управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, системна організація, інформаційне забезпечення, концептуальна модель розвитку, стратегічна спрямованість, оцінка ефективності управління, потенціал зростання міжнародної конкурентоспроможності підприємства.
АННОТАЦИЯ
Поддубная А.И. Развитие управления международной конкурентоспособностью предприятия на основе системного и стратегического подходов. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 –экономика, организация и управление предприятиями. –Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2005.
Диссертация посвящена исследованию теоретико–методических аспектов развития управления международной конкурентоспособностью предприятия.
Предложен метод объяснения сущности конкурентоспособности, основывающийся на использовании системного и праксеологического подходов и формализованном описании взаимодействия экономических систем. Обосновано, что понятие “международная конкурентоспособность предприятия”выражает особое функциональное состояние системы экономического развития предприятия, при котором обеспечиваются его интегрирование в мирохозяйственные структуры и роль как субъекта внешнеэкономической деятельности.
Определены концептуальные направления развития системы управления международной конкурентоспособностью предприятия: развитие теоретических основ; совершенствование организации и информационного обеспечения, усиление стратегической направленности данного вида управления. Обосновано, что управление международной конкурентоспособностью предприятия –это система обеспечения жизнеспособности предприятия как субъекта внешнеэкономической деятельности, которая складывается из взаимодействующих между собой через модуль выбора подсистем регулирования и управления в соответствии с их функциональными особенностями.
Структура вариативного блока регулирования системы включает механизмы общего регулирования и механизмы селективной поддержки разных уровней, которые отражают стратегические направления прорыва к мировому уровню конкурентоспособности. Структура базового блока управления включает подсистемы младших рангов, замкнутые в управленческий цикл.
Автором предложен методик оценки эффективности управления международной конкурентоспособностью предприятия, основанный на расчете показателя “потенциал роста международной конкурентоспособности предприятия”и использовании многофакторного дискриминантного анализа и математического аппарата теории графов.
Ключевые слова: управление международной конкурентоспособностью предприятия, системная организация, информационное обеспечение, концептуаль-ная модель развития, стратегическая направленность, оценка эффективности управления, потенциал роста международной конкурентоспособности предприятия.
ANNOTATION
Piddubna A.I. Development of management of enterprise international competitiveness on the basis of system and strategic approaches. - Manuscript.
Thesis for the scientific degree of candidate of science (economic), speciality 08.06.01. –economy, organisation and management of enterprises. –Kharkiv National University of Economics, Kharkiv, 2005.
The thesis is dedicated to the research into theoretical and practical issues of developing management of enterprise international competitiveness. The new method for identifying the economic essence of enterprise international competitiveness based on the system and praxeological approaches is developed and suggested, as well as the new approach to factor analysis of enterprise international competitiveness. The reasons for structural and functional inefficiency of the present management system in Ukraine have are revealed. A model of system organisation of management of enterprise international competitiveness as an integrated complex of regulation and management subsystems is offered. A conceptual model for developing management of enterprise international competitiveness using issues of strategic management for improving strategic directions of the management system is offered. The author suggests a new approach for evaluating the effectiveness of the management system of enterprise international competitiveness by calculating the growth potential of an enterprise international competitiveness, using multifactor analysis and mathematical apparatus of the graph theory.
Key vocabulary/words: management of enterprise international competitiveness, system organization, informational support, conceptual model of development, strategic direction, evaluation of management effectiveness, growth potential of enterprise international competitiveness.
Піддубна Аліна Іванівна
Розвиток управління міжнародною
конкурентоспроможністю підприємства
на основі системного та стратегічного підходів
спеціальність 08.06.01 –економіка, організація і управління підприємствами
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Відповідальний за випуск Г.О. Холодний
Підписано до друку 16.01.2006. Формат 60х90 1/16
Папір TATRA. Друк офсетний. Обсяг 0,9 ум.-друк. арк.
Тираж 100 прим. Зам. № Безкоштовно.
_________________________________________________________________