Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
|
1 .Оцінка хімічної обстановки в осередку ураження, що виник унаслідок викиду СДОР в атмосферу На хімічно небезпечному об`єкті об 10.30 30.10.02 р. виникла аварія на технологічному трубопроводі з рідким аміаком, що знаходиться під тиском. Кількість рідкого аміаку, що витік з трубопроводу, не встановлено. Відомо, що в технологічній системі знаходилось 10 т рідкого аміаку. В 4км від об`єкта знаходиться спиртзавод. Вітер під час аварії повернув на спиртзавод, азимут вітру – 0о (див. рис. 1). На заводі працює 90 чол., забезпеченість протигазами 80%. Метеоумови: ясно, день, температура повітря 20оС, швидкість вітру – 2м/с.
V = 2 м/с
Рис. 1. Схема зони хімічного зараження СДОР: 1 – хімічно небезпечний об`єкт; 2 – спиртзавод; SCo – зона розливу СДОР; S1 – площа зони хімічного зараження; S1`, S2` – площі осередків ураження. Визначити:
Розв`язання:
|
||||||
|
Лист |
||||||
|
Зм. |
Аркуш |
№ докумен. |
Підпис |
Дата |
|
1. Оскільки об`єм розлитого рідкого аміаку невідомий, то для розрахунків його беремо таким, що дорівнює максимальній кількості аміаку в системі, тобто 10 т. Визначаємо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою, т: де k1 – коефіцієнт, що залежить від умов зберігання СДОР; k3 – коефіцієнт, що дорівнює відношенню значення уражаючої токсичної дії аміаку до значення уражаючої токсодози іншої СДОР; k5 – коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери (для 1зотермії – 0,23); k7 – коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря. 2. Визначаємо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою, т: де k2 – коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР; k4 – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру у приземному шарі; k6 – коефіцієнт, що залежить від часу, що пройшов після аварії; h – товщина шару рідини для СДОР, що вільно розлилася на всій площі розливу h=0,05 м; d – питома маса аміаку, d=0,681т/м3. 3. Із таблиці знаходимо глибину зони зараження первинною хмарою r1. Оскільки для маси 0,008 т даних немає, то значення r1 знаходимо інтерполяцією: 4. Із таблиці знаходимо глибину зони зараження вторинною хмарою r2. Оскільки для маси 0,04 т даних немає, то значення r2 знаходимо інтерполяцією:
Порівнюємо визначене значення r з даними таблиці. Беремо менше (за таблицею – 28 км, розраховане 1,259 км), тобто 1,259 км.
n – береться взалежно від швидкості вітру (при швидкості вітру 2 м/с – n=4). 7. Визначаємо час проходження хмари зараженого повітря до спиртзаводу: x – відстань від джерела зараження до заданого об`єкта, км; V – швидкість перенесення фронту зараженої хмари, км/год. 8. Визначаємо тривалість уражаючої дії аміаку. Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу:
|
||||||
|
Лист |
||||||
|
Зм. |
Аркуш |
№ докумен. |
Підпис |
Дата |
|
Визначаємо можливі втрати П1 виробничого персоналу в осередку ураження на спиртзаводі: , із них смертельні – ;середнього і важкого ступеня – , легкого – Таким чином, за результатами розрахунків маємо:
Основні заходи захисту виробничого персоналу об`єкта і населення:
Результати оцінки хімічної обстановки Джерело забруднення Тип СДОР Кількість СДОР, т Глибина зони зараження, км Площа зони зараження, км2 Площа осередку ураження, км2 Втрати від СДОР, чол. Зруйнований трубопровід Рідкий аміак 10 1,259 1,17 – 20
|
||||||
|
Лист |
||||||
|
Зм. |
Аркуш |
№ докумен. |
Підпис |
Дата |