Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
+. Іван Олексійович Сікорський народився у с. Антонові Київської губернії Сквирського повіту 26 травня 1842 р. в сім'ї православного священика, де було 12 дітей,
І.О.Сікорський набув популярності як лікар, педагог і громадський діяч. Окрім Лікарсько-педагогічного інституту для дітей із психічними вадами та Фребелівського жіночого педагогічного інституту, він став засновником Психіатричного товариства й Товариства тверезості у Києві, був почесним членом багатьох учених товариств на батьківщині й закордоном. Він залишив велику кількість друкованих праць, з-поміж яких – "Загальна психологія", "Психіатрія", "Душа дитини", "Основи виховання і навчання", "Виховання у віці першого дитинства", "Початки психології" та ін.
Головою Фребелівського педагогічного інституту був обраний перший ректор Фребелівського педагогічного інституту – доктор медицини, професор Київського університету І.О.Сікорський. Таким чином, у 1908 р. Фребелівський педагогічний інститут отримує друге народження. Відповідно
до Статуту, в 1908/1909 р. Київське Фребелівське товариство відкрило всі заплановані педагогічні установи: педагогічний інститут, дитячий садок, початкову школу, дитячий притулок, педагогічну амбулаторію, які утворили
педагогічне об'єднання з центром у Фребелівському педагогічному інституті. За словами І. О. Сікорського, означені заклади внутрішньо пов'язувалися між собою і складали єдине педагогічне ціле.
Одним з головних позитивних аспектів був той, що Фребелівський педагогічний інститут засновувався і розглядався не відокремлено, а в системі науково-педагогічного об'єднання як вища жіноча школа для наукової і практичної підготовки слухачок до педагогічної діяльності і спостереження за юною душею від періоду немовляти і до юнацького віку включно. Передбачалося, що випускниці педвузу зможуть виконувати обов'язки вихователів і викладачів не тільки в дитячих притулках, садках і початкових школах, а й у середній школі. Цьому сприяло те, що слухачки, навчаючись догляду за дітьми, брали участь у спостереженні,
вихованні та навчанні дітей в дитячому садку і школі. Так, основні предмети загальнопедагогічної підготовки – фребелівська педагогічна система, методики різних дисциплін, загальна психологія, психологія дитячого віку – викладалися на конкретних прикладах життя і навчання дітей. Слухачки невеликими групами відвідували заняття в дитячому садку, уроки в школі, а два дні на тиждень кожна з них самостійно займалася із двома дітьми. Практичні заняття в педагогічній амбулаторії полягали у всебічному психолого-педагогічному обстеженні дітей, наданні педагогічних консультацій і порад їхнім батькам і вихователям.
Отже, громадська діяльність Івана Сікорського була напрочуд продуктивною. Він, як голова Фребелівського товариства заснував дитсадки, притулки для жінок. Одночасно, будучи директором Фребелівського педагогічного інституту в Києві, він організував практичну підготовку слухачок цього інституту шляхом відвідування ними лекцій, а також безпосередній роботі з дітьми.
Окрім того, він проводив різноманітні консультації для людей, що переживали тяжкий психологічний стан.
Науковий доробок Івана Сікорського складався з фундаментальних праць з медицини, дитячої та загальної психології. В них він показав себе як блискучий науковець. що вміло поєднує науку з практикою.