Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 8 Планування виробництва та реалізації продукції собівартості та ціни на продукцію

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 16.5.2024

Тема №8

Планування виробництва та реалізації продукції, собівартості та ціни на продукцію

ПЛАН

1.Виробнича потужність підприємства

2.Виробнича програма підприємства

3.Поняття та види собівартості продукції

4.Калькулювання собівартості продукції

5.Поняття та види ціни

Питання, що виносяться на самостійне вивчення

1.Якість та конкурентоспроможність продукції

2.Шляхи зниження собівартості продукції

1.Виробнича потужність підприємства

      Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (надання послуг) за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва.

      Існують три види виробничої потужності підприємства:

  1.  проектна;
  2.  поточна;
  3.  резервна.

      Проектна потужність – це потужність, яка визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства.

      Поточна потужність (фактично досягнута) – потужність, яка визначається  періодично у зв’язку зі зміною умов виробництва або перевищення проектних показників. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність підприємства.

      Резервна потужність повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях національної економіки: електроенергетиці і газовій промисловості – для покриття так званих пікових навантажень в електро- та газових мережах; харчовій індустрії – для переробки істотно збільшеного обсягу с/г сировини, що швидко псується, у високоврожайні роки тощо.

      Величина виробничої потужності підприємства формується під впливом багатьох факторів (чинників), головними з яких є:

  1.  номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;
  2.  кількість встановленого устаткування, розміри і склад виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання площ протягом року;
  3.  прогресивні техніко-економічні норми продуктивності і використання устаткування, зняття продукції з виробничих площ, нормативи тривалості виробничого циклу та трудомісткість продукції, що виробляється 9послуг, що надаються).

2.Виробнича програма підприємства

      Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в розрахунковому періоді, який номенклатурою, асортиментом і якістю відповідає вимогам плану продажу.

      Виробнича програма підприємства визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка має бути виготовлена в плановому періоді й доставлена споживачам.

      Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їх ресурсів та отриманні максимального прибутку.

      З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися таких вимог:

- правильного визначення потреби в продукції відповідно до попиту споживачів;

-  повного ув’язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції;

- обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу, виробничою потужністю.

      Виробнича програма підприємства складається з двох розділів:

  1.  плану виробництва продукції в натуральному виразі, який передбачає:
  2.  визначення номенклатури й асортименту продукції, яка випускається;
  3.  розрахунок потреби в продукції, обсягу виробництва за календарними періодами року;
  4.  обґрунтування планових обсягів виготовлення продукції виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.

      Номенклатура – це перелік назв окремих видів продукції, а асортимент – це різновид виробів у межах даної номенклатури. Натуральні показники подані у фізичних одиницях виміру (штуках, тоннах, метрах).

  1.         плану виробництва у вартісному виразі.

      Одним з найважливіших етапів розробки виробничої програми є визна-чення потреби в ресурсах. Враховується також потреба на капітальне будівництво, експорт, створення резервів тощо.

      Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно , крім державного контракту та державного замовлення, розмір яких встановлюється відповідно до виробничих можливостей підприємства.

     У поточному плануванні виробнича програма складається, як правило, на рік із її розподілом за кварталами і місяцями.

3.Поняття та види собівартості продукції

      Собівартість – це грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

      Собівартість є одним із найважливіших показників господарської діяльності підприємства, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно-економічних умовах господарювання.

      Собівартість продукції класифікують за певними ознаками:

  1.  за економічним змістом і видами витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють собівартість:

- цехову;

- виробничу;

- повну  (комерційну).

      Цехова собівартість продукції включає всі прямі поточні витрати, пов’язані з виробництвом продукції у межах цеху підприємства (сировина, заробітна плата основних робітників, нарахування на заробітну плану основних робітників, амортизація обладнання цеху).

      Виробничу собівартість охоплює витрати на виробництво продукції в межах усього підприємства, тобто як прямі, так і накладні виробничі витрати (витрати на енергію, спожиту в технологічних цілях, витрати на утримання й експлуатацію обладнання, амортизація будівлі виробничого корпусу).

      Повна собівартість продукції – це сукупність витрат, що складаються з виробничої собівартості та поза виробничих витрат підприємства (адміністративні витрати, витати на збут та інші операційні витрати).

  1.  залежно від поставленої мети і строків визначення собівартості продукції розрізняють собівартість:

- планову;

- фактичну;

- очікувану.

     Планова собівартість визначається до початку планового періоду.

     Фактична собівартість визначається за результатами господарської діяльності в кінці звітного періоду на основі фактичних витрат і обсягу одержаної продукції.

      Очікувана собівартість визначається протягом року на основі як фактичних, так і прогнозних (очікуваних) даних, одержаних розрахунково для контрою за витрачанням коштів.

4.Калькулювання собівартості продукції

      Під час прийняття багатьох економічних рішень важливу роль відіграє обчислення собівартості одиниці продукції, зокрема при обґрунтуванні ціни на продукцію, при схваленні рішення про випуск нової продукції, при визначенні рентабельності виробництва окремих видів продукції тощо.

      Процес обчислення собівартості одиниці продукції називається калькулюванням собівартості продукції.

      Калькулювання собівартості продукції передбачає встановлення об’єкта калькуляції, вибір калькуляційних одиниць, визначення калькуляційних статей витрат.

      Об'єкт калькулювання – це та продукція або робота (послуга), собівартість якої обчислюється.

      Калькуляційна одиниця – це одиниця кількісного виміру об’єкта калькулювання (маса, площа, кількість у штуках).

       Статті калькуляції – це згруповані витрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі й місцем виникнення. Перелік статей калькуляції може бути різним, що обумовлено особливостями галузі, до якої належить підприємство.

      Для визначення повної собівартості окремих видів продукції застосовують таку номенклатуру статей калькуляції:

  1.  сировина і матеріали;
  2.  куплені напівфабрикати, комплектуючі вироби;
  3.  паливо та енергія, спожита на технологічні цілі;
  4.  заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова);
  5.  відрахування на соціальні заходи;
  6.  підготовка та освоєння виробництва;
  7.  знос інструментів та пристосувань цільового призначення, інші спеціальні витрати;
  8.  утримання та експлуатація машин і устаткування;
  9.  цехові витрати;
  10.  загальновиробничі витрати;
  11.  загальногосподарські витрати;
  12.  втрати від браку;
  13.  інші виробничі витрати;
  14.  позавиробничі витрати.

      Поняття собівартості продукції нерозривно пов’язане з поняттям кошторису витрат виробництва.

      Кошторис витрат виробництва – це витрати підприємства, пов’язані з його основною діяльністю за певний період, незалежно від того, включаються вони до собівартості продукції в цьому періоді чи ні (наприклад, сплачена за рік наперед орендна плата за приміщення офісу).

      Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат кошторису виробництва полягає у тому, що в статтях калькуляції враховуються тільки витрати на одиницю певного виду продукції, а в кошторисі – всі витрати підприємства, пов’язані з його основною діяльністю за певний період.

5.Поняття та види ціни

      Ціноутворення – це процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури.

      Ціна – це грошовий вираз вартості товару.

      Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток. Крім того, до складу ціни можуть входити акцизний податок, ПДВ, націнки постачальницько-збутових організацій, торгівельні надбавки або знижки.

      Ціна виконує ряд функцій, а саме:

  1.  планово-облікову – забезпечує оцінку майна, облік результатів господарювання та їх прогнозування;
  2.  стимулюючу – сприяє мотивації раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, оновленню асортименту продукції;
  3.  розподільчу – дає змогу розподілити доходи в суспільстві;
  4.  регулюючу – здійснює збалансування між окремими виробництвами, попитом і пропозицією.

       Усі ціни поділяються на дві великі групи:

І. Виробничі;

ІІ. Споживчі.

     І. Виробничі ціни – це ціни, за якими реалізується продукція і надаються послуги іншим підприємствам та організаціям. До них належать:

- гуртові ціни;

- закупівельні ціни;

- кошторисні ціни;

- тарифи на перевезення всіма видами транспорту та на виробничі послуги.

      ІІ. Споживчі ціни – ціни на товари і послуги, що реалізуються населенню. До них належать:

  1.  роздрібні ціни – це ціни, за якими населення купує товари.

      Основою формування ціни продукції (робіт, послуг) є її собівартість.

       При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості продукції додається величина прибутку, сума акцизного податку, ПДВ.

      Роздрібна ціна включає гуртову ціну і торгівельну надбавку. Крім того, роздрібні ціни можуть включати спеціальні надбавки за якісні характеристики товару, додаткові послуги.




1. Городская классическая гимназия разработаны в соответствии с требованиями к обязательному минимуму сод
2. Нестеренко Евгений Евгеньеви
3. на тему В чем состоял кризис классического реализма в конце 1950~х и в 1960е гг
4. Определение функции основные понятия Определение
5. Лабораторная работа 1 Ознакомление со средой разработки
6. Системы теплоснабжения и выбор теплоносителя
7. Вариант 6 0020060000000008-06-Дата- 27
8. I. Значение и задачи анализа использования трудовых ресурсов на предприятии
9. либо продукты mwy помочь коже при этой проблеме.
10. Типы сканирующих устройств
11. тематических представлений в подготовительной к школе группе Тема- Как помочь Буратино
12. Развитие сельского хозяйства современного Алжира
13. Разработка комплекса маркетинга для видеокаме
14. сюжетов последних лет
15. . НАНЕСЕНИЕ РАЗМЕРОВ НА ЧЕРТЕЖАХ
16. Происхождение Киевского государства
17. эндогенные залежи полезных ископаемых источником минеральных веществ которых служит магма; образуются п
18. Обмеження утримань із заробітної плати
19. Преемственность и перспективность в работе по русскому языку между I-III IV на материале внеурочн
20. Греческая цивилизация