і Своїм корінням сучасна біологія сягає давнини і бере початок у Давньому Єгипті та Давній Греції
Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Вступ. Етапи розвитку біологічної науки.
Хоча сама біологія формувалась як наука у ХХ столітті, біологічні дисципліни зародились значно раніше у філософії, природничій історії та медицині. Своїм корінням сучасна біологія сягає давнини і бере початок у Давньому Єгипті та Давній Греції.
Арістотель – заклав основи зоології; уперше упорядкував знання про природу.
Роберт Гук (XVII ст..) – започаткував вивчення клітин і тканин.
Антоні Ван Левенгук – сконструював мікроскоп.
Карл Лінней – перша штучна класифікація рослин.
Чарльз Дарвін – створив еволюційну теорію.
Грегор Мендель – заклав основи генетики. Вивчав закономірності спадковості.Розробив метод гібридологічного аналізу.
М.І. Вавилов – відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів.
С.Г. Навашин – заклав основи морфології хромосом і каріосистематики, відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослин, створив школу цитології та ембріології рослин.
І.І. Мечников – основоположник імунології та мікробіології.
М.І.Пирогов – заклав основи топографічної анатомії та оперативної хірургії.
Методи біологічних досліджень.
- Описовий. Ґрунтується на спостереженні, що дає можливість аналізувати й описувати особливості біологічних систем.
- Спостереження. Свідоме й цілеспрямоване сприйняття явищ і процесів без прямого втручання в їх перебіг. Застосовують там, де втручання в досліджуваний процес небажане або неможливе.
- Порівняльний. Дозволяє шляхом зіставлення вивчати подібність і відмінність організмів та їх частин.
- Експериментальний. Метод пізнання, під час якого явища вивчають у контрольованих і керованих умовах. Забезпечує більш глибоке розкриття сутності біологічних явищ.
- Історичний метод. З'ясовує закономірності появи та розвитку біологічних систем, становлення їх структури та функцій.
- Статистичний метод. Ґрунтується на збиранні , вимірюванні й аналізі інформації.
- Метод моделювання. Вивчення певного процесу чи явища через відтворення його (або його властивостей) у вигляді моделі.
- Математичне моделювання. Дає можливість проаналізувати складні кількісні взаємозв'язки та закономірності.
- Моніторинг. – постійне спостереження за станом окремих біологічних об'єктів, перебігом певних процесів у конкретних біогеоценозах чи біосфері.
Кожна біологічна наука має власні методи для вивчення свого предмета(напр., метод мікроскопії та ін).
Рівні організації живої матерії.
- Молекулярний. Проходить межа між живим і неживим.На цьому ріні відбуваються основні процеси життєдіяльності: обмін речовин, збереження спадкової інформації, травлення, дихання, подразливість.
- Клітинний рівень. На цьому рівні відбуваються процеси обміну речовин і перетворення Е, забезпечуються процеси розмноження і передачі спадкової інформації. Клітина – елементарна структурна одиниця живих організмів.
- Організмовий. Рівень цілісного організму.
- Популяційно-видовий рівень. Характеризується надзвичайною різноманітністю (понад два мільйони видів різноманітних організмів). Особливістю його євільний об'єм спадковою інформацією між різними представниками певного виду та передача її нащадкам.
- Біогеоценотичний рівень. Характерний постійний потік енергії між популяціями різних видів, а також постійний обмін речовинами між живою і неживою природою (колообіг речовин).
- Біосферний рівень. Найвищий рівень. Характеризується біологічним власним коло обігом речовин і єдиним потоком енергії, які забезпечують функціонування біосфери як цілісної системи.
Основні властивості живого.
Життя – це одна із форм існування матерії, якісно вища. ніж фізична та хімічна форми її існування.
Цей особливий стан набуто завдяки таким властивостям:
1.Для живого характерний бмін речовин та Е з навколишнім середовищем (живі системи – це відкриті системи).
2. Єдність хімічного складу. Живе складається із тих самих хім.. елементів, що і нежива природа. Але співвідношення різне. У живих організмах 98% хім. складу припадає на органогенні елементи – Карбон, Оксиген, Нітроген, Гідроген.
3. Єдиний принцип структурної організації. Елементарною структурно-функціональною одиницею живого є клітина.
4. Здатність до самовідтворення (розмноження). Забезпечує існування видів в просторі і часі.
5. Характерний ріст і розвиток. Ріст – кількісні зміни (збільшення розмірів). Розвиток – якісні зміни (організм набуває нових властивостей. Напр., здатність до розмноження).
6. Подразливість. Сприйняття внутрішніх і зовнішніх подразнень та реакція - відповідь на них (напр.,у тварин рефлекси, у рослин таксиси тощо).
7. Адаптивність. Живі організми пристосовуються до різних умов існування.
8. Саморегуляція. Підтримання сталості внутрішнього середовища в умовах, що постійно змінюються.
Значення досягнення біологічної науки в житті людини суспільства.
- Біологічні науки є теоретичною основою медицини, агрономії, тваринництва, а також усіх галузей виробництва, пов'язаних з біологією.
- Завдяки знанню законів спадковості і мінливості – створюються високопродуктивні сорти культурних рослин і порід свійських тварин.
- Біолог. знання допомагають у боротьбі із шкідниками та хворобами культурних рослин, паразитами тварин.
- Створені організми з новими комбінаціями ознак і властивостей (генна інженерія).
- Досягнення сучасної біології дають можливість штучно синтезувати амінокислоти, кормові білки, ферменти, вітаміни та ін.. необхідні речовини.
- Розв'язання важливих екологічних проблем є можливим лише на основі біологічних знань.
- Та ін.
PAGE 3