Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РОЗРОБКА ВИДАВНИЧОЇ ПРОГРАМИ
Знання тенденцій книговидавничого ринку і потенційного
споживача (читача) своєї продукції
Визначення профілю видавництва і забезпечення його
відповідним кадровим потенціалом
Схема поширення своєї продукції у ланцюгу "видавництво-
друкарня-покупець (споживачу
Орієнтація щодо видавничих програм і характеру
діяльності своїх конкурентів
Накресливши в Статуті (у загальних рисах) основні напрямки діяльності й зареєструвавши видавництво, перед початку ючим видавцем постає чи не найголовніше і найважче завдання: розробка власної видавничої програми
На характер і зміст видавничої програми безпосередньо впливають кілька чинників, без врахування яких годі сподіватися на її дієвість і результативність у найближчій перспективі. Серед цих чинників найголовнішими є:
- глибоке знання тенденцій книговидавничого ринку і потенційного споживача (читача) своєї продукції;
- чітке визначення профілю видавництва і забезпечення його відповідним кадровим потенціалом;
- добре продумана схема поширення своєї продукції у ланцюгу "видавництво-друкарня-покупець (споживач)";
- достатня орієнтація щодо видавничих програм і характеру діяльності своїх конкурентів.
Коротко зупинимося на характеристиці цих чинникі
1. Знання тенденцій книговидавничого ринку потенційного споживача (читача) своєї продукції
В останнє десятиріччя розвитку вітчизняного книговидання ми є свідками кардинальних змін, що відбулися на ринку пропозиції книги і ринку попиту на неї, які помітно вплинули на тенденції книговидавничого ринку і поведінку читача (покупця). В недавні радянські часи наш читач змушений був купувати лише те, що пропонували їм видавництва, політику яких, у свою чергу, диктували партійно-ідеологічні органи "згори". Книга несла в собі передусім "виховний", "ідеологічний" заряд, а не "пізнавальний "споживацький", як це прийнято розуміти в західному світі.
І коли всі заборонницькі й обмежувальні шлюзи щодо друкованого слова в перші роки української незалежності були знесені, саме читацькі смаки стали визначальними в поточних перспективних планах діяльності більшості видавництв.
На першому місці за накладами і кількістю назв тривалий час домінували книги двох, таких протилежних за тематикою, напрямків сексуально-еротичної та... історичної. З одного боку, спостерігались немалі черги за різноманітними "кама сутрами", ''амазонками'' "анжеліками". З іншого - не менший попит був на заборонені раніш твори М. Костомарова, М. Гру шевського, Д. Драгоманова, М. Аркас; І. Огієнка. Ті видавництва, які вчасно зорієнтувалися і за структурою та кадровим потенціалом, були гнучкі й динамічні, протягом одного - двох тижнів додруковували додаткові десятки, а то й сотні тисяч примірників таких книг, які розходилися практично з-під коліс.
Поступово на зміну цій тематиці приходила література, що з змістом була ближчою до нашої недавньої, радянської, історії, основі якої - прихована від мільйонів співвітчизників правда прототалітарний режим, сталінізм, періоди хрущовської відлиги т "перестройки". Справжніми тоді книжковими бестселерами, були твори, скажімо, Д. Волкогонова, Б. Єльцина, П. Шелеста, репринтні видання періоду УНР та передруки. діаспорних видань.
Переживши романтичний період національного пробудження і дещо перенаситившись такою "важкою" тематикою, наш читач протягом короткого часу спонукав своїми потребами до зміни характеру книжкових розкладок; "правити бал" на них стали твори класиків детективного жанру (А. Крісті, Ж. СІменон, А. Чейз). На зміну їм прийшли незабаром романи жахів та література легких жанрів (різноманітні любовні пригоди), які пізніше доповнилися кримінально-бандитською тематикою сучасних авторів (усілякі "розборки" різних рівнів, "Петербурга й москви бандитські") та фантастикою.
У проміжку між цими тематичними блоками, але нетривалим час, було модним купувати для своєї домашньої бібліотеки й для подарунків близьким книги поточних телевізійних серіалів, здебільшого "мильних" латиноамериканських. Варто згадати хоча б шалений успіх книжкових видань, що з'являлися в продажу буквально із завершальними серіями "Маріанни", "Багатих, що теж плачуть", "Ніхто, крім тебе" і навіть дуже кримінального італійського "Спрута",
Десь із другої половини 90-х років книжкові розкладки такого штибу стали поступово витіснятися так званою діловою літературою ринкової тематики (право, економіка, фінанси, менеджмент, маркетинг).
Нова хвиля читацького попиту винесла на ринок різноманітну літературу з вивчення іноземних мов, комп’ютерної тематики. Окремим потужним блоком на перші місця і за кількістю назв, І за накладами стали виходити навчальні видання. Міцно й надовго утверджуються на книжкових розкладках і полицях в останні роки довідники, словники. Повільно, але впевнено, з огляду на входження України до Європейського дому й пожвавлення туристичного бізнесу, розширюється асортимент і - найголовніше - якість видань краєзнавчо-туристичного характеру. Цей тематичний блок, судячи з його стрімкого розвитку в країнах Східної Європи, безумовно, має добру перспективу.
. В усі часи незалежно від суспільно-політичних змін у кожній державі, завжди була і буде певна категорія читачів, що потребуватиме книг не просто взагалі, а лиш з певного тематичного блоку, для конкретного споживацького призначення.
Тому-то перший чинник передбачає не лише добре знання видавцем зазначених вище тенденцій, а й читача – потенційного споживача своєї продукції. Видавнича програма, таким чином розробляється, не взагалі, а для конкретного читача. Такого, якого треба знати і за віком, і за освітою, і за статтю, і за політичними чи релігійними переконаннями. Так само як більший наклад "Самоучителя украинского языка" чи "Російсько-український словник" слід направити саме у східні чи південні області, України, де потреба в такій книзі є нагальнішою, ніж у Києві Львові. Наклад видання з генної інженерії "заляже" в провінції може швидко розійтися у великих обласних центрах. "Збірник пісень нашої молодості" залюбки купуватимуть представники середнього старшого покоління і аж ніяк не студенти чи старшокласники.
2. Профіль видавництва і його кадровий потенціал
Наступним чинником, що впливатиме на зміст програми, профіль видавництва і його кадровий потенціал. Безумовно, різна буде наповненість розділів поточного і перспективного планування універсального і спеціалізованого видавництва, в того видавця, хто взяв в основу своєї діяльності випуск літератури для дітей чи дорослих, для студентів чи на широкий читацький загал.
Сьогодні немає потреби з'ясовувати, видавництву якого профілю легше заробляти гроші чи бодай "втриматися на плаву" в нинішніх перехідних умовах. З цим завданням успішно може справитися і вузько спеціалізоване, й універсальне, середнє і велике. Важливим лише мас бути одне - компетентність видавця в обраній ділянці діяльності, "без програшність" у виборі тем майбутніх книг та їхніх авторів
І все ж, наявний у штаті кадровий потенціал здебільшого й визначає "обличчя" фірми. Досвідчений, інтелігентний, грамотний і небайдужий до своєї справи редактор знайте підхід навіть до найвередливішого чи найамбітнішого автора, зробить з розхристаного і неструктурованого рукопису "читабельну" річ.
3. Схема поширення своєї продукції у ланцюгу "видавництво друкарня-покупець (споживач)"
Більшість видавців починають свою діяльність з випуску замовних видань. Це, безумовно, правильно, бо дає можливість бодай незначною рентабельністю стати на ноги, розпочати роботу сформувати первинний капітал. Замовник сам вкладає кошти у видання, забирає виготовлений наклад книг і сам ним розпоряджається - реалізовує чи дарує. Проте така форма роботи не забезпечує стабільності. В умовах жорсткої конкуренції видавців непросто знайти кількох замовників одразу й надовго затримати їх біля себе.
Виграють тут малі видавництва. За рахунок мобільності в організації своєї роботи, значно нижчих розцінок у статтях загально видавничих витрат у порівнянні з тими, де великий штат працівників, вони практично перебрали на себе значну кількість малотиражних і малообсягових замовних видань. Передусім це наукова, інструктивна література, буклети, програми й проспекти.
Існує кілька способів поширення власних видань. Серед них:
Шукати потенційних споживачів і поширювачів друкованої продукції найкраще під час роботи книжкових ярмарків, у довідниках "Видавництва, видавничі та книгорозповсюджуючі організації", які періодично видає Книжкова Палата України, а також на сторінках спеціалізованих видавничо-поліграфічних часописів, якими є зокрема, "Друкарство", "Палітра друку", "Книгоноша", ''Книжковий огляд" і нещодавно утворений двотижневик "Книжник-ревю".
4. Орієнтація щодо видавничих програм і характеру діяльності своїх конкурентів
Сьогодні найближчі, а тим більше перспективні, плани того чи іншого видавця нерідко с комерційною таємницею. Ми поступово приходимо до публічної форми "розкриття" своїх планів на етапі, що віддавна поширений па Заході, - "book іn рrint", тобто коли книга вже перебуває в друці. На цьому етапі обігнати конкурента таким же солідним виданням, яке обіцяє добрий прибуток, практично немає ніякої можливості. І все ж ще й досі можна навести ряд прикладів недобросовісної конкуренції, коли одне популярне видання знаходимо через кілька днів на розкладках чи на Петрівці, але вже в іншій оправі І в іншій якості. Звичайно, значно гіршій, бо робилося в нічні зміни па "лівому" поліграфічному обладнанні. Це вже із сфери видавничого піратства, яке через недосконалість національного законодавства, передусім, з авторського права, процвітало і не збирається відступати в нашій державі найближчим часом.
Жоден видавець, а тим більше початкуючий, не застрахований, що чергова його книжкова родзинка конкретна назва їй на подібну тему, на яку він сильно розраховує І в "іміджевому", і в фінансовому плані, - не готується паралельно в іншому видавництві. За розумного маркетингу й вивчення читацького по в регіонах поправити ситуацію можна кількома шляхами: спрощеною формою видання і, відповідно, зменшенням ціни. вдарить попиту конкурентові, або. навпаки, "підтягуванням" книги до "люксусового", подарункового рівня.
Безумовно, кращим варіантом уникнення такої ситуації упередження дій конкурентів. Саме для цього треба їх добре знати прямо й опосередковано спілкуватися з ними, бути в курсі всіх головних подій, що стосуються життя книговидавничої галузі дружити із редакціями фахових видань.
Таким чином, видавнича програма буде тим дієвішою життєздатнішою, чим ретельніше і професійніше будуть враховані розробниками різноманітні, навіть найменші, нюанси книговидавничого ринку.